Дворяни-землевласники Катеринославського повіту (друга половина ХІХ ст.)
Дослідження списку дворян-землевласників Катеринославського повіту другої половини ХІХ ст. Дані про площу та місцезнаходження маєтку, чин, титул, прізвище, ім’я та по-батькові землевласника. Аграрний сектор як домінуюча сфера занять привілейованого стану.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.05.2019 |
Размер файла | 37,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дворяни-землевласники Катеринославського повіту (друга половина ХІХ ст.)
Кочергін І.О.
Анотації
В статті представлено список дворян-землевласників Катеринославського повіту другої половини ХІХ ст. Наведено дані про площу та місцезнаходження маєтку, чин, титул, прізвище, ім'я та по - батькові землевласника.
Ключові слова: дворянин, маєток, власність, село, волость.
В статье представлен список дворян-землевладельцев Екатеринославского уезда второй половины ХІХ в. Приведены данные о площади и местонахождении поместья, чин, титул, фамилия, имя и отчество землевладельца.
Ключевые слова: дворянин, поместье, собственность, село, волость.
The landowner's list of Katerinoslav district the second part of XIX c. is presented in this article. There are information about area and location of estate, rank, title, name, surname and last name of landowner listed in this article.
Key words: nobleman, estate, property, village, parish.
Основний зміст роботи
Протягом другої половини ХІХ ст. в Російській імперії відбувався процес трансформації суспільства, обумовлений реформами Олександра ІІ та контрреформами Олександра ІІІ. Помітні зрушення в соціальній системі призвели до дестабілізації суспільного устрою, що сформувався у першій половині ХІХ ст. Межі між станами розмивалися, тривало майнове розшарування як всередині станів так і між представниками різних соціальних груп.
Однією з груп, яка переживала процес трансформації, було дворянство. Напередодні скасування кріпацтва воно володіло більшістю земель в країні. Аграрний сектор залишався домінуючою сферою занять привілейованого стану. Попри індустріалізацію, яка почалася у другій половині ХІХ ст. дворяни не полишали тісного зв'язку із землею. Про це свідчить демографічна та аграрна статистика. Те, що дворянський стан не мав чіткої соціальної градації, негативно вплинуло на його обчислення і спричинило появу неточностей в обліково-статистичних джерелах. На думку Т.В. Привалко, подолання цих недоліків можливе за умови комплексного використання джерел [24, с.14].
Процес аналізу статистики ускладнюється ще й поганою збереженістю джерел. Стосовно дворян Катеринославської губернії зазначимо, що протягом всіх років існування Катеринославського губернського дворянського зібрання воно щорічно фіксувало прибуття і вибуття своїх членів. Складалися списки дворян по всіх повітах, в них вказувалися основні дані щодо кожного представника дворянської верстви: вік, чин, титул, площа маєтку та інше. На жаль, майже вся облікована документація дворянського зібрання була знищена в період Другої світової війни. Для реконструкції дворянського землеволодіння другої половини ХІХ ст. були використані: матеріали Редакційних комісій для підготовки положення про селян, що виходили з кріпосного стану; виписки з журналу Катеринославського губернського у селянській справі присутствія та земська статистика (звіти повітової та губернської земських управ). Для з'ясування динаміки змін серед дворян був взятий Катеринославський повіт. З огляду на статистичні джерела, які збереглися, тут використано такі часові зрізи: 1860, 1862-1863, 1866-1867, 1874, 1882, 1887, 1899.
Найбільш інформативно насиченою для аналізу джерел з історії дворянства є статистика землеволодіння, оскільки вона передбачала обов'язковість фіксації станової належності землевласника. Дослідник початку ХХ ст. Л.М. Яснопольський виокремлював статистику землеволодіння з сільськогосподарської статистики, оскільки вона вивчає не землю, а власників як елементів соціальних груп [23, с.94].
Нижче представлений список дворян Катеринославського повіту, який не є статичним, радше динамічним, бо тут вміщено ключову інформацію про дворян-землевласників від 1860 р. до 1899 р.: прізвище, ім'я, по батькові, площа маєтку, локалізація маєтку (населений пункт, біля якого розташовувався маєток), в деяких випадках час набуття власності на маєток, звання. Список також дозволяє простежити процес зміни власників маєтків, родинні зв'язки між ними, наявність недоїмок на певних маєтках. В окремих випадках, якщо дозволяли джерела, вдавалося з'ясувати, коли в повіті з'явились або виїхали землевласники. Не завжди інформація про площу маєтку є точною. Про складнощі точного обліку писали ще статистики кінця ХІХ ст. [22, с.83].
Згідно з наведеними даними, на 1899 р. загальна площа Катеринославського повіту дорівнювала 685052,5 дес. З неї дворянське землеволодіння складало 32,3% придатної землі або 68% приватної одноосібної власності [22, с.80, 91]. Значна кількість землі в руках дворян свідчила про їх влив на соціально-економічний розвиток, який попри зміни залишався помітним. Серед дворян-землевласників знаходимо повітових і губернських маршалків дворянства: Милорадовича, Миклашевського, Нечаєва, Струкова, Канкріна. Чимало було представників титулованих дворянських родів: князь Кудашев, княгиня Кільдишева, графиня Воронцова-Дашкова, графи Брунетто д'Уссо, Канкріни, Коскуль, барон Штігліц, баронеса Енгельгард. До найбільших землевласників повіту належав представник монаршої сім'ї великий князь Михайло Миколайович Романов. Він разом з іншими 4-ма сім'ями найбільших землевласників - нащадками графині Катерини Петрівни Брунетто д'Уссо, Михайла Ілліча Миклашевського, Бориса Андрійовича Нечаєва, Ананія Петровича Струкова - володів 40% від загальної площі землі, яка перебувала в руках дворян на 1899 рік. Цей факт свідчить про значну неоднорідність дворянського стану в повіті і губернії.
В списку (див. додаток) представлено 383 дворян, які володіли земельною власністю в Катеринославському повіті. Більшість з дворянських маєтків вдалося прив'язати до конкретних населених пунктів, що існували в той час. Там, де це дозволяли картографічні джерела, їх вдалося ідентифікувати із сучасними поселеннями.
катеринославський повіт землевласник список
Список дворян-землевласників Катеринославського повіту за 1860-1899 рр.
1. Алєєв Єгор Йосипович. На 1867 р. за ним накопичилися недоїмки за губернським земським збором, капітан [1, с.49]. У 1882 р. володів маєтком площею 1550 дес. біля с. Новоолександрівка Федорівської волості. Маєток придбав у 1867 р. [30, с.68].
2. Алєєва Ксенія Єгорівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 110,9 дес. біля с. Новоалександрівка Федорівської волості [26, с.7].
3. Алєєва Любов Олександрівна. У 1887 р. володіла маєтком площею 3000 дес. [28, с.3].
4. Алеева Мария Павловна. У 1899 р. володіла маєтком площею 266 дес. біля с. Новоалександрівка Федорівської волості [26, с.7].
5. Алєксєєнко Михайло Мартинович. У 1899 р. володів маєтком площею 4918 дес. біля с. Аполлонівка і хут. Мартиновський Солонянської волості [26, с.7].
6. Андреєвська Ганна Сергіївна. На 1867 р. за нею накопичилися недоїмки за губернським земським збором, дружина губернського секретаря [1, с.46, 47].
7. Бажанов Аполлон. На 1867 р. за ним накопичилися недоїмки за губернським земським збором, ротмістр [1, с.46].
8. Бажанов Дмитро Васильович.22.01.1851 р. заклав 684 дес. в Приказі громадського нагляду. 22.11.1860 р. уклав закладну угоду в Палаті цивільного суду з поміщиком Гаршиним на суму 12000 руб. [18, с.47]. У 1863 р. уклав викупну угоду з селянами сіл Петровське і Ростання Лошкарівської волості, поручник [7, с. 20]. На 1867 р. за ним накопичилися недоїмки за губернським земським збором, поручник [1, с.46].
9. Бажанов Федір. На 1867 р. за ним накопичилися недоїмки за губернським земським збором, прапорщик [1, с.46].
10. Бажанова Анастасія Дементьєва. На 1867 р. за нею накопичилися недоїмки за губернським земським збором, вдова ротмістра [1, с.47]. На 1874 р. володіла маєтком площею 400 дес., вдома ротмістра [29, с.309]. У 1882 р. володіла маєтком площею 400 дес. Маєток придбано у 1862 р. [30, с.64].
11. Беккер Ольга Ивановна. У 1882 р. володіла маєтком площею 294,5 дес. Маєток придбала у 1881 р. [30, с.68]. У 1887 р. володіла маєтком площею 252,5 дес., дружина титулярного радника [27].
12. Бенедиктов Іван Семенович. У 1882 р. володів маєтком площею 70 дес. Маєток придбав у 1878 р. [30, с.68].
13. Бенедиктова Єлизавета Петрівна. На 1874 р. володіла маєтком площею 276 дес., дружина штабс-капітана [29, с.309]. У 1882 р. володіла маєтком площею 224 дес. Набула права на маєток у 1868 р. [30, с.64]. У 1899 р. володіла маєтком площею 276 дес. біля с. Миколаївка Анастасіївської волості. Вдова капітана. Разом із сином успадкувала 70 дес. біля с. Миколаївка Анастасіївської волості від Івана Семеновича Бенедиктова [26, с.9].
14. Бєльченко Анастасія Федорівна. На 1867 р. за нею накопичилися недоїмки за губернським земським збором, дружина колезького асесора [1, с.46, 47]. У 1882 р. володіла маєтком площею 852 дес. [30, с.62].
15. Бєльченко Петро Федорович. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє у березні 1862 р. дозволило селянам с. Павлопілля (Бєльченкове) переселитися на місця, вказані П. Бєльченком [3, с.2]. У 1866 р. увійшов до складу Катеринославського повітового земського зібрання від землевласників, колезький асесор [25]. У 1882 р. володів маєтком площею 423 дес. біля с. Павлопілля [30, с.62].
16. Бєльченко Софія Петрівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 400 дес. [30, с.65]. У 1887 р. володіла маєтком площею 400 дес., донька статського радника [27].
17. Бобровнікова Серафима Тимофіївна. У 1882 р. володіла маєтком площею 666 дес. біля с. Ново-Анастасівка Вищетарасівської волості. Маєток придбала у 1881 р. [30, с.68]. У 1887 р. володіла маєтком площею 611 дес., дружина капітана [27]. У 1899 р. володіла маєтком площею 701,4 дес. біля с. Ново-Анастасівка Вищетарасівської волості [26, с.9].
18. Богданович Катерина Ізмайлівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 48,2 дес. біля с. Аврамівка (хут. Монрепо) Федорівської волості [26, с.10].
19. Богомолова Олена Василівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 70 дес. у м. Катеринославі на Монастирському острові [26, с.10].
20. Бодаревський Гермоген Корнійович. У 1882 р. володів маєтком площею 3182 дес. Маєток придбав у 1879 р. [30, с.68].
21. Бодянська Анастасія Миколаївна. У 1899 р. володіла маєтком площею 446,9 дес. біля с. Петрівське Сурсько-Михайлівської волості [26, с.10].
22. Бойченко Павло Никифорович. У 1882 р. володів маєтком площею 392 дес. Маєток придбав у 1870 р. [30, с.68].
23. Борзенко Андрій. На 1867 р. за ним накопичилися недоїмки за губернським земським збором, підпоручик [1, с.46].
24. Борзенко Ганна. На 1867 р. за нею накопичилися недоїмки за губернським земським збором, не одружена [1, с.48].
25. Борзенко Микола Олексійович. У 1866 р. увійшов до складу Катеринославського повітового земського зібрання від землевласників, штаб-ротмістр [25]. На 1867 р. за ним накопичилися недоїмки за губернським земським збором, штаб-ротмістр [1, с.46].
26. Борзенко Олександр Володимирович. У 1882 р. володів маєтком площею 213 дес. біля с. Вищетарасівка Вищетарасівської волості. Маєток придбав у 1868 р. [30, с.64]. У 1899 р. володів маєтком площею 213,3 дес. біля с. Вищетарасівка Вищетарасівської волості [26, с.10].
27. Борзенко Олексій. На 1867 р. за ним накопичилися недоїмки за губернським земським збором, підпоручик [1, с.46].
28. Борзенко Павло Олексійович. На 1867 р. за ним накопичилися недоїмки за губернським земським збором, штабс-капітан [1, с.49].
29. Борзенко Парасковія. На 1867 р. за нею накопичилися недоїмки за губернським земським збором, не одружена [1, с.48].
30. Бородіна Віра Василівна. У 1863 р. уклала викупну угоду з селянами с. Павлівка (Павлівське), вдова штаб-ротмістра [9, с.17]. З 1.11.1863 р. дозволено викупну позику розміром 4560 руб. [18, с.30]. Успадкувала маєток від батька майора Василя Оболонського.10.08.1860 р. Катеринославська дворянська опіка наклала заборону на маєток біля с. Павлівського площею 600 дес. для забезпечення, відданих в обіг суми розміром 5182 руб.95 коп. із зобов'язанням опікунки Віри Бородіної платити відсотки з власного капіталу на користь малолітніх дітей її покійного чоловіка Сосипатра Бородіна: Ганни, Аделаїди, Ганни і Марії [20, с.17]. На 1867 р. за нею накопичилися недоїмки за губернським земським збором, вдова штаб-ротмістра [1, с.48].
31. Борщевський Лука Федорович. На 1863 р. мав чин губернського секретаря. Мав претензії на частину маєтку біля с. Божедарівка (Борщевське) Вищетарасівської волості [9, с.12]. У 1882 р. володів маєтком площею 150 дес. [30, с.62].
32. Борщевський Федір Федорович. Маєток площею 100 дес. біля с. Божедарівка Вищетарасівської волості успадкував від батька ротмістра Федора Борщевського. Брат Ф.Ф. Борщевського Лука пред'явив права на маєток, який на 1863 р. ще не був остаточно поділений. Сума винагороди за віддану у викуп селянам землю (56 дес.) склав 2023 руб 29 коп. На 1863 р. був в чині капітана [9, с.11-12].
33. Бродницька Софія Петрівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 587,4 дес. біля с. Шишківка (колишнє Павлопілля) та поселення Ягідне (хут. Софіївський) Лошкарівської волості [26, с.10].
34. Брунетто д'Уссо Густав. У 1899 р. у спільному з братами Олексієм, Сергієм і сестрою Надією володінні успадкований від матері графині Брунетто д'Уссо маєток площею 16836,3 дес. біля с. Сулицько-Лиманське Чортомлицької волості [26, с.10].
35. Брунетто д'Уссо Катерина Петрівна. У 1887 р. володіла маєтком площею 17221 дес., графиня [27].
36. Брунетто д'Уссо Надія. У 1899 р. у спільному з братами Олексієм, Сергієм і Густавом володінні успадкований від матері графині Брунетто д'Уссо маєток площею 16836,3 дес. біля с. Сулицько-Лиманське Чортомлицької волості [26, с.10].
37. Брунетто д'Уссо Олексій. У 1899 р. у спільному з братами Густавом, Сергієм і сестрою Надією володінні успадкований від матері графині Брунетто д'Уссо маєток площею 16836,3 дес. біля с. Сулицько-Лиманське Чортомлицької волості [26, с.10].
38. Брунетто д'Уссо Сергій. У 1899 р. у спільному з братами Густавом, Олексієм і сестрою Надією володінні успадкований від матері графині Брунетто д'Уссо маєток площею 16836,3 дес. біля с. Сулицько-Лиманське Олексіївської волості [26, с.10].
39. Варавка Михайло Михайлович. Спадкоємець губернського секретаря Михайла Варавки. З 1.11.1863 р. дозволено викупну позику із селянами с. Новосілки Іванівської волості в сумі 2040 руб. [18, с.18]. У 1887 р. володів маєтком площею 3000 дес. [28, с.2].
40. Варавка Микола Михайлович. Спадкоємець губернського секретаря Михайла Варавки. З 1.11.1863 р. дозволено викупну позику із селянами с. Новосілки в сумі 2040 руб. [18, с.18].
41. Варавка Софія Михайлівна. Спадкоємець губернського секретаря Михайла Варавки. З 1.11.1863 р. дозволено викупну позику із селянами с. Новосілки в сумі 2040 руб. [18, с.18].
42. Василевський Андрій Павлович. У 1882 р. володів маєтком площею 528 дес. Маєток придбав у 1882 р. [30, с.68].
43. Васильєва Катерина. У 1899 р. спадкоємці володіли маєтком площею 279.5 дес. біля с. Миколаївка Криничуватівської волості [26, с.12].
44. Велецька Катерина Йосипівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 3 дес. [30, с.62].
45. Велецький Володимир Олексійович. У 1882 р. володів маєтком площею 1000 дес. [30, с.62].
46. Велецький Сергій Олексійович. На 1867 р. за ним накопичилися недоїмки за губернським земським збором, колезький секретар [1, с.47]. У 1882 р. володів маєтком площею 950 дес. [30, с.62].
47. Вишеславцева Віра Іллівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 600 дес. біля с. Котошина Анастасівської волості [26, с.14].
48. Вільберг Віра Юхимівна. У 1899 р. володіла економію Отрадна та маєтком біля с. Привільне Федорівської волості площею 80 дес. [26, с.12].
49. Володимиров Микола. У 1860 р. володів маєтком площею 9547 дес. придатної і 150 дес. не придатної землі біля с. Новопокровське з хутором Новопокровської волості, 465 кріпаків [2, с.4-5].
50. Володимиров Олександр Миколайович. У 1882 р. володів маєтком площею 9412 дес. [30, с.62].
51. Володимиров Святослав Олександрович. У 1899 р. володів маєтком площею 960,4 дес. біля с. Новопокровське Новопокровської волості [26, с.13].
52. Воронцова-Дашкова Єлизавета Андріївна. У 1887 р. володіла маєтком площею 292 дес., графиня, дружина генерал-ад'ютанта [27]. У 1899 р. володіла маєтком площею 276 дес. на о. Становому Лоцмано-Кам'янської волості [26, с.13].
53. Воротинцев Іван Іванович. У 1882 р. володів маєтком площею 310 дес. [30, с.62].
54. Воротинцева Ганна Іванівна. У 1899 р. у спільному володінні з сестрами Надією, Парасковією Воротинцевими і Анастасією Чембар маєток площею 420.5 дес. біля с. Чистопілля (хут. Воротинцев) Лошкарівської волості, успадкований від батьків Івана і Феодосії Воротинцевих [26, с.13].
55. Воротинцева Надія Іванівна. У 1899 р. у спільному володінні з сестрами Ганною, Парасковією Воротинцевими і Анастасією Чембар маєток площею 420,5 дес. біля с. Чистопілля (хут. Воротинцев) Лошкарівської волості, успадкований від батьків Івана і Феодосії Воротинцевих [26, с.13].
56. Воротинцева Парасковія Іванівна. У 1899 р. у спільному володінні з сестрами Надією, Ганною Воротинцевими і Анастасією Чембар маєток площею 420,5 дес. біля с. Чистопілля (хут. Воротинцев) Лошкарівської волості, успадкований від батьків Івана і Феодосії Воротинцевих [26, с.13].
57. Воротинцева Федосія Семенівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 100 дес. [30, с.62].
58. Гавриленко Олександра. У 1860 р. володіла маєтком площею 3165 дес. придатної землі біля с. Високе (Ракове) Борисівської волості, 135 кріпаків, вдова підполковника [2, с.4-5]. У 1863 р. подарувала селянам с. Високе 65 дес. землі, яка знаходилися під садибами селян [16, с.6.].
59. Гаркушевська Віра Володимирівна. У 1899 р. у спільному володінні з сестрою Лідією маєток площею 989,1 дес. біля с. Нововремьєвка (колишня Григорівка) Анастасіївської волості, успадкований від Володимира Тимофійовича Гаркушевського [26, с.15].
60. Гаркушевська Лідія Володимирівна. У 1899 р. у спільному володінні з сестрою Вірою маєток площею 989,1 дес. біля с. Нововремьєвка (колишня Григорівка) Анастасіївської волості, успадкований від Володимира Тимофійовича Гаркушевського [26, с.15].
61. Гаркушевський Володимир Тимофійович. У 1882 р. володів маєтком площею 1000 дес. Набув права власності на маєток у 1871 р. [30, с.65].
62. Гаркушевський Григорій Тимофійович. У 1882 р. володів маєтком площею 1424,5 дес. Набув права власності на маєток у 1871 р. [30, с.65]. У 1899 р. володів маєтками площею 1520,3 дес. біля сіл с. Сергіївка-Капітонівка (пустош Бузинівка) та Мирової (колишня Йосипівка) Анастасіївської волості [26, с.15].
63. Гаркушевська Людмила Олександрівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 231 дес. Набула права власності на маєток у 1871 р. [30, с.65]. У 1899 р. спадкоємці володіли маєтком площею 231,3 дес. біля с. Іванівка Криничанської волості [26, с.15].
64. Гаркушевський Тимофій Тихонович. У 1882 р. володів маєтком площею 3025 дес. [30, с.62]. У 1899 р. володів маєтком площею 989 дес. біля с. Сергіївка (пустош Григорівка) [26, с.15].
65. Гегело Петро. У 1863 р. скаржився на тимчасовозобов'язаних селян с. Гегелівки, які не відбували повинності за відведені за викупною угодою землі [13, с.2].
66. Гервер-Кріско Степан.12.03.1863 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє розглянуло уставну грамоту, підписану спадкоємцями С. Гервер-Кріско з селянами сіл Степанівка і Новосілки Романківської волості колезький радник [7, с.16].31.07.1863 р. уставну грамоту, підписану спадкоємцями С. Гервер-Кріско з селянами сіл Степанівка і Новосілки передано на затвердження [15, с.27].11.11.1863 р. розглянуто викупну угоду, підписану спадкоємцями С. Гервер-Кріско з селянами сіл Степанівка і Новосілки [19, с.22].
67. Герценович Марія Іванівна. У 1899 р. володів маєтком площею 1163,1 дес. біля пустоші Перебоїнська Вищетарасівської волості [26, с.25].
68. Голубінін Павло Юхимович. У 1899 р. володів маєтком площею 500 дес. біля с. Трудолюбівка Сурсько-Михайлівської волості [26, с.18].
69. Голубінін Юхим Васильович. У 1882 р. володів маєтком площею 688 дес. [30, с.62].
70. Голубініна Олександра Львівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 188 дес. біля с. Трудолюбівка Сурсько-Михайлівської волості [26, с.18].
71. Гончарова Олена Федорівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 50 дес. Набула права власності на маєток у 1882 р. [30, с.65].
72. Гончаров Павло Юхимович. У 1882 р. володів маєтком площею 136 дес. Набув права власності на маєток у 1870 р. [30, с.65].
73. Гусаковська Олена Павлівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 1554 дес. Набула права власності на маєток у 1870 р. [30, с.65].
74. Добрянська Любов Василівна.12.07.1851 р. в Катеринославській палаті цивільного суду уклала зі своїм батьком Василем Оболонським угоду про купівлю маєтку площею 500 дес. землі біля с. Василівка (Любимівка) [17, с.4-5]. 20.02.1863 р. викупна угода з селянами с. Любимівка (Василівка) розглянута і передана до Головної викупної установи, вдова поручника [6, с.9].
75. Дриженко Наталія Іванівна. У 1899 р. у спільному володінні з Яворською Ганною Іванівною маєток площею 80,5 дес. біля с. Агафієвка Криничуватівської волості [26, с.57].
76. Дячевска Марія Іполитівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 422,4 дес. біля с. Ільїнське (Гологрушівка) Вищетарасівської волості [26, с.23].
77. Еггерс Марія Миколаївна. У 1882 р. володіла маєтком площею 86 дес. Придбала маєток у 1880 р. [30, с.69]. У 1899 р. володіла маєтком площею 85 дес. біля с. Софіївка (Кромідіне) Лошкарівської волості [26, с.56].
78. Енгельгард Марія. У 1860 р. володіла маєтком біля с. Солоненьке, 370 кріпаків. Вдова підполковника, баронеса [2, с.2]. У 1863 р. володіла маєтком площею 2943 дес. землі біля с. Солоненьке, з яких 404 дес. передала в дар селянам [13, с.22]. Пожертвувала 100 руб. на користь Солонянської волості [21, с.15].
79. Єршевська Олена Йосипівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 424 дес. [30, с.62]. У 1899 р. володіла маєтком площею 416 дес. біля с. Олексіївка Сурсько-Михайлівської волості [26, с.21].
80. Жигачова Ольга Леонтіївна. У 1882 р. володіла маєтком площею 1000 дес. [30, с.62]. У 1887 р. володіла маєтком площею 515 дес., дружина статського радника [27]. У 1899 р. володіла маєтком площею 507,6 дес. біля с. Петровсько-Певчеського Лошкарівскої волості [26, с.21].
81. Жила Варвара Василівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 841 дес. [30, с.62]. У 1887 р. володіла маєтком площею 683,5 дес., дружина губернського секретаря [27]. У 1899 р. володіла маєтком площею 656,3 дес. біля с. Архангельського Вищетарасівської волості [26, с.21].
82. Завров Іван. У вересні 1863 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє розглянуло угоду про дар У наділу селянам с. Семенівка, яку не засвідчив мировий посередник, підполковник [17, с.22].
83. Заврова Христина Максимівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 171 дес. [30, с.62].
84. Зайцев Ілля Петрович.18.12.1859 р. брав позику в Приказі громадського нагляду. З 1.02.1863 р. дозволено укласти викупну угоду с селянами с. Варварівського Лошкарівської волості на суму 7080 руб. Майор [12, с.8]. У 1863 р. виступив вповноваженим вдови майора Наталі Федорівни Немирович-Данченко під час передачі її маєтку до відомства державного майна [13, с.24].
85. Замицька Марія Аполлонівна. З 1.05.1863 р. дозволено здійснити викупну угоду з селянами с. Аполлонівка Солонянської волості на суму 7800 руб. Дружина поручника [14, с.18].
86. Захар'їн Василь Олександрович. З 1.02.1863 р. дозволено укласти викупну угоду з селянами с. Олександрівка і хут. Багатий на суму 6948 руб.63 коп. [9, с.8].
87. Захар'їна Єлизавета Михайлівна. У 1860 р. володів маєтком площею 2504 дес. придатної і 112 дес. не придатної землі біля с. Привільного Солонянської волості, 242 кріпаки. Вдова колезького радника [2, с.2-3]. З 1.05.1863 р. дозволено укласти викупну угоду з селянами с. Привільне на суму 17000 руб. [13, с.11-12].
88. Захар'їн Еммануїл Олександрович. На 1874 р. володів маєтком площею 1321 дес., капітан [29, с.308].
89. Захар'їн Іван Мануїлович. У 1899 р. володів маєтком площею 30,6 дес. біля с. Привільне Солонянської волості [26, с.22].
90. Захар'їн Михайло Олександрович. З 1.02.1863 р. дозволено укласти викупну угоду з селянами с. Олександрівка і хут. Багатий на суму 6948 руб.63 коп. Прапорщик [9, с.8].
91. Захар'їн Олександр Олександрович. У 1860 р. володів маєтком площею 2354 дес. придатної і 300 дес. непридатної землі біля с. Олександрівка і хут. Багатий, 99 кріпаків. Підпоручик [2, с.2-3]. З 1.02.1863 р. дозволено укласти викупну угоду з селянами с. Олександрівка і хут. Багатий на суму 6948 руб.63 коп. [9, с.8]. У 1882 р. володів маєтком площею 1321,5 дес. [30, с.62].
92. Зейфарт Катерина Петрівна.31.07.1863 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє розглянуло викупну угоду вдови генерал - майора з селянами с. Лиманського [15, с.28].22.08.1863 р. викупні угоди з селянами сіл Сулицького, Чортомлика, Іванівки, Микільського представлені до Головної викупної установи [16, с.35].4.11.1863 р. викупна угода з селянами с. Лиманського представлена до Головної викупної установи [18, с.67].
93. Зейфарт Карл. У 1860 р. володів маєтками загальною площею 21181 дес. придатної і 730 дес. не придатної землі біля с. Сулицько-Лиманське (380 кріпаків), с. Чортомлик (184 кріпаків), Микільське (63 кріпаки), Іванівка (185 кріпаків) [2, с.4-5].
94. Іванова Софія Миколаївна. У 1899 р. володіла маєтком площею 2041 дес. біля с. Олексіївна №1! Сурсько-Михайлівської волості [26, с.22].
95. Ілляшевський Василь Степанович. У 1882 р. володів маєтком площею 500 дес. [30, с.62]. У 1899 р. володів маєтком площею 99,5 дес. біля с. Іванівка (Кинь-Грусть) Криничуватівської волості [26, с.23].
96. Ілляшевська Надія. У 1882 р. спадкоємці володіли маєтком площею 53 дес. [30, с.63].
97. Ільїн Олександр Іполитович. У 1899 р. спадкоємці володіли маєтком площею 422,4 дес. біля с. Ільїнське (Гологрушівка) Вищетарасівської волості [26, с.23].
98. Іонов Володимир Єфремович. У 1899 р. володів маєтком площею 402,5 дес. біля с. Софіївка Лошкарівської волості [26, с.23].
99. Іонов Володимир Володимирович. У 1899 р. володів маєтком площею 402,5 дес. біля с. Софіївка Лошкарівської волості [26, с.23].
100. Іонов Сергій Володимирович. У 1899 р. володів маєтком площею 402,5 дес. біля с. Софіївка Лошкарівської волості [26, с.23].
101. Іонова Наталя Костянтинівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 400 дес. біля с. Софіївка. Маєток придбала у 1879 р. [30, с.69]. У 1887 р. володіла маєтком 396% дес., дружина гвардії капітана [27]. У 1899 р. володіла маєтком площею 402,5 дес. біля с. Софіївка Лошкарівської волості [26, с.23].
102. Іонова Олена Володимирівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 3334 дес. біля с. Михайлівка Михайлівської волості [26, с.23].
103. Кайстров Василь Микитович. У 1882 р. володів маєтком площею 344 дес. Маєток придбав у 1865 р. [30, с.68].
104. Канкріна Віра Петрівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 402,5 дес. біля с. Софіївка Лошкарівської волості [26, с.23].
105. Капустянська Варвара Іванівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 182,9 дес. біля колишнього с. Виноградівка і хут. Варварівка Федорівської волості [26, с.24].
106. Капустянський Пилип Григорович. У 1899 р. володів маєтком площею 18,3 дес. біля хут. Варварівка і колишнього с. Виноградівка Федорівської волості. Колезький реєстратор [26, с.24].
107. Карпінська Віра Василівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 1083 дес. [30, с.63].
108. Карпінськая Надія Олександрівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 70 1/4 дес. Маєток придбала у 1881 р. [30, с.69]. У 1899 р. володіла маєтком площею 70,4 дес. біля с. Іллінське (Гологрушівка) Вищетарасівської волості [26, с.23].
109. Карпінський Олександр Гаврилович. У 1882 р. володів маєтком площею 250 дес. Набув права власності на маєток у 1874 р. [30, с.65]. У 1899 р. володів маєтком площею 250 дес. біля с. Наталівка Новопокровської волості [26, с.23].
110. Кільдишева Юлія Степанівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 662,5 дес. Набула права власності на маєток у 1872 р. Княгиня [30, с.65]. У 1887 р. володіла маєтком площею 662,5 дес., княгиня, вдова штаб - ротмістра [27].
111. Клейн Андрій Васильович. На 1874 р. спадкоємці штабс-капітана А.В. Клейна володіли маєтком хут. Клейн площею 174 дес. [29, с.309]. У 1882 р. спадкоємці володіли маєтком площею 307 дес. Набув права власності на маєток у 1872 р. [30, с.65].
112. Клейн Віктор Васильович. На 1874 р. володів маєтком площею 508 дес., колезький реєстратор [29, с.309].
113. Клейн Іван Андрійович. У 1899 р. спадкоємці Івана Клейна Леонтій і Андрій, а також дружина володіли маєтком площею 288 дес. біля с. Архангельського (Андріївка) Вищетарасівської волості [26, с.24].
114. Клейн Ілля Костянтинович. У 1899 р. володів маєтком площею 672,2 дес. біля с. Кам'янка (Мар'їндар), хут. Петровський і хут. Многопольний Вищетарасівської волості [26, с.24].
115. Клейн Костянтин Петрович. У 1882 р. володів маєтком площею 320 дес. [30, с.63].
116. Клейн Михайло Петрович. У 1882 р. володів маєтком площею 320 дес. [30, с.63]. У 1899 р. володів маєтком площею 32,2 дес. біля с. Кам'янка і хут. Петровський Вищетарасівської волості [26, с.24].
117. Клєвцов Василь. У 1860 р. володів маєтком площею 2999 дес. придатної і 728 дес. не придатної землі біля с. Сурське, 129 кріпаків [2, с.2-3].
118. Клєвцов Михайло Сергійович.12.03.1863 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє розглянуло уставну грамоту (оброчна), підписану з селянами с. Сурське, поручник [7, с.17].26.03.1863 р. викупна угода з селянами с. Сурське передана до Головної викупної установи [9, с.18]. З 1.11.1863 р. дозволено викупну угоду з селянами с. Сурське на суму 17325 руб. Володів маєтком біля с. Андріївка Олександрівського повіту [18, с.45-46].
119. Ковалевська Софія Іванівна. У 1899 р. володів маєтком площею 1163,1 дес. біля пустоші Перебоїнська Вищетарасівської волості [26, с.25].
120. Козловська Катерина Петрівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 64.5 дес. [30, с.63]. У 1899 р. володіла маєтком площею 64,5 дес. біля с. Кам'янка (Мар'їндар) Вищетарасівської волості [26, с.26].
121. Коновалов Петро. У вересні 1863 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє розглянуло викупну угоду з селянами с. Дахнівка Солонянської волості. До угоди не була прикладена копія уставної грамоти. Колезький асесор [17, с. 19].
122. Косач Ганна Петрівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 3094 дес. Набула права на маєток у 1882 р. [30, с.65]. У 1887 р. володіла маєтком площею 3591 дес., дружина капітана гвардії [27].
123. Косовський Микола Миколайович. У 1899 р. володів маєтком площею 21.6 дес. біля хут. колишнього Олександрівського (Суха балка) Діївської волості [26, с.27].
124. Костенко Ксенія Флорівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 233,8 дес. біля с. Богданівка та хут. Софіївського Криничанської волості [26, с.27].
125. Косюра Андрій Сергійович. У 1882 р. володів маєтком площею 195 дес. Маєток придбав у 1874 р. [30, с.68].
126. Коскуль Варвара Михайлівна. У 1860 р. володіла маєтком площею 6346 дес. придатної і 328 дес. не придатної землі біля сіл Федорівка та Августинівка Августинівської волості, 471 кріпак. Графиня [2, с.2-3]. З 1.05.1863 р. дозволено виконання викупної угоди з селянами сіл Федорівка та Августинівка Августинівської волості на суму 55320 руб. [13, с.10].
127. Кравченко Єфросинія Василівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 28 дес. [30, с.63].
128. Краснокутська Марія Тимофіївна. У 1899 р. володіла маєтком площею 2068,9 дес. біля с. Михайлівка Новопокровської волості [26, с.28].
129. Краснокутський Григорій Миколайович. З 1.11.1862 р. дозволено викупну угоду з селянами сіл Михайлівка і Трудолюбівка1 Новопокровської волості на суму 7680 руб, поручник [10, с.14].11.11.1863 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє розглянуло дарчий запис Г.М. Краснокутського дворовим людям Семену і Павлу Клименко землі площею 53 дес., виділених з володінь біля сіл Михайлівки і Трудолюбівки [19, с. 20].
130. Креморенко Марія Григорівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 359 дес. Набула права власності на маєток у 1881 р. [30, с.65].
131. Кривошеїна Марія Петрівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 2919 дес. Набула права власності на маєток у 1882 р. [30, с.65]. У 1887 р. володіла маєтком площею 3218,5 дес., дружина дійсного статського радника [27]. У 1899 р. володіла маєтком площею 3233 дес. біля с. Михайлівка Михайлівської волості. Дружина таємного радника [26, с.28].
132. Кроміда Костянтин Степанович. У 1863 р. володів маєтком площею 654 дес. біля с. Софіївка, 34 кріпаки. Ротмістр. З 21.09.1860 р. маєток перебував в закладі у штаб-ротмістра Костянтина Корбе [21, с.17]. На 1867 р. за ним накопичилися недоїмки за губернським земським збором, ротмістр [1, с.53]. На 1874 р. володів маєтком площею 70 дес. [29, с.309]. У 1882 р. володів маєтком площею 92 дес. [30, с.63].
133. Кудашев Олександр Федорович. У 1860 р. володів маєтком площею 3000 дес. придатної та 546 дес. не придатної землі біля с. Криничувате (Кудашівка) Лошкарівської волості. Князь, підпоручик [2, с.4-5]. З 1.11.1863 р. дозволено викупну угоду з селянами с. Криничувате на суму 6792 руб. [18, с. 19].
134. Кузьмицький Іван Гнатович. У 1882 р. володів маєтком площею 295 дес. [30, с.63].
135. Кузмицький Сергій Іванович. У 1899 р. володів маєтком площею 985,7 дес. біля с. Ростання Лошкарівскої волості [26, с.28].
136. Кузьмицька Марія Пилипівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 594 дес. Маєток придбала у 1864 р. [30, с.68].
137. Курковська Ольга Федорівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 146 дес. [30, с.63].
138. Ларуй Анастасія Василівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 384 дес. [30, с.63].
139. Ларуй Василь Миколайович. У 1899 р. володів маєтком площею 300 дес. біля хут. Катеринівка та с. Оленівка Криничанської волості. Дійсний статський радник [26, с.29].
140. Ларуй Єлизавета Миколаївна. У 1882 р. володіла маєтком площею 83 дес. Набула права власності на маєток у 1879 р. [30, с.65].
141. Ларуй Юлія Миколаївна. У 1882 р. володіла маєтком площею 83 дес. Набула права власності на маєток у 1879 р. [30, с.65].
142. Левицький Орест Іванович. У 1899 р. володів маєтком площею 96 дес. біля с. Оленівка Криничанської волості. Статський радник [26, с.29].
143. Леонова Ольга Іванівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 3205,3 дес. біля с. Військове1 Микільської волості [26, с.30].
144. Ломаковська Ганна Василівна.29.12.1863 р. до Головної викупної установи подана викупна угода з селянами с. Мар'їн дар. Не одружена [10, с.23]. З 1.05.1863 р. дозволено виконання викупної угоди з селянами с. Мар'їн дар на суму 5164 руб.75 коп. [18, с.41].
145. Ломаковська Ганна Іванівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 560 дес. [30, с.63].
146. Ломаковська Єлизавета Василівна.29.12.1863 р. до Головної викупної установи подана викупна угода з селянами с. Мар'їн дар. Не одружена [10, с.23]. З 1.05.1863 р. дозволено виконання викупної угоди з селянами с. Мар'їн дар на суму 5164 руб.75 коп. [18, с.41].
147. Ломаковський Василь Васильович.29.12.1863 р. до Головної викупної установи подана викупна угода з селянами с. Мар'їн дар. Підпоручик [10, с.23]. З 1.05.1863 р. дозволено виконання викупної угоди з селянами с. Мар'їн дар на суму 5164 руб.75 коп. [18, с.41].
148. Ломаковський Григорій Васильович.29.12.1863 р. до Головної викупної установи подана викупна угода з селянами с. Мар'їн дар, поручник [10, с.23]. З 1.05.1863 р. дозволено виконання викупної угоди з селянами с. Мар'їн дар на суму 5164 руб.75 коп. [18, с.41].
149. Ломаковський Іван Васильович.29.12.1863 р. до Головної викупної установи подана викупна угода з селянами с. Мар'їн дар, поручник [10, с.23]. З 1.05.1863 р. дозволено виконання викупної угоди з селянами с. Мар'їн дар на суму 5164 руб.75 коп. [18, с.41].
150. Ломаковський Микола Васильович. У 1882 р. володів маєтком площею 50 дес. Набув прав на маєток у 1861 р. [30, с.65].
151. Ломаковський Микола Іванович. Мав маєток біля с. Миколаївка, поручник [15, с.28].
152. Ломаковський Михайло Васильович.29.12.1863 р. до Головної викупної установи подана викупна угода з селянами с. Мар'їн дар [10, с.23]. З 1.05.1863 р. дозволено виконання викупної угоди з селянами с. Мар'їн дар на суму 5164 руб.75 коп. [18, с.41].
153. Ломаковський Олександр Васильович.29.12.1863 р. до Головної викупної установи подана викупна угода з селянами с. Мар'їн дар, поручник [10, с.23]. З 1.05.1863 р. дозволено виконання викупної угоди з селянами с. Мар'їн дар на суму 5164 руб.75 коп. [18, с.41].
154. Лукашевич Микола Олександрович. У 1882 р. володів маєтком площею 1885 У дес. Набув права на маєток у 1881 р. [30, с.65].
155. Лукашевич Олександр Петрович. У 1860 р. володів маєтком площею 3475 дес. придатної та 288 дес. не придатної біля сіл Лукашівка та Пальмира, 130 кріпаків [2, с.2-3]. У 1866 р. увійшов до складу Катеринославського повітового земського зібрання від землевласників, штаб-ротмістр [25]. У 1882 р. володів маєтком площею 1503 дес., штаб - ротмістр [30, с.63].
156. Лукашевич Ольга Олександрівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 232 дес. Набула права власності на маєток у 1881 р. [30, с.66].
157. Лукашевська Анастасія Петрівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 400 дес. Набула права власності на маєток у 1870 р. [30, с.66].
158. Ляхович Марія Андріївна. У 1882 р. володіла маєтком площею 100 дес. біля с. Миколаївка. Придбала маєток у 1880 р. [30, с.68]. У 1899 р. володіла маєтком площею 100 дес. біля с. Миколаївка Анастасіївської волості [26, с.29].
159. Макаренко Катерина Василівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 130 дес. біля с. Олексіївка Сурсько-Михайлівської волості [26, с.146].
160. Максимович-Григоренко Костянтин. У 1863 р. спадкоємці надвірного радника К. Максимовича-Григоренко підписали уставну грамоту (оброчна) з селянами с. Якимівка [5, с.14].
161. Максимович-Григоренко Іван Костянтинович. У 1882 р. володів маєтком площею 53 дес. [30, с.63].
162. Максимович-Григоренко Олександр Костянтинович. У 1863 р. спадкоємці штабс-капітана К. Максимовича-Григоренко підписали уставну грамоту (оброчна) з селянами с. Акімовка [5, с.14]. У 1882 р. володів маєтком площею 147 дес. [30, с.63].
163. Малама Варвара Іванівна. У 1882 р. у спільній власності з чоловіком Володимиром Федоровичем Маламою маєток площею 1000 дес. Набула права на маєток у 1880 р. [30, с.66].
164. Малама Володимир Федорович. У 1882 р. володів маєтком площею 2286 дес. Набув права власності на маєток у 1880 р. [30, с.66].
165. Малама Дар'я Василівна.28.01.1863 р. спільно з чоловіком Федором Захаровичем Маламою уклала викупну угоду з селянами с. Нововоскресенки Криничуватівської волості.8.05.1863 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє дозволило викупну угоду з селянами с. Нововоскресенки на суму 3759 руб.16 коп. [12, с.11].
166. Малама Микола Федорович. 20.03.1863 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє розглянуло угоду про дар наділу селянам с. Незабудіне [8, с.12]. У 1882 р. володів маєтком площею 250 дес. Набув права на маєток у 1864 р. [30, с.66].
167. Малама Софія Федорівна. 20.03.1863 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє розглянуло угоду про дар наділу селянам с. Незабудіне [8, с.12].
168. Малама Федір Захарович. У 1860 р. володів маєтком біля сіл Нововоскресенки (59 кріпаків) і Новосьолкі (48 кріпаків) [2, с.2-3].
28.01.1863 р. уклав викупну угоду з селянами с. Нововоскресенки. Підпоручик [12, с.11]. З 1.05.1863 р. дозволено викупну угоду з селянами с. Новосьолкі на суму 5241руб.66 коп. [13, с.14]. У 1866 р. увійшов до складу Катеринославського повітового земського зібрання від землевласників, колезький асесор [25].
169. Малама Яків Дмитрович. 20.03.1863 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє розглянуло угоду про дар наділу селянам с. Незабудіне [8, с.12]. У 1882 р. володів маєтком площею 641 дес. [30, с.63]. У 1899 р. володів маєтком площею 956,4 дес. біля с. Незабудіно Новопокровської волості [26, с.33].
170. Малинка Олексій. У 1860 р. володів маєтком площею 1768 дес. придатної і 88 не придатної землі біля с. Петровське, 56 кріпаків [2, с.2-3].
12.03.1863 р. до Катеринославського губернського у селянській справі присутствія поступила не підписана уставна грамота з селянами с. Петровське, колезький асесор [7, с.17].
171. Малинка Фрол Михайлович. У 1899 р. володів маєтком площею 1623,7 дес. біля с. Грушівка та с. Богданівка Криничуватівської волості [26, с.33].
172. Малинка Михайло Григорович. У 1866 р. увійшов до складу Катеринославського повітового земського зібрання від землевласників, титулярний радник [25].
173. Малинка Фрол Михайлович. У 1882 р. володів маєтком площею 2194 дес. біля сіл Грушівка і Богданівка [30, с.63].
174. Мардарьєв Михайло Семенович. У 1882 р. володів маєтком площею 470 дес. Придбав маєток у 1873 р. [30, с.68]. У 1899 р. володів маєтком площею 520 дес. біля хут. Мордарьєвський та с. Ольгівка Анастасіївської волості [26, с.33].
175. Марцинкевич Марія Андріановна. У 1899 р. володіла маєтком площею 37,5 дес. біля хут. Чепурний Солонянської волості [26, с.33].
176. Марцинкевич Микола Михайлович. У 1899 р. спадкоємці володіли маєтком площею 250 дес. біля с. Кинь-Грусть (с. Іванівка) Криничуватівської волості [26, с.33].
177. Марцинкевич Михайло Павлович. У 1882 р. володів маєтком площею 2994 дес. біля сіл Кинь-Грусть (с. Іванівка) і хут. Михайлівський [30, с.63]. У 1887 р. володів маєтком площею 9000 дес., колезький реєстратор [28, с.2]. У 1899 р. володів маєтком площею 2577,5 дес. біля с. Кинь-Грусть (с. Іванівка) 1 дільниці та хут Михайлівського 2 дільниці Криничуватівської волості [26, с.33].
178. Марцинкевич Павло Михайлович. У 1899 р. володів маєтком площею 346.5 дес. біля хут. Михайлівка Криничуватівської волості [26, с.33].
179. Мар'янович Єлеазар Костянтинович. У 1882 р. володів маєтком площею 528 дес. Придбав маєток у 1878 р. [30, с.68].
180. Маслова Марія Петрівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 1173 дес. [30, с.63].
181. Мізко Георгій Григорович. У 1899 р. володів маєтком площею 3887,5 дес. біля с. Григорівка Новопокровскої волості [26, с.34].
182. Мізко Григорій Георгійович. У 1882 р. володів маєтком площею 3687 дес. біля с. Григорівка. Набув права на маєток у 1870 р. [30, с.66].
183. Миклашевська Анна Володимирівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 1000 дес. Набула права власності на маєток у 1871 р. [30, с.66]. У 1887 р. володіла маєтком площею 1000 дес., дружина підполковника [27].
184. Миклашевська Надія Іванівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 451.6 дес. біля с. Божедарівка, хут. Анютин Дар 1 дільниці, с. Божедарівка 2 дільниці Вищетарасівської волості [26, с.34].1899 р. у спільній власності з Раненкампф Зінаїдою Іванівною маєток площею 251.6 дес. біля с. Мис Доброї Надії Вищетарасівської волості [26, с.44].
185. Миклашевський Андрій Михайлович. У 1860 р. володів маєтком біля сіл Макарівка і (166 кріпаків) Розумовка (144 кріпаків) [2, с.4-5].26.02.1862 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє затвердило викупну угоду з селянами сіл Макарівка і Розумовка на суму 48480 руб. [16, с.5]. У 1866 р. увійшов до складу Катеринославського повітового земського зібрання від землевласників, дійсний статський радник [25].
186. Миклашевський Володимир Ілліч. У 1899 р. володів маєтком площею 2922 дес. біля сіл Анастасівка і Кирилівка Анастасівської волості [26, с.34].
187. Миклашевський Ілля Михайлович. У 1860 р. володів маєтком біля сіл Анастасівка (185 кріпаків), Аннівка (39 кріпаків), Кирилівка (40 кріпаків), Катошина (110 кріпаків), площа маєтку не відома [2, с.2-3].
2.06.1862 р. селяни сіл Анастасівка, Аннівка, Кирилівка перейшли на оброчну повинність [7, с.15]. З 1.05.1863 р. дозволено викупну позику з селянами сіл Анастасівка, Аннівка, Кирилівка на суму 33720 руб. [14, с.17]. У 1866 р. увійшов до складу Катеринославського повітового земського зібрання від землевласників, підполковник [25]. У 1882 р. володів маєтком площею 9998 дес. [30, с.63].
188. Миклашевський Михайло Ілліч. У 1899 р. володів маєтком площею 10387,4 дес. біля с. Біленького Біленської волості, 1 дільниці Лисогорської (Наливач), острів Становий і присадибна ділянка, 2 дільниця Біленька, с. Анастасівського Анастасівської волості [26, с.34].
189. Миклашевский Павло Михайлович. У 1860 р. володів маєтком біля с Біленьке, 410 кріпаків, площа маєтку не відома [2, с.2-3]. У 1866 р. увійшов до складу Катеринославського повітового земського зібрання від землевласників, колезький радник [25]. На 1874 р. володів маєтком площею 8861 дес., колезький радник [29, с.309]. У 1882 р. володів маєтком площею 8514 дес. [30, с.63].
190. Милорадович Лев. У 1860 р. володів маєтком площею 3406 дес. придатних і 177 дес. не придатних земель біля сіл Башмачка (120 кріпаків), Сергіївка (139 кріпаків), Рясна (17 кріпаків) [2, с.2-3]. У 1882 р. спадкоємці володіли маєтком площею 5855 дес. [30, с.66].
191. Милорадович Григорій Дмитрович. У 1860 р. володів маєтком площею 3435 дес. придатних і 140 дес. не придатних земель біля сіл Вовніги (228 кріпаків) та Башмачка (53 кріпаків) [2, с.2-3]. У 1882 р. у спільній власності з братами Костянтином і Миколою маєток площею 1809 дес. [30, с.66].
192. Милорадович Костянтин Дмитрович. У 1860 р. володів частиною маєтків площею 3435 дес. придатних і 140 дес. не придатних земель біля сіл Вовніги (228 кріпаків) та Башмачка (53 кріпаків) [2, с.2-3]. У 1882 р. у спільній власності з братами Григорієм і Миколою маєток площею 1809 дес. [30, с.66].
193. Милорадович Микола Дмитрович. У 1860 р. володів частиною маєтків площею 3435 дес. придатних і 140 дес. не придатних земель біля сіл Вовніги (228 кріпаків) та Башмачка (53 кріпаків) [2, с.2-3]. У 1882 р. у спільній власності з братами Костянтином і Григорієм маєток площею 1809 дес. [30, с.66].
194. Миргородська Анастасія Костянтинівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 500 дес. біля хут. Дорогого Новопокровської волості [26, с.34].
195. Миргородська Анастасія Іванівна. У 1899 р. володіла маєтком площею 534,2 дес. біля хут. Костянтинівка, с. Сергіївка (Ново-Капитонівка) Анастасіївської волості [26, с.35].
196. Мищенкова Олена Дмитрівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 1300 дес. [30, с.63].
197. Мокієвська Марія Василівна. У 1882 р. володіла маєтком площею
273,5 дес. Набула права власності на маєток у 1870 р. [30, с.66]. У 1887 р. володіла маєтком площею 273,5 дес., дружина колезького радника [27].
198. Морозов Олександр.22.05.1863 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє розглянуло скаргу поміщика на мирового посередника щодо переводу селян с. Канцерополь з панщинної повинності на оброк [13, с.3].
199. Морозова Євгенія Олександрівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 410 дес. Набула права власності на маєток у 1866 р. [30, с.66].
200. Мордовський Павло Гнатович. У 1882 р. володів маєтком площею 551 дес. Набув права власності на маєток у 1873 р. [30, с.68].
201. Негрескул Олександра Павлівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 335 дес. [30, с.63].
202. Негрескул Мануїл Федорович. У 1882 р. володів маєтком площею 285 дес. Набув права власності на маєток у 1882 р. [30, с.66].
203. Негрескул Яків Федорович. У 1899 р. володів маєтком площею 18,2 дес. біля хут. Наталіївка (колишній хут. Олександрівка, Суха Балка) Діївської волості [26, с.36].
204. Немирович-Данченко Наталя Федорівна. 19.01.1848 р. згідно з розподільчим актом, здійсненому в Катеринославській палаті цивільного суду успадкувала маєток площею 100 дес. біля хут. Наталівського від своєї матері Євдокії Баженової. Має будинок в м. Акерман Бессарабської області. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє своїм рішення передало маєток до Відомства державного майна. Вдова майора. [13, с.24]. На 1867 р. за нею накопичилися недоїмки за губернським земським збором, вдова майора [1, с.47].
205. Нечаєв Борис Андрійович.1899 р. володів маєтком площею 9198,1 дес. с. Лукіївка і Весела Новопокровської волості, с. Висока (Ракова), Криничувата (Кудашева) Лошкарівської волості, с. Борисоглібівка Красногригорівської волості [26, с.37].
206. Нечаєв Гліб Васильович. У 1860 р. володів маєтками біля сіл Лукіївка (4193 дес., 88 кріпаків), Весела (846 дес., 37 кріпаків), Анжелівка (555 дес., 48 кріпаків), Борисоглібівка (1645 дес., 53 кріпаків) [2, с.4-5]. 20.02.1863 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє прийняло на зберігання уставні грамоти, підписані з селянами сіл Весела та Анжелівка. Надвірний радник [6, с.14].10.05.1863 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє постановило надати 250-ти звільненим селянам Г.В. Нечаєва право користуватися садибами взамін відбування ними повинності на користь поміщика (1 день на тиждень) [16, с.14-15]. Подарував 4-х десятинний наділ 66-ти селянам с. Василівка [19, с.15].
207. Нечаєв Юрій (Георгій) Андрійович. У 1899 р. володів маєтками загальною площею 13625,2 дес. біля с. Наталівка, с. Секретарівка Новопокровської волості, а також д. Висока (Ракова) і Криничувата (Кудашева) Лошкарівської волості, с. Борисоглібовка Красногригорівської волості [26, с.37].
208. Нечаєва Ангеліна Григорівна. У 1882 р. володіла маєтком площею 12294 дес. [30, с.63].
209. Никифоров Ілля Петрович. У 1899 р. володів маєтком площею 602,7 дес. біля с. Богдано-Олексіївка Сурсько-Михайлівської волості [26, с.38].
210. Никифоров Лев Сергійович. У 1899 р. володів маєтком площею 684 дес. біля с. Богдано-Олексіївка Сурсько-Михайлівської волості [26, с.38].
211. Никифоров Петро Сергійович. У 1882 р. володів маєтком площею 1190 дес. [30, с.63]. У 1887 р. володів маєтком площею 3900 дес., штаб - ротмістр [28, с.2].
212. Никифорова Анастасія Дмитрівна. У 1882 р. володіла маєтком площею
496,5 дес. Набула права на маєток у 1880 р. [30, с.66]. У 1887 р. володіла маєтком площею 496,5 дес., дружина штаб-ротмістра [27].
213. Новохацька Катерина. 20.03.1863 р. Катеринославське губернське у селянській справі присутствіє розглянуло справо про дар У наділу селянам сіл Чистопілля та Божий уділ. Вдова майора [8, с.12].
214. Новохацький Микола Іванович. У 1882 р. володів маєтком площею 2717 дес. Набув права на маєток у 1878 р. [30, с.66].
215. Ольшевський Микола Фердинандович. У 1882 р. володів маєтком площею 775 дес. біля хут. Яковлівського. Придбав маєток у 1874 р. [30, с.69]. У 1887 р. володів маєтком площею 4100 дес., титулярний радник [28, с.2]. У 1899 р. володів маєтком площею 507 дес. біля хут. Яковлівського Лошкарівської волості [26, с.38].
216. Онопрієнко-Шовковий Іван Симонович. У 1866 р. увійшов до складу Катеринославського повітового земського зібрання від землевласників, надвірний радник [25].
...Подобные документы
Аналіз процесу колективізації та становлення колгоспної системи в районах компактного розселення болгар в межах колишньої Ізмаїльської області УРСР (друга половина 40–50-ті рр. ХХ ст.). Нові аспекти розвитку болгарської діаспори у повоєнні часи.
статья [19,9 K], добавлен 11.09.2017Я, Капля Іван Сергійович, народився 1923 року в с. Синьооківка Золотоніського повіту Полтавської губернії, де й проживав під час голодомору. Було мені 10 років, як нашу сім'ю застав той страшний голод.
доклад [8,0 K], добавлен 07.04.2006Головні етапи становлення та еволюція мережі установ поштового зв’язку Наддніпрянської України. Діяльність поштово-телеграфних контор Черкаського, Канівського та Золотоніського повітів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Охорона праці для листонош.
дипломная работа [142,8 K], добавлен 07.06.2013Характеристика повсякденного життя студентства Київської духовної академії другої половини ХІХ ст.: житлові умови, побут, медичне обслуговування молоді, розпорядок дня, академічні традиції. Взаємовідносини між студентами та ставлення до своїх викладачів.
статья [30,6 K], добавлен 20.08.2013Промисловий переворот другої половини XVIII ст. закріпив провідні позиції Англії у світовій економіці і в першій половині XIX ст. Німеччина XIX ст. й створення Німецького союзу. Франція та її економіка. США в процесі бурхливого розвитку капіталізму.
реферат [24,7 K], добавлен 27.07.2008Виокремлення з козацького середовища патріотично налаштованої старшинської еліти. Формування на Волині українських князівських і панських родів дідичів-землевласників. Роль князів-латифундистів у боротьбі за автономію України у складі Речі Посполитої.
статья [25,6 K], добавлен 14.08.2017Нестача землі в губерніях Правобережної України - перешкода на шляху збереження органами влади Російської імперії консервативної селянської громади на початку ХХ ст. Основні причини, що перешкоджали П. Столипіну реформувати аграрний сектор економіки.
статья [20,1 K], добавлен 17.08.2017Нравы и поведение дворян. Воспитание и образование. Различие между провинциальным и столичным домашним воспитанием. Путешествия дворян за пределами Российского государства в XVIII веке. Имущественное положение женщин. Положение дворян в ссылке.
курсовая работа [55,3 K], добавлен 20.02.2015Україна на початку другої світової війни, окупація земель фашистською Німеччиною. Бойові дії, партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА. Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Вклад українського народу в перемогу над фашизмом.
реферат [33,8 K], добавлен 09.06.2010Передумови та причини Великих географічних відкриттів. Морські експедиції кінця XV- поч XVI ст. Навколосвітня подорож Магеллана. Географічні відкриття другої половини XVI і першої половини XVII ст. Значення Великих географічних відкриттів в історії.
курсовая работа [54,0 K], добавлен 09.07.2008Наступ гітлерівців та окупація українських земель. Рух опору в Україні, її визволення від загарбників. Післявоєнна відбудова і розвиток держави. Радянізація західних областей. Десталінізація та реформи М. Хрущова. Течії та представники дисидентства.
презентация [7,6 M], добавлен 06.01.2014Дитинство та юність Адольфа Гітлера, його участь у Першій світовій війні, звички, малювання картин. Шлях Гітлера до влади, мюнхенський "пивний" путч. Титул фюрера - верховного вождя "Третього рейху". Друга світова війна - найжахливіша світова трагедія.
презентация [7,7 M], добавлен 08.04.2013Становище та статус чеської шляхти до Білогорської доби та їх зміна після битви. Відносини всередині шляхетського середовища та його взаємини з королем. Відображення зміни в титулатурі статусу чеської шляхти, співвідношення титулів та посад в уряді.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 19.08.2014Документальні свідчення про кількість загальноосвітніх закладів на Правобережжі, Лівобережжі та Слобожанщині. Ознайомлення із методами навчання у дяківських школах. Особливості жіночої освіти в Гетьманщині. Діяльність василіанських та піарських шкіл.
контрольная работа [28,1 K], добавлен 20.09.2010Траян Попович - адвокат, мер м. Чернівці під час Другої Світової війни: походження, освіта; служба в армії; адвокатська діяльність; призначення фашистським урядом на посаду мера; включений до списку Праведників Світу за спасіння євреїв від депортації.
презентация [1,0 M], добавлен 16.04.2013Изучение истории возникновения и содержания такого феномена как титул, чин и звание в Российской империи. Исследование системы дворянских титулов, гербов и мундиров, военных и свитских чинов. Анализ причин ликвидации титулов, чинов и званий в 1917 году.
курсовая работа [71,0 K], добавлен 25.11.2011Дослідження міжнародних проблем існування Республіки Техас (1836-1845 рр.), процесу її міжнародного визнання та інкорпорації в систему міжнародних відносин першої половини ХІХ століття. Встановлення легітимності Техасу в правових умовах тієї доби.
статья [25,7 K], добавлен 11.09.2017Дослідження напрямків та форм діяльності уряду Центральної Ради, керівних та місцевих земельних органів, через які велося втілення аграрної політики. Характеристика стану земельних відносин в українському селі напередодні лютневої революції 1917 року.
магистерская работа [91,0 K], добавлен 11.08.2013Гуманітарні аспекти радянсько-болгарських відносин у другій половині 1940-х рр. з погляду нових завдань радянської пропаганди стосовно Болгарії, на прикладі України. Формуванні нової пропагандистської системи, її становлення на регіональному рівні.
статья [63,1 K], добавлен 17.08.2017Заселення і господарське освоєння краю, запорізька спадщина, доба Просвітництва другої половини ХУІІІ століття. Перші забудови та нове місце для забудови Катеринослава. Проблеми розвитку Дніпропетровська в наші дні, шляхи їх подолання та перспективи.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 07.10.2010