Побут робітників та службовців криворізьких рудників початку ХХ ст. в мемуарах І.Р. Кривошлика
Розгляд питань життя, побуту, заробітної платні керівного складу та робітників криворізьких рудників. Висвітлення побутових аспектів робітників у мемуарах криворізького гірничого інженера І.Р. Кривошлика "Дореволюційне життя криворізьких гірників".
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.05.2019 |
| Размер файла | 25,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПОБУТ РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ КРИВОРІЗЬКИХ РУДНИКІВ ПОЧАТКУ ХХ СТ. В МЕМУАРАХ І.Р. КРИВОШЛИКА
Чорнобай П.О.
У статті розглядаються питання життя, побуту, заробітної платні керівного складу робітників криворізьких рудників, які були висвітлені у мемуарах криворізького гірничого інженера І.Р. Кривошлика «Дореволюційне життя криворізьких гірників».
Ключові слова: Криворіжжя, жалування, житлові умови.
В статье рассматриваются вопросы жизни, быта, заработной платы руководящего состава рабочих криворожских рудников, которые были описаны в мемуарах криворожского горного инженера И.Р. Кривошлыка «Дореволюционная жизнь криворожских горняков».
Ключевые слова: Криворожье, жалованье, жилищные условия.
In the article the life question, welfare, wages of leading staff of workers of Krivoy Rog mines is shown. The main features have been described in the memoirs by the Krivoy Rog Mining Engineer I.R. Krivoshlyk «Prerevolutionary life of Krivoy Rog miners».
Keywords: Krivorizhzhya, salary, living conditions.
У наш час стає актуальним поглиблене вивчення різних проблем історії України через розширення джерельної бази, залучення до неї нових масивів документальних і наративних джерел, в тому числі літературних пам'яток, які були написані у досліджуваний період. Для історика особливо цікавим є такий літературний жанр, як мемуари. Саме за допомогою них можна побачити, як автор ставився до тих процесів, що відбувалися навколо нього, його особисті переживання, які статистичні дані він використовує тощо. Однією з малодосліджених тем історії нашого краю залишається життя і побут криворізьких інженерів на початку ХХ ст. Адже Криворіжжя цього періоду швидко перетворювалося на потужний промисловий центр Півдня України.
Історіографії цього питання і на сьогодні є дуже бідною. Тільки поодинокі згадки про життя і побут робітників та інженерів містяться в публікаціях науковців. Вивчаючи Криворіжжя як регіон, дослідники, в першу чергу, приділяли увагу процесам відкриття родовищ корисних копалин наприкінці ХІХ ст. і діяльності О.М. Поля. Найбільш широке коло висвітлених питань знаходимо в працях радянського економіста О.О. Нестеренка та сучасного дніпропетровського історика І.О. Кочергіна [1; 3]. Проте інформація про те, як жили робітники криворізьких рудників на початку ХХ ст., у даних авторів відсутня.
Мета даного дослідження - проаналізувати життя та побут криворізьких робітників на основі аналізу спогадів одного з гірничих інженерів Криворіжжя початку ХХ ст. І.Р. Кривошлика.
Мемуари І.Р. Кривошлика «Дореволюционная жизнь Криворожских горняков» зберігаються у Криворізькому історико-краєзнавчому музеї під номером 6600 [2]. Відомостей про те, де народився, жив, навчався автор спогадів, на сьогодні немає. Як пояснюють співробітники музею, ці дані у свій час ніхто у автора мемуарів не взяв. Навіть точно не можна сказати, як його звали.
Зі змісту мемуарів можна зробити висновок, що вони були написані у період від 1971 до 1975 року. Для їх написання автор використовував загальні зошити (по 48 стор.). Це об'ємний рукопис на 1162 сторінках двостороннього тексту на аркушах, написаний синім чорнилом. Ці спогади написані російською мовою. Почерк автора розбірливий. Часто на сторінках рукопису видно виправлення автора, що може свідчити про його роботу над текстом. Зміст вміщено на початку спогадів, він складається з 21-го розділу та 67 підрозділів.
Перші розділи спогадів І.Р. Кривошлика присвячені початку видобутку залізної руди на Криворіжжі, внеску у цей процес О.М. Поля. Починаючи з 6-го розділу, автор зупиняється на характеристиці житлових умов працівників. Окремо приділена увага побуту і діяльності більшовиків рудників (8-й розд.). Автор характеризує такі прошарки суспільства, як поліція (14-й розд.), духовенство (15-й розд.).
На мою думку, автор мемуарів хотів залишити спогади про той час, коли він тільки починав працювати на криворізьких рудниках, щоб продемонструвати, як «погано» жилося та працювалося робітникам до Жовтневої революції 1917 року і як все змінилося, коли країну очолила більшовицька влада. Це дуже чітко простежується у термінології, яку використовує автор, у характеристиці тодішнього керівництва рудників - «эксплуатирующего класса» тощо. У рукописі автор використовує таблиці, які ним були складені на основі використаної літератури, та на основі власних спостережень. Автор описує правила прийому гірничих інженерів на роботу, перевагу позитивного ставлення керівництва до іноземних інженерів та поступове їх витіснення на початку ХХ сторіччя вітчизняними інженерними кадрами. Особливу увагу І.Р. Кривошлик приділив побутовим умовам технічної інтелігенції, рівню заробітної платні різних категорій службовців, умовам проживання інженерів, техніків, інших службовців, а також вартості продуктів першої необхідності.
Житлове питання на той час для співробітників рудників було особливо актуальним. Автор спогадів розповідає як знаходили житло майбутні співробітники рудників Криворіжжя. Яскраво ілюстрували проблеми з житлом вихованці Лисичанської штейгерської школи та Гірничого училища С.С. Полякова. Так, ситуацію на Саксаганському гірничому руднику характерно передано у спогадах І.Р. Кривошлика: «- Товариші, поясніть мені, чому штейгери, які закінчили Лисичанське і Горлівське гірниче училище, одружені на Лисичанських та Горлівських мешканках? - запитав штейгер-практик К.М. Подзоров. - Це пояснюється дуже просто, - сказав штейгер К.М. Кліндух, - Лисичанське та Горлівське гірничі училища не мають своїх гуртожитків для приїжджих учнів, зазвичай, ці учні проживали на приватних квартирах. Власники будиночків та квартир, які мали дочок, прагнули їх видати заміж за майбутніх штейгерів. Перед вступними іспитами до гірничих училищ до потягів на залізничних станціях, приходили жінки вказаних власників та на станціях пропонували абітурієнтам свої квартири для проживання до закінчення училища. Учень повністю включався до сімейного життя власника, проживав на правах жениха та, насамкінець, одружувався перед або після закінчення училища. Інколи власники будинків та квартир мали сімейні неприємності у тих випадках, коли абітурієнт не склав вступний іспит, або ж учень не одружився на їх доньці після закінчення училища» [2, с. 200-202]. Таким чином, отримуючи освіту, приїжджі учні стикалися з проблемою житла.
Як видно з тексту мемуарів, іншою була ситуація з забезпечення проживання на рудниках. Середні та вищі службовці зовсім не платили за благоустрій квартири. Середні службовці, незалежно від кількості членів їх родини, мали 3-4-кімнатні квартири з усіма зручностями, електричним освітленням та іншими комунальними послугами [2, с. 283].
Вищі службовці (інженери та ін.) мешкали в окремо облаштованих будинках, з двором площею не менше 200 м2, на яких були квітники, декоративні та плодові дерева, плодово-ягідні кущі, відгороджені високим парканом. На додаток до цього, за рахунок рудника, працював двірник та була прикріплена пара коней з екіпажем та постійним кучером. Ось яку характеристику житлових умов склав автор мемуарів у таблиці 1.
Таблиця 1.
Житлові умови співробітників Криворізьких рудників
|
№ п/п |
Прошарок населення рудникового поселення |
Житлова площа на одного члена родини, м2 |
Санітарний вузол |
Водогін |
Освітлення |
Опалення |
|
|
1. |
Гірники, які мешкають у казармі |
1,6-2,1 |
На вулиці |
Загальна водогінна колонка |
Коптилка та керосинова лампа |
Голландські печі та плити |
|
|
2. |
Сімейні гірники |
1,8-2,5 |
-»- |
-»- |
Керосинова лампа |
Плита |
|
|
3. |
Майстрові |
3,0-5,0 |
-»- |
-»- |
-»- |
-»- |
|
|
4. |
Дрібні службовці |
3,5-8,0 |
-»- |
-»- |
-»- |
-»- |
|
|
5. |
Середні службовці |
12,5-28,1 |
Туалет, ванна та без неї |
Внутрішній |
Керосинові та електричні лампи |
Внутрішні печі та плита |
|
|
6. |
Вищі службовці |
30,1-82,4 |
Туалет, ванна, душ |
-»- |
Електричні лампи |
Камін, внутрішні печі та плита |
(Кривошлык И.Р. Дореволюционная жизнь Криворожских горняков (Рукопис). - Кривой Рог, 1971-1975. // КІКМ. - КВФ 6600(8). - С. 286).
побут робітник рудник кривошлик
Цікавим у спогадах гірничого інженера І.Р. Кривошлика є пояснення терміну «жалування» і «службовці». Він зазначав, що термін «жалування» походить від того, що поміщик або капіталіст «жалує» натурою чи грошима «вірних своїх слуг», які безпосередньо допомагають йому експлуатувати робітників та бідняків селян. Вважалося, що ця категорія населення, не працює, а служить поміщику чи капіталісту, тому цей прошарок називався службовцями. Службовці займалися не фізичною працею, а тільки розумовою та наглядом за виконанням встановленого об'єму робіт робітниками. Всі вони отримували постійне щомісячне жалування, незалежно від числа робочих днів на місяць [2, с. 853]. Оскільки мемуари І.Р. Кривошлика написані за радянських часів, то при поясненні терміну «жалування» автор вживає відповідні терміни, як-то: «допомагають експлуатувати робітників», «експлуатуючий клас».
Вищі службовці, окрім основного місячного жалування, додатково ще отримували: святкове подарункове жалування (на Різдво, Великдень та інші релігійні свята), річні премії за зниження собівартості видобутку одного пуда руди та безкоштовні житлово-побутові умови з постійним виїздом. Святкові подарункові жалування та річні премії обсягом були від одного до двох місячних окладів. Всі ці гроші, як зазначав І.Р. Кривошлик, видавалися у закритих конвертах, ймовірно, щоб оминути фіксування коштів у фінансових документах. Безкоштовні житлово-побутові умови з постійним прикріпленим виїздом оцінювалися у розмірі 40-50 крб. на місяць.
Таблиця 2.
Заробітна платня керівництва _ рудників
|
№ п/ п |
Вищі службовці |
Основне місячне жалування, крб. |
Додаткове жалування, крб. |
Середнє місячне жалування, крб. |
Жалування вищих службовців у порівнянні з заробітною платнею робітників, крб. |
|||||||
|
Святкові |
Премії |
Житлово- побутові умови |
||||||||||
|
З максимальною |
З мінімальною |
|||||||||||
|
Середня в місяць |
Середня в місяць |
Середня в місяць |
||||||||||
|
1. |
Директори та керівники рудників |
250 300 |
750 900 |
62,5 75,0 |
375 450 |
31,2 37,5 |
600 |
50 |
393,5 412,5 |
415,5 :45= 9,16 |
393,75 :15= 26,25 |
|
|
2. |
Інженери |
200 250 |
600 750 |
50,0 62,5 |
300 375 |
25 31,2 |
480 |
40 |
315 388,7 |
388,75 :45= 8,53 |
315 :15= 21 |
|
|
3. |
Головні бухгалтери |
175 200 |
525 600 |
43,75 50,0 |
262, 5 300 |
21,8 25,0 |
480 |
40 |
280,6 315,0 |
315 :45= 7,0 |
280,62 :15= 18,70 |
(Кривошлык И.Р. Дореволюционная жизнь Криворожских горняков (Рукопис). - Кривой Рог, 1971-1975. //КІКМ. - КВФ 6600(17). - С. 866).
У таблиці 2 показано основне й додаткове жалування вищих службовців з зазначенням, у скільки разів воно було вищим від зарплати гірничих робітників з максимальною та мінімальною платнею. Наведені дані свідчать, що вищі службовці отримували досить високе жалування у порівнянні з заробітною платнею гірничих робітників. Так, місячне жалування вищих службовців перевищувало максимальну заробітну платню гірничих робітників у 7,0-9,16 рази, а мінімальної 18,7-26,25 рази [2, с. 865]. Багато вищих службовців були пайщиками акціонерних товариств та додатково до свого жалування отримували дивіденди.
Середні службовці, окрім основного місячного жалування, також додатково отримували від гірничих промисловців святкове подарункове жалування та річні премії в обсязі від 0,5 до 1,5 окладів. Вони мали безкоштовні квартири, опалення, освітлення та інші побутові умови, які оцінювалися у розмірі 10-15 крб. на місяць. Інколи дрібні службовці отримували річні премії, які не перевищували 25 крб. (від 5 до 25 крб.) Ці службовці поділялися на підземних та надземних. До підземних в основному належали гірничі десятники, а до надземних: надземні десятники, рахувальники, табельщики, кладовщики, реєстратори-перепищики та ін. [2, с. 870].
Таблиця 3.
Заробітна платня середніх службовців
|
№ п/ п |
Штейгерські посади |
Основне місячне жалування, крб. |
Додаткове жалування, крб. |
Середнє місячне жалування, крб. |
Жалування середніх службовців у порівнянні з заробітною платнею робітників, крб. |
|||||||
|
Святкові |
Премія |
Житлово - побутові умови |
||||||||||
|
З максимальною |
З мінімальною |
|||||||||||
|
Середня в місяць |
Середня в місяць |
Середня в місяць |
||||||||||
|
1. |
Контрольний десятник |
70 75 |
140 150 |
11,66 12,5 |
140 150 |
11,66 -12,5 |
120 |
10 |
103,32 -110 |
110,0 :45= 2,44 |
103,32 :15= 6,88 |
|
|
2. |
Черговий штейгер |
90 100 |
180 200 |
15,0 16,66 |
180 200 |
15,0 16,66 |
120 |
10 |
130,0 143,32 |
143,32 :45= 3,18 |
130,0 :15= 8,66 |
|
|
3. |
Штейгер по закладці вироблено ви простору |
110 130 |
220 260 |
18,33 21,66 |
220 260 |
18,33 21,66 |
180 |
15 |
161,66 188,32 |
188,32 :45= 4,18 |
161,66 :15= 10,77 |
|
|
4. |
Штейгер-начальник ділянки |
130 140 |
260 280 |
21,66 23,33 |
260 280 |
21,66 23,33 |
180 |
15 |
188,32 201,66 |
201,66 :45= 4,48 |
188,32 :15= 12,55 |
|
|
5. |
Старший штейгер |
150 160 |
300 320 |
25,0 26,66 |
300 320 |
25,0 26,66 |
180 |
15 |
215,0 228,32 |
228,32 :45= 5,0 |
215,0 :15= 14,3 |
(за: Кривошлык И.Р. Дореволюционная жизнь Криворожских горняков (Рукопис). - Кривой Рог, 1971-1975. //КІКМ. - КВФ 6600(17). - С. 872).
Штейгери також отримували більше жалування у порівнянні з заробітною платнею гірничих робітників. Так, місячне жалування штейгерів більше максимальної заробітної платні гірничих робітників у 2,14 - 5,0 рази, а мінімальної 6,88 - 14,3 рази. Вищі та середні службовці на рудниках отримували найвище жалування.
Дрібні службовці жодних заохочень від гірничих промисловців не отримували. Їм нараховувалося тільки основне місячне жалування, яке не перевищувало тимчасову чи договірну заробітну платню гірничих робітників (підземні десятники мали вище жалування). Таблиця 4 показує місячне жалування дрібних службовців - підземних і надземних.
Таблиця 4.
Місячне жалування дрібних службовців
|
№ п/п |
Дрібні службовці |
Місячне жалування, крб. |
|
|
1. |
Десятник підземний |
40-50 |
|
|
2. |
Десятник надземний |
30-40 |
|
|
3. |
Рахувальні робітники |
35-50 |
|
|
4. |
Табельщики |
25-32 |
|
|
5. |
Кладовщики |
20-35 |
|
|
6. |
Реєстратори-переписчики (конторщики) |
18-30 |
(И.Р. Дореволюционная жизнь Криворожских горняков (Рукопис). - Кривой Рог, 1971-1975. // КІКМ. - КВФ 6600(17). - С. 871).
Таким чином, існувала чітка градація нарахування заробітної платні серед вищих, середніх та дрібних службовців. Якщо порівняти середнє місячне жалування інженера, старшого штейгера та підземного десятника, то можна побачити, що інженер отримував жалування у 1,7 разів більше від старшого штейгера та 7,8 разів від підземного десятника, відповідно.
Навіть короткий аналіз мемуарів І.Р. Кривошлика стосовно одного аспекту життя технічної інтелігенції показує, що вони мають неабиякий інтерес для дослідників. За ними можна простежити такі питання, які складають труднощі при дослідженні - житлові умови, заробітна платня робітників. Звичайно, потрібно враховувати час, коли писалися мемуари. Залишається відкритим і питання про автора рукопису, як він був пов'язаний з рудниками тощо. Мемуари І.Р. Кривошлика є цінним джерелом при дослідженні дореволюційного життя робітників Криворіжжя.
Бібліографічні посилання
1. Кочергін, І.О. Олександр Поль: мрії, справи, спадщина [Текст] / І.О. Кочергін. - Дніпропетровськ: НГАУ, 2002. - 222 с.
2. Кривошлык И.Р. Дореволюционная жизнь Криворожских горняков (Рукопис). - Кривой Рог, 1971-1975 / И.Р. Кривошлык // Криворізький історико-краєзнавчий музей. - КВФ 6600. - 1162 с.
3. Нестеренко, О.О. Розвиток промисловості на Україні [Текст] / О.О. Нестеренко. - К., 1962. - Ч. 2. - 580 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розвиток золотопромислової в Кузбасі. Умови праці та побуту робітників на золотих копальнях. Заслання як основний постачальник робітників на золоті копальні. Зіткнення робітників з хазяями, найбільший розмах антикріпосницького протистояння на копальнях.
контрольная работа [17,4 K], добавлен 11.08.2010Спроба аналізу основних аспектів побуту міського населення Наддніпрянщини в 1950-80-ті рр. ХХ ст. Умови їх життя, особливості задоволення потреб в харчуванні, житлі, одязі тощо. Порівняння побутових умов жителів тогочасного мегаполіса та маленького міста.
реферат [28,8 K], добавлен 12.06.2010Особливості структурної організації катарських общин, побуту та повсякденного життя вірян і проповідників, соціальна характеристика адептів Церкви Добрих Людей. Аналіз та структура Катарської Церкви з позиції побутових реалій та внутрішнього устрою.
статья [26,5 K], добавлен 06.09.2017Трансформація вільної праці у "палочну" дисципліну в умовах воєнного комунізму. Становлення системи соціального страхування найманих працівників в часи НЕПу. Житлово-побутові умови та комунальне обслуговування. Чинники впливу на рівень заробітної плати.
монография [283,2 K], добавлен 05.10.2017Начальный период Великой Отечественной войны в мемуарах советских полководцев: ошибки и недоговоренности. "Воспоминания и размышления" Г.К. Жукова, "Солдатский долг" К.К. Рокоссовского. Советские полководцы о Сталине и готовности к войне с Германией.
дипломная работа [147,3 K], добавлен 18.08.2011История Франции XVII в., уникальность и значимость событий эпохи Фронды. Характеристика основных героев Фронды. Особенности изображения политиков данного периода (Мазарини, принца Конде, королевы) в мемуарах их основных участников Ларошфуко и Реца.
дипломная работа [88,4 K], добавлен 14.06.2011Характеристика повсякденного життя студентства Київської духовної академії другої половини ХІХ ст.: житлові умови, побут, медичне обслуговування молоді, розпорядок дня, академічні традиції. Взаємовідносини між студентами та ставлення до своїх викладачів.
статья [30,6 K], добавлен 20.08.2013Передумови та причини виникнення українського козацтва. Поява перших козацьких січей. Діяльність Дмитра Вишневецького. Життя і побут козаків. Обов`язки козацької старшини. Управляння Запорозькою Січчю. Відзнаки, атрибути й символи військової влади.
презентация [656,7 K], добавлен 24.12.2013Географічні кордони, кочовий спосіб життя та військова організація суспільства Скіфії. Характеристика побуту та основних звичаїв скіфського народу. Найголовніші події в історії Скіфії, вторгнення царя Дарія. Соціальний лад та родовід племен Скіфії.
контрольная работа [31,5 K], добавлен 30.01.2011Поширення магдебурзького права у Володимирі. Характеристика соціально-економічного розвитку м. Володимира литовсько-польської доби. Огляд господарської діяльності та побуту місцевої людності. Аналіз суспільно-політичних аспектів життя населення міста.
статья [20,0 K], добавлен 14.08.2017Значення в суспільно-політичному житті Росії ХІХ століття та причини виїзду дружин за декабристами, яких засудили до вислання, вивчення основних етапів життя найвидатніших із них від початку вислання на Сибір, хід та перепетії їхнього подальшого життя.
курсовая работа [54,7 K], добавлен 13.06.2010Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр. Становище в Україні після завершення громадянської війни було надзвичайно важким. Виступи робітників, повстання селян. Розправи з незадоволеними більшовицькою політикою.
доклад [7,5 K], добавлен 21.05.2003Ознайомлення із біографією Рибейра - славетного художника епохи бароко. Розповідь про життя митця у Неаполі. Зображення в його роботах драматичних сцен людських страждань. Розгляд відомих картин - "Мучеництво святого Філіпа", "Хромоніжка", П'яний Сілен".
реферат [1,5 M], добавлен 27.10.2011Політична ситуація Німеччини у кінці XIX – на початку XX століття. Життя та партійна діяльність одного з політичних діячів німецького Міжнародного робітничого і комуністичного руху Ернеста Тельмана, одного з головних політичних опонентів Гітлера.
курсовая работа [61,4 K], добавлен 30.03.2011У статті, на основі архівних документів, аналізується характер релігійного життя в Україні та основні аспекти державної політики щодо різних конфесій у середині 1980-х років. Розгляд керівної ролі комуністичної партії. Становище протестантських конфесій.
статья [21,8 K], добавлен 14.08.2017Розповідь про життя і основні досягнення українських меценатів початку ХХ століття. Родини Бродських, Терещенків, Тарновських, Галаганів, Симиренків, Чикаленків, Рильських. В. Вишиваний (Габсбург), В. Косовський.
реферат [67,8 K], добавлен 14.12.2003Державна політика у сфері становлення та розвитку загальноосвітньої школи. Політика більшовицького режиму стосовно формування педагогічних кадрів та забезпечення загальноосвітньої школи вчителями, їх залежність від тогочасного суспільно-політичного життя.
автореферат [42,1 K], добавлен 17.04.2009Життя та діяльність Рональда Рейгана. Ставлення до родинного життя. Акторська кар'єра майбутнього президента США. Служба в армії, початок політичної кар'єри. Характеристика діяльності Рональда Рейгана на президентському посту. Життя після президентства.
презентация [1,6 M], добавлен 22.11.2016Деформуючий вплив сталінщини на суспільно-політичне життя України. Компанії проти "українського буржуазного націоналізму" і "космополітизму". Зміни в Україні після смерті Сталіна. Хрущовська "відлига". Демократизація суспільно-політичного життя країни.
курсовая работа [24,7 K], добавлен 11.06.2009Опис козацького життя та діяльності у XVII-XVIII ст. Демократичний устрій козаччини. Військова старшина. Чисельність козацького війська, особливості реєстрації козаків. Характеристика зброї. Стратегія та тактика козаків, фортифікації. Запорозька Січ.
курсовая работа [63,6 K], добавлен 23.12.2009
