Кириличні рукописні книги з колекції XIX ст. Августа Бельовського

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИРИЛИЧНІ РУКОПИСНІ КНИГИ З КОЛЕКЦІЇ XIX ст. АВГУСТА БЕЛЬОВСЬКОГО

Марія Кольбух

науковий співробітник відділу рукописів

ЛННБ України ім. В. Стефаника, канд. іст. наук

Анотація

Виявлено кириличні рукописні книги XV-XVIII ст. з колекції Августа Бельовського, охарактеризовано їх зміст і побутування, подано відомості про дослідження та публікації пам'яток, встановлено їх сучасне місце зберігання.

Ключові слова: Август Бельовський, колекціонер, кирилична рукописна книга, літопис.

The author has revealed Cyrillic Codices of the XV-XVIII cc. ofthe manuscript collection of August Belowski. Their content, area of existence, history of their research and publishing, and current location is described in the article.

Keywords: August Belowski, collector, Cyrillic Codex, chronicles.

Выявлены кириллические рукописные книги XV-XVIII вв. с коллекции Августа Бельовского, дана характеристика их содержания и бытования, информация об исследованиях и публикациях памятников, установлено их сегодняшнее место сбережения.

Ключевые слова: Август Бельовский, коллекционер, кириллическая рукописная книга, летопись.

Одним із колекціонерів давніх рукописних пам'яток у Галичині XIX ст. був Август Бельовський (1806-1876), псевдонім Jan Plaza, - польський історик, поет, перекладач, який народився в с. Креховичі повіту Долина Тепер Рожнятівський р-н Івано-Франківської обл.. Початкову освіту здобув у м. Станіславові, згодом продовжив навчання в гімназії при василіанському монастирі у м. Бучачі, з 1828 р. вивчав філософію та право у Львівському університеті. 1845 р. отримав посаду скриптора в Національному закладі ім. Оссолінських у Львові, де з 1851 р. працював кустосом. Від 1863 р. каталогізував рукописи і друки Оссолінеуму, а в 1869 р. став директором цієї бібліотеки і редактором її періодичного видання "Biblioteka Ossoliсskich".

Діяльність А. Бельовського дослідники [54; 57] поділяють на два етапи: 1-й - письменника-поета, 2-й (з 1840 р.) - історика, - досліджував історію Польщі. Перші поетичні спроби А. Бельовський помістив 1825 р. в "Rozmaitoњciach Lwowskich", 1830 р. - в "Haliczaninie" та інших періодичних виданнях. Поет самостійно видав новорічний альманах "Ziewonia": 1-й том - 1834 р. у Львові, 2-й - 1838 р. у Празі, а після його конфіскації - 1839 р. у Страсбурзі. А. Бельовський спробував себе і як перекладач, зокрема сербських пісень (1830), "Piesс o Henryku Poboїnym" ("Ziewonia", ІІ, 1839), поезій Ф. Шиллера "Pienia liryczne" (1841), а також за допомогою Івана Вагилевича вийшли друком переклади "Wyprawy Igora na Poіowcуw" (1833), "Powieњж minionych lat" (1864) [48, с. 58].

Другий період діяльності А. Бельовського пов'язаний з бібліотекою Оссолінських - скарбницею недосліджених рукописних джерел, які він упорядковував та інвентаризував. Перші історичні дослідження опублікував під назвами "Myњli do dziejуw sіowiaсskich" ("Tygodnik Literacki", 1841), "Pocz№tkowe dzieje Polski" ("Bibljoteka Ossoliсskich", 1842). Робота з рукописними матеріалами спонукала А. Бельовського до публікацій історичних пам'яток, зокрема критичних видань найдавніших джерел до історії Польщі. У зв'язку з цим виникла необхідність виявлення такого типу пам'яток в інших архівосховищах, тому А. Бельовський зорганізував декілька подорожей, у тому числі і за кордон. 1847 р. дослідник побував у містах Пільзно, Краків, Варшава, а зібрані матеріали лягли в основу його праці "Wstкp krytyczne do dziejуw Polski" (Lwуw, 1850). У 1851-1856 рр. історик подорожував по Галичині, а також побував у Кракові, Відні, Празі, Дрездені, Липську, Вроцлаві, а в 1857 р. - в Росії.

А. Бельовський був автором, фундатором і видавцем польських історичних джерел "Monumenta Poloniae Historica". За його старанням у 1854-1861 рр. перевидано з доповненнями і поправками "Словник польської мови" С. Лінде, до підготовки якого активно долучився І. Вагилевич, котрий, за словами В. Щурата, "крім коректури вложив велику силу свойого власного знання з анонімним самопожертвованнєм" [48, с. 58].

Історик оглянув і зробив нотатки про рукописи найбільших книгозбірень Львова - Святоонуфріївського монастиря, отців домініканців і кармелітів, кафедральної Святоюрської бібліотеки, про рукописи митрополита М. Левицького, кафедральної вірменської та волоської церков [50, арк. 44-49, 56-63, 75-77 зв., 85-89, 94-95]. Дослідник залишив список рукописів 1851 р. бібліотеки Львівського університету, які вціліли після пожежі 1848 р., де подано деякі зауваги до окремих пам'яток [50, арк. 19, 39]. Він також цікавився рукописною спадщиною галицьких монастирських архівів та бібліотек в Добромилі, Лаврові, Крехові, в яких побував у 1853-1856 рр., зробив їх короткий опис, подавши список найцінніших пам'яток та нотатки до них [51, арк. 51-63, 64 зв.-66, 68-73].

Зацікавлення історичною спадщиною спонукали А. Бельовського до колекціонування пам'яток писемної культури. Зберігся складений колекціонером список належних йому рукописів, рукописних книг та копій окремих манускриптів, що становить 145 позицій. Це історичні джерела, датовані А. Бельовським XII-XIX ст., написані латинською, польською, грецькою, церковнослов'янською та українською мовами [50, арк. 1-19 зв.]. Історик й надалі продовжував свою колекційну діяльність. Наприкінці 1876 р. його збірка вже нараховувала 154 рукописи та рукописні книги і 29 копій давніх манускриптів [6, арк. 35 зв.], які 9 листопада 1876 р. купив Національний заклад ім. Оссолінських у Львові за 1500 флоринів австрійської валюти у дружини А. Бельовського Юстини, яка продала їх після раптової смерті чоловіка в ніч з 11 на 12 жовтня 1876 р. Ще дві кириличні рукописні книги купив А.С. Петрушевич, який довгі роки співпрацював з А. Бельовським: надавав консультації про рукописи та рукописні збірки; дослідники обмінювалися літературою тощо [2, арк. 1, 3, 23; 34]. кириличний рукописний книга бібліотека

Оскільки в Оссолінеумі не існувало книги нових надходжень, де б реєстрували усі надбання [55, s. IX], тому немає точного переліку закуплених рукописів, що належали А. Бельовському. Відомо, що набуті пам'ятки після опрацювання до 25 січня 1877 р. [6, арк. 35 зв.] вписали в інвентар рукописів Оссолінеуму разом з одиницями збереження, отриманими від інших суб'єктів і задокументували їх між порядковими номерами 2006-2264 Так, в книзі обліку документації Оссолінеуму за 1876 р. перед купівлею рукописів А. Бельовського зафіксовано, що 22 вересня 1876 р. Оказ Казимир подарував закладу шість книг і один рукопис, якого заінвен- таризували під № 2006 [6, арк. 28 зв.]. До Оссолінеуму надходили також рукописи 1 грудня - № 2014 [6, арк. 38 зв.] і 12 грудня 1876 р. - N° 2078 [6, арк. 39], а також 4 січня - № 2143, 2144 [6, арк. 1 зв.], 24 січня - № 2236 [6, арк. 4] та 7 лютого 1877 р. - № 2264 [6, арк. 5].. Слід зазначити, що дружина А. Бельовського 13 листопада 1877 р. подарувала бібліотеці закладу й рукописну спадщину свого чоловіка - 22 одиниці, заінвентаризовані згідно з документацією до 17 листопада 1877 р. під номерами 2356-2360, 2367-2383, а також 21 книгу [7, арк. 30]. Крім цього в Оссолінеумі зберігаються ще й інші рукописні праці історика (№ 2389-2394, 2410, 2418, 2421, 2432, 5721).

У списку рукописів А. Бельовського, укладенім власником [50, арк. 2зв.-6зв.], внесено такі кириличні рукописні книги XV-XVIII ст.:

1) "Книга нарицаєма Патерик", 670 с. (№ 7);

2) "Чин биваємий на одіяніє ряси", 4⁰, XVII ст. (№ 8);

3) "Житіє і жизнь преподобного отця нашого Йова і о скончанії його, і о составленії святої обителі Скитської", 8⁰, XVII ст. (№ 10);

4) "Історія о Ферарськім або Флорентійськім синоді правдиво ісписана", 4⁰ (№ 13);

5) "Інвентар сиріч порядочное описаніє вещей обрітающихся в скарбці церковном при храмі Успенія Пречистої Приснодіви Марії в граді Львові 1637 р.", 4⁰ (№ 61);

6) "Книга звіздочества, повісті, казання, пісні та ін.", 16⁰ (№ 62);

7) "Зерцало богословія" ієромонаха Кирила (Ставровецького), де додано "Літописець", 4⁰, 155 с. (№ 66);

8) "Літопись Добромильська Симеона Коростенського", 2⁰ (№ 121);

9) "Підгірські записки Івана і Павла Свідзінських", 4⁰ (№ 122);

10) "Пам'ять і житіє блаженного учителя нашого Костянтина Філософа", 2⁰ (№ 143); "Блаженного архієпископа Феофілакта Болгарського тлумачення на Євангеліє від Матвія", XV ст. (№ 144).

У списку наявні також копії кириличних історичних пам'яток, здійснені у XIX ст.:

1) "Літопис Івана Чорноризця", 4⁰, 712 с. (№ 9);

2) "Правдивий опис поводження Дмитра Івановича (Самозванця) з рукопису Станіслава Нємойовського... р. 1606", 2⁰ (№ 30);

3) "Літопис з часів Лжедмитрія", 2⁰ (№ 86).

Список містить і перелік факсимільних видань кириличних рукописних книг:

1) "Житіє блаженного Кирила Філософа", 2⁰ (№ 107);

2) "Літописець литовський 1547 р.", 2⁰, 291 арк. (№ 87).

Власник на форзацах більшості цих книг вписав своє ім'я та

прізвище, а також подав відомі йому факти, пов'язані з історією рукописів, їх змістом, рідше - олівцем на полях окремих книг зафіксував деякі історичні дані, задокументовані у пам'ятках, наприклад: "r. 1612 Potocki Stefan wziкty do niewoli" [28, арк. 82].

Найдавнішою зі списку кириличних рукописних книг власності А. Бельовського є Збірник-конволют кінця XV - початку XVI ст. [9], названий колекціонером "Блаженного архієпископа Феофілакта Болгарського тлумачення на Євангеліє від Матвія". У ньому, крім Євангелія тлумачного (від Матвія) Феофілакта Болгарського, додано окремі статті: повість про майбутній суд і земні муки, слова Йоана Златоустого про суєтність життя та про померлих, св. Єфрема слово про суд, любов і покаяння та його ж повчання про творення благих діл й окреме слово про суд, завершує збірник стаття "від старческих". Під час реставрації книги у XVIII ст. додано фрагменти двох інших пам'яток середини XVI ст., які містять: текст із 120 запитань князя Антіоха та відповідей на них Афанасія Александрійського, виклад про віру Анастасія Антіохійського та Кирила Александрійського, "Ісповіданіє св. Трійці" та акафіст до Пресв. Богородиці;

Повість про Варлама і Йоасафа та житіє Кирила Філософа. На книзі збережено первинну оправу з дощок із жолобками на торцях, обтягнених коричневою шкірою з блінтовим тисненням басм наповнення (трипелюстковий дзвіночок, лев у колі, подвійне коло) та орнаментованих рамок. Під час реставрації XVIII ст. поновлено корінець оправи зі світлої шкіри, на якій золотом витиснено рослинно-геометричний орнамент та нову назву книги "Сборникъ".

Доля Збірника кінця XV - початку XVI ст. є досить складною. Довгий час книга перебувала у Сучавській митрополії, зокрема у церкві св. Георгія (про що свідчить відтиск печатки). У книзі зберігся запис Сучавського митрополита Досифея. Ймовірно, через нього книга потрапила до монастиря св. Онуфрія у Львові. Про пам'ятку у складі Святоонуфріївського монастиря 1852 р. писав А. Бельовський у статті "Biblioteki Lwowskie", а вже у 1876 р. професор Одеського університету Олександр Кочубинський із посиланням на інформацію А.С. Петрушевича повідомляє, що книгу загублено [18, с. 208-209]. Тим часом книга потрапила у власність А. Бельовського, а після смерті дослідника його дружина Юстина продала пам'ятку А.С. Петрушевичу [38, с. 68], де вона зберігається дотепер у його колекції кириличних рукописних книг [9].

Ще однією з найдавніших кириличних пам'яток є збірник повчальних висловів монахів та оповідань про їх життя - Патерик Скитський кінця XVI ст. [32]. Папір книги з філігранню "лілія" повністю відповідає зображенню у каталозі Каманіна, Вітвицької [16, № 302 - 1599 р.]. Серед різновидів Патерика Скитський відрізняється тим, що більшу частину збірника складає системне зібрання висловів отців церкви, де всі патерикові оповідання і вислови поділені за основними монашими чеснотами (любов, смирення, послух та ін.). При цьому кожна глава побудована таким чином: спочатку подані в алфавітному порядку оповідання та вислови, пов'язані з іменами знаменитих єгипетських аскетів Ш-VII ст., опісля поміщено оповідання і вислови невідомих авторів. Патерик призначався передусім для читання у монастирських келіях, тому був власністю одного із, очевидно, галицьких монастирів. На полі арк. 336 зв. знаходимо покрайній запис дидактичного змісту, автором якого є ієромонах Філатей.

Більшість кириличних рукописних пам'яток з колекції А. Бельовського створені у XVII ст. Серед них - один із п'яти відомих на сьогодні списків Манявського збірника останньої чверті XVII ст. [28]. Книга 8-го формату, розміром 15,5 X 9,5, оправлена у світло-коричневу шкіру із тисненням на верхній кришці ромбоподібного середника із поясним в овалі зображенням Йова Княгиницького (?), орнаментальної рамки, невеликих орнаментальних прикрас та наріжників, тло нижньої кришки оправи заповнено вертикальними орнаментальними смугами. На корінці, поновленому у XIX ст., золотом відтиснуто слово "Скитъ". Папір блока книги з філігранню "аламода", подібною до зображення в альбомі Лауцявичюса [56, № 19 - 1677-1679 рр.].

До складу збірника традиційно входять:

1) "Зав?^т дховьный, многогрішнаго и хдаго и нєдостойнаго въ ієромонасєхь вєисїА, игймєна бывшаго шбигєли стой Скискои..." [28, арк. 1-52] - устав для Великого Скиту Манявського, який у 20-х рр. XVII ст. уклав перший його ігумен - ієросхимонах Феодосій (f 1630) на основі усного переказу Йова Княгиницького.

2) "Житїє и жи^знь прп^дбнаго &ца нашєго Ішва і w ско^нчанїи его і w сь^ставленїи стыА шбитєли Ску^тскыА вькра^тці списано" [28, арк. 53 зв.-97 зв.] - житіє Йова Княгиницького, написане у 1622-1628 рр. ченцем Ігнатієм, який разом з Йовом перебував в Угорницькому монастирі, а згодом - у Скиті Манявському.

3) "Рєгла или оуста^в пачє^ж правило по^стничєскаго иночє^скаго живота" [28, арк. 98-102] - устав для малого монастиря - Скитику, укладений у 20-х рр. XVII ст. першим ігуменом Манявського скиту ієросхимонахом Феодосієм.

У списку А. Бельовського переписувач вказав місце написання Уставу Скиту Манявського - в монастирі на Скитику при храмі Успіння Пресвятої Богородиці [28, арк. 102]. Книгописець у колофоні задокументував своє ім'я - ієромонах Дорофей: "Сїє житїє написасА многогрішні ієрмонахо^м Доробєшмь бывши игумєномь в то врємА" [28, арк. 103] та висловив прохання до читачів, щоб вибачили його за недоліки каліграфії, причиною якої була недуга: "ПрощєнЇА прошгако оуломни^м бывши в тоє врємА в болє^зньі моєй сєй заві^т прп^дны^х &ць нших Ішва и вєшдосЇА Ски^тс[ки^х] много погребі ркою и чє^рнило^м" [28, арк. 103-103 зв.].

А. Бельовський вважав, що книгописець Дорофей - другий ігумен монастиря. Однак збірник написаний у 70-80-х рр. XVII ст., коли ієросхимонаха Дорофея, що був родом із Щирця Тепер Пустомитівський р-н Львівської обл., уже не було в живих, помер 7 травня 1650 р. під час подорожі по Молдавській землі, похований в Сочавицькому монастирі [3, с. 471]. Відповідно до часу написання книги - переписувачем її був інший ігумен Скиту Манявського - ієромонах Дорофей, який помер у Світлу седмицю 10 квітня 1686 р. "многол'Ьтн'Ь потрдисА в монастыри по ро^зных послшашАхъ. Пачє жє на пХмє^нств'Ь прємінАющє. и тако внтрною болнїю Біло изнємо^г ско^нчасА" [3, с. 487-488].

Власник книги на форзацах Манявського збірника передає зміст та перелічує історичні факти, задокументовані у пам'ятці. Уточнює походження автора Житія Йова Княгиницького - Ігнатій з "Любарова" (зафіксовано у Підгорецькому списку), найімовірніше, - з Любартова, адже саме тут 1604 р. Софія Острозька, дружина князя Костянтина Острозького, заснувала чоловічий Свято-Георгіївський православний монастир. А. Бельовський також подає історичні відомості про переписувача Ігнатія, зокрема зазначає, що підпис його задокументовано в рукописі А. Петрушевича [28, арк. I']. Дослідник припускає, що цей же Ігнатій переписав Патерик печерський, що зберігається в бібліотеці Львівського університету, бо на с. 491 є запис: "написасА сїа книжица ієрьмонахомь ИгнатїЄмь" [28, арк. І зв.]. Власник збірника фіксує ще інші відомі йому рукописи, що стосуються історії Скиту Манявського, зокрема статті у Слов'яно-греко-латино-польському збірнику XVII ст. [39], зазначає також, що в рукописі Михайла Ґунашевського Збірник, укладений Михайлом Ґунашевським у 40-х рр. XVII ст., можливо, через Д. Зубрицького потрапив до А. Бельовського, а від нього до А. Петрушевича, який подарував його разом з іншими рукописами університетській бібліотеці у Києві [46, с. 58]. на с. 259 є лист ігумена скитського до всіх іноків, підписаний 16 травня 1620 р. ігуменом Теодосієм [28, арк. І зв.].

Требник чернечий середини XVII ст. [41] з колекції А. Бельов- ського містить три служби: "Чинь бьіваємьій на шд'Ьанїє рАсы" [41, арк. 1-5 зв.], "Послідованіє малаго шбраза єжє є^ст манЛїа" [41, арк. 6-22], "ПоалЬдованіє провода инокомъ" [41, арк. 22зв.-39]. В інвентарі рукописної збірки Оссолінеуму книга зафіксована під назвою "Провод іноком". Требник походить зі Смільницького жіночого монастиря, що задокументовано на передньому форзаці книги 12 вересня 1694 р. та вписано склад його черниць: "НаталиА ігЙмєнЬд, 0єшфа^нна, намЬсница, Єлєна, АУєлЬна, СофЇА, Алєа^ндра, Сєрафїма, Маґдалєна, Али^мпида, Єлисавєа, Марата, АеанасиА, АнисіА, Марїна" [41, арк. ІІІ зв.]. У записі на передньому форзаці книги А. Бельовський повідомляє також про існування будівель старого монастиря василіанок у с. Смольниця біля Старого Самбора, який після 1780 р. закрила австрійська влада [41, арк. І]. На нижньому форзаці книги власник сповіщає про те, що у старій розібраній церкві Старого Міста (Старого Самбора) був гробівець однієї із смольницьких монахинь - Акилини Вітулчачки, яка померла 1639 р. Дерев'яну табличку з написом, яка висіла в церкві над її гробівцем, він оглядав у 1853 р. [41, арк. І' зв.].

Колекція рукописів А. Бельовського містила також книгу полемічного змісту з популярним твором ученого-книжника Острозького науково-літературного гуртка, що виступив під псевдонімом Клірик Острозький, - "ИсториА w листрїиском* тоє^ст о разбойничєско^м, фєра^рско^м албо флорє^нско^м синодЬ вкоро^тцЬ правдивє списанаА" [11]. Це рукописна копія другої чверті XVII ст. зі стародруку, опублікованого 1598 р. в Острозі, в якій автор староукраїнською мовою на легендарній сюжетній основі створив картину Ферраро-Флорентійського собору 1439 р. На жаль, на арк. 30 цієї книги помітний вибілений круглий штамп розміром 55 мм, за яким не можна встановити попереднього власника пам'ятки. Слід зазначити, що А. Бельовському міг належати ще один неповний список цього твору останньої чверті XVII ст., що зберігається у рукописній збірці Оссолінеуму [12], а також написаний тією ж рукою і на такому ж папері Збірник святих отців про віру (Визнання віри Афанасія Александрійського та Геннадія, патріарха костянтинопольського, про віру "єжє оубо право^славню в имЬти шснованї'є добри^х дЬ^л є^ст...") [10]. Найімовірніше, ці дві пам'ятки входили до складу одного збірника, а у XIX ст. їх оправлено як окремі одиниці збереження. Проте жодних свідчень про належність їх А. Бельовському, а також фрагмента Мінеї службової на січень кінця XVI ст. [29], не виявлено.

Колекціонер придбав Інвентар Успенської церкви у Львові [13] - книгу, яку 12 березня 1637 р. братський писар Костянтин Медзапета переписав зі старого інвентаря та доповнив його новими даними. Статті у пам'ятці подані за розділами. Починає книгу список і короткий опис напрестольних Євангелій, далі зафіксовано перелік і опис предметів церковного вжитку (хрести, келихи і дискоси, кадильниці та кації, срібні лампи, корони і вінці, кивоти і мирниці, срібні ліхтарі, інші срібні вироби), мощі різних святих, книги за розділами: слов'янські, грецькі, латинські та польські. Пам'ятку продовжують переліки мальованих та окутих сріблом ікон, далі - богослужбовий одяг та його елементи (фелони або ризи, стихарі, єпитрахилі, орари й омофори), інші предмети церковного вжитку (воздухи, антимінси, завіси, хустки, плащаниці тощо). Вкінці подано перелік втрачених і набутих речей у 1645 р. та придбаних у 1646 р., а також вклеєно аркуш зі списком реєстру срібла, що знаходилося 1658 р. у старій церкві.

Пам'ятка, названа у списку А. Бельовського "Пам'ять і житіє блаженного учителя нашего Костянтина Філософа" [31], написана скорописом в останній чверті XVII ст. Це список житія Кирила Філософа у редакції Хіландарського монастиря. Манускрипт зберігається тепер у колекції кириличних рукописних книг А.С. Петрушевича, який придбав його в Юстини Бельовської [38, с. 70].

Серед цінних писемних джерел із колекції А. Бельовського був збірник історичного змісту кінця XVII - початку XVIII ст. (1700-1707 рр.) під назвою "Літописці Волині та України" [24], написаний скорописом однією особою. Блок книги в оправі з картону, обтягненого світлим пергаментом, на верхній кришці якої відтиснена золотом назва книги, а на корінці - автор літописних статей, київський міщанин "Бозько Балыка" Боско, Бозько - Богдан Балика - син Яцка Балики, київського війта, 1592-1611 рр. [37, с. XIV].. Із провенієнцій на книзі дізнаємося, що першим власником збірника до 1717 р. був ігумен (уставник) Києво-Межигірського Спасо-Преображенського монастиря Ілля Кощаковський. Він також міг бути переписувачем, укладачем та автором окремих статей збірника, зокрема, короткого Київського літопису, складеного в Межигірському монастирі. Адже відомо, що І. Кощаковський відредагував і переписав літописний ізвод 1620 р. уставника Успенської церкви на Подолі Кирила Івановича, редакцію якого взято за основу т. зв. Межигірського літопису [30, с. 37]. Останні роки життя І. Кощаковський провів недалеко від місця свого народження - у Підгородиському монастирі Стрийського округу, де і помер 5 січня 1720 р., а книга залишилася власністю обителі, про що сповістив ігумен монастиря Ісаія Дунаєвський [24, арк. 2-5, 7-24]. 6 грудня 1750 р. руський провінціал ордену св. Василія Великого Сильвестр Коблянський повідомляє, що книгу з Городиського монастиря для користування взяв отець Ієронім Жураковський, яку після смерті останнього слід повернути до обителі, що й було зроблено [24, арк. 1-2]. Після того як Городиський монастир перестав існувати, у 1758 р. пам'ятку було передано до Львівського монастиря св. Георгія, про що свідчить запис на полях манускрипту, у тому числі про внесення інформації до каталогу монастирської бібліотеки [24, арк. 1, 84 зв.]. Слід відзначити, що через пошкоджений запис на верхньому полі та затертий відтиск печатки (розмір - 35 мм) на першому аркуші книги втрачено деякі факти до історії побутування пам'ятки.

Перша частина збірника ("перший літописець") - "Кройника рсскад w росси^искихъ самодє^ржцєхъ и вєликихь црєхъ &куду и како быша, подобаєть взыскали здЬ во^нмЬ^м и слыши^м и шбргаще^м & сєго, гако & Августа кєсарга ры^мского корєнь ихь вы^ишолъ" [24, арк. 1-45 зв.] містить опис історичних подій до 1559 р. Вона є компіляцією з давніх літописів та праць істориків М. Бельського, А. Гваньїні, М. Стрийковського та ін. Після неї поміщено короткий виклад найважливіших подій, наявних у першій статті.

Автор літописів, київський міщанин Богдан Балика, задокументував себе уже в заголовку наступної статті, в якій йдеться про долю Лжедмитрія і детальний опис осади Москви 1612 р. - історико- мемуарної повісті "E Москві и w Дми^трїю царику мо^сковско^м ло^жно^м" [24, арк. 46-50], де зазначив: "сїє писа^л мєщани^н кїєвски^и имєнє^м Бо^ско Балыка, которы^и самь та^м бы^л и самовидєць тому быль". Найімовірніше, він був автором і наступного літопису - "Літописець вторы^и. E началі мона^стыра ПєчЄского" [24, арк. 50 зв. -60 зв.], який складається із шести літописних уривків: 1) з 1051 до 1492 р. - уривки з літописів про Києво-Печерський монастир; 2) 11621492 рр. - уривки з літописів про Смоленськ, разом з короткими замітками про події у київських, литовських та московських землях; 3) 1386-1572 рр. - короткі записки про великих литовських князів; 1516-1600 рр. - короткі замітки до історії козацтва та Речі Посполитої; 4) 1393-1611 рр. - короткий літопис Київської і Волинської земель; 5) 1612-1620 рр. - детальний опис Київської землі, зроблений очевидцем подій. Стаття "ЛинЬга митрополитовъ юевскихъ право- славныхъ" [24, арк. 60 зв.-64] містить перелік імен київських митрополитів за 998-1690 рр. від Михайла до Варлаама Ясінського. В кінці її іншим почерком дописано: "По ммъ сЬлъ 1шасафъ Кроковски^и рок 1709".

Наступна стаття "Выводъ народу славє^нскому и ру^скому" [24, арк. 64-67 зв.] складається з виписок із "Повісті минулих літ" та у вигляді додатків і пояснень доповнення з А. Гваньїні (про ріки в Сарматії) і хроніки М. Бельського (про події з історії Русі 10251378 рр.). У статті "Е кролє^х по^лскихъ" [24, арк. 67зв.-71] спочатку подані виписки з А. Гваньїні та М. Бельського про події XI ст., далі - Межигірський літопис за 1608-1700 рр., складений в монастирі укладачем збірника наприкінці XVII - початку XVIII ст., ймовірно, самим І. Кощаковським, який зосереджує увагу не лише на історії монастиря, а й описує селянсько-козацькі повстання 2030-х рр. XVII ст., Визвольну війну 1648-1654 рр. та події наступних років. Остання стаття, "Во^ина волоскага & цєсара турє^цкого Есмана. Противъ короні по^лско^и по^днєсєнага" [24, арк. 72-84 зв.], є перекладом одного із польських щоденників про похід польського та козацького війська під Хотин 1621 р., де відзначено роль у ньому Петра Конашевича-Сагайдачного.

У кінці книги власник А. Бельовський подає свій коментар до арк. 52 зв. рукопису [24, арк. II'], а також відомості про Іллю та Філарета Кощаковських, зокрема запис на с. 74 інвентаря Львівського монастиря св. Юрія 1770 р. [24, арк. II' зв.] про дар 1705 р. уставника Межигірського монастиря І. Кощаковського срібного хреста, а також про згадку в рукописі 1608 р., що зберігається в Румянцевському музеї [24, арк. III'], київського війта Якова Балики.

Ще одна пам'ятка історичного змісту з колекції А. Бельовського - Добромильський літопис [4], був вписаний на початку XVIII ст. на останньому аркуші однієї із літургійних книг м. Добромиля Тепер Старосамбірський р-н Львівської обл.. Цей манускрипт, що зберігався уже далеко від міста, знайшов і придбав колекціонер [37, с. 2]. Літописні записи рукопису охоплюють події 1648-1708 рр., їх уклав намісник церкви Різдва Пресвятої Богородиці Симеон Коростенський. Автор починає літописання з Визвольної війни 1648 р. та зосереджує увагу на таких історичних подіях: вторгнення шведів та похід українських і російських військ на Польщу 1655 р., похід угорців на Краків 1657 р., здобуття турками Кам'янця-Подільського 1672 р., турецькі походи 1673 р., перемога над турками під Віднем 1683 р., набіг татар на Львів 1695 р. та відступ турків 1699 р. з Кам'янця. С. Коростенський повідомляє також про голод, повені, мор, комету, дорожнечу. Тепер Добромильський літопис зберігається у рукописному відділі бібліотеки Національного закладу ім. Оссолінських у Вроцлаві, куди разом з іншими рукописами був переданий у 1944 р. на основі повоєнних рішень урядів СРСР і ПНР.

Збірка рукописів А. Бельовського містила список 1755 р. з Почаївського видання 1618 р. "Зерцала богословії" Кирила Транквіліона Ставровецького [40]. Переписав його Іоан Жуковський у м. Ляхівці Тепер смт Підгір'я Хмельницької обл. на честь закладення храму Різдва Пресвятої Богородиці Підгорянської. Книгописець відтворив запис з титульного аркуша стародруку, скопіював передмови К. Ставровецького (у першій - звернення до читача, у другій - присвята пану Олександрові, очевидно, князю Олександру Пузині), лексикон, текст пам'ятки, що складається з двох частин, де викладена перша українська теологічна догматична система та подані окремі відомості з природничих наук. В кінці книги, як і в стародруці, вписана "Млтва прєждє трудолюбца о совє^ршєнію" [40, арк. 73 зв.-74 зв.] та доповнено "Літописєць албо кронЬкь гакь міста заложє^нни", "Титули и пєчати патрїга^рховь чєтвєропр^сто^лни^х" [40, арк. 74 зв.-75], де подані відомості про заснування міст (Кракова, Замостя, Кам'янця, Брацлава, Рима), погодні явища 1699, 1704, 1706, 1708 рр., титули патріархів, а також "Літописєць албо кронікь" - задокументовано цікаві для автора перепису історичні події та метеорологічні відомості з життя краю за 1062-1763 рр. [40, арк. 75-76 зв.]. А. Бельовський на форзацах книги подає історичні дані про м. Ляхівці Кременецького повіту, отримані з рукописів збірки Оссолінських № 499, 500 та інших джерел, а також нотатки, пов'язані із текстом "Літописця".

У власність А. Бельовського потрапила одна з книг бібліотеки священичої родини Свідзінських із Перемишльщини [17] - "Літописні записки Павла Свідзінського" XVIII ст. [23], які у списку колекціонера фігурують під назвою "Підгірські записки Івана та Павла Свідзінських". Ця пам'ятка засвідчує, що серед різноманітних родинних зацікавлень для Павла Свідзінського небайдужою була історія свого краю та родини. П. Свідзінський у своїх замітках фіксує інформацію про сарану 1648-1651 рр., комету 1664, 1680 рр., татарський набіг на Польщу 1672 р., епідемію в Галичині 1705 р., повінь, неврожай та тяжкі хвороби 1735 р., дороговизну, голод та епідемії 1736 р., відхід з Польщі російських і українських військ 1736 р. Автор докладно подає відомості про своє життя: одруження 24 вересня 1727 р., купівлю 1733 р. для власної потреби і для своїх дітей Псалтиря у Львові, отримання лодинського попівства 1734 р. та бірецького намісництва 1740 р., купівлю й обмін житла 1734 р., смерть дружини Анастасії 1747 р. Автор вписує також відомості, що стосуються його родини, - одруження сестри Анастасії з Єрофеєм Думовичем (12 листопада 1723 р.) тощо. А. Бельовський доповнює літописні записки П. Свідзінського своїми виписками аналогічного змісту, зробленими у перемишльській бібліотеці І. Лаврівського [23, арк. 6-8 зв.] з провенієнцій рукописного Пролога 1632 р., якого переписав Макарій до церкви Св. Ілії с. Тернівці, довгі роки священиками якої була родина Свідзінських.

А. Бельовський придбав Збірник апокрифів середини XVIII ст. (1756 р.) [8], переписувачем і першим власником якого був о. Теодор, попович тухлянський [8, арк. 24 зв., 33 зв., 88 зв.]. Збірник розпочинається статтею астрологічного змісту "Книга Бв'Ьздочєс'ва" [8, арк. 1-6]. У пам'ятці поміщено проповіді на Різдво Христове, Собор Пресвятої Богородиці, Богоявлення Господнє. Це старозавітні апокрифи - оповідання про Варлама у статті "Каzанни на Рождєство Хво" 1756 р. [8, арк. 10-13] й апокрифічні євангелія, такі як пророцтва про Ісуса ("Казани w и[ви]вшє^иси бв'ё'д'ё і w БвІдЬ і w чдЬ би^вшє^м в Пє^р сидЬ в бо^жници пє^р сидской шполно^щ" [8, арк. 13 зв.-14], "Тходь wнихъ трєхь кроулєи & Персиды до Ієроусалимоу" [8, арк. 24-27]; про народження Ісуса Христа ("Казани w прєдивно^м и нєвимовно^м Ро^ждєствЬ Хво^м Г^сда Бга" [8, арк. 14зв.-20зв.], "О звЬдЬ, которою маєть Прє^свАтал Бца на собЬ и что са на нє^и знача^т три sві[з]ды" [8, арк. 20 зв.-22 зв.], "Ка- zаниє на Собо^ръ Прє^Сстой Борцї или по Ро^ждє^стві Хві в нєдєлю и на сты^х младєнє^ц избїє^нни^х Їрода црА" [8, арк. 27-30]; Ісусове дитинство ("Каzани на Богоивлєниє Господнє, пролог ¹ ко чи- тєлникоу" [8, арк. 30-37 зв.], а також есхатолоґічні апокрифи ("Истории w жєні Мандоні црици бє^збо^жно^и и бє^СтиАлной" [8, арк. 37зв.-41], "Повість w трєхъ юноша^х црє^х братиихъ роднихъ" [8, арк. 41 зв. -43 зв.], "Рации w цари Михаилі како боудєтъ царє^м тритцА^т літа" [8, арк. 43 зв.-46 зв.], "Е црстві антихристові и днє^х послі^дни^х" [8, арк. 46 зв.-48 зв.]. Пам'ятка містить й інші жанри художньої літератури - "Пі^снь w світі" (поч.: "А хто^ж на сє^м світі бє^з долі вродилсА ..." [8, арк. 8-9 зв.], "Повіст* w чловєци и смєрти" [8, арк. 76-82]; "Слово w єдино^и дєвици по- устинножитєлници" [8, арк. 48зв.-52зв.]. У збірнику наявні також статті господарського змісту ("Наоука w пчєла^х стого Зосима кто ихъ хощє^т плодити такь чинити потрєба" [8, арк. 84-85]; "Nauka о sczupaci" [8, арк. 85-86]), а також практичні народні поради ("Проразміниє w болє^зни" [8, арк. 6-7]; "Вєщи w нєдгющи^х ащє ли оумрє^т или wживєтъ" [8, арк. 7-7зв.], "Молитва & оуроко^в над пчєлами" [8, арк. 87 зв.]. У збірнику подано й польські молитви [8, арк. 53-75 зв.].

Копії XIX ст. придбаних давніх кириличних манускриптів А. Бе- льовський також вписав до своєї рукописної колекції. Зокрема фоліант у коричневій шкіряній оправі з тисненням на кришках орнаментальних рамок та на корінці золотом: "Літопись Ивана Черноризца" [25], що є повною копією другої чверті ХІХ ст. з втраченого кодексу греко-католицького каноніка Івана Лаврівського. Оригінал цього літопису описав Я. Головацький: рукописний кодекс XVI ст. формату 4⁰ з втраченими початковими аркушами, без оправи. Після смерті І. Лаврівського А. Бельовський двічі побував у Перемишлі (1849 і 1850 рр.), зробив нотований список рукописів Бібліотеки греко-католицької капітули в Перемишлі [51, арк. 13-28].

У листопаді 1851 р. в читальні цієї бібліотеки він занотував хронологію подій поаркушево (з арк. 1-89), відображених у пам'ятці. Проте він відзначив, що після довгих пошуків у заснованій І. Лаврівським бібліотеці оригіналу він так і не знайшов. Йому вдалося знайти копію у брата каноніка і, за посередництвом певних осіб, відкупити її у родини І. Лаврівського, про що засвідчив 15 липня 1853 р. На підтвердження існування оригіналу А. Бельовський у кінці книги вклеїв написаний на двох аркушах лист Я. Головацького, у якому він повідомляє, що в книгосховищі архідиякона Лаврівського є важливий рукопис, що містить Літопис руський (хронологія подій подана за 890-1499 рр., найдавніші відомості взято із Нестора, проте подано повніше, ніж у Кролевецькому рукописі). Далі І. Головацький виписав цитати з оригіналу, вказав на подібність їх з Іпатіївським літописом та зазначив, що кінець написано у Великоросії, бо детально подано діяння князів і митрополитів московських. Оригінал літопису 1822 р. у Перемишлі оглядав також російський вчений Петро Кеппен, який повідомив, що зробити копію літопису розпорядився граф М.П. Румянцев, товариство якого займалося виявленням, копіюванням й опрацюванням літописів і давніх актів.

Відомі ще дві тогочасні копії літопису І. Лаврівського:

1) повна копія, обсягом 355 арк., зберігається у рукописному фонді бібліотеки графів Баворовських [27], її у спадкоємців за 20 флоринів австрійської валюти придбав історик Денис Зубрицький, від якого потрапила до бібліотеки гр. Баворовських;

2) фрагмент із 89 аркушів, що зберігається у рукописному фонді Оссолінських [26].

Копію Літопису з часу Лжедмитрія [21] виготовлено XIX ст. з оригіналу рукопису XVII ст., за свідченням А. Бельовського, що знаходився в бібліотеці Володимира гр. Броель-Плятера у Вишнівці Тепер смт Вишнівець Збаразького р-ну Тернопільської обл. ("Biblioteka Wlodzimierza hr. Broel-Platera w Wiszniowcu"), про що повідомляє власник на передньому форзаці. Колекціонер мав також у своїй збірці рукописів виготовлену у XIX ст. скорописом копію праці "Правдивий опис поводження Дмитра Івановича (Самозванця) з рукопису Станіслава Немойовського підстолого коронного асистента і пацієнта р. 1606" [36].

У колекцію власних рукописів А. Бельовський включив факсимільні видання 50-60-х рр. XIX ст. кириличних рукописних книг - "Літописець литовський" 1547 р. [22], відомий як Білорусько-литовський літопис Рачинського, що складає частину Збірника

Бібліотеки Рачинського у Познані (№ 94, арк. 235-291), а також "Житіє Кирила Філософа" [5] - фрагмент Збірника XVI ст. з бібліотеки Львівського університету (старий шифр: І В 1).

Проаналізувавши колекцію рукописів А. Бельовського, встановлено, що він був власником 11-ти кириличних рукописних книг XV-XVIII ст., 3-х рукописних копій XIX ст. та 2-х факсимільних видань кириличних манускриптів XVI ст. При відборі пам'яток колекціонер зосереджував увагу на предмет своїх наукових зацікавлень, пов'язаних передусім з літописанням, а також кодексів, які фіксують інформацію про духовність та художню літературу українського народу. Історик у своїх дослідженнях використовував належні йому писемні пам'ятки, сам опублікував текст Добромильського літопису [52] та "Підгорецькі записки" Павла Свідзінського [3], на форзацах книг вписував відомі йому факти, що стосувалися тексту пам'яток.

Згодом кириличні рукописні книги з колекції А. Бельовського були введені у науковий обіг передусім завдяки оглядовим статтям про збірку Оссолінських О. Кочубинського [18], В. Перетца [33] та І. Лінниченка [20]. Літописи з колекції А. Бельовського досліджували І. Шараневич [58], В. Антонович [1; 37], І. Крип'якевич [19], Ю. Мицик [30]. Відомості з історичних пам'яток вийшли друком у праці А.С. Петрушевича "Сводная Галицко-русская летопись съ 1600 по 1700 годъ" [35]. Апокрифи зі Збірника середини XVIII ст. опрацювали й опублікували О. Калитовський [14; 15] та І. Франко [42-45]. Дані з Манявського збірника були предметом розгляду під час написання історії Скиту Манявського [3; 47].

У січні 1940 р. кириличні рукописні книги з колекції А. Бельовського у складі рукописного фонду бібліотеки Національного закладу ім. Оссолінських було включено до фондів новоствореної бібліотеки філіалу АН УРСР у Львові. Усі вони, крім Добромильського літопису, тепер зберігаються у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.

Література

1. [Антонович В.]. Записки кіевскаго мішанина Божка Балыки о московской осаді 1612 года (Изъ літописного сборника Ильи Кощаковскаго) /

2. А. // Кіевская Старина. - 1882. - Т. ІІІ. - С. 97-105.

3. Бельовський А. Листи до А.С. Петрушевича 1851-1864 рр. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 77, оп. IV, од. зб. 72. - 12 листів, 24 арк.

4. Великий Скит у Карпатах: у 3 т. / голов. ред. Микола Кугутяк. - Львів, 2013. - Т. 1 : Патерик Скитський. Синодик. - 728 с.

5. Добромильський літопис Симеона Коростенського 1648-1708 рр. XVIII ст. // Бібліотека Національного закладу ім. Оссолінських у Вроц- лаві. Відділ рукописів. - Од. зб. 2166. - 1 арк.

6. Житіє Кирила Філософа. Факсиміле // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів.- Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2071. - 4 арк.

7. Журнал вхідної документації Оссолінеуму за 1876 р. ("Protokol czynnoci - podawczy za rok 1876") // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 4, оп. IV, од. зб. 18. - 42 арк.

8. Журнал вхідної документації Оссолінеуму за 1877 р. ("Protokol podawczy za rok 1877") // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 54, оп. IV, од. зб. 19. - 34 арк.

9. Збірник апокрифів. Серед. XVIII ст. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2189. - 88 арк.

10. Збірник-конволют. Кін. XV - поч. XVI ст. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 77, оп. 1, од. зб. 8. - 196 арк.

11. Збірник святих отців про віру. Остання чв. XVII ст. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2187. - 14 арк.

12. "ИсториА w листрїйском* тоєст о разбойничєском, фєрарском албо флорєнском синоді вкоротцЬ правдивє списанад". Друга чв. XVII ст. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2210. - 30 арк.

13. "Историд w листрїйском тоєст о разбойничєском, фєрарском албо флорєнском синоді вкоротці правдивє списанад". Остання чв. XVII ст. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2188. - 13 арк.

14. Інвентар Успенської церкви у Львові. 1637 р. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2170. - 84 арк.

15. Калитовський О. Матеріяльї до давнои рускои литературы / Д-ръ Ом. Калитовскіи // Зоря (Львовъ). - 1884. - № 8. - С. 65-66 ; № 9. - 73-75 ; № 10-11. - С. 84-85 ; № 12. - С. 97-98.

16. Калитовський О. Матеріяльї до рускои литературы апокрифичнои / Д-ръ Ом. Калитовскіи. - Львовъ, 1884. - 54 с.

17. Каманін І. Водяні знаки на папері українських документів XVI і XVII в.в. (1566-1651) / Іван Каманін, Олександра Вітвицька. - Київ, 1923. - 29, 144 с.

18. Кольбух М. З історії бібліотеки родини Свідзінських / Кольбух Марія // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника: [зб. наук. праць]. - Львів, 2002. - Вип. 9/10. - C. 152-159.

19. Кочубинский А. Отчетъ о занятіяхь славянскими нарічіями, командированного заграницу доцента Импер. Новорос. университета А. Кочубинскаго за время отъ 1-го августа 1874 г. по 1-е февр. 1875 г. // Записки Императорскаго Новороссійскаго университета. - Одесса, 1876. - Т. XVIII. - С. 191-266.

20. Крип'якевич І.П. Літописи XVI-XVIII ст. в Галичині / І.П. Крип'якевич // Історичні джерела та їх використання. - Київ, 1964. - Вип. 1. - С. 63-80.

21. Линниченко И. Архивы въ Галиціи / И. Линниченко // Кіевская Старина. - 1888. - Т. XXII. - C. 349-380.

22. Літопис з часу Лжедмитрія. Копія XIX ст. // ЛННБ України ім. В. Сте- фаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2169. - 202 арк.

23. "Літописець Великого князівства Литовського і Жомоитского". 1547 р. Факсиміле // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2070. - 34 арк.

24. "Літописні записки Павла Свідзінського за 1664-1768 рр.". XVIII ст. // ЛННБ. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2171. - 8 арк.

25. "Літописці Волині та України". Кін. XVII - поч. XVIII ст. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2168. - І, 84, ІІІ' арк.

26. "Літопись Ивана Черноризца". Копія другої чв. ХІХ ст. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2126. - 306 арк. (арк. 2 - чистий).

27. "Літопись Ивана Черноризца". Копія другої чв. ХІХ ст. Фрагмент. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2178. - 89 арк.

28. "ЛЬтопись Ивана Черноризца". Копія другої чв. ХІХ ст. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 4, оп. 1, од. зб. 526. - 355 арк.

29. Манявський збірник. Остання чв. XVII ст. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2180. - IV, 103, I' арк.

30. Мінея службова на січень. Кін. XVI ст. Фрагмент // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2238. - 14 арк.

31. Мыцык Ю.А. Украинские летописи XVII века / Ю.А. Мыцык. - Днепропетровск, 1978. - 88 с.

32. "Пам'ять і житіє блаженного учителя нашего Костянтина Філософа". Остання чв. XVII ст. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 77, оп. 1, од. зб. 9. - 19 арк.

33. Патерик Скитський. Кін. XVI ст. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2177. - 338 арк.

34. Перетц В.Н. Отчетъ о занятіяхь во время заграничной командировки въ лЬтнее вакаціонное время 1907 года / Проф. В.Н. Перетцъ. - Юевъ, 1907. - 22 с.

35. Петрушевич А.С. Листи до А. Бельовського 1853-1856 рр. // Бібліотека Національного закладу ім. Оссолінських у Вроцлаві. Відділ рукописів. - Од. зб. 2432. - С. 9-22.

36. Петрушевич А.С. Сводная Галицко-русская літопись съ 1600 по 1700 годъ / Петрушевич А.С. - Львовъ, 1874. - 700 с.

37. "Правдивий опис поводження Дмитра Івановича (Самозванця) з рукопису Станіслава Немойовського підстолого коронного асистента і пацієнта р. 1606" // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2024. - 38 арк.

38. Сборникъ лЬтописей, относящихся къ исторіи Южной и Западной Руси, изданный коммиссіею для разбора древнихъ актовъ, состоящей при Каевскомъ, Подольскомъ и Волынскомъ Генералъ-ГубернаторЪ / предісловіе В. Антоновича. - Юевъ, 1888. - LIX, 322 с.

39. Свєнціцький І. Опис рукописів Народного Дому з колєкції Ант. Петрушевича / Д-р Іларіон Свєнцїцкий. - Львів, 1906. - Ч. 1. - XIV, 242 с. - (Українсько-руський архів; т. 1 ; Рукописи Львівських збірок; вип. 1).

40. Слов'яно-греко-латино-польський збірник. XVII ст. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 827. - 318 арк.

41. Ставровецький Кирило Транквіліон. "Зерцало богословій". 1755 р. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2172. - ІІ, 79 арк.

42. Требник чернечий. Серед. XVII ст. // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. 5, оп. 1, од. зб. 2167. - ІІІ, 39, І' арк.

43. Франко І. Апокріфи і лєґенди з українських рукописів / зібрав, упоряд. і пояснив Др. Іван Франко. - Львів, 1896. - Т. І : Апокрифи старозавітні. - LXVI, 394 с. - (Памятки українсько-руської мови і літератури. I).

44. Франко І. Апокріфи і лєґенди з українських рукописів / зібрав, упоряд. і пояснив Др. Іван Франко. - Львів, 1899. - Т. II : Апокріфи новозавітні. А. Апокріфічні Євангелия. - 443 с. - (Памятки українсько-руської мови і літератури. II).

45. Франко І. Апокріфи і лєґенди з українських рукописів / зібрав, упоряд. і пояснив Др. Іван Франко. - Львів, 1902. - Т. III : Апокріфи новозавітні. Б. Апокріфічні діяння апостолів. - 360 с. - (Памятки українсько- руської мови і літератури. III.).

46. Франко І. Апокріфи і лєґенди з українських рукописів / зібрав, упоряд. і пояснив Др. Іван Франко. - Львів, 1906. - Т. IV : Апокріфи есхальо- ґічні. - 524 с. - (Памятки українсько-руської мови і літератури. IV.).

47. Фрис В. Рукописна книга в бібліотеці Львівського Ставропігійського братства / Фрис Віра // Успенське братство і його роль в українському національно-культурному відродженні : матеріали наук. конф. 4-5 квіт. 1996 р. - Львів, 1996. - С. 55-60.

48. Целевич Ю. Історія Скиту Манявского враз зъ зборникомъ грамотъ, листовъ и деякихъ судовыхъ документовъ, дотычныхъ того монастиря / Д-ръ Юліянь Целевичъ. - Львовъ, 1887. - 136, СХІХ с.

49. Щурат В. На досвітку нової доби. Статті й замітки до історії відродження Гал[ицької] України / Василь Щурат. - Львів, 1919. - 178 с.

50. [Bielowski A.]. Biblioteki Lwowskie. IV. Biblioteka xx. Bazylianow // Dziennik literacki. - 1852. - S. 106-107.

51. Bielowski A. Spominki Podkarpatskie. I. Dobromilskie / przez Augusta Bielowskiego // Glos. - № 37. - S. 1-2.

52. Bielowski A. Spominki Podkarpatskie. Tarnawieckie i Lodzinskie / przez Augusta Bielowskiego // Glos. - № 38. - S. 1-2.

53. Gafyga M. Z dzialalnosci Augusta Bielowskiego w Ossolineum 1851- 1864. / Mieczysiaw Gafyga // Z dziejow Zakladu Narodowego imienia Ossolinskich. Studia i materialy. - Wroclaw ; Warszawa ; Krakow ; Gdansk, 1978. - S. 63-121.

54. Laucevicius E. Popierius Lietuvoje XV-XVIII а. Atlasas : [у 2 кн.]. - Vilnius, 1967. - 577, 287 p.

55. Semkowicz W. Bielowski August / Wiadysiaw Semkowicz // Polski slownik biograficzny. - Krakow, 1936. - T. II. - S. 58-59.

Размещено на Allbest.ru