Відтворення в макетах гарячих виробництв ранніх східних слов'ян

Pustovalov S. Zh.,

Doctor of Historical Sciences, Associate Professor, Associate Professor, Department of Museology and Expertise of Historical and Cultural Values, Kyiv National University of Culture and Arts (Kyiv, Ukraine),

Chuhrai L. O.,

Candidate of Culturology, Associate Professor, Associate Professor, Department of Museology and Expertise of Historical and Cultural Values, Kyiv National University of Culture and Arts (Kyiv, Ukraine),

The article is dedicated to the problems of creating hot industries (metallurgy and turpentine distillation) models of ancient Slavsin museums. Basics and sequence of manufacturing models are considered Models should be made from long-life materials, based on the excavation results, taking into account the capabilities of the museum. Slavs used ground and buried furnaces with blast. Tarworks were also in the form of deep pits with a roof above them.

Keywords: archeological monument, furnace, tarworks, model, museum exhibition, attractiveness.

Археологічні пам'ятки є прикрасою будь-якої експозиції музеїв історичного чи історико-краєзнавчого профілю. Багата археологічна спадщина України представлена в експозиціях різноманітними знахідками. Набагато рідше в експозиціях музеїв представлені макети археологічних пам'яток. Переважно такі макети є одними з центральних стендів в експозиції. Не всі археологічні пам'ятки можуть бути перенесені до скансенів чи відтворені в них на місцевості. Макет дозволяє це зробити з меншими витратами та на меншій площі. Отже макетування є справою актуальною.

Метою даного дослідження є висвітлення місця та ролі макетів гарячих виробництв слов'ян в археолого-історичній експозиції. Макети в музейній експозиції використовуються досить давно, проте спеціальному аналізові вони піддавалися в музеєзнавчій літературі недостатньо. Так, Н. П. Андрущенко розглянув роль макетів в експозиції м. Херсонес. Він вважає доцільним макети споруд у натуральну величину [1, с. 81-84]. Але не завжди є можливість зробити такий макет.

В експозиціях музеїв переважають макети сучасних виробництв. Наприклад, у музеї металургів у м. Кривий Ріг представлено макети доменної печі та інших етапів металургійного виробництва [2, с. 12-15].

Вдалим прикладом спільної скоординованої роботи фахівців музейної справи та інженерів, які знають, як мінімум, історію своєї спеціальності, є створення Музею Бенардоса і Музею світознання та освоєння космосу [9, с. 165]. В цих музеях були представлені зразки техніки та макети відповідних виробництв. Автор наголошує на тому, що зразки техніки мають бути діючими [9, с. 165-166].

Музейна комунікація є найважливішою складовою характеристики процесу взаємодії музейної експозиції та відвідувача. Значною мірою музейна комунікація залежить від атрактивності самої експозиції. Макет має достатньо високий рівень атрактивності. На важливість для підвищення атрактивності експозиції діючих моделей акцентує свою увагу В. О. Константинов [8, с. 163].

Авторами були вже намічені методологічні засади створення макетів [15, с. 90-94]. Значна кількість археологічних пам'яток взагалі не піддається макетуванню, хоча і заслуговують на нього. Наведемо стисло вимоги до об'єктів, які мають піддаватися макетуванню та певні рекомендації щодо їх виконання.

По-перше, об'єктом макетування в музеях мають бути найвизначніші пам'ятки археології.

По-друге, це мають бути пам'ятки чи повністю досліджені, чи дослідження яких охоплює більшу частину площі пам'ятки.

По-третє, вибір масштабу макету залежить від можливостей самого музею, площі, яка може бути виділена під макет. Дрібномасштабні макети не будуть наочними, їх інформативність буде низькою. Розрахунок масштабу макету має передбачати не тільки саму пам'ятку, але й навколишню місцевість.

Визначальним масштабом при виборі пропорцій макету є розмір фігурок людей, які мають бути присутні на ньому. Без людини та навколишнього середовища в макеті зменшується його достовірність та наочність.

Визначивши масштаб та пропорції макету, можна перейти до його виконання. Перш за все треба зробити ландшафтну основу макету. Для цього можна використати великомасштабні карти пам'ятки чи місцевості, де розташована пам'ятка, макет якої відтворюється. Для цього потрібні карти масштабом від 1:50 до 1:100.

Пору року треба обирати відповідно до події, яка реконструюється. В тому випадку, коли точна дата події невідома, або сам макет не пов'язаний з конкретними подіями, за основу реконструкції краще брати літо. Літнє різнобарв'я загалом сприяє кращій атрактивності макету.

Наступним етапом створення макету є детальне вивчення результатів археологічних досліджень пам'ятки. В першу чергу вивчаються повністю досліджені об'єкти: житла, ділянки оборонних стін, господарські приміщення, майстерні, гончарні печі, мости, пристані та інше. Результатом цього вивчення буде створення детальних графічних реконструкцій цих об'єктів. Тільки після цього можна приступати до їхнього відтворення в обраному масштабі.

Основою розташування окремих об'єктів на макеті є генеральний план розкопок пам'ятки. Можна, звичайно, створювати копії окремих об'єктів безпосередньо на макеті. Проте краще робити їх окремо з наступним перенесенням на своє місце. Для виконання складових макету бажано використовувати 3D-технології. Саме вони можуть забезпечити точне копіювання автентичних об'єктів в обраному масштабі.

Після виготовлення кожний з об'єктів має бути розфарбований у природні кольори. Для цього знов звертаємося до аналізу результатів археологічних робіт. При визначенні кольорів треба брати до уваги те, що окремі кольори можуть бути комплексними та в процесі фосилізації розкладатися на складові.

Вільні місця макету мають бути заповнені макетами дерев, імітацією доріг, річок, озер тощо. Їх наявність залежить від природного ландшафту пам'ятки. Створений макет буде окрасою будь-якої історичної експозиції.

Серед археологічних об'єктів для макетування, особливе місце щодо атрактивості посідають гарячі виробництва давніх слов'ян. Це споруди для виготовлення смоли, вапна, деревного вугілля та заліза. Залишки названих виробництв досліджені на багатьох ранньослов'янських пам'ятках.

Як вважає О. В. Трачук, на даному етапі в другій половині І тис. н.е. у металургів східних слов'ян склалася схема послідовного збагачення руди відповідно до необхідних технологічних операцій, а саме: сушіння, вивітрювання, випал на відкритому вогнищі, подрібнення, промивання і подальше висушування та просіювання [14, с. 81].

Залишки виробництва заліза сіверян волинцевської культури, VII - XVIII ст. - ямний горн, шлаки, руда - відомі на поселенні Волинцеве, городищі Битіця-1 і на поселенні Ходосівка [6, с. 31; 13, с. 50-67]. На поселенні Ходосівка було виявлено металургійний центр. На його південній околиці виявлено об'єкти № 1, 4, 5 та споруди № 4, 6, 8 в яких залишилися шматки залізної руди, вапняк, металургійні шлаки [12, с. 1-10]. На відстані трьох метрів від жител дворища поселення В. О. Петрашенко дослідила заглиблену будівлю виробничого характеру з двома глиняними печами, розташованими на протилежних краях овальної ями. Графічну реконструкцію цієї споруди запропонували В. Петрашенко та

О. Петросюк [11, с. 134] (рис.1). З реконструкцією можна погодитися крім одного моменту. Автори показують наявність даху над отворами обох печей. Підстав для цього у матеріалах розкопок немає. Останні стовпи, на яких тримається дах, розташовані з боку від печей. І це не випадковість. Полум'я, яке здіймалося над отворами печей, мало спалити будь-який дах за декілька хвилин. Тому дах був тільки над передпіччям. Не викликають зауважень запропоновані реконструкції горнів, зроблені С. Паньковим [10, с. 25-32] (рис.2). Це наземні глиняні та кам'яні горни, отвори до топки яких оформлені з обох боків контрфорсами. Горни, заглиблені у землю, які в плані мають вісімкоподібну форму, за рахунок наявності заглибленого передпіччя (рис.3). У передпіччі розташовувалися міхи [10] (рис.2). За можливості можна зробити діючий макет такого горну.

Для збагачення руди слов'яни використовували агломераційні печі - округлі ями діаметром до 2,5 м, глибиною до 1,5 м на схилах терас без пристроїв для нагнітання повітря [14, с. 81].

Не менш поширеними серед слов'янських племен були також такі промисли з використанням вогню, як смолокуріння та виготовлення деревного вугілля для металургії. Залишки таких виробництв виявлені під час розкопок на поселеннях Автуничі [3, с. 64] (рис.3).

Рис. 1 Залізоплавильні горни на поселенні сіверян Ходосівка (реконструкція В. Петрашенко, О. Петросюка)

Рис. 2 Залізодобувна техніка племен антів (за С. Паньковим)

Більшість промислів з виготовлення смоли, поташу, дьогтю, деревного вугілля були розташовані в лісовій смузі України. Поташ використовувався для відбілювання полотна, виробництва паперу, скла, фаянсу та порцеляни: смола - як засіб консервації деревини, дьоготь - для лікування хворих та змащування вісей коліс: деревне вугілля крім металургії також використовувалося в ковальстві та для гамарень та гут.

Якість вугілля залежала від породи дерева, з якого воно виготовлялось. Як пише Ю. Готико, це були граб та явір, які давали більше вугілля, ніж смерека, сосна, вільха чи береза [4, с. 91]. У деревному вугіллі практично немає сірки, що сприяє покращенню якості металу, але міститься фосфор [5, с. 96]. За етнографічними даними випал деревного вугілля тривав декілька днів. Треба було правильно укласти дрова, покрити їх шаром гілок, соломи, моху, вкрити шаром землі, забезпечити правильний доступ повітря крізь піддувала, відвести гази через отвори. Шляхом експериментів встановлено, що наземним способом можна було отримати до 95% вуглецю з деревини [5, с. 24]. За Б. Колчіним на отримання одного пуду заліза витрачалося до 1 кубічного метра дров [7, с. 40].

Виявлені на Автуничах смолокурні являли собою глибокі (до 2 м) ями, над якими на стовпах утворювався дах. Реконструкцію такої смолокурні запропонували І. Готун та Т. Новик [3] (рис.4). Така реконструкція може стати підставою для створення науково обґрунтованого макету. Макет такого промислу істотно доповнить експозицію з макетом металургійного виробництва.

Рис. 3 Ямні горни сіверян: 1 - з поселення Кругле (за М. Колодою); 2 - реконструкція горна з поселення Волинцевське (за С. Паньковим); 3 - горн типу «колба- тигель» з уроч. Роганин (за М. Колодою)

Рис. 4 Споруди лісохімічного промислу для виробництва смоли, дьогтю та деревного вугілля поселення сіверян Автуничі

Плани, профілі, ймовірний зовнішній вигляд (за І. Готуном, Т. Новик).

Таким чином, побудова макетів металургійного та смолокурного виробництв для археологічної експозиції музеїв історичного профілю є важливою складовою створення міцної музейної комунікації. Натурний макет за відсутністю чи неможливістю перенесення пам'ятки до скансену є єдиним способом донесення до широкого загалу відвідувачів видатних пам'яток археології, які досліджувалися в минулому. Гарний макет навіть може конкурувати із відтворенням пам'ятки у скансені, оскільки дозволяє побачити в цілому всю пам'ятку. Сподіваємося, що музей макетів пам'яток археології де буде представлено й металургійне виробництво, стане прикрасою музеїв історичного профілю України.

Список використаних джерел

1. Андрущенко, НП., 2004. `Реконструкция первоначального вида памятника (графика, макет) - неотъемлемый элемент музеэфикации (на примере памятников археологии Национального заповедника «Херсонес Таврический»)', Охорона та використання культурної спадщини України: проблеми і перспективи. Зб., Сімферополь, с.81-84.

2. Бєлікова, ЛЛ., 2017. `Я. П. Куліков - засновник Музею металургів', Всеукраїнський Музейний Форум. Матеріали науково-практичної конференції, В загальній редакції Л. О. Гріффена, Переяслав-Хмельницький, с.12-15.

3. Готун, ІА., 1993. `Реконструкції ремісничих та господарських будівель давньоруського поселення Автуничі', Археологія, №4, с.59-71.

4. Гошко, ЮГ., 1991. `Промисли й торгівля в Українських Карпатах ХV-ХІХ ст.', К.: Наук. думка, 250 с.

5. Гурин, МФ., 1982. `Древнее железо Белорусского Под- непровья (І тысячелетие н.э.)', Минск: Наука и техника, 123 с.

6. Колода, ВВ., 1999. `Черная металлургия ДнепроДонского междуречья во второй половине І тыс. н.э.', Харьк. гос. пед. ун-т им. Г. С. Сковороды, Х: РЦНИТ, с.31.

7. Колчин, БА., 1953. `Черная металлургия и металлообработка в древней Руси (Домонгольский период)', М.: Изд-во АН ССР, №32, 259 с.

8. Константинов, ВО., 2017. `Музеї історії підприємств та установ - важлива ланка в музейній справі', Всеукраїнський Музейний Форум. Матеріали науково-практичної конференції, В загальній редакції Л. О. Гріффена, Переяслав-Хмельницький, с.163.

9. Корнієнко, ОМ., 2017. `Складові основи технічних музеїв', Всеукраїнський Музейний Форум. Матеріали науково- практичної конференції, В загальній редакції Л. О. Гріффена, Переяслав-Хмельницький, с.165-166.

10. Паньков, СВ., 1996. `Основні пам'ятки чорної металургії та їх характеристика', Чорна металургія та металообробка населення східно-європейського лісостепу за доби ранніх слов'ян і Київської Русі (друга половина І тис., перша чверть ІІ тис.), Г. О. Вознесенська, Д. П. Недопако, С. В. Паньков, К., с.25-32.

11. Петрашенко, ВО., 2005. `Архітектура поселень у слов'янський та давньоруський час', Давні поселення України, М. Ю. Відейко, Р. В. Терпиловський, В. О. Петрашенко; Ін-т археології НАН України, К., с.115-160.

12. Ф/е. 1987/14а, Оп.1, Спр.14а. Петрашенко В. А. `Отчет об охранно-спасательных работах на поселении VІІІ-ІХ вв. н.э. у села Ходосовка Киево-Святошинского района в Киевской области в 1987 г.', В. А. Петрашенко, А. П. Томашевский, 10 л, с.1-10.

13. Сухобоков, ОВ., 1975. `Славяне Днепровского Левобережья', К., с.50-67.

14. Трачук, ОВ., 2017. `Чорна металургія в соціально- економічному житті східних слов'ян на території України (друга половина V-Х ст.)', Київ: Видавець Олег Філюк, Центр учбової літератури, с.81.

15. Чухрай, ЛО., 2017. `Проблеми відтворення в макетах визначних археологічних пам'яток України', Зб. наук. праць «Наукові записки НаУКМА». Теорія та історія культури, Києво-Могилянська академія, Т.191, К., с.90-94.

References

16. Andrushhenko, NP, 2004. `Rekonstrukcija pervonachal'nogo vida pamjatnika (grafika, maket) - neot#emlemyj jelement muzejefikacii (na primere pamjatnikov arheologii Nacional'nogo zapovednika «Hersones Tavricheskij») (Reconstruction of the original form of the monument (graphics, layout) is an integral element of museification (on the example of the archeology monuments of the National Reserve «Chersonese Taurian»))', Ohorona ta vykorystannja kul turnoi ' spadshhyny Ukrai'ny: problemy i perspektyvy. Zb., Simferopol', s.81-84.

17. Bjelikova, LL., 2017. `Ja. P Kulikov - zasnovnyk Muzeju

18. metalurgiv (Y. P. Kulikov is the founder of the Museum of Metallurgists)', Vseukrai'ns'kyj Muzejnyj Forum. Materialy naukovo-praktychnoi ' konferencii', V zagal'nij redakcii'L. O. Griffena, Perejaslav-Hmel'nyc'kyj, s.12-15.

19. Gotun, IA., 1993. `Rekonstrukcii' remisnychyh ta gospodars'kyh budivel' davn'orus'kogo poselennja Avtunychi (Reconstruction of the artisan and household buildings of the Old Russian settlement Avtunichi)', Arheologija, №4, s.59--71.

20. Goshko, JuG., 1991. `Promysly j torgivlja v Ukrai'ns'kyh Karpatah XV-XIX st. (Crafts and trade in the Ukrainian Carpathians of the XV-XIX centuries)', K.: Nauk. dumka, 250 s.

21. Gurin, MF., 1982. `Drevnee zhelezo Belorusskogo Podneprov'ja (I tysjacheletie nje.) (Ancient iron of the Belorussian Dnieper region (I millennium AD))', Minsk: Nauka i tehnika, 123 s.

22. Koloda, VV., 1999. `Chernaja metallurgija Dnepro-Donskogo mezhdurech'ja vo vtoroj polovine I tys. n.je. (Ferrous metallurgy of the Dnieper - Don interfluve in the second half of the 1st millennium AD)', Har'k. gos. ped. un--t im. G. S. Skovorody, H: RCNIT, s.31.

23. Kolchin, BA., 1953. `Chernaja metallurgija i metalloobrabotka v drevnej Rusi (Domongol'skij period) (Ferrous metallurgy and metalworking in ancient Russia (pre-Mongol period))', M.: Izd--vo AN SSR, №32, 259 s.

24. Konstantynov, VO., 2017. `Muzei' istorii' pidpryjemstv ta ustanov - vazhlyva lanka v muzejnij spravi (Museums of the history of enterprises and institutions - an important link in the museum business)', Vseukrai'ns'kyj Muzejnyj Forum. Materialy naukovo-- praktychnoi'konferencii', V zagal'nij redakcii' L. O. Griffena, Perejaslav-Hmel'nyc'kyj, s.163.

25. Kornijenko, OM., 2017. `Skladovi osnovy tehnichnyh muzei'v (The constituent foundations of technical museums)',

26. Vseukrai'ns'kyj Muzejnyj Forum. Materialy naukovo--praktychnoi ' konferencii', V zagal'nij redakcii' L. O. Griffena, Perejaslav- Hmel'nyc'kyj, s.165-166.

27. Pan'kov, SV., 1996. `Osnovni pam'jatky chornoi' metalurgii' ta i'h harakterystyka (Main monuments of ferrous metallurgy and their characteristics)', Chorna metalurgija ta metaloobrobka naselennja shidno--jevropejs'kogo lisostepu za doby rannih slov'jan i Kyi'vs'koi' Rusi (druga polovyna I tys., persha chvert' II tys.),

28. G. O. Voznesens'ka, D. P Nedopako, S. V. Pan'kov, K., s.25-32.

29. Petrashenko, VO., 2005. `Arhitektura poselen' u slov'jan- s'kyj ta davn'orus'kyj chas (Architecture of settlements in Slavic and Old Russian time)', Davniposelennja Ukrai'ny, M. Ju. Videjko,

30. R. V. Terpylovs'kyj, V. O. Petrashenko; In-t arheologii' NAN Ukrai'ny, K., s.115-160.

31. F/e. 1987/14a, Op.1, Spr.14a. Petrashenko V. A. `Otchet ob ohranno-spasatel'nyh rabotah na poselenii VIII-IX vv. n.je. u sela Hodosovka Kievo-Svjatoshinskogo rajona v Kievskoj oblasti v 1987 g. (Report on security and rescue work on the settlement of VIII-IX centuries. AD near the village of Khodosovka,

32. Kiev-Svyatoshinsky district in the Kiev region in 1987)',

33. V. A. Petrashenko, A. P Tomashevskij, 10 l, s.1-10.

34. Suhobokov, OV., 1975. `Slavjane Dneprovskogo Levobe- rezh'ja (Slavs of the Dnieper Left Bank)', K., s.50-67.

35. Trachuk, OV., 2017. `Chorna metalurgija v social'no- ekonomichnomu zhytti shidnyh slov'jan na terytorii' Ukrai'ny (druga polovyna V-X st.) (Ferrous metallurgy in the socio-economic life of the Eastern Slavs on the territory of Ukraine (second half of the V-X cc.))', Kyi'v: Vydavec ' Oleg Filjuk, Centr uchbovoi ' literatury, s.81.

36. Chuhraj, LO., 2017. `Problemy vidtvorennja v maketah vyznachnyh arheologichnyh pam'jatok Ukrai'ny (Problems of reproduction in the mock-ups of outstanding archaeological monuments of Ukraine)', Zb. nauk. prac' «Naukovi zapysky NaUKMA». Teorija ta istorija kultury, Kyjevo-Mogyljans'ka akademija, T.191, K., s.90-94.

Размещено на Allbest.ru