Суспільно-політична активність селянства Черкащини в 1917 р.
Особливості суспільно-політичної активності селянства Черкащини в 1917 р. Авторами обґрунтовано тезу, що чергова фаза селянської революції розпочалася навесні 1917 р. Вона збігалася в часі з падінням імперії Романових, початком Української революції.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.04.2020 |
| Размер файла | 20,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА АКТИВНІСТЬ СЕЛЯНСТВА ЧЕРКАЩИНИ В 1917 Р.
А.І. Берестовий, Ю.Г. Пасічна
Черкаський художньо-технічний коледж,
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
На основі широкої джерельної бази та архівних матеріалів розкрито особливості суспільно-політичної активності селянства Черкащини в 1917 р. Авторами обґрунтовано тезу, що чергова фаза селянської революції розпочалася навесні 1917 р. Вона збігалася в часі з падінням імперії Романових, початком Української революції.
Ключові слова: аграрне питання, Черкащина, селянство, суспільно-політична-активність селянства.
На основе широкой источниковой базы и архивных материалов раскрыты особенности общественно-политической активности крестьянства Черкащина в 1917 г. Авторами обоснованно тезис, что очередная фаза крестьянской революции началась весной 1917 г. Она совпадала по времени с падением империи Романовых, началом Украинской революции.
Ключевые слова: аграрный вопрос, Черкащина, крестьянство, обще- ственно-политическая-активность крестьянства.
селянство черкащина українська революція
On the basis of a wide source base and archival materials, the features of socio-political activity of peasantry of the Cherkassy region in 1917 were revealed. The authors substantiate the thesis that the next phase of the peasant revolution began in the spring of 1917. It coincided in time with the fall of the Romanov Empire, the beginning of the Ukrainian revolution.
Key words: agrarian question, Cherkassy region, peasantry, socio-political activity of peasantry.
Українська революція 1917-1921 рр. стала тим історичним явищем, яке сколихнуло не лише Україну, але всю Європу. 2017 р. відповідно до Указу Президента від 22 січня 2016 р. «Про заходи з дня відзначення Української революції 1917-1921 рр.» [12] ознаменувався відзначенням сторіччям від дня початку Української революції, увага до її вивчення значно зросла. У період Української революції Черкащина стала одним із центрів суспільно-політичної активності селянства. У сучасній історіографії утвердилася думка про те, що суспільно - політична активність селянства періоду Української революції, і на Черкащині зокрема, набула своєї активності на кінець 1917 р. (зі створенням загонів Вільного козацтва) і посилилася з приходом австро- німецьких військ. Однак уведення до наукового обігу раніше невідомих архівних матеріалів, їх осмислення дозволяє говорити про активну позицію селянства вже на початку 1917 р.
Порушена нами тема вже має історіографічну традицію висвітлення [1; 11; 14; 15]. Водночас, не всі питання цієї багатогранної теми знайшли належне відображення в історичній науці. Зважаючи на це, а також на опрацювання раніше невідомих історичних джерел, автори статті ставлять за мету дослідити суспільно-політичну активність селянства Черкащини в 1917 р.
Тривале і ґрунтовне вивчення різноманітних за походженням, інформативною насиченістю джерел обґрунтовано доводить провідну роль Середнього Подніпров'я в українському державотворенню. Не став винятком і період Української революції 1917-1921 рр. [6].
Повалення самодержавства та прихід до влади Тимчасового уряду кардинально змінили суспільно-політичний устрій держави. Лютнева революція 1917 р. стала закономірним явищем, зумовленим попередніми етапами соціально-економічного та політичного розвитку країни. Перед новою владою - Тимчасовим урядом - постала низка соціально-економічних та суспільно-політичних проблем. Однією з актуальних була аграрна. Відсутність аграрного пункту в урядовій Декларації від 2 березня 1917 р. загострювала ситуацію в державі, не сприяла її стабілізації. Революційна активність населення набирала дедалі більших обертів.
Березень 1917 р. позначений не лише зреченням від престолу представників династії Романових. Однією з визначальних подій стало і утворення 4 березня 1917 р. Центральної Ради як представницького органу влади в Україні [16; 17]. Населення Черкаського краю прихильно поставилося до зміни влади загалом і до Центральної Ради як нового органу влади зокрема. Наприклад, делегати Уманського повітового селянського з'їзду надіслали вітання Центральній Раді із визнанням її як «вищого Українського уряду» [13]. Учасники волосного сходу в с. Мойсенці Золотоніського повіту також підтримали утворення Центральної Ради: «Вітаємо славну Центральну Київську Українську Раду» [9, с. 9] До складу нового уряду Центральної Ради ввійшли уродженці Черкащини: Є. Чикаленко, С. Єфремов, Ф. Матушевський, Л. Черняхівська, Х. Барановський та інші [14, с. 2].
Неспроможність нової влади вирішити аграрне питання стало причиною посилення суспільно-політичної активності селянства України [18, с. 187]. Хвиля селянських виступів прокотилася Черкаським краєм. «Історія Українського селянства» найбільш гостру форму суспільно-політичних виступів трактує як «повстанський рух» [1, с. 7]. Причинами суспільно-політичних виступів селянства в 1917 р. можна вважати: загострення ситуації після революційних подій 1905-1907 рр. [2]; невдалі спроби реалізації столипінської аграрної реформи; події Першої світової війни, що сприяли набуттю навиків серед населення у володінні зброєю; значних надходжень зброї в село, що було зумовлено проходженням лінії фронту по території України та розвалу царської армії [1, с. 7]; загострення суперечностей між селянами та поміщиками [3] тощо. Не можна обійти увагою і так би мовити психологічний аспект причин суспільно-політичних виступів. Селяни більше не могли залишатися осторонь від впливу на аграрні процеси в державі. Таким чином, селянство опинилося в складному становищі: проблеми війни та зміни влади, які нашарувалися на аграрні, сприяли прискоренню закономірного процесу - суспільно-політичним виступам селянства.
Селянство бажало одного - вирішення аграрного питання. Своє невдоволення селянство проявляло в нападах на поміщицькі маєтки, їхній погром, відмову виконувати повинності, поділу розграбованого поміщицького майна тощо. Так, в архівних матеріалах знаходимо інформацію про грабіж майна в Поповській економії Ташлицького Земельного Комітету 7 лютого 1917 р. У зв'язку з цим Земельна Управа надсилала прохання до Волосного Земельного Комітету притягти до відповідальності всіх правопорушників.
Є інформація про розгромлення маєтків Матусовської і Генчі. 4 січня 1917 р. селяни Матусовської і Ташлицької економій пограбували поміщицькі маєтки. Повітовий Земельний Комітет надсилав прохання Волосному Земельному Комітету провести роз'яснення серед населення. У лютому 1917 р. селяни пограбували маєток поміщика Куліша під назвою «хут. «Вали»» Черкаського повіту [4, арк. 44-44зв].
У серпні 1917 р. суспільно-політична активність селянства посилилася. Однією з її форм, як уже зазначалося вище, була відмова селянами збирати урожай на полях. Так, повітовий комісар Сочансь- кий повідомляв Тимчасовому уряду, що селяни Черкаського повіту «відмовляються збирати поміщицький хліб і він гниє на полях». Комісар закликав Тимчасовий уряд втрутитися в ситуацію та прийняти «необхідні дії» [7, арк. 77-77 зв.].
Наприкінці літа 1917 р. об'єктами селянських виступів стають також церковні землі. Так, 16 серпня 1917 р. священник с. Саморідня Канівського повіту інформує владу про захоплення селянами церковної землі. У своєму зверненні він називає ім'я Григорія Кібальника. За інформацією священника саме Грирогій Кібальник не тільки «сіяв сумнів серед населення, а також самочинно ділив церковні землі серед селян» [10, с. 58-59].
Окремою сторінкою революційних подій 1917 р. є суспільно- політична активність селянства на Смілянщині. Попри встановлення платні за збір проса в розмірі четвертого снопа, працівники Констян- тинівської економії самовільно захоплювали третю частину урожаю [7, с. 71]. 14 серпня 1917 р. граф Бобринський надіслав телеграму Черкаському повітовому комісару про вжиття необхідних заходів для перешкоджанню суспільно-політичного руху селянства [7, с. 68]. 20 жовтня 1917 р. граф звертався до Київського губернського комісара із проханням надати військову допомогу. Причиною цього стали селянські захоплення у с. Ребедайлівка Чигиринського повіту буряків із Грушків- ського заводу та неспроможність міліції зупинити натиск селян [8, с. 31].
На кінець 1917 р. суспільно-політична активність селянства набуває певної організованості, на відміну від стихійності та «не продуманості» виступів весни-літа 1917 р. Наприклад, 17 жовтня 1917 р. до Києва надійшла телеграма про погроми 11, 12 і 13 жовтня 1917 р. маєтку Самогородка. Майно було розгромлено. Учасників погрому було арештовано і передано до суду, а самі керівники втекли. Причиною погрому називалася - «агитация дезертирові [7, с. 87]. 21 жовтня 1917 р. до Київського губернського комісаріату надійшло повідомлення про захоплення в Куцівсько-Лебединському маєтку Черкаського повіту 800 десятин землі, систематичних крадіжок буряків, обсяги яких подекуди сягали 50-ти возів [10, с. 67-68]. Тобто виступи селянства перестають бути поодинокими, набувають масовості та стають керованими.
На кінець 1917 - початок 1918 р. суспільно-політична активність селянства зростала. Такі форми виступів як відмова виконувати повинності та псування майна змінювалася більш радикальними - пограбування, спалення та захоплення маєтків. Так, селяни Христинівки в листопаді вигнали поміщиків Красицького, Семерецького і Терещенка з маєтків, а їхню землю розділили [13]. Керівництво Уманської спілки землевласників надіслало до Центральної Ради повідомлення такого змісту: «Населенням захоплені всі маєтки, живий і мертвий інвентар, всі запаси. У маєтках погроми, розкрадання кормів та іншого майна. Жилі будинки розгромлені Просимо якнайскоріше надіслати в Уманський повіт (район) збройні сили» [13].
17 грудня 1917 р. до влади надійшло повідомлення про розгром селянами с. Коробчіно Елисаветградського повіту, маєтку Грузевич- Нечай при с. Рубаний Міст Чигиринського повіту. Селяни спалили будинок Голіковській економії Давидова, пограбувавши його [10, с. 83]. У грудні 1917 р. селяни с. Драбовка відібрали у місцевого поміщика коней, а до Волосного Земельного Комітету надійшла інформація про погроми селянами Носачівской економії [4, арк. 44-44 зв.]. Поміщик Я. М. Шадиро повідомляв про селянські захоплення ст. Цвіткове [4, с. 77]. Є матеріали від 20 грудня 1917 р. про те, що селянами було пограбовано маєток поміщиці Балашової в м. Г ородище Черкаського повіту протягом грудня 1917 р. [10, с. 84]. Вночі з 25 на 26 січня 1918 р. селяни с. Сунок і Зелевок погромили та пограбували майно княгині Яшвіль в хуторі Поповка, а селяни с. Плескачовки розгромили майно С. С. Куліша.
Спостерігалося також протистояння серед селянства. Наприклад, наприкінці 1917 р. селянин с. Лесек Яків Божко повідомляв, що Мифодій Гуріненко з своїми синами відбирають у нього садибу і садибну землю [4, арк. 44-44 зв.].
Нестабільність суспільно-політичної ситуації на Черкащині підтверджується численними телеграмами черкаського повітового комісара сільським і волосним управам. Наприклад, уже 1 травня 1917 р. черкаський повітовий комісар надсилає розпорядження сільським і волосним управам про недопустимість самовільного захоплення селянами поміщицьких земель та покараннями винних у випадку правопорушень [7, арк. 15].
Спілкування із поміщиками черкаського повітового комісара було двостороннім. На прохання поміщиці Черкаського повіту Марії Бразоль розібратися в ситуації, що склалася, він надіслав повідомлення, де говорилося про прибуття поміщиці до м. Черкаси для подальшого розроблення плану з охорони її маєтку [4, арк. 92]. Певно, що таке виявлення прихильності до поміщиків зі сторони черкаського повітового комісару було неодноразовим. Підтвердженням є телеграма губернського комісару повітовому комісару, в якій пишеться «какъ для предствителя власти, все гра ждане должны быть равны, и Вы не можете становиться на сторону отдельных классовъ или группъ населения» [7, арк. 80-80 зв.].
Влада була повністю проінформована про ситуацію на місцях. Випадки суспільно-політичної активності селянства підтверджуються численними телеграмами та зверненнями поміщиків та місцевої влади до Тимчасового уряду. Після перших виступів уряд звернув увагу на становище селянства. Були розроблені перші законопроекти. Однак їх реалізація та стабілізація ситуації вимагали часу. Про занепокоєння влади з приводу загострення ситуації на місцях свідчить також інформація, яка надходила до Черкаського повітового комісара навіть у періоди затишшя селянських виступів. Як свідчать архівні матеріали, такий період затишшя на Черкащині спостерігався після постанов генерала Корнілова про селянські виступи [7, арк. 74-76].
Отже, агарне питання, що набуло актуального значення ще в 1905-1907 рр. загострилося із падінням монархії та зміною влади. Позиція уряду стосовно вирішення селянського питання, дефіцит землі та інші аграрні проблеми стали причинами суспільно-політичної активності селянства в 1917 р., характер якої протягом року набирав радикальності та системності.
Бібліографічні посилання
1. Історія українського селянства: в 2 т. / ред. В. Т. Береговий, Ю. І. Бойко, І. М. Лисенко, М. М. Ломонос, О. М. Чадюк. - К. : Наукова думка, 2006. - Т. 2. - 652 с.
2. Глобачев К. Правда о русской революции. Воспоминания бывшего начальника Петроградского охранного отделения / К. Глобачев // Вопросы истории. - 2002. - № 7. - С. 100-122.
3. Ковальова Н. Селяни, поміщики і держава: конфлікти інтересів. «Аграрна революція» в Україні 1902-1922 рр. / Н. Ковальова. - Д.: ЛІРА, 2016. - 366 с.
4. Державний архів Черкаської області (далі - ДАЧО). - Ф. Р-2478, оп. 1, спр. 14.
5. ДАЧО. - Ф. Р-2475, оп. 1, спр. 162.
6. Ромащенко В. Український військовий рух на початковому етапі державотворчої діяльності Центральної Ради (березень - квітень 1917 р.) / В. Ромащенко // Вісник Черкаського університету. - Черкаси, 2008. - Вип.-50. - С. 76-79.
7. ДАЧО.- Ф. Р-504, оп.1, спр. 9.
8. Давиденко О. Сміла в період революційних подій на початку ХХ століття / О. Давиденко. - Сміла, 2003. - 60 с.
9. Мельниченко В. Черкащина в добу Української революції 19171921 рр. / В. Мельниченко. - Черкаси: Вертикаль, 2016. - 200 с.
10. Двадцять четверта березнева наукова сесія Осередку Наукового товариства ім. Шевченка у Черкасах: матеріали доповідей на засіданнях секцій і комісій, 11-27 березня 2013 р. / ред.. В. В. Масненка. Черкаси: Осередок НТШ у Черкасах, 2014. - 204 с.
11. Черкащина в період становлення української держави: 19171919 рр. / упор. Т. А. Клименко, Е. А. Левицька, П. М. Жук. - Черкаси: Видавець Ю. Чабаненко, 2008. - 152 с.
12. Указ Президента України Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/17/2016
13. Христинівка: Події 1917-1920 років на території села [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://cit.ckipo.edu.ua/wiki/index.php
14. Корженевська В. Черкащина у вирі революції (2017 - рік Української революції 1917-1921 рр.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://drive.google.eom/file/d/0B5r4q3PvmaGmYnJGVmEtWkVfUVk/view
15. Голиш Г., Голиш Л., Пономаренко М. Подорож Златокраєм. Нарис історії та сьогодення Золотоніського району / Г. Голиш, Л. Голиш, М. Пономаренко. - Черкаси: Видавець Кандич С.Г., 2008. - 572 с.
16. Павленко Ю. Українська державність у 1917-1919 рр. (історико-генетичний аналіз) / Ю. Павленко, Ю. Храмов. - К., 1995. - С. 47.
17. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття / І. Нагаєвський. - К., 1993. - 413 с
18. Щербатюк В. Селянський повстанський рух на Київщині 1917-1923 рр.: сучасна історіографія проблеми / В. Щербатюк // Український історичний журнал. - 2010. - № 3. - С. 186-203.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Передумови та причини революції 1917 року на Херсонщині. Органи міського самоврядування в період революції. Завершення революції. Політична діяльність партій. Події 1917 року на Херсонщині в контексті національного і культурного відродження України.
курсовая работа [74,2 K], добавлен 17.03.2015Загальні відомості щодо революції. Причини перемоги більшовиків у громадянській війні, встановлення польської влади на західноукраїнських землях, поразки української революції. Уроки української революції 1917–1921 рр., використання в подальшій історії.
реферат [17,8 K], добавлен 16.12.2010Характеристика отаманщини як явища у період української визвольної революції 1917-1920 років. Обмеженість суверенітету УСРР на початку 20-х років ХХ ст. Діяльність Українського таємного університету у Львові. Ініціатори створення дивізії "СС - Галичина".
контрольная работа [26,1 K], добавлен 13.06.2010Трансформація влади в Росії в 1917 році. Передумови Жовтневих подій. Альтернативи розвитку Росії після Лютневої революції 1917 року. Причини захоплення влади більшовиками. Жовтень 1917 року: проблеми і оцінки, історичне значення і світова революція.
курсовая работа [103,7 K], добавлен 20.03.20081917-1918 рр. - період української національно-демократичної революції. Українська Центральна Рада (УЦР) під керівництвом М.С. Грушевського. Напрямки політичної програми УЦР, її прорахунки. Політичний курс більшовиків, наслідки політики індустріалізації.
презентация [6,4 M], добавлен 06.01.2014Умови і причини жовтневої революції 1917 року. Лютнева революція 1917 року та можливі варіанти її розвитку. Соціалістична революція, її причини та головні наслідки, етапи розвитку та підсумки. Відношення російської інтелігенції до революційних подій.
контрольная работа [41,6 K], добавлен 20.05.2011Діяльність П.В. Феденка, відомого діяча Української Соціал-демократичної Робітничої партії у період Української національної революції та його погляди на неї. Оцінка політики гетьмана П. Скоропадського та його роботи в уряді УНР за часів Директорії.
реферат [27,8 K], добавлен 12.06.2010Події революції в Ірані. Результати іранської революції для держави та народу. Зовнішня політика іранських урядів. Результати революції для держави та народу. Війна 1980—1988 pp. з Іраком. Суспільно-політичний розвиток держави в кінці 80-х рр. ХХ ст.
реферат [17,8 K], добавлен 22.07.2008Визначення основних передумов і аналіз об'єктивних причин жовтневої революції 1917 року. Характеристика політичних, військових і економічних обставин, що визначають неможливість переходу влади до буржуазії. Основа соціалістичного шляху розвитку Росії.
реферат [23,7 K], добавлен 17.12.2010Розкриття високого ступеню суспільно-політичної активності українського селянства на початку 1920-х рр. Перегляд більшовиками доктринальних засад марксизму, зокрема соціально-економічного складника. Перехід до нової економічної політики суспільства.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Історія створення в 1917 році Центральної Ради, яка започаткувала новий етап активного державотворення в Україні, що мало на меті перетворення її на істинно незалежну та демократичну державу. Ліквідація колишніх місцевих управ. Судова реформа 1917 року.
реферат [44,8 K], добавлен 23.03.2015Формування Міхновським нової суспільно-політичної ідеології, яка ставила за мету створення незалежної Української держави. Аналіз і особливості маловідомого конституційного проекту Української народної партії, що був розроблений на початку XX ст.
контрольная работа [20,7 K], добавлен 20.02.20111917 год: возможность исторического выбора. Оценка событий 1917 года западными историками. Идеологическая доктрина событий Октября 1917 в СССР. Керенский, Корнилов или Ленин? Корниловский мятеж. Большевики приходят к власти.
контрольная работа [43,9 K], добавлен 16.10.2002Дослідження напрямків та форм діяльності уряду Центральної Ради, керівних та місцевих земельних органів, через які велося втілення аграрної політики. Характеристика стану земельних відносин в українському селі напередодні лютневої революції 1917 року.
магистерская работа [91,0 K], добавлен 11.08.2013Початок княжого правління на Київській Русі та політичний устрій. Питання ідеологічного забезпечення князівської влади. Особливості суспільно-політичної думки періоду Ярослава Мудрого, а також розвиток суспільно-політичної думки після його смерті.
реферат [39,4 K], добавлен 27.10.2008Аналіз процесу соціально-економічних, а також ментальних змін у Російській імперії протягом пореформеного періоду (1861–1917 рр.), з акцентом на трансформаційний вплив капіталізму відносно жителів та інфраструктури Півдня України. Структура населення.
статья [25,9 K], добавлен 17.08.2017Февральская революция 1917 года. Свержение самодержавия. Борьба за выбор пути общественного развития. России в марте-октябре 1917 года. Октябрьская революция 1917 года и ее значение. Действий политических сил во время революций.
контрольная работа [47,0 K], добавлен 27.06.2003Причины, приведшие к февральской революции 1917 года. События февраля 1917 года. Двоевластие. Структура государственной власти после февральских событий 1917 года. Причины, приведшие Россию к Октябрьской революции.
реферат [22,3 K], добавлен 19.05.2003Загальні тенденції суспільного та культурного розвитку України. Етнічні складники формування української культури. Політика українізації, її позитивні результати. Розвиток видавничої справи та друкарство книг. Літературний процес після революції.
реферат [30,4 K], добавлен 24.01.2014Основні аспекти в біографії Діаса - мексиканського героя війни і президента Мексики (пізніше вважався диктатором). Політична діяльність П. Діаса, неоднозначна оцінка істориками його економічної політики. Роль Діаса в мексиканській революції 1910-1917.
реферат [32,2 K], добавлен 11.05.2015
