Життя та творчість Нестора Малечі (1887-1979): історіографія проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Життя та творчість Нестора Малечі (1887-1979): історіографія проблеми

Яків Кузьміч

Стаття присвячена дослідженню історіографії життя та творчості Нестора Малечі. Автор окреслює основні віхи біографії вченого та аналізує історіографію другої половини XX- початку XXI ст. про життя та творчість Н. Малечі. Особлива увага приділяється характеристиці сучасного стану історіографії проблеми та аналізу спогадів сучасників про Н. Малечу.

Ключові слова:Нестор Малеча, історіографія, мовознавство, лексикографія, шевченкознавство,уральське козацтво.

Одним із пріоритетних завдань сучасної історичної науки є дослідження життя та наукової спадщини видатних вчених та громадських діячів XIX - XX ст. Особлива увага звертається до тих постатей української історії, які з тієї чи іншої причини залишаються маловідомими для широкого загалу. До таких постатей можна віднести Нестора Малечу - українського радянського етнографа, мовознавця, краєзнавця та громадського діяча [46].

Мета дослідження - аналіз стану наукової розробленості історіографії життя та творчості Нестора Малечі.

Об'єкт дослідження - розвиток історичної науки в другій половині XX - на початку XXI ст. й, зокрема, біографія історика Н. Малечі.

Предмет дослідження - становлення і розвиток історіографії життя та творчості Н. Малечі. малеч біографія творчість

Історіографія проблеми. Життя та творчість Н. Малечі є маловідомою в історичні науці. Багато сюжетів із життя Н. Малечі, ще й досі залишаються невідомими. Історіографія дослідження життя та творчості вченого невелика за обсягом. Переважна більшість дослідників біографії вченого це мовознавці, яких він, у першу чергу, цікавив як філолог [21, с. 200].

Перша згадка про науковий доробок Н. Малечі з'явилась ще за життя вченого [6]. Проте, лише наприкінці 1980-х рр. вийшла перша розвідка про Н. Малечу [38]. Через три роки з'явилась перша спроба комплексного дослідження життя та творчості вченого [12]. З початку XX ст., після публікації основної роботи вченого «Словарь говоров уральських (яицких) казаков» (далі - «Словник») піднімається інтерес до особи Н. Малечі. В останні роки автори досліджують переважно окремі аспекти наукової творчості Н. Малечі та певні сюжети з життя вченого: краєзнавчі студії [5], лексика «Словника» [13; 14; 15;] перебування в Херсоні та Миколаєві [3; 29; 30].

Нестор Малеча [«ИНФОРМБИРЖА news]

Нестор Михайлович Малеча народився 8 листопада 1887 р. у с. Струговська Буда Суразького повіту Чернігівської губернії у сім'ї священика (зараз Стругова Буда, Гордіївський район, Брянська область, Російська Федерація). Вчився в Новгород-Сіверському духовному училищі, Чернігівській духовній семінарії та Новгород-Сіверській гімназії. Під час навчання в гімназії виявляє інтерес до етнографії та фольклористики - збирає етнографічний матеріал по селах Чернігівської губернії [54, с. 7]. У 1904 р. був виключений із гімназії за участь у зборах селян у с. Біріне (зараз Новгород-Сіверський район, Чергінівська область). Після цього, за допомогою брата Семена, вступає до 10-ї Петербурзької гімназії, яку закінчує у 1905 р. В той же час вступає до лав РСДРП(б) [29, с. 255256].

Після закінчення гімназії 1905 р., Н. Малеча вступає до біологічного факультету Вищої вільної школи (зараз Національний державний університет фізичної культури, спорту і здоров'я імені П.Ф. Лесгафта), в якому навчався до 1907 р. Того ж року за розповсюдження нелегальної літератури у Стародубському та Новгород-Сіверському повітах потрапив разом із Семеном Малечею до Стародубської тюрми. У тюрмі під час спроби втечі гине Семен. Н. Малеча після звільнення переїздить до Києва. Працює статистиком у Міністерстві шляхів водного сполучення. Н. Малеча, перебуваючи в Києві, стає членом УСДРП [29, с. 256].

Протягом 1910-1913 рр. Н. Малеча проходить військову службу в лавах Російської імператорської армії. Він служить діловодом при штабі 4-ї піхотної дивізії (м. Генсьоров, Ломжинська губернія, Королівство Польське) [24, с. 256]. В армії він вперше публікує свою працю з етнографії «Весілля в селі Пакуль Чернігівського повіту Чернігівської губернії» [12, с. 208].

Перед Першою світовою війною Н. Малеча перебуває в Миколаєві, де працює наглядачем за реєстрацією річкових вантажів. У 1915 р. Н. Малечу знову мобілізують до армії. До червня 1918 р. Н. Малеча проходить службу на посаді доглядача 130-го евакуаційного шпиталю у м. Херсон. Перебуваючи в Херсоні, Н. Малеча активно включається в громадську діяльність. Протягом 1915-- 1918 рр.: Н. Малеча стає засновником та керівником Херсонської організації УСДРП, перебуває в складі Центральної контролюючої комісії УСДРП, займає посаду Херсонського повітового комісара Української Центральної Ради. У березні 1917 року стає співзасновником українського суспільно-політичного товариства «Українська Хата в Херсоні» [29, с. 256].

Перебуваючи в Південній Україні, Н. Малеча публікує перші праці з шевченкознавства. У 1916 р. в Миколаєві виходить його словопокажчик до творів Т.Г. Шевченка «Словничок Шевченкової мови». Через рік в Херсоні, публікує «Українсько-руський словник до Кобзаря Т.Г. Шевченка». Вищезазначені словники були першими спробами укласти словники до мови Т.Г. Шевченка [12, с. 212-216].

Влітку 1918 р. Н. Малеча знову переїздить до Києва. Там працює в термінологічній комісії лівобережних залізниць. У 1919 р. Н. Малеча виїжджає до дружини Марії в Рівне. Там його мобілізують до лав армії УНР і призначають на посаду інспектора з культурно-національних справ Волинської дивізії. Хворим на тиф він потрапляє в полон до військ Збройних сил Півдня Росії. Білі засилають Н. Малечу до Миколаєва, де він викладав у місцевих школах [29, с. 256].

У серпні 1921 р. Н. Малеча в третій раз переїздить до Києва. У Києві, спочатку працює інструктором з ліквідації неписьменності при Київському військовому окрузі, а згодом і при Київському губернському відділі народної освіти. Н. Малеча стає автором та співавтором значної кількості підручників з української та польської мов для неписьменних дітей та дорослих. Перебуваючи в Києві викладає українську мову та літературу у місцевих вузах, з квітня по листопад 1933 р. завідує лексичним бюро Інституту мовознавства АН УРСР [12, с. 207].

Перебуваючи в Києві Н. Малеча продовжує займатися етнографічними дослідженнями. Протягом 1923-1925 рр. він вчиться на факультеті етнографії Київського історико-археологічного інституту. Стає засновником та керівником Київського етнографічного товариства, членом ради Кабінету антропології ім. Ф. Вовка, працює в Етнографічній комісії при ВУАН [1, с. 88]. Протягом вказаного періоду Н. Малеча досліджує чумацтво, дитячий фольклор, народну педагогіку, побут українських селян тощо [46].

У 1934 р. Н. Малечу заарештовують та засилають до м. Уральськ (зараз м. Орал, Республіка Казахстан). На новому місці Н. Малеча спочатку працює коректором в місцевій газеті, згодом, протягом 1934-1936 рр., стає співзасновником та керівником Західно-Казахстанського відділу Г еографічного товариства Казахстану, викладає в місцевих школах. З 1939 р. і до виходу на пенсію у 1975 р. Н. Малеча викладає цикл мовознавчих дисциплін в Уральському педагогічному інституті ім. А.С. Пушкіна (зараз Західно- Казахстанський державний університет ім. Махамбета Утемісова). Щоб мати документ про вищу освіту він закінчує цей же інститут у 1945 р. [12, с. 207].

На новому місці Н. Малеча починає вивчати уральське козацтво. У 1954 р. захищає кандидатську дисертацію «Фонетический строй территориального диалекта уральских казаков» [28], а у 1958 р. отримає звання доцента. У 1962 р. займає посаду професора кафедри російської мови та літератури. За час викладання в інституті готує 7 кандидатів філологічних наук із русистики. Помирає 9 серпня 1979 року в Уральську [12, с. 208]. Посмертно реабілітований Указом Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р. [44, с. 202].

Перша спроба критичного аналізу наукового доробку вченого з'явилася у 1963 р. В цей рік виходить «Історія української лексикографії» українського радянського мовознавця Петра Йосиповича Горецького (1888-1963). Розглядаючи історію української лексикографії другої половини XIX - початку XX ст., у розділі «Словники мови творів Т.Г. Шевченка» автор згадує лексикографічні роботи Малечі: «Словничок Шевченкової мови» та «Україно - російський словничок до «Кобзаря» Т.Г. Шевченка». П. Горецький коротко розкриває структуру словників, які називає першими спробами укласти словник мови Тараса Шевченка. Загалом автор позитивно оцінює словники Н. Малечі і вказує на необхідність їх вивчення для укладання більш повного словника мови Т.Г. Шевченка [6, с. 163-164].

П. Горецький не вказує справжнє ім'я автора словників, називаючи тільки його псевдонім - Нестор Літописець. Хоча сам був особисто знайомий з Н. Малечею [12, с. 208]. Натомість в діаспорній Енциклопедії українознавства за редакцією Володимира Кубійовича, яка хоча і вийшла дещо пізніше, в статті «Шевченкознавство» вказується ім'я Нестора Малечі як автора першого Словника Шевченкової мови [2]. На нашу думку, ці факти можна пояснити «політичною неблагонадійністю» Н. Малечі, якого протягом уральського періоду життя постійно звинувачували в антирадянській діяльності [42, с. 235; 50; 51].

Для широкого загалу ім'я Нестора Малечі відкрив російський письменник з Оренбургу Ігор Пьянков. У 4 номері журналу «Литературная учеба» за 1989 р. була опублікована стаття «Советский Даль или заметки провинциала» присвячена життю та творчості вченого [38, с. 11-16]. Не дивлячись на літературний характер роботи, стаття є важливою для науки. Автор подає основні віхи біографії вченого, окреслює його наукову діяльність. І хоча акцент робиться на уральський період життя Н. Малечі, стаття містить цінні факти з ранньої біографії вченого. Крім того, в статті опубліковано лист дружини вченого Марії Миколаївни до редакції газети. У якому розкривається історія створення «Словника» та спроби його видати ось уже як 23 роки [38, с. 11-14].

Автор розглядає життя та творчість Н. Малечі через призму історії уральського козацтва. І. Пьянков вважає Н. Малечу одним з великих дослідників історії та культури уральських козаків, ставлячи поряд з Володимирем Далем та Іосафом Желєзновим [38, с. 12]. Також, автором піднімається питання про необхідність видання «Словника» як необхідний елемент збереження культури уральського козацтва. У подальшому стаття І. Пьянкова буде використана іншими дослідниками життя та творчості вченого, особливо в енциклопедіях [29; 46].

Перша комплексна наукова робота присвячена дослідженню біографії Н. Малечі побачила світ у 1992 р. У Записках Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка виходить стаття українського мовознавця Йосипа Олексійовича Дзендзелівського (1921-2008) «Нестор Малеча - етнограф, фольклорист, філолог». Й. Дзендзелівський, спираючись на архівні матеріали, свідчення дружини Марії та дочки Ганни Малеч, провів комплексне дослідження життя та творчості вченого. В статті автор подає основні віхи біографії науковця, розглядає наукову та педагогічну діяльність Н. Малечі [12, с. 206-208].

Й. Дзендзелівський був першим, хто спробував детально окреслити творчий доробок Н. Малечі. Крім переліку основних наукових, науково -методичних та педагогічних праць вченого, Й. Дзендзелівський аналізує їх. Розглядаються праці з української етнографії, фольклористики, шевченкознавства. Не обходить він і науковий доробок Н. Малечі у царині русистики. Автор наводить основні роботи вченого із дослідження уральського козацтва, а також вважає прикрістю, що «Словник» ще досі не виданий. Загалом, Й. Дзендзелівський відзначає вагомий вклад Малечі в російську діалектологію [12, с. 206-217].

Знаковою подією, яка вплинула на дослідження життя та творчості Н. Малечі, стало видання «Словника» у 4 томах [24-27] Оренбурзьким книжним товариством (2002-2003) за сприяння багатьох колишніх учнів та колег Н. Малечі [51]. Вже в передмові до першого тому «Словника» вийшла науково- популярна стаття казахського мовознавця Миколи Михайловича Щербанова (1942-2011) «Казачий Нестор», що розкривала основні віхи життя та творчості Н. Малечі [54].

У статті М. Щербанов наводить чимало фактів із життя Н. Малечі, які часто повторюють вже написане попередниками, що може свідчити про єдину джерельну базу дослідників. Крім того, М. Щербанов був учнем Н. Малечі і на додачу до архівних джерел у своїй роботі спирався на власні спогади та спогади інших учнів вченого. Цей факт робить працю М. Щербанова дуже важливою в джерелознавчому аспекті вивчення біографії Н. Малечі [54, с. 8-22].

У порівнянні з попередниками М. Щербанов більш детально зупиняється на історії створення «Словника». Автор розкриває основні аспекти експедиції з дослідження уральського козацтва 1946-1966 рр. яку очолював Н. Малеча. Автор згадує імена учасників експедиції, наводить багато прикладів фактологічному матеріалу які ввійшли до «Словника». Автор детально зупиняється на мовознавчому аналізі «Словника». Підбиваючи підсумки своєї роботи М. Щербанов повторює оцінки попередників, і називає Н. Малечу «наследником Даля» [54, с. 14-22].

Видання «Словаря» та стаття М. Щербанова спричинили підвищення цікавості до постаті Нестора Малечі. Краєзнавець із Миколаєва - Ігор Богданович Марцінковський спираючись на роботи Й. Дзендзелівського та М. Щербанова проводить власне дослідження біографії Н. Малечі. У своїх роботах [3; 29; 30] дослідник робить акцент саме на перебуванні Малечі у Миколаєві протягом 1919-1921 рр. І. Марцінковський та колеги вводять до наукового обігу раніше не відомі документи з Державного архіву Миколаївської області, зокрема листування Н. Малечі з Миколаївською Просвітою [30, с. 284].

Важливим досягненням миколаївських краєзнавців (Є.Г. Горбуров, К.Є. Горбуров, І.Б. Марцінковський) стало перевидання у 2013 р., ще однієї лексикографічної праці Нестора Малечі «Словничок Шевченкової мови» (далі - «Словничок») [27]. Не дивлячись на малий тираж в 100 примірників, це перевидання вже дозволило підняти інтерес до творчості Н. Малечі в Україні. Вже в тому ж 2013 р., виходить рецензія на «Словничок» української історикині Оксани Олегівни Крижановської. Крім звичних для рецензії окреслення переваг та недоліків видання, авторка розглядає шевченкознавчий доробок Н. Малечі [31, с. 425-427].

Українські мовознавці не приділяють значної уваги лексикографічному доробку Н. Малечі. Переважно розглядаються шевченкознавчі словники вченого в контексті української авторської лексикографії [7; 45]. Оцінюючи словники Н. Малечі науковці переважно спираються на вже згаданий доробок Й. Дзендзелівського [12], лише трохи доповнюючи його. Так, Павло Юхимович Гриценко зазначає, що «укладання перекладно-тлумачного авторського словника на той час не мало аналогів у слов'янській традиції, як і сьогодні не належить до поширеного різновиду в авторській лексикографії» [7, с. 43].

Казахські та російські мовознавці приділяють більшу увагу вивченню науковому доробку Н. Малечі. Досліджується переважно науковий доробок вченого в царині русистики. Науковці досліджують певні проблеми пов'язані із лексикою уральського козацтва зафіксованою Н. Малечею в «Словнику»: тюркізми [14; 15], топонімічні перекази [13], духовна культура та мова уральських козаків старообрядців [34-37].

Останнім часом крім дослідження наукової творчості Н. Малечі, також публікуються спогади його сучасників як про самого вченого [18; 50; 51], так і про осіб пов'язаних із Н. Малечею (що дуже важливо з огляду на перспективу реконструкції інтелектуальної біографії вченого) [39; 40; 48; 52; 53]. Серед згаданих спогадів необхідно виділити цикл спогадів казахського та російського історика, доктора історичних наук, Олега Володимировича Щолокова (19532016) [50; 51; 52; 53].

О.Щолоков навчався, а згодом і викладав протягом 1970-80-х рр. в Уральському педінституті, був учнем Н. Малечі. Крім особистих згадок про життя та характер вченого, автор публікує ряд спогадів колег Н. Малечі які були записані до 110-річниці з дня народження Н. Малечі у 1997 році [51]. Також не менш важливим є аналіз наукового доробку Н. Малечі, особливо згадка О. Щолокова про іншу лексикографічну роботу вченого «Словарь собственных имен уральских казаков», яка залишається маловідомою в науковій літературі [52].

Загалом видання «Словаря» Н. Малечі збагатило російське мовознавство. В останні роки, значна кількість праць з російського мовознавства спирається на доробок Н. Малечі. Науковці при дослідженні різних мовознавчих проблем постійно звертаються до діалектної лексики зафіксованої в «Словнику» [4; 8-11; 16; 17; 19; 20; 22; 32; 33; 41; 43].

Таким чином, підсумовуючи написане про історіографію життя та творчості Малечі, можна твердити, що більшість досліджень торкаються передусім мовознавчої складової наукового доробку Н. Малечі. Переважно вивчається науковий доробок Н. Малечі в царині російської філології. Інші сторони життя та творчості вченого залишаються недослідженими. З огляду на вищезазначене, в подальшому особливої уваги потребують дослідження доуральського періоду життя Н. Малечі та видання неопублікових робіт вченого.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

H. Андрєєв В. М. Діяльність В. Петрова в Етнографічній комісії при ВУАН (1921-1933 рр.) / Віталій Миколайович Андрєєв // Український історичний журнал. - 2012. - № 5. - С. 77-92.

2. Антохій М. О. Шевченкознавство / Мирослав Олегович Антохій // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ -II). - Париж, Нью- Йорк, 1984. - Т. 10. - С. 3823-3835.

3. Бойченко В. Автор перших словників мови Тараса Шевченка у Миколаєві та Херсоні / В. Бойченко, І. Марцінковський // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори) : Літ.-наук. зб. : Вип. 7. - К. - Херсон : Просвіта, 2010. - С. 79-93.

4. Власкина Т. Ю. Этнолингвистический словарь Дона: разработка концепции и создание базы даннях / Т. Ю. Власкина, Н. А. Архипенко, Н. А. Власкина. // Проблемы истории, филологии, культуры. - 2009. - № 2. - С. 467-471.

5. Габбасова Г. С. Вклад Нестора Малечи в лингвокраевединие Приуральная / Гулнар Сагатовна Габбасова // Материалы республиканской научнопрактической конференции «Актуальние проблеми фольклористики и литературного краеведения», посвященной 75-летию Н. М. Щербанова. - Уральск, 2017. - С. 70-73.

6. Горецький П. Й. Історія української лексикографії / Петро Йосипович Горецький // АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. - Київ: Вид-во АН УРСР, 1963. - 241, [2] с. : іл.

7. Гриценко П. Ю. Авторська лексикографія: Тарас Шевченко / Павло Юхимович Гриценко // Критика у слов'янській лексикографії. Паламарчуку Леоніду Сидоровичу. - К. КММ : Ін-т укр. мови НАН України, 2012. - С. 3968.

8. Гурская Н. В. Военизированный образ жизни уральского казачества / Нина Валентиновна Гурская // Вестник Военного университета. - 2010. - № 2. - С. 94-100.

9. Гурская Н. В. Патриархальные обычаи как неотьемлемый фактор складывания самобытных культурных элементов уральского (яицкого) казачества / Нина Валентиновна Гурская // Вестник Челябинского государственного университета. - 2010. - № 17. - С. 74-82.

10. Гурская Н. В. Религиозное влияние на культурное развитие уральского (яицкого) казачества (ХУП-ХІХ вв.) / Нина Валентиновна Гурская // Вестник Вятского университета. - 2010. - № 2 (4). - С. 110-112.

11. Давыдова О. А. Майдан и сход как казачьи этнографизмы / Ольга Андреевна Давыдова // Вестник МГГУ им. М. А. Шолохова. Филологические науки. - 2015. - № 2. - С. 61-68.

12. Дзендзелівський Й. О. Нестор Малеча - етнограф, фольклорист, філолог / Йосип Олексійосич Дзендзелівський // Записки Наукового товариства імені Шевченка. - Том ССХХШ. Праці Секції етнографії та фольклористики. - Львів, 1992. - С. 206-218.

13. Донскова Г. А. Топонимические предания: проблема атрибутики имени (по материалам архива Н.М. Малечи) / Г. А. Донскова // Материалы областной научно-практической конференции «Лингвистическое и литературное краеведение: теория и практика». - 24 ноября. - Уральск, 2017. - С. 156-162.

14. Донскова Г. А. Семантические особенности тюркизмов в составе говора

уральских казаков (на материале тематической группы «Окружающий мир: растения.Земледелие») / Г. А. Донскова, Г. Куанышева // Материалы областнойнаучно-практической конференции «Лингвистическоеи

литературное краеведение: теория и практика». - 24 ноября. - Уральск, 2017.

- С. 188-193.

15. Донскова О. А. Тюркская топонимика в «Словаре говоров уральских

(казаков)» Н. М. Малечи / О. А. Донскова, Г. А. Донскова // Материалы областнойнаучно-практической конференции «Лингвистическоеи

литературное краеведение: теория и практика». - 24 ноября. - Уральск, 2017.

- С. 145-152.

16. Дубовиков А. М. Повседневная культурна уральского казачества (XVI - XIX вв.) / А. М. Дубовиков. // Вестник Оренбургского государственного университета. - 2008. - №10 (92). - С. 44-49.

17. Кезина С. В. Микросистема красного цвета в истории русского языка (семантический аспект) / Светлана Владимировна Кезина // Известия ВУЗов. Поволжский регион. Гуманитарные науки. - 2009. - Режим доступу : https://cyberleninka.ru/article/n/mikrosistema-krasnogo-tsveta-v-istorii-russkogo- уа2ука-ветап1;ісЬевкіу-аврек1(дата зверення : 10.04.2019).

18. Ким Г. П. «Нет, не словар лежит передо мной, а древняя рассыпная повесть...» / Г алина Петровна Ким // Дорогами Кобзаря. Украинцы в Южно - Уральском регионе. Материалы Международной научно -практической конференции, посвященной 200-летию со дня рождения Т. Г. Шевченко. - Оренбург : ИПК «Университет», 2014. - С. 194-203.

19. Кривощапова Ю. А. Славянские толкования снов и гаданий с инсектальными мотивами / Ю. А. Кривощапова // Филологическая регионалистика. - 2011. -

Режим доступу : 1і11;рв://суЬег1етпка.га/аг1;іс1е/п/в1аууапвкіе-1;о1коуатуа-впоу-і- gadaniy-s-insekta1nymi-motivami (дата звернення : 10.04.2019).

20. Кудряшова Р. И. Современная диалектная лексикография: проблемы и

тенденции развития / Р. И. Кудряшова, Е. В. Брысина, В. И. Супрун // Известия ВГПУ. -2005.-№3.- Режим доступу :

https://cyber1eninka.ru/artic1e/n/sovгemennaya-dia1ektnaya-1eksikografiya- prob1emy-i-tendentsii-razvitiya (датазвернення : 10.04.2019).

21. Кузьміч Я. Я. Постать Нестора Малечі у сучасному науковому просторі / Яків Якович Кузьміч // Матеріали ІІІ Всеукраїнської наукової конференції. 25-26 травня 2018 р. Наук.ред. О. Ю. Висоцький. - Дніпро : Охотнік, 2018. - (Соціально-гуманітарні науки та сучасні виклики). - С. 200-202.

22. Кучко В. С. Вокруг русского мытарь: о развитии семантики слова и его системных связях в различных формах существования язика / В. С. Кучко // Вестник Пермского университета. Российская и зарубежная филология. - 2016. - № 4 (36). - С. 31-39.

23. Малеча Н. М. Словарь говоров уральських (яицких) казаков / Нестор Михайлович Малеча. - Оренбург : Оренбургское книжное издательство, 2002. - 496 с. - Т. 1. А-Ж.

24. Малеча Н. М. Словарь говоров уральських (яицких) казаков / Нестор Михайлович Малеча. - Оренбург : Оренбургское книжное издательство, 2002. - 592 с. - Т. 2. З-Н.

25. Малеча Н. М. Словарь говоров уральських (яицких) казаков / Нестор Михайлович Малеча. - Оренбург : Оренбургское книжное издательство,

2002. - 568 с. - Т. 3. О-Р.

26. Малеча Н. М. Словарь говоров уральських (яицких) казаков / Нестор Михайлович Малеча. - Оренбург : Оренбургское книжное издательство,

2003. - 536 с. - Т. 4. С-Я.

27. Нестор Літописець [Нестор Малеча]. Словничок Шевченкової мови / Слово до читача - І. Б. Марцінковського, Є. Г. Горбурова, К. Є. Горбурова. За ред. Є. Г. Горбурова, І. Б. Марцинковського. - 2-ге вид., допов. - Миколаїв : Видавець Шамрай П. М., 2013. - 100 с., іл.

28. Малеча Н. М. Нестор Михайлович. Фонетический строй территориального диалекта уральских казаков : автореф. дис. на соискание учен.степ. канд. филол. наук / Малеча Нестор Михайлович. - Куйбышевск. гос. пед. ин-т им. В. В. Куйбышева. Уральск, 1954. - 15 с.

29. Малеча Нестор Михайлович. Шевченківський енциклопедичний словник Миколаївщини / Ред. кол. :І. Б. Марцінковський (гол.), І. Ю. Береза, Т. В. Березовська, Л. П. Дудюк, В. М. Руссова, Л. В. Старовойт. - Миколаїв : НУК, 2014. - С. 255-257.

30. Марцінковський І. Ю. Нестор Малеча - перший лексикограф шевченкових творів та миколаївські сторінки його біографії / І. Ю. Марцінковский // Дещиця до шевченкіани Миколаївщини. - Миколаїв : НУК, 2013. - 348 с.

31. Нестор літописець (Нестор Малеча). Словничок Шевченкової мови. -- Миколаїв, 2013. - 100 с., іл. / Оксана Олегівна Крижановська // Проблеми історії України XIX ст. : Зб. наук. пр. - 2013. - Вип. 22. - С. 425-427.

32. Опря О. В. Отражение жизни уральского казачества в произведениях В. И. Даля / Оксана Викторовна Опря // ИСОМ. - 2016. - Том 8. - № 2. - Часть 2.

- С. 182-186.

33. Осипова К. В. Щи на Русском Севере: культурно-языковая символика. Вестник Пермского университета / К. В. Осипова // Российская и зарубежная филология. - 2017. - Т. 9. - Вып. 2. - С. 47-54.

34. Пирманова Н. И. Лексика уральских казаков как базовая составляющая кудьтуры уральского старообрядничества / Назира Исмековна Пирманова. // Мир науки, культуры, образования. - 2015. - № 5 (54). - С. 361-362.

35. Пирманова Н. И. Культура уральских (яицких) казаков-старообрядцев сквозь

призму языка (на материале уральских говоров) / Назира Исмековна Пирманова // Современные проблемы науки и образования. - 2015. - №1-1.- Режим доступу :http://www.science-

education.ru/ru/article/view?id=19487 (датазвернення : 10.04.2019).

36. Пирманова Н. И. Речь уральских (яицких) казаков-старообрядцев как фрагмент этнокультурного своеобразия говоров Оренбургской области / Назира Исмековна Пирманова // Международный научно-исследовательский журнал. - 2018. - № 1 - 4 (67). - С. 126-128.

37. Пирманова Н. И. Этнокультурное своеобразие языка уральских казаков- старообрядцев / Назира Исмековна Пирманова // Мир науки, культуры, образования. - № 4 (59). - 2016. - С. 241-243.

38. Пьянков И. Г. «Советский Даль», или Заметки провинциала / Игорь Георгиевич Пьянков // Литературная учеба. - 1989. - № 4. - С. 11-16.

39. Редько Н. Посвятивший жизнь истории / Никита Редько// Посвятивший жизнь истории. Информбиржа news. - 22 сентября 2016. - № 38 (1159). - Режим доступу : http://ibirzha.kz/posvyativshij-zhizn-istorii(дата звернення :

10.04.2019) .

40. Смирнова Н. Родники его серебряные / Н. Смирнова // Родники его

серебряные. Информбиржа news. - 21 марта 2019. - № 8 (1285). - Режим доступу :http://ibirzha.kz/rodniki-ego-serebryanye(дата звернення :

10.04.2019) .

41. Соклаков А. Ю. Казачество в отечественных энциклопедиях и справочных изданиях / А. Ю. Соклаков // Вестник Военного университета. - 2010. - № 4 (24). - С. 87-91.

42. Сулейманова Г. Б. Идеалогические кампании советского государства в области науки и техники и отражение их на судьбах ученых Уральского педынститута / Г. Б. Сулейманова // Вестник Западно-Казахстанского государственного Университета имени М. Утемисова. - № 3 (47). - 2012.

- С. 232-236.

43. Сурикова О. Д. К изучению архаической лексики в «Причитаниях Северного края» Е. В. Барсова / О. Д. Сурикова // Вестник Пермского университета. - Российская и зарубежная филология. - 2017. - Том 9. - Выпуск 4. - С. 73-82.

44. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 16 января 1989 года «О дополнительных мерах по восстановлению справедливости в отношении жертв репрессий, имевших место в период 30-40-х и начала 50-х годов». - Ведомости Верховного Совета СССР. - 1989. - № 9. - С. 202

45. Цимбалюк-Скопненко Т. Українська авторська лексикографія:здобутки та перспективи / Т. Цимбалюк-Спопненко. - Українська мова. - 2010. - № 2. - С. 3-14.

46. Чумаченко В. К. Нестор Малеча / В. К. Чумаченко // Нестор Малеча. - Енциклопедія сучасної України. - Режим доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=61145(дата звернення : 10.04.2019).

47. Чуриков Е. Незабытый фольклор / Евгений Чуриков // Незабытый фольклор. Информбиржа news - 21февраля 2019. - №2 12 (1289). - Режим доступу : http:// nezabytyj-folklor(дата звернення : 10.04.2019).

48. Шабаренина Т. Коронованная веком / Татьяна Шабаренина // Коронованная векомю - Надежда. - Общественно-политическая газета. - № 19 от 08.04.2014. - Режим доступу : http://nadezhda.kz/2014/05/06/коронованная- веком/4 (дата звернення: 10.04.2019).

49. Шаповал В. В. Выявление ошибочных написаний заглавных слов в словаре / В. В. Шаповал // Вестник Челябинского государственного университета. - 2010. - № 17 (198). - Филология. Искусствоведение. - Вып. 44. - С. 144-148.

50. Щёлоков О. В. Великий собиратель / Олег Владимирович Щёлоков // Великий собиратель. - Информбиржа news. - 12 мая 2016. - № 19 (1140). - Режим доступу :http://ibirzha.kz/velikij-sobiratel(дата звернення : 10.04.2019).

51. Щёлоков О. В. Великий собиратель / Олег Владимирович Щёлоков // Великий собиратель. - Информбиржа news. - 19 мая 2016. - № 20 (1141). - (Окончание.Начало в № 19). - Режим доступу :http://ibirzha.kz/velikij- sobiratel-2(дата звернення : 10.04.2019)

52. Щёлоков О. В. Мои учителя / Олег Владимирович Щёлоков // Мои учителя.

- Информбиржа news. - 25 февраля 2016. - № 8 (1129). - Режим доступу :http://ibirzha.kz/moi-uchitelya(дата звернення : 10.04.2019)

53. Щёлоков О. В. Мои учителя / Олег Владимирович Щёлоков // Мои учителя.

- Информбиржа news. - 3 марта 2016. - № 9 (1130). - (Окончание. Начало в № 8). - Режим доступу : http://ibirzha.kz/moi-uchitelya-2(дата звернення :

10.04.2019) .

54. Щербанов Н. М. Казачий Нестор / Николай Михайлович Щербанов // Малеча Н. М. Словарь говоров уральських (яицких) казаков. - Оренбур : Оренбургское книжное издательство, 2002. - Т. 1. А-Ж. - С. 8-22.

Размещено на Allbest.ru