Особливості харчування учнів прогімназій, гімназій і реальних училищ Київського навчального округу наприкінці XIX ст.: куповані сніданки

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

Особливості харчування учнів прогімназій, гімназій і реальних училищ Київського навчального округу наприкінці XIX ст.: куповані сніданки

Шемета Ю.М., кандидат історичних наук, доцент,

доцент кафедри давньої та нової історії України,

Анотація

Розглянуто складову історії повсякдення, що має відношення до історії харчування: куповані сніданки учнів чоловічих прогімназій, гімназій і реальних училищ Київського навчального округу наприкінці ХІХ ст. За основу було взято відомості, надані з цього приводу керівниками закладів. На підставі аналізу інформації було розкрито особливості розкладу харчування учнів та його наповнення в різних школах. Розглянуто склад сніданків та їхня вартість. З'ясовано, що в переважній більшості це були хліб, борошняні і м'ясні вироби; серед напоїв пропонувалися чай і молоко. Визначено, що купувати сніданки могли собі дозволити відносно заможні учні. Вказано, що склад їжі був розрахований на підтримку сил учня, необхідних для навчання. Зазначено, що харчування учнів і розвиток підприємств торгівлі продуктами знаходилися у взаємозв'язку.

Ключові слова: Київський навчальний округ, учні, прогімназія, гімназія, реальне училище, шкільний сніданок.

Annotatіon

Candidate of History Sciences, Associate Professor of the Department of Ancient and Modern History

of Ukraine of the History Faculty, Taras Shevchenko National University of Kyiv (Kyiv, Ukraine),

peculiarities of nutrition of students of gymnasiums, gymnasiums and technical school of the kiev educationl district at the end of the XIXTH century: PURCHASED BREAKFASTS

Shemeta Y. M.,

The part of the history of everyday life that is related to the history of nutrition is considered: purchased breakfasts of schoolchildren at progymnasiums, gymnasiums and real schools of the Kiev school district at the end of the 19th century. The study was based on the reports provided by school. Based on the analysis of the reports, the features of the schoolchildren' nutrition schedule and its contents in different schools are disclosed. The composition of breakfasts and their cost are considered. It was most often bread, flour and meat products. Among the drinks were tea and milk. Only relatively wealthy schoolchildren could buy breakfast. It is indicated that the composition of the food was designed to maintain the strength of the schoolchildren, which was necessary for learning. It is also indicated that the nutrition of children and the development of trade in products were in mutual connection.

Keywords: Kyiv Educational District, schoolchildren,

progymnasium, gymnasium, technical school, school breakfast.

Перспективним для дослідження історії повсякдення є вивчення історії харчування у різноманітності його проявів, що дає змогу аналізувати раціон українців у минулому і, при бажанні, враховувати окремі традиції для використання у сучасності. Необхідною складовою такого вивчення може стати розгляд харчових звичок учнівської молоді. Це розширюватиме наші уявлення про ставлення до дитини і дитинства з його потребами, показуватиме загальну культуру харчування та побуту в різні періоди історії України.

Історії харчування присвячена низка робіт, що стосується історії повсякдення загалом[3]. Частина з них може стосуватися українських теренів побіжно, характеризуючи загальний стан проблеми в Російській імперії, пов'язаних з питаннями шкільної гігієни або учнівського повсякдення [4], в тому числі, роботи дослідників кінця ХІХ - початку ХХ ст. [11; 12]. Частину відомостей можна віднайти у спогадах сучасників [8]. Порівняно популярним напрямком серед українських дослідників є вивчення студентського харчування [10]. Натомість харчовий раціон учнів, як правило, залишається поза увагою, хоча становить важливий дослідницький інтерес саме з огляду на формування харчової культури дитини і суспільства.

Тому, на нашу думку, доцільним було би ознайомлення з традиціями харчової культури учнівської молоді на прикладі відомостей наданих щодо купованих сніданків чоловічих прогімназій, гімназій та реальних училищ Київського навчального округу кінця ХІХ ст. Для цього необхідно розглянути сніданковий раціон учнів, з'ясувати ціни на однотипну продукцію в них, проаналізувати особливості їжі учнівської молоді.

Наприкінці 1883 р. попечитель округу С. Голубцов надіслав розпорядження до керівників прогімназій, гімназій та реальних шкіл надати відомості про сніданки учнів. Не пансіонерів, які мали свій розпорядок харчування й меню, за якими стежили, а учнів, які проживали вдома або на квартирах. Тобто, про явища, що потребували нагляду.

Увага до питання була викликана загальною необхідністю розробки питань гігієни харчування наприкінці ХІХ ст., які поставили перед суспільством розвиток економіки, зростання міст, розширення внутрішнього ринку, потреби харчових промислів, зростання кількості підприємств харчування, призначених, в тому числі, для харчування учнівської молоді. Тому низка вчених займалася дослідженнями, пов'язаними з технологіями отримання продуктів й аналізу їхнього складу та способів виявлення «сторонніх домішок» [3]. Не залишилась осторонь процесу педагогічна наука і навчальне відомство, які приєдналися до обговорення питань, пов'язаних як зі шкільною гігієною загалом (більше) [6], так і гігієною харчування (менше) [12], активніше уже на початку ХХ ст. Ймовірно, одним із наслідків зацікавлень проблемою у 1880-х стало те, що 1899 р. попечитель Київського навчального округу В. Вельямінов-Зернов скликав нараду професорів медичного факультету Університету Св. Володимира і лікарів середніх навчальних закладів Києва, під час якої було висловлено думку, що серед засобів боротьби зі шкільними хворобами перше місце має належати турботі про правильне харчування в школі. Нарада висловилася за те, щоб у школах виділити окреме приміщення для сніданку і не допускати до закладів пиріжників і продавців ковбас. До м'ясних виробів і солодощів ставлення фахівців було негативним, вважалося, що найкращим сніданком для дитини у навчальному закладі мала би бути склянка молока зі шматком гарно пропеченого хліба, а вдома перед заняттями варто обмежитись лише молоком [12, с. 183-190]. І займатися харчуванням повинен був виключно навчальний заклад, а не сторонні особи.

Перед початком занять діти мали сніданок удома, зазвичай, чай (звідси назва прийому їжі - «ранковий чай») або молоко, іноді з хлібом чи булкою, оскільки гарячу страву розігріти чи приготувати зранку не завжди була можливість [4, с. 85-86]. Великим недоліком харчування учнів можна вважати те, що продукти, спожиті на великій перерві, також були «холодними». Але, у будь- якому випадку, сніданок у навчальному закладі мав суттєво підтримати сили дитини.

Отже, після третього уроку, який закінчувався в полудень, в гімназіях, прогімназіях та реальних училищах округу була передбачена велика перерва тривалістю половину або повну годину, під час якої учні могли дозволити собі поснідати. В кожному закладі були діти, які приносили їжу з собою або користувалися послугами буфетів, закладів чи осіб, яким було дозволено готувати і продавати їжу.

Попечителя цікавили відомості про те, кому саме дозволяли торгувати продуктами в училищах, за якими цінами, чи контролювалася якість товарів і чи були лавки, що обслуговували дітей, за межами навчальних закладів, чи використовувалися для приготування їжі «шкідливі домішки», чи надавалися такі товари у кредит.

Під шкідливими домішками, очевидно, малася на увазі якість продукції. До чаю можна було додавати клей, яким обробляли використану чайну заварку. Варену і протерту через сито картоплю, сіль, сало домішували до масла, а також барвники, з допомогою якого йому надавався жовтий колір. Найпопулярнішйи продукт - хліб - міг містити купорос, вапно, поташ, соду, пісок, гіпс, кістяне борошно тощо. Або горохове, картопляне, бобове, горохове, вівсяне борошно, які зменшували якість хліба, але не ціну. Молоко могло мати домішки жовчі; воду необхідно було контролювати на відсутність відходів.

Існувала низка способів визначенння домішок; більшість їх ґрунтувалася на термічній обробці або уважному огляді продукту [9, с. 24; 157-159; 220223; 336-342; 416-417].

Із відповідей 27 навчальних закладів відомості надійшли неоднорідні. Вкрай рідко згадувався розмір порцій їжі, не завжди вказувалися ціни на неї, випускалися інші подробиці. У кредит продукти ніхто учням не відпускав, торгували перевірені люди, найчастіше, службовці закладів або члени їхніх родин. Спостерігали за харчуванням лікарі, інспектор або директор та службовці.

З відповіді Лубенської гімназії можна зробити висновок, що учні, які проживали поруч, ходили снідати додому. Якщо приходили здалека, то бідніші приносили їжу з собою і отримували її від тих, у кого винаймали житло. Купувати щось у буфетах чи у продавців могли собі дозволити діти з заможніших родин; у цьому закладі можна було придбати булки чи пиріжки з яловичиною. Дехто взагалі не снідав, бо не мав на те коштів, вказувалося у повідомленні Полтавської гімназії, а хто мав, міг придбати серед іншого, булки, пиріжки, яйця [1, арк. 24; 27].

Найпростіше питання було вирішене в Неми- рові: всі учні місцевої гімназії снідали вдома [1, арк. 35].

Подібним чином вирішено справу в Острозькій гімназії, хоча частина учнів купувала хліб у рознощика. Новозибківське реальне училище дозволяло торгувати у своїх стінах булочнику, але, зазвичай, учні харчувалия вдома. В Глухівській прогімназії приносили сніданки з собою, але можна було купити хліб чи пиріжки у булочників, так само в Стародубській гімназії, Житомирській, Суразькій та Златопільській прогімназіях, де можна було скористатися послугами булочника, хлібника чи службовця гімназії (златопільські учні мали нагоду поласувати грушами). Вдома, з собою або у продавця в коридорі, вестибюлі чи на вулиці - так снідали в Білоцерківському, Ровенському та Кременчуцькому Олександрівському реальних училищах і Чернігівській гімназії. Остання пропонувала дітям пиріжки з листкового тіста.

Не брала на себе клопоту Черкаська прогімназія, учнів якої у разі потреби спрямовували до кав'ярні, що знаходилася поруч (пізніше заборонено з огляду на зауваження попечителя), і продавцям якої дозволили приносити булки і пиріжки не дорожчі за 5 коп. [1, арк. 5; 8; 12-13; 16-18; 21-25; 30-30зв.].

Директор Кам'янець-Подільської гімназії В. Петр зауважував, що до його появи харчування забезпечували місцеві евреї-торговці, які пропонували неперевірену й неякісну їжу на вулиці. Він запросив власника місцевої кав'ярні Ф. Лянгнера, той влаштував буфет у гімнастичній залі.

За прейскурантом Лянгнера склянка молока з булкою коштувала 6 коп., без булки - 4, чаю - 5. До закусок належали хліб з маслом, шинкою, сосискою або печенею по 3 коп., стільки саме коштували ватрушка, пиріжки з м'ясом і капустою і половина білого хліба. Дорожче коштував хліб з маслом і шинкою - 4 коп. Найдешевними були булки здобні і звичайні (відрізнялися технологією приготування і кількістю складових) [7, с. 121-122], відповідно, за 2 і 1 коп., і сухарики за 1 коп. Ані солодощів, ані фруктів гімназія не пропонувала, хоча сухарики могли бути солодкими [1, арк. 33-34; 7, с. 130].

Солодощі у вигляді тістечок, серед іншого, звичного ассортименту (пиріжки, булки, ковбаси, молоко і яблука) пропонувала одна з трьох продавців у Житомирській гімназії. Дуже помірним виглядав вибір продуктів для учнів Новгород- Сіверської гімназії: яблука та бублики, натомість тут іноді бували цукерки й тістечка. Сухі тістечка з кондитерської, а також яблука і булки можна було придбати Ніжинській гімназії. Торгувала ними впродовж 25 років місцева міщанка М. Галявка. Усе без домішок і шкідливих барвників, запевняло керівництво [1, арк. 6; 29; 32].

Уманська прогімназія мала учнів, які харчувалися тим, що принесли з дому, і таких, які послуговувалися буфетом, що пропонував білий (франзоля, і чорний хліб, ковбасу, шинку (5 коп. за У фунта або близько 100 г) і сир (3 коп. за У фунта). Буфет утримував місцевий кондитер Раков з дозволу дирекції, купувати у інших кондитерів їжу заборонялося [1, арк. 14].

Якщо ж говорити про центр округу, то відомостей порівняно багато, і справа з харчуванням виглядала таким чином.

1-а Київська гімназія мала серед своїх учнів таких, які приносили їжу з собою, а також таких, які купували. Продавали молоко, пиріжки з яблуками і м'ясом, яблука три жінки: дружини диякона О. Григорович, канцелярського службовця К. Зеленкович і унтер-офіцера А. Захарьяшенко в коридорі під наглядом лікаря і керівництва. Учні купували також сосиску або ковбасу з четвертиною булки, булку з маслом і сиром, бублики [1, арк. 31]. У спогадах пізнішого часу учень згадував, як на великій перерві усі поспішали до буфету, шикуючись у дві черги до чаю у склянках і котлет [8, с. 467-478].

У 2-й Київській гімназії учні майже не приносили їжу з собою, тому торгівля тут була представлена трьома людьми у їдальні загальної учнівської квартири. Першого з них можна назвати фахівцем - це був буфетник тієї самої квартири Іван Бабиченко; друга - дружина гардеробника її ж Мартинюкова; третя - дружина гімназійного службовця Лазовська. Ціни дещо відрізнялись, але асортимент був подібним, хоча й біднуватим. Буфетник продавав половину булки з маслом і склянкою чаю за 10 коп., булку з котлетою чи ростбіфом за 12 коп. Дружина гардеробника за ту саму половину булки з маслом хотіла 5 коп., без чаю і масла - 3 коп., з сальтисоном вона вже коштувала 6 коп. Зате у неї можна було придбати крендель за 3 коп., бублик за 1, апельсин за 5, а яблуко за 1-2 коп. Дружина гімназійного службовця пропонувала півбулки з маслом або сальтисоном теж за 5, крендель за 3, яблука за 1-2 коп. [1, арк. 7-7зв.]

У 3-й Київській чоловічій гімназії частина учнів приносили сніданок з собою, інша користувалися буфетом, що знаходився в окремому приміщенні. Продукти продавала дружина педеля Березіна, за їхньою якістю наглядав лікар. З меню буфету видно, що діти снідали шматком ситного хліба (білого хліба кращої якості), булкою, пиріжком з капустою, рисом або яловичиною, могли також докупити шматок шинки, ковбаси чи голландського сиру, сардину. Продавали також молоко і яблука. Ані кредитів, ані ласощів не передбачалось.

4-а Київська гімназія не мала приміщень для буфету, тому надавала можливість користуватися дворовим приміщенням, де їжу продавав педель. Тут нічого не йшлося про якість, але згадувалося, що все перебувало під контролем класних наставників. Крім рогаликів і білого хліба продавалися здобні булки, яйця, котлети і сосиски, молоко.

Загалом, можна стверджувати, що київські гімназисти мали можливість відносного вибору і, судячи з асортименту, споживали порівняно багато м'яса.

У повідомленні Київського реального училища згадувалися час великої перерви і вага порцій. Перерва тривала з 12-ї до 12.30. Під наглядом директора та інспектора в одному з коридорів продавались ситний хліб з маслом і двома шматками ковбаси або сиру за 5 коп. (порція хліба складалася з 6 лотів або близько 76 г, ковбаса і сир - 2 лоти або близько 25 г), пиріг з м'ясом і рисом за 2 коп., здобна булка за 5 коп. (1/2 фунту або близько 200 г), склянка чаю з цукром коштувала 5 коп. [1, арк. 10-11].

У Роменському реальному училищі чверть учнів снідала вдома, ще чверть приносила їжу з собою, а половина купувала у службовця гімназії просто в коридорі. Це були булки, ковбаса і яблука. Спостерігав за цим училищний лікар [1, арк. 15].

Звіт з коментарями надали з Полтавського Олександрівського реального училища. З нього можна зробити висновки, що перерва тут була найбільшою - година. 15 хвилин з неї призначались для занять гімнастикою, ще 15 - для їжі. Директор вважав, що сніданок мав відбуватися на ходу, без буфетної обстановки, що суперечила дитячій природі, могла викликати небажані порівняння рівня достатку учнів і спричинити раннє дорослішання. Він також висловив слушну думку, яку, схоже, не поділяла система, що комерційна діяльність викладацького і службового складу навчального закладу зменшувала їхній авторитет в очах учнів.

З 222 учнів училища 8,5%, тобто, 19 чоловік, ходили на сніданки додому, частина приносила собою, інші час від часу купували його у торговців. Останні пропонували такий вибір їжі: бублики, пиріжки з м'ясом, рисом, капустою, сливами, яблука, причому торгували ними різні люди, зокрема, відставний солдат І. Журавльов і дружини училищних сторожів - О. Горбачова та О. Величкова. Вони ж пропонували те, що можна вважати ласощами - пряники м'ятні та анісові, але відхрещувалися від солодощів - халви, рахат- лукуму та льодяників, які забороняли купувати учням навіть по дорозі додому [1, арк. 19-20].

Попри розпорядження надавати відомості про ціни, вони присутні не завжди. Загалом, вартість продуктів виглядала таким чином (див. таблицу)

Отже, основну складову купованих сніданків учнів чоловічих середніх навчальних закладів Київського навчального округу становили вироби з борошна - хліб, пиріжки, бублики, ватрушки тощо, а також м'ясо, переважно, перероблене, у вигляді ковбас, шинки, сальтисону. Серед напоїв пропонувалися чай і молоко. Фрукти були представлені яблуками, зустрічалися груші та апельсини. Були спроби комбінування напоїв з булками чи окремих продуктів у вигляді бутербродів.

Ціни на продукти були подібними у різних навчальних закладах та регіонах, іноді, як, наприклад, на молоко чи пиріжки, суттєво відрізнялись. Найдешевшими були яблука чи бублики (зазвичай, 1 коп.), найдрожчими - бутерброди (до 12 коп.). Порівняно однорідними можна вважати ціни на булки (в середньому, 3 коп.). Для чіткого порівняння бракує відомостей про розміри порцій. Проте, загалом, наявність значної частини учнів, яка приносила їжу з дому, може вказувати на те, що харчування в школі було доступне для дітей з рівнем достатку близько середнього. Для порівняння: у 1882 р. вартість щоденного харчування учня Златопільської гімназії становила 25 коп. на добу [2, арк. 2зв.]

Можна засвідчити переважання вуглеводно- білкового напрямку харчування дітей шкільного віку. Це могло бути обумовлене тим, що вживані продукти давали сили та енергію для навчання, а також зігрівання за відсутності дієвої системи опалення.

Відомості про лавки або кондитерські, якими могли скористатися учні, а також про людей, які постійно займалися приготуванням їжі, можуть вказувати на відносний розвиток цієї частини сфери обслуговування в умовах українського побутового простору кінця ХІХ ст.

З огляду на це з точки зору дослідження історії повсякдення можливим є докладніше вивчення повного раціону учнів; аналіз його серед різних типів шкіл, порівняння з домашнім харчуванням, і, загалом, матеріальної культури й становища населення українських земель у складі Російської імперії.

історія харчування російський імперія

Список використаних джерел

1. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі - ЦДІАК України), Ф.707, Оп.87, Спр.6592.

2. Там само, Ф.707, Оп.309, Спр.1540.

Барченко, И.П., Ванханен, В.Д., Петровский, К.С., Чистякова, А.М. 1975. Очерки истории отечественной гигиенической науки о питании. Москва: Медицина, 167с.

3. Веременко, В.А. Гигиена школьника в дворянкоинтеллигентских семьях России второй половины ХІХ - начала ХХ вв., 2017. История повседневности [online], 2, с.79-105. Доступно: <https://cyberleninka.ru/article/v/gigiena-shkolnika- v-dvoryansko-intelligentskih-semyah-rossii-vtoroy-poloviny-xix- nachala-hh-vv> [Дата звернення 16 серпень 2019].

4. Вільшанська, О. Повсякденне життя міст України кін. -- поч. ХХ ст.: Європейські впливи та українські національні особливості. 2009. Київ: Інститут історії НАН України, 172с.

5. Заволжская, Ю.И. Школьная гигиена. 1898. Санкт- Петербург: Издание журнала Современная медицина и гигиена, 176с.

6. Клиновецька, З. Страви й напитки на Україні. 1991. Київ: Час, 218с.

7. Михайлов, Н.П. Воспоминания (1894-1904). Столетие Киевской Первой гимназии (1809-18П-19П гг.). 1911. Киев: Типография С.В. Кульженко. Т.1, с.467-478.

8. Наумов, А.М. О питательных веществах и о важнейших способах рационального их приготовления, сбережения и открытия в них примесей. 1859. Санкт-Петербург: Издание торгового дома С.Струговщикова, ГПохитонова, Н.Водова и комп., 14, 619, 4c.

9. Самчук, Т. Раціон і вартість харчування казеннокоштних студентів Університету Св. Володимира на початковому етапі функціонування навчального закладу, 2013. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту [online], 24, с.17-23. Доступно: <https://www. academia.edu/30354253/> [Дата звернення 25 серпень 2019].

10. Скворцов, И.П. Гигиена воспитания и образования. 1906. Санкт-Петербург: Типо-литография Б.М. Вольфа, 4, 163с.

11. Фармаковский, В.И. Охрана здоровья учащихся: Свод практических сведений, относящихся к сбережению здоровья детей, посещающих школу. 1905. 9-е изд. Одесса: Издание книжного магазина Е.П. Распопова, 8, 290с.

References

1. Central''nyj derzhavnyj istorychnyj arxiv Ukrayiny, m. Kyyiv [Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv (further - CDIAK of Ukraine)], F.707, Op.87, Spr.6592.

2. Tam samo, F.707, Op.309, Spr.1540.

3. Barchenko, Y.P, Vankhanen, V.D., Petrovskyy, K.S., Chystyakova, A.M. 1975. Ocherky istorii otechestvennoy hihienycheskoy nauki o pitanii [Essays of the history of domestic hygienic nutrition science]. Moskva: Medytsyna, 167s.

4. Veremenko, V.A. Hihiena shkol'nika v dvoryanko- intellyhentskikh sem'yakh Rossii vtoroy poloviny XIX - nachala

XIX vv. [Hygiene of schoolchildren in the noble-intellectual families of Russia in the second half of the XIX - early XX centuries], 2017. Istoryya povsednevnosti [online], 2, s.79-105. Dostupno: <https://cyberleninka.ru/article/v/gigiena-shkolnika-v-dvoryansko- intelligentskih-semyah-rossii-vtoroy-poloviny-xix-nachala-hh-vv> [Data zvernennya 16 serpen' 2019].

5. Vil'shans'ka, O. Povsyakdenne zhyttya mist Ukrayiny kin. XIX -- poch. XXst.: Yevropeys'ki vplyvy ta ukrayins'ki natsional'ni osoblyvosti [Everyday life of Ukrainian cities of XIX - beginning twentieth century: European influences and Ukrainian national features]. 2009. Kyyiv: Instytut istoriyi NAN Ukrayiny, 172s.

6. Zavolzhskaya, Yu.Y. Shkol'naya hihiena [School hygiene]. 1898. Sankt-Peterburh: Izdanye zhurnala Sovremennaya meditsyna y hihiena, 176s.

7. Klynovets'ka, Z. Stravy y napytky na Ukrayini [Dishes and drinks in Ukraine]. 1991. Kyyiv: Chas, 218s.

8. Mikhaylov, N.P. Vospomynaniya (1894-1904) [Memories]. Stoletie Kievskoy Pervoy himnazii (1809-1811-1911 hh.). 1911. Kiev: Tipohrafiya S.V. Kul'zhenko. T.1, s.467-478.

9. Naumov, A.M. O pitatel'nykh veshchestvakh i o vazhneyshykh sposobakh ratsyonal'noho ikh prihotovleniya, sberezheniya y otkrytiya v nikhprimesey [About nutrients and about the most important ways to rationally prepare, save and discover impurities in them]. 1859. Sankt-Peterburh.: Izdanye torhovoho doma S.Struhovshchykova, H.Pokhitonova, N.Vodova i komp., 14, 619, 4c.

10. Samchuk, T. Ratsion i vartist' kharchuvannya kazennokoshtnykh studentiv Universytetu Sv. Volodymyra na pochatkovomu etapi funktsionuvannya navchal'noho zakladu [Diet and Cost of Eating of students on state support Institute of St. Volodymyr's University at the beginning of being the institution], 2013. Aktual'ni problemy vitchyznyanoyi ta vsesvitn'oyi istoriyi Rivnen. derzh. humanit. un-tu [online], 24, s.17-23. Dostupno: <https://www.academia.edu/30354253/> [Data zvernennya 25 serpen' 2019].

11. Skvortsov, Y.P. Hihiena vospitaniya i obrazovaniya /Hygiene of upbringing and educationj. 1906. Sankt-Peterburh: Tipo-litohrafiya B.M. Vol'fa, 4, 163s.

12. Farmakovskiy, V.I. Okhrana zdorov'ya uchashchikhsya: Svod prakticheskykh svedeniy, otnosiashchikhsya k sberezheniyu zdorov'ya detey, poseshchayushchikh shkolu [Schoolchildren's health: a practical guide for the health of children who attend school]. 1905. 9-e izd. Odessa: Izd. kn. mahazina E.P Raspopova, 8, 290s.

Размещено на Allbest.ru