Ентоконфесійний простір України періоду Другої світової війни в енциклопедичному форматі

Андрей Шептицький надсилав інтерпеляції нацистському керівництву ІІІ Райху з протестами проти терору, геноциду і Голокосту, рятував євреї. У пастирському листі «Не убий!» застерігав від насильства, як засобу розв'язання суспільно-політичних проблем.

В «ЕІУ» Л. Войтович реконструював колективний портрет роду Шептицьких. У ХХ ст. найяскравішими його представниками стали, окрім Андрея Шептицького, його батько Ян -- цісарський шамбелян, рицар Мальтійського ордену, депутат Галицького крайового сейму, брати Климентій -- архімандрит ордену студитів, який загинув у радянській в'язниці 1951 року, а також Станіслав -- офіцер Збройних сил ІІ Річпосполитої, начальник Генштабу (1918 р.), потім -- міністр військових справ. Окреме гасло про Андрея Шептицького підготував Ю. Черченко. Значна частина цього матеріалу охоплює події Першої світової війни. Автор акцентує увагу на патріотичному ставленні Кир Андрея до ЗУНР, за що він зазнав утисків від польських властей.

Як апостольський візитатор упродовж 1921-1922 р. митрополит Андрей Шептицький відвідав єдиновірців у кількох країнах Європи, Північної та Південної Америки, де зустрічався з прем'єр-міністром Великої Британії Д. Ллойд-Джоржем, президентами Франції Р. Пуанкаре і США В. Гардінгом, міністром і майбутнім президентом США Г. Гувером, політичними колами Канади. Під час цих контактів він доносив інформацію про важке становище української спільноти в Польщі, за що польський уряд, попри наявність дипломатичного імунітету (як посланця Ватикану), заарештував його на кордоні й утримував у Познані. Лише після втручання Папи Пія ХІ він зміг повернутися додому.

У 20-30-ті роки Першоієрарх ГКЦ багато зусиль спрямував на розвиток культури, освіти й науки. У 1921 р. з його ініціативи у Римі відкрилася Українська історико-церковна місія, що виявляла, систематизувала та готувала до публікації архівні джерела, які стосувалися

України. 1925 року обраний дійсним членом НТШ (філософська секція). У 1928 р. створив Греко-католицьку богословську академію у Львові -- єдиний український виш у ІІ Річпосоплитій.

Займаючи виразну національну й гуманістичну позицію, Кир Андрей апелював до польського керівництва і Святого Престолу з приводу пацифікації (1930 р.), засудив у своєму посланні Голодомор 19321933 років та зорганізував збір продовольства для голодуючих в УРСР, а також ревіндикаційну акцію, що супроводжувалася нищенням православних храмів на Волині, Поліссі, Підляшші та Холмщині. Він вітав проголошення незалежної Карпатської України, Акт 30 червня 1941 р. про відродження Української держави.

Разом з тим митрополит Андрей послідовно засуджував державний терор і терористичні засоби як методи досягнення політичних цілей, про що свідчать його архіпастирські послання. Звертався він і до керівників СРСР з приводу утисків ГКЦ та до лідерів ІІІ Райху через кривавий терор в окупованій Україні. Сприяв порятунку євреїв .

Однією з найяскравіших фігур релігійного і громадсько-політичного життя в Україні першої половини і середини ХХ ст. були Мстислав (Скрипник) -- перший патріарх Київський і всієї України, предстоятель Української православної церкви в Україні, США, країнах Західної Європи, Південної Америки, Австралії й Нової Зеландії. У матеріалі про цю непересічну особистість для «ЕГУ» Д. Степовик описує його сповнений боротьби проти тиранії життєвий шлях. 19-річним хлопцем він боронив зі зброєю в руках УНР, був поранений. Після Першої світової війни розвивав українську кооперацію та шкільництво на Волині. У 30-ті роки репрезентував інтереси українського населення цього регіону як посол польського Сейму, виступав проти полонізації й асиміляції українства.

У 5-у томі «ЕУ» місце постаті Мстислава (Скрипника) відведене невелике, що частково пояснюється часом підготовки цього видання. У тексті згадується про його активну громадську та політичну діяльність, коли у 30-ті роки він був членом Волинського українського об'єднання і став депутатом польського Сейму. Увійшовши до складу Української парламентської репрезентації, Степан Скрипник підписав документ-пропозицію про надання статусу автономії для українських земель у Польщі.

Обравши шлях духовного служіння, Мстислав у 1942 р. хіротонізовали у Києві у сан єпископа, а потім за активну діяльність, спрямовану на формування єдиної Православної церкви в Україні, він був заарештований гестапо. Насправді, Мстиславу було заборонено займатися питаннями, що мали політичну вагу і залишати межі своєї єпархії. У 19441946 рр. він служив єпископом УАПЦ у Німеччині, 1947-1944 рр. -- правлячим єпископом УГПЦ у Канаді, з 1950 р. -- архієпископом головної Консисторії і заступником митрополита УПЦ в США. Ініціював заснування релігійно-культурного осередку у Бавнд Бруці.

У статті згадуються здобутки митрополита Мстислава на організаційно-суспільній ниві, але майже нічого не сказано про його душпастирську і богословську діяльність.

Аналіз релігійного сегменту тематики «Енциклопедії Українознавства» та «Енциклопедії історії України» дає підстави стверджувати, що вона доволі збалансовано (у співставленні з іншою проблематикою) представлена в обох проектах. Особливістю першого з них є те, що до його творення долучалося багато тих, хто безпосередньо був задіяний у суспільно-політичному та релігійному житті, зокрема священнослужителі й церковні історики, науковці, які водночас були практикуючими вірянами. У поєднанні з тим, яку роль відігравали провідні діячі церкви в громадських і політичних акціях національного змісту, це наклало відбиток на характер енциклопедичних текстів. Оскільки більшість національно свідомих кліриків та архієреїв, які активно заявили свої погляди у період Другої світової війни, емігрували у Західну Європу, Америку й Австралію, значна частина гасел містить інформацію про їхню життєдіяльність у місцях нового проживання, реалізацію масштабних конфесійних, культурно-просвітницьких проектів, розбудову релігійних об'єднань. У зв'язку з цим не викликає здивування велика кількість біографічних матеріалів, адже ці постаті відігравали помітну роль в духовній підтримці вірян у важких випробуваннях війни та на еміграції.

Натомість в «Енциклопедії історії України» матеріали з релігійної тематики більшою мірою обмежуються територією України, спираються на ширшу джерельну та історіографічну базу. У портретній галереї «ЕІУ» значно менше позицій і вони присвячені переважно найвідомішим фігурам релігійного життя.

Не можна не помітити відсутність матеріалів з деяких важливих аспектів у «ЕІУ», зокрема загальної статті про монастирі в Україні, терор і репресії проти духовенства в СРСР, окупаційну політику у релігійній сфері у 1941-1944 рр., зокрема, діяльність «Румунської православної місії в губернаторстві «Трансністрія» та інші.

Водночас видаються не співмірними обсяги деяких гасел, а також співвідношення змістової частини і довідкового апарату (наприклад, у статті про Мстислава Скрипника в ЕІУ вони майже однакові за обсягом).

Втім, з огляду на постійне наповнення енциклопедичного контенту в друкованому й електронному форматах ці та інші недоліки легко долаються. Ця властивість енциклопедичного жанру історієписання, а також доступність та популярність енциклопедичної інформації переконують у необхідності нарощування зусиль науковців задля його якісного наповнення.

References

1. Borovs'kyj, V. (1993). Yevanhelyky. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 2, р. 649). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

2. Borovs'kyj, V. (1994). Ukrains'ki ievanhel's'ki (protestants'ki) tserkvy v Kanadi In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 3, р. 940). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

3. Cherchenko, Yu. A. (2013). Sheptyts'kyj Andrij. In V. A. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy. (Vol. 10: T-Ya, рp. 632-633). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

4. Chubatyj, M. (1993). Dukhovenstvo. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 2, р. 610). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

5. Herasymova, H. P. (2012). Slipyj Josyp. In V. A. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy. (Vol. 9: Pryl-S, p. 627). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

6. I., T. (1994). Tserkovne zhyttia. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 3, рр. 937-939). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

7. Kubijovych, V. (Ed.). (2005). Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U11 t. (Vol. 5, р. 1657). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

8. Kabanets', Ye. P. (2011). Zahybel' Uspens'koho soboru: mify i dijsnist'. Dokumental'ne rozsliduvannia. Kyiv: Natsional'nyj Kyievo-Pechers'kyj istorykokul'turnyj zapovidnyk. [in Ukrainian].

9. Kryzhanovs'ka, O. O. (2005). Yeparkhiia. In V. A. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy. (Vol. 3: E-J, р. 123). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

10. K-yj, I. (1993). Dukhovna osvita. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 2, р. 619). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

11. K-yj, I. (1993). Yepyskop. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukraino-

12. znavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 2, pp. 655-656). L'viv: Naukove

13. tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

14. K-yj, I. (1994). Iierarkhiia. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukraino-

15. znavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 3, pp. 856-857). L'viv: Naukove

16. tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

17. K-yj, I. (1994). Ilarion. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 3, p. 863). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

18. Kysilevs'kyj, V. (1994). Ukrains'ka Hreko-Pravoslavna Tserkva. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U11 t. (Vol. 3, pp. 937-939). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

19. Lentsyk, V. (1993). Hreko-Katolyts'ka Bohoslovs'ka Akademiia. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U11 t. (Vol. 2, p. 431). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

20. Lentsyk, V. (1993). Hreko-Katolyts'ka Seminariia. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U11 t. (Vol. 2, p. 431). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

21. Markus', V. (1994). Z'iednani Derzhavy Ameryky. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 3, pp. 813-814). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

22. Markus', V. (2000). Ukrains'ka Katolyts'ka Tserkva. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 9, p. 3361). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

23. Markus', V. (2000). Ukrains'ka Katolyts'ka Tserkva. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 9, pp. 33633365). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

24. Mytsyk, Yu. A. (2004). Dukhovenstvo, dukhivnytstvo, klir, prychet na terenakh Ukrainy. In V. A. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy. (Vol. 2: H-D, p. 506). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

25. Mytsyk, Yu. A. (2005). Yepyskopstva instytut u katolyts'kij tserkvi. In V. A. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy. (Vol. 3: E-J, pp. 123-124). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

26. Mytsyk, Yu. A., & Fedorova, L. D. (2007). Kyievo-Pechers'ka Lavra. In V. A. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy. (Vol. 4: Ka-Kom, pp. 194-195). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

27. o. Vavryk, M. (1994). Manastyri. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 4, pp. 1457-1458). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

28. o. Velykyj, H. (1993). Hreko-Katolyts'ka Tserkva. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 2, pp. 431-342). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

29. Pavlovs'kyj, V. (1994). Kyievo-Pechers'ka Lavra. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U11 t. (Vol. 3, p. 999). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

30. Pinchuk, Yu. A., & Zaval'niuk, O. M. (2010). Ohiienko Ivan Ivanovych. In V. A. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy. (Vol. 7: Ml-O, pp. 520-521). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

31. R., M. (1993). Dukhovni seminarii. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U11 t. (Vol. 2, pp. 612-613). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

32. R., M. (1993). Yeparkhiia. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 2, p. 655). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

33. Rubl'ova, N. S. (2004). Dukhovni navchal'ni zaklady. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy. (Vol. 2: H-D, p. 507). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

34. Stefaniv, Z. (1993). Dushpastyrstvo u vijs'ku. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 2, p. 614). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

35. Stepovyk, D. V. (2010). Mstyslav. In V. A. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy. (Vol. 7: Ml-O, p. 97). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

36. Vojtovchy, L. V. (2013). Sheptyts'ki. In V. A. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy. (Vol. 10: T-Ya, pp. 633-634). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

37. Vortman, D. Ya, & Mytsyk. Yu. A. (2011). Pochaivs'ka Sviato-Uspens'ka Lavra. In V. A. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy. (Vol. 8: Pa-Pryk, p. 469). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

38. Zhukovs'kyj, A. (2000). Ukrains'ka Hreko-Pravoslavna Tserkva. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U11 t. (Vol. 9, pp. 3350-3351). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

39. Zhukovs'kyj, A. (2000). Ukrains'ka pravoslavna tserkva. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U 11 t. (Vol. 9, p p. 33803382). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

40. Zhukovs'kyj, A. (2000). Ukrains'ka Pravoslavna Tserkva u ZDA. In V. Kubijovych (Ed.), Entsyklopediia Ukrainoznavstva: Slovnykova chastyna. U11 t. (Vol. 9, pp. 3383-3384). L'viv: Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, perevyd. L'viv. [in Ukrainian].

41. Zuieva V. O., & Pylypenko, O. Ye. (2005). Iierarkhiia. In V. A. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy. (Vol. 3: E-J, pp. 419-420). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru