Діяльність американської адміністрації допомоги (АРА) на Катеринославщині під час голоду 1921-1923 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДІЯЛЬНІСТЬ АМЕРИКАНСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ДОПОМОГИ (АРА) НА КАТЕРИНОСЛАВЩИНІ ПІД ЧАС ГОЛОДУ 1921-1923 РР.

В.А. Говоруха

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Досліджено регіональні аспекти діяльності Американської адміністрації допомоги під час голоду 1921-1923 рр. в межах Катеринославської губернії. Охарактеризовано підсумки діяльності АРА в Катеринославській губернії.

Ключові слова: Американська адміністрація допомоги (АРА), голод 1921-1923 рр., міжнародна допомога, Катеринославська губернія.

голод губернія катеринославський допомога

Исследованы региональные аспекты деятельности Американской администрации помощи во время голода 1921-1923 гг. в пределах Екатеринославской губернии. Охарактеризованы итоги деятельности АРА и других зарубежных организаций в Екатеринославской губернии.

Ключевые слова: Американская администрация помощи (АРА), голод 1921-1923 гг., международная помощь, Екатеринославская губерния.

Investigated the regional aspects of the American administration help during the famine years 1921-1923 in Katerynoslav gubernia. The characteristic the outcome of the APA and other international organizations actions in Katerynoslav gubernia.

Keywords: American Relief Administration (ARA), the Famine 1921-1923, international assistance, Katerynoslav gubernia,

Сучасна українська історична наука не залишає поза увагою страшні лихоліття радянського минулого. Події, жертвами яких стали мільйони людей, постійно потребують уточнень та переосмислень. Однією з провідних тем на сторінках вітчизняних досліджень став Г о- лод 1921-1923 рр., регіональний аспект якого активно розвивається в останні десятиліття. В контексті місцевої історії даної трагедії українська історіографія вивчає міжнародну допомогу постраждалим. Так, проблему голоду 1921-1923 рр. та міжнародної допомоги на Микола- ївщині висвітлено у роботах А. Барчака, М. Шитюка, А. Ліньова, О. Щербакова, О. Тригуба, Т. Михайловського, на Херсонщині - М. Марченка та В. Сахно; на Катеринославщині - В. Іваненка, А. Голуба, О. Угода, А. Бистрякова. Слід відмітити, що діяльність Американської адміністрації допомоги (АРА) на території Катеринославської губернії не була раніше об'єктом спеціального дослідження.

Договір про допомогу між Американською адміністрацією допомоги та УСРР в Москві був укладений 10 січня 1922 р. Його підписали Г. Гувер (міністр торгівлі США, ініціатор створення АРА), полковник В. Хаскель (директор АРА в Росії) і X. Раковський (голова Ра- днаркому і нарком іноземних справ України). В перший тиждень після підписання Раднарком УСРР ратифікував цей договір, а до Катеринославського губвиконкому було доставлено доручення про необхідність всілякого сприяння і допомоги представникам АРА [4, арк. 40].

В угоді було підтверджено умови двох попередніх договорів АРА з Москвою: про громадські кухні та їдальні; про перевезення, зберігання і розподіл пакунків (від 20 вересня 1921 р. та 19 жовтня 1921 р. відповідно). Українська сторона брала на себе витрати пов'язані з перевезенням, завантаженням та розвантаження, зберіганням на складах продовольчої допомоги АРА. Окрім того, українська влада зобов'язана була надавати приміщення для кухонь, шпиталів, забезпечувати паливом, оплачувати приготування страв та їх роздачу, забезпечувати безоплатними телеграфними та телефонними лініями тощо. Натомість АРА зобов'язувалась надавати допомогу всім дітям без урахування національної, релігійної чи політичної приналежності [4, арк. 41, 42].

З січня 1922 р. відділ Американської адміністрації допомоги у Катеринославі приступив до своєї діяльності. Прибувши в м. Катеринослав, представники АРА були вражені, як за роки громадянської війни воно змінилось, перетворившись із квітучого містечка на руїни [18, с. 259, 260].

Перш за все, АРА зайнялася транспортуванням посилок приватним особам, оскільки налагодження громадського харчування, що складало одну з основних задач АРА, вимагало значно більше часу. Попередньо необхідно було зібрати фактичний та статистичний матеріал стосовно голодуючих дітей у губернії, про дитячі будинки, їдальні, училища та ін. І лише після аналізу загальної статистики, треба було надіслати запит до центрального відділення організації у Москві про початок роботи [5, арк. 28].

Наприкінці січня з Одеси до Катеринослава прибули перші вагони зі спорядженням. Губвиконкомом ухвалив виділити 3-х осіб і прикріпити їх до голодуючих районів, поклавши на них всю відповідальність за налагодження роботи на місцях. По Катеринославському району, приміром, було ухвалено встановити перші 7 їдалень, загальною кількістю на 1600 пайків [5, арк. 28].

Одним з ключових векторів гуманітарної допомоги, пріоритетність якого підкреслена безпосередньо в договорі з АРА, була медична допомога. Надзвичайно велика кількість постраждалих осіб змусила прийняти рішення про спільну медичну допомогу разом з місцевими органами охорони здоров'я.

За матеріалами губернських звітів стосовно становища Катеринославської губернії бачимо, що на початок 1922 р. ситуація досягла катастрофічного становища. Внаслідок збільшення частоти епідемій, всі сили органів охорони здоров'я губернії були кинуті на боротьбу та стримування спалахів хвороб. Захворюваність сягала небувалих показників - близько 20% від загальної частки населення. А через відсутність фінансування та велике навантаження, медики працювали, як зазначалося, з «постійним напруженням сил та через безмірну вірність справі» [3, арк. 132]. Погіршення матеріального становища лікарень перейшло всі межі. Штати були зменшені вдвічі, що спричинило введення 12-годинного робочого дня, а в деяких випадках робочий день сягав аж 16 годин. Відомі випадки, коли лікарі, зокрема Гублікарні 1-го інфекційного шпиталю, падали від знесилення. Створювалася ситуація, коли найменша затримка у видачі заробітної плати чи збій у постачанні прирікали працівників лікарень на безвихідне голодування [3, арк. 133].

Голодування призвело до зростання кількості хвороб та летальних випадків. Станом на 1 травня 1922 р., лише за офіційними даними, в губернії на висипний тиф захворіло 4607 осіб, на поворотний тиф - 7811, на черевний тиф - 3202 особи. Голод відібрав життя у 1713 осіб [14, с 145-146]. Окружний лікар АРА в Україні МакЕлрой повідомляв, що на літо 1922 р. «найбільша європейська епідемія холери почала бушувати в Україні». Епідемія холери, як і епідемія тифу проявилась в Україні у більших розмірах, ніж перед цим в голодуючих російських областях. Причиною того став неконтрольований наплив біженців з Росії. Діставшись до України, їм нікуди було далі йти, оскільки на кордонах голодуючих губерній наражались на смерть від куль прикордонної служби. Тому переселенці й починали вештатись по вулицях міст, стаючи небезпекою для місцевого населення [13, с. 488]. Загалом по Україні було зафіксовано 500 тис. випадків захворювань на холеру, а кількість хворих на тиф - у два рази вища. Смертність від холери складала 60 %, а жертв тифу - близько 10% [13, с. 488].

Як бачимо, допомога була надзвичайно вчасною. Медичний відділ АРА здійснював свою діяльність за наступними напрямками:

1) профілактика захворювання: прибирання, купання та проведення кампаній масового щеплення; розподіл дезінфікуючих засобів і створення дезінфікуючих служб; очищення і ремонт міських систем водопостачання;

2) лікування хвороб: забезпечення всіма необхідними поставками існуючі лікарні, диспансери, фельдшерські пункти, лабораторії, дитячі будинки, та ін.; організація нових амбулаторій і диспансерів у місцях, де їх немає, але конче необхідні;

3) як доповнення суто медичної допомоги, і як частина основної операції допомоги голодуючим: організація харчування пацієнтів і вихованців дитячих будинків. Забезпечення продуктами і одягом медичний персонал (за харчовою системою грошових переказів);

4) поширення медичної літератури в університетах та інших установах [18, с. 438].

Зокрема, лише за період з 24 червня по 14 липня 1922 р. АРА відпустила 800 дитячих пайків для 400 хворих та працівників холерного шпиталю, організувала 15 загонів для проведення кампанії масового щеплення дітей та дорослих, котрі отримували пайки АРА. Працівникам цих загонів також було відпущено 30 пайків. Була налагоджена доставка з центрального медичного складу АРА в Олександрівську (Запоріжжя) достатньої кількості протихолерної вакцини, а також необхідних для лікування медичних приладів та інших медикаментів. Для продуктивності роботи було відпущено 8-ми спеціальним загонам щеплення 16 пайків АРА. Окрім цього, АРА відпускала всім працівникам лікарень міста та повітів Катеринославської губернії по 1 фунту крупи на день. Всі хворі в лікарнях також отримували по 1 фунту крупи на день [6, арк. 31].

Важливим напрямом роботи АРА стали поставки харчових продуктів. Ще 19 жовтня 1921 р. було підписано угоду з радянським урядом, за якою місцеві жителі мали змогу обмінювати купони, відправлені з-за кордону, на пакунки харчових продуктів, котрі розповсюджувалися через обмінні пункти АРА. Договір з Україною поширив цю практику на південні українські губернії.

Кожен бажаючий за кордоном, в американських банках або офісах АРА, купував купон за 10 доларів. Потім купон по пошті відсилали одержувачу. Останній відносив купон в найближчий склад АРА і обмінював його на посилку, яка складалася з 49 фунтів (20 кг) борошна, 25 фунтів (10,2 кг) рису, 3 фунтів (1,2 кг) чаю, 10 фунтів (4 кг) жиру, 10 фунтів (4 кг) цукру і 20 банок згущеного молока. Загальна вага посилки складала близько 53 кг. Обходилися посилки АРА в 6,5 доларів, а також додатково 1 долар за перевезення і страховку. 2,5 долара становила різниця між собівартістю та продажною ціною, яка надходила в фонд допомоги голодуючим дітям [10, с. 270]. Згідно з розрахунками АРА, стандартний пакет містив дві третини від кількості їжі, необхідної чотирьом людям для харчування впродовж одного місяця.

Склади, з яких розподілялися пакунки, були створені у 4 великих містах: Києві, Харкові, Одесі та Катеринославі. Катеринославський офіс АРА розташовувався у триповерховому цегляному будинку розміром 50 х 50 футів (15,24 х 15,24 метра) на вулиці Новодворянсь- кій (нині - вул. В. Вернадського). Перший поверх служив конторою і складом продовольства, де також розподілялися продуктові посилки. На інших поверхах жили співробітники, а також діяла їдальня для дітей [2, с. 34]. Так, лише у Катеринославі за липень 1922 р. Американською адміністрацією допомоги було прийнято на склад 21 117 продовольчих посилок та видано із них 13 583 [5, арк. 32]. Були випадки, коли люди помирали, перш ніж отримували рятівний пакунок.

Радянська влада з докором зазначала, що ледь не половина посилок приходилася саме на частку єврейського населення. Заради справедливості зауважимо, що при цьому не враховувалася та обставина, що саме єврейське населення мало найбільшу частку родичів і знайомих, які проживали за кордоном. Проте саме через євреїв у АРА виникали й певні накладки, оскільки у перших відправлених великих партіях пакунків у якості жирового компоненту містилося сало. Протести іудеїв сприяли заміні бекону, лярду і солонині на бавовняне масло та інші рослинні жири [16, с. 155].

26 жовтня 1922 р. була підписана угода про можливість відправляти речові посилки. За 20 доларів, проплачених у США, адресату в Україні чи Росії видавалося: 4 2/3 ярда (4,25 м) сукна шириною 56 дюймів; 2,8 ярдів (7,3 м) фланелі шириною 27 дюймів; 16 ярдів (14,6 м) небіленого ситцю шириною 36 дюймів. До тканин додавалася необхідна кількість підкладок, ґудзиків, ниток та ін. Увесь цей матеріал можна було використати для пошиву одного костюма, 2 м'яких сорочок і 4 пар спідньої білизни для чоловіка чи жінки, або ж для подвійної кількості того ж одягу для дитини молодшого віку. До такої посилки згодом було додано ще близько 1 фунта (0,45 кг) вовни для в'язання або чого-небудь подібного [1, с. 324]. Американська адміністрація допомоги залишала за собою право не приймати більше однієї двадцятидоларової посилки для однієї особи [13, с. 630].

На збережені 2,5 долара з кожної посилки АРА відкривала їдальні. У «Положенні про харчування в їдальнях АРА» говорилося, що їжу в таких їдальнях можуть отримувати діти до 14-річного віку, вагітні жінки, хворі, які перебувають на лікуванні в лікарнях (без урахування різниці у віці), учні шкіл та вихованці дитячих садків (незалежно від віку). Харчування АРА надавалося безкоштовно, «незалежно від національності, віросповідання, соціального стану і політичних переконань». Проводилися реєстрація та анкетне обстеження сімей громадян, діти яких отримували або мали б отримувати обіди. Для цього необхідно було надати усну заяву завідувачу їдальні з бажанням зарахувати дитину на харчування в їдальню. У містах до реєстрації залучалися і студенти ВНЗ. Порція зазвичай складалася з вівсяної каші, склянки какао зі згущеним молоком, цукру і трохи масла з чвертю фунта білого хліба (100 г) - усього близько 670 калорій. Отриману їжу мали з'їсти в їдальні, адже забирати додому не дозволяли [18, с. 457, 468]. Згодом, 30 грудня 1921 р. нарком зовнішньої торгівлі Л. Красін підписав у Лондоні угоду з АРА про підключення до харчування дорослого населення [17, с. 623]. Так в Україні почалася допомога не тільки дітям, а й іншим віковим групам.

В подальшому ситуація в голодуючих районах все більше ускладнювалась. Так, у лютому 1922 р. відбувся губернський з'їзд КНС, на якому констатувалося, що по Катеринославській губернії загалом голодувало близько 562 тис. дорослих та 130 тис. дітей. При

Таблиця 2. Допомога по Катеринославському повіту в серпні 1922 р. голодуючому населенню [8, арк. 23].

В точності екстраполювати отримані результати на простори губернії було б не коректно. Проте в межах Катеринославської губернії АРА стала найбільш масштабною організацією допомоги. На початок серпня 1922 р. АРА годувала 210 тис. дітей и 150 тис. дорослих. А на території усієї Південної України пайки від АРА отримували 848 тис. дітей та 800 тис. дорослих (на 15 серпня). З-поміж загальної суми, 80 тис. пайків АРА надходило в дитячі будинки [11, с. 26].

На щастя, новий врожай дещо зменшив кількість голодуючих. 7 вересня 1922 р. ВЦВК ліквідував ЦК допомоги голодуючим (Допгол) і організував Центральну комісію по боротьбі з наслідками голоду (Наслідгол). Вона стала головною структурою, котра керувала діяльністю всіх закладів щодо надання допомоги голодуючим. Навіть виходячи з назви нової комісії, стає зрозумілим, що в очах радянського керівництва голод майже завершився.

Тому не дивно, що відносини між АРА та владою на початку 1923 р. дещо ускладнилися: її змушували самостійно платити за транспорт та житло, виникли проблеми з візами і кур'єрською поштою. Промовистими є слова М. Калініна, який заявив у лютому 1923 р., що селяни вдячні за допомогу, але наразі голоду прийшов кінець і у мужика пропав усякий інтерес до американської допомоги. Виріс він на чорному хлібі, трохи м'ясі і риби, тож він, мовляв, не хоче, щоб його діти вживали білий хліб, какао, кукурудзу, рис і т.ін. В очах партійного діяча цей збалансований раціон був погано придатний для реальних потреб [9, с. 279].

Як наслідок сукупності різних факторів, АРА почала згортати свою діяльність. У березні 1923 р. згорнуто відправлення посилок на території України [7, арк. 365]. А 1 липня 1923 р. АРА офіційно закрила свої їдальні в Катеринославській губернії [7, арк. 301].

Обсяг допомоги американців показово продемонструють підсумкові дані. Так, за весь період діяльності АРА, у Катеринославську губернію було доставлено 6004,4 т. борошна, 4242,7 т. кукурудзяної крупи, 1923,5 т. молока, 943,4 т. рису, 581,7 т. продуктів зі свинини (смалець, бекон, сало); 136,1 т. какао, 1,5 т. бобів та гороху, 53,2 т. іншої їжі; 484 т. медичних і лікарняних засобів, 88,8 т. одягу та тканин, 31,5 т. мила. Всього було відправлено 15500 т. різного роду продуктів та предметів, загальною вартістю - 2,2 млн. доларів [19, с. 912-913].

Отже, Катеринославська губернія стала одним з районів діяльності Американської адміністрації допомоги. Організація намагалася боротися з голодом комплексно: доставка персональних продуктових пакунків поєднувалась з відкриттям їдалень для дітей та дорослих, піклуванням про дитячі будинки. Разом з тим, значна увага була приділена для ліквідації явищ, похідних від голоду. Це і боротьба зі спалахами епідемій, і забезпечення селян посівним матеріалом. Незважаючи на невеликий часовий проміжок допомоги, даній організації вдалося в складних політичних обставинах врятувати тисячі жителів мешканців Катеринославської губернії.

Бібліографічні посилання

1. Алексеев В. В. Деятельность АРА в России в освещении русской эмигрантской печати / В. В. Алексеев, З. С. Бочарва // Сотрудничество и связи России и СССР с народами зарубежных стран ХХ в. Мат-лы XIV Всерос. науч.-практ. конф., посвящ. 50-летию РУДН. - РУДН М, 2010. - С. 322-326.

2. Быстряков А. Г. ДЖОИНТ на Днепропетровщине / А. Г. Быстря- ков. - Д.: Днепропетр. изд-во. - 2009. - 132 с.

3. Державний архів Дніпропетровської області (далі - ДАДО). - Ф. П. 1, оп. 1, спр. 262.

4. ДАДО. - Ф. П. 1, оп. 1, спр. 645.

5. ДАДО. - Ф. П. 1, оп. 1, спр. 945.

6. ДАДО. - Ф. П. 1, оп. 1, спр. 968.

7. ДАДО. - Ф. Р. 305, оп. 1, спр. 13.

8. ДАДО. - Ф. Р. 305, оп. 1, спр. 21.

9. Латыпов Р. «Культурный шок» в международных отношениях: опыт работы АРА в Советской России в 1921-1923 гг. / Р. Латыпов // Новый исторический вестник. - М., 2005. - №1. - С. 50-70.

10. Латыпов P. A. Помощь АРА Советской России в период «великого голода» 1921-1923 гг. / Р. А. Латыпов // Нужда и порядок: история социальной работы в России, XX век. - Саратов, 2005. - С. 255 - 286.

11. Мовчан О. М. Іноземна допомога голодуючим України в 19211923 рр./ О. М. Мовчан // Український історичний журнал. - 1989. - №10. - С. 77-84.

12. Паращевіна О. Діти і голод 1921-1922 рр. в Україні / О. Паращевіна // Проблеми історії України. - К.: Інститут історії України НАН України, 2005. - Вип.14. - C. 137-146.

13. Сербин Р. Голод 1921-1923 и украинская пресса в Канаде /

Р. Сербин. - Торонто-Киев:Украинско-канадский исследовательско

14. Сирота О. І. Голод 1921-1923 рр. в Україні та його руйнівні наслідки для українського народу / О. І. Сирота // Голод в Україні у першій половині ХХ ст.: причини та наслідки (1921-1923, 1932-1933, 1946-1947): Матеріали Міжнародної наукової конференції. Київ, 20-21 листопада 2013 р. - К., 2013. - С. 143-147.

15. Україна: Хроніка ХХ ст.: Рік 1922: Довід. вид. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; упоряд. О. Мовчан. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 235 с.

16. Beizer M., Relief in Time of Need: Russian Jews and the Joint, 19141924. Slavica Publishers, Indiana University, 2015. - 272 р.

17. Brooks S. American Aid to Europe Through Mr. Hoover // The Manchester Guardian Commercial. Reconstruction in Europe. November 16, 1922.

18. Fisher H. The Famine in the Soviet Russia. The Operations of the American Relief Administration. N.-Y., 1971. - 630 р.

19. Surfacc, F. M. American Food in the World War and Reconstruction Period: Operations of the Organizations under the Direction of Herbert Hoover. 1914 1924. Stanford. CA: Stanford University Press. 1931. ХХШ + 1033 p