Стратегічні, фронтові, армійські операції (до питання військової термінології в історичних працях)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегічні, фронтові, армійські операції (до питання військової термінології в історичних працях)

Сергій Сидоров

Валерій Грицюк

Анотація

У статті зроблено спробу уточнити військовий категоріально-термінологічний апарат стосовно аналізу воєнно-історичних подій Другої світової війни та надати сучасним вітчизняним дослідникам рекомендації з його використання у процесі дослідницької діяльності та, зокрема, опрацюванні енциклопедичного видання "Україна у Другій світовій війні".

Ключові слова: Друга світова війна, військова термінологія.

Участь авторів у роботі творчого колективу по підготовці до видання української енциклопедії Другої світової війни спонукала до написання цієї статті. У черговий раз постало питання про коректність використання військової термінології у сучасних історичних працях.

Досі за певних об'єктивних і суб'єктивних причин немає єдиних визначень багатьох понять, категорій, термінів за проблематикою батальної історії Другої світової війни. Суб'єктивні причини, з одного боку, лежать у площині різного тлумачення військовими фахівцями об'єктивних процесів і явищ, що відбувалися у минулому, а з іншого - пов'язані з намаганням пристосувати сучасні поняття, категорії, терміни до умов середини XX ст. або з не- обґрунтованим використанням термінологічного апарату, який використовується військовими фахівцями інших країн і не завжди відповідає стану розвитку радянського воєнного мистецтва. Саме це зумовлює необхідність уточнення змістової частини багатьох понять, категорій, термінів, оскільки вони відображають найсуттєвіші сторони воєнного мистецтва як основної складової воєнно-історичної науки. Така проблема поставала перед воєнними істориками неодноразово. Так, у 80-х роках СС ст. розгорнулась наукова дискусія з визначення рівня операцій Другої світової війниИтоги дискуссии о стратегических операциях Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. // Военно-исторический журнал. - 1987. - № 10. - С. 8-24.. термінологічний історичний видання

У наукових публікаціях, присвячених опису воєнних дій під час Другої світової війни, вітчизняні цивільні автори часто використовують військову термінологію, але іноді зустрічаються терміни, зміст яких не завжди коректний до того контексту, де вони використані. Бій військової частини за містечко можуть назвати битвою, наступальну армійську операцію - боєм і тому подібне.

Метою даної статті є спроба окреслити та пояснити зміст деяких базових військових категорій, понять і термінів та показати їх співвідношення між собою; на цій основі надати методичні рекомендації дослідникам щодо коректного використання військового категоріально-термінологічного апарату в історичних публікаціях. Серед таких категорій, понять і термінів ми виділили наступні: воєнне мистецтво, стратегія, оперативне мистецтво, тактика, воєнні дії, форми воєнних дій, битва, операція, бойовище, бойові дії, бій, удар та інші.

Формування категорій у галузі воєнного мистецтва - складний і багатогранний процес, пов'язаний з тривалою теоретичною і практичною діяльністю. При цьому практика складає вихідний пункт, основу і мету їх створення.

Загальні категорії мають відношення до всіх складових воєнного мистецтва. До них належать визначення таких понять, як збройні сили, збройна боротьба, стратегія, оперативне мистецтво, тактика тощо. До часткових категорій належать види воєнних дій, форми і способи застосування військ (сил) тощо.

Під терміном розуміється слово або словосполучення, яке є назвою певного поняття, наприклад, оборона, наступ, форма, спосіб та ін. Отже, терміни "фронтова наступальна операція", "способи ведення рейдових дій" відносяться до часткових категорій воєнного (оперативного) мистецтва.

Визначення - це пояснення, яке розкриває сутність поняття.

Ґрунтуючись на керівних документах періоду Другої світової війни та довідково-енциклопедичних виданнях, надамо визначення ключових понять.

Категорія "воєнне мистецтво" - теорія і практика підготовки та ведення воєнних дій на суші, морі у повітрі війни, включає три складові: стратегію, оперативне мистецтво і тактикуВоенный энциклопедический словарь. - М.: Воениздат, 1983. - С.140.. Війна, а не військо в даному випадку виступає основою, тому мистецтво воєнне, а не військове.

Стратегія - вища галузь воєнного мистецтва, яка охоплює теорію і практику підготовки країни та збройних сил до війни, планування і ведення стратегічних операцій і війни у ціломуТам само. - С. 711..

Оперативне мистецтво - складова частина воєнного мистецтва, яка охоплює теорію і практику підготовки та ведення загальновійськових, сумісних та самостійних операцій (бойових дій) об'єднаннями видів збройних силТам само. - С. 514 - 515..

Тактика - складова частина воєнного мистецтва, яка охоплює теорію і практику підготовки та ведення бою підрозділами, частинами і з'єднаннями різних видів збройних сил, родів військ і спеціальних військВоенный энциклопедический словарь. - М.: Воениздат, 1983. - С. 723-724..

У воєнно-історичній літературі широко застосовується категорія "воєнні дії". Вона має два значення: 1) протиборство сторін у війні; 2) організоване застосування сил і засобів видів збройних сил, стратегічних і оперативних угруповань на театрі воєнних дій для досягнення політичних і військових цілей. Воєнні дії ведуться на суші, у повітрі, на морі в формі битв, операцій, бойових дій, у тому числі боїв і ударів, і можуть бути наступальними та обороннимиТам само. - С. 145..

Категорія "бойові дії" теж має кілька тлумачень: 1) збройне зіткнення протиборчих сторін (бойові дії включають бої, удари, маневр); 2) форма оперативного і бойового застосування об'єднань та з'єднань видів збройних сил у рамках операції або між операціями для вирішення кількох оперативних, оперативно-тактичних і тактичних завдань; 3) різновид бойових дій є систематичні бойові дії як особлива форма оперативного застосування об'єднань військ ППО, ВПС, ВМФ тощоТам само. - С. 89..

До бойових дій стратегічного масштабу, як правило, застосовується термін "воєнні дії". У воєнно-історичних працях, літературі і нерідко в офіційних документах термін "воєнні дії" часто ототожнюється з терміном "бойові дії".

Звернемось до поняття "операції" радянських військ.

Стосовно періоду Другої світової війни операцією радянських військ прийнято вважати сукупність погоджених і взаємозв'язаних єдиною метою, завданнями, місцем і часом операцій, ударів та бойових дій об'єднань і з'єднань різних видів збройних сил, які проводилися за єдиним замислом і планом для виконання оперативних завдань і досягнення мети операції. За масштабом операції були армійські, фронтові, стратегічні. У стратегічній операції, як правило, проводилося кілька фронтових операцій, у фронтовій - кілька армійських або корпусних. За характером бойових дій розрізняли операції наступальні (контрнаступальні) та оборонні. За черговістю проведення операції могли бути перші і наступні; паралельні і послідовні. Основними показниками операцій були: кількість задіяних в операції військ (сил), ширина смуги дій, тривалість, а у наступальних, крім того, глибина і темпи наступуТам само. - С. 516..

Алгоритм підготовки операцій, за яким працювали радянські органи військового управління та війська у роки Другої світової війни: організація операції (ухвалення рішень, постановка бойових завдань військам (силам), планування операцій у фронтовій та армійських ланках, організація вогневого ураження противника, організація взаємодії, управління і всіх видів забезпечення); підготовка органів військового управління і військ (сил) до бойових дій; створення необхідних угруповань військ (сил) та їх оперативної побудови.

Наукове відображення ходу операцій доцільно здійснювати за етапами. Етап операції - це її частина, стадія, у якій війська виконують певне оперативне завдання, у результаті чого суттєво змінюється загальна обстановка і створюються сприятливі умови для подальших бойових дій. Етапи виділяють під час опису та дослідження проведених операційВоенный энциклопедический словарь. - М.: Воениздат, 1983.. - С. 836..

Бойовище (рос. мовою сражение) - складова частина операції, сукупність найбільш важких та напружених боїв, ударів, які об'єднані загальним задумом та здійснюються угрупованнями військ, спрямовані на виконання одного оперативного завдання. У рамках операції може здійснюватися декілька бойовищ, які проводяться послідовно або одночасно на всьому фронті або на окремому напрямкуТам само. - С. 701..

До появи у воєнному мистецтві поняття "операція" бойовище було основною формою воєнних дій армій, до початку ХХ століття бойовища поділялися на часткові та генеральні, а саме поняття "бойовище" ототожнювалося з поняттями "бій" та "битва".

Під час німецько-радянської війни, особливо в її перші місяці, деякі бойові дії великого масштабу називали не операціями, а бойовищами. У дослідженнях "Стратегический очерк Великой Отечественной войны 19411945", "Операции советских вооруженных сил в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов", "Советское военное искусство в Великой Отечественной войне" та інших закритих виданнях 60-х років минулого століття дії військ у Західній Україні на початку війни розглядалися як бойові дії великого масштабу, в окремих випадках бойовища, а термін "операція до цих подій" стали застосовувати тільки в 90-ті роки, що, на наш погляд, некоректно та не відповідає реальним подіям. Підхід авторів перших аналітичних праць, на наш погляд, був більш об'єктивним, воєнно-історичні явища і процеси називалися своїми іменами, а не притягалися до умовних схем та конструкцій.

Битва (до 2-ї половини ХІХ століття) - вирішальне зіткнення головних сил воюючих сторін, яке розгорталося на обмеженому просторі та мало характер масової, кровопролитної сутички з метою розгрому противника. У війнах ХХ століття під битвою розуміють низку одночасних і послідовних наступальних (оборонних) операцій великих угрупувань військ на найважливіших напрямках або театрі воєнних дій з метою досягнення стратегічних результатівВоенный энциклопедический словарь. - М.: ЭКСМО, 2007. - С. 110..

Російський дослідник В. Гуркін визначає поняття "битва" як сукупність одночасних та послідовних наступальних та оборонних операцій стратегічного масштабу, які здійснювалися на найважливіших напрямках або театрах воєнних дій в інтересах досягнення вирішальних воєнно-політичних цілей на певному етапі війниГуркин В. Головин М. Операции в битвах. (К вопросу о стратегических и фронтовых операциях, проведенных в ходе битв Великой Отечественной войны) // Военноисторический журнал. - 1988. - №9. - С. 3.. Різниця у цих визначеннях невелика, поняття "великі угруповання" замінюється словосполученням "стратегічного масштабу", що по суті одне й те саме. Ключовим є те, що битва складається з операцій різного масштабу та спрямованості.

В історіографії Другої світової війни відомі битви за Москву, Ленінград, Сталінград, Курськ, Берлін, Кавказ, Дніпро, Ель-Аламейн, за Англію, за Атлантику, використання терміну "битва" до інших подій періоду Другої світової війни не коректно.

Бій - це погоджені за метою, змістом та часом удари, вогонь та маневр з'єднань, частин, підрозділів з метою знищення противника, оволодіння важливими районами (рубежами) або утримання їх та виконання інших тактичних завдань в обмеженому районі упродовж короткого часуВоенный энциклопедический словарь. - М.: Воениздат, 1983. - С. 92..

Удар - форма бойових дій сил ВМФ, ВПС, ракетних військ і артилерії. Полягає у короткочасному впливі на противника. Для стрілецьких і танкових військ удар полягає у вогневому ураженні противника та стрімкій атаці піхоти і танків при підтримці артилерії, авіації і кораблів на приморському напрямку. В операції війська можуть завдавати декілька ударів, один з яких головний. У наступі з проривом оборони застосовують фронтальний удар, з метою охоплення або обходу - фланговий удар, а для її розсічення - розсікаючий ударСоветская военная энциклопедия: в 8 т. - М.: Воениздат, 1976-1980. - Т. 8. Ташкент - Ячейка. - 1980. - С. 170..

Маневр - організоване пересування військ у ході бойових дій на новий напрям (рубіж, район) з метою зайняття вигідного положення по відношенню до противника і створення необхідного угруповання сил і засобів; перенос вогню (зусиль авіації, ударів ракетних військ) для масованого впливу по найбільш важливих об'єктах (цілях) або для ураження нових цілей. За допомогою маневру в наступі здійснюється перенос зусиль з одного напряму на інший, оточення противника та вирішення інших завдань; в обороні - підсилення загрозливих напрямків, створення угруповань для завдання контрударів.

В організаційно-штатному плані в роки Другої світової війни формування військ поділялися на тактичні, оперативні, оперативно-стратегічні, стратегічні.

До тактичних об'єднань відносилися: підрозділи - відділення (розрахунок), взвод, рота (батарея), батальйон (дивізіон); частини - полк, бригада; з'єднання - дивізія, корпус. При цьому слід окремо зазначити, що стрілецький корпус в роки війни був найвищим тактичним з'єднанням, у післявоєнний час і в сучасних збройних силах це вже оперативне об'єднання.

До оперативних об'єднань відносилися: армія (загальновійськова, танкова, повітряна, армія протиповітряної оборони, військові флотилії) / польова армія у Вермахті.

До оперативно-стратегічних об'єднань відносилися: фронт, Московська зона оборони, група армій, фронти Протиповітряної оборони, Військово- морські флотиВеликая Отечественная война 1941-1945 гг.: Действующая армия. Научно-справочное издание. - Жуковский; М.: Кучково поле:Animi Fortitudo. 2005. - 664 с., до стратегічних об'єднань - група фронтів / група армій у Вермахті.

Для визначення місцеположення формувань у бойових документах використовувалися відповідні визначення. Відділення на полі бою займало позицію; взвод і рота - опорний пункт; батальйон - район оборони; полк - ділянку; дивізія, корпус, армія, фронт - смугу оборони. Тому, наприклад, некоректно використання таких словосполучень як: "армія (фронт) займає позицію", "взвод (рота, батальйон, полк) обороняє смугу оборони", тощо.

Контратака як спосіб дій відноситься до тактичного рівня, на оперативному та стратегічному рівні використовується термін контрудар (контрнаступ, контр наступальна операція). Для формувань масштабу армій (фронт) некоректним є вираз "армія (фронт) перейшла (перейшов) у контратаку". Тому правильні будуть наступні вирази: "на випадок прориву оборони противником командир дивізії спланував контратаку", "38-а армія завдала контрудар".

В силу того, що операція під час Другої світової війни проводилися об'єднаннями, за масштабом вони поділилися на стратегічні, фронтові, армійські. Для уявлення масштабності, значущості та вивченості операцій як форми воєнних дій дамо визначення основних термінів і зробимо деякі коментарі.

В історичній літературі широко використається термін "стратегічна операція". Це форма стратегічних дій, сукупність погоджених та взаємопов'язаних за метою, змістом та часом операцій, ударів і бойових дій об'єднань і з'єднань різних видів збройних сил, що проводяться за єдиним задумом і планом, для досягнення стратегічних цілей, за характером дій вони поділялися на наступальні, оборонні, морські десантні. В ході німецько-радянської війни зародилася та отримала розвиток нова форма стратегічних дій - операції групи фронтів, які включали декілька одночасних фронтових операцій, об'єднаних єдиним задумом та керівництвом Ставки Верховного ГоловнокомандуванняВоенный энциклопедический словарь. - М.: Воениздат, 1983. - С. 710., прикладами таких операцій груп фронтів на території України є Чернігівсько- Полтавська, Нижньодніпровська, Дніпровсько-Карпатська стратегічні наступальні операції. Операції груп фронтів прийнято називати стратегічними.

Основними критеріями визначення стратегічної операції є: постановка важливої стратегічної мети для вирішення значних воєнно-політичних завдань; стратегічне керівництво - планування і координація дій військ (сил) Ставкою ВГК; великий просторовий розмах воєнних дій і участь у них значної кількості сил і засобів (до стратегічних операцій, як правило, долучалися війська двох і більше фронтів, флотів, флотилій; у переліку із 51 стратегічної операції тільки три здійснювалися силами лише одного фронту: Київська, Львівсько-Сандомирська та Петсамо-Кіркенеська).

Метою стратегічних наступальних операцій були: розгром стратегічних угруповань противника з метою різкої зміни співвідношення сил на свою користь; оволодіння важливими в економічному відношенні районами з метою збільшення матеріальних ресурсів і можливостей для ведення війни; оволодіння важливими політичними або адміністративними центрами; вивід з війни держав союзників Німеччини.

Метою стратегічних оборонних операцій були: зрив наступу великих угруповань противника; завдання ним значних втрат; утримання важливих економічних та політичних центрів, стратегічних об'єктів та рубежів; створення умов для подальшого переходу військ в наступ (контрнаступ).

Наприкінці 90-х - початку 2000-х років ХХ століття були оприлюднені результати наукових досліджень та дискусій щодо класифікації, найменування, визначення параметрів та показників основних операцій Червоної армії в роки німецько-радянської війниРоссия и СССР в войнах ХХ века: Статистическое исследование. - М.: ОЛМА- ПРЕСС, 2001. - 608 с.; Гуркин В. Стратегические и фронтовые операции Красной армии // Военно-исторический журнал. - 1998. - № 2. - С. 12-26.. Автори цих досліджень зробили спробу систематизувати досвід проведення операцій різного масштабу під час війни. Ними було визначено 51 стратегічну операцію, більш 250 фронтових з них 73 самостійних фронтових операцій, окреслено чисельність армійських операцій - більш 1 000. Слід зазначити, що стосовно стратегічних та фронтових операцій автори надають їх переліки, кількісні показники, при цьому назви частини операцій сформульовані за результатами досліджень та обговорень.

Попри суперечливі аспекти вже визначених у переліку стратегічних операцій ці публікації стали основою для реалізації ідеї визначення оперативної спадщини Червоної армії в операціях на території УкраїниСидоров С. Оперативна спадщина Червоної армії в операціях на території України // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. - 2010. - № 1 (3). - С. 21-27.. Встановлено, що таких операцій було 15, з них п'ять оборонних, дев'ять наступальних і одна морська десантна операції.

Просторові характеристики у стратегічних операціях на території України коливалися у межах: ширина смуги фронту від 400-800 до 1 0001 400 км, глибина від 140 км до 520 км, тривалість від 10 діб до 3,5 місяців, при цьому безповоротні втрати у середньому за операцію сягали близько 150 тис. осіб, санітарні - більш 200 тис. осіб, 1 500 танків, близько 5 000 гармат та мінометів, більш ніж 350 літаків.

У найважливіших стратегічних наступальних операціях, які здійснювалися силами трьох-чотирьох фронтів, витрачалося більш 1 млн тонн матеріальних засобів, у тому числі боєприпасів - близько 300 тис. тонн, пального - більш 300 тис. тонн, продовольства - майже 300 тис. тонн.

Стратегічні операції, у свою чергу, складалися з фронтових та армійських.

У системі операцій Червоної армії фронт як оперативно-стратегічне об'єднання збройних сил виконував оперативно-стратегічні завдання шляхом проведення фронтових операцій (наступальних та оборонних) у взаємодії з іншими фронтами, об'єднаннями та з'єднаннями різних видів збройних сил або самостійно на одному або декількох операційних напрямках.

Метою фронтових наступальних операцій, які визначалися Ставкою ВГК, було розгром 6-12, а у 1944-1945 роках 16-18 дивізій противника; оволодіння об'єктом оперативно-стратегічного значення або важливим рубежем на глибині 150-300 км. Мета досягалася послідовним розгромом противника по частинах під час розвитку наступу у глибину. Тривалість операції фронту у середньому складала 15-20 діб (окремих - 8-12 діб)Военное искусство во Второй мировой войне и в послевоенный период. - М.: ВАГШ, 1985. - С. 218-219..

Фронтові оборонні операції, як правило, проводилися у рамках стратегічної оборонної операції, в ході якої вирішувалося завдання відбиття наступу великих угруповань противника, завдання ним ураження, утримання важливих районів та створення умов для переходу у контрнаступ.

До складу фронту в роки німецько-радянської війни входило від 3-4 до 7 загальновійськових армій, до 3 танкових армій, 1-2 повітряних, окрім того декілька окремих танкових, механізованих, кавалерійських корпусів, декілька десятків з'єднань та частин різних родів військ та спеціальних військ. Фронти могли підсилювалися з'єднаннями та частинами Резерву Верховного Головнокомандування. У кількісному плані до складу фронту входило до мільйона солдатів і офіцерів, до 3 000 танків та САУ, від 5 000 до 16 000 гармат та мінометів, до 3 000 літаківТам само. - С. 214., потреби фронтів у матеріальних засобах під час проведення стратегічної операції складали 1 800-2 000 тонн за добу.

На території України радянські війська провели 68 фронтових операцій, з них 52 у рамках стратегічних і 16 самостійних фронтових операцій. В історіографії не усім з них приділено достатньо уваги, окремі описані широко та масштабно (наприклад: Київська наступальна 1943, Корсунь-Шевченків- ська 1944), деякі (дії Південно-Західного фронту на початку війни, операції на Букринському плацдармі та інші) досліджені та описані фрагментарно.

Фронтова операція, у свою чергу, складалася з армійських. Залежно від визначених бойових завдань, у смузі фронту, армії проводили наступальні та оборонні операції, діяли у першому та другому ешелонах, знаходилися у резерві. Загальновійськова армія як оперативне об'єднання в роки війни нараховувала від 30 до 100 тис. особового складу, до 10-12 дивізій, до 3 000 гармат та мінометів.

Крім загальновійськових армій, застосовувалися танкові, повітряні, саперні армії, за призначенням - ударні, за заслуги арміям присвоювали найменування - гвардійські.

Метою армійських наступальних операцій, був розгром 3-6 дивізій противника; оволодіння об'єктом оперативного значення або важливим рубежем на глибині 100-150 км. Мета досягалася послідовним розгромом противника по частинах під час прориву оборони противника та розвитку наступу у глибину. Тривалість армійської операції у середньому складалася 5-10 діб.

Загальновійськова армія наступала у смузі шириною 50-80 км, а проривала оборону на фронті до 10 км, при цьому глибина бойового завдання сягала 100-150 км, середньодобові витрати матеріальних засобів за армію складали 400-500 т.

Метою армійських оборонних операцій було: не допустити прориву противника до великих промислових та адміністративних центрів; виграти час для зосередження та розгортання резервів, не допустити виходу противника на фланги та у тил наступаючих військ, виснажити та знекровити противника, а потім перейти у контрнаступ та завершити розгром його наступаючих угруповань. Армії оборонялися у смузі 40-80 км, у глибину 30-40 км.

У сучасній історіографії з'явилися воєнно-історичні праці з аналізом операцій стратегічного та фронтового рівня на теренах УкраїниГрицюк В.М. Стратегічні та фронтові операції Великої Вітчизняної війни на території України / В.М. Грицюк; [редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін.] - К.: Поліграф. дільниця Ін-ту історії України НАН України, 2010. - 150 с.; Стратегічні та фронтові операції на території України у 1943-1944 роках / [Грицюк, О. Є. Лисенко, Р. І. Пилявець, С.В. Сидоров] ; відп. ред. О. Є. Лисенко. - К.: НУОУ ім. Івана Черня- ховського, Інститут історії України НАН України, 2015. - 508 с.. Однак досі немає ні повного переліку армійських операцій, ні опису дій військ у цих операціях. Бойове застосування танкових та повітряних армій досліджено більш докладно. Разом з тим, ретельний аналіз дій на рівні дивізій, полків взагалі не проводився, ще менший рівень не описаний майже зовсім. Тобто, в історичній літературі переважно описаний та досліджений стратегічний та оперативно-стратегічний рівень, оперативний - описаний поверхово на рівні бойових шляхів армій, окремих об'єднань, частково з'єднань у спогадах фронтовиків, інколи у спогадах керівників цих формувань. Тактична ланка досліджена фрагментарно.

У результаті історіографічного аналізу автори визначили, що в науковому середовищі немає єдиної думки щодо розуміння сутності та змісту військової термінології періоду Другої світової війни. У воєнній історії, як у будь-якій науці, застосовується як загальнонауковий так і спеціальний науковий апарат. Військова термінологія, як будь-яка термінологія в інших галузях знань має свою специфіку. Складність її інтерпретації полягає у тому, що категоріальний та понятійний апарат, пов'язаний з воєнним мистецтвом періоду Другої світової війни, здійснив значну еволюцію у хронологічних рамках другої половини XX - початку XXI століть. З часом зміст окремих понять змінюється, вони набувають нових рис, або втрачають своє значення, але в воєнно-історичних працях події описуються термінологією яка була притаманна для того періоду, відповідала вимогам обстановки та часу, несла відповідне змістовне навантаження.

Коректне застосування військової термінології у воєнно-історичних працях підвищує їх наукову та практичну цінність, додає їм професійності.

Література

1. REFERENCES

2. Serdyukov, A. E. (Ed.) (2007). Voennyiy entsiklopedichnyiy slovar. Moskva: EKSMO. [in Russian].

3. Ogarkov, N. V (Ed.) (1983). Voennyiy entsiklopedicheskiy slovar. Moskva: Voeniz- dat. [in Russian].

4. Voennoe iskusstvo vo Vtoroy mirovoy voyne i v poslevoennyiy period. (1985). Moskva: VAGSh. [in Russian].

5. Velikaya Otechestvennaya voyna 1941-1945 gg.: Deystvuyuschaya armiya. Nauchno-spravochnoe izdanie. (2005). Moskva: Kuchkovo pole: Animi Fortitudo. [in Russian].

6. Sydorov, S. (2010). Operatyvna spadshchyna Chervonoi armii v operatsiiakh na terytorii Ukrainy Nauka i tekhnika Povitrianykh Syl Zbroinykh Syl Ukrainy, 1 (3), 2127. [in Ukrainian].

7. Lysenko, O. Ye. (Ed.) (2015). Stratehichni ta frontovi operatsii na terytorii Ukrainy u 1943-1944 rokakh [V. M. Hrytsiuk, O. Ye. Lysenko, R. I. Pyliavets, S. V. Sydorov]. Kyiv: NUOU. [in Ukrainian].

8. Sovetskaya voennaya entsiklopediya.: V 8 t. (1976-1980). Moskva: Voenizdat. [in Russian].

9. Krivosheyev, G. V. (Ed.). (2001). Rossiya i SSSR v voynah CC veka: Statisticheskoe issledovanie. Moskva: OLMA-PRESS [in Russian].

10. Itogi diskussii o strategicheskih operatsiyah Velikoy Otechestvennoy voynyi 19411945 gg. (1987). Voenno-istoricheskiy zhurnal, (10), 8-24. [in Russian].

11. Hrytsiuk, V. M. (2010). Stratehichni ta frontovi operatsii Velykoi Vitchyznianoi viiny na terytorii Ukrainy. Kyiv: II Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].

12. Gurkin, V., Golovin, M. (1988). Operatsii v bitvah. (K voprosu o strategicheskih i frontovyih operatsiyah, provedennyih v hode bitv Velikoy Otechestvennoy voynyi). Voenno-istoricheskiy zhurnal, (9), 3-7. [in Russian].

13. Gurkin, V. (1998). Strategicheskie i frontovyie operatsii Krasnoy armii. Voenno- istoricheskiy zhurnal, (2), 12-26. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru