Приватні паперові гроші в українських містах доби революції 1917-1921 рр.: джерелознавча критика за зовнішніми ознаками

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИВАТНІ ПАПЕРОВІ ГРОШІ В УКРАЇНСЬКИХ МІСТАХ ДОБИ РЕВОЛЮЦІЇ 1917-1921 рр.: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧА КРИТИКА ЗА ЗОВНІШНІМИ ОЗНАКАМИ

Євгенія Шишкіна,

У статті здійснюється джерелознавча критика приватних паперових грошей, які мали обіг в українських містах у 1917-1921 рр. Визначаються особливості її здійснення і відмінність від критики загальнодержавних грошових знаків. Аналізуються зовнішні ознаки аверсу і реверсу приватних паперових грошей (геральдичні, емблематичні, сфрагістичні, неографічні, орнаментальні, хронологічні та метрологічні). Особлива увага в аналізі паперових бон приділяється печаткам та текстовій інформації.

гроші паперовий приватний

Розвиток історичних досліджень на сучасному етапі залежить від розширення джерельної бази і впровадження нових методологічних напрацювань. Залучення до наукового обігу приватних паперових грошей та вироблення прийомів їхнього джерелознавчого аналізу мають сприяти дальшим науковим розробкам в галузі соціально-економічної історії міського середовища України, зокрема дослідження приватного (внутрішнього) грошового обігу 1917-1921 рр.

На сьогодні вченими проаналізовано обіг грошових знаків, випущених урядами доби Української революції 1917-1921 рр. (П. П. Гай-Нижник, М.Ф. Дмитрієнко та ін.)1. Здійснено джерелознавчу критику та розроблено прийоми дослідження загальнообов'язкових (державних) грошей (Р Й. Тхоржевський)2. Колекціонерами накопичений значний джерельний матеріал (приватні та місцеві бони). Опубліковано каталоги паперових грошей, що мали обіг в Україні (П. Ф. Рябченко, В. І. Бутко)3. Ґрунтовно досліджено частину регіональних випусків (Г В. Сапожник, Г. М. Марковецька та ін.)4. Розроблено загальні прийоми джерелознавчого аналізу незагальнообов'язкових (місцевих та приватних) паперових грошей досліджуваного періоду (Є. К. Шишкіна)5. Однак джерельний комплекс приватних паперових грошей, які мали обіг у містах України в 1917-1921 рр., досі недостатньо залучений до наукового обігу.

Метою нашої статті є визначення особливостей здійснення джерелознавчої критики приватних паперових грошей доби Української революції 1917-1921 рр. за їхніми зовнішніми ознаками.

Джерелами дослідження є бони з музейних (Національного музею історії України, Львівського історичного музею, Харківського історичного музею, Одеського музею нумізматики), приватних (В. М. Абросимов, Д.Харитонов та ін.) та електронних (http://www.fox-notes.ru, http://www museum-of-money.org, https://bonistika.net https://www.znak-auction.ru/bonds, http://museum.goznak.ru тощо) колекцій, а також опублікованого ілюстративного матеріалу.

Джерелознавчій критиці підлягають лише приватні (внутрішні) паперові бони - паперові гроші, які випускалися окремими організаціями для забезпечення власних розрахункових операцій і мали обіг серед робітників, службовців організацій, підприємств або споживачів невеликих кооперативів.

Аналіз проводиться по аверсу і реверсу знаків. Досліджуються геральдичні, емблематичні, сфрагістичні, неографічні, хронологічні та метрологічні ознаки бон.

Геральдичні елементи трапляються на приватних паперових бонах рідко ізазвичай говорять про підпорядкованість емітента певній владі. Вони є частиною художнього оформлення знака, а не ознаками, що засвідчують урядові гарантії (див. рис.1)6.

Рис.1. Герби на бонах готелю «Georgia» Ст. Боровського та кондитерської Л. Залевського м. Львова

На відміну від критики державних паперових грошових знаків, для якої аналіз геральдичних ознак є найпершим та дуже важливим етапом дослідження зовнішніх ознак7, під час критики приватних паперових грошей варто більшу увагу приділяти іншим елементам зовнішнього оформлення - емблематичним, неографічним та сфрагістичним.

Емблематичні ознаки на приватних паперових грошах відображали діяльність організацій, які їх друкували. Серед найбільш розповсюджених емблем варто відзначити перехрещені молоти та руки, що потискають одна одну (див. рис.2)8. Крім паперових бон, емблему з перехрещеними молотами можна побачити також на документах багатьох промислових підприємств і робітничих товариств9, а руки, що потискають одна одну, часто трапляються в символіці різноманітних споживчих товариств і кооперативів вказаного періоду 10.

Рис.2. Емблеми на бонах Кременчуцького товариства «Спільна користь» (сьогодні Полтавська область) та Студентського кооперативу при Харківському технологічному інституті

Трапляються й інші емблеми. Наприклад, на позичкових зобов'язаннях Центрального українського сільськогосподарського кооперативного союзу м. Києва 1918 р. було зображено колоски, молот і ковадло, Одеське товариство любителів сценічного мистецтва ставило на розмінних марках так званий «знак клубу» - маски, що символізували театральну діяльність організації, бони Харківського єврейського товариства споживачів «Калколо» містили зображення зірки Давида (див. рис.3)11.

Рис.3. Емблеми на бонах Центрального українського сільськогосподарського кооперативного союзу м. Києва, Одеського товариства любителів сценічного мистецтва, Харківського єврейського товариства споживачів «Калколо»

Іноді на бонах можна побачити монограми. Одним з унікальних прикладів таких грошей є випуски Харківського заводу руського паровозобудівного та механічного товариства (див. рис.4)12.

Рис.4. Монограма на боні Харківського заводу руського паровозобудівного та механічного товариства

Важливу роль в аналізі приватних паперових грошей має дослідження неографічних ознак. Аналіз матеріалу, на якому друкували бони, показав, що переважна частина грошових випусків були виконані на неякісному папері, іноді використовувався цигарковий папір або картон. Відомі екземпляри, які друкувались на зворотному боці непотрібних документів (Рис.5.)13.

Рис.5. Зворотний бік бон Кооперативу банківських службовців м. Миколаєва

Бони були дуже просто оформлені. Використовувалась невелика кількість кольорових фарб. Подекуди матеріал, з якого вони вироблялись, був обірваний з одного боку, що говорить про випуск їх «книжечками». Такими, переважно, були колишні банківські папери, які з часом стали виконувати функцію грошей.

Іконографічні ознаки на бонах не використовувались, адже на недержавних і тимчасових грошах не було потреби в зображенні історичних постатей, крім того це б вимагало додаткових витрат під час підготовки ескізів та друку бон. Інформативність орнаментальних ознак бон невелика. Вони переважно представлені графічними та флористичними елементами, що складають межі бон або заповнюють усю поверхню знака. Утім, це не означає, що роль орнаменту в аналізі одразу можна відкидати. Навпаки, простота і нечисленність таких елементів найяскравіше свідчать про тимчасовий, внутрішній характер обігу грошей.

Оформлення бон свідчило про соціальний склад і діяльність організацій, що їх випускали. Так, Акціонерне товариство Угачанської електростанції м. Виноградів (сьогодні Закарпатська область) прикрашало свої бони зображеннями лампочки, зірки та будинку електростанції. Позичкові зобов'язання Центрального українського сільськогосподарського кооперативного союзу м. Києва містили зображення селянина та селянки, овочів і фруктів тощо (див. рис.6) 14.

Рис.6. Елементи оформлення бон Акціонерного товариства Угачанської електростанції м. Виноградів (сьогодні Закарпатська область) та Центрального українського сільськогосподарського кооперативного союзу м. Києва

Не представлено на бонах філігранну ознаку. Емітенти не використовували елементів захисту, характерних для державних грошових знаків, оскільки не мали таких можливостей - з одного боку, і не вважали розміщення захисних елементів украй необхідним через тимчасовість грошей - з іншого.

Бони, текст яких написано лише від руки, були рідкістю. Основна ж маса грошей мала друкований текст. Він був здебільшого неякісним: серійні номери часто вбивались нумератором, деякі відсутні елементи дописувались від руки, підписи проставлялись різнокольоровими чорнилами та олівцями. Дуже рідко на бонах можна побачити факсиміле (див. рис.7) 15.

Рис.7. Підписи на бонах Українського клубу в Кам'янці на Поділлі (сьогодні Хмельницька область) та Рівненського Народного кооперативу. Факсиміле на боні Харківського позичково-ощадного товариства «Автокредит»

Емітенти використовували різні мови. У західноукраїнських землях друкували бони українською, угорською, польською мовами. У Наддніпрянщині вживали переважно російську мову. Використання нового російського правопису було рідкістю. Більшість російськомовних грошей містили тексти в старій орфографії. Іноді випускали бони з написами на їдиші (див. рис.8) 16.

Рис.8. Текст друкований їдишем на бонах Харківського єврейського товариства споживачів «Калколо»

Вивчення змісту тексту бон дозволяє визначити назви організацій, що їх випускали, місце випуску, причини емісії, умови обігу грошей тощо. Написи на приватних паперових грошах свідчать про те, що емітенти вважали свої грошові випуски тимчасовим явищем. Часто на бонах вони пояснювали причини емісії нестачею дрібних (розмінних) грошових знаків (див. рис.9) 17.

Рис. 9. Пояснення причин емісії на бонах Кооперативу «Допомога» м. Дубно (сьогодні Рівненська область), Феодосійського дрібно-торговельного позичково-ощадного товариства (сьогодні Автономна Республіка Крим) та Товариства споживачів Щербинівської копальні (сьогодні Донецька область)

У текстах більшості приватних емісій ішлося про можливість їхнього обміну в магазинах, відділеннях, касах, установах цього емітенту на державні гроші, товари та послуги (див. рис.10)18. Вказівки на можливість безперешкодного обміну бон на грошові знаки, товари та послуги були певною (за відсутністю інших) гарантією вартості приватних паперових грошей, спробою емітентів викликати довіру до власних бон.

Рис.10. Гарантії емітентів на бонах Малінського Першого кооперативного товариства споживачів (сьогодні Житомирська область), Меджибізького громадського кооперативу «Життя» (сьогодні Хмельницька область) та Краматорського Металургійного товариства (сьогодні Донецька область)

У текстах бон було вказано про умови, за яких вони можуть бути в обігу. Наголошено на обов'язковості підписів та печаток. Іноді емітенти нагадували користувачам бон про їхню відповідальність перед законом за підробку знаків (див. рис.11)19.

Рис.11. Напис про необхідність підписів на бонах Заводоуправління акціонерного товариства Лівен- гофських скляного та коркового виробництва (сьогодні Лисичанськ Луганської області) та обов'язковість печатки на грошах Торговельного підприємства Ст. Зембінської м. Львова

Рис. 12. Печатка на бонах Державної каси уряду податкового в м. Золочеві (сьогодні Львівська область)

Сфрагістичні ознаки грошей представлені круглими, овальними, прямокутними й восьмикутними печатками та штемпелями. Вони поряд з підписами і серійними номерами свідчили про перебування бон в обігу. З печаток дізнаємось назву емітенту. Деякі печатки містять зображення державного герба, що допомагає встановити час випуску та політичний режим, за якого бони були надруковані (див. рис.12) 20.

Надпечатки використовувались для друку відсутніх на грошах елементів.

Більшість емітентів використовували надпечатки для зазначення терміну обігу грошей. Іноді надпечатки стають джерелом інформації про масштаби застосування емісій населенням і містять штемпелі установ, що їх використовували (див. рис.13)21.

Рис. 13. Надпечатки на бонах Кременчуцького товариства споживачів «Самопоміч», Житомирського громадського клубу «ХХ століття» та Харківського позичково-ощадного товариства «Автокредит»

Відомі на бонах і пізніші надпечатки, які дозволяють прослідкувати долю бон після того моменту, коли вони втратили свою силу як засоби платежу. Наприклад, відомо про існування штемпелів 1923 р. на бонах позичково-ощадного товариства «Автокредит», які свідчили про те, що вони використовуватись у Ростові-на-Дону як квитки на виставу22.

Після закінчення терміну дії бони підлягали погашенню за допомогою трикутних зрізів, перфорації тощо (див. рис.14)23.

Рис.14. Ознаки погашення на бонах позичково-ощадного товариства «Автокредит» та Анонімного товариства Одеських трамваїв

Хронологічний аналіз дозволяє встановити час випуску грошей. На приватних паперових бонах могли стояти рік випуску чи дата емісії (див. рис.15)24. Іноді під час друку бон для дати залишали місце. Пізніше її проставляли від руки, або, як було зазначено, робились надпечатки з цією інформацією.

Рис.15. Час випуску бон Свято-троїцького храму м. Черкаси (1919 р.) та Нафтового союзу «Прем'єр» м. Борислав (сьогодні Львівська область) - 20 серпня 1919 р.

На більшості грошей ще під час друку позначався термін їхньої дії. Існувало два варіанти таких позначок. Перший - зазначення кінцевої дати дії грошей. Другий - вказівка терміну дії. За цією інформацією, бони повинні були перебувати в обігу певний строк з моменту видачі (див. рис.16)25.

Рис.16. Строки дії бон Товариства Стефан м. Полтава та Харківського позичково-ощадного товариства «Автокредит».

Продовжуючи аналіз зовнішніх ознак бон, відзначимо також метрологічні ознаки. Особливу увагу привертає використання емітентами різних назв приватних паперових грошей («бони», «чеки», «купони», «марки» та ін.). Важливим є те, що первинні значення цих термінів кардинально відрізняються від грошових. Терміном «бон», яким часто в українських містах у 1917-1921 рр. називали приватні гроші, здавна номінували кредитні документи. Деякі бони з'явились в обігу внаслідок зміни функції чекових книжок, які втрачали конкретного власника і перетворювались на засоби платежу і обміну. Частина бон походила від квитанцій на отримання грошей чи товарів. Інші -стали приватними грошовими одиницями внаслідок зміни ролі купонів та ордерів. Походження грошей від фінансових документів, таких як розписка чи здача, хоча не були дуже поширеними, але теж мали місце в грошовому обігу. Відома і така назва бон, як «марки». Термін був запозичений з Німеччини, де «марками» називали спеціальні платіжні засоби, що використовувались у споживчій кооперації. З 60-х рр. ХІХ ст. ці знаки оплати стали широко розповсюдженими в Російській імперії26.

Здебільшого гроші означеного періоду були невеликих номіналів. Про це свідчать дані про розміри заробітної плати та ціни досліджуваного періоду27. Дрібні номінали є показником того, що приватні гроші використовувались переважно як розмінні знаки.

Узагальнюючи матеріали дослідження бон за зовнішніми ознаками, зазначимо, що оформлення бон відрізняється низкою не характерних для інших грошових випусків особливостей. Винятковість досліджуваних емісій зумовила певну специфіку критики приватних паперових грошей. Спробуємо дати характеристику зовнішнім ознакам бон і особливостям їхнього аналізу.

Приватний (внутрішній) характер емісій, нелегальність випусків, тимчасовість і необов'язковість грошового обігу та обмежені технічні ресурси зумовили відсутність на більшості бон гербів і геральдичних знаків. Ті ж винятки, що трапляються, свідчать про лояльність, підпорядкованість емітента певній владі. Орнаментальні ознаки відрізняються максимальною простотою, не характерною для державних грошових знаків. Паперові бони не містять іконографічних і філігранних елементів.

Для приватних паперових бон типовим є використання емблем, печаток та текстових позначок, які свідчать про організацію-емітент, її гарантії, можливість використання емісій у внутрішньому грошовому обігу.

Підписи, серійні номери і печатки (сфрагістичні та неографічні ознаки) є головними показниками дійсності бон та знаходження їх в обігу. Сфрагістичні ознаки допомагають встановити місце проведення емісій, організацію-емітент, масштаби обігу грошей, час їхнього друку і строки обігу. Неографічні - говорять про мову та орфографію, якими надруковано текст бон. Аналіз тексту говорить про діяльність емітентів, місце, період і причини випуску приватних паперових грошей, умови їхнього використання, можливість та хід вилучення з обігу. За сфрагістичними та неографіч- ними ознаками можна судити про авторитет емітента серед користувачів бон, а отже, про місце і роль емісії серед інших грошових випусків досліджуваного періоду.

Хронологічні елементи засвідчують тимчасовість обігу бон, для них, на відміну від державних грошових знаків, більш характерним було позначення не року випуску знаків, а терміну дії.

Метрологічні ознаки свідчать про шляхи походження назв приватних паперових грошей, вказують на тимчасовість і внутрішній характер грошового обігу, причиною появи якого була недостатня кількість розмінних грошей.

References

Dmytriienko M ., Yushchenko V, Lytvyn V., Yakovlieva L. (1998). Hroshi v Ukraini : fakty i dokumenty. Kyiv : ARC-Ukraine.

Hai-Nyzhnyk P. P. (2000). Finansova polityka uriadu Ukrainskoi Derzhavy Hetmana P.Skoropadskoho (29 kvit- nia - 14 hrudnia 1918 r.). Avtoref. dys... kand. ist. nauk. Kyiv : Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho NAN Ukrainy.

Hai-Nyzhnyk P. P. (2008). Finansova polityka Tsentralnoi Rady ta uriadiv Ukrainskoi Narodnoi Respubliky (berezen 1917 r. - kviten 1918 r.). Avtoref. dys. d-ra ist. nauk. Kyiv : Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi universytet».

Tkhorzhevskyi R. I. (1995). Paperovi hroshovi znaky i bony yak istoryko-ekonomichni dzherela i obiekt bonistyky (1917-1925rr.). Avtoref. dys. d-ra ist. nauk. Kyiv.

Riabchenko P. F., Butko V. Y. (1999). Polnyi kataloh bumazhnykh denznakov y bon Rossyy, SSSR, stran SNH (1769-2000 hh.) T. 2 : Bony Ukrayny. Kyiv : Lohos.

Markovetska H. M. (2003). Paperovi hroshovi znaky i bony Skhidnoi Halychyny 1914-1920 rr.: Avtoref. dys. kand. ist. nauk : 07.00.06. Ternopil.

Sapozhnyk H. V. (2003). Paperovi hroshovi znaky ta bony Volyni 1914-1921 rr. yak istoryko ekonomichne dz- herelo ta ob'iekt bonistyky: Avtoref. dys. kand. ist. nauk 07.00.06. Ternopil.

Shyshkina Ye. K. (2007). Nezahalnoobov'iazkovi paperovi hroshi (bony) Ukrainy 1914-1925 rr. yak istorychne dzherelo. Avtoref. dys. kand. ist. nauk. Kharkiv.

Lvivskyi istorychnyi muzei. - BN-311. Bon hoteliu «Georgia», m. Lviv.

Lvivskyi istorychnyi muzei. - BN-270-275. Bony tsukerni Liudvyha Zalevskoho, m. Lviv.

Kharkivskyi istorychnyi muzei im. M. F. Sumtsova. - DBZ-1732. Order v kasu Studentskoho kooperatyvu Kharkivskoho Tekhnolohichnoho instytutu.

Kataloh bumazhnykh denezhnykh znakov (bon). Retrieved from : http://www.fox-notes.ru.

Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti. - F.R.4876. - Op.15. - Od.zb.13. - Ark.27, 29.

Derzhavnyi arkhiv Kyivskoi oblasti - F.1. - Op.326. - Od.zb.299. - Ark.85zv., 111.

Shyshkina Ie. K. (2008). Nezahalnoobov'iazkovi paperovi hroshi (bony) Ukrainy 1914-1925 rr. yak istorychne dzherelo. Dys.kand. ist. nauk. Dnipropetrovsk. Vol. 2. Dodatky.

Kharytonov Dm. (2003). Bumazhnye denhy evreiskykh obshchyn v Rossyy : Kataloh bumazhnykh deneh, ymevshykh khozhdenye v kachestve platezhnykh sredstv v evreiskykh obshchynakh na terrytoryy Rossyy v peryod 1917-1920 hh. Praha.

Abrosymov V. M., Kirzhner I. O., Khalatov S. V. (2005). Hroshovi znaky ta monety Ukrainy. Kharkiv : Koloryt.

Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti. - F.R.1354. - Op.1. - Od.zb.203.- Ark. 398.

Muzei deneh h. Feodosyia. Retrieved from: http://www.museum-of-money.org

Kotsarenko V. (June 22, 2000) Kramatorskye denhy. Lehenda yly byl? Tekhnopolys, 25 (414).

Lvivskyi istorychnyi muzei. - BN-260-262, 264-269. Bony torhovelnoho pidpryiemstva Stanislavy Zem- binskoi.

Mestnye y rehyonalnye samoupravlenyia. Ukrayna. Evropa. Retrieved from : https://bonistika.net/index. php?site=1&par=1&id=953

K[utylyn] V. Y. (1929). O bonakh Avtokredyta. Severo-Kavkazskyi kollektsyoner. 7,10.

Ekspozytsyia «Ystoryia deneh». Hoznak. Retrieved from : http://museum.goznak.ru.

Bony rehyonalnykh vypuskov. Retrieved from : https://www.znak-auction.ru/bonds.

Fenhler Kh., Hyrou H., Uynher V. (1993). Slovar numyzmata : Yzd.2., dop. y pererab. Moscow: Radyo y sviaz. Shyshkyn A. P. (1974). Metallycheskye bony Ukrayny kontsa ХІХ - nachala ХХ v. Numizmatyka i sfrahistyka 5, 72-81.

Размещено на Allbest.ru