Формування середньої спеціальної бібліотечної освіти в Україні у 1920-х - 1950-х рр.: від бібліотечних курсів до спеціалізованих технікумів

Чимало середніх спеціальних бібліотечних навчальних закладів, зокрема технікумів, в Україні було створено лише наприкінці Великої Вітчизняної війни. Наприклад, у 1944 р. було створено технікум політосвіти у м. Білгород- Дністровську, який у 1957 р. було перенесено у м. Канів і в подальшому перейменовано на Канівське училище культури і мистецтв Черкаської обласної ради (нині - Канівське училище культури і мистецтв). Так само у 1944 р. було створено в Херсоні технікум політосвіти з відділеннями бібліотечної та клубної роботи, який пізніше був перейменований в культурно-освітнє училище, а з 1990 р. - в училище культури. У 1944 р. було започатковано Дніпропетровський технікум політосвіти (нині - Дніпропетровський коледж культури), який у 1946/1947 н. р. було перейменовано на технікум з підготовки культурно-освітніх працівників, що готував кадри для клубних закладів та масових бібліотек. Так само, наприклад, Кримська школа культпросвіти, що була заснована у 1948 р., лише через 10 років після свого заснування була об'єднана з Сімферопольським бібліотечним технікумом. Проте Сімферопольський бібліотечний технікум, що був заснований у сер. 1930-х рр., проіснував під своєю назвою більше 20 років (нині - це Кримський університет культури, мистецтв і туризму). А наприклад, Одеське училище культури (нині - Одеське училище мистецтв і культури імені К. Ф. Данькевича), що веде свою історію від 1939 р., коли на базі школи політпросвіти було засновано технікум політпросвіти, а у 1946/1947 н. р., як і більшість інших подібних технікумів, було перейменовано на Одеський технікум підготовки культурно-освітніх працівників, а у 1961 р. - на Одеське культурно-освітнє училище.

Протягом розвитку середньої спеціальної бібліотечної освіти у досліджуваний період у бібліотечних технікумах часто змінювалися навчальні програми. Загалом, поступово вони ставали все більш уніфікованими. Бібліотечна професія в СРСР продовжувала розглядатися як педагогічна, тому навчальні плани і програми мали певну педагогічну спрямованість. Наприкінці 1940 -х - на поч. 1950-х було введено низку нових дисциплін («Історія ВКП(б)», «Психологія» та ін.) або об'єднано декілька предметів у новому курсі (наприклад, введено курс «Бібліотекознавства», що об'єднав «Історію бібліотечної справи», «Організацію роботи бібліотек» та «Керівництво читанням») [14, с. 37]. Окрім введення нових дисциплін, змін у навчальних програмах та планах, у постановах та офіційних документах зазначалося, що «читавшиеся ранее в институтах и техникумах курсы «Организация библиотечного дела в СССР», «История библиотечного дела» и «Методы работы с читателем» страдали объективизмом, аполитичностью, нередко изучались в отрыве от богатейшего опыта культурного строительства» [13, с. 3]. Також зверталась увага на: невідповідність великого обсягу навчальних програм з певних дисциплін тій кількості годин, які відводили на опрацювання окремих тем; строкатість і різнобій у вивченні одних і тих самих навчальних розділів при опрацюванні різних спеціалізованих курсів; хронічну нестачу навчальної літератури (навіть заплановані для бібліотечних технікумів 10 примірників з кожної дисципліни не завжди надходили у повному обсязі) [15, с. 17]. Неузгодженість навчальних програм іноді призводила до таких курйозів, що у деяких бібліотечних технікумах кількість годин, наприклад, з бібліографії перебільшувала обсяг годин з цього предмету на бібліотекознавчих факультетах бібліотечних інститутів (у технікумі - 232 години, в інституті - 214) [17, с. 8 ]. Наприкінці 1940-х рр. у бібліотечних технікумах не вистачало не тільки підручників, зошитів та інших навчальних матеріалів, а й викладачів: з фахових дисциплін часто працювало всього 2-5 викладачів.

З 1950-х рр. кількість охочих навчатися у бібліотечних технікумах починає зростати, підвищився конкурс серед абітурієнтів. Відповідно і рівень знань як студентів, так і випускників, значно покращився у порівнянні з довоєнним чи післявоєнним періодом. У цей час, як і раніше, до бібліотечних технікумів приймали осіб віком 14-30 років, що мали неповну (семирічну) середню освіту, які пройшли за конкурсом, здавши іспити з «Конституції СРСР» (усно), з «Російської мови і літератури» (усно і письмово - диктант) та з «Математики» (усно і письмово). У 1950 р. навчальні заклади України готували вже 8447 бібліотечних спеціалістів [21, с. 5] (для порівняння, у Російській Федерації у 1951 р. тільки в бібліотечних технікумах навчалося приблизно 11 тис. студентів [31, с. 16]. Комітет у справах культурно-освітніх установ, враховуючи гостру потребу у кваліфікованих кадрах для сільських і районних бібліотек, вийшов з пропозицією до Ради Міністрів УРСР про відкриття з 1 вересня 1950 р. у м. Києві Інституту підвищення кваліфікації культурно -освітніх працівників та організації технікумів ще в дев'яти областях для того, щоб кожна область мала свій технікум, який готував би бібліотечних фахівців [21, с. 5-6].

З 1953 р. поступово впроваджувалася реформа середньої спеціальної освіти, за якою до бібліотечних технікумів починали приймати абітурієнтів на базі десятирічного шкільного навчання (цікаво, що перший випуск десятикласників відбувся у 1935 р.). У такому разі термін підготовки бібліотечних фахівців середньої кваліфікації у бібліотечних технікумах скорочувався до 1,5-2-х років. У 1957 р. бібліотечні технікуми випустили більше трьох тисяч кваліфікованих бібліотекарів, що в 10 разів збільшило склад кадрів районних і сільських бібліотек [21]. У зазначеному році в Україні діяли 23 технікуми, що готували бібліотекарів, у кожному з яких були заочні відділення навчання (всього в СССР у цей рік діяло 32 бібліотечних технікуми та 35 культосвітніх технікуми, де були бібліотечні відділення) [18, с. 152]. Відомо, що у 1957 р. в Україні серед працівників масових бібліотек Міністерства культури лише 46 % мали вищу та середню спеціальну бібліотечну освіту.

У 1961 р. колегія Міністерства культури УРСР визнала, що оскільки в бібліотечних та в інших технікумах з підготовки культосвітніх працівників немає жодного технічного предмета, то недоцільно їх називати технікумами. До того ж, з точки зору організації навчального процесу зазначені технікуми наближені до музичних і театральних училищ. Отже, навесні 1961 р. Постановою Колегії Міністерства культури України бібліотечні технікуми та всі технікуми з підготовки культосвітніх працівників в країні було перейменовано на культурно- освітні училища. У 1962 р. у СРСР діяло 17 бібліотечних технікумів і 62 бібліотечних відділення в культурно-освітніх школах і училищах [30, с. 232].

У Росії, Білорусії та у деяких інших колишніх республіках СРСР бібліотечні технікуми діють і до тепер.

В залежності від особливостей загального розвитку бібліотечної освіти, соціально-політичних, культурних та інших чинників, розвиток середніх спеціальних бібліотечних навчальних закладів в Україні, зокрема - технікумів, що готували бібліотечних фахівців у період 1920-1950-х рр., можна умовно розподілити на наступні етапи:

1-й етап (1920-ті рр. - 1934) - заснування низки середніх спеціальних бібліотечних навчальних закладів та формування основних принципів їхньої роботи; формування основних підходів щодо створення навчальних програм та організація навчального процесу в технікумах, що готували бібліотекарів; формування певних особливостей діяльності та різновидностей зазначених навчальних закладів (педтехнікуми, радпартшколи, технікуми комуністичної освіти, технікуми і школи політосвіти та ін.), а також тенденції до узгодженості та консолідації навчального процесу;

2-й етап (1934-1941) - започаткування окремих середніх спеціальних бібліотечних навчальних закладів - бібліотечних технікумів; прагнення до формування єдиних навчальних програм (на базі педагогічної освіти) та посилення координації роботи у підготовці бібліотечних фахівців між навчальними закладами різних освітніх рівнів;

3-й етап (1941-1944 рр.) - «військовий період» - організація роботи зазначених технікумів в евакуації та підготовка фахівців за скороченою програмою;

4-й етап (1944 - поч. 1950-х рр.) - післявоєнний період - період налагодження на звільнених територіях функціонування середніх спеціальних біб- ліотечних навчальних закладів; більшість бібліотечних технікумів в Україні у другій пол. 1940-х - у 1950-х рр. було перейменовано на технікуми політосвіти, а надалі на технікуми підготовки культурно-освітніх працівників (рідше - училища або школи);

5-й етап (поч. 1950-х рр. - 1961) - подальший планомірний розвиток технікумів, зокрема бібліотечних та культосвітніх, що були організовані майже в усіх обласних центрах України; розширення їхньої мережі та посилення їх матеріально-технічної та навчальної бази аж до скасування у 1961 р. та перейменування на культурно-освітні училища.

Отже, у другій пол. 1930-х рр. у країні сформувалася система середньої спеціальної бібліотечної освіти, що складалася не лише тільки з курсів підготовки та перепідготовки спеціалістів, а й з низки спеціальних навчальних закладів - різних видів технікумів і шкіл, що готували бібліотекарів, зокрема, з мережі окремих бібліотечних технікумів. На навчальній базі бібліотечних, політосвітніх, культосвітніх технікумів успішно розвивалася спеціалізація бібліотекарів для різних видів бібліотек. Наприклад, у другій пол. 1940 -х - 1950-х рр. на бібліотечних відділеннях Київського, Харківського, Одеського та Львівського культосвітніх технікумів вже була спеціалізація з підготовки бібліотечних фахівців для дитячих та шкільних книгозбірень.

У 1950-х рр. була створена чітка мережа середніх спеціальних навчальних закладів, що готували кваліфікованих бібліотекарів для державних масових, наукових і профспілкових книгозбірень. В першу чергу, зазначені технікуми задовольняли потреби у бібліотечних фахівцях певної області. Підготовка фахівців у досліджуваних технікумах стала базовою основою кадрового ресурсу бібліотекарів середньої ланки кваліфікації для книгозбірень різних типів і ви - дів (переважно, для масових, зокрема - сільських бібліотек).

історичний бібліотекар технікум освітній

Список використаної літератури

1. Бачинська Н. А. До джерел вищої бібліотечної освіти в Україні (початок ХІХ - перша чверть ХХ століття) / Н. А. Бачинська // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2017. -

№ 2. - С. 46-52. - Відомості доступні також через Інтернет: (дата звернення: 02.08.2019).

2. Березюк Н. Бібліотечна освіта в Україні: (сторінки історії) / Н. Березюк // Бібл. вісн. - 2000. - № 1. - С. 32-35.

3. Борович Б. О. Пути сближения книги с читателем: опыт методологии культурной работы в библиотеке / Б. О. Борович. - Харьков: 1-я Гос. тип., 1922. - 103 с.

4. Бурба О. Більше уваги роботі бібліотечних технікумів / О. Бурба // Б-ка у соц. будівництві. - 1934. - № 9. - С. 12-14.

5. Глазков М. Н. Как создавалась система (подготовка советских библиотекарей в предвоенное десятилетие) / М. Н. Глазков // Встреча. - 2003. - № 9. - С. 10-13.

6. Гранкина И. И. Разработка масштабных проектов подготовки библиотечных кадров в России в конце 1917 - начале 1921 г. / И. И. Гранкина // Науч. и техн. б-ки. - 2015. - № 9. - С. 51-66. - (дата звернення: 02.08.2019).

7. Державний архів Вінницької області : путівник / уклад.: О. Петренко, В. Верхолюк, Ф. Винокурова [та ін.]. - Вінниця : Т. П. Барановська, 2015. - 754с.

8. Доблер Ф. Э. Проблема библиотечных кадров / Ф. Э. Доблер // Красный библиотекарь. - 1930. - № 3. - С. 21-26.

9. Добренко Е. А. Формовка советского читателя: социальные и эстетические предпосылки рецепции советской литературы / Е. Добренко. - СПб.: Гуманитар. агентство «Акад. проект», 1997. - 320, [3] с.

10. Дубровіна Л. А. Бібліотечна справа в Україні в ХХ ст. / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко. - Київ, 2009. - 530 с.

11. Енциклопедія українознавства : загальна частина (ЕУ-І) / гол. ред. В. Кубійович. - Мюнхен ; Нью- Йорк, 1949. - Т. 3. - С. 934-954.

12. Енциклопедія українознавства : словникова частина (ЕУ-ІІ) / гол. ред. В. Кубійович. - Париж; Нью- Йорк, 1955. - Т. 1. - С. 120-132.

13. За высокое качество подготовки библиотечных кадров // Библиотекарь. - 1950. - № 9. - С. 1-5.

14. Захарова М. Наболевшие вопросы работы библиотечных техникумов / М. Захарова // Библиотекарь. - 1950. - № 3. - С. 37-39.

15. Захарова М. О некоторых вопросах работы библиотечных техникумов / М. Захарова // Библиотекарь. - 1948. - № 1. - С. 14-21.

16. Іваницький В. Ф. Підготування наукових бібліотекарів і взагалі наукових робітників у галузі бібліотекознавства та бібліографії / В. Ф. Іваницький // Бібл. зб. - 1927. - № 2. - С. 93-102.

17. Карпов Г. О состоянии и задачах подготовки кадров в библиотечных техникумах / Г. Карпов // Библио - текарь. - 1948. - № 4. - С. 1-10.

18. Комский С. А. Библиотечное дело в Украинской ССР / С. А. Комский // 40 лет библиотечного строительства в СССР: докл. науч. конф. (Москва, 23-26 дек. 1957 г.). - М., 1958. - С. 146-159.

19. Комский С. Подготовка и переподготовка библиотечных кадров на Украине / С. Комский // Красный библиотекарь. - 1936. - № 8. - С. 15-19.

20. На фронті культури. - Київ: Рад. школа, 1935. - 264 с.

21. Новікова Н. Професійне становлення бібліотечного спеціаліста : з історії формування кадрів дитячих бібліотек України : 40-60-ті роки ХХ ст. / Н. Новікова // Світ дитячих бібліотек. - 2003. - N° 1. - С. 3-6.

22. Потапова Л. Так складывалась система обучения / Л. Потапова // Библиотекарь. - 1967. - № 7. - С. 28-32.

23. Прилуцький В. Повсякденне життя студентів / В. Прилуцький // Нариси повсякденного життя радянської України в добу НЕПу (1921-1928). - Київ : Ін-т історії України НАН України, 2010. - Ч. 2. - С. 79-106.

24. Рубакин Н. А. Работа библиотекаря с точки зрения библиопсихологии: к вопросу об отношении книги и читателя / Н. А. Рубакин // Читатель и книга. Методы их изучения. - Харьков : Труд, 1925. - Вып. 1. - С. 37-65.

25. Смушкова М. О работе бибобъединений / М. Смушкова // Красный библиотекарь. - 1926. - № 1. - С. 5-12.

26. Соколов А. В. Сто лет библиотечной школьной педагогике (1913-2013) [Электронный ресурс] / А. В. Соколов. - Электрон. дан. - Режим доступу: https://bit.ly/2GOMNXc (дата обращения: 04.07.2019). - Загл. с экрана.

27. Соляник А. А. Флагман бібліотечно-інформаційної освіти / А. А. Соляник // Вісн. Харків. держ. акад. культури. - 2009. - Вип. 27. - С. 74-83.

28. Троїцька О. Бібліотечний факультет ВУІКО в 1933-34 році / О. Троїцька // Б-ка у соц. будівництві. - 1934. - № 9. - С. 15-17.

29. Труды Первого Всероссийского съезда по библиотечному делу, состоявшегося в С.-Петербурге с 1-го по 7-е июня 1911 г.: в 2 ч. - СПб., 1912. - Ч. 1. - 440 с.

30. Цареградский И. М. Библиотечно-библиографическое образование / И. М. Цареградский // Педагогическая энциклопедия. - М.: Сов. энцикл., 1964. - Т. 1. - С. 230-234.

31. Цареградский И. Выше идейно-теоретический уровень обучения в библиотечных техникумах / И. Цареградский // Библиотекарь. - 1951. - № 7. - С. 16-19.

References

[1] . Bachynska N. A. Do dzherel vyshchoi bibliotechnoi osvity v Ukraini (pochatok XIX - persha chvert XX

stolittia) [To the sources of higher librarianship education in Ukraine (beginning of the nineteenth to first quarter of the twentieth century)]. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia [Library Science. Documentation. Informology]. 2017, no 2, pp. 46-52. Available at: https://bit.ly/2KodUZX.

[2] . Bereziuk N. Bibliotechna osvita v Ukraini: (storinky istorii) [Library education in Ukraine: history page].

Biblitechnyi visnyk [Library Bulletin]. 2000, no 1, pp. 32-35

[3] . Borovich B. O. Puti sblizhenija knigi s chitatelem: opyt metodologii kul'turnoj raboty v biblioteke [Ways of

rapprochement of the book with the reader: experience of the methodology of cultural work in the library]. Kharkov, 1922, 103 p.

[4] . Burba O. Bilshe uvahy roboti bibliotechnykh tekhnikumiv [More attention to the work of library colleges].

Bibliotheka u sotsialistychnomu budivnytstvi [Library in socialist construction]. 1934, no 9, pp. 12-14

[5] . Glazkov M. N. Kak sozdavalas sistema (podgotovka sovetskih bibliotekarej v predvoennoe desjatiletie) [How

the system was created (the training of Soviet librarians in the prewar decade)]. Vstrecha[A meeting]. 2003, no 9, pp. 10-13

[6] . Grankina I. I. Razrabotka masshtabnyh proektov podgotovki bibliotechnyh kadrov v Rossii v konce 1917 -

nachale 1921 g. [Development of large-scale projects for the preparation of library personnel in Russia at the end of 1917 - early 1921]. Nauchnye i tehnicheskie biblioteki [Scientific and technical libraries]. 2015, no 9, pp. 51-66.

[7] . Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoi oblasti: putivnyk [State Archives of Vinnytsia Region: guide]. Vinnytsia, 2015,

754 p.

[8] . Dobler F. Je. Problema bibliotechnyh kadrov [The problem of library staff]. Krasnyj bibliotekar [Red

librarian]. 1930, no 3, pp. 21-26

[9] . Dobrenko E. A. Formovka sovetskogo chitatelja: socialnye i jesteticheskie predposylki recepcii sovetskoj

literatury [Shaping the Soviet reader: social and aesthetic prerequisites for the reception of Soviet literature]. Sankt-Petersburg, 1997, 320, [3] p.

[10] . Dubrovina L. A., Onyshchenko O. S. Bibliotechna sprava v Ukraini v XXstolitti [Library business in Ukraine

in the twentieth century]. Kiev, 2009, 530 p.

[11] . Entsyklopediia ukrainoznavstva: zahalna chastyna (EU--I) [Encyclopedia of Ukrainian Studies. General part

[12] (Eu-I)]. Munich, Niu-York, 1949, vol. 3, pp. 934-954 . Entsyklopediia ukrainoznavstva: slovnykova chastyna (EU-II) [Encyclopedia of Ukrainian Studies. The

vocabulary part (Eu-II)]. Paris, Niu-York, 1955, vol. 1, pp. 120-132

[13] . Za vysokoe kachestvo podgotovki bibliotechnyh kadrov [For the high quality training of library staff].

Bibliotekar [Librarian]. 1950, no 9, pp. 1-5

[14] . Zaharova M. Nabolevshie voprosy raboty bibliotechnyh tehnikumov [Sore points of the work of library

technical schools]. Bibliotekar [Librarian]. 1950, no 3, pp. 37-39

[15] . Zaharova M. O nekotoryh voprosah raboty bibliotechnyh tehnikumov [On some issues of the work of library

technical schools]. Bibliotekar [Librarian]. 1948, no 1, pp. 14-21

[16] . Ivanytskyi V. F. Pidhotuvannia naukovykh bibliotekariv i vzahali naukovykh robitnykiv u haluzi

bibliotekoznavstva ta bibliohrafii [Preparation of scientific librarians and general research workers in the field of librarianship and bibliography]. Bibliotechnyi zbirnyk [Library Collection]. 1927, no 2, pp. 93-102

[17] . Karpov G. O sostojanii i zadachah podgotovki kadrov v bibliotechnyh tehnikumah [On the status and tasks of

training in library colleges]. Bibliotekar [Librarian]. 1948, no 4, pp. 1-10

[18] . Komskij S. A. Bibliotechnoe delo v Ukrainskoj SSR [Library business in the Ukrainian SSR]. [40 let bibliotechnogo stroitel'stva v SSSR]: doklady nauchnoy konferentsii 23--26 dekabrya 1957 g. [40 years of library construction in the USSR]. Moskva, 1958, pp. 146-159

[19] . Komskij S. Podgotovka i perepodgotovka bibliotechnyh kadrov na Ukraine [Training and retraining of library

staff in Ukraine]. Krasnyj bibliotekar [Red librarian]. 1936, no 8, pp. 15-19

[20] . Na fronti kultury [At the front of culture]. Kiev, 1935, 264 p.

[21] . Novikova N. Profesiine stanovlennia bibliotechnoho spetsialista: (Z istorii formuvannia kadriv dyt.. b-k

Ukrainy: 40-60-ti roky XX st.) [Professional formation of a library specialist: (From the history of the formation of the personnel of children libraries of Ukraine: 40-60-ies of the XX century)]. Svit dytiacgykh bibliotek [The world of childrens libraries]. 2003, no 1, pp. 3-6

[22] . Potapova L. Tak skladyvalas sistema obuchenija [This is how the training system developed]. Bibliotekar [Librarian]. 1967, no 7, pp. 18-32

[23] . Prylutskyi V. Povsiakdenne zhyttia studentiv [Everyday life of students]. Narysy povsiakdennoho zhyttia radianskoi Ukrainy v dobu nepu (1921--1928) [Essays on the daily life of Soviet Ukraine in the days of the Nep (1921-1928)]. Kiev, 2010, part 2, pp. 79-106

[24] . Rubakin N. A. Rabota bibliotekarja s tochki zrenija bibliopsihologii. K voprosu ob otnoshenii knigi i chitatelja

[Job librarian in terms of bibliopsychology. On the relationship between the book and the reader]. Chitatel i kniga. Metody ih izuchenija [Reader and book. Methods for studying them]. Kharkov, 1925, issue 1, pp. 37-65

[25] . Smushkova M. O rabote bibobedinenij [On the work of library associations]. Krasnyj bibliotekar [Red librarian]. 1926, no 1, pp. 5-12

[26] . Sokolov A. V. Sto let bibliotechnoj shkolnoj pedagogike (1913--2013) [One hundred years of library school pedagogy (1913-2013)]. Available at: https://bit.ly/2GOMNXc.

[27] . Solianyk A. A. Flahman bibliotechno-informatsiinoi osvity [The flagship of library and information education].

Visnyk Kharkivskoi derzhvnoi akadimii kultury [Bulletin of Kharkiv state academy of culture]. 2009, issue 27, pp. 74-83

[28] . Troitska O. Bibliotechnyi fakultet VUIKO v 1933-34 rotsi [Library Faculty of the All-Ukrainian Institute

of Communist Education in 1933-34]. Bibliotheka u sotsialistychnomu budivnytstvi [Library in socialist construction]. 1934, no 9, pp. 15-17

[29] . Trudy Pervogo Vserossijskogo s'ezda po bibliotechnomu delu, sostojavshegosja v S.-Peterburge s 1-go po 7-e

ijunja 1911 g. [Proceedings of the First All-Russian Library Congress, held in St. Petersburg from the 1st to the 7th of June 1911]. Sankt-Petersburg, 1912, part 1, 440 p.

[30] . Caregradskij I. Vyshe idejno-teoreticheskij uroven' obuchenija v bibliotechnyh tehnikumah [Higher ideological

and theoretical level of training in library technical schools]. Bibliotekar [Librarian]. 1951, no 7, pp. 16-19

[31] . Caregradskij I. M. Bibliotechno-bibliograficheskoe obrazovanie [Library bibliographic education].

Pedagogicheskaja jenciklopedija [Pedagogical encyclopedia]. Moskva, 1964, vol. 1, pp. 230-234

Размещено на Allbest.ru