Діяльність осередків "Товариства імені Михайла Качковського" на Товмаччині (1920-1930-ті рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Діяльність осередків «Товариства імені Михайла Качковського» на Товмаччині (1920-1930-ті рр.)

Activity of local centers of «Mykhailo Kachkovskyi society» in Tovmachchyna (1920-1930 s)

Федоришин І.Я.,

аспірант кафедри історії України

У статті розкрито проблему практичної діяльності осередків москвофільської (русофільської) організації «Товариство імені Михайла Качковського» у Товмацькому повіті Станиславівського воєводства протягом 1920-1930-хрр.

У публікації показано процес відродження й подальшого розвитку читалень ім. М. Качковського на Товмаччині, діяльність товариства щодо національного, культурно- освітнього та морального виховання руського населення. У Товмацькому повіті в міжвоєнний період функціонувало лише чотири читальні «Товариства ім. М. Качковського», які були зосереджені в Отинійському судовому окрузі. По різному велася діяльність читалень: краще в м. Отинія, с. Ворона, с. Ляцьке Шляхецьке, трохи гірше в с. Старі Кривотули.

Автор охарактеризував і проаналізував практичну роботу місцевих організацій товариства, показав їхню культурно-просвітницьку роботу, відносини та взаємодію з Головним правлінням організації, з іншими москвофільськими організаціями, як-от з товариством «Руський народний дім», ставлення до українських культурно-просвітницьких і молодіжних інституцій, внутрішні конфлікти, проблемні питання, що були болісними для усіх читалень, а саме брак власного приміщення, невелика кількість членства, низький рівень дисципліни членів.

Культурно-просвітницьку діяльність організації відображено через проведення різних свят, забав, танцювальних вечорів, товариських ігор, влаштування Днів руської культури, вшанування російських письменників, постановок аматорських драматичних вистав, організацію самоосвітніх, театральних, хорових, щадничих кружків (гуртків), відчити лекцій і курсів.

До вересня 1939 р. «Товариство ім. М. Качковського» залишалося наймасовішою москвофільською організацією як Східної Галичини, так і Товмаччини. Після встановлення радянської влади воно, незважаючи на одвічні симпатії до Москви, було заборонене й розпущене.

Ключові слова: Товариство імені Михайла Качковського, Товмаччина, москвофільство, руський, читальня, гурток, правління.

The article deals with the problem of the practical activity of the centers of the Moscophilic (Russophilic) organization “Mykhailo Kachkovskyi Society ” in the Tovmach district of the Stanyslaviv voivodeship during the 1920s and 1930s.

The publication shows the process of revival and further development of Mykhailo Kachkovskyi reading houses in the Tovmach district, the activities of the society in relation to the national, cultural, educational and moral education of the Russian population. There were only four Mykhailo Kachkovskyi reading houses in the Tovmach district during the interwar period, which were concentrated in the Otynia judicial district. Reading houses activities were conducted in different ways: better in Otynia town, Vorona village, Lyatske Shlakhetske village, a little worse in Stari Kryvotuly village.

The author has characterized and analyzed the practical work of local organizations of the society, showed their cultural and educational work, relations and interaction with the Main institution of the organization, with other moscophilic organizations, such as with the "Russian People's House” Society, attitude to Ukrainian cultural and educational institutions, internal conflicts, problematic issues that were painful for all reading, namely the lack of one's room, a small number of members, low discipline of members.

Cultural and educational activity of the organization is reflected through the holding of various holidays, entertainment, dance nights, social games, arranging the Days of Russian culture, honoring Russian writers, performances of amateur dramatic performances, organizing self-educational, theatrical, choral, gentle circles and circles.

Until September 1939 "Mykhailo Kachkovskyi Society” remained the most massive moscophilic organization in both Eastern Galicia and Tovmachchyna. After the establishment of Soviet power, it, despite its eternal sympathy for Moscow, was banned and dissolved.

Keywords: Mykhailo Kachkovskyi Society, Tovmachchyna, Moscophiles, Russian, reading house, circle, Main institution.

Постановка проблеми

Актуальність дослідження полягає у відображенні об'єктивної реконструкції історичного процесу, присвяченого вивченню москвофільського (русофільського) руху в Східній Галичині, крізь призму діяльності «Товариства («Общества») імені Михайла (Михаїла) Качковського» у Товмацькому повіті Станиславівського воєводства в міжвоєнний період.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню зародження, розвитку та діяльності «Товариства імені Михайла Качковського» у Східній Галичині присвятили свої наукові публікації Олексій Сухий [12], Ірина Орлевич [8], Володимир Лукашів [5], Любов Пугач [11]. Надзвичайно важливим й інформативним джерелом цієї проблематики є архівні справи Ф. 182 «Товариство ім. М. Качковського, м. Львів. 1876-1939 рр.» Центрального державного історичного архіву в м. Львів. Чимало відомостей про культурно-просвітницьку діяльність осередків Товариства знаходимо в часописах «Земля і воля» (виходив 1928-1939 рр.) та «Русскій голос» (1922-1939 рр.).

Постановка завдання

Відобразити та проаналізувати практичну діяльність осередків («кружків») «Товариства імені Михайла Качковського» на Товмаччині в 1920-1930-х рр.

Виклад основного матеріалу дослідження

качковський товариство читальня

«Товариство імені Михайла Качковського» засноване 1874 р. в м. Коломия з ініціативи видатного москвофільського діяча, посла (депутата) австрійського парламенту о. Івана Наумовича на противагу товариству «Просвіта».

Покровителем організації обрано покійного на той час відомого галицького громадського діяча, мецената М. Качковського, який, попри відсутність чіткого почуття національної ідентичності, прихильно ставився як до народовців (українофілів), так і до москвофілів. Останніх, щоправда, він підтримував фінансово та заповів їм 80 тис. гульденів (золотих ринських) на культурно-просвітні потреби. Товариство ставило за мету створення філій, читалень, поширення наук, народності, працьовитості, тверезості, заощадливості, громадянської свідомості та різних чеснот серед руського народу в Австрії [8, с. 101; 11, с. 185; 12, с. 206].

У 1876 р. задля покращення організаційної діяльності, стану фінансових справ, залучення до своїх рядів інтелектуального потенціалу центральний осідок Товариства перенесено з м. Коломия до м. Львів [12, с. 212-213].

Структурно «Товариство ім. М. Качковського» було триступеневою організацією: Головне правління (виділ, управа), філії в повітових містах та читальні в селах. Відкриття філії, читальні відбувалося за наявності 12 членів, за погодженням із Головним правлінням у м. Львів та затвердженням в австрійський період намісництвом, а в польську добу - воєводством [11, с. 186]. У структурі управління вищим керівним органом Товариства виступали загальні збори, а виконавчим - правління. Члени москвофільської організації поділялися на дійсних і почесних [12, с. 208].

Протягом перших років існування Товариства відбувалося зростання його чисельності, котре призупинилося на початку 1880-х рр. через кризу москвофільства та втрату впливу серед населення Східної Галичини [8, с. 102].

Філії й читальні «Товариства ім. М. Качковського» були засновані в м. Коломия, м. Галич, м. Жи- дачів, м. Золочів, м. Калуш, м. Рогатин, м. Тернопіль, м. Снятин, м. Станиславів та ін. [11, с. 185]. У селах відкривалися читальні. У цілому до початку Першої світової війни в Східній Галичині функціонувала 31 філія [8, с. 102].

У Товмацькому повіті до 1914 р. читальні ім. М. Качковського були засновані та діяли в м. Оти- нія (з 1904 р.) [16, арк. 15], с. Ворона [19, арк. 10], с. Ляцьке Шляхецьке (з 1896 р.) (тепер с. Липівка Тисменицького району Івано-Франківської області. -Авт.) [6, с. 107-108; 18, арк. 9], с. Старі Кривоту- ли [17, арк. 2, 6]. Чимало представників і симпати- ків москвофільства було в м. Тисмениця, м. Ниж- нів, с. Вільшаниця, с. Грушка, с. Олешів, с. Остри- ня, с. Скопівка, с. Угорники [20, с. 151-152].

З початком Великої війни філії й читальні «Товариства ім. М. Качковського» по всій Галичині були закриті, документація, майно знищені, а багатьох москвофілів і запідозрених у прихильності до них, як потенційних царських агентів і шпигунів, було заарештовано та відправлено до концтаборів Талергоф, Терезінштадт.

Упродовж 1920-х рр. відбулося поступове відродження «Товариства ім. М. Качковського». До середини 1930-х рр. у Східній Галичині налічувалося вже 400 читалень, з яких діяльними були тільки 150 [5, с. 72].

На Товмаччині свою діяльність відновили осередки в с. Ляцьке Шляхецьке (1921 р.) [18, арк. 25], м. Отинія (1926 р.) [16, арк. 1], с. Старі Кривотули (1927 р.) [17, арк. 1] та с. Ворона (1928 р.) [19, арк. 1].

У с. Ляцьке Шляхецьке читальня ім. М. Кач- ковського відновила свою діяльність наприкінці 1921 р. 15 лютого 1922 р. відбулися загальні збори осередку, на яких обрано виділ (керівництво) на чолі з Олександром Белеєм [18, арк. 1]. У 1926 р. місцева читальня опинилася під загрозою закриття через відсутність статуту, що був втрачений під час війни, а новий ще не затверджений Станиславів- ським воєводством [18, арк. 6].

З 1926 р. до 1933 р. читальня пережила тривалу внутрішню боротьбу між прихильниками чинного голови Петра Федоріва та довоєнного Олексія Бабія. Першого звинувачували в тому, що не проводив збори читальні, займався фальсифікацією рішень виділу [18, арк. 18]. Також йому закидалося одноосібне розпорядження приміщенням установи, яке здавав «на жидовскі танцы», привласнення членських внесків, коштів, зібраних з коляди й від аматорських вистав, відмову звітувати про фінансовий стан читальні, безпідставне позбавлення членства незадоволених його діями осіб. Читальня, на думку противників П. Федоріва, стала «жилищемъ де- морализацій» [18, арк. 8]. Прихильники чинного керівника ставили в провину О. Бабієві несплату протягом пів року членських внесків, що тягло за собою виключення з читальні [18, арк. 7] (так би мовити, законний спосіб усунення опонента. - Авт.) і нібито, бажання відкрити в приміщенні читальні замість кооперативної крамниці свою власну [18, арк. 12]. Очевидно, що конфлікт гостро позначився на роботі місцевого осередку, позаяк не зустрічаємо жодних відомостей про громадську та культурно-просвітницьку роботу читальні в той час.

З початком 1934 р. спостерігалося піднесення діяльності місцевого «Товариства ім. М. Качковського». Проведені в березні та серпні 1934 р. лю- страції засвідчили задовільний рівень роботи москвофільської організації [18, арк. 25, 31]. Осередок налічував 30 членів [18, арк. 25], а в 1937 р. - 42 [6, с. 108]. При читальні під керівництвом П. Фе- доріва діяв аматорський кружок (гурток) у складі 15 осіб, що поставив за рік півтора десятка вистав [6, с. 3; 18, арк. 24-25]. Також функціонували самоосвітній кружок з вивчення російської літературної мови [1, с. 2; 18, арк. 30] та садівничий гурток [18, арк. 26]. Читальняна бібліотека нараховувала 80 книг [18, арк. 25].

Двадцять восьмого травня 1939 р. в селі відбувся День руської культури, участь у якому взяли як місцеві москвофіли, так і з навколишніх сіл. Програма свята включала спів місцевого мішаного хору, чоловічих хорів з м. Отинія та с. Ворона, читання віршів, доповідь про велич руської культури, про історичне руське ім'я, про велику ідею полеглих, про культурні здобутки руського народу в останні роки, а також народну забаву з танцями [9, с. 4; 18, арк. 32].

«Товариство ім. М. Качковського» в с. Старі Кривотули відновило свою роботу 9 вересня 1927 р. За повідомленням сільського пароха о. Володимира Микицея, місцеві жителі-москвофіли «оправились на столько», що бажали відновити колишню читальню [17, арк. 2]. 15 грудня 1929 р. був прийнятий новий статут читальні під назвою «Наука», а 18 лютого 1930 р. він затверджений Станис- лавівським воєводським управлінням [17, арк. 1].

Читальня ім. М. Качковського налічувала тільки 20 членів, оскільки протягом поточного року спостерігалася слабка діяльність установи через особисті непорозуміння між членами виділу [17, арк. 6-7]. Осередок Товариства не мав ні власної домівки, ані місця під будівництво, а тому «кочует из дома одного члена к другому» [17, арк. 11]. При читальні діяв театральний кружок, але тільки влітку, через те, що в зимовий період не було відповідного місця. Вистави зазвичай ставили у приватних стодолах. Велася робота над організацією хору. Бібліотека читальні налічувала 190 книжок, які видавалися членам додому. Читальня передплачувала часописи «Наука», «Народна бібліотека», «Земля і воля», «Русский голос» [17, арк. 6]. Правда, замість останнього вирішено передплачувати журнал «Страхопуд», оскільки не всі члени читальні розуміли російську літературну мову [17, арк. 7].

Болісною проблемою місцевого осередку залишався брак власної домівки. Для вирішення питання члени «Товариства ім. М. Качковського» проводили збір пожертв, зверталися за фінансовою допомогою до Головного правління у Львові [17, арк. 6] та до товариства «Русскій народний дім» у Станиславові [17, арк. 17]. Про виділення коштів клопотав і голова Станиславівської філії Товариства о. Яків Медвецький, який аргументував це тим, що «русская жизнь может въ селі укрепиться и иміть виды на развитіе», а відтермінування купівлі на рік-півтора призведе до того, що читальня «может совсЬмъ зачахнуть» [17, арк. 12].

Лише наприкінці листопада 1936 р. осередок «Товариства ім. М. Качковського» в с. Старі Кри- вотули придбав земельну ділянку площею майже 700 м. кв. [17, арк. 24]. Кошти в сумі 400 злотих були асигновані товариством «Руський народний дім» у Станиславові [17, арк. 22]. Ще 100 злотих на виготовлення проекту та будівництва читальні надала Головна управа [17, арк. 30]. Однак станом на липень 1938 р. будівництво читальні так і не розпочалося [17, арк. 40].

Попри всебічну фінансову підтримку осередку «Товариства ім. М. Качковського в с. Старі Кри- вотули його практична діяльність, порівняно з іншими, була вкрай низькою. Станом на листопад 1937 р. читальня налічувала лише 16 членів [17, арк. 34]. При читальні був влаштований короткотерміновий самоосвітній курс для неграмотних, діяв театральний гурток, який за два роки, з 1 січня 1935 р. до 12 лютого 1937 р., поставив тільки дві вистави [17, арк. 38]. Невміло й недбало велася внутрішня документація [17, арк. 34]. За 10 років, з 1 серпня 1927 р. до 17 листопада 1937 р., прибуток читальні склав усього 1397 злотих, з яких, зокрема, членські внески становили 188 злотих, а дохід від театральних вистав, коляди та забав - 500 злотих [17, арк. 35].

У лютому 1937 р. місцеве товариство планувало на честь сторіччя від дня смерті О. Пушкіна «познакомиться с сочиненіями сего нашого поета», і в такий спосіб вшанувати пам'ять про нього [17, арк. 38].

У с. Ворона читальню «Наука» ім. М. Качков- ського відкрито в 1928 р. [19, арк. 1]. У 1930 р. місцеве товариство налічувало 40 членів. Функціонувала читальняна бібліотека на 20 книг, передплачувалися часописи «Земля і воля», «Русский голос», журнал «Наука» [19, арк. 5].

Мосвофільський осередок у с. Ворона, так само як і в с. Старі Кривотули, не мав власної домівки й містився в приватному помешканні містоголови (заступника голови) Ф. Дикуна. Правда, перед 1914 р. було куплено земельну ділянку, але вона була понищена в ході воєнних лихоліть [19, арк. 10].

3 1932 р. діяльність читальні «Наука» ім. М. Качковського помітно активізувалася. Товариство налічувало близько 70 членів, з яких активних - більше 15. Функціонували гуртки: хоровий [19, арк. 29], самоосвітній гурток, на якому членів навчали російської літературної мови, були спроби вивчати й німецьку мову, аматорський гурток, який що два дні ставив по три п'єси, планувалося заснувати гурток бережливості (щадничості) [19, арк. 13]. Влаштовувалися забави з танцями [19, арк. 10], свято коляди, лекції і курси на історичну та кооперативну тематику, збиралися пожертви на пам'ятник жертвам Талергофу. Члени осередку брали участь у Талергофському з'їзді 31 травня 1934 р., відвідували збори й вистави читалень у м. Отинія та с. Ляцьке Шляхецьке [19, арк. 13]. Наприкінці 1934 р. засновано кооперативу «Згода» [19, арк. 20].

Керівництво читальні вело роботу щодо купівлі землі та приміщення для закладення Руського народного дому «в ціли развьітія русской національной идеи» [19, арк. 8], стосовно заснування гімнастично-пожежного кружка (гуртка) «Запорожець [19, арк. 19]. На зборах постійно порушувалося питання відносно будівництва власної домівки [10, с. 3; 19, арк. 18].

У січні 1935 р. читальню «Наука» в с. Ворона прийнято в члени «Товариства ім. М. Качковсько- го». Щодо заснування гімнастично-пожежного товариства, то згідно зі статутом читальня, за погодження Головного правління у Львові, мала право засновувати гімнастичні, пожежні кружки. Однак такий гурток замість назви «Запорожець» мав називатися «Гімнастично-пожежний кружок читальні “Наука” ім. М. Качковського у Вороні». До кружка могли належати тільки члени читальні з правом обрання власної старшини (керівництва) [19, арк. 22].

У 1937 р. осередок «Товариства ім. М. Качковського» за власні кошти й завдяки фінансовій допомозі з боку «Руського народного дому» та Головного виділу придбав земельну ділянку з будинком під майбутню читальню [19, арк. 41].

Улітку 1937 р. керівництво читальні організувало народне гуляння, на яке прибули москвофіли з м. Отинія, с. Баб'янка, с. Скопівка, с. Ляцьке Шляхецьке, с. Старі Кривотули, с. Джурин Чорт- ківського повіту, гості з м. Станиславів. Програма свята включала гру оркестру з м. Отинія, співи, танці, ігри, лотерею, сімейна вечірка з товариськими іграми. Захід приніс не тільки матеріальний прибуток для потреб читальні, але й «послужил фактором объединены містнаго русскаго населения и жителей окрестных местностей» [13, с. 2; 19, арк. 43].

Двадцять дев'ятого травня 1939 р. в будинку І. Іванцева відбулося свято Дня руської культури [19, арк. 50].

У м. Отинія читальню «Зоря» ім. М. Качков- ського відкрита 28 листопада 1926 р. за ініціативи Омеляна Атановського - голови місцевої кооперативи «Самопоміч» [16, арк. 1, 5]. Цікаво, що засновники просили Головне правління, щоб дати майбутній читальні назву «Наука» або якусь іншу, але не «Качковського», «ибо такая не будетъ иміть успіха» [16, арк. 7]. Також планувалося організувати товариство «Запорожець» [16, арк. 12].

На початку 1930 р. читальня налічувала 122 члени, 42 з яких протягом року були виключені за несплату членських внесків [16, арк. 16]. Домівка містилася в будинку кооперативи «Самопоміч». При читальні діяли полюбовний (третейський) суд, що займався спорами між членами [16, арк. 30], кредитова кооператива [16, арк. 34], спортивний [16, арк. 39], театральний гурток, музична секція, функціонувала бібліотека, передплачувалися часописи «Русский голос», «Земля і воля», «Кооперативний вісник», журнал «Наука» [4, с. 4; 16, арк. 15].

Культурно-просвітницька діяльність читальні «Зоря» полягала в постановці вистав, організації свят, забав, вечорниць з танцями, товариських ігор, відчиті лекцій і курсів [14, с. 3; 16, арк. 27-35], на які часто запрошували членів Товариства з сіл Ворона, Ляцьке Шляхецьке, Скопівка, з м. Станиславы [16, арк. 36]. 20 членів читальні були репрезентантами на Талергофському з'їзді, що відбувся 31 травня 1934 р. у м. Львів [16, арк. 37] та делегатами на з'їзді Руської селянської організації (РСО) в грудні 1934 р. [16, арк. 38].

Для розширення діяльності як у м. Отинія, так і в околицях керівництво читальні ім. М. Качковського найняло платного організатора, для створення та ведення хору, бо вважало, що «лише хор може заохотити молодіж до організаційної праці» [16, арк. 26].

Окрім проведення релігійних свят, як-от: св. Миколая, Маланки, Свяченого, члени читальні відзначали пам'ятні дати. Приміром, у 1935 р. з нагоди 25-х роковин смерті Л. Толстого присутні мали можливість слухати доповідь про життя й творчість великого російського письменника [2, с. 2; 16, арк. 40].

Вісімнадцятого жовтня 1936 р. в м. Отинія вперше проведено свято Дня руської культури, організоване стараннями читалень в Отинії, Вороні і Ляцькому Шляхецькому. Програма свята включала спів хорів читалень-організаторів, доповіді про історичний шлях розвитку й зростання руської культури, про характер свята та його зв'язок з іменем

О. Пушкіна як символу руської культурної єдності, читання віршів, молодіжну вечірку з танцями [3, с. 3; 16, арк. 52]. Аналогічна й не менш насичена академія відбулася 14 листопада 1937 р. [15, с. 4; 16, арк. 58].

У ставленні «Товариства ім. М. Качковського» до українських культурно-просвітницьких і молодіжних організацій відчувалася неприязнь, а подекуди й ворожість. Москвофіли називали українців мазепинцями [17, арк. 3], українофільською дранню [19, арк. 23], а їхні ідеї - мазепинською дурійкою [17, арк. 6].

З приходом радянської влади «Товариство імені Михайла Качковського» було заборонене.

Висновки

Засноване в 1874 р. «Товариство ім. М. Качковського» своєю культурно-просвітницькою діяльністю ставило за мету ставило за мету поширення науки, передусім читання, працелюбності, тверезості, бережливості, громадянської свідомості та різних чеснот серед руського населення. Організація прагнула залучити до своїх лав якомога більше населення, передусім молоді, консолідувати її, виховати з неї свідомих, освічених і морально здорових громадян. Товариство позиціонувало себе позапартійною інституцією.

На Товмаччині в міжвоєнний період функціонували чотири читальні Товариства. Їхня практична робота носила в основному культурно-просвітницький характер, що відображався через проведення різних свят, забав, танцювальних вечорів, товариських ігор, влаштування Днів руської культури, вшанування російських письменників, постановок аматорських драматичних вистав, організацію самоосвітніх, театральних, хорових, щадничих кружків (гуртків), відчити лекцій і курсів.

Після окупації Східну Галичину радянською владою москвофільське товариство було остаточно заборонене.

Список використаних джерел

1. `В Ляцкім шлях.', 1934, Земля і воля, 22 квітня, с. 2.

2. В., `Собранє читальні «Зоря» в Отиніі', 1936, Земля і воля, 19 січня, с. 2.

3. `День рускоі культури в Отиніі', 1936, Земля і воля, 29 листопада, с. 3.

4. `З життя рускоі Отиніі', 1935, Земля і воля, 13 жовтня, с. 4.

5. Лукашів В., 2015, `Просвітньо-організаційна діяльність «Товариства ім. М. Качковського» в Східній Галичині у міжвоєнний період'. Гілея: науковий вісник, Вип. 93, с. 71-73.

6. Любчик І., 2002, `Через роки і долі (Нарис історії села Липівка)'. Івано-Франківськ: Тіповіт, 156 с.

7. `Ляцьке шляхоцьке, пов. Товмач', 1934, Земля і воля, 4 лютого, с. 3.

8. Орлевич І., 2009, `Товариство імені Михайла Кач- ковського» в національно-політичному русі галицьких українців (1874-1914)'. Наука. Релігія. суспільство, №. 4, с. 101-109.

9. Пк., `День Рускоі Культури в Ляцкім Шляхоцкім', 1939, Земля і воля, 9 червня, с. 4.

10. Присутний, `Собранє читальні в Вороні, пов. Товмач', 1935, Земля і воля, 27 січня, с. 3.

11. Пугач Л., 2015, `Культурно-мистецька діяльність читалень Товариства імені Михайла Качковського'. Вісник Львівського університету, Вип. 10. с. 185-191.

12. Сухий О., 2004, `Товариство імені М. Качковського: ідеологія та напрями діяльності (70-80-і рр. ХІХ ст.)'. Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. Київ: Інститут історії України НАНУ, Вип. 7. с. 205-228.

13. Т. В., `Народное гулянье в с. Воронаі', 1937, Рус- скій голос, 11 січня, с. 2.

14. Т., `З общественного житя Отиніі', 1934, Земля і воля, 17 червня, с. 3.

15. Участник, `В Отиті, пов. Товмач', 1937, Земля і воля, 5 грудня, с. 4.

16. `Центральний державний історичний архів України в м. Львів', Ф. 182, Оп. 1, Спр. 291. 61 арк.

17. Там само. Спр. 317. 41 арк.

18. Там само. Спр. 320. 32 арк.

19. Там само. Спр. 338. 50 арк.

20. `Талергофскій альманахъ. Пропамятная книга австрійскихь жестокостей, изуверстствъ и насилий надъ карпато-русскимъ народомь во время Всемірной войны 1914-1917 гг.', 1924, Львовъ: Изданіе «Талергофскаго Комитета», Вып. 1. 210 с.

References

1. `V Liatskim shliakh.', 1934, Zemlia i volia, 22 kvitnia, s. 2.

2. V., `Sobranie chytalni «Zoria» v Otynii', 1936, Zemlia i volia, 19 sichnia, s. 2.

3. `Den ruskoi kultury v Otynii', 1936, Zemlia i volia,

29 lystopada, s. 3.

4. `Z zhyttia ruskoi Otynii', 1935, Zemlia i volia, 13 zhovtnia, s. 4.

5. Lukashiv V, 2015, `Prosvitno-orhanizatsiina diialnist «Tovarystva im. M. Kachkovskoho» v Skhidnii Halychyni u mizhvoiennyi period'. Hileia: naukovyi visnyk, Vyp. 93, s. 71-73.

6. Liubchyk I., 2002, `Cherez roky i doli (Narys istorii sela Lypivka)'. Ivano-Frankivsk: Tipovit, 156 s.

7. `Liatske shliakhotske, pov. Tovmach', 1934, Zemlia i volia, 4 liutoho, s. 3.

8. Orlevych I., 2009, `Tovarystvo imeni Mykhaila Kachkovskoho» v natsionalno-politychnomu rusi halytskykh ukraintsiv (1874-1914)'. Nauka. Relihiia. suspilstvo, №. 4, s. 101-109.

9. Pk., `Den Ruskoi Kultury v Liatskim Shliakhotskim',

1939, Zemlia i volia, 9 chervnia, s. 4.

10. Prysutnyi, `Sobranie chytalni v Voroni, pov.

Tovmach', 1935, Zemlia i volia, 27 sichnia, s. 3.

11. Puhach L., 2015, `Kulturno-mystetska diialnist chytalen Tovarystva imeni Mykhaila Kachkovskoho'.

Visnyk Lvivskoho universytetu, Vyp. 10. s. 185-191.

12. Sukhyi, O., 2004, `Tovarystvo imeni M. Kachkov- skoho: ideolohiia ta napriamy diialnosti (70-80-i rr.

XIX st.)'. Problemy istorii Ukrainy KhIKh - pochatku KhKh st. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NANU, Vyp. 7. s. 205-228.

13. T. V, `Narodnoe huliane v s. Voronai', 1937, Russkii holos, 11 sichnia, s. 2.

14. T., `Z obshchestvennoho zhytia Otynii', 1934,

Zemlia i volia, 17 chervnia, s. 3.

15. Uchastnyk, `V Otynii, pov. Tovmach', 1937, Zemlia i volia, 5 hrudnia, s. 4.

16. `Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy v m. Lviv', F. 182, Op. 1, Spr. 291. 61 ark.

17. Tam samo. Spr. 317. 41 ark.

18. Tam samo. Spr. 320. 32 ark.

19. Tam samo. Spr. 338. 50 ark.

20. `Talerhofskii almanakh. Propamiatnaia knyha avstriiskykh zhestokostei, yzuverststv y nasylyi nad karpato- russkym narodom vo vremia Vsemirnoi voiny 1914-1917 hh.', 1924, Lvov: Izdanie «Talerhofskaho Komiteta», Vyp. 1. 210 s.

Размещено на Allbest.ru