Інтеграційна ідея на Слов'янському конгресі в Праці 1848 року
Аналіз ідеї австрославізму - концептуального проекту, спрямованого на інтеграцію народів Центрально-Східної Європи. Слов'янський конгрес як реакція на пришестя до Європи націоналізму. Головні відмінності празького та франкфуртського об'єднавчого проекту.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.05.2020 |
| Размер файла | 78,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
На нашу думку, текст «Маніфесту», крім намагання дотриматися національного принципу, відповідав своїм змістом гаслам Великої французької революції. Тому в тексті прозвучить уявлення західних слов'янських національних ідеологів про громадянські свободи, що втілювалися в ідеї боротьби й остаточного знищення «кайданів феодалізму». При цьому автори документа декларували бажання «повернути людям їх невід'ємні права людини та громадянина» . Для переконливого підтвердження сказаного нами вище варто навести той абзац «Маніфесту», в якому Ф. Палацький максимально задекларував своє бачення змісту національної свободи слов'янських народів: «Зараз підняв голову давно пригнічений слов'янин, він скидає з себе ярмо насильства і потужним голосом вимагає повернення до свого колишнього стану -- свободи.
Могутній своєю чисельністю, ще більш потужний своєю волею і новим братерством своїх племен, він, утім, залишається відданим своїм природним властивостям і заповітам своїх батьків: він не хоче ні панування, ні завоювань, але вимагає свободи як для себе, так і для кожного; вимагає, щоб вона була всюди, без винятку, визнана найсвятішим правом людини. Тому ми, слов'яни, відкидаємо і ненавидимо всіляке панування грубої сили, яка порушує закони; відкидаємо всілякі привілеї і переваги, а також політичний поділ на стани; бажаємо безумовної рівності перед законом і рівних прав та обов'язків для кожного; там, де між мільйонами народиться хоч один поневолений, дійсної свободи не існує. Отже, свобода, рівність і братерство всіх громадян держави залишаються як тисячу років тому, так і тепер нашим девізом» .
Таким чином, Ф. Палацький презентував на форумі документ, в якому прозвучали ідеї рівності всіх перед законом, чим фактично наголосив на негативному ставленні делегатів конгресу до принципів станового поділу суспільства та, відповідно, станових привілеїв і переваг. Загалом «Маніфест» варто розглядати як спільну декларацію європейських політиків. У ній публічно проголошувалася поява в Європі нової політичної сили -- слов'янства, яке, хоча і не мало власної державності, але все ж зберегло власну національно-культурну своєрідність. Таким чином, слов' янство вимагало визнання своєї національної рівності поряд зі всіма європейськими народами. Відповідно, правомірно буде визнати, що в тексті «Маніфесту» було оприлюднено нове розуміння «громадянськості», засноване на неподільному тлумаченні принципів «політичної» і «національної» свободи. Отже, філософія світосприйняття національної свободи в тексті документа виходила з фундаментального поняття «невід'ємності права людини та громадянина» та «безумовної рівності перед законом і рівності прав та обов'язків для кожного». Однак у «Маніфесті» перший інтегрований інтелектуальний політичний досвід слов' янських інтелектуалів у царині творення національної парадигми еволюціонував у поєднання національного та політичного принципів, що було озвучено наступною декларативною заявою: «... людина з її природним правом однаково є священною для нас, як і нація з її сукупністю духовних потреб і досягнень» .
Незважаючи на декларативний характер документа, загалом варто визнати його позитивне значення для теорії слов' янського національного ренесансу. Водночас, безпосередньо практичний бік досягнення ідеї громадянської та національної свободи кожна делегація уявляла, виходячи з інтересів власного національного руху. Так, для чехів така практика уособлювалася змістом складного ланцюжка політичних метаморфоз та компромісів із майбутньою федералістською структурою держави Габсбургів. У змісті національної чеської ідеологеми революційного періоду австрославізм та поміркованість Ф. Палацького будуть конкретизовані в таких рядках «Маніфесту»: «З огляду на переконання, що могутній духовний рух теперішнього часу вимагає нової політичної творчості, та на те, що держава повинна перебудуватися, якщо не в нових межах, то в усякому разі на нових засадах, ми представили австрійському цісарю, під конституційною владою якого ми в більшості своїй живемо, проект перетворення його імперії на союз рівноправних народів, окремим потребам яких повинно приділятися не менше уваги, ніж єдності самої держави»40. Як бачимо, така позиція чеських делегатів конгресу, в якій був закладений компроміс центру та національних провінцій, цілком співвідносилася із змістом чеського національного руху та з новою силою актуалізувала ідею поміркованості або пасивної опозиційності, що загалом відповідало чеській моделі національного виживання.
При цьому можна було б дорікати Палацькому та Гавлічеку за їх політичний компроміс із австрійськими консервативними ідеологами. Утім вважати ідею федералізації слов'ян беззмістовною було би помилковою думкою. Так або інакше, етнічне існування чехів і національне майбутнє цієї нації напряму залежало від долі Австрійської держави. Тому навіть польський національний патріот К. Лібельт і російський анархіст М. Бакунін на конгресі частково підтримали федералістський задум Палацького.
Варто приєднатися до думки означених інтелектуалів. Після стількох років європейського політичного досвіду, коли історія континенту виглядає як постійна зміна періодів інтеграції та дезінтеграції, федералістський австрославізм можна вважати перспективним задумом у плані формулювання концепції майбутньої об'єднаної Європи. Не випадково, що пізніше австрійський історик Гуго Гантч, з огляду на сьогодення, цілком дотепно зазначить, що лише тепер європейська спільнота може зрозуміти, що в федералістському підході був закладений новий ідейний зміст емансипації монархії -- здійснення наднаціональної побудови держави, яка в «перспективі могла би стати моделлю загальноєвропейського значення» .
Думку Г. Гантча підтримав голова організованого в США Міжнародного товариства з вивчення історії ідей, професор Нью-Йоркського коледжу Ганс Кон. Американський дослідник, апелюючи до наявних джерел з історії Слов' янського конгресу, а також розмірковуючи над проблемою поліваріантності історичного процесу, зробив зважено поміркований висновок, за яким не тільки поставив під сумнів доцільність практики національно-демократичної революції, але дійшов висновку про правильність політичної стратегії національної боротьби (Палацького, Гавлічека, Рігера), мета якої полягала в ідеї поміркованої опозиційності та безконфліктної модернізації імперій. На думку Г. Кона, ці два принципи могли б стати міцним ідейним фундаментом розв'язання проблеми багатонаціональної імперії на засадах федералізму42.
Загалом, надаючи оцінку делегатам західного слов'янства на форумі та їхній діяльності в ідейно-теоретичній царині подальшого розвитку власних національних програм, варто зазначити, що вони демонстрували підвищений інтерес до інтеграційних ідей. Хоча сама інтеграція як ідеологічна парадигма національного розвитку на конгресі все ж відіграла роль певної «ідейної ширми», за якою майже кожна слов'янська делегація приховала своє бачення та свій етнічний інтерес у плані вибору формату розв'язання національного питання на теренах Австрійської монархії загалом і майбутньої об'єднаної Німеччини зокрема. Втім, саме конгрес надав новий поштовх двом різноспрямованим, але водночас взаємопов'язаним, процесам політичного розвитку Європи. Перший -- це утвердження національної ідентичності слов'янських народів Європи з наступним становленням держав-націй, і другий -- виникнення ідеї їхнього політичного єднання. Головні чинники формування ідеї такого об'єднання були досить прагматичні. Це -- історична доля народів Дунайської монархії, вона своїми витоками сягає цивілізаційної спільності народів континенту, та пошук оптимальних варіантів гарантування миру на неспокійному Європейському субконтиненті в умовах міжімперської конкуренції. Сьогодні, з огляду на значний історико-політичний багаж Європи та, відповідно, надаючи оцінку спробі чеських ідеологів відстояти федералістський австрославізм, ми можемо навіть вважати подібну ідею далекоглядним підходом у плані визначення майбутньої долі об' єднаної Європи. Удальцов И.И. Очерки по истории национально-освободительной борьбы в Чехии в 1848 г. Москва, 1951. 250 с.; Славянские съезды в XIX-XX веках. Редколлегия: Е.П. Аксенова, А.Н. Горяинов, М.Ю. Досталь. Москва: Ин-т славяноведения и балканистики РАН, 1994. 143 с.; Мельников Г.П. Первый славянский форум (к 150-летию Славянского съезда в Праге в 1848 г.). Славянский альманах 1998. Москва: Индрик 1999. С. 58-71; Rapant D. Pokrok a spiatocnictvo v rokoch 1848-1849. Slovenska literature. XIII. 1966. C. 6. S. 604-605; Matula V. Revolьcia 1848-1849 a Slovaci. Historicky casopis. Bratislava, 1974. XXII. C. 2. S. 209-225; Klima Arnost. Cesi a Nemci v revoluci 1848-1849. Praha: Nebesa, 1994. S. 1-3; Освободительные движения народов Австрийской империи: Возникновение и развитие. Конец XVIII в. -- 1849 г. Москва: Наука, 1980. 609 с.; Slovansky sjezd v Praze 1848: sbormk prednasek Slovanskeho ьstavu. Autori: Cejchan, Vacl, Zacek, Vaclav, Macьrek, Josef. Praha: Orbis, 1948. 135 s.
2 Сообщение Министерства иностранных дел от 25 июня 1848. О назначении эрцгерцога Иоганна уполномоченным в правительственных делах Австрии в связи с
Література
1. Ганка В. -- Стороженке А. Дописано власноруч Ганкою на звороті звернення «Slowianie, bracia!». Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадского (далі -- ІР НБУВ), ф. 8, од. зб. 2554, 1 арк.
2. Havlicek Karel. O nasi budoucnosti. Nдrodni noviny. 07.04.1848. KЬCL AV CR. Digitalizovany archiv casopisь. URL: https://archiv.ucl.cas.cz.; Havlicek Karel. Nase politika. Nдrodni noviny. 12.04.1848. KЬCL AV CR. Digitalizovany archiv casopisь. URL: https:// archiv.ucl.cas.cz.; Havlicek Karel. Proti voleni do Frankfurtu. Nдrodni noviny. 22.04.1848. KЬCL AV CR. Digitalizovany archiv casopisь. URL: https://archiv.ucl.cas.cz.; Havlicek Karel. Cestou do Halice. Nдrodni noviny. 03.05.1848. KЬCL AV CR. Digitalizovany archiv casopisь. URL: https: // archiv.ucl.cas.cz.; Havlicek Karel. Prvni ьstavni snem nssky. Nдrodni noviny. 26.06.1848. KЬCL AV CR. Digitalizovany archiv casopisь. URL: https://archiv. ucl.cas.cz.
3. Гавличек-Боровский Карл. Выступление. Трояновский А. Карл Гавличек Боровский. Русский Вестник. Журнал литературный и политический издаваемый М. Катковым. Москва: В типографии Каткова и Ко., 1861. Т. 34. C. 243.
4. Palacky Frantisek. Spisy drobne. V Praze: Bursik & Kohout, 1898. D. I. S. 90. URL: https://archive.org/details.
5. Conze Werner. “Deutschland” und „Deutsche Nation“ als historische Begriffe. Berlin, Colloquium Verlag, 1985. S. 15-17.
6. Provolдni k neslovanskym nдrodьm v Rakousku. 05.051848. CCM. 1848. R. XXII. S. 18-19. Digitalizovany archive. URL: http://kramerius.nm.cz/search
7. Tobolka V. Slovansky sjezd v Praze roku 1848. Praha: F. Simдcek, 1901. S.51-52. URL: https://archive.org/stream/slovansksjezddjvu.txt (last access: 09.10.2013). Title from the screen.
8. Havlicek Karel. We wecech slowanskeho sjezdu. Nдrodni noviny. 19.05.1848. KЬCL AV CR. Digitalizovany archiv casopisь. URL: https://archiv.ucl.cas.cz.
9. Wocel J.E. O cem by se melo jednati na Slovanskem sjezdu? CCM. 1848. R. XXII. S. 544. URL: http://kramerius.nm.cz/search.
10. Воззвание “Slowane, Bratn!”, присланное В. Ганкой А. Стороженко, напечатано на польском, чешском языках с припиской Ганки к Стороженко на одном из листов. 1мая 1848 Прага. ІР НБУВ, ф. 8, арк. 2551; Воззвание богемских славян «Братья славяне», присланное 8 мая 1848 г. в Киев пражским ученым Ганкой. Отправлено на имя Александра Ивановича Селина. ЦДІАК України, ф. 442, оп. 798, спр. 154, арк. 242-243.
11. Энгельс Ф. Германия и панславизм. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Москва: Издательство политической литературы, 1958. Т. 11. С. 205.
12. Энгельс Ф. Германия и панславизм. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 11. С. 206-207; Энгельс Ф. Борьба в Венгрии. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 6. С. 182; Маркс К. и Энгельс Ф. Внешняя политика в Германии и последние события в Праге. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 5. С. 84.
13. Энгельс Ф. Демократический панславизм. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 6. С. 294.
14. Сеньобос Шарль. Политическая история современной Европы. Эволюция партий и политических форм 1814-1896. СПб.: Тип. Е.А. Евдокимова, 1898. С. 408-409.
15. Базаров В. А. Очерки по истории Германи в XIX в. Изд. 2-е. Сост. В. Базаров и И. Степанов. СПб.: Скирмунт, 1906. Т. 1. C. 328.
16. Hurban J.M. Ludovit Stur. Kniha tretia. Praha: Matica Slovenskд, 1944. S. 165. URL: http://zlatyfond.sme.sk/dieloLudovit-Stur.
17. Palacky Frantisek. Spisy drobne. V Praze: Bursik & Kohout, 1898, D.I. S. 91. URL: https://archive.org/details.
18. Voigt Adauktus. Neue Litteratur: Erster halber Jahrgang. 1771. Prag: Gedruckt mit Hцchenbergischen Schriften, 1772. № 17. S. 257-258. URL: https://books.google.ru/books.
19. Zitte Augustin. Lebensbeschreibung des Magister Johannes Hus von Hussinecz. Prag: Gerle, 1790. Bd. 2. 287 s. URL: https:// books.google.ru/books.
20. Royko Kaspar. Geschichte der grossen allgemeinen Kirchenversammlung zu Kostnitz: Die Geschichte des HuЯ. Prag: Schцnfeld, 1783. 302 s. URL: https://books.google.com.ua/ books.
21. Programm predmetь, o nichz se na slowanskem sjezdu rokowati ma. CCM. 1848. R. XXII. S. 24-25. URL: http://kramerius.nm.cz/search.
22. Palacky Frantisek. Psani dne 11. dubna 1848 do Frankfurtu. Ceskд citanka. URL: http://texty.citanka.cz/palacky/isr2-a.html.
23. Palacky Frantisek. Idea statu Rakouskeho. V Praze: Kober, 1865. S. 57. URL: https://books.google.com.ua/books.
24. Schuselka Franz. Deutsch oder Russisch? Die Lebensfrage Цsterreichs. Bln., Jasper, Hьgel u. Manz 1849. S. 15. URL: https://books.google.ru/books.
25. Slovansky sjezd v Praze roku 1848: Sbirka dokumentu. Praha: Nakl. Ceskoslovenske akademie ved, 1958. S. 175.
26. Palacky Frantisek. Psani dne 11. dubna 1848 do Frankfurtu. Ceska citanka. URL: http://texty.citanka.cz/palacky/isr2-a.html.
27. Schuselka Franz. Deutsch oder Russisch? Die Lebensfrage Цsterreichs. Berlin: Jasper, Hьgel u. Manz, 1849. S. 15. URL: https://books.google.ru/books.
28. Шафарик П.Й. -- Я. Коллару. Письмо. 18.01.1831. Францев В.А. Очерки по истории чешского возрождения. Русско-чешские связи конца XVIII и первой половины XIXстолетия. Варшава 1902. С. 165-166.
29. Havlicek Borovsky Karel. Prazske noviny. Nдrodni noviny. Slovan. Praha: Cs. spisovatel, 1986. Dilo II. S. 57.
30. Havlicek K. Vyklad hesla Narodnich novin. Nдrodni noviny. 05.07.1848. URL: http://www.bibliothecaeconomica.cz.pdf; Havlicek K. Clanek, o kterem bych si pral, aby jej kazdy precetl a rozvazil. Nдrodni noviny. 30.08.1848. Ceskд citanka. URL: http://texty. citanka.cz/havlicek/nn1-12.html.
31. Havlicek K. Obrana slovanskych federalist. Nдrodni noviny. 08.11.1848. Ceskд citanka. URL: http://texty.citanka.cz/havlicek/nn1-12 .html.
32. Manifest sjezdu slovanskeho k narodьm evropejskym. CCM. 1848. R. XXII. S.37-42. URL: http://kramerius.nm.cz/search.
33. Лещиловская И.И., Фрейдзон В.И. Революция 1848-1849 годов и угнетенные народы Австрийской империи. Советское славяноведение. 1973. № 6. С. 39-50.
34. Павленко О.В. Символы «свободы» в политических движениях народов Австрийской империи в 1848-1849. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/ simvoly-svobody.
35. Manifest sjezdu slovanskeho k narodьm evropejskym. CCM. 1848. R. XXII. S. 37. URL: http://kramerius.nm.cz/search.
36. Manifest sjezdu slovanskeho k narodьm evropejskym. CCM. S. 38-30.
37. Manifest sjezdu slovanskeho k narodьm evropejskym. S. 39.
38. Manifest sjezdu slovanskeho k narodьm evropejskym. S. 40.
39. Hantsch Hugo. Die Geschichte Цesterreichs 1648-1918. Graz-Wien-Kцln: Verl. Styria, 1953. Bd. 2. S. 412.
40. Кон Ганс. Национализм: его смысл и история. Hans Kohn. Natlonalizm: Its Meaning and History, 1955. Дайджест книги Кона. Проблемы Восточной Европы. № 41-42. Вашингтон. 1994. С. 28. URL: http://traditio-ru.org/holmogorov/library/k/kohn/index.htm.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення передумов і наслідків революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії, яка внесла докорінні зміни не лише в політичний, економічний, культурний розвиток Австрійської імперії, а й змінила всю тодішню Європу. Участь слов'янських народів в революції.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 19.09.2010Передумови виникнення, діяльність та ліквідація Кирило-Мефодіївського товариства. Детальний аналіз програмної документації. Розкриття панславістської ідеї. Характеристика етапів становлення республіканської форми правління серед слов'янських народів.
реферат [43,1 K], добавлен 23.11.2010Характеристика слов'ян Східної Європи в V-VIII ст., традиційний устрій життя. Особливості вивчення проблеми утворення держави у східних слов'ян. Причини утвердження християнства на Русі, специфіка доби нового періоду. Причини розпаду Староруської держави.
реферат [24,7 K], добавлен 08.10.2010Огляд концепції болгарського історика В. Златарского щодо походження болгар та освоєння ними Балкан в епоху "великого переселення народів". Оцінка ролі візантійських істориків у висвітлені ранньосередньовічної історії народів Центрально-Східної Європи.
статья [19,3 K], добавлен 14.08.2017Прабатьківщина слов’ян. Розселення слов’ян на землях сучасної Європи. Життя східних слов’ян: утворення поселень, розвиток ремесел, виникнення вірувань і традицій. Слов’янські племена: поляни, сіверяни, деревляни, уличі і тиверці, дуліби, хорвати.
реферат [28,0 K], добавлен 05.11.2007Характеристика епохи вікінгів, яка для Західної Європи почалася 8 червня 793 року і закінчилася 14 жовтня 1066 року. Основні причини військових походів скандинавів. Знайомство з Вільгельмом Завойовником. Значення норманів в житті народів Європи і на Русі.
реферат [47,9 K], добавлен 20.06.2012Слов'яни Східної Європи в V-VIII ст. Утворення Староруської держави, її внутрішня політика, функції та структура. Утвердження християнства на Русі. Язичницька релігія східних слов'ян до VIII-IX ст. Причини зміни релігії. Оборона староруських меж.
реферат [30,9 K], добавлен 22.10.2010Історія двох великих етнополітичних об'єднань: східних слов'ян і Хозарського каганату. Аналіз особливостей початкового етапу слов’яно-кочівницьких стосунків. Взаємини східних слов’ян і Хозарського каганату (сер. VIII-IX ст.). Слов’яно-хозарські стосунки.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 07.05.2011Аналіз позиції США щодо ідеї створення об’єднаної Європи в контексті подій "холодної війни". Дослідження "плану Маршалла", викликаного до життя неможливістю самостійного подолання європейцями економічної кризи. Сутність примирення Франції та Німеччини.
статья [25,2 K], добавлен 11.09.2017Передумови встановлення соціалізму в країнах західних і південних слов’ян, фактори, що визначили шлях розвитку в другій половині 40-х років. Роль комуністичної партії у виборі шляху розвитку Польщі, Чехословакії, Болгарії, Румунії, Угорщини, Югославії.
курсовая работа [82,7 K], добавлен 26.12.2011Характеристика процесу становлення в ранньофеодальних слов’янських державах суспільно-економічних відносин, виникнення міст та місцевого самоврядування. Особливості розвитку законодавства у ранньофеодальних слов’янських державах та головні його засади.
контрольная работа [42,0 K], добавлен 28.10.2010Оцінка історичних поглядів М. Максимовича крізь призму української національної ідеї. Особливості правління варягів на Русі. Формування ранньодержавних слов’янських спільнот. Аналіз "Повісті минулих літ". Прийняття християнства київськими князями.
статья [23,8 K], добавлен 14.08.2017Поняття націоналізму та умови його розвитку на українських землях. Елементи і основна ідея українського націоналізму. Ідеї націоналізму та самостійності у творах Миколі Міхновського. Місце Дмитра Донцова в історії української політичної думки ХХ ст.
реферат [36,8 K], добавлен 12.10.2010Точки зору на час, місце зародження й етногенез різних гілок слов'ян й їх належності до праслов'янського світу найдавнішого населення Європи: концепції Київської школи археології, теорія походження українського народу археолога й мовознавця В. Петрова.
реферат [25,2 K], добавлен 25.03.2010Аналіз зародження теорій етногенезу в працях античних та середньовічних авторів. Порівняння поглядів дореволюційних вітчизняних істориків; вчених радянського періоду; зарубіжних істориків, переважно чеських і польських на походження слов'янських племен.
курсовая работа [91,8 K], добавлен 22.07.2013Встановлення комуністичного режиму у країнах Східної Європи після війни. Будівництво соціалізму. Криза тоталітарного режиму. Антиурядові виступи в Східній Німеччині. Революції кінця 80-х років. Перебудова в СРСР. Повалення комуністичних режимів.
реферат [26,3 K], добавлен 17.10.2008Життя та діяльність Костянтина (Кирила) та Мефодія, місце їх місіонерської діяльності в культурному процесі та вплив на подальший розвиток історії слов'янського народу. Походження слов'янського письма та абетки. Боротьба за богослужіння живою мовою.
реферат [56,2 K], добавлен 29.09.2009Дослов'янські народи на території сучасної України. Продуктивні форми господарства слов'янських племен - землеробство і скотарство. Походження, розселення та устрій. Культури східних слов'ян. Християнізація слов'янських князів. Становлення державності.
контрольная работа [43,6 K], добавлен 27.03.2011Історичний огляд виникнення й розвитку державності, починаючи з VI-VII ст.н.е.: зародження слов'янських та європейських держав, аналіз їх основних історичних подій, які впливали на течію загальної історії та, зокрема, на становлення української держави.
шпаргалка [622,9 K], добавлен 04.06.2010Мікростратиграфічні підходи у знятті та фіксації культурних нашарувань під час вивчення слов'янських могильників. Дослідження еволюції слов'янських поховань та переходу до християнських обрядів на прикладі матеріалів Пліснеського археологічного комплексу.
реферат [5,6 M], добавлен 15.08.2013
