Хора Ольвії - історико-археологічний релікт давньогрецької колонізаційної епохи у Нижньому Побужжі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хора ольвії - історико-археологічний релікт давньогрецької колонізаційної епохи у нижньому побужжі

Архаїчний період в античній історії Північного Причорномор'я на сучасному рівні наукових знань хоч і вже добре досліджений, але водночас він і пов'язаний з низкою досить мало розроблених і дискусійних проблем, що стосуються насамперед його початку. Як відомо, це був один з останніх етапів Великої Грецької колонізації, коли переважно протягом УІ ст. до н.е. численні партії переселенців, іонійських греків з Малої Азії, заселили майже всі понтійські прибережні землі (у т.ч. і нашу Надчорноморщину), де заснували низку полісів з належними до них сільськими поселеннями.

Сукупність цих поселень, об'єднаних територіально, економічно та політично утворювала спеціальну аграрну територію - хору1, що була складовою і невід'ємною частиною кожного повноцінного грецького поліса і слугувала, за великим рахунком, однією з найважливіших умов його існування та розвитку. Комплекс питань, пов'язаних з наявністю у античних держав Північного Причорномор' я вже у ранній період власних аграрних територій, тобто хори, стоїть у нерозривному ряду з вивченням проблем їх заснування, формування та становлення, починаючи з колонізаційної доби.

Процес грецької колонізації Північно-Західного Причорномор'я розпочався у другій половині VII ст. до н.е. з регіону Нижнього Побужжя, де під супроводом Мілету були засновані спочатку емпорій Борисфен (поселення на сучасному острові Березань), а згодом - політико-адміністративний центр апойкії - Ольвія на правому березі Гіпанісу2. Практично синхронно з її виникненням у другій чверті VI ст. до н.е.3 було покладено початок інтенсивному багатоплановому, у першу чергу - землеробському - освоєнню території від Березанського лиману до Нижнього Подніпров'я4. Завдячуючи уточненню хронології архаїчних поселень Нижнього Побужжя можна вважати встановленим, що вслід за заснуванням Ольвії її хора в регіоні була повністю заселена і освоєна, внаслідок чого Ольвійська держава набула всіх необхідних елементів колоніального полісу5.

Заснування і становлення грецького поліса і його хори в Нижньому Побужжі проходило цілеспрямовано та організовано і відповідало основним вимогам грецької колонізаційної практики.

Поселенська, комунікативна та господарська структура колоніальної аграрної території Ольвійського полісу знаходить собі прямі аналогії в принципах організації життєзабезпечення апойкій та влаштування їх сільських округ в інших частинах античного світу, що були охоплені Великою Грецькою колонізацією6. У першу чергу, це стосується як близьких розмірів окремого ойкосу (від 0,2 до 0,5 га) на хорі Ольвії і в сільських округах міст метрополії7, так і подібності їх поселенських структур загалом8. Єдність культурно-історичних та етнокультурних традицій міста (Ольвії), нижньобузької колоніальної хори та хори метрополії простежується в загальних принципах організації простору нижньобузької апойкії, а саме - в наявності аналогічних типів жител та поселень (у тому числі спеціалізованого та службового характеру), їх площі, кількості домогосподарств, номенклатурних складових, житлово-господарчих комплексів, їх метричної основи, прийомах домобудівництва9, елементах благоустрою10 і т. ін. грецький поліс хора колоніальний

У цілому аналогічний з метрополією характер (тобто античний грецький) мала і матеріальна та духовна культура Ольвії та її хори цієї доби11, зокрема - особливості господарсько-побутового устрою, речовий інвентар (у т. ч. склад керамічного комплексу), релігійні уявлення, естетичні канони, писемність і мова, поховальний обряд та ін. Усі ці ознаки культури, релігії та побуту нижньобузьких колоністів не мали принципових відмінностей від метрополії . Як і в метрополії, біля стаціонарних поселень хори обов'язково розташовувались сільські некрополі13. Зі всіма регіонами хори Ольвія була пов'язана розгалуженою сіткою сухопутних доріг та водних шляхів.

Так само як і в інших грецьких полісах, сільськогосподарська територія Ольвійської держави була розмежована на земельні наділи (клери) для її громадян, площею у середньому 1,05 га15. Загальний же аграрний кадастр полісу складав від 290 до 390 кв. км16.

На кордонах хори Ольвії згідно з колонізаційною практикою Середземномор'я була розташована система спеціальних прикордонних святилищ, що асоціювалась як символ суверенітету та сакрального захисту апойкії та всіх її громадян17. Так само як і в метрополії, кордони хори Ольвії (і поліса загалом) - 50 км із заходу на схід та 45 км із півдня на північ - починаючи з колонізаційної доби залишалися незмінними впродовж всієї її історії. Не дивлячись на кількісну різницю між поселеннями архаїчного, класико-елліністичного та римського часу, вони постійно розміщувались у вказаних межах Нижнього Побужжя, що дає підстави вважати цей регіон споконвічною територією ольвійської хори і поліса загалом .

У цілому і в деталях хору Ольвії Понтійської архаїчного часу (що включає до себе 107 поселень різних типів) можна вважати яскравим і рідкісним прикладом організації сільської території мілетсько-іоніиського колоніального полісу і на повних підставах кваліфікувати як класичну пам'ятку доби Великої Грецької колонізації у Північному Причорномор'ї. Приклад Ольвії демонструє життєздатність моделі античного сільського розселення на хорі і просторового розвитку поліса20, свідомо запрограмованої його засновниками на декілька поколінь уперед на ґрунті теоретичних засад і практичного досвіду колоніального руху у Середземномор'ї, а також з урахуванням специфіки місцевих умов.

Саме завдяки створенню хори - первинної основної бази для економічного самозабезпечення і полісної автономії, греки в архаїчний період затвердилися у Нижньому Побужжі майже на тисячу років, а заснований ними поліс - Ольвія - зберігав за собою полісну територію попри катаклізми, які він час від часу переживав, впритул до кінця свого існування.

Виходячи з цього, а також враховуючи стан збереженості та дослідженості античних сільських поселень регіону, слід зазначити, що хора Ольвії УІ-У ст. до н.е. (а за великим рахунком, і пам'ятки сільської округи всіх періодів існування античного полісу у Нижньому Побужжі) є у сукупності унікальним історико-археологічним комплексом не тільки для Північного Причорномор' я, але і для всього Понтійсько-Середземноморського ареалу античної культури взагалі21.

Можна сказати, що хора іонійської апойкії у Нижньому Побужжі - це своєрідний релікт колонізаційної епохи, який, не дивлячись на руйнування і втрати природного (абразія берегів, зміна водного режиму) та особливо штучного (сучасне господарювання, грабіжницьке свавілля) характеру, дивом зберігся до нашого часу. Цей релікт, безумовно, заслуговує на якісне продовження тих планомірних і комплексних досліджень, що були здійснені у сільській окрузі Ольвії у 70-ті - в середині 90-х рр. XX ст.22 Крім того, ольвійська хора, як важливий і непересічний науковий об'єкт археологічної спадщини Півдня України, може бути задіяна і як потужний історико-культурний ресурс у розробці та втіленні у життя різноманітних музеєфікаційних, науково-популяризаторських, історико-краєзнавчих, працевиховних, рекреаційно-туристичних та інших перевірених попереднім досвідом або нових експериментальних сучасних програм.

Хора Ольвійського полісу як визначна і, можна сказати, - еталонна23 пам'ятка доби Великої Грецької колонізації ще не оцінена сповна ані вузьким науковим, ані широким громадським загалом. Насправді ж, її потенційні наукові та науково-пізнавальні можливості, на наш погляд, величезні і заслуговують на їх гідне і якісне використання і постійну увагу нового покоління українських археологів-антикознавців.

Література

1Лапін В. В. Хора Ольвії // Археологія УРСР. Т. II. К., 1971. С. 306; Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Сельская округа Ольвии. К., 1989. С. 3-5; Буйських С. Б. Хора Ольвійського поліса (до історії наукової розробки проблеми) // Археологія. 2007. № 1. С. 73-74.

2 Буйських С. Б. Ольвія і Березань в контексті заснування іонійського колоніального полісу // МВ. №12. Запоріжжя, 2012. С. 53-63.

3 Русяева А. С. К вопросу об основании ионийцами Ольвии // ВДИ. 1998. № 1. С. 164.

4 Буйских С. Б. Хора колониального полиса в Нижнем Побужье: от архаики к эллинизму // ССПК. Вип. 15. Запоріжжя, 2009. С. 225-226; Буйских С. Б., Отрешко В. М. Основные этапы развития сельской округи Ольвии доримского времени // Ольвийские древности. К., 2009. С. 138, 142.

5 Буйских С. Б., Буйских А. В. К хронологии архаических поселений хоры Ольвии Понтийской // БИ. Вып. XXIV. 210. С. 27-29.

6 Буйських С. Б. До проблеми заснування та становлення Ольвійського полісу // ДП. Вип. IX. 2011. С. 58-59.

7 Буйских С. Б. Ойкос греческой хоры в Нижнем Побужье VI-V вв. до н.э. // БЧ. Вып. VII. Керчь, 2006. С. 29-31.

8 Буйских С. Б. О раннеантичных поселенческих структурах в Нижнем Побужье // Социально-экономическое развитие древних обществ и археология. М., 1987. С. 30-36.

9 Буйских С. Б. Некоторые аспекты греческого колониального домостроительства в Нижнем Побужье // МВ. Запоріжжя, 2013. № 13. С. 62-75.

10 Буйских С. Б. Элементы благоустройства на архаических поселениях Нижнего Побужья // БЧ. Вып. XIII. Керчь, 2012. С. 53-59.

11 Буйских С. Б. Хора колониального полиса... С. 227, 236.

12 Отрешко В. М. Ольвийская хора VI-V вв. до н.э. Автореферат дисс. канд. ист. наук. К., 1990. С. 12

13 Снытко И. А., Липавский С. А. Античные сельские некрополи VI-V вв. до н.э. в Нижнем Побужье // ДП. 1990. С. 134-141; Снитко І. О. Давньогрецькі некрополі хори Ольвії VI-III ст. до н.е. К., 2015. С. 29 сл.

14 Буйских С. Б. Хора колониального полиса. С. 236.

15 Иевлев М. М. Система землеустройства ольвийской сельской округи // Ольвія та античний світ. К., 2001. С. 62-63.

16 Буйских С. Б. Хора колониального полиса. С. 235-236.

17 Буйських С. Б. Святилища extra-urban епохи грецької колонізації Нижнього Побужжя // Археологія. 2004. № 3. С. 3-14; Буйских С. Б. Греческие святилища Нижнего Побужья как сакрально-территориальный символ колонизации региона // БЧ. Вып. VIII. Керчь. 2007. С. 42-45; Буйских С. Б. Сакральная структура Ольвийского полиса в архаическую эпоху // ССПУ. Т. XVI. Запоріжжя, 2012. С. 168-183; Буйских С. Б. Мифо-географическое пространство Ольвийского полиса УІ-У вв. до н.э. // ДП. Вып. X. 2013. С. 94-99.

18 Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Отрешко В. М. Античные поселения Нижнего Побужья (археологическая карта). К., 1990. С. 121; Буйских С. Б. Хора колониального полиса... С. 239; Буйских С. Б., Отрешко В. М. Основные этапы... С. 143.

19 Буйських С. Б. До проблеми заснування. С. 59.

20 Рубан В. В. Основные этапы пространственного развития Ольвийского полиса (догетское время). Автор. дисс. канд. ист. наук. К., 1988. С. 20-21.

21 Курганская Е. Ю. Современные проблемы и перспективы охраны сельской округи Ольвии // Проблемы истории и археологии Украины. Харьков, 2008. С. 39.

22 Крыжицкий С. Д. и др. Сельская округа Ольвии. С. 7-8; Крыжицкий С. Д. и др. Античные поселения. С. 6-7; Гребенников В.Б. Історія вивчення пам'ятників археології у Миколаївській області (кінець ХУІІІ-ХХ ст). Миколаїв. 2010. С. 19, 49, 60-61, 81-82, 100-101.

23 Буйських С.Б. Архаїчна хора Ольвії Понтійської як еталонна пам'ятка доби Великої Грецької колонізації // Историко-культурное наследие Причерноморья. Тез. докл. конф. Ялта, 2011. С. 15-16.

Размещено на Allbest.ru