Амфори типу Camulodunum 184 з Тіри

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Факультет історії та філософії, Одеський Національний університет ім. І.І. Мечникова

Амфори типу Camulodunum 184 з Тіри

Денис Масюта

Анотація

В статті до наукового обігу вводяться фрагменти амфор типу Camulodunum 184, виявлені під час археологічних досліджень Тіри. Приділяється увага питанням морфології, хронології та походження цього різновиду тари. Окреслюється ареал розповсюдження таких посудин. Визначається, що вони використовувались переважно для транспортування пассуму -родзинкового вина. Робиться припущення про те, що амфори з цим товаром надходили до Тіри у І - другій чверті ІІ ст. н.е. з кількох східно-середземноморських виробничих пунктів (в тому числі з Родосу та родоської Переї).

Ключові слова: амфори типу Camulodunum 184, пассум, римський час, Тіра, Причорномор'я, Родос, родоська Перея.

Denis Masyuta

CAMULODUNUM 184 AMPHORAE FROM TYRAS

Summary

амфора camulodunum тіра

The Camulodunum 184 amphorae are one of the most well-known varieties of early Roman containers in the Mediterranean region. At the same time, such vessels are not believed to enter the Black Sea region, with the area of their distribution being limited only to the territory of the Roman Empire. The aim of this article is introduction and comprehensive study of the Camulo- dunum 184 amphorae findings from Tyras. This will allow shedding light on the issues related to Tyras ' trade contacts, as well as expanding our notion about the economic relations between the Pontic and Mediterranean regions in the Roman era.

The findings of Camulodunum 184 amphorae in Tyras are few in number and represented only by fragments. Such vessels are characterized by high, straight and wide neck with rounded rim, elongated ovoid body, conical stem and «horn-shaped» handles. Their volume is mainly 13,6 liters, although a specimen is known, containing only 8,5 liters.

The main product transported in such amphorae was passum - a raisin wine made from dried grapes. This expensive kind of wine was very popular in the capital of the Roman Empire and among the prosperous population of its provinces. The Camulodunum 184 amphorae were produced from the late 1^st century BC till the late 2^nd century AD, and their production reached a peak in the turn of the eras - mid-2^nd century AD.

Such vessels were produced in Rhodes, Rhodian Peraea, Kos, in some centers of Asia Minor north-west coast. The Camulodunum 184 amphorae came to Tyras from several workshops. Based on visual differences in composition of fabric and its color, the fragments found in Tyras can be divided into five groups, three ofwhich appear to originate from Rhodes and Rhodian Peraea. The vessels attributed to the other two groups could also have been produced in the Eastern Mediterranean, possibly not far from Rhodes.

The fragments of such amphorae from Tyras were found in the redeposited layers, making it difficult to establish the time of their entry to the city. Probably, the Camulodunum 184 amphorae were exported to the Black Sea region during their highest production intensity. Thus, fragments of similar vessels from Panticapaeum date to the 1^st - second quarter of the 2^nd centuries AD.

Thus, in the 1^st - second quarter of the 2^nd centuries AD Tyras imports passum contained in the Camulodunum 184 amphorae. It was brought in from Rhodes, Rhodian Peraea and unidentified Eastern Mediterranean centers. These supplies were intended for the city's prosperous population and were few in number. The entry of such amphorae to Tyras was most likely a consequence of the restoration of trade relations with Rhodes and Rhodian Peraea, incorporated to the Roman Empire by this time. However, these contacts were no longer as intense as during the Hellenistic period and were sporadic. The findings in Tyras allow expanding the distribution area of the Camulodunum 184 amphorae to the North-West Black Sea region.

Keywords: Camulodunum 184 amphorae, passum, Roman period, Tyras, Black Sea area, Rhodes, Rhodian Peraea.

Постановка проблеми

Амфори типу Camulodunum 184 - це один з найвідоміших різновидів керамічної тари ранньоримського часу в Середземномор'ї. Вони справили великий вплив на подальший розвиток виробництва керамічної тари, ставши прототипом для кількох різновидів амфор (Hayes, 1983: р. 151, fig. 24, A66; Ladstatter, 2010: р. 190, 258, taf. 103, A-K712, 130, A-K712; Bjelajac, 1996: с. 39, sl. XI, 48; Зеест, 1960: с. 111, таб. XXIX, 67б; Самойлова, 1978: с. 255, рис. 1,1), в тому числі і типу Dressel 43/AC4 (Marangou-Lerat, 1996: р. 84; Williams, 2003: p. 26). Разом з тим, вважається, що посудини, які досліджуються не надходили до Причорномор'я, а ареал їх розповсюдження обмежується територією Римської імперії. Введення до наукового обігу таких амфор з Тіри дозволить розширити топографію знахідок на Північно-Західне Причорномор'я та пролити світло на питання, пов'язані з торговельними контактами цього античного міста, а також скорегувати наші уявлення про економічні взаємовідносини між Понтійським і Середземноморським регіонами в римську епоху.

Аналіз досліджень

Вперше цей різновид амфор було виділено К. Хоуксом та М. Халлом у середині ХХ ст. під час дослідження керамічних посудин з міста Камулодун в Римській Британії (Dyczek, 2001: р. 131). Такі амфори неодноразово входили до більш пізніх класифікацій керамічної тари римського часу. Так, їх було віднесено до класу 9 за Д. Пекоком та Д. Вільямсом (Peacock, Williams, 1991: p. 102-104, fig. 37), типам 17 за П. Дичеком (Dyczek, 2001, p. 131-136, fig. 66) та 1 за Т. Бежець- ким (Bezeczky, 2013: p. 35-50).

Слід відзначити, що деякі дослідники в своїх класифікаціях об'єднують такі посудини з амфорами типу Dressel 43/AC4, розглядаючи їх як один різновид тари. Наприклад, М. Калландер відніс їх до форми 7 (Callender, 1965: р. 16, 17, fig. 1, 5, 43), Дж. Райлі - до типу Early Roman Amphora 3 (Riley, 1979: p. 147-149, fig. 73, 107-111; 74, 112-117), а М.Х. Келемен - до типу 2 (Kelemen, 1988: р. 123129).

Метою даної роботи є публікація знахідок амфор типу Camulodunum 184, виявлених в Тирі, та ретельне вивчення цього різновиду керамічної тари.

Виклад основного матеріалу

Знахідки амфор типу Camulodunum 184 в Тірі представлені лише шістьма уламками профільних частин, проте велика кількість цілих екземплярів аналогічних посудин в керамічних комплексах середземноморських пам'яток дозволяє скласти уявлення про форму даного різновиду тари. Для таких амфор притаманні високе, пряме, широке горло з валикоподібним вінцем, витягнутий тулуб яйцеподібної форми, що завершується конічною ніжкою. Круглі в перетині ручки різко зігнуті під гострим кутом, а місце їх вигину оформлене у вигляді «шипа». Одним кінцем вони кріпляться до горла трохи нижче вінця, інтттим - до пологих плечей амфори (Panella, 1986: fig. 6; Peacock, Williams, 1991: p. 102, fig. 37; Martin- Kilcher, 1994: taf. 123, 2368; Pascual Berlanga, Ribera i Lacomba, 2015: fig. 8, 1, 2) (Рис. 1: 2-4). Загальна висота посудин варіюється в інтервалі 80-112 см (Martin-Kilcher, 1994: p. 672, taf. 123, 2368; Dyczek, 2001: p. 133). Діаметр вінця дорівнює 13,5-14 см (Martin-Kilcher, 1994: p. 672, taf. 123, 2368; Panella, 1986: fig. 6), а максимальний діаметр тулуба становить 30-34 см (Dyczek, 2001: p. 133; Panella, 1986:^fig. ⁶⁾.

Зразком для їх форми послужили амфори варіанту I-F за класифікацією С.Ю. Монахова, що виготовляли на Родосі у другій половині II-I ст. до н.е. (Монахов, 2003: с. 120-122, табл. 84, 1-6) (Рис. 1: 1). Від свого прототипу посудини, що досліджуються відрізняються більш витягнутою формою тулуба, «шиповидною» формою ручок, а також місткістю. Якщо обсяг родоської тари пізньоелліністичного часу коливався між 25,24 та 27,23 л (Монахов, 2003: прил. 1, с. 214), то амфор типу Camulodunum 184 він переважно становить 13,6 л (Tyers, 1996: p. 93; Dyczek, 2001: р. 134), хоча відомий екземпляр, що вміщує лише 8,5 л (Dyczek, 2001: р. 134).

Через таку сильну морфологічну близькість до свого прототипу посудини, які нас цікавлять називають родоськими (Bezeczky, 2013: p. 35-50), пізньородоськими (Panella, 1986: р. 40; Auriemma, Degrassi, Quin, 2015: р. 145; Auriemma, Quiri, 2006: р. 230), родосько-римськими (Jurisic, 2000: p. 14) або амфорами родоського типу (Peacock, 1977: p. 266-270; Peacock, Williams, 1991: р. 102; Tyers, 1996: p. 93). Натомість, С.Ю. Внуков відносить їх до псевдородоської тари (Внуков, 2003: с. 197).

Формувальна маса, з якої виготовляли амфори типу Camulodunum 184, неоднорідна. Відмінності у кольорі та складі керамічного тіста таких посудин вказують на те, що їх випускали не в одному виробничому пункті, а в декількох. Д. Пекок виділив шість петрографічних груп та пов'язав їх з виробничими центрами егейського регіону. Дві групи, на думку вченого, мають родоське походження (Peacock, 1977: р. 266-269). Спираючись на результати петрографічних аналізів, Т. Бежецький зробив припущення про випуск таких амфор на Родосі, в невідомих центрах родоської Переї, на Косі та біля Ефесу або у долині р. Меандр (Bezeczky, 2013: p. 41-44). Частину посудин могли також виготовляти на острові Міконос (або на північно-західному узбережжі Малої Азії) та на Нісіросі (Nagy, Szakmany, 2015: p. 177).

Археологічними даними поки що підтверджується виробництво лише на Родосі, де було відкрито залишки обпалювальної печі з бракованими амфорами типу Camulodunum 184 всередині (Bezeczky, 2013: p. 38, 39, fig. 22).

Петрографічні аналізи знахідок досліджуваного різновиду тари з Тіри не здійснювались, проте на підставі візуальних відмінностей керамічного тіста їх можна розділити на п'ять груп:

1. Щільна глина з нерівномірним випалом (червоного кольору зовні, сірого - з середини), містить домішки великих вапнякових часток. З цього тіста виготовлена кругла в перетині ручка (діаметр - 3 см), що збереглась на повну висоту (24,3 см) (Рис. 1: 5). Вона була виявлена у 1974 р., проте місце та обставини знахідки не відомі Фрагмент зберігається в фондах Одеського археологічного музею НАН Укра-їни (далі ОАМ НАНУ). Шифр: БД-74, Сп. .. .3/4..

2. Щільна глина червоного кольору, містить вапнякові та залізисті включення, пісок. До цієї групи відноситься фрагмент вінця з ручкою. Ручка кругла в перетині (діаметр - 3,2 см), збереглась на висоту 10 см. Діаметр вінця встановити не вдалось (Рис. 1: 6) Знахідка зберігається в фондах ОАМ НАНУ Шифр: БД-76, Инв. № 156.. Уламок було знайдено у 1976 р. під час демонтажу кладок Ш-ІУ ст. н.е., куди він, вірогідно, потрапив з більш ранніх нашарувань (Клейман и др., 1976: с. 3, 21).

3. Щільна глина червоного кольору, з домішками вапнякових часток та піску. Ангоб світло-червоний. Група представлена двома фрагментами ручок. Один уламок виявлено у 1996 р. під час дослідження залишків споруди рубежу ХТТТ-ХТУ ст., що перекривала «будівлю вексилляції» ІІ-Ш ст. н.е. (Росохацкий и др., 1996: с. 2, 45, 56). Висота круглого в перетині фрагменту (діаметр - 3,1 см) не перевищує 6,9 см (Рис. 1: 7) Фрагмент зберігається в фондах Білгород-Дністровського краєзнавчого музею (далі БДКМ). Шифр: БТЭ-96, РГД, С. 5.. Інший уламок знайдено в культурному шарі І-ІІІ ст. н.е. під час археологічних досліджень у 2008 р. (Самойлова и др., 2008: с. 95, 201). Він також округлий в перетині, проте зберігся на висоту 13,5 см (Рис. 1: 8) Знахідка зберігається в фондах БДКМ. Шифр: БТЭ-08, Сп. 126..

4. Щільна глина рожевого кольору, з домішками піску. Ангоб бежевий. До цієї групи відноситься фрагмент овальної в перетині ручки (3,3 х 2,4 см), заввишки 8,3 см (Рис. 1: 9). Обставини та точне місце знахідки не відомі Фрагмент зберігається в фондах БДКМ. Шифр: А 14, БД.. .335..

5. Щільна глина темно-жовтого кольору, містить рідкі домішки залізистих включень, пісок. Група представлена уламком округлої в перетині ручки (діаметр - 3,5 см), що збереглась на висоту 8,2 см (Рис. 1: 10). Знайдений у 2004 р. разом з археологічними матеріалами І-ТУ ст. н.е. в нашаруванні золотоординського періоду (Самойлова и др., 2004: с. 11, 12) Знахідка зберігається в фондах БДКМ. Шифр: БТЭ-04, Сп. 91..

Судячи зі знахідок уламків аналогічних амфор з Ефесу, котрі досліджувались з використанням природничо-наукових методів, візуальні характеристики групи 1 властиві для продукції Родоса, а груп 2 та 3 - для нелокалізованих центрів родоської Переї (Bezeczky, 2013: p. 41, 45). Посудини, віднесені до груп 4 та 5, також могли бути виготовлені у Східному Середземномор'ї, можливо, недалеко від Родосу. Виробництво амфор за єдиним морфологічним стандартом означає, що і сам їх вміст мусив мати однакові властивості та міг бути виготовленим за однією технологією.

Як і родоська тара елліністичного періоду, амфори типу Camulodunum 184 були призначені для транспортування вина (Peacock, Williams, 1991: p. 103; Sciallano, Sibella, 1991: p. 90; Bezeczky, 2013: p. 36). В римський час в них переважно перевозився пассум (passum) - родзинкове солодке вино, яке виготовляли з підв'яленого винограду. Про це свідчить напис фарбою (tituli picti), нанесений на амфору досліджуваного типу з Помпеїв. На ній читається PASSUM RHODIVM / P COELI GALLI (Williams, 2003: p. 28; Bezeczky, 2013: p. 36). Цей доволі дорогий сорт вина був дуже популярним у Римській імперії через високі смакові якості. Окрім родоського в tituli picti згадується також лікійський пассум, тому, на думку П. Дичека, амфори типу Camulodunum 184 використовувалися для перевезення вина не лише з Родосу, але й з Лікії (Dyczek, 2001: р. 135). Відомий також критський пассум, про який йдеться в працях античних авторів. Він транспортувався й зберігався у амфорах типу Dressel 43/ AC4 (Williams, 2003: p. 28; Marangou-Lerat, 1996: p. 84-89, рі. XIX-XXI; Van den Berg, 2012: p. 218; Bezeczky, 2013: p. 77; Quiri, 2015: p. 167; Pascual Berlanga, Ribera i Lacomba, 2015: р. 278, 279). Цікаво, що між цими посудинами та амфорами типу Camulodunum 184 чітко простежуються певні морфологічні схожості.

Слід відзначити, що інколи обидва різновиди ам- форної тари могли використовуватися для перевезення консервованих фруктів. Наприклад, на верхню частину амфори типу Dressel 43/AC4, знайдену в Лондоні, нанесено tituli picti, в якому згадуються плоди горобини садової (Williams, 2003: p. 28, 30). Під час дослідження залишків корабельної катастрофи Dramont D з морського дна піднято кілька амфор типу Camulodunum 184, що містили інжир (Peacock, Williams, 1991: p. 103). Цілком можливо, що ці плоди були законсервовані у пассумі (Van den Berg, 2012: p. 216) або у сапі (sapa) - винному напої (Williams, 2003: p. 30).

У елліністичний час Родос був одним з найбільших виробників і експортерів вина в Середземноморському регіоні (Монахов, 2003: с. 8; Матеевич, Самойлова, 2017: c. 27). Тому не дивно, що і в римську епоху товари, які транспортувались у амфорах «родоського типу» отримали дуже широке розповсюдження. Вони надходили як до столиці, так і до самих віддалених частин Римської імперії. Амфори типу Camulodunum 184 були виявлені на території колишніх провінцій: Азія, Крит і Кіренаїка, Африка, Єгипет, Іудея, Кіпр, Ахайя, Далмація, Верхня та Нижня Мезії, Нижня та Верхня Паннонії, Італія, Норик, Реція, Верхня та Нижня Германії, Бельгіка, Британія, Лугдунська Галлія, Нарбонська Галлія, Аквітанія, Тарраконська Іспанія, Лузітанія. Такі амфори були частиною корабельних вантажів суден, що затонули біля Балеарських островів, Сардинії, Сицилії, узбережжя Адріатичного та Егейського морів Докладніше дивись: Van den Berg, 2012, p. 229, fig. 2; Dyczek, 2001, p. 134, 135, fig. 69..

Ареал розповсюдження амфор цього типу вказує на те, що їх виробництво було орієнтовано, насамперед, на задоволення попиту у екзотичному вині населення Риму та західних провінцій. Причому, такі посудини знаходять при дослідженні не лише цивільних населених пунктів, а й місць дислокації підрозділів римської армії. Наприклад, вони виявлені в легіонних таборах вздовж Рейну (Van den Berg, 2012: p. 216, 217), в Галлії, Італії, Паннонії ^ezeczky, 2013: p. 40). А надходження цих амфор до Британії Д. Пекок пов'язує з забезпеченням вином римських військ (Peacock, 1977: р. 270).

Знахідки даного різновиду тари за межами Римської імперії нечисленні. Окремі партії родоського пассуму досягали Північного та Північно-Західного Причорномор'я. На це вказують фрагменти амфор типу Camulodunum 184, які було виявлено в Пантикапеї (Голофаст, 2010: с. 89, рис. 11, 7, 8) та Тірі.

Можливо, вони не отримали достатнього поширення у понтійському регіоні через невисокий попит у місцевого населення на якісні, дорогі сорти вина. Слід відзначити, що в Південному Причорномор'ї могло бути налагоджено власне виробництво вина за родоською рецептурою. Так, до продукції Гераклеї Понтійської належать світлоглиняні амфори типу С II за С.Ю. Внуковим, які морфологічно були дуже близькі до посудин, які досліджуються (Внуков, 1988: с. 202, 203, рис. 2, 4-5; Внуков, 2003: с. 96-102, рис. 34-37). Вочевидь, взірцем для їх форми, як і у випадку з амфорами типу Сати^ипит 184, стала родоська тара пізньоеллі- ністичного періоду (Внуков, 2003: с. 96). Проте продукція Гераклеї Понтійської, що містилась у амфорах типу С II, мала статус регіональної і за межами Причорномор'я поширення не отримала. До того ж, випуск цього різновиду тари не був тривалим. На думку С.Ю. Внукова, час побутування амфор типу С II припав на рубіж 60/50 рр. до н.е. - рубіж І ст. до н.е. - І ст. н.е. (Внуков, 2006: с. 167). На початку І ст. н.е. їх випуск припиняється і в Гераклеї

Понтійській відбувається повна переорієнтація на виробництво амфор типу С I за С.Ю. Внуковим, в яких транспортувався більш дешевий сорт вина, що імітував продукцію острова Кос (Внуков, 2006: с. 232; Внуков, 2013: с. 80).

Що стосується амфор типу Camulodunum 184, то їх виготовлення було розпочато після окупації Родосу у 43/42 р. до н.е. та подальшого включення його до складу Римської держави. Найскоріше, це відбулося наприкінці І ст. до н.е. (Peacock, Williams: 1991, p. 103) Мало ймовірно, що виробництво пізньогераклейської псевдородоської тари передувало випуску амфор типу СатиМипит 184. Вірогідно, початок виготов-лення посудин типу С II за С.Ю. Внуковим припадає на кінець І ст. до н.е.. Найінтенсивніше такі посудини вироблялися з рубежу І ст. до н.е. - І ст. н.е. по середину ІІ ст. н.е., коли вони були одним з найпоширеніших різновидів східно-середземноморської тари у західній частині Римської імперії (Pascual Berlanga, Ribera i Lacomba, 2015: р. 272-282, tab. 1). В цей період, пассум, що містився у амфорах типу Camulodunum 184, у великому обсязі завозився до Риму. Проте, за правління Траяна, його критський аналог, який доставлявся у амфорах типу Dressel 43/AC4, практично витіснив родоське вино з ринків столиці Імперії (Rizzo, 2004: p. 176, 177). За Антоніна Пія відсоток надходження амфор типу Camulodunum 184 знову збільшується (Rizzo, 2004: p. 181, 183), втім, після середини ІІ ст. н.е. такі посудини в Римі не відомі (Pascual Berlanga, Ribera i Lacomba, 2015: р. 282). Слід відзначити, що найб- пізніші знахідки цього різновиду тари зафіксовані на території Валенсії (Тарраконська Іспанія), де датуються кінцем ІІ ст. н.е. (Pascual Berlanga, Ribera i Lacomba, 2015: р. 282, fig. 6, 1-3). Амфори, що були виявлені у Ліоні в археологічних контекстах кінця ІІ - середини ІІІ ст. н.е. і які дослідники відносять до типу Camulodunum 184 (Pascual Berlanga, Ribera i Lacomba, 2015: tab. 1) насправді являють собою його імітацію (Auriemma, Degrassi, Quiri, 2015: р. 145). Знахідки таких посудин відомі також на Криті (Hayes, 1983: p. 151, fig. 24, A66), в Ефесі (Ladstдtter, 2010: р. 190, 258, taf. 103, A-K712, 130, A-K712), в Тергесті (Auriemma, Degrassi, Quiri, 2015: fig. 3) та у Виминаціумі (Bjelajac, 1996: с. 39, sl. XI, 48).

Амфори типу Camulodunum 184 потрапляють у причорноморський регіон в період їх найбільш інтенсивного виробництва. У Пантикапеї їх уламки було знайдено в зольнику римського часу, який формувався з І ст. н.е. по другу чверть ІІ ст. н.е. (Голофаст, 2010, с. 91). Фрагменти аналогічних посудин, виявлені в результаті археологічних досліджень Тіри, переважно походять з перевідкладених нашарувань, або датуються доволі широко. Можна припустити, що родоський пассум ввозився сюди приблизно в той самий час, що і на Боспор.

Висновки. Таким чином, приблизно в I - другий чверті II ст. н.е. Тіра імпортувала passum, що містився в амфорах типу Сати^ипит 184. Він ввозився з Родосу, родоської Переї та двох невстановлених пунктів, які, імовірно, розташовувались у Східному Середземномор'ї. Ці поставки призначалися для заможного населення міста і були нечисленними. Надходження таких амфор до Тіри, найскоріше, є наслідком відновлення торгових зв'язків з Родосом та родоською Переєю, що увійшли на той час до складу Римської імперії. Однак, ці контакти вже не були такими інтенсивними, як в елліністичну епоху та мали спорадичний характер. Знахідки в Тирі дозволяють розширити ареал розповсюдження амфор типу Сатиипит 184 і на регіон Північно-Західного Причорномор'я.

Список використаних джерел і літератури

1. Внуков, 1988 - Внуков С.Ю. Светлоглиняные широкогорлые амфоры Северо-Западного Крыма // Советская археология. 1988. № 3. С. 198-206.

2. Внуков, 2003 - Внуков С.Ю. Причерноморские амфоры I в. до н.э. - II в. н.э. (морфология). М., 2003. 235 с.

3. Внуков, 2006 - Внуков С.Ю. Причерноморские амфоры I в. до н.э. - II в. н.э. Ч. II. Петрография, хронология, проблемы торговли. СПб., 2006. 320 с.

4. Внуков, 2013 - Внуков С.Ю. Потребление вина поздними скифами Северо-Западного Крыма // ОгіеШаИа еі Qassica: Труды Института восточных культур и античности. 2013. Вып. L. С. 79-86.

5. Голофаст, 2010 - Голофаст Л.А. Амфорная тара из раскопок зольника римского времени у подножия горы Митридат в Керчи // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. 2010. XVI. С. 82-139.

6. Зеест, 1960 - Зеест И.Б. Керамическая тара Боспора // Материалы и исследования по археологии СССР. 1960. 83. 180 с.

7. Клейман и др., 1976 - Клейман И.Б., Кравченко А.А., Сон Н.А., Самойлова Т.Л. Отчет о раскопках Тиры и средневекового Белгорода, проведенных Белгород-Тирской экспедицией Одесского археологического музея АН УССР в 1976 г. // Науковий архів Одеського археологічного музею НАН України. Д. № 86804.

8. Матеевич, Самойлова, 2017 - Матеевич Н., Самойлова Т.Л. Амфор- ные клейма из Тиры (раскопки 1998-2008 гг.). К., 2017. 234 с.

9. Монахов, 2003 - Монахов С.Ю. Греческие амфоры в Причерноморье. Типология амфор ведущих центров-экспортеров товаров в керамической таре: Каталог-определитель. Москва-Саратов, 2003. 352 с.

10. Росохацкий и др., 1996 - Росохацкий А.А., Яременко А.В., Кожока- ру В., Оприш И. Отчет о работе Белгород-Тирской экспедиции Института археологии НАН Украины при участии Института фракологии Румынии в 1996 г. // Науковий архів Одеського археологічного музею НАН України.

11. Самойлова, 1978 - Самойлова Т.Л. Основные типы амфор I-IV вв. н.э. из Тиры // П.О. Карышковский (отв. ред.). Археологические исследования Северо-Западного Причерноморья. К., 1978. С. 254-266.

12. Самойлова и др., 2004 - Самойлова Т.Л., Смольянинова С.П., Богуславский Г.С., Ветчинникова Н.Е., Остапенко П.В. Отчет о работе Белгород-Тирской экспедиции в 2004 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. Д. № 2004/174.

13. Самойлова и др., 2008 - Самойлова Т.Л., Богуславский Г.С., Остапенко П.В., Ветчинникова Н.Е., Смольянинова С.П., Савельев О.К. Отчет о работе Белгород-Тирской экспедиции в 2008 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. Д. № 2008/36.

14. Auriemma, Degrassi, Quin E, 2015 - Auriemma R., Degrassi V., Qui- ri E. Eastern amphora imports in the Adriatic Sea: evidence from terrestrial and underwater contexts of the Roman Imperial age // S. Demesti- cha (ed.). Per Terram, Per Mare. Seaborne Trade and the Distribution of Roman Amphorae in the Meditrranean. Uppsala, 2015. Р. 139-160.

15. Auriemma, Quiri, 2006 - Auriemma R., Quiri E. Importazioni di anfore orientali nel Salento tra primo e medio Impero // S. Cace, A. Kurilic, F. Tassaux (eds.). Les routes de l'Adriatique antique: gйographie et йconomie. Actes de la table ronde du 18 au 22 septembre 2001 (Zadar). Bordeaux, Zadar, 2006. Р. 225-251.

16. Bezeczky, 2013 - Bezeczky T. The Amphorae of Roman Ephesus // Forschungen in Ephesos. Wien, 2013. XV/1. 382 p.

17. Bjelajac, 1996 - Bjelajac L. Amfore gornjo mezijskog Podunavlja. Belgrade, 1996. 149 c.

18. Callender, 1965 - Callender M.H. Roman Amphorae, with Index of Stamps. London, 1965. 330 p.

19. Dyczek, 2001 - Dyczek P Roman Amphorae of the 1^st - 3^rd Centuries AD Found on the Lower Danube. Typology. Warszaw, 2001. 387 p.

20. Hayes, 1983 - Hayes J.W. The Villa Dionysos Excavations, Knossos: the Pottery // Annual of the British School at Athens. 1983. 78. P 97-169.

21. Jurisic, 2000 - Jurisic M. Ancient shipwrecks of the Adriatic. // BAR. International series. Oxford, 2000. 828. 169 p.

22. Kelemen, 1988 - Kelemen M.H. Roman amphorae in Pannonia II // Acta Archaeologica Academiae Scientiarum Hungaricae. 1988. XL. P 111150.

23. Ladstдtter - Ladstдtter S. Keramik // F. Krinzinger (ed.). Hanghaus 2 in Ephesos. Die Wohneinheiten 1 und 2 // Baubefund, Ausstattung, Funde, Forschungen in Ephesos. Wien, 2010. VIn/8. P 172-279.

24. Marangou-Lerat, 1996 - Marangou-Lerat A. Le vin et les amphores de Crиte de l'йpoque classique а l'йpoque impйriale // Йtudes Crйtoises. Athens-Paris, 1996. 30. 232 p.

25. Martin-Kilcher, 1994 - Martin-Kilcher S. Die rцmischen Amphoren aus Augst und Kaiseraugst. Ein Beitrag zur rцmischen Handels- und Kulturgeschichte. Band 3. // Forscungeb in Augst 7/3. Augst, 1994. P. 618-795.

26. Nagy, Szakmany, 2015 - Nagy A., Szakmany G. Savariaban talalt rhodo- si amphorak petrografiai elemzйse // Archeometriai Mыhely. 2015. XII.

3. P. 177-187.

27. Panella, 1986 - Panella C. Oriente ed Occidente: considerazioni su al- cune anfore «Egee» di eta imperial a Ostia // Bulletin de Correspondance Hellenigue. 1986. Suppl. XIII. P. 609-635.

28. Pascual Berlanga, Ribera i Lacomba, 2015 - Pascual Berlanga G., Ribera i Lacomba A. Eastern amphorae in Valentia (1^st century BC - 3^rd century AD) and Pompeii (1^st century BC to AD 79) // S. Demesticha (ed.). Per Terram, Per Mare. Seaborne Trade and the Distribution of Roman Amphorae in the Mediterranean. Uppsala, 2015. P 269-286.

29. Peacock, 1977 - Peacock D. Roman amphorae: typology, fabric and origins // Mйthodes classiques et mйthodes formelles dans l 'йtude des amphores, Collection de l'Ecole Franзaise de Rome. Rome, 1977. 32. P. 261-278.

30. Peacock, Williams, 1991 - Peacock D., Williams D. Amphorae and the Roman economy: An Introductory Guide. London-New York, 1991. 239 p.

31. Quiri, 2015 - Quin E. Imports of eastern transport amphorae to Turin (Italy) // S. Demesticha (ed.). Per Terram, Per Mare. Seaborne Trade and the Distribution of Roman Amphorae in the Mediterranean. Uppsala, 2015. P 161-180.

32. Riley, 1979 - Riley J. The Coarse Pottery from Berenice // Excavations at Sidi Khrebish Benghazi (Berenice). Vol. II. Tripoli, 1979. P. 91-467.

33. Rizzo, 2004 - Rizzo G. Instrumenta Urbis I: ceramiche fini da mensa, Lucerne ed anfore a Roma nei primi due secoli dell'Impero // Collection de l'Йcole franзaise de Rome. Rome, 2004. 307. 252 p.

34. Sciallano, Sibella - Sciallano M., Sibella P. Amphores: comment les identifi er? Aix-en-Provence, 1991. 131 p.

35. Tyers, 1996 - Tyers P. Roman Pottery in Britain. London, 1996. 226 p.

36. Van den Berg, 2012 - Van den Berg J. Rare and Exotic Amphorae in North-West Europe: Finds from the Roman Fort on the Kops Plateau, Nijmegen // Journal of Roman Pottery Studies. Oxford, 2012. Vol. 15. P. 215-232.

37. Williams, 2003 - Williams D. Cretan wine in Roman Britain // Journal of Roman Pottery Studies. Oxford, 2003. Vol. 10. P 26-31.

References

1. Auriemma, Degrassi, Quiri E, 2015 - Auriemma R., Degrassi V., Quiri E. Eastern amphora imports in the Adriatic Sea: evidence from terrestrial and underwater contexts of the Roman Imperial age // S. Demesticha (ed.). Per Terram, Per Mare. Seaborne Trade and the Distribution of Roman Amphorae in the Meditrranean. Uppsala, 2015. P. 139-160.

2. Auriemma, Quiri, 2006 - Auriemma R., Quiri E. Importazioni di anfore orientali nel Salento tra primo e medio Impero // S. Cace, A. Kurilic, F. Tassaux (eds.). Les routes de l'Adriatique antique: gйographie et йconomie. Actes de la table ronde du 18 au 22 septembre 2001 (Zadar). Bordeaux, Zadar, 2006. P. 225-251.

3. Bezeczky, 2013 - Bezeczky T. The Amphorae of Roman Ephesus // Forschungen in Ephesos. Wien, 2013. XV/1. 382 p.

4. Bjelajac, 1996 - Bjelajac L. Amfore gornjo mezijskog Podunavlja. Belgrade, 1996. 149 c.

5. Callender, 1965 - Callender M.H. Roman Amphorae, with Index of Stamps. London, 1965. 330 p.

6. Dyczek, 2001 - Dyczek P Roman Amphorae of the 1^st-3^rd Centuries AD Found on the Lower Danube. Typology. Warszaw, 2001. 387 p.

7. Golofast, 2010 - Golofast L.A. Amfornaya tara iz raskopok zol'nika

rimskogo vremeni u podnozhiya gory Mitridat v Kerchi. [Amphorae from the roman cinder heap uncovered at the foot of Mithridates Mount in Kerch] // Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii. 2010. XVI. S. 82-139. [in Russian].

8. Hayes, 1983 - Hayes J.W. The Villa Dionysos Excavations, Knossos: the Pottery // Annual of the British School at Athens. 1983. 78. P. 97-169.

9. Jurisic, 2000 - Jurisic M. Ancient shipwrecks of the Adriatic. // BAR. International series. Oxford, 2000. 828. 169 p.

10. Kelemen, 1988 - Kelemen M.H. Roman amphorae in Pannonia II // Acta Archaeologica Academiae Scientiarum Hungaricae. 1988. XL. P. 111150.

11. Kleyman ta in., 1976 - Kleyman I.B., Kravchenko A.A., Son N.A., Samoylova T.L. Otchet o raskopkakh Tiry i srednevekovogo Belgoroda, provedennykh Belgorod-Tirskoy ekspeditsiyey Odesskogo arkheolog- icheskogo muzeya AN USSR v 1976 g. // Naukovyi arkhiv Odeskoho arkheolohichnoho muzeiu NAN Ukrainy. D. № 86804.

12. Ladstдtter - Ladstдtter S. Keramik // F. Krinzinger (ed.). Hanghaus 2 in Ephesos. Die Wohneinheiten 1 und 2 // Baubefund, Ausstattung, Funde, Forschungen in Ephesos. Wien, 2010. VIII/8. P. 172-279.

13. Marangou-Lerat, 1996 - Marangou-Lerat A. Le vin et les amphores de Crиte de l'йpoque classique а l'йpoque impйriale // Йtudes Crйtoises. Athens-Paris, 1996. 30. 232 p.

14. Martin-Kilcher, 1994 - Martin-Kilcher S. Die rцmischen Amphoren aus Augst und Kaiseraugst. Ein Beitrag zur rцmischen Handels- und Kulturgeschichte. Band 3. // Forscungeb in Augst 7/3. Augst, 1994. P. 618-795.

15. Mateyevich, Samoylova, 2017 - Mateyevich N., Samoylova T.L. Am- fornyye kleyma iz Tiry (raskopki 1998-2008 gg.). [Amphora stamps from Tyras (excavations 1998-2008).]. K., 2017. 234 s. [in Russian].

16. Monakhov, 2003 - Monakhov S.Yu. Grecheskiye amfory v Pricherno- mor'ye. Tipologiya amfor vedushchikh tsentrov-eksporterov tovarov v keramicheskoy tare: Katalog-opredelitel'. [Greek amphorae in Northern Pontic area. Typology of amphorae of leading centers-exporters of goods in ceramic containers]. Moskva-Saratov, 2003. 352 s. [in Russian].

17. Nagy, Szakmany, 2015 - Nagy A., Szakmany G. Savariaban talalt rhodo- si amphorak petrografiai elemzйse // Archeometriai Mыhely. 2015. XII. 3. P. 177-187.

18. Panella, 1986 - Panella C. Oriente ed Occidente: considerazioni su al- cune anfore «Egee» di eta imperial a Ostia // Bulletin de Correspondance Hellenigue. 1986. Suppl. XIII. P. 609-635.

19. Pascual Berlanga, Ribera i Lacomba, 2015 - Pascual Berlanga G., Ribera i Lacomba A. Eastern amphorae in Valentia (1^st century BC - 3^rd century AD) and Pompeii (1^st century BC to AD 79) // S. Demesticha (ed.). Per Terram, Per Mare. Seaborne Trade and the Distribution of Roman Amphorae in the Mediterranean. Uppsala, 2015. P. 269-286.

20. Peacock, 1977 - Peacock D. Roman amphorae: typology, fabric and origins // Mйthodes classiques et mйthodes formelles dans l 'йtude des amphores, Collection de l'Ecole Franзaise de Rome. Rome, 1977. 32. P. 261-278.

21. Peacock, Williams, 1991 - Peacock D., Williams D. Amphorae and the Roman economy: An Introductory Guide. London-New York, 1991. 239 p.

22. Quiri, 2015 - Quiri E. Imports of eastern transport amphorae to Turin (Italy) // S. Demesticha (ed.). Per Terram, Per Mare. Seaborne Trade and the Distribution of Roman Amphorae in the Mediterranean. Uppsala, 2015. P. 161-180.

23. Riley, 1979 - Riley J. The Coarse Pottery from Berenice // Excavations at Sidi Khrebish Benghazi (Berenice). Vol. II. Tripoli, 1979. P. 91-467.

24. Rizzo, 2004 - Rizzo G. Instrumenta Urbis I: ceramiche fini da mensa, Lucerne ed anfore a Roma nei primi due secoli dell'Impero // Collection de l'Йcole franзaise de Rome. Rome, 2004. 307. 252 p.

25. Rosokhatskiy i dr., 1996 - Rosokhatskiy A.A., Yaremenko A.V., Kozhokaru V., Oprish I. Otchet o rabote Belgorod-Tirskoy ekspedit- sii Instituta arkheologii NAN Ukrainy pri uchastii Instituta frakologii Rumynii v 1996 g. // Naukovyi arkhiv Odeskoho arkheolohichnoho mu- zeiu NAN Ukrainy.

26. Samoylova, 1978 - Samoylova T.L. Osnovnyye tipy amfor I-IV vv. n.e. iz Tiry. [The main types of amphorae of the 1^st-4^th centuries AD from Tyras] // P.O. Karyshkovskiy (ed.). Arkheologicheskiye issledovaniya Severo-Zapadnogo Prichemomor'ya. K., 1978. S. 254-266. [in Russian].

27. Samoylova i dr., 2004 - Samoylova T.L., Smol'yaninova S.P., Bo- guslavskiy G.S., Vetchinnikova N.E., Ostapenko P.V Otchet o rabote Belgorod-Tirskoy ekspeditsii v 2004 g. // Naukovyi arkhiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. D. № 2004/174.

28. Samoylova i dr., 2008 - Samoylova T.L., Boguslavskiy G.S., Ostapenko P.V, Vetchinnikova N.E., Smol'yaninova S.P., Savel'yev O.K. Otchet o rabote Belgorod-Tirskoy ekspeditsii v 2008 g. // Naukovyi arkhiv Ins- tytutu arkheolohii NAN Ukrainy. D. № 2008/36.

29. Sciallano, Sibella - Sciallano M., Sibella P. Amphores: comment les identifi er? Aix-en-Provence, 1991. 131 p.

30. Tyers, 1996 - Tyers P. Roman Pottery in Britain. London, 1996. 226 p.

31. Van den Berg, 2012 - Van den Berg J. Rare and Exotic Amphorae in North-West Europe: Finds from the Roman Fort on the Kops Plateau, Nijmegen // Journal of Roman Pottery Studies. Oxford, 2012. Vol. 15. P. 215-232.

32. Vnukov, 1988 - Vnukov S.Yu. Svetloglinyanyye shirokogorlyye amfory Severo-Zapadnogo Kryma [Light clay amphorae with wide necks from North-West Crimea] // Sovetskaya arkheologiya. 1988. № 3. S. 198206. [in Russian].

33. Vnukov, 2003 - Vnukov S.Yu. Prichernomorskiye amfory I v. do n.e. - II v. n.e. (morfologiya). [The Black Sea amphorae of the 1st c. BC - the 2nd c. AD (morphology)]. M., 2003. 235 s. [in Russian].

34. Vnukov - Vnukov S.Yu., 2006. Prichernomorskiye amfory I v. do n.e.- II v. n.e. Chast' II. Petrografiya, khronologiya, problemy torgovli. [The Black Sea amphorae of the 1st c. BC - the 2nd c. AD II: Petrography, chronology and trade questions]. SPb., 2006.320 s. [in Russian].

35. Vnukov, 2013 - Vnukov S.Yu. Potrebleniye vina pozdnimi skifami Severo-Zapadnogo Kryma. [Wine consumption by late Scythians of the North-Western Crimea] // Orientalia et Classica: Trudy Instituta vo- stochnykh kul'tur i antichnosti. 2013. Vyp. L. S. 79-86. [in Russian].

36. Williams - Williams D. Cretan wine in Roman Britain // Journal of Roman Pottery Studies. Oxford, 2003. Vol. 10. P. 26-31.

37. Zeest, 1960 - Zeest I.B. Keramicheskaya tara Bospora. [Ceramic vessels of Bosporus]. Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR. 1960. 83. 180 s. [in Russian].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на Allbest.ru