Антропоморфна пластика усатівської культури

За відомостями Е. Ф. Патокової, найбільша кількість статуеток усатівської культури походить з розкопок у ритуального городища у Великому Куяльнику. Більшість фігурок фрагментовані. Більшість - 21 статуетка на кубовидному постаменті, з них цілі 2 фігурки, ще у 14 втрачена верхня частина, 6 представлені лише верхніми частинами⁵. Лише 6 фрагментами представлені статуетки вихватинського типу, та 6 фрагментами - статуетки серезліївського типу. Фігурки усатівського типу виготовлені з тонкоструктурної глини, що після випалу набула сірого кольору. Висота статуеток від 3 до 7 см. Статуетки вкрай схематизовані, відтворюють сидячу схилену вперед фігуру. В одної фігурки у вигляді опуклого виступу модельовано праву грудь, ліва відсутня⁶. Більшість фігурок орнаментовано заглибленим декором з тонких ліній або відбитків дрібного штампу.

З двох курганних могильників Усатове, де разом розкопано 18 курганів, лише у 4 комплексах виявлено загалом 7 антропоморфних фігурок. У першому курганному могильнику (15 курганів) 1 статуетка усатівського типу висотою 6 см. При цьому знайдена вона у культовій ямі кургану І/2. У ІІ курганному могильнику дві статуетки походять з кургану ІІ/1. Одна ціла фігурка була виявлена під час розчистки кромлеху в південно-східному секторі, а ще одна - у культовій ямі № 5. У культовій ямі № 3 кургану ІІ/2 було знайдено 4 фігурки. На дні ями виявлено голову бика з вапняку. Праворуч від голови бика зафіксовано купку вохри, нижче - «чотири однакових фігурки з необпаленої глини, покладених щільно одна біля одної парами в два ряди»¹.

Серед некрополів найбільшим числом антропоморфних статуеток вирізняється ґрунтовий ІІ могильник з Усатова, звідки з різних груп поховань походять 14 фігурок. На дні ями № 3 (кенотаф ?) І групи поховань у центрі стояла статуетка усатівського типу з «М» - подібними знаками⁸. У цій же групі антропоморфні статуетки виявлено серед закладу над дитячим похованням № 5. На одному з каменів верхнього ярусу знайдено статуетку усатівського типу з штампованим декором та фрагменти розшарованих посудин поганого випалу. Під каменем, на якому лежала статуетка, виявлено ще одну, таку ж саму, з невеликими нюансами в схемі декору. У другій групі поховань у культовій ямі № 1 знайдено статуетку, подібну до тих, що були в закладі дитячого поховання № 5¹⁰. У першій групі поховань у культовій ямі № 2 на боку лежали дві слабо випалені фігурки усатівського типу, одна з них розшарувалася¹¹. На дні ями № 2 (ІІІ група) в північно-східному куті стояли дві посудини з шнуровим декором, в одній з них знаходилася статуетка усатівського типу, поруч знайдено ще дві такі фігурки та нижню частину статуетки серезліївського типу.

У похованні чоловіка похилого віку № 3 (IV група) на відстані 0,2-0,3 м від черепу знайдено посудину з глини з домішкою мушлі та три статуетки усатівського типу¹³. До п'ятої поховальної групи належить виявлене під кам'яною закладкою дитяче поховання № 5. Серед каменів закладки цього поховання виявлені фрагменти розписної чаші та статуетка усатівського типу.

Спостерігається певна подібність між статуетками усатівського типу з Великого Куяльника (обрядовий центр), курганних та ґрунтових некрополів. Серезліївський тип представлений у ґрунтовому могильнику одним фрагментом стоячої схематичної фігурки зі сплощеним торсом.

У Маяках, на думку В. Г. Петренка, головним структурним елементом ритуального городища були рви, які містять велику кількість залишків матеріальної культури, прошарків попелу, скупчення вугликів та шматків обпаленої глиняної обмазки із домішками полови, кісток тварин, риб. Присутні також людські кістки дорослих та дітей¹⁵. Такій інтерпретації ровів цілком відповідають знахідки антропоморфної пластики, яких виявлено тут 25 одиниць. Переважна більшість статуеток усатівського типу на кубоподібному постаменті, лише 4 були цілими (рис. 3, 1, 3-6, 8).

З некрополів у Маяках, де досліджено понад 30 поховань усатівської культури, з 4 дитячих та 1 поховання дівчини 16-18 років походить 11 антропоморфних статуеток.

У дитячому похованні № 2 кургану (?) № 3 знайдено чотири антропоморфні статуетки на кубовидному постаменті, які вирізняються різним декором¹⁶.

У парному дитячому похованні № 2 кургану № 5 знайдено три стоячі схематичні антропоморфні фігурки серезліївського типу з ідентичним декором, але різного розміру (рис. 3, 7)¹⁷.

У дитячому похованні 12 ґрунтового могильнику (комплекс V) знайдено дві антропоморфні статуетки на кубовидному постаменті, які знаходилися в руках покійного. Велика статуетка (рис. 3, 11) лежала обличчям до низу, на ній - друга фігурка стандартного для усатівської пластики розміру.

У похованні № 1 кургану № 6, що належало жінці віком 16-18 років, знайдений фрагмент антропоморфної фігурки серезліївського типу у північно-західному куту могильної ями поруч з двома посудинами. Інший інвентар: 6 посудин, два уламка дерев'яних предметів.

У дитячому похованні № 7 кургану № 8 знайдено фрагменти слабо обпаленої фігурки серезліївського типу²⁰.

Лише у 3 курганах усатівської культури у Наддністрянщині знайдено антропоморфні фігурки, які характеризуються індивідуальними особливостями. У похованні № 31 кургану № 1 біля с. Садове за черепом скорченого скелету зафіксоване купчення з фрагментів 4-5 антропоморфних слабо обпалених крупних статуеток та мініатюрну посудину²¹. Антропоморфні статуетки вирізняються поганим випалом, великими розмірами, відсутністю декору. У кургані № 204 біля с. Красногорка в дитячому похованні знайдено дві великого розміру антропоморфні статуетки (рис. 3, 9-10) особливого красногорського типу²². В усатівському похованні № 1 кургану № 2 біля с. Тернівка (Республіка Молдова) знайдено сидячу жіночу фігурку особливого типу з реалістичними рисами у моделюванні²³.

Слід згадати три антропоморфні статуетки усатівського типу на кубоподібному постаменті, знайдені у некрополі Вихватинці («імпорт» з усатівських пам'яток)²⁴. У 9 з 54 розкопаних у некрополі Вихватинці поховань знайдено 14 антропоморфних фігурок, зокрема 3 на кубовидному постаменті усатівського типу. У похованні дівчинки віком близько 9 років знайдено 2 стоячі жіночі фігурки вихватинського типу різного розміру, що знаходилися перед обличчям, причому одна лежала на другій²⁵. У дитячому похованні № 57 знайдено 7 посудин. Біля ніг стояла розписна чаша, в якій знаходилися стулки мушлі ипіо та орнаментована статуетка усатівського типу висотою 6, 8 см, поруч - ще одна така фігурка²⁶. При морфологічній ідентичності та стилістичній близькості вихватинських фігурок усатівським та маякським, вони вирізняються особливими знаковими елементами. Причому «М»-подібні знаки характерні для статуеток з ритуального городища Великий Куяльник, а солярний знак знаходить аналогії в декорі фігурки з ритуального городища Маяки.

В основу нашої класифікації усатівської пластики покладений принцип, використаний для класифікації антропоморфної пластики культурного комплексу Трипілля-Кукутень. Типоутворюючою ознакою обрана поза фігурок²⁷. Всі типи статуеток відносяться до схематичного стилю, а більшість - навіть до вкрай схематичних антропоморфних зображень. Виділено дві групи статуеток - стоячі (І) та сидячі (ІІ). Серед стоячих виділено три типи (рис. 2).

Тип І 1 - прямо стоячі схематичні стрункі фігурки з дископодібною голівкою, які є типовими для всіх локально- хронологічних груп Трипілля С ІІ і отримали назву вихватинського типу. Представлені 6 фрагментами на городищі Великий Куяльник, вірогідно, «імпорти».

Тип І 2 представлений вкрай схематичними статуетками з ромбічним силуетом серезліївського типу, з 2 підтипами. Для підтипу І 2 а характерні прямо стоячі фігурки ромбічного силуету з циліндричною верхньою та нижньою частинами (рис. 3, 7), характерні для комплексів у Маяках, Усатове - Великий Куяльник. Статуетки підтипу І 2 б - стоячі фігурки з нахиленим вперед корпусом, їх моделювання може відрізнятися в деталях, а для верхніх частин фігурок характерний специфічний декор (рис. 3, 12-13). Фігурки підтипу І 2 б походять з курганних поховань у степовому регіоні буго- дніпровського межиріччя й навіть південно-західного Криму (рис. 1), де жодного разу не супроводжуються посудом усатівської або пізньотрипільської культури. Отже, фігурки підтипу І 2 б, які дали назву серезліївському типу, виступають як ознака особливої групи, культурна належність якої досі залишається дискусійною. Вони не відносяться до усатівської культури, найбільш східний некрополь якої зафіксований на Південному Бузі в ур. Гард²⁸, а фрагмент усатівської статуетки відомий з пункту Ташлик ІІ²⁹. У колективному похованні №26 постмаріупольської культури з кургану №6 комплексу Зеленогайських курганів знайдено сім фігурок серезліївського типу, які супроводжувалися сформованою вохрою³⁰. І. Ф. Ковальова слушно вважає, що статуетки серезліївського типу виступають як культуроутворююча риса дніпро-бузької локальної групи постмаріупольської культури пізнього етапу.

Тип ІЗ- стоячі схематичні фігурки з пласким овальним корпусом, походять з розкопок В. Г. Петренко ритуального городища в Маяках. Одна фігурка стоїть прямо - підтип І 3 а (рис. 3,5), друга ледь нахилена вперед - тип І 3 б (рис. 3, 6).

У групі сидячих фігурок виділено 3 типи, всі відтворюють антропоморфну сидячу фігуру з корпусом, нахиленим вперед. Тип ІІ 1 - статуетки усатівського типу на кубоподібному постаменті. До підтипу ІІ 1 а - віднесено фігурки з видовженою циліндричною верхньою частиною (рис. 3, 2-4); у статуеток підтипу ІІ 1 б верхня частина овального абрису, пласка. До цього ж підтипу відноситься великого розміру статуетка з реалістичними рисами в моделюванні голови (рис. 3, 11). Великий розмір маяцької фігурки, її поза та деталі моделювання обличчя знаходять певні аналогії в статуетці з Сушків³². Прототипом статуеток усатівського типу, особливо підтипу ІІ 1 б, можна вважати фігурки культури Чернавода І³³.

Тип ІІ 2 (красногорський) представлений двома великого розміру статуетками з дитячого поховання кургану 204 біля с. Красногорка (рис. 3, 9-10). Вони відтворюють сидячу з піднятими та зігнутими під гострим кутом в колінах ногами антропоморфну фігуру (в одному випадку жіночу) з нахиленим вперед корпусом. В більшої за розміром фігурки опуклим наліпом позначено ліву грудь, замість правої груді - ямка (рис. 3, 9). Верхня частина статуеток подібна по моделюванню до усатівських підтипу ІІ 1 б, а нижня умовно відтворює зігнуті в колінах ноги.

Тип ІІ 3 представлений сидячою жіночою фігуркою з елементами натуралізму в моделюванні голови та ніг з поховання № 1 кургану № 2 біля с. Тернівка.

Дослідження антропоморфної пластики усатівської культури доводить її самобутність на тлі антропоморфної скульптури первісності. Власне антропоморфна пластика усатівської культури виступає однією з характерних ознак (ідентифікаторів), притаманних саме цій культурі, та виділяє її з кола генетично пов'язаних з нею або синхронних культурних угруповань. Системний аналіз усатівської антропоморфної пластики, зокрема із урахуванням контексту розміщення фігурок, дозволяє припускати, що формально виділені типи статуеток відповідають іконографічним їх типам і втілювали різноманітні сакральні образи, а статуетки брали участь у поховальному ритуалі та жертвопринесеннях.

Рис. 1. Карта пам'яток з антропоморфними статуетками.

1 - Великий Куяльник, 2 - Усатове, 3 - Маяки, 4 - Садовое, 5 - Красногорка, 6 - Тернівка, 7 - Ташлик ІІ, 8 - Вихватинці, 9 - Сандраки, 10 - Серезліївка, 11 - Єрмолаївка, 12 - Баратівка, 13 - Широке, 14 - Орджонекідзе І, 15 - Орджонекідзе ІІ, 16 - Новоолексіївка, 17 - Заозерне, 18 - Зелений Г ай.

І - поховальні комплекси; ІІ - ритуальні комплекси та поселення.

Рис. 2. Типологія антропоморфних статуеток усатівської культури

Рис. 3. Антропоморфна пластика усатовської культури.

9-10 - Красногорка, курган 204 (за Добровольський 1927, с. 4-5; табл. III, 204 б, в); 11 - Маяки, комплекс V, поховання № 12 (за Патокова 1986, рис. 3, 2); 12-13 - Зелений Гай, курган 6, поховання 26 (за Ковальова 2004, с. 494).

Посилання

1 Товкайло М. Т., Фоменко В. М. Ґрунтовий могильник усатовського типу на Ґард // Північне Приазов'я в епоху кам'яного віку - енеоліту. До 100-річчя від народження В.М. Даниленка. Мелітополь, смт Мирне, 2013. С. 185-193.

2 Петренко В. Г. Усатовская культура // Древние культуры Северо-Западного Причерноморья. Одесса, 2013. С. 168-169.

3 Бурдо Н. Б. Тваринництво трипільської культури // Енциклопедія трипільської цивілізації. Т. І. Київ, 2004. С. 195-197.

4 Петренко В. Г. Епонімне Усатове та проблема генезису усатовської культури // Трипільська цивілізація у спадщині України. Київ, 2003. С. 144.

5 Патокова Е. Ф. Усатовское поселение и могильники. Киев, 1979. С. 34.

6 Патокова Е. Ф. Усатовские... рис. 13, 10.

7 Селинов В. И, Лагодовская Е. Ф. Раскопки Одесского историко

археологического музея под Одессой в 1936 г. (Усатовская культура). СА, 1940, V. С. 253; рис. 21, 23.

8 Патокова Е. Ф. Усатовские. С. 16; рис. 39, 15-16.

9 Там само. С. 118; рис. 43, 9, 12-13.

10 Там само. С. 116; рис. 44, 5, 10.

11 Там само. С. 120; рис. 44, 8-9, 11-13.

12 Там само. С. 124; рис. 46, 6-8; 47.

13 Там само. С. 124; рис. 48, 4, 7-9.

14 Там само. С. 133; рис. 51, 3-5.

15 Збенович В. Г. Позднетрипольские племена Северного Причерноморья. Киев. 1974. С. 24-25.

16 Патокова Э. Ф., Петренко В. Г., Бурдо Н. Б., Полищук Л. Ю. Памятники трипольской культуры в Северо-Западном Причерноморье. Київ, 1989. С. 54; рис. 19, 1-9.

17 Там само, с. 59; рис. 21, 11-17; 22, 1-3.

18 Там само, с. 66; рис. 25, 5-8, 13.

19 Там само, с. 66; рис. 25, 20-21; 26, 1-6.

20 Там само, с. 70; рис. 28, 4-7.

21 Малюкевич А. Е., Агульников С. М., Попович С. С. Курганы Правобережья Днестровского лимана у с. Молога. Одесса-Кишинев, 2017. С. 24-25; рис. 13; Петренко В. Г. Курган «Садове» // Енциклопедія трипільської цивілізації. Т. ІІ. Київ, 2004. С. 284-285.

22 Гошкевич В. И. Клады и древности. Херсон, 1903. С. 127, табл. ХШ, 91, 92.

23 Агульников С. М., Сава Е. Н. Исследование курганов на левобережье Днестра. Кишинэу, 2005; Петренеко В. Г. Усатовська культура. С. 189; рис. 38,3.

24 Дергачев В. А. Памятники позднего Триполья (опыт систематизации). Кишинев, 1980. С. 84; 191, рис. 25, 1-3; Патокова Э. Ф. Антропоморфная пластика Маяцкого могильника // Памятники древнего искусства СевероЗападного Причерноморья. Киев, 1986. С. 8.

25 Дергачев В. А., Манзура И. В. Погребальные комплексы позднего Триполья. Кишинев, 1991. С. 32; рис. 18, 10-14; 19, 1-4.

26 Там само. С.33; рис. 20, 8-16.

27 Burdo N. Anthropomorphic plastic art of Trypillia culture: dialectic of similarities and differences. Anthropomorphism and symbolic behaviour in the Neolithic and Copper Age communities of South-Eastern Europe. Suceava, 2014. S. 303-364.

28 Товкайло М. Т., Фоменко В. М. Вказ. пр.

29 Фоменко В. М., Бурдо Н. Б., Спіцина Л. Багатошарова пам'ятка Ташлик ІІ // АДУ. Колекції наукових фондів Інституту археології НАН України. Результати досліджень. 1 (12). Київ, 2014. Рис. 2, 8.

30 Ковальова І. Ф. Статуетки Зеленогайського комплексу антропоморфної пластики // Енциклопедія Трипільської цивілізації. Т. ІІ. Київ, 2004. С. 496-498.

31 Ковальова І. Ф. Статуетки серезліївського типу // Енциклопедія Трипільської цивілізації. Т. ІІ. Київ, 2004. С. 498-499.

32 Бурдо Н. Б. Реалистическая пластика культурного комплекса Триполье- Кукутень. Saarbrьcken: Lambert Academic Publishing, 2013. С. 343.

33 Манзура И. В. Манзура И. В. Культуры степного энеолита // Древние культуры Северо-Западного Причерноморья. Одесса, 2013. С. 131, рис. 20, 21.

Размещено на Allbest.ru