Дослідження історії України в контексті суспільно-політичних трансформацій в Польщі (1989-2017)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження історії України в контексті суспільно-політичних трансформацій в Польщі (1989-2017)

Морозова О.С.

к. іст. н., доцент, доц. кафедри історії



Стаття присвячена аналізу процесу дослідження проблем історії України в польській науковій думці в руслі загального суспільно-політичного процесу в Польщі (1989-2017). Автор звертає особливу увагу на діяльність польських наукових осередків й окремих істориків, що займаються дослідженням проблем історії України.

Ключові слова: Польща, суспільно-політичні трансформації, дослідження історії України.



ИССЛЕДОВАНИЕ ИСТОРИИ УКРАИНЫ В КОНТЕКСТЕ ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКИХ ТРАНСФОРМАЦИЙ В ПОЛЬШЕ (1989-2017)

Аннотация

В последнее время необходимость изучения прошлого Украины становится все более актуальной проблемой. Особенное значение имеет исследование эволюции украинского вопроса в Польше. Автор выдвигает гипотезу о том, что процесс изучения истории Украины в Польше тесно связан с процессом общественных и политических трансформаций в государстве. Статья посвящена анализу исследования проблем истории Украины в польской общественной и политической мысли в русле общего общественно-политического процесса в Польше (1989-2017). Автор обращает особое внимание на деятельность польских научных центров и отдельных историков, которые занимаются исследованием проблем истории Украины.

Ключевые слова: Польша, общественно-политические трансформации, исследования истории Украины.



STUDY OF THE HISTORY OF UKRAINE IN THE CONTEXT OF SOCIO-POLITICAL TRANSFORMATIONS IN POLAND (1989-2017)

Abstract

Recently, the necessity to study the past of Ukraine becomes the very actual problem. The special place takes researching of development of the Ukrainian issue in Poland. The author proposes a hypothesis that the process of studying history of Ukraine in Poland is closely connected to the process of social and political transformations in the state. The appeal to the theme is conditioned by needing to fill one of the gaps in modern historiography as for generalizing the process of studying the history of Ukraine in the context of socio-political transformations in Poland (1989-2017), needing to study the experience of the neighbouring country in the direction of the study of Ukrainian history in the context of socio-political transformations. The article is devoted to the analysis of the process of studying the problems of the Ukrainian history in Polish public and political thought in the context of the general political process in Poland (1989-2017). Particular attention is paid to the activities of Polish scientific centres and individual historians who are engaged in the study of the problems of Ukrainian history. The author comes to the conclusion, that the development of the social-politic transformation in Poland, the democratic changes of the end of the twentieth century started the process of establishing relations between Poland and Ukraine, studying and analyzing the common past. The attention of Polish historians has been paid to the «acute problems» of the common past. The issues of cultural and spiritual development, national consciousness of Ukrainians, Ukrainian-Polish cooperation, etc. remained unexplored.

Key words: Poland, socio-political transformations, researching of the history of Ukraine.



Постановка проблеми

Останнім часом необхідність вивчення минулого України в усіх його проявах набуває особливої актуальності. Значення отримує дослідження розвитку українського питання в Польщі. Польська історіографія з проблем історії України є доволі значущою й потребує ретельного вивчення.

Еволюцію дослідження окремих аспектів історії України в польській науковій думці доцільно розглядати в руслі загального суспільно-політичного процесу в Польщі. В умовах розгортання демократичних процесів за Третьої Речі Посполитої, починаючи з 1989 року, на теренах Республіки Польща виникла можливість для науковців розширити поле наукової історичної інформації з метою звільнення українського і польського народів від стереотипів національного протистояння, ідеологічних упереджень тощо.

Звернення до теми зумовлене необхідністю заповнити одну з прогалин сучасної історіографії, що виникла через відсутність праць, які б узагальнювали процес дослідження історії України в контексті суспільно-політичних трансформацій в Польщі (1989-2017), потребою вивчення досвіду сусідньої країни у напрямку дослідження української історії в контексті суспільно-політичних трансформацій.

Аналіз останніх досліджень

Треба зауважити, що історіографічні пошуки з даного питання представлені низкою локальних досліджень польських істориків з конкретних питань історії України, суспільно-політичних трансформацій в Польщі кінця XX -- початку XXI ст., поодинокими історіографічними розвідками. Одними з перших, хто під час польських демократичних перебудов кінця XX -- поч. XXI ст. почав описувати окремі події історії України часів, були: Р. Тожецький [23], В. Серчик [18], Є. Коко [10], В. Менджецький тощо. Сьогодні ця тема частково висвітлена в працях Т. Стриєка [21], Г. Мотики [14], В. Гіля й Н. Гіля [6], Я. Я. Бруського [2], I. Галагіди [7], Р. Внука [15] тощо. Серед українських учених належить виокремити Л. Зашкільняка, М. Литвина, I. Іллюшина, Я. Грицака, М. Геника та ін. [28-31].

Метою статті є аналіз процесу дослідження проблем історії України в контексті суспільно-політичних трансформацій в Польщі (1989-2017). Автор поставив перед собою такі завдання: 1) прослідити процес суспільно-політичних трансформацій в Польщі (1989-2017); 2) проаналізувати діяльність польських наукових інституцій і окремих вчених у напрямку вивчення питань історії України; 3) з'ясувати зв'язок процесів дослідження історії України в Польщі з процесом суспільних і політичних змін в польській державі в зазначений період.

Процес трансформації суспільно-політичного устрою Польщі -- досить складне явище, визначальним чинником якого є всеохоплюючі перетворення, зокрема становлення демократичних принципів діяльності влади, політичні, інституціональні, поведінкові зміни в державі й суспільстві. Початком демократичних змін в державі став 1988 р., зокрема масові страйки незалежної профспілки «Солідарність», що змусило лідерів Польської Об'єднаної Робітничої Партії йти на переговори з демократичною опозицією.

Розвиток демократичних процесів у Третій Речі Посполитій й становлення незалежної Української держави розпочали процес налагодження відносин між країнами. В Польщі почало розвиватися гасло «немає вільної Польщі без вільної України», поляки почали звертати більше уваги на дослідження української історії, культури тощо [39, с. 345]. Політичне зближення України та Польщі поставило на порядок денний пошук компромісів у оцінках минулого, пошук того, що нас зближує а не роз'єднує [24].

Українсько-польське протистояння XVII ст., конфлікт кінця XIX -- початку XX ст., міжвоєнного періоду, зокрема мовне питання, Волинська трагедія, пацифікація, операція «Вісла», проблема ОУН-УПА тощо -- це як раз ті моменти, що збереглися в національній пам'яті двох народів [35] і стали темою для численних дискусій [30].

Наприкінці XX ст. були надруковані серйозні праці відомих польських авторів Т. Ольшанського [16], А. Xойновського [3], Р. Тожецького [23], які присвятили багато уваги польсько-українським стосункам, в тому числі конфліктам часів Другої світової війни. Вчені намагалася з'ясувати, чому так довго й ретельно історія України подавалася виключно в негативному форматі.

У Польщі з'явилися значні наукові осередки, які зайнялися проблематикою українсько-польських відносин: Інститут історії й Інститут політичних досліджень Польської академії наук (Варшава), Фундація Святого Володимира (Краків), Південно-Східний науковий інститут (Перемишль), Інститут Центрально-Східної Європи (Люблін) тощо.

Учасниками українсько-польського наукового діалогу й співпраці, у тому числі у культурній сфері, з польської сторони виступили Варшавський університет, Університет Марії Кюрі-Склодовської (Люблін), Ягеллонський університет (Краків), Університет імені Адама Міцкевича (Познань), Вроцлавський університет, Поморська академія (Слупськ) й інші. З української -- Львівський і Волинський національний університет, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника й інші.

Треба відзначити, що активізація інтересу польських учених до української тематики йшла в тандемі з розвитком політичних контактів України й Польщі. Польща була однією з перших держав, яка підтримала незалежну Україну. Після офіційного візиту міністра закордонних справ Речі Посполитої Кшиштофа Скубішевського до Києва 29-30 грудня 1992 р., а згодом президента Леха Валенси до України 24-26 травня 1993 р. почався етап взаємодії істориків та громадсько-політичних інституцій. Почала діяти польсько-українська комісія експертів з аналізу підручників з історії та географії України й Польщі, метою якої є об'єктивне висвітлення гострих питань минувшини як в польській, так і в українській шкільній літературі [40].

Розв'язання гострих моментів спільного українсько-польського буття відбувалось у ході проведення різноманітних конференцій і симпозіумів як в Україні, так і Польщі. Помітну роль в обговоренні проблем XX ст. відіграв науковий семінар «Україна -- Польща: важкі питання» (1997-2008) [17]. Головним підсумком 13 семінарів став образ політичного і воєнного зіткнення двох рівноправних сторін -- польського руху опору і українського національно-визвольного руху. Це було велике досягнення вчених, яке могло допомогти розв'язати дискусії на тему українсько-польських відносин [10].

На жаль, історіографічні розвідки польських дослідників кінця XX ст. характеризувалися більше пошуком фактів, аніж їх науковою інтерпретацією. Наприкінці XX ст. в Польщі були поширені праці «традиціоналістів» -- істориків, що представляють в своїх працях традиційний негативний образ українця як «бандерівця», який чинив різню на Волині й Східній Галичині, намагаючись знищити усіх поляків на цих землях [5]. В основному авторами були безпосередні учасники українсько-польських конфліктів: Владислав Сємашко, Віктор Корман, Владислав Філяр, Єжи Венгєрський тощо (подібні оцінки та образи щодо поляків можна було зустріти й в українській історіографії). Водночас у цей час активно діють і поляки українського походження -- Євген Місило, Богдан Гук, Роман Дрозд, Ігор Галагіда, Микола Сівицький, Володимир Мокрий тощо [11-13; 4; 7; 19-20]. Козацька доба, постать Богдана Xмельницького, Галицький крайовий сейм, визвольні змагання 1918-1920 рр., лемківське питання -- це далеко не повний перелік проблем, які підняті польськими дослідниками українського походження [34].

У вказаний період почалася робота Польсько-української комісії істориків при Польській академії наук і Національній академії наук України. Українські і польські вчені підносять питання не лише проблемних сторінок спільної історії (діяльність українських націоналістів, польська політика осадництва, українсько-польське протистояння часів Другої світової війни тощо), але й моменти єднання двох народів (Варшавський договір 1920 р., антикомуністична боротьба післявоєнних років; публікації паризької «Культури» тощо). Польські й українські вчені приходять до певних узгоджень у висвітленні спільного минулого, налагоджують співпрацю між університетами, видають енциклопедичну й довідкову літературу за редакцією представників обох сторін [33].

У Польщі з'являються роботи, автори яких намагалися подивитися на проблему українсько-польських відносин з урахуванням як польської, так і української позиції (Р. Тожецький, Г. Мотика, Я. Я. Бруський, Є. Місило, Т. Стриєк тощо) [23; 14; 15; 2; 11-13; 21]. У 1997 р. історики Г. Мотика й Р. Внук видали монографію «Пани і різуни» [15]. Польські вчені намагалися з'ясувати, чому так довго й ретельно історія України та українців подавалася виключно в негативному форматі.

На початку 2000-х рр. в Польщі відбувається активізація правих політичних сил, кресових товариств, що відкрило нову сторінку дослідження історії України. У 2000 р. відбулося відкриття польського Інституту національної пам'яті. Українсько-польський діалог став відбуватися під патронатом державних інституцій. З цього моменту і донині українська тематика у Польщі обертається передусім довкола трагічних сторінок українсько-польського минулого. На думку українського історика Георгія Касьянова, конфлікт, який сьогодні виходить на рівень українсько-польських відносин, -- це не конфлікт між українцями і поляками, а конфлікт двох форм ідентичності, які сфокусовані на етнонаціональному чиннику, на ексклюзивному націоналізмі. Це конфлікт, який активно інструменталізується політиками [32].

З 2003 р. (річниця подій на Волині) поширення набуває видана напередодні (2000 р.) праця В. і Е. Сємашків «Геноцид, вчинений українськими націоналістами на Волині» [22]. На означення українсько-польських відносин часів Другої світової війни, зокрема діяльності ОУН і УПА, автори використовують виключно термін «геноцид», «людиновбивство» («народовбивство»). Під емоційним впливом збірки формувалася позиція певної частини польських істориків щодо українсько-польського протистояння.

«Помаранчева революція» в Україні сприяла зближенню українського і польського народів. Політичні зміни в України зробили можливим певний поступ в історичній сфері (офіційне відкриття Кладовища Львівських орлят, 2005; урочистості, присвячені пам'яті українців, що загинули від рук польського підпілля в Павлокомі, 2006) тощо. У 2005 р. єпископи римо-католицького костелу в Польщі й Української греко-католицької церкви ухвалили спільну відозву про взаємне пробачення й поєднання. В польській історіографії активізується вивчення питання щодо постаті А. Шептицького.

На початку ХХІ ст. українсько-польський діалог продовжився під час роботи конференцій, симпозіумів, круглих столів тощо. Сьогодні він має два рівня: науковий і громадський (публіцистичний). Окрім істориків, даною темою зацікавились професійні політики, журналісти, митці. Однак, не дивлячись на певні позитивні зрушення у науковому опрацюванні тематики, у Польщі й надалі триває акція з боку кресових організацій щодо нагадування полякам про численні жертви на Волині і в Галичині від рук вояків УПА, висловлення докорів українцям. На думку редактора часопису «Нова Польща» («Nowaja Роїзга») Єжи Помяновського, в країні від 2007 р. ця акція «переродилася в регулярну кампанію, що руйнує основу порозуміння з українцями...» [26].

У 2008 р. у Польщі відзначили 65 років з моменту подій на Волині. У Варшаві, за ініціативою й фінансування канцелярії президента Польщі Леха Качинського, сприяння Інституту національної пам'яті й Світового союзу вояків АК пройшла міжнародна конференція «У 65-ту річницю винищення поляків на Східних Кресах, здійсненого українськими націоналістами» [25]. Захід проявив штучне нагнітання напруженості між поляками та українцями, прагнення винести питання історичної пам'яті на політичну арену країни.

У липні 2009 р. польський Сейм ухвалив постанову про визнання анти- польської акції українського підпілля як такої, що мала характер етнічної чистки з ознаками геноциду. Своєю чергою, у 2010 р. Президент України В. Ющенко надав колишньому лідеру ОУН С. Бандері статус «Героя України», що викликало в Польщі гостру негативну реакцію з боку різних сфер польського суспільства. Робота у напрямку дослідження історії України тривала, хоча мала вже зовсім інший відтінок.

У 2013 р. (70 років із дня трагічних подій на Волині) в Україні було опубліковано переклад книги Г. Мотики «Від Волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр.» [36]. Автор поклав відповідальність за трагічні події взаємного побоювання переважно на українську сторону. Водночас 2013 р. у Варшаві за редакцією Є. Місила була видана нова ґрунтовна збірка документів і матеріалів щодо операції «Вісла» [11], що стала ґрунтовною противагою спробам окремих авторів виправдати увесь бруд здійсненої операції.

На жаль, і сьогодні між українцями і поляками залишається прірва у питаннях порозуміння щодо історичного минулого. Політичні зміни в обох країнах призвели лише до її поглиблення. Результати політики декомунізації в Україні, зокрема початки реабілітації ОУН і УПА, негативно відбились на політичних відносинах України і Польщі. Гострі питання спільної минувшини стали площиною відмінного тлумачення. Схвалення польським Сеймом постанови від 22 липня 2016 р. про визнання подій на Волині 1943-1945 рр. «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців ІІ Речі Посполитої» ще більше затьмарило атмосферу взаємин сусідніх народів. Ситуація вимагає не лише глибокого детального вивчення спірних питань історії, а й їх об'єктивного тлумачення й сприйняття обома сторонами.



Висновки

Розвиток суспільно-політичних трансформацій в Польщі, демократичні зміни в державі кінця XX ст. розпочали процес не тільки налагодження відносин між Польщею й Україною, а й детального вивчення й аналізу спільного минулого. Було сформовано коло науковців, які намагалися, з одного боку, переосмислити застарілі уявлення про Україну і українців, розвінчати усталені стереотипи і міфи щодо українсько-польських відноси та новітньої історії України, а з іншого -- активізувалась група істориків, що прагнули розглядати питання історії України з традиційних консервативних великодержавних позицій.

Увага польських істориків здебільшого прикута до т. зв. «гострих проблем» спільного минулого (українсько-польське протистояння 19181919 рр., Голодомор в Україні, відносини українців і поляків у період Другої світової війни, в тому числі на Волині і в Галичині, післявоєнні переселення, українсько-польське пограниччя та міжнаціональні стосунки в XX ст.). Залишаються малодослідженими питання повсякденного життя поляків і українців на південно-східних територіях Другої Речі Посполитої, культурного і духовного розвитку української спільноти в окреслений період, українсько-польської співпраці на побутовому рівні, проблема національної свідомості українського населення пограниччя тощо. Попереду ще багато роботи у напрямку неупередженого вивчення й сприйняття спільного минулого. Важливо, щоб з обох сторін -- польської та української -- була добра воля знайти взаємне розуміння і повагу до партнера як на офіційному, так і на громадському рівнях.

суспільний політичний трансформація



Список використаних джерел

1. Akcja «Wisla». Dokumenty i materialy / red. E. Misilo. -- Warszawa, 2013.

2. Bruski J. J. Petlurowcy. Centrum Panstwowe Ukrainskiej Republiki Ludowej na Wychodzstwie. 1919-1924 / J. J. Bruski. -- Krakow, 2000.

3. Chojnowski A. Historia panstw swiata w XX wieku / A. Chojnowski. -- Warszawa, 1997.

4. Drozd R. Droga na Za^od. Osаdnictwo ludnosci ukrainskiej na ziemiach zachodnich i polnocnych Polski w ramach akcji «Wisla» / R. Drozd. -- Warszawa, 1997.

5. Filar W. «Burza» na Wolyniu / W. Filar. -- Warszawa, 1997.

6. Gil W. Stosunki Polski z Ukraine w latach 1989-1993 / W. Gil, N. Gil. -- Torun: Wydawnic- two Adam Marszalek, 2002. -- 123 s.

7. Halagida I. Ukraincy w wojewodztwie gdanskim w latach 1947-1956 / I. Halagida // Mi^dzy Odr^ i Dnieprem. Wyznania i narody. Zbior studiow / red. T. Stegner. -- Gdansk, 1997.

8. Historycy polscy i ukrainscy wobec problemow XX wieku / red. P. Kosiewski i G. Motykа. -- Krakow, 2000. -- 302 s.

9. Klimecki M. Polsko-ukrainska wojna o Lwow i Wschodni^ Galij 1918-1919. Aspekty polity- czne i wojskowe / M. Klimecki. -- Warszawa, 1997.

10. Koko E. Polska historiografia po 1989 roku o relacjach polsko-ukrainskich w latach 19181939 / E. Koko // Historycy polscy i ukrainscy wobec problemow XX w. / red. P. Kosiewski i G. Motyka. -- Krakow, 2000. -- S. 132-145.

11. Misilo E. Akcja «Wisla» / E. Misilo. -- Warszawa, 1993.

12. Misilo E. Polska polityka narodowosciowa wobec Ukraincow 1944-1947 / E. Misilo // Polska- Polacy -- mniejszosci narodowe. -- Wroclaw; Warszawa; Krakow, 1992.

13. Misilo E. Repatriacja czy deportacja. Przesiedlenie Ukraincow z Polski do USRR 1944-1946 / E. Misilo. -- Warszawa, 1996. -- T. 1: Dokumenty.

14. Motyka G. Problematyka stosunkow polsko-ukrainskich w latach 1939-1948 w polskiej histo- riografii po roku 1989 / G. Motyka // Historycy polscy i ukrainscy wobec problemow XX w. / red. P. Kosiewski i G. Motyka. -- Krakow: UNIVERSITAS, 2000. -- S.166-178.

15. Motyka G. Pany i rezuny: wspolpraca AK-WiN i UPA 1945-1947 / G. Motyka, R. Wnuk. -- Warszawa: Oficyna Wydawnicza Volumen, 1997. -- 212 s.

16. Olszanski T. Historia Ukrainy XX wieku / T. Olszanski. -- Warszawa, bdw.

17. Polska -- Ukraina: trudne pytania. -- Warszawa, 1997--2009. -- T. 1--11.

18. Serczyk W. A. Stereotypy w historii stosunkow polsko-ukrainskich. Drogi do prawdy / W. A. Serczyk // Stereotypy narodowosciowe na pograniczu / red. W. Bonusiak. -- Rzeszow, 2002. -- S.11-13.

19. Siwicki M. Dzieje konfliktow polsko-ukrainskich / M. Siwicki. -- Warszawa, 1992. -- T. 1-2; Warszawa, 1994. -- T. 3.

20. Siwicki M. Polsko-ukrainski konflikt 1943-1944 rr. / M. Siwicki // Studia polsko-ukrainskie. Materialy z konferencji naukowej. Kamieniec-Podolski, 29-31 maja 1992. -- Kijow; Przemysl, 1993.

21. Stryjek T. Ukrainska idea narodowa okresu miedzywojennego. Analiza wybranych koncepcji / T. Stryjek. -- Wroclaw, 2000. -- 450 s.

22. Siemaszko W. Ludobojstwo, dokonane przez nacjonalistow ukrainskich na ludnosci polskiej Wolynia 1939-1945 / W. Siemaszko, E. Siemaszko. -- Warszawa, 2000. -- T. 1-2.

23. Torzecki R. Kwestia ukrainska w Polsce w latach 1923-1929 / R. Torzecki. -- Krakow, 1989. -- 467 s.

24. Wawrzonek M. Polsko-ukrainskie pojednanie. Potrzeba kztaltowania nowego stereotypu wza- jemnych stosunkow / M. Wawrzonek // Polska -- Niemcy -- Ukraina w Europie. Narodowe identyfikacje i europejskie integracje w przededniu XXI wieku / red. W. Bonusiak. -- Rz- eszow, 2000. -- S. 181-189.

25. Wolyn 1943 -- rozliczenie, materialy przegl^dowej konferencji naukowej «W 65 rocznic^ ekstreminacj i ludnosci polskiej na Kresach Wschodnich dokonanej przez nacj onalistow ukrainskich». -- Warszawa, 2010.

26. Wspolczesna polska debata na temat metropolity Andrzeja Szeptickiego. Wokol konferencji w Krakowie (25-26 listopada 2009 r.) // Przegl^d Wschodni. -- 2013. -- T. XII, z. 4 (48). -- S. 954.

27. Zakerzonia. Wspomnienia zolnierzy Ukrainskiej Powstanczej Armii / oprac. B. Huk. -- Warszawa, 1994-1997. -- T. 1-3.

28. Зашкільняк Л. Польська історіографія після Другої світової війни: проблеми національної історії (40-60-ті роки) / Л. Зашкільняк. -- Київ, 1992. -- 95 с.

29. Зашкільняк Л. О. Українсько-польські стосунки XX ст. у суспільній свідомості українців і поляків / Л. О. Зашкільняк // Вісник Львівського університету. -- 2008. -- Вип. 2: Соціологія.

30. Іллюшин I. Волинська трагедія 1943-1944 рр.: пошук між «двома правдами» [Електронний ресурс] / І. Іллюшин // Українська правда. Історична правда. -- 2011. -- 13 липня. -- Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/digest/2011/07/13/45611/

31. Ільюшин І. Актуальні проблеми методології та історіографії українсько-польських відносин XX ст. [Електронний ресурс] / І. Іллюшин. -- Режим доступу: http://shron.chtyvo. org.ua/Iliushyn_Ihor/Aktualni_problemy_metodolohii_ta_istoriohrafii_ukrainsko polskykh_ vidnosyn_XX_stolittia.pdf

32. Касьянов Г. Виступ під час Міжнародного круглого столу щодо українсько-польського історичного діалогу «Як розмінувати українсько-польську історію?», 7 грудня 2016 р. [Електронний ресурс] / Г. Касьянов. -- Режим доступу: http://glavcom.ua/publications/ yak-rozminuvati-ukrajinsko-polsku-istoriyu-386723.html

33. Литвин В. Українсько-польські наукові зв'язки в гуманітарній сфері [Електронний ресурс] / В. Литвин. -- Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/ handle/123456789/82208/11-Lytvyn.pdf?sequence=1

34. Морозова О. Українсько-польські наукові стосунки: хронологія подій / О. Морозова // Чорноморський літопис: науковий журнал. -- Миколаїв, 2011. -- Вип. 4.

35. Морозова О. С. Національна пам'ять та сучасні українсько-польські відносини / О. С. Морозова // Історико-політичні проблеми сучасного світу: збірник наукових статей. -- Чернівці: Чернівецький національний університет, 2013. -- T. 25-26. -- С. 173-177.

36. Мотика Г. Від Волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр. / Г. Мотика. -- Київ, 2013.

37. Мотика Г. Польська реакція на дії УПА: масштаб і перебіг каральних акцій [Електронний ресурс] / Г. Мотика // Незалежний культурологічний журнал «ї». -- 2003. -- № 28. -- Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n28texts/mendzecki.htm

38. Павлів В. 55-летие «операции Висла», или Как в Польше решили «украинский вопрос» / В. Павлів // Зеркало недели. -- 2002. -- 27 апреля, № 16.

39. Польща -- нарис історії / ред. Влодзімєж Менджецьки та Єжи Брацисевич. -- Варшава: Інститут національної пам'яті -- Комісія переслідування злочинів проти польського народу, 2015. -- 365 с.

40. Удод О. Українсько-польська комісія експертів: становлення і діяльність / О. Удод, В. Бондар // Українсько-польське співробітництво в галузі історичної освіти: матеріали та документи українсько-польської комісії експертів з удосконалення змісту шкільних підручників з історії та географії (1993-2013). -- Київ, 2013. -- С. 5.

41. Україна -- Польща: важкі питання. -- Варшава; Луцьк, 1998-2006. -- Т. 1-10.

42. Україна -- Польща: важкі питання. Т. 9: Матеріали ІХ і X міжнародних наукових семінарів «Українсько-польські відносини під час Другої світової війни» (Варшава, 6-10 листопада 2001 р.) / ред. М. Кучерепа. -- Луцьк, 2004.



References

1. Misilo, Evhen. 2013. Akcja «Wisla». Dokumenty i materialy. Warszawa.

2. Bruski, Jan Jacek. 2000. Petlurowcy. Centrum Panstwowe Ukrainskiej Republiki Ludowej na Wychodzstwie. 1919-1924. Krakow.

3. Chojnowski, Andrzej. 1997. Historia panstw swiata w XX wieku. Warszawa.

4. Drozd, Roman. 1997. Droga na Zachyd. Osadnictwo ludnosci ukrainskiej na ziemiach zachod- nich i pylnocnych Polski w ramach akcji «Wisla». Warszawa.

5. Filar, Wladyslaw. 1997. «Burza» na Wolyniu. Warszawa.

6. Gil, Wladyslaw, Norbert Gil. 2002. Stosunki Polski z Ukraina w latach 1989-1993. Torun: Wydawnictwo Adam Marszalek,.

7. Halagida, Ihor. 1997. Ukraincy w wojewodztwie gdanskim w latach 1947-1956. W Miqdzy Odrq i Dnieprem. Wyznania i narody. Zbiyr studiyw, red. T. Stegner. Gdansk.

8. Kosiewski, Piotr., Grzegorz Motyka. 2000. Historycy polscy i ukrainscy wobec problemyw XX wieku. Krakow: UNIVERSITAS.

9. Klimecki, Michal. 1997. Polsko-ukrainska wojna o Lwyw i Wschodniq Galicjq 1918-1919. As- pekty polityczne i wojskowe. Warszawa.

10. Koko, Evhen. 2000. Polska historiografia po 1989 roku o relacjach polsko-ukrainskich w latach 1918-1939. W Historycy polscy i ukrainscy wobec problemyw XX w., red. Piotr Kosiewski, Grzegorz Motyka, 132-145. Krakow: UNIVERSITAS.

11. Misilo, Evhen. 1993. Akcja «Wisla». Warszawa.

12. Misilo, Evhen. 1992. Polska polityka narodowosciowa wobec Ukraincow 1944-1947. W Polska- Polacy -- mniejszosci narodowe. Wroclaw-Warszawa-Krakow.

13. Misilo, Evhen. 1996. Repatriacja czy deportacja. Przesiedlenie Ukraincyw z Polski do USRR 1944-1946. T. 1: Dokumenty. Warszawa.

14. Motyka, Grzegorz. 2000. Problematyka stosunkow polsko-ukrainskich w latach 1939-1948 w polskiej historiografii po roku 1989. W Historycy polscy i ukrainscy wobec problemyw XX w., red. Piotr Kosiewski, Grzegorz Motyka, 166-178. Krakow: UNIVERSITAS.

15. Motyka, Grzegorz, Rafal Wnuk. 1997. Pany i rezuny: wspylpraca AK-WiN i UPA 1945-1947. Warszawa: Oficyna Wydawnicza Volumen.

16. Olszanski Tadeusz. Bdw. Historia Ukrainy XX wieku. Warszawa.

17. Polska-Ukraina: trudne pytania. 1997-2009. T. 1-11. Warszawa.

18. Serczyk, Wladyslaw Andrzej. 2002. Stereotypy w historii stosunkow polsko-ukrainskich. Drogi do prawdy. W Stereotypy narodowosciowe na pograniczu, red. Wlodzimierz Bonusiak, 11-13. Rzeszow.

19. Siwicki, Mikolaj. 1992, 1994. Dzieje konfliktyw polsko-ukrainskich. 3 t. Warszawa.

20. Siwicki, Mikolaj. «Polsko-ukrainski konflikt 1943-1944 rr.» Studia polsko-ukrainskie. Materialy z konferencji naukowej, Kamieniec-Podolski, maj 29-31, 1992; Kijow- Przemysl, 1993.

21. Stryjek, Tomasz. Ukrainska idea narodowa okresu miedzywojennego. Analiza wybranych kon- cepcji. Wroclaw, 2000.

22. Siemaszko, Wladyslaw, Ewa Siemaszko. Ludobyjstwo, dokonane przez nacjonalistyw ukrainskich na ludnosci polskiej Wolunia 1939-1945. 2 t. Warszawa, 2000.

23. Torzecki, Ryszard. Kwestia ukrainska w Polsce wlatach 1923-1929. Krakow, 1989.

24. Wawrzonek, Michal. «Polsko-ukrainskie pojednanie. Potrzeba kztaltowania nowego stereo- typu wzajemnych stosunkow» W Polska-Niemcy-Ukraina w Europie. Narodowe identyfikacje i europejskie integracje w przededniu XXI wieku, pod red. Wlodzimierza Bonusiaka, 181-189. Rzeszow, 2000.

25. Wolyn 1943 -- rozliczenie, Materialy przegl^dowej konferencji naukowej «W 65 rocznic^ ekstreminacji ludnosci polskiej na Kresach Wschodnich dokonanej przez nacjonalistow ukrainskich», Warszawa, 2010.

26. «Wspolczesna polska debata na temat metropolity Andrzeja Szeptickiego. Wokol konferencji w Krakowie (25-26 listopada 2009 r.)» Przeglqd Wschodni. T. XII. -- Z. 4 (48) (2013): 954.

27. Huk, Bohdan. Zakerzonia. Wspomnienia zoinierzy Ukrainskiej Powstanczej Armii. 3 t. Warszawa, 1994-97.

28. Zashkilnyak, Leonid. Polska istoriografiya pislya drugoi svitovoi vijni: problemi nacionalno'i istorii (40-60-i roki) [Polish historiography after the Second World War: problems of national history (40-60 years)]. Kiiv, 1992.

29. Zashkilnyak, Leonid «Ukrainsko-polski stosunki XX st. u suspilnij svidomosti ukrainciv i polyakiv» [Ukrainian-Polish relations of the twentieth century. In the public consciousness of Ukrainians and Poles], Visnik Lvivskogo universitetu [Visnyk of Lviv University]. Seriya «Sociologiya» 2 (2008).

30. Illyushin, Ihor «Volinska tragediya 1943-1944 rr.: poshuk mizh «dvoma pravdami»» [Volyn tragedy of 1943-1944: scourge between «two truths»] Ukrainska pravda. istorichna pravda [Ukrainian Pravda. Historical truth], Kiiv, 13 lipnya 2011 http://www.istpravda.com.ua/ digest/2011/07/13/45611/

31. Ilyushin, Ihor. «Aktualni problemi metodologii ta istoriografii ukrainsko-polskix vidnosin XX st.» [Actual problems of methodology and historiography of Ukrainian-Polish relations of the twentieth century]. Data zvernennia berezen 25, 2015.http://shron.chtyvo.org.ua/ iliushyn_ihor/aktualni_problemy_metodolohii_ta_istoriohrafii_ukrainsko polskykh_vidno- syn_xx_stolittia.pdf

32. Kasyanov, Georgii. «Vistup pid chas mizhnarodnogo kruglogo stolu shhodo ukrainsko- polskogo istorichnogo dialogu «yak rozminuvati ukrainsko-polsku istoriyu?»» [Speech at the International Roundtable on the Ukrainian-Polish Historical Dialogue «How to Discard Ukrai- nian-Polish History?»], 7 grudnya 2016 r. Data zvernennia veresen 05, 2017. http://glavcom. ua/publications/yak-rozminuvati-ukrajinsko-polsku-istoriyu-386723.html

33. Litvin, Volodymyr. «Ukrainsko-polski naukovi zv'yazki v gumanitarnij sferi» [Ukrainian- Polish scientific relations in the humanitarian sphere] Data zvernennia veresen 05, 2017. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/82208/11-lytvyn.pdf?sequence=1

34. Morozova, Olha «Ukrainsko-polski naukovi stosunki: xronologiya podij» [Ukrainian-Polish scientific relations: chronology of events], Chornomorskij litopis: naukovij zhurnal [Black Sea Chronicle: Scientific Journal]. 4 (2011): 157-161.

35. Morozova, Olha «Nacionalna pam'yat ta suchasni ukrainsko-polski vidnosini» [National memory and modern Ukrainian-Polish relations], Istoriko-politichni problemi suchasnogo svitu: zbirnik naukovix statej [Historical and political problems of the modern world: a collection of scientific articles]. Chernivci: Cherniveckij nacionalnij universitet, 25-26 (2013): 173-77.

36. Motyka, Gzegoz. Vid volinskoi rizanini do operacii «visla». polsko-ukrainskij konflikt 19431947 rr. [From the Volyn massacre to Operation Wisla. Polish-Ukrainian conflict 1943-1947] Kiiv, 2013.

37. Motyka, Gzegoz. «Polska reakciya na dii UPA: masshtab i perebig karalnix akcij» [Polish reaction to UPA's actions: scale and course of punitive actions] Nezalezhnij kulturologichnij zhurnal «i» [Independent cultural magazine «I»] 28 (2003) Data zvernennia veresen 05, 2017. http://www.ji.lviv.ua/n28texts/motyka2.htm

38. Pavliv, Volodymyr «55-letie «operacii Visla», ili kak v Polshe reshili «ukrainskij vopros»» [«55th anniversary of the operation of Wisla», or how in Poland they decided «the Ukrainian question»] Zerkalo nedeli [Mirror of the week], 16 (2002).

39. Mendzhecki Vlodzimezh, Czhi Bracisevicha. Polsha -- naris istori'i [Poland -- essay of history], red. pereklad z polskoi Ivana Svarnika. Varshava: Institut nacionalnoi pam'yati -- komisiya peresliduvannya zlochiniv proti polskogo narodu, 2015.

40. Udod, Oleksandr, Vadym Bondar. «Ukraпnsko-polska komisiya ekspertiv: stanovlennya i diyalnist» [Ukrainian-Polish Commission of Experts: Establishment and Activities] V Ukrainsko-polske spivrobitnictvo v galuzi istorichnoi osviti: materiali ta dokumenti ukrainsko- polskoi komisii ekspertiv z udoskonalennya zmistu shkilnix pidruchnikiv z istori'i ta geografi'i (1993--2013) [Ukrainian-Polish cooperation in the field of historical education: materials and documents of the Ukrainian-Polish commission of experts on the improvement of the content of school textbooks on history and geography (1993--2013)], 5. Kiпv, 2013.

41. Ukraina-Polsha: vazhki pitannya [Ukraine-Poland: difficult issues]. 10 t. Varshava; Luck, 1998-2006.

42. Ukraina-Polsha: vazhki pitannya [Ukraine-Poland: difficult issues]. T. 9, «Materiali IX i X mizhnarodnix naukovix seminariv «Ukraпnsko-polski vidnosini pid chas drugoп svitovoп vijni»» [Ukrainian-Polish relations during the Second World War], red. M. Kucherepa. Var- shava, 6-10 listopada 2001, Luck, 2004.

Размещено на Allbest.ru

...