Ранньотрипільське поселення могильна v та деякі проблеми вивчення крем’яної індустрії енеоліту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ранньотрипільське поселення могильна v та деякі проблеми вивчення крем'яної індустрії енеоліту

Дмитро Кіосак

Анотація

Статтяприсвяченавведенню до науковогообігукрем'яного комплексу нового ранньотрипільськогопоселення - МогильноїV. Крем'янаіндустріяпам'яткимаєдеяківажливіособливості, якіпроливаютьсвітло на природу ранньотрипільськоїобробкикременя. Зокрема, певнакількість великих креміннихгальокнемісцевогопоходження, виявлених на поверхніпам'ятки, можесвідчити про транспортуваннясировини з родовищ у форміконкрецій. Такийспосіблогістичногозабезпеченнявиготовленнякреміннихзнарядь, найімовірніше, бувнеобхідноюскладовоюстратегійіндустріїкременя на рівнідомогосподарства для йоговласних потреб (модус 1 трипільськоїкременеобробки).

Ключові слова: енеоліт, Трипілля, логістикакременеобробки, стратегіїрозщеплення.

The paper presents new data on the long-debated issue of Early Trypil- lianflint-knapping industry interpretation. The data were obtained during the field-work of2017-2018 in the site of Mohylna V that was discovered by O.S. Peresunchak in 1998. The settlement is situated in the Central Ukraine, some 200 km to the north of Odessa (Kirovohrad region, Haivoron district, Zhakchik village council), on the long, gently sloping promontory between the river Mohylianka and its unnamed tributary. It is located between two previously known sites of Mohylna III and Mohylna II discovered by M.S. Gasiuk in early 1950-ies and it is the fifth Early Trypillian settlement along the 4-km stretch of the Mohyliankariver.

Mohylna V yielded abundant surface collection including tens of chipped stone artefacts. The rests of the destroyed pit were investigated by a test- trench. There were many animal bones, burnt clay, potsherds, polished stone tool and large-buttocks female figurine in the pit.

The lithic assemblage is microlithic with many regular bladelets and narrow blades made mostly of pebble flint coming from the Southern Buh northern tributaries. Projectiles are represented by the "rhomboid points". They were produced of blades and bladelets by two oblique abrupt retouch truncations. Similar items are known from Early Trypillian sites of Dniester valley and north Moldova. Rhomboid points are fossil directeurs for Early Trypillia-Precucuteni.

Many large (up to several kg) flint pebbles were gathered on the site's surface by local inhabitant. They are evidently not brought to the site by natural forces, rather they are manuports. The pebbles resemble the raw material used on-site forflint-knapping but they are barely tested and are mostly intact. Thus, we can deal with practice of flint pebbles "hoarding" activity.

The Early Trypilliaflintknappingpeculiarities have been explained in different ways. The author presented the social interpretation: Early Trypillian industry of flint was developed by autonomous flint-knappers satisfying the needs of their own household. Similar flint approaches (modus 1) were used later in the Middle Trypillia alongside with flint-knapping organized on the level of the community and supracommunal level (modus 2).

Key words: Aeneolithic, Trypillia, flint-knapping logistics, reduction strategies. ранньотрипільський крем'яна галька

Постановка проблеми. Обробка кременя раннього Трипілля значно відрізняється від крем'яної індустрії розвинутого та пізнього періодів розвитку кукутенсько-трипільської культурно-історичної спільноти. Головні відмінності стосуються 1) складу технік сколу (систематичне застосування ручного відтиску); 2) переважання скребків на відщепах; 3) структури мікролітичного набору тощо (Шид- ловський, Слєсарев, 2015; Киосак, 2016).

В сучасній історіографії запропоновано кілька тлумачень цього явища. В цілому, інтерпретації групуються довкола двох напрямків: культурно-історичного та еколого-економічного. Прихильники першого пояснюють специфіку ранньотрипіль- ських крем'яних комплексів взаємодіями з населенням інших культур (попередніх та синхронних). Представники другого підходу виходять з внутрішньої організації трипільського господарства - особливостей наявних ресурсів та виробничих потреб. До останньої групи пояснень можна віднести і припущення про те, що відмінні структури кремінних колекцій різних фаз Трипілля обумовлені різною соціальною організацією виробництва знарядь - обмеженої рівнем домогосподарства на ранньому етапі та з спеціалізованим виробництвом общинного та надобщинного рівня надалі (Киосак, 2016).

Своєрідним археологічним "маркером" другого типу організації кременеобробки є "скарби" готових виробів - пластин та сокир, які часто зустрічаються на пам'ятках середнього та пізнього періодів (Макаревич, 1964; Куштан, 2010) та фіксують рух готових речей від виробника до споживача. Логічним відповідником цих археологічних об'єктів під час раннього Трипілля мали б виступати зібрання необроблених чи лише попередньо оброблених конкерцій сировини, підготовлених для "домашнього" розщеплення. Досі такі збірки були відкриті та докладно описані виключно на поселеннях розвинутого Трипілля (Скакун та ін., 2012).

Метою цієї роботи є опис та інтерпретація групи крем'яних гальок, виявлених в ранньотрипільсько- му контексті, розглядається ймовірне економічне значення таких комплексів в середині У-го тисячоліття до н.е.

Матеріали та методи. "Скарб" крем'яних гальок було виявлено місцевим мешканцем В.М. Панасю- ком на ранньотрипільському поселенні Могильна У (Рис. 1). Останнє відкрите О.С. Пересунчаком 1998 року (Пересунчак 2012Ь). Воно займає верхню частину мису, якою проходить давня дорога Умань-Саврань та сучасна лісосмуга, а отже, розташовується на витягнутому похилому мисі між р. Могилянкою та її безіменною притокою, на якій ще з 1950-их рр. відома пам'ятка раннього Трипілля Могильна ІІІ (Бурдо, 1997).

Площа зборів 350 м (з півночі на південь) на 150 м (зі сходу на захід). В. М. Панасюк показав місце, де у придорожньому рівчаку (глибиною 0,5-0,7 м від поверхні дороги) ним зібрано групу крем'яних га- льок. Останні, за його словами залягали компактно, переважно на дні рівчака. Місце виявлення тяжіє до південного краю поселення, до найнижчих за схилом знахідок.

Гальок на момент огляду колекції зафіксовано сім (Рис. 2). Одна з них має вагу до 8 кг, інша - до 2 кг. Решта важать по кількасот грам. Ще 2-3 гальки меншого діаметру.

Дещо вище за схилом від місця залягання гальок, В. М. Панасюк вказав на місце, де згаданий вище придорожній рівчак розрізав скупчення кісток. І справді дно та протилежний схил рівчака від дороги встелені кістками тварин.

Тут закладено зачистку 1, відкриту на умовний схід (до дороги). Зачистка 2х1,5 м орієнтована вздовж рівчака, а не за сторонами світу. Дерновий шар та перший умовний горизонт зачистки містили практично суцільний шар кісток тварин. Нижче, вже схоже в первинному положенні також зустрічалися численні кістки. Їх скупчення розчищено (Рис. 3). В ньому виявлено кілька черепків трипільського посуду, шліфований камінь (сокира?, Рис. 6: п/н 92), велика стеатопігічна статуетка без орнаменту (Рис. 6: п/н 211). Після зняття скупчення майже одразу фіксувався рівень материку - тяжкого коричневого суглинку (Рис. 4).

Скоріш за все, досліджений об'єкт - господарська яма трипільського часу. Її сильно пошкоджено - і у плані (рівчаком та продовгуватим перекопом вздовждовгої стінки зачистки), і у профілі (розмивом у придорожній рівчак). Відповідно, форма та глибина ями встановлені бути не можуть. Заповнення її - п'ятнистийкомкуватий сірий грунт з домішкою жовтого та чорного, з частими включеннями обмазки і рідше - вугілля. Яму впущено в сіре підґрунтя.

Верх канави нижче на 57 см від поверхні дороги. Яма закінчується на -26-29 см (останні знахідки), отже, глибина ями могла бути -86 см.

Стратиграфічний розріз малої потужності (Рис. 4) і навряд чи характерний для поселення в цілому. Він складається з шарів:

1. Сірий, рихлий дерновий шар; 2. сіре підгрунтя; 3 - темно-жовтий, кориченвий суглинок. Придорожній рівчак врізано у шар 2 та 3. Його заповнення темно-сірий мул, який підстеляє дрібний світло-жовтий супісок. Темне заповнення ями (А) добре відрізняється від сірого підгрунтя та від темно-жовтого суглинку.

Колекція включає 283 кістки тварини, 66 черепків посуду, кілька кам'яних знарядь, 23 розщеплених кремені, антропоморфну статуетку.

Крем'яний інвентар складається з нуклеусу, 4 відщепів, 8 фрагментів пластин та пластинок, різцевого відщепку, 2 відщепів з ретушшю, кінцевих скребків на відщепі та на пластині відповідно, кінцевого скребка на ретушованій пластині, подвійного скребка та скребка-різця, тронкованої пластини та 2 ромбоподібних вістер. Останні особливо цікаві в контексті вивчення своєрідності крем'яної індустрії раннього Трипілля.

Керамічний матеріал сильно фрагментований і не такий виразний як на Могильній ІІІ (Бурдо, 1997). В цілому ті ж групи посуду, що і на Могильній ІІІ, представлені тут в схожій пропорції. Здається, що на Могильній V численніші неорнаментовані черепки якісного червоного обпалу. Тут часто трапляються товстостінні червоноглиняні черепки з нігтьовими відбитками, защипамичи низками вдавлень (Рис. 5, п/н 22, 68).

Індивідуальні знахідки представлені виробом з шліфованого каменю (Рис. 5 п/н 92). Він має під- циліндричну форму та виразні забиті «зірчасті» поверхні з обох кінців. Виявлено і жіночу статуетку, яка, безумовно, походить з заглибленого об'єкту. Фігурка майже неорнаментована, лише прокресленими лініями зображено лобковий трикутник та розділено «ноги» (Рис. 6: п/н 211).

Аналіз та обговорення. Керамічні знахідки представлені, перш за все, численними черепками посудин з добре-вимішаного тіста з заглибленим орнаментом. Подібний посуд зі схожими схемами оздоблення неодноразово описаний для багатьох пам'яток раннього Трипілля України та культури Прекукутень Румунії та Молдови (Бурдо, 1998; Бурдо, 2004). Виразна і статуетка, яка зображає стеатопігічну жінку. Такі артефакти характерні для раннього Трипілля і відносяться до типу 1 за В.Г. Збеновичем (Збенович 1989).

В крем'яній колекції наявні «ромбоподібні вістря». Вони виготовлені двома односпрямова- ними (але не паралельними) косими усіченнями крутою ретушшю кінців вузьких (до 14 мм тттири- ною) пластин чи пластинок (до 12 мм шириною). Такі вироби, безумовно, відносяться до наконечників метального озброєння. Вони відомі виразними серіями з поселень Прекукутені - раннього Трипілля з півночі Молдови, таких як Флорешть І, Рогожень (Маркевич, 1974: с. 31) та з Бернашівки в Подністер'ї (Збенович, 1989; Шидловський, Слє- сарев, 2015). Їх наявність на трипільських пунктах середнього Побужжя поки що була відзначена лишень побічно (Даниленко, 1974: Рис. 1: 6-7).Але схоже, тут вони так само систематично маркують ранньотрипільські об'єкти та шари, а, отже, «ромбоподібне вістря» є «керівною викопною формою» (fossil directeur)для цього часу.

Як керамічні знахідки, так і крем'яні артефакти однозначно свідчать про атрибуцію пам'ятки до раннього Трипілля.

Тим більш цікавим стає виявлення на її поверхні, можливо, із зруйнованого об'єкту, кількох крем'яних гальок значного розміру. Їх було вивчено мікроскопічно петрографом Х. Верен (Університет Берну, Швейцарія). За її визначенням гальки не можуть мати місцевого походження та бути перенесеними на досить високий мис природними силами. Отже, вони являють собою манупорти, принесені на поселення та підібрані, найімовірніше, десь на північ - північний схід від поселення в долині однієї з річок - приток Південного Бугу, які прорізають відклади багаті кременем на півночі Кіровоградської області (кремінь Українського кристалічного щита за В.Ф. Петрунем(Petrougne, 1995), централь- ноукраїнський кремінь за О. Нездолієм (Нездолій, 2018)). При цьому, конкретний різновид сировини гальок відрізняється від кременя відомого у численних виходах біля сіл Коробчине та Рубаний міст, але є близьким до нього з точки зору геологічних умов формування. Гальки, безсумнівно, були підібрані на вторинному місці залягання кременя алювіальної природи, де конкреції центральноукраїнської сировини було перевідкладено водним потоком на якусь зручну поверхню.

Транспортування на поселення ріняковогокременю та, ймовірне, «складання» його набувають особливого значення в контексті уявлень про особливості ранньотрипільської кременеобробки. Схоже, що значна частина виробництва крем'яних знарядь ранньотрипільськими майстрами здійснювалася для потреб домогосподарства його членами та не виходила на рівень загально-общинних зусиль.

В цьому контексті природніше виглядає «неди- ференційована логістика» крем'яної сировини, яка зафіксована на Могильній V. На пізніших етапах Трипілля, коли розщеплення для потреб домо- господарства (модус 1) доповнюється общинною та надобщинною індустрією обробки кременя (модус

1) на поселення часто надходять вже підготовлені пренуклеуси чи нуклеуси, або навіть заготовки для знарядь та/чи вже готові знаряддя праці.

Висновки

Таким чином, зафіксовано та частково досліджено зруйнований об'єкт раннього Трипілля. Зібрано виразну археологічну колекцію, яка дає підстави однозначно відносити досліджену пам'ятку до вищезгаданої культурної єдності.

Наявність крем'яних конкрецій - манупортів на поверхні пам'ятки добре відповідає припущенню про переважання неспеціалізованої, слабко-дифе- ренційованої обробки кременя для потреб окремих домогосподарств на світанку Трипілля. Згодом вона зміниться спеціалізованою багаторівневою логіс- тичною та виробничою системою, яка, зокрема, забезпечуватиме крем'яними виробами населення трипільських поселень-гігантів (Скакун, 2004; Пичкур, 2008; Кіосак, 2015).

Список використаних джерел та літератури

0. Бурдо, 1997 - Бурдо Н. Б. Ранньотрипільські пам'ятки між селами Могильна та Жакчик на Кіровоградщині // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. 1997. 1. С. 67-71.

1. Бурдо, 1998 - Бурдо Н. Б. Хронологія і періодизаціяТрипілля А // Археологія. 1998. (4). С. 78-88.

2. Бурдо, 2004 - Бурдо Н. Б. Походженнятрипільськоїкультури // Л. М. Новохатько (відп. ред.). Енциклопедіятрипільськоїцивілізації. Т. 1. К., 2004. С. 98-111.

3. Даниленко, 1974 - Даниленко В. Н. Энеолит Украины. Этноистори-ческое исследование. К., 1974. 176 с.

4. Збенович, 1989 - Збенович В. Г. Ранний этап Трипольской культуры на территории Украины. К, 1989. 222 с.

5. Киосак, 2016 - Киосак Д. К интерпретации кремнеобработки Пре- кукутени-Триполья А // Tyragetia. 2016. 1. C. 147-163.

6. Кіосак, 2015 - КіосакД. В. Крем'яні вироби з поселення Небелівка // Археологія. 2015. 1. C. 61-70.

7. Куштан, 2010 - Куштан Д. Клад кремневого сырья с позднетрипольскогопоселения Шарин III. // Tyragetia. Serie noua. 2010. IV [XIX] (1). C. 132-138.

8. Макаревич, 1964 - Макаревич М.Л. Клад крем'янихсокир// Археологія. 1964. XVI. C. 208-212.

9. Маркевич, 1974 - Маркевич В.И. Исследования Молдавской неолитической экспедиции // В. Л. Лапушнян (отв. ред.). Археологические исследования в Молдавии (1972 г.). Кишинев, 1974. С. 26-51.

10. Нездолій, 2018 - НездолійО. Пошукиродовищкрем'яноїсировинипоблизу стоянки Коробчине-курган на Новомиргородщині. , . // ЕМІНАК: науковийщоквартальник. 2018. 1(2 (22). C. 5-14.

11. Пичкур, 2008 - Пичкур Е. Кремневые изделия трипольского поселения-гиганта Тальянки // Ф. Менотти та А. Ф. Корвин-Пиотровский (отв. ред.). Трипольская культура в Украине. Поселение-гигант Тальянки.Tripolye culture in Ukraine: The Giant-settlement of Talianki. К., 2008. С. 152-167.

12. Скакун та ін., 2012 - Скакун Н. М., Цвек О. В., Гусєв С. О., Матєва Б.І., Терьохіна В.В. Нові дослідження на трипільському поселенні Бодаки // Археологія. 2012. 4. C. 74-79.

13. Скакун, 2004 - Скакун Н.Н. Предварительные результаты изучения материалов поселения Бодаки (кремнеобработывающие комплексы) // Г.Ф. Коробкова (отв. ред.). Орудия труда и системы жизнеобеспечения населения Евразии (по материалам эпох палеолита - бронзы). Санкт-Петербург, 2004. С. 57-79.

14. Шидловський, Слєсарев, 2015 - Шидловський П. С., Слєсарев Є. С. Технологічні особливості крем'яного комплексу ранньотрипіль- ського поселення Бернашівка І // Кам'яна доба України. 2015. 16. C. 204-224.

15. Petrougne, 1995 - Petrougne V. F. Petrographical-lithological characteristics of stone materials from the late-Tripolye cemeteries of Sofievka-type // Baltic-Pontic Studies. 1995. 3. C. 190-199.

Рис. 1. Розташування поселення Могильна V на карті України

Рис. 2 Добірка крем'яних гальок з Могильної V (масштаб у сантиметрах)

Рис. 3. Могильна V. Зачистка 1 - план. Смугастий контур - кістка, порожній - обмазка, заповнений - камінь, хрестик - кремінь. -22 - позначки глибини в сантиметрах. Ціна поділки масштабу - 10 см

Рис. 4. Могильна V. Зачистка І (південна стінка). 1'. - дерновий шар, 1. - сірий, рихлий шар; 2. - сіре підгрунтя; 3 - темно-жовтий, коричневий суглинок. 4 - темно-сірий мул, 5 - дрібний світло- жовтий супісок. Темне заповнення ями (А), глибини в сантиметрах від умовного нуля

Рис. 5. Могильна V. Знахідки. 1 - виріб з шліфованого каменя (п/н 92), 2 - фр-т посуду з рядом защипів (п/н 22), 3 - фр-т вінця з наліпом та штампом (п/н 2), 4 - фр-т з прокресленим орнаментом (п/н4), 5 - фр-т стінки з відбитками нігтя (п/н 68). Рис. О. В. Демченко. Ціна поділки масштабу - 1 см

Рис. 6. Могильна V. Знахідки

Размещено на Allbest.ru