Нові пам’ятки археології в басейні ріки Могилянка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нові пам'ятки археології в басейні ріки Могилянка

Стаття присвячена новим пам'яткам археології, які були відкриті автором у 1996-2017 рр. під час обстеження території Гайворонського району Кіровоградської області, якою протікає р. Могилянка, ліва притока Південного Бугу.

До них відносяться місцезнаходження, де були виявлені артефакти культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської та черняхівської культур. Подається опис території та виявлених знахідок.

Річка Могилянка бере свій початок в с. Могильне Гайворонського району Кіровоградської області і протікає крім зазначеного населеного пункту через села Жакчик і Ташлик.

Перші археологічні розвідки між селами Могильне та Жакчик провів у 1950-1951 рр. вчитель історії Могильненської школи, краєзнавець М. С. Гасюк. Ним були виявлені поселення раннього етапу трипільської культури Могильне-1, Могильне-2, Могильне-3 та Могильне-4¹.

В 1998 р. під час обстеження території с. Жакчик автором було локалізоване нове трипільське поселення, яке в науковий обіг увійшло під назвою Могильне-5².

М. С. Гасюком свого часу було висловлене припущення про існування поблизу трипільського поселення Могильне-2 пам' яток скіфської та слов' янської доби³.

Під час обстеження автором зазначеної території в 1998 р. було виявлене поселення черняхівської культури Жакчик-1.

Пам'ятка займає схил правого берега р. Могилянка за кілька десятків метрів на південь від трипільського поселення Могильне-2. Не виключено, що згадані поселення частково перекриваються. Площу черняхівської пам' ятки встановити не вдалося, оскільки територія, яка знаходиться неподалік русла річки, задернована.

Артефакти черняхівської культури виявлені на розораній ділянці поля, що знаходиться за 200 м від води. До них відносяться фрагменти сіро-глиняної кераміки кухонного та столового призначення, а також фрагмент ручки та верхньої частини горловини амфори (рис. 1). Серед них вирізняється уламок посудини, виконаний з червоної глини з нанесеним орнаментом у вигляді перехрещених ліній, що нагадують букву Х (рис. 2).

До прикрас відносяться знахідки фрагментів масивної бусинки з жовтого скла та фібул.

На поселенні знайдено мідну ольвійську монету «борисфен» із зображенням горита, лука, сокири та написом ОЛВІО. Малюнок на реверсі через сильну затертість розпізнати не вдається. Знахідку даного артефакту на черняхівському поселенні можна, мабуть, пояснити завдяки отвору на його краї. Очевидно, монета використовувалася в даний час у якості амулета чи прикраси.

В 1999 р. автором та краєзнавцем В. Панасюком під час обстеження правого берега р. Могилянки за кілька метрів від води, на городах жителів в с. Жакчик була виявлена кераміка черняхівської культури. Таким чином було локалізоване поселення Жакчик-2. На поселенні виділяється скупчення обпаленої глини розміром 2x2 м, що за своїм зовнішнім виглядом нагадує рештки трипільської «площадки». Проте кераміки та інших енеолітичних артефактів тут виявлено не було.

В 2017 р. за 1.5 км на південь від трипільського поселення Могильне-2, на розораному правому березі р. Могилянка автором разом з Д. Кіосаком були зібрані кераміка та вироби з кременю. Керамічні рештки представлені черепками стінок ліпного посуду, здебільшого неорнаментованого та з сильно пошкодженими поверхнями. Тісто, обпал та характер обробки поверхонь найчастіше нагадують столовий посуд культури лінійно-стрічкової кераміки, хоча є кілька червоноглиняних уламків, які, швидше за все, близькі до трипільської столової кераміки. Орнаментовані фрагменти зустрічаються не часто. Здебільшого йдеться про кілька паралельних прокреслених ліній. Зустрічаються також наліпи - своєрідний потрійний та шишкоподібний. Один з наліпів приплюснуто та розділено на дві половини. Лише на одному черепку нанесено доситьскладний орнамент - з вузьких прокреслених ліній, які поєднують кілька полів, заштрихованих насічками, виконаними у схожій техніці. Також на поверхні пам'ятки трапляється гончарний та кружальний посуд з сусіднього поселення черняхівської культури Жакчик-4.

Колекція кременевих виробів нараховує понад 100 екземплярів. Предмети розщеплення представлені пласким призматичним однобічним нуклеусом та пласким підконічним нуклеусом, спрацьованим по всьому периметру, аморфним нуклеусом для відщепів та призматичним однобічним нуклеусом для пластин, фіналізованим зняттям відщепів з двох непідготовлених площадок. Відходи виробництва представлені уламками та 28 відщепами. Технологічні сколи (12 шт.) включають напівпервинні сколи, лусочки ретушування, різцевий скол (?) тощо. 21 фрагмент пластинчатих сколів походить здебільшого від пластинок та нешироких пластин.

Вироби із вторинною обробкою представлені скребками різноманітних форм (мініатюрним округлим, кінцевими на пластинах та відщепах, нігтьовидним), пластинами з ретушшю та слідами використання, кресальними кременями із забитістю по всьому периметру, скреблом, «косим» та подвійним вістрями, перфоратором на відщепі.

Заслуговує на увагу знахідка мініатюрної шліфованої сокири культури лінійно-стрічкової кераміки, відомої в науці як «черевична колодка» (рис. 3). Слід зазначити, що поселення культури лінійно-стрічкової кераміки було виявлено до цього Подільсько- Причорноморською археологічною експедицією в 2011 р. на півночі Савранського району Одеської області⁴. Тут же серед підйомного матеріалу була виявлена аналогічна знахідка більшого розміру.

Таким чином, дане місцезнаходження (Жакчик-3) ймовірно відображає життєдіяльність кількох хронологічно досить далеких одна від одної груп населення, з яких поки що найяскравішим матеріалом представлено культуру лінійно-стрічкової кераміки.

За 200 м за течією річки від місцезнаходження Жакчик-3 виявлене поселення черняхівської культури Жакчик-4. На поверхні пам' ятки знайдені фрагменти характерної кухонної та столової кераміки. Серед металевих артефактів: срібний денарій Коммода (177-192 рр.). На аверсі монети голова правителя - вправо, напис L AVREL COMMODVS AVG, на реверсі - Рома в шоломі, сидить вправо, тримає спис в правій руці і паразоній - в лівій. Напис: TR P V IMP III COS II P P. Вага монети - 1,71 г. А також фрагмент бронзової фібули (рис.4) та виріб з такого ж металу, що за своєю формою нагадує великий гудзик з загостреним в центрі виступом (рис. 5.-1-2).

артефакт пам'ятка культура

Цього ж року, завдяки повідомленню жителя смт Завалля О. Дідурика, автором було локалізоване поселення трипільської культури, яка знаходиться на східному схилі лівого берега р. Могилянка за 500 м від північної околиці с. Ташлик.

Артефакти були виявлені під час обстеження поля на площі близько 50x100 м. На поверхні проглядаються контури чотирьох «площадок», які представляють собою скупчення паленої глини червонуватого кольору з відбитками соломи та інших органічних речовин. Фрагменти мають досить великі розміри, що може свідчити про відносно нетривале перебування їх на розораній поверхні. Розміри площі скупчень глини сягають 5-8 квадратних метрів.

Найбільшу кількість знахідок представляють уламки посуду сіро-жовтого, червонуватого кольорів (рис. 6).

Усього на поселенні зібрано 334 фрагменти кераміки. Неорнаментованих - 269 (80,5%), орнаментованих - 65 (19.5%).

За орнаментацією посуд можна розділити на кілька груп. Орнаментовані подвійними або потрійними заглибленими лініями - 13 (20%), з орнаментом у вигляді нігтьових вдавлень - 3 (4,5%), виконаний навскісними лініями - 1 (1,5%), із заглиблених подвійних ліній, проміжки між якими заштриховані навскісними лініями, - 3 (4,5%).

Фрагменти вінчиків орнаментовані такими візерунками: навскісними лініями - 1, защепами у місці переходу тулуба у вінчик - 1, овалом, утвореним двома лініями із заштрихованими проміжками, - 1, короткими горизонтальними лініями у вигляді пунктиру - 2, візерунком під вінчиком, виконаними у вигляді горизонтальної лінії і звисаючими донизу рисками, - 1, із зубчатим штампом на межі тулуба і стінки - 1.

Серед них виділяється фрагмент, краї якого загнуті всередину. Зовні він орнаментований рядком похилих заглиблених ліній.

Фрагментів ручок виявлено 3 екземпляри.

Один із них, який належав, вочевидь, ложці або черпаку, має прямокутну пласку форму і по краям оздоблений насічками.

Другий фрагмент схожий на попередній, але на ньому відсутній орнамент. Край ручки має невеличке розширення. Третя ручка належить до так званого «совиного лику».

Артефактів з кременю на поверхні поселення зібрано 138.

З них відщепів - 67 (50%), сколів -7 (5%), пластин - 27 (20%), скребків - 35 (25%), нуклеусів чорного та світло-сірого кольорів - 2.

Отже, на порівняно невеликій площі довжиною біля 2 км виявлено 4 різночасових археологічних об'єкта від доби неоліту до пізнього римського часу.

Деякі з них, а саме Жакчик-3, де виявлені артефакти культури лінійно-стрічкової кераміки, та трипільське поселення Ташлик, безперечно, мають зацікавити науковців з огляду на те, що археологічно доведено існування поки що лише однієї подібної неолітичної пам'ятки на Побужжі.

Також потребують уточнення хронологічні рамки поселення доби енеоліту в зв'язку з недостатньою кількістю підйомного матеріалу.

Література

артефакт пам'ятка культура

1.Гасюк М. С. Разведки раннетрипольских поселений у с. Могильна // КСИИМК, 54, 1954. С. 173-175.

2.Пересунчак О. С. Нові трипільські поселення на Південному Бузі // Земледельцы и скотоводы Древней Европы. Проблемы, новые открытия, гипотезы (дополненное издание) / ред. В. В. Отрощенко. К.-СПб., 2012. С. 149-159.

3.Гасюк М. С. Указ. соч. С. 175.

4.Кіосак Д. В. Південне Побужжя -- частина ареалу культури лінійно- стрічкової кераміки // Матеріали ІХ Миколаївської обласної краєзнавчої конференції «Історіографія. Етнографія .Культура. Нові дослідження.

Миколаїв, 2013. С. 75-77; Киосак Д., Бруяко И., Денисюк В. Комплекс археологических памятников «Каменное-Завалье» в Среднем Побужье. Работы 2011-2012 гг. // Tyragetia, s. n. vol. VIII [XXIII], nr.1, 2014. С. 73-88; Kiosak D. Kamyane-Zavallia, the eastermost Linear Pottery culture settlement ever excavated // Sprawozdania Archeologiczne, 69, 2017. P. 253-70.

Размещено на Allbest.ru