Дисертаційні дослідження з історії розвитку педагогічної науки і практики доби української революції на сучасному етапі: бібліометричний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дисертаційні дослідження з історії розвитку педагогічної науки і практики доби української революції на сучасному етапі: бібліометричний аналіз

Кропочева Наталія Миколаївна

Представлено результати бібліометричного аналізу дисертаційних досліджень із проблем вивчення педагогічної теорії й практики доби Української революції; визначено показники становлення різних галузей педагогіки й окремих її дисциплін. Кількісний аналіз документного потоку дисертацій здійснено за такими параметрами: загальна кількість докторських і кандидатських дисертацій, захищених протягом 2001-2016 рр.; динаміка захистів результатів наукових досліджень з педагогічних, психологічних та філософських наук, що проведено в науково-дослідних установах НАПН України. Констатовано наявність репрезентацій хронологічного, персонологічного характеру щодо висвітлення епохи Української Революції, які уможливлюють побудову цілісної наукової реконструкції досліджуваного періоду. дисертаційний дослідження історія

Ключові слова: бібліометричний аналіз, дисертаційні дослідження, Українська революція 1917-1921 років.

Вступ

Відзначення 100-ї річниці початку Української національно- визвольної революції 1917-1920 рр. відбувається на тлі складних соціально-економічних умов, що, безумовно, актуалізують значення історичних подій початку XX ст., коли за коротким, хронологічно невеликим періодом, відчувається потужна інтелектуальна, творча й експеримен- тально-орієнтована діяльність науковців, освітян стосовно вибору подальших векторів розбудови нової української школи.

Безумовно, у вітчизняному науковому просторі спектр проблематики досліджень з історії розвитку педагогічної науки і практики доби Великої революції на сучасному етапі розвитку українського суспільства набуває дедалі важливішого значення і, відповідно, розширення тематичного й змістового діапазону. Історичне значення цих подій набуває сакрального та нетривіального значення. Саме тому на державному рівні затверджено комплекс заходів щодо відзначення 100-річчя подій Української революції. В Указі Президента України № 17/2016 зазначається необхідність забезпечити розроблення та реалізацію заходів щодо «.. .інформування суспільства про Українську революцію 1917-1921 рр., як одного із визначальних етапів у процесі національного державотворення та про її значення для розбудови новітньої Української держави, а також із забезпечення належного інформаційного супроводу заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 рр. та вшанування пам'яті її учасників» [1].

У полі зору дослідників різних галузей знання перебуває значна кількість історичних подій того періоду, що потребують ґрунтовного, систематичного аналізу та відображення різнозначних фактів, подій, устремлінь, що уможливлять не лише просту констатацію існуючих тенденцій, але й допоможуть спрогнозувати можливі тренди розвитку освіти на сучасному історичному відрізку. Одним із таких перспективних інформаційних засобів є бібліометричний аналіз джерельної бази за різноманітними типовидовими характеристиками. За останнє десятиліття дослідження в цій науковій ділянці мають широкий резонанс і досить оперативний позитивний ефект. Це найбільш чітко прослідковується під час бібліометричного аналізу дисертаційних праць. Популярність такого об'єкта дослідження пояснюється значним ціннісним й когнітивним впливом на формування та кумуляцію змістового навантаження й репрезентативності бібліометричних досліджень в соціокомунікаційному просторі.

Враховуючи вище викладені чинники, можемо зазначити, що вибір теми бібліографічного дослідження зумовлений і детермінований як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами, що вмотивовано виводять на перший план інформаційні розвідки, предметом дослідження яких обрано дисертаційні дослідження з історії розвитку педагогічної науки і практики доби Української революції. Визначена мета розкривається в такій послідовності сформульованих завдань:

впорядкування джерельної бази дослідження за хронологічними, інституційними характеристиками;

диференціювання дисертаційних досліджень за кваліфікаційними ознаками, науковими спеціальностями;

встановлення (якщо така залежність буде знайдена) типу взаємо- залежностей в межах сформованої вибірки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Моніторинг інформаційних вторинних потоків із широкого спектру питань наукової тематики став на часі доволі затребуваним видом досліджень, що оперативно надають науковій спільноті інформацію стосовно рівня дослідження певної проблеми вітчизняними і зарубіжними науковцями. Так, проведення бібліометричних і наукометричних досліджень інформаційно-бібліотечної тематики проводили українські дослідники, зокрема Т. Ківшар, Л. Литвинова, С. Назаровець, О. Пастушенко, О. Політова, Г. Шемаєва. Вони акцентують увагу на значенні результатів бібліометричних розвідок у переформатуванні структури сучасного бібліотекознавства на фундаментальну складову досліджень. Кількісні показники динаміки дисертаційних праць у галузі книгознавства, інформаційної діяльності досліджено в праці Л. Литвинової [4]; відображення документального потоку з вітчизняної історії - у працях О. Політової [7]; тему соціальних комунікацій ґрунтовно проаналізовано в працях О. Пастушенко [5]. Динаміку подання періодичних видань бібліотечно-інформаційної тематики в цифровому просторі встановлено Г. Шемаєвою [8]. Бібліометрич- ний аналіз дисертаційних досліджень як однієї із важливих складових наукових видань із питань дошкільної, початкової, середньої ланок освіти в загальнодержавному реферативному ресурсі простежили науковці ДНПБУ ім. В. О. Сухомлинського [2; 3]. Утім, напрями бібліометричних досліджень, як правило, стосувалися певних наукових напрямів, обмежених тематичним та функціонально-прагматичним аспектами, що видається доцільним у межах певних прикладних розвідок. Особливістю представленого дослідження є тема, що не може бути вкладена в «про- крустове ложе» вузьких рамок досліджень. Адже заявлена тема вирізняється сутнісними атрибутами, які співвідносять сегмент досліджень у галузі педагогічних наук із суспільно значимою ціннісною направленістю тематичного спектру педагогічних досліджень.

Основна частина. Дисертаційна робота є основним засобом наукового формування фахівця вищої кваліфікації і верифікованою формою висловлення дослідницької гіпотези, репрезентуючи наукову майстерність науковця і характеризуючи розвиток наукового знання, певних етапів його становлення. Аналіз дисертаційних досліджень дає кількісні показники динаміки, тенденцій, загального рівня розвитку галузей педагогічної науки, її окремих дисциплін, виявлення й співвіднесення кількісних та якісних параметрів підготовки науковців у теоретичному й прикладному вимірах.

Серед великої кількості методів аналізу (наукометричних, інформе- тричних, вебометричних) дисертаційних досліджень особливе значення має застосування бібліометричного методу для ранжування видових, тематичних залежностей, узагальнення відомостей щодо різноманітних кількісних та якісних показників, які дозволяють оцінити міру актуальності й характер становлення наукових напрямів, належність до певної наукової школи, рівень представленості наукових результатів [1, с. 15].

Таким чином, контент-аналіз дисертаційних досліджень за період 2001-2016 рр. уможливить отримання узагальнених відомостей загального рівня розвитку різних галузей педагогіки і окремих її дисциплін. Ці відомості реалізуються через систему фіксованих і науково достовірних параметрів, які є опосередкованим джерелом якості наукової інформації. Ці параметри класифікуються за такими ознаками: персональні: автор; кваліфікаційні (кандидат, доктор наук); галузеві (найменування однієї з галузей науки); професійні (шифр наукових спеціальностей); хронологічні (рік захисту); науково-організаційні та інституційні (організація - місце захисту).

Кількісний аналіз документного потоку дисертацій здійснено за такими параметрами: загальна кількість докторських і кандидатських дисертацій, захищених протягом 2001-2016 рр.; динаміка захистів результатів наукових досліджень із педагогічних наук за науковою спеціальністю, науково-дослідними установами НАПН України, де відбулися захисти, хронологічними характеристиками.

На основі зазначених параметрів можна схарактеризувати рівень відображення в просторі досліджень проблем вивчення історії розвитку педагогічної науки і практики періоду Української революції в істори- ко-теоретичному та практичному вимірах. Валідність джерельної бази забезпечено інформацією про дисертаційні роботи з фонду НБУВ, що міститься в електронному каталозі бібліотеки та Переліком тем дисертацій, захищених в установах НАПН України [6].

Виявлено та згруповано за указаними хронологічними рамками сімдесят чотири докторські та кандидатські дисертації з педагогічних, психологічних та філософських наук за 2001-2016 рр., які можна вважати репрезентативною вибіркою за такими критеріями: хронологічний, пер- сонологічний та проблемно-тематичний діапазон, що маркується в темі дисертацій [рис. 1].

Співвідношення докторських і кандидатських дисертацій в галузі педагогічних наук, за якими присуджується науковий ступінь, дає можливість констатувати таке: за 2001-2016 рр. захищено 62 дисертаційних роботи (83,8 %), із них - 11 докторських (16,2 % від загальної кількості захищених кандидатських й докторських дисертацій).

Рис. 1. Кількість докторських і кандидатських дисертацій з педагогічних наук, захищених в 2001-2016рр.

Найбільшу кількість дисертацій, вісім, виявлено в науковому просторі України в 2004 і в 2011 рр.; сім дисертацій - в 2013 р. У динаміці захисту докторських дисертацій простежується стабільність захистів із середнім показником одна-дві дисертації за рік. Найбільша кількість (дві) докторських досліджень підготовлено в 2007, 2009 і 2011 рр. Наведені дані свідчать про стійкий науковий інтерес до тематичного спектру у зазначеній науковій ділянці.

Кількісний розподіл докторських і кандидатських дисертацій у галузі педагогічних, психологічних і філософських наук представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл дисертацій за галузями педагогічних наук, захищених в

2001-2016 рр., в яких відображено розвиток історії педагогічної на-

уки й освіти періоду Української революції

Як бачимо, мінімальна кількість захищених кандидатських дисертацій (одна) припадає на хронологічний відрізок, маркований 2001-2002 рр. і 2009-2010 рр.

За науковими спеціальностями в галузі педагогічних наук за означений період захищено 66 дисертацій, з них одинадцять - докторських (14,9 %).

У галузі філософських наук проведено захист двох дисертацій, з них одна - докторська (1,4 %).

З психологічних наук захищено шість кандидатських дисертацій, які стосуються досліджень з питань становлення психологічної науки, у регіональному й персонологічному аспектах (табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл дисертаційних досліджень за науковими спеціальностями

в педагогічних науках (2001-2016 рр.)

Узагальнюючи наведені показники, можна зазначити, що найбільша кількість захищених робіт припадає на спеціальність «13.00.01» - загальна педагогіка та історія педагогіки (43); «13.00.02» - теорія та методика навчання (10); «13.00.04» - теорія і методика професійної освіти (5); в рамках корекційної педагогіки здійснено захист чотирьох наукових робіт. Наукові спеціальності «13.00.06» - теорія і методика професійної освіти і «13.00.07» - теорія і методика виховання представлені двома дисертаційними роботами (табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл дисертаційних досліджень за науковими спеціальностями

в педагогічних науках (2001-2016 рр.)

Спостерігаємо картину практично незмінюваної кількості проведених захистів, що обумовлено сукупністю різнорівневих організаційних, технологічних факторів.

Співвідношення дисертаційних робіт за спеціальностями «Загальна педагогіка та історія педагогіки», «Теорія та методика навчання», «Ко- рекційна педагогіка», «Теорія та методика професійної освіти» показує кількісний розподіл дисертаційних досліджень, за якими відбулися захисти 66-и дисертаційних робіт, тобто готувалось в середньому вісім дисертацій за рік; за спеціальностями «Загальна психологія, історія психології», «Соціальна психологія» підготовлено та захищено 6 наукових робіт; за спеціальністю «Філософія освіти» - результати двох досліджень (табл. 4).

Таблиця 4

Розподіл дисертаційних досліджень за науковими спеціальностями

«Загальна психологія, історія психології», «Соціальна психологія»,

«Філософія освіти» (2001-2016 рр.)

Результативність захистів за певними науковими спеціальностями, що спостерігається в наведених кількісних параметрах, уможливлює проміжний висновок: беручи до уваги той факт, що значна частка захищених дисертацій із педагогічних дисциплін, зокрема в загальній педагогіці та історії педагогіки (43 дисертації), обумовлена, певною мірою, наступними чинниками: по-перше, вивченням раніше недоступних матеріалів епохи Революції, по-друге, розширенням низки установ, які проводять наукові дослідження у наведених галузях, по-третє, відкриттям спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій, розширенням кола установ, де вони виконуються.

Найбільш репрезентативний масив дисертацій (34 дисертації) захищено в Інституті педагогіки АПН України - 34; в Інституті вищої освіти, Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих - 10 наукових робіт (табл. 5).

Таблиця 5

Розподіл дисертацій за науково-дослідними установами,

де вони були виконані

На основі кількісного аналізу представлених показників, маємо підстави стверджувати наявність тенденції щодо зростання числа дисертацій і розширення кола установ, де вони виконуються завдяки розширення наукових установ, які пройшли етап реорганізації та організаційного становлення. Так, Інститут професійно-технічної освіти, Інститут спеціальної педагогіки мають значний відсоток досліджень, динаміка яких постійно збільшується. Кількісні показники захисту дисертацій з психологічних та філософських наук викладено відповідно з наведеним переліком галузей: 6 дисертацій з психологічних спеціальностей, дві - з філософських. Водночас зазначимо, що найбільшу кількість дисертацій з психологічних наук підготовлено протягом 2013 р. Стосовно філософських наук можемо говорити про те, що незначний відсоток захищених робіт простежується протягом всього досліджуваного періоду.

Найбільша кількість робіт від загальної кількості дисертацій, як вже було зазначено, виконано в Інституті педагогіки - 34 дисертації, в Інституті вищої освіти, в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих (13). Тобто, на сьогоднішній день найбільшу кількість науковців вищої кваліфікації проводять в Інституті педагогіки, Інституті вищої освіти,

Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. Таке становище є цілком закономірним, оскільки у вищеназваних науково- дослідних установах діяли та діють тривалий час спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій за спеціальностями: «Загальна педагогіка та історія педагогіки», «Теорія та методика навчання» [рис. 2].

Тематичний аналіз дисертаційних досліджень за шістнадцять років (2001-2016 рр.) дає можливість чітко виділити шість основних напрямів сучасних досліджень з історії розвитку педагогічної науки і практики революційного періоду, вміщених у добірках (табл. 6).

Рис. 2. Кількість дисертацій, захищених у науково-дослідних установах НАПН України за 2001-2016рр.

Перший напрям, який полягає у вивченні проблем теорії і практики освіти й навчання часів Центральної Ради, Гетьманату та Директорії, періоду УСРР, репрезентовано докторськими і кандидатськими роботами.

Другий напрям орієнтований на вивчення проблеми українізації загальноосвітніх шкіл. Необхідність виокремлення окремого напряму наукових розвідок саме в такому значенні обумовлено багатьма чинниками, узагальнюючи які, можна стверджувати, що «українізація» ставала об'єктом досліджень на концептуальному, ідеологічному, культурологічному рівнях. Одним із важливих національних маркерів, що унаочнюють тенденції розвитку педагогіки революційного періоду стало посилення педагогічної біографічної складової досліджень, коли науковці зосереджувалися на вивченні життєдіяльності особистостей загальнонаціонального і регіонального рівнів. Загалом було захищено вісім дисертацій про громадську та культурно-просвітницьку працю діячів Галичини і Буковини, Наддніпрянщини другої половини XIX - першої половини ХХ ст.

Таблиця 6

Тематичний розподіл дисертаційних робіт з педагогічних,

психологічних та історичних наук

Четвертий напрям формують локальні мікрорівневі дослідження, присвячені історії окремих вищих навчальних закладів і персоналіям діячів вищої освіти. В рамках п'ятого напряму розкрито теоретичні аспекти розвитку історії розвитку педагогічної науки, висвітлено становлення окремих галузей педагогіки. Одним із найбільш представлених, зважаючи на хронологічні рамки досліджень, визначаємо ще один напрям - висвітлення процесу формування національної свідомості дітей та молоді.

Згідно з отриманими у процесі бібліометричного аналізу відомостей щодо основних характеристик захищених дисертацій спостерігається тенденція до сталого за динамікою вивчення проблем педагогічної теорії й освітньої практики епохи Революції 1917-1921 рр. Логіка наведених у кожному групуванні (напрямі) особливостей аналітичного згортання інформації, що відображено в темах дисертацій, висвітлює концептуальні відмінності, якими характеризуються різні етапи вивчення освітніх реалій досліджуваного періоду. Навіть оглядовий (на рівні хронологічних характеристик) аналіз дозволяє стверджувати, що принципи висвітлення епохи Української революції в сучасних дослідженнях кардинально відрізняються від аналогічних підходів наукових досліджень різних періодів становлення української державності, враховуючи конкретно-історичні умови, у яких вони проводилися.

Підсумовуючи викладені вище судження, зазначимо, що дослідження стану та тенденцій вивчення історії розвитку педагогічної науки й освіти доби Української революції доцільно базувати на широкому застосуванні методів бібліометричного, наукометричного аналізу, інформаційний потенціал яких у вітчизняних педагогічних дослідженнях далеко не вичерпаний.

Список використаної літератури

Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років : указ Президента України від 22.01.2016 р. № 17/2016 // Офіц. вісн. Президента України. - 2016. - № 5. - С. 91.

Букшина Т. Ф. Бібліометричний аналіз наукових публікацій з питань дошкільної освіти і виховання в загальнодержавній реферативній БД «Україніка наукова» (1998-2012 рр.) [Електронний ресурс] / Т. Ф. Букшина // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2014. - Т. 40, № 2. - С. 135-150. - Режим доступу: Шір://ИЬ.іШа. gov.Ua/7205/1/967-3716-1-PB.pdf (дата звернення: 28.09.2018 р.). - Загол. з екрана.

Кропочева Н. М. Відображення публікацій з питань загальної середньої освіти в реферативній БД «Україніка наукова» [Електронний ресурс] / Н. М. Кропочева // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2014. - Т. 44, вип. 6. - С. 157-170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2014_44_6_17 (дата звернення:

р.). - Загол. з екрана.

Литвинова Л. А. Дисертаційні дослідження з бібіліотекознавства та бібліографознавства в Україні (2008-2011) / Л. А. Литвинова // Бібліотекознавство. Докумен- тознавство. Інформологія. - 2011. - № 4. - С. 16-22.

Пастушенко О. Динаміка розвитку дисертаційних досліджень книги і періодики в Україні (1992-2015) / О. Пастушенко // Бібл. вісн. - 2016. - № 2(232). - С. 40-47.

Перелік тем дисертаційних досліджень, захищених в установах НАПН України [Електронний ресурс] // Нац. акад. пед. наук : офіц. сайт. - Електрон. дан. - Режим доступу: http://mps.gov.ш/ш/actгvities/tшnmg/topic_Цst/ (дата звернення:

р.). - Загол. з екрана.

Політова О. Документально-інформаційний потік з документознавчої професіо- логії: структура, динаміка та сучасні тенденції / О. Політова // Вісн. Кн. палати. - 2012. - № 9. - С. 38-41.

Шемаєва Г. В. Бібліотека в системі наукової коммунікації: коеволюційні процеси розвитку : автореф. дис. ... д-ра наук із соц. комунікацій : 27.00.03 / Г. В. Шемаєва ; Харк. держ. акад. культури. - Харків, 2009. - 41 с.

Размещено на Allbest.ru