Міжнародне військове співробітництво Збройних Сил України (на прикладі військового з’єднання "ЛитПолУкрбриг")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародне військове співробітництво Збройних Сил України (на прикладі військового з'єднання «Литполукрбриг»)

Проховник П.М.

Актуальність проблеми. Агресія Російської Федерації проти України, яка розпочалася 22 лютого 2014 р., кардинально змінила уявлення щодо безпекових викликів країнам Східної Європи. В умовах загрози міжнародній безпеці важливим є проведення єдиного курсу у зовнішній політиці східноєвропейських країн. Запровадження економічних санкцій проти Росії стало своєчасним та колегіальним рішенням, формат якого по суті був вироблений всередині ЄС протягом років та який продемонстрував певну ефективність. Важливим також є зміцнення військового співробітництва, адже агресія Росії проти України виявила необхідність консолідованої роботи європейської спільноти саме в питаннях політики безпеки та оборони. Приклад у тісному міжнародному військовому співробітництві демонструють Литва, Польща та Україна.

У вересні 2014 р. в інтерв'ю газеті The Washington Post тогочасна Президент Литви Даля Грибаускайте, коментуючи напад Росії на сусідню державу і кволу реакцію міжнародної спільноти, сказала: «Це означає, що Європа і світ дозволяє Росії не тільки залякувати своїх сусідів, але і застосовувати військову силу проти них. Це те ж саме, що міжнародний тероризм, те, що ми бачимо в Іраку і Сирії. В Україні відбувається справжня війна. Європейський Союз і більшість світових лідерів намагаються говорити про це не як про війну, а як про таку собі підтримку терористичних груп». Згадала Грибаускайте і цинічні слова Путіна про те, що, якщо б він захотів, то його солдати за два дні зайняли б Варшаву, Прибалтійські країни і Бухарест, а це відкрита небезпека для сусідніх держав (Лэлли Уэймут (Lally Weymouth, 2019).

Виклад основного матеріалу. Сучасне міжнародне військове співробітництво України з сусідніми кранами - Польщею та Литвою має витоки з часів створення українсько-польського миротвор - чого батальйону (скорочено - УкрПолбат). 26 листопада 1997 р. під час зустрічі міністрів оборони України та Республіки Польща було підписано «Угоду у справі створення спільної військової частини для участі у міжнародних миротворчих та гуманітарних операціях під егідою міжнародних організацій». 6 квітня 2000 р. Верховною Радою України було ратифіковано цю Угоду (Угода між Україною та Республікою Польща у справі створення спільної військовоїчастини дляучасті в міжнародних миротворчих і гумані - тарних операціях під егідою міжнародних організацій, 2019). Після ратифікації законодавчим органом України військова частина отримала назву українсько-польського миротворчого батальйону. У період з 6 по 9 червня 2000 р. на базі 232-го загальновійськового навчального центру (Україна) було проведено серти- фікацію української частини спільного підрозділу на спроможність виконувати завдання у складі так званих «багатонаціональних сил КФОР у Косово » (KFOR - англ. Kosovo Force, міжнародні сили під керівництвом НАТО, які відповідали щодо забезпечення миру у Косово).

Сили КФОР були створені у відповідності з резолюцією Ради Безпеки ООН № 1244 та увійшли в Косово 12 червня 1999 р. Вже у липні 2000 року українська частина спільного миротворчого контингенту була розгорнута у Косові. її штаб і підрозділ тило - вого і технічного забезпечення були розташовані у населеному пункті Рака, а 1-ша та 2-га механізовані роти та підрозділи бойового забезпечення - у населеному пункті Брезовиця. Чисельність особового складу української частини батальйону складала 267 військовослужбовців. Українсько-польський миротворчий батальйон діяв до травня 2011 р., коли Угода між Україною та Республікою Польща щодо створення спільної військової частини для участі в міжнародних миротворчих і гуманітарних операціях втратила чинність.

УкрПолбат надав поштовх подальшому військовому спів - робітництву, особливо в умовах агресивної політики Росії проти держав Східної Європи. Хорошим прикладом об'єднання військових потуг сусідніх держав з метою підвищення безпеки в регіоні є литовсько-польсько-українська бригада (ЛитПолУкрбриг). Раса Юкнявічене, екс-міністр оборони Литви в інтерв'ю згадує: «2008 року народилася ця ідея... Спочатку була ідея, щоб і Латвія та Естонія були разом із нами, але вони сказали, що, можливо, для них це не настільки цікаво. На жаль, коли в Україні обрали Януковича президентом, все зупинилося - в Україні не було пріоритетом вступ чи співпраця з НАТО» («Україна нам дуже допомогла» - екс-міністр оборони Литви, 2019).

Після Революції Гідності в Україні і вибору її народом курсу на євроінтеграцію становище кардинально змінилося. Розпочата агресія Росії проти України змінила безпекову ситуацію у Східній Європі, яка вимагала об'єднання військових оборонних зусиль країн регіону. У вересні 2014 р. міністри оборони України, Польщі та Литви провели переговори про створення спільної військової бригади зі збройних контингентів трьох сусідніх держав - Литви, Польщі та України. Того ж місяця у Варшаві прем'єр-міністри трьох країн підписали «Угоду між урядами України, Литви і Польщі щодо створення спільної військової частини» - ЛитПолУкрбриг (Litpolukrbrig). 4 лютого 2015 р. Верховна Рада України ратифікувала Угоду, а 20 лютого 2015 р. Президент України підписав Закон «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки, Урядом Республіки Польща стосовно створення спільної військової частини» (Верховна Рада проголосувала за створення інтернаціонального батальйону Litpolukrbrig, 2019). У статті другій вказаної Угоди зазначено, що «за згодою Сторін командування та підрозділи Бригади мають бути готовими до участі в міжнародних операціях, що проводитимуться на підставі мандата Ради Безпеки Організації

Об'єднаних Націй. ... Виділення сил до складу бригади не зачіпатиме національного суверенітету кожної з держав Сторін стосовно права самостійного прийняття рішення щодо розгортання власних сил для участі в конкретній операції». 20 березня Сейм Республіки Польща та 26 березня 2015 р. Сейм Литовської Республіки проголосували за ратифікацію Угоди про створення спільної міжнародної бригади.

Метою військової бригади визначено: підвищення рівня взаємної довіри та співпраці між країнами, а також покращення безпекової ситуації в регіоні, поширення та впровадження сучасних підходів (стандартів) із планування, забезпечення та застосування військ (сил) у загальну систему підготовки збройних сил, підтримка високого рівня бойової готовності національних формувань. Кількісний склад бригади - 4 500 військовиків, з них - 3500 бійців Збройних Сил Польщі, 350 - Збройних Сил Литви і 560 - Збройних Сил України (Угода між Урядом Литовської Республіки, Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України стосовно створення спільної військовоїчастини, 2019).

Командування бригади дислокується у м. Любліні (РП). До складу командування входять 58 польських, 18 українських та 5 литовських військовослужбовців. Підрозділи бригади залишаються у місцях постійного розташування на теренах своїх держав і вони підпорядковуються командувачу багатонаціональної бригади під час вишколів, навчань та операцій. Мова йде про бійців 80-ї окремої аеромобільної бригади Збройних Сил України, литовський батальйон уланів імені Великої княжни Литовської Бірутес та польський 5-й батальйон підгалянських стрільців, а також підрозділи артилерії, сапери та логісти з польської 21 бригади підгалянських стрільців (ЛитПолУкрбриг офіційно наддадуть ім'я Костянтина Острозького).

У березні 2017 р. відбулася VIII сесія Міжпарламентської асамблеї в складі Сейму Литовської Республіки, Сейму та Сенату Республіки Польща та Верховної Ради України, на якій було ухвалене рішення визнати покровителем багатонаціональної військової бригади Великого гетьмана Литовського - Костянтина Острозького (Спільна військова частина носитиме ім'я Острозького, 2019).

Костянтин Іванович Острозький був визначним воєначальником середньовіччя. Однією з найблискучіших перемог князя стала битва під Оршею, де він продемонстрував неперевершений військовий талант. Оршанська битва - переможна битва армії Великого князівства Литовського, значну частину якої складали українські війська, із силами Російської держави. 35-тис. армія на чолі з великим гетьманом литовським князем К. Острозьким приховано переправила свої війська на правий берег Дніпра в ніч на 8 вересня 1514 і завдала несподіваного удару 50-тисячному війську супротивника. Московське військо втратило 30 тис. осіб, у полон було взято самого командуючого (кн. І. Челядніна) і 8 воєвод, захоплено значні трофеї, у той час як військо Великого Князівства Литовського втратило близько 4 тис. воїнів. Завдяки цій перемозі був зупинений наступ військ Московської держави на Східну Європу (МицикЮ. А. Оршанська битва 1514 р., 2019). Символічно, що в роки сучасної загрози наступу Російської Федерації об'єднана бригада отримала ім'я цього визначного оборонця східних європейських країн від московського вторгнення.

У жовтні 2017 р. міністри оборони України, Литви та Польщі у Любліні вручили багатонаціональній бригаді Бойовий прапор. Там же відбулася тристороння зустріч президентів України, Польщі та Литви. Цим подіям передували двосторонні переговори президента Литви з керівництвом Польської держави у Варшаві. Під час спільної конференції президенти Литви та Польщі наголосили на спільному баченні викликів, що стоять перед регіоном. Лідери держав наголосили, що РФ упродовж останніх років проявляє імперські тенденції та поглиблює стан загрози в Європі, це викликає занепокоєння і, як відповідь, - поглиблення військового співробітництва. У ході польсько-литовських переговорів звучала і тема ситуації в Україні. «Наші позиції з цього питання однозначні. Вважаємо, що немає іншого шляху - окупацію Криму, а також територій Луганської і Донецької областей має бути припинено. Росія має звідти піти», - заявив президент Польщі А. Дуда (Люблін - коли миразом ми сильні, 2019).

Президенти Литви та Польщі прийняли безпекову декларацію. У документі, зокрема, наголошується: «... потреба збереження рішучої союзницької позиції...у відповідь на загрози у середовищі безпеки». Експерти звертають увагу на положення декларації стосовно «значення постійної військової присутності США в Європі, зокрема, на східному фланзі Альянсу. Оцінюючи перспективу відносин Литви і Польщі через історичну їх ретроспективу, Даля Грібаускайте сказала фразу, яка має всі підстави бути ключовою для відносин трьох країн - засновників ЛитПолУкрбригу: «Коли ми разом - ми сильні» (Люблін - коли миразом ми сильні, 2019).

На зустрічі трьох президентів у Любліні високу оцінку ЛитПолУкрбриг дав колишній Президент України П. Порошенко, який сказав: «... сьогодні наша бригада - це перша ластівка, коли ми робимо зміни і модернізацію наших Збройних Сил відповідно до стандартів НАТО». Порошенко також повідомив, що і інші партнери України проявляють зацікавленість в створенні подібних багатонаціональних військових підрозділів. «Я хочу вам відкрити ще таємницю, і інші наші сусіди дуже уважно вивчають наш позитивний досвід і виходять з пропозиціями щодо створення аналогіч - них бригад за участю інших держав. Я дуже вітаю це і думаю, що це ще одне підтвердження того, наскільки ефективний і позитивний цей досвід», - зазначив тогочасний український президент (Порошенко назеал ЛитПолУкрбриг шагом к НАТО, 2019).

Сьогодні міжнародну бригаду очолює український командир - полковник Дмитро Братішко, його заступник - офіцер ЗС Литовської Республіки, а начальник штабу - офіцер ЗС Республіки Польща.

У численних військових навчаннях формується професіона- лізм офіцерів і солдатів бригади. Першим великим випробуванням стали навчання «Анаконда - 2016», під час яких багатонаціональна бригада відпрацьовувала розгортання командного пункту, виконання процесу ухвалення військового рішення, супровід переміщення військ тощо. Навчання «Кленова арка - 2016» були підготовкою до успішної сертифікації бригади. У ході навчання польський і литовський батальйони займали оборонні позиції, а український десантно-штурмовий батальйон виконував рейдові дії у тилу умовного противника для здійснення дезоргані- заційних дій.

Головними завданнями міжнародних навчань є:

всебічна підготовка офіцерів, штабів і підрозділів ЗС України до дій спільно з військовими формуваннями ЗС країн-партнерів;

досягнення взаємосумісності у роботі під час відпрацювання завдань;

підвищення рівня взаєморозуміння та співробітництва між ЗС України та збройними силами інших країн.

Завданнями міжнародних навчань є:

відпрацювання та підвищення ефективності спільних дій підрозділів країн-партнерів у мирний час і в період воєнного

конфлікту під керівництвом визначених органів військового управління, включаючи штаби всіх рівнів;

вдосконалення навичок офіцерів і підвищення рівня підготовки штабів із питань планування військових та миротворчих операцій;

відпрацювання дій у взаємодії з військовими підрозділами інших країн під час розгортання та виконання спільних завдань;

підвищення рівня взаємосумісності, мобільності багатонаціональних сил і штабів та можливості діяти у нестандартних умовах; удосконалення процедури обміну розвідувальною інформацією ; досягнення взаєморозуміння та довіри між країнами- учасницями;

вдосконалення системи управління;

відпрацювання правових аспектів застосування військ (сил) під час проведення міжнародних навчань, а саме: «Угоди про статус військ (сил)» (Status of Forces Agreement), « Меморандуму про взаєморозуміння щодо забезпечення з боку приймаючої сторони» (Memorandum of Understanding for Host Nation Support), «Договору про підтримку країною-господаркою сил НАТО, що розташовані на її території» (Host Nation Support Agreement), «Технічної угоди» (Technical Arrangement), «Ноти (Листа) про приєднання» (Note of Accession). міжнародний військовий збройний

Міжнародні навчання всіх рівнів проводяться згідно з вимогами національних законодавств країн-учасниць та керівних документів відповідних оборонних відомств (оперативних концепцій, планів, стандартів НАТО). Кожнадержава-учасниця несе відповідальність за підготовку своїх підрозділів (військовослужбовців) до участі у міжнародному навчанні.

Міжнародні навчання тактичного рівня спрямовані на тренування штабів тактичної ланки, відпрацювання дій підрозділів національних збройних сил, які діють окремо або у складі багатонаціонального контингенту.

Міжнародні навчання оперативного рівня спрямовані на вдосконалення навичок офіцерів штабів об'єднань і з'єднань ЗС України до виконання завдань щодо планування та управління військами в ході багатонаціональних операцій. Під час міжнародних навчань перевіряється спроможність підрозділів (військовослужбовців) виконувати завдання у ході проведення багатонаціональних операцій. В рамках міжнародних навчань здійснюються самооцінки (оцінки) НАТО.

У грудні 2016 р. на базі загальновійськового полігону Збройних Сил Республіки Польща «Демба» відбулась офіційна церемонія відкриття міжнародного командно-штабного навчання «Common Challenge-16». За результатами навчань спільна бригада підтвердила готовність виконувати місії з підтримання миру відповідно до стандартів НАТО (Литовсько-польсько-українська бригада розпочала участь у навчаннях, 2019). З того часу, проводяться щорічні військові навчання. Традиційними стали навчання - «Кленова арка», «Common Challenge», «Репід Трайдент» та ін.

У липні 2019 р. військовики окремих батальйонів української 5 8-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського спільно з офіцерами оперативного командування «Північ» протягом трьох тижнів проходили курсову підготовку у ЛитПолУкрбриг. Навчання відбулися на базі 13-го окремого мотопіхотного батальйону, де інструктори країн-партнерів - офіцери збройних сил Литви і Польщі поділилися досвідом з управління батальйонами при веденні бойових дій. Заняття включали і теоретичну, і практичну підготовку за стандартами НАТО. Зокрема, українські військовики вивчили структуру і організацію роботи штабів батальйонів, яка діє в арміях держав- членів. Дотримуючись всіх необхідних фаз підготовки, офіцери 58-ї окремої мотопіхотної бригади в трьох групах відпрацювали розгортання штабів, маневри підрозділів, в тому числі наступальні, оборонні та інші операції. Іноземні інструктори також надали рекомендації «натовських стандартів» у процесі прийняття рішень під час ведення різних видів бою (Офицеры «ЛитПолУкрбриг» проводят обучение по стандартам, 2019).

У березні 2019 р. у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів, Україна) завершилась головна конференція з планування українсько-американського командно - штабного навчання «Репід Трайдент - 2019». Представники ЗС США, Канади, Великобританії, Польщі, Румунії, Молдови, Італії, Болгарії, Туреччини, Словаччини, Швеції, Данії, Грузії, Литви затвердили концепцію та сценарій навчань, обговорили ключові питання логістичного забезпечення, розробили пакет документів, що визначають відповідальність та зобов'язання країн-учасників, тощо (Міжнародне військове співробітництво, 2019).

Таким чином, в умовах російсько-української війни країни- члени НАТО - Польща та Литва виробили курс щодо посилення політичного та військового співробітництва із Україною, зокрема, у галузі модернізації військової техніки та озброєння, проведення спільних військових навчань, створення спільної високопро- фесійної військової бригади імені князя Костянтина Острозького. Для українських військовиків служба у спільній бригаді надає можливості вивчити та адаптувати для власних потреб стандарти і рішення у сфері безпеки країн НАТО, а для офіцерів та солдатів Польщі і Литви безцінним є досвід війни з російським агресором, яким діляться українські воїни із побратимами по зброї.

Анотація

Вивчається історія створення і діяльності спільного міжнародного військового з'єднання - Литовсько-польсько-української бригади імені князя Костянтина Івановича Острозького (ЛитПолУкрбриг). Аналізуються причини виникнення ЛитПолУкрбриг, серед яких вказується основна - загроза агресії з боку Російської Федерації. Напад збройних сил Росії наприкінці лютого 2014 р. на Україну, анексія Криму та окупація частини Донбасу значно погіршили безпе- кову ситуацію держав Східної Європи. Перед загрозою російської експансії дві країни члени НАТО - Литва та Польща разом з Україною створили боєздатну спільну військову бригаду, яка є прикладом взаємодії військових потуг трьох сусідніх держав. Аналізується стан бойової підготовки бригади, особлива увага звернена на проведення міжнародних військових навчань. Підкреслюється, що у ході міжнародних військових навчань українські військовики вивчають та адаптують для власних потреб стандарти боєготовності НАТО. Робиться висновок про перспективи об'єднання військових зусиль України та східноєвропейських держав перед загрозою агресії з боку путінської Росії.

Ключові слова: ЛитПолУкрбриг, Литовсько-польсько-українська бригада імені князя Острозького, російсько-українська війна, європейська безпека, міжнародні військові навчання, міжнародне військове співробітництво.

The article scrutinizes the history of creation and activity of a joint military unit - the Lithuanian-Polish-Ukrainian brigade named after Prince Kostiantyn Ivanovych Ostrozkyi (LitPolUkrbrig). The causes of LitPolUkrbrig's emergence are analyzed; the main one was the threat of the Russian Federation's aggression. The attack of Ukraine by the Russian armed forces at the end of February 2014, the annexation of the Crimea and the occupation of part of the Donbass significantly worsened the security situation in Eastern Europe. In the face of the Russian expansion's threat, two NATO members Lithuania and Poland, together with Ukraine, set up a capable joint military brigade as an example of interaction of military powers of the three neighboring states. The purpose of the brigade is an increase of the level of mutual trust and cooperation between the countries, as well as the security situation improvement in the region, a spread and implementation of modern approaches (standards) for the planning, a provision and use of troops (forces) in the overall system of the armed forces' training, a maintenance of a high level of combat readiness of national formations. The state of combat training of LitPolUkrbrig is analyzed, with special attention paid to conducting international military exercises. It is emphasized that in the course of international military exercises, Ukrainian soldiers study and adapt NATO standards of readiness for their own needs. For officers and soldiers of Poland and Lithuania, the experience of war with the Russian aggressor, which is shared by Ukrainian soldiers with their counterparts in arms, is invaluable. The conclusion infers the prospects for the unification of the military efforts of Ukraine and Eastern European countries in the face of the aggression threat from Putin's Russia.

Keywords: LitPolUkrbrig, Lithuanian-Polish-Ukrainian Brigade named after Prince Ostrozkyi, Russian-Ukrainian war, European security, international military exercises, international military cooperation.

Размещено на Allbest.ru