Діяльність Одеського бібліотечного об'єднання у 1920-х рр.

В цілому, основною причиною, яка ускладнювала подальший розвиток Одеського бібліотечного об'єднання, як громадської професійної організації, була сувора регламентація його діяльності та контроль з боку органів управління бібліотечною справою. Вимоги керівних органів політосвіти щодо уніфікації форм, методів, планів роботи та організаційних структур бібліотечних об'єднань, централізація управління бібліотечною справою стримували творчу ініціативу та професійну активність бібліотечних працівників. Подальшому розвитку об'єднання заважала недостатньо чітко визначена функціональна спрямованість його діяльності, що спричиняло дублювання ним окремих функцій органів політосвіти і профспілок.

З 1927 р. діяльність бібліотечних об'єднань в країні поступово занепадала. Видатний педагог і бібліотекознавець Степан Онисимович Сірополко (18721959) у своїй статті «Бібліотечна справа на Сов. Україні за останнє десятиліття» вже у наступному, 1928 р., писав, що «бібліотечні об'єднання, фактично, вже не існують» [46, с. 87]. В нормативно-інструктивних документах другої половини 1920-х рр. назва «бібліотечні ради», які існували ще на початку 1920-х рр., все частіше використовувалася як синонім поняття «бібліотечні об'єднання». В інструкції Головполітосвіти «Про роботу бібліотечних нарад» (1927) було замінено саму назву «бібліотечне об'єднання» на «бібліотечна нарада» та чітко визначено її сутність і функції [43, с. 9-10]. В офіційних документах бібліотечна нарада визначалася як одна з форм організації методичної роботи бібліотек і систематичного підвищення кваліфікації бібліотекарів, завданням якої були: опрацювання методичних питань бібліотечної справи; підняття кваліфікації бібліотекарів шляхом вирішення актуальних питань бібліотечної справи; організація планової допомоги міських бібліотекарів сільським та ін. За інструкцією, виборна президія, як керівний орган, скасовувалася [42, с. 63]. Таким чином, бібліотечні об'єднання наприкінці 1920-х рр. перестали бути організаційно-професійними громадськими організаціями та остаточно трансформувалися у методичний орган, що отримав назву «бібліотечна нарада». На початку 1930-х рр. все частіше використовували поняття «бібліотечна рада» для характеристики органу, що виконував функції методичної роботи бібліотеки. Взагалі, на рубежі 1920-1930-х рр. у фаховій пресі про ефективність роботи бібліотечних об'єднань майже не згадувалося. Лише поодинокі публікації описували їх позитивний досвід у бібліотечному будівництві [28, с. 31-33]. Цікаво, що в статті А. Я. Раскіна «Библиотечная жизнь Одессы», що була опублікована у провідному фаховому періодичному виданні «Красный библиотекарь» у середині 1930 р. і яка розкривала стан розвитку бібліотечної справи міста у 1929-1930 рр. про діяльність Одеського бібліотечного об'єднання навіть не згадувалося [40, с. 62-64]. Проте, Одеське бібліотечне об'єднання діяло до 1931 р. і об'єднувало зусилля більшості працівників бібліотек Одеси незалежно від відомчої приналежності останніх [7, с. 20]. Так, зусиллями членів Одеського бібліотечного об'єднання та завдяки активній діяльності Кабінету бібліотекаря у 1928 р. було проведено вивчення стану читання 17 політосвітніх бібліотек [41, с. 63]. Протягом вересня 1928 р. за участю членів Одеського бібліотечного об'єднання було проведено міжокруговий бібліотечний семінар для завідуючих районних бібліотек п'яти округів (Одеського, Зінов'ївського, Первомайського, Херсонського та Миколаївського). Семінаром керував бібліотечний інспектор м. Одеси Л. Жислін [1, с. 127]. Крім безпосередніх занять, що тривали протягом трьох тижнів, учасники семінару знайомилися з роботою бібліотек, музеїв, клубів Одеси. Надалі, з жовтня 1928 р. при одеському Кабінеті бібліотекаря функціонував довгий час постійно діючий бібліотечний семінар для міських бібліотекарів, який основною метою мав підвищення професійного, загальноосвітнього та політичного рівня працівників книгозбірень Одеси. Заняття на зазначеному семінарі, що проводили члени Одеського бібліотечного об'єднання, відбувалися двічі на тиждень у ранкові години.

30 жовтня 1929 р. була прийнята постанова ЦК ВКП(б) «Про покращення бібліотечної роботи», яка зобов'язувала працівників книгозбірень приймати участь в організації бібліотечного масового руху - так званого «бібліотечного походу», що почався ще влітку зазначеного року. Постанова також вимагала звільняти книжкові фонди від «ідеологічно-шкідливої літератури», а також перевіряти склад бібліотечних працівників з точки зору відповідності їх політичним та ідеологічним вимогам. В Одесі бібліотечний похід під лозунгом «Книгу - у маси !» почав поступово розгортатися з вересня 1929 р. Проте, навіть у 1930 р., окрім бібліотечних працівників, він мало привертав уваги громадськості [40, с. 62]. Одним із складових завдань бібліотечного походу було «очищення» бібліотечних фондів від «буржуазної літератури». У своїй передовиці, газета «Комуніст» від 25 березня 1930 р. нарікала, що в Одеській державній бібліотеці, що у 1930 р. була утворена шляхом об'єднання Державної публічної, Центральної наукової та Української державної ім. Т Г. Шевченка бібліотек (нині - Одеська національна наукова бібліотека), було «дуже багато контрреволюційної літератури», а більшість співробітників бібліотеки були в минулому дворянами, поміщиками, царськими офіцерами або чиновниками [6, с. 222]. Після даної публікації у бібліотеках міста почала активно розвиватися робота з «очищення фондів від шкідливої літератури», нехтування якою дуже дорого «коштувало» керівним працівникам. Так, наприклад, у 1930 р., внаслідок того, що в бібліотеці залізничників Одеси була знайдена релігійна, націоналістична та «буржуазна» література завідуюча книгозбірнею та заввідділу фондів були зняті з посади та притягнуті до суду. Так само, за те, що у «Музеї книги» Одеської державної публічної бібліотеки були знайдені нездані архіви меншовиків та есерів, знамена Союзу російського народу та ін., завідуюча «Музеєм» була знята з роботи, а у даній книгозбірні достроково була проведена «чистка» всіх бібліотечних працівників [40, с. 63]. Перегини «очищень» вже влітку 1930 р. змусили головного теоретика й організатора радянської системи народної освіти та бібліотечного будівництва Н. К. Крупську (1869-1939) заявити, що оголошений бібліотечний похід перетворився на місцях в похід проти бібліотек і бібліотекарів, коли книги викидалися з приміщень (навіть праці В. І. Леніна!), а бібліотекарів жорстоко переслідували [27, с. 273].

Отже, Одеське бібліотечне об'єднання напрацювало і впроваджувало в практичну діяльність різні форми організаційної роботи, різноманітні засоби і методи вирішення та реалізації професійних завдань, використовувало багатий арсенал демократичних механізмів постановки і вирішення багатьох питань бібліотечного будівництва. Члени Одеського бібліотечного об'єднання набули значного досвіду організаційної роботи з формування у працівників книгозбірень Одещини високих професійних навичок; сприяли підвищенню ефективності роботи міських бібліотек шляхом координації їхньої діяльності, налагодження системи методичної допомоги бібліотекам різних типів і видів, зокрема сільським бібліотекам. Вони активно займалися науково-дослідною роботою та сприяли налагодженню її організації в інших книгозбірнях; впроваджували та удосконалювали систему підготовки та перепідготовки бібліотечних кадрів; старанно працювали над підвищенням політичного та загальнокультурного рівня бібліотекарів; активно розробляли методику пропаганди книги, читання та масової роботи з читачами; готували інструкції щодо опису книг та користування універсальною десятковою класифікацією (для чого була створена спеціальна «децимальна комісія») та ін. Найбільша активність діяльності членів Одеського бібліотечного об'єднання відбувалася у середині 1920-х рр. Проте, здійсненню відповідних необхідних заходів членів об'єднання щодо захисту економічних та юридичних прав бібліотекарів, спроби поліпшити умови їхньої праці та побуту заважали певні протидії з боку профспілок. Уповноважене вирішувати деякі організаційно-адміністративні питання, Одеське бібліотечне об'єднання, наприкінці 1920-х рр., фактично, було позбавлено самостійного статусу, юридичних прав і матеріальної бази для реалізації завдань з управління бібліотечною справою міста та округи. До того ж, наприкінці 1920-х рр. партійно-бюрократичний апарат радянського уряду поступово встановлював жорсткий контроль за всіма сферами політичного, громадського та професійного життя суспільства, зокрема, значною мірою, це стосувалося такої сфери як бібліотечна справа, де, як і в інших галузях, в зазначений період відбувався перехід від більш-менш демократичних форм соціально-професійної діяльності до суцільної централізації управління та уніфікації форм і методів суспільного виробництва та праці. Загалом, період кінця 1920-х - поч. 1930-х рр. в Україні був певним докорінним етапом політизації, централізації та руйнації демократичних основ бібліотечної та книжкової справи, а також загострення боротьби з «ворожими елементами» у бібліотеках та з «контрреволюційними буржуазними ідеалістами та націоналістами» у бібліотекознавстві та книгознавстві. Зокрема, на початку 1930-х рр. було реорганізовано (майже знищено) Український науково-дослідний інститут книгознавства (1922-1936), було закрито такі видання як «Бібліологічні вісті» (1923-1930), «Журнал бібліотекознавства та бібліографії» (1927-1930) та ін. Внаслідок відповідних змін у політиці керуючих установ щодо діяльності бібліотечних об'єднань, Одеське бібліотечне об'єднання поступово поступалося у своїй діяльності державним установам спочатку управлінськими та координуючими функціями, а потім професійними та методичними, доки зовсім не припинило свою діяльність на початку 1930-х рр. Загалом, діяльність Одеського бібліотечного об'єднання мала вагоме практичне значення у вирішенні багатьох питань координації роботи бібліотек міста; у підвищенні професійного рівня їх працівників, в організації різних форм взаємодії та роботи самих бібліотечних об'єднань півдня країни, а також сприяла розвитку бібліотечної справи в Україні в цілому.

Список використаних джерел та літератури

1. [Бібліотечний семінар] // Бюл. Одес. окружної інспектури нар. освіти. 1928. № 3-4 (серп.-верес.). С. 127. Хроніка подій.

2. [Бюлетень Одеського бібліотечного об'єднання] // Бібліол. вісті. 1925. № 1/2. С. 164. Хроніка.

3. Вугман И. Библиотечные об'единения и ассоциация библиотек: (по поводу статьи т. Бажанова) / И. Вугман // Красный библиотекарь. 1925. № 6. С. 57-59.

4. Вугман И. В библиотеках России и Украины: из материалов к отчету по командировке / И. Вугман // Нар. просвещениие. 1922. № 6-10. С. 25-30.

5. Вугман И. С. 95 лет жизни и деятельности Одесской Государственной Публичной библиотеки (18301925) / И. С. Вугман. Л., 1926. 19 с.

6. Двірна К. П. Політизація бібліотечної справи в 20-30-ті роки / К. П. Двірна // Вісн. Акад. праці і соц. відносин Федерації профспілок України. 1998. № 1. С. 218-227.

7. Загоруйко В. К истории развития массовых библиотек области / В. Загоруйко // Сокровищница культуры: сб. ст. Одесса, 1958. Вып. 2. С. 7-33.

8. История библиотечного дела на Украине (1917-1932 гг.): учеб. пособие / под ред. Т. А. Скрипник. Харьков, 1975. 208 с.

9. Історія бібліотеки [Електронний ресурс] // Офіц. сайт Одес. обл. унів. наук. б-ки ім. М. Грушевського. Електрон. дан. Режим доступу: http://biblioteka.od.ua/istoriya-biblioteki/ (дата звернення: 13.04.2018 р.). Загол. з екрана.

10. Ківшар Т. І. Бібліотечна біографіка в контексті становлення радянського бібліотекознавства в Україні: діяльність Іллі Вугмана (1890-1929 рр.) / Т. І. Ківшар // Укр. біографістика. 2012. Вип. 9. С. 25-64. Електрон. аналог друк. вид. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubi_2012_9_3 (дата звернення: 13.04.2018 р.). Загол. з екрана.

11. Коган Л. Библиотечная жизнь Одессы до и после Октября / Л. Коган // Красный библиотекарь. 1927. № 9. С. 42-54.

12. Коган Л. Библиотечная жизнь Одессы до и после Октября / Л. Коган // Красный библиотекарь. 1927. № 10. С. 51-62.

13. Коган Л. Библиотечная работа в Одесской губернии / Л. Коган // Красный библиотекарь. 1924. № 4-5. С. 170-174.

14. Коган Л. Р. Библиотечная работа с художественной литературой / Л. Р. Коган. Л.: Прибой, 1931. 208 с.

15. Коган Л. Р. Библиотечное дело в Одесской губернии / Л. Р. Коган // Красный библиотекарь. 1925. № 8. С. 72-79.

16. Коган Л. Р. Деревенский читатель / Л. Р Коган // Красный библиотекарь. 1927. № 8. С. 32-39.

17. Коган Л. Р. Десятичная классификация / Л. Р Коган. Одесса: Гос. изд-во Украины, 1924. 148 с.

18. Коган Л. Р. Из записок рассказчика: К вопросу о пропаганде художественной литературы в массовых библиотеках / Л. Р. Коган // Красный библиотекарь. 1926. № 11. С. 46-60.

19. Коган Л. [Одеське бібліотечне об'єднання] / Л. Коган // Бібліол. вісті. 1926. № 3. С. 90-91.Хроніка.

20. Коган Л. Р. Рабочий читатель и художественная литература / Л. Р Коган // Красный библиотекарь. 1927. № 4. С. 41-51.

21. Коган Л. Р. Художественная литература в колхозной библиотеке: пособие для читателей самоучек литературных кружков, избачей и библиотекарей / Л. Р. Коган. Л.: Прибой, 1931. 114 с.

22. Коган Л. Р. Художественное рассказывание и читатель / Л. Р. Коган // Красный библиотекарь. 1928. № 9. С. 38-50.

23. Коган Л. Работа Одесского библиотечного объединения (за 1924--1925 год) / Л. Коган // Красный библиотекарь. 1926. № 1. С. 75-77.

24. Козловський В. Бібліотекознавство в УРСР за період 1917-1927 років: доп. на уроч. засід. Ради Всенар. б-ки України, 7 лист. 1927 р. / В. Козловський // Журн. бібліотекознавства та бібліографії. 1928. № 2. С. 3-14.

25. КоломійцеваМ. Так починався бібліотечний похід / М. Коломійцева // Соц. культура. 1967. № 10. С. 18-19.

26. Короткий російсько-український словник бібліотечної термінології / уклад.: Б. Комаров, Р Волинський, Е. Каменська, Л. Коган, Л. Жислін // Бюл. Одес. бібл. об-ня. 1926. № 1-2 (4-5).

27. Крупская Н. К. Книга - колхозам / Н К. Крупская // Н. К. Крупская. Библиотечное дело. Избы-читальни. Клубные учреждения. Музеи. М.: Директ-Медиа, 2014. С. 272-275.

28. Левинтов Б. Новая форма библиотечной ответственности / Б. Левинтов // Красный библиотекарь. 1930. № 11. С. 31-33.

29. Маймистов А. Р. Почему мы против библиотечных объединений? / А. Р Маймистов // Культработник. 1927. № 6. С. 10-19.

30. Марченко О. В. З історії бібліотеки Товариства взаємної допомоги прикажчиків-євреїв м. Одеси імені засновника його С. Л. Бернфельда / О. В. Марченко, Д. Л. Балабан // Історія бібл. справи в Україні. Київ, 1997. Вип. 2. С. 69-74.

31. Матеріали протоколів засідань децимальної комісії Одеського бібліотечного об'єднання // Інститут рукописів НБУВ. Ф. 47. Спр. 27. Арк. 1-8.

32. О библиотечных ассоциациях: (по поводу статьи тов. М. Чудинова) // Книга и профсоюзы. 1928. № 4. С. 25-27.

33. [Одеське бібліотечне об'єднання] // Бібліол. вісті. 1926. № 1. С. 82. Хроніка.

34. Организация добровольных объединений (обществ и ассоциаций) в сфере библиотечного дела / Науч.бка ВЦСПС ; ред. М. Н. Панурина ; сост. С. А. Басов. М., 1989. 50 с.

35. Пашкова В. С. Національні бібліотечні асоціації: виникнення та еволюція діяльності / В. С. Пашкова. Київ: Кн. палата України, 1997. 184 с.

36. Погребняк Г. Діяльність самостійних дитячих бібліотек України в 20-ті роки [Електронний ресурс] / Г Погребняк // Офіц сайт Нац. б-ки України для дітей. Електрон. дан. Режим доступу: http://www. chl.kiev.ua/default.aspx?id=3595 (дата звернення: 13.04.2018 р). Загол. з екрана.

37. [Р. В.] Организация Кабинета библиотекаря в Одессе // Красный библиотекарь. 1925. № 6. С. 8891.

38. Рапопорт М. В. Библиотечный семинар под руководством Л. Б. Хавкиной / М. В. Рапопорт // Бюл. Одес. бібл. об-ня. 1925. Вип. 1. С. 9-10.

39. РапопортМ. Первые шаги / М. Рапопорт // Сокровищница культуры: сб. ст. Одесса, 1958. Вып. 2. С. 132-135.

40. Раскин А. Библиотечная жизнь Одессы / А. Раскин // Красный библиотекарь. 1930. № 6. С. 62-64.

41. Раскин А. Вивчення читачів і керівництво читанням у бібліотеці / А. Раскин // Бюл. Одес. окруж. інспектури нар. освіти. 1928. № 2 (черв.). С. 63-70.

42. Рубанова Т. Д. Библиотечные объединения 20-х гг.: уроки истории / Т. Д. Рубанова // Советское библиотековедение. 1991. № 2. С. 59-63.

43. Рубанова Т. Д. Профессиональные библиотечные объединения в СССР: история формирования и современное состояние: автореф. дис.... канд. пед. наук / Т Д. Рубанова. М., 1991. 16 с.

44. Одесская обласная универсальная научная библиотека им. М. Грушевского: 1875-2010 [Електронний ресурс]: к 135-летию со дня основания: [презентация] // Slideboom / iSpring Solutions, Inc. Електр. дан. (41 слайд). Режим доступу: https://clck.ru/D76Vx (дата звернення: 11.05.2018). Загл. с экрана.

45. [Семінар Л Б. Хавкіної] // Бібліол. вісті. 1925. № 1/2. С. 164. Хроніка.

46. Сірополко С. Бібліотечна справа на Сов. Україні за останнє десятиліття / С. Сірополко // Літ.-наук. вісн. 1928. Т. 96. С. 81-89. Електрон. аналог друк. вид. Режим доступу: http://elib.nplu.org/view. html?id=705 (дата звернення: 13.04.2018 р.). Загол. з екрана.

47. Смушкова М. К вопросу о библиотечных объединениях / М. Смушкова // Красный библиотекарь. 1924. № 2/3. С. 11-14.

48. Солоиденко Г. Библиотечные объединения и ассоциации Украины: история, современное состояние / Г. Солоиденко // Информ. бюл. РБА. 2005. № 35. С. 50-52.

49. Солоіденко Г. Історія створення та організація діяльності бібліотечних об'єднань та асоціацій в Україні [протягом ХХ ст.] / Г Солоіденко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. Київ, 2006. Вип. 15: Бібліотеки Національної академії наук України: історія і сучасність. С. 48-63.

50. Трач Ю. Фахові товариства та їх роль у професійному розвитку бібліотекарів України в 20-ті роки / Ю. Трач // Вісн. Кн. палати. 1998. № 12. С. 26-29.

51. [Українська секція при Одеському бібоб'єднанні] // Бібліол. вісті. 1925. № 1/2. С. 164. Хроніка.

Размещено на Allbest.ru