"Другий білль про права людини" в контексті суспільно-політичних процесів у сполучених штатах Америки (40-60-ті рр. ХХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Другий білль про права людини» в контексті суспільно-політичних процесів у сполучених штатах Америки (40-60-ті рр. ХХ ст.)

The second bill of human rights in the context of socio-political processes in the united states of America (1940 s-i960s)

білль права людина рузвельт

Конончук Ю. В.,

аспірант кафедри історії та археології слов'ян факультету історичної освіти, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна)

Kononchuk Y.,

graduate student of the Department of Slavic History and Archeology, Faculty of Historical Education, National Pedagogical Dragomanov University (Kyiv, Ukraine),

Швидкість соціальних, економічних та геополітичних змін на інформаційному етапі розвитку світової спільноти сильно зросла у порівнянні з його індустріальним та постіндустріальним етапами. Ситуативність сучасної історії вимагає від країн вміння адаптуватися до нових умов, швидко вчитися, вміти використовувати історичний досвід інших країн для вирішення власних нагальних проблем. Особливої важливості означена схема дій набуває для сучасної української держави, яка знову опинилася у складній геополітичній ситуації, яка у свою чергу створює ряд економічних та соціальних проблем в українському суспільстві. За таких умов, нової актуальності набуває вивчення тем присвячених суспільним кризам та способам їх подолання. Зокрема, кризові явища американського суспільства середини ХХ ст. Серед останніх варто окремо відзначити процес імплементації «Другого біллю про права людини» Ф. Д. Рузвельта. Ретельний аналіз вищевказаних явищ у поєднанні зі встановленням взаємозалежностей між ними, дасть змогу більш повно розкрити питання виникнення суспільних протиріч та знайти шляхи для їх вирішення.

Ключові слова: Другий білль про права людини, США, расизм, суспільно-політичні процеси, ХХ століття, Франклін Делано Рузвельт.

The speed of social, economic and geopolitical changes at the informational stage of development of the world community has increased significantly compared to its industrial and post-industrial stages. The situational nature of modern history requires countries to be able to adapt to new conditions, learn quickly, and be able to use the historical experience of other countries to solve their own pressing problems. This scheme of actions is of particular importance for the modern Ukrainian state, which again finds itself in a difficult geopolitical situation, which in turn creates a number of economic and social problems in Ukrainian society. Under such conditions, the study of topics devoted to social crises and how to overcome them acquires new relevance. In particular, the crisis of American society in the mid-twentieth century Among the latter, it is worth noting separately the process of implementation of the “Second Bill on Human Rights ” by F. D. Roosevelt. A thorough analysis of the above phenomena, combined with the establishment of interdependencies between them, will more fully reveal the emergence of social contradictions and find ways to solve them.

Keywords: The Second Bill of Human Rights, United States of America, racism, socio-political processes, the twentieth century, Franklin Delano Roosevelt.

Наукова новизна нашого дослідження полягає у спробі розкрити значення «Другого біллю про права людини» у процесах вирішення суспільних протиріч США (1945-60-і рр.). Охарактеризувати його вплив на тогочасні соціальні та економічні явища, висвітлити причини та процес прийняття.

Франклін Делано Рузвельт був видатним діячем світової історії у першій половині ХХ ст. Заступивши на пост президента США у 1932 році, він розробив систему ліберальних реформ (відомих як «Новий курс»), за допомогою яких зумів подолати наслідки Великої депресії у США, які проявились у формі гострих кризових явищ в економічному, соціальному та політичному житті американського суспільства. Ще одним полем активної та успішної діяльності 32-го президента США стала зовнішня політика. Із початком Другої світової війни вивів зовнішньополітичний курс США з позиції ізоляціонізму, ініціював ухвалення Конгресом закону про «ленд-ліз» (1941), який дав змогу використовувати американську економічну могутність у боротьбі з державами Осі: Берлін-Рим-Токіо. У серпні 1941 разом із прем'єр-міністром Великої Британії У Черчілем підписав Атлантичну хартію, чим було започатковано створення антигітлерівської коаліції. У 1942 році уклав із СРСР договір про взаємодопомогу. Став організатором та активним учасником конференцій лідерів держав антигітлерівської коаліції у Касабланці (Марокко; 1943), Квебеці (Канада; 1943), Каїрі (Єгипет; 1943), Тегерані (Іран; 1943) [5].

Таким чином, успішне ведення активної внутрішньої (протягом усіх чотирьох термінів президентства) та зовнішньої політики (протягом останніх двох) свідчить про те, що Франклін Д. Рузвельт був талановитим політичним стратегом, який вмів давати якісну оцінку політичним ситуаціям та знаходити ефективні способи їх вирішення.

Вираженням прогностичного аспекту лідерського таланту Ф. Рузвельта став, в тому числі, і «Другий білль про права людини» проголошений у січні 1944 року. Друга світова війна була ще далека від свого завершення, а Ф. Рузвельт уже здійснив спробу «уберегти» американське суспільство від повоєнних негараздів. 11 січня 1944 року він звернувся з промовою до Конгресу США про стан державних справ. У своєму зверненні президент запропонував, щоб нація визнала необхідність запровадження другого «біллю про права» [3]. Ф. Рузвельт аргументував свою точку зору тим, що з моменту прийняття Конституції США (прийнята в 1787 році) та поправок до неї у вигляді «Біллю про права» (був прийнятий у 1789 році), світ(і США в тому числі) зробив значний стрибок вперед [3]. Якісні та кількісні зміни відбулися у традиційних галузях економіки, а також, завдяки науково-технічному прогресу, з'явилася ціла когорта нових галузей та підгалузей. Значних реформаційних змін зазнала культурна сфера: з'явилися нові жанри в літературі, нові течії в мистецтві та навіть нові окремі галузі культури (кінематограф, анімація). Не оминула поступова хвиля змін і суспільний устрій США: постали нові емансипаційні рухи, відбулась еволюція традиційних американських цінностей. Посилились міжгалузеві зв'язки та внутрішньо суспільні впливи. Зросло значення зовнішньополітичної кон'юнктури для політичного та економічного життя США. Також варто відмітити впровадження телекомунікаційних технологій, які створили можливість передавати на велику відстань мовну інформацію. Особливої уваги заслуговує зростання ролі засобів масової інформації в житті пересічного американця, що, в свою чергу, вносило у функціонуючу систему американського суспільства нові аспекти, які вимагали уваги та контролю з боку держави.

Оскільки, нові умови вимагали нових рішень, Ф. Рузвельт, вирішив «модернізувати» нормативну базу з питань захисту прав та свобод людини і громадянина у США відповідно до вимог часу. Звернення президента до Конгресу від 11 січня 1944 року «Другим біллем про права» назвав сам Ф. Рузвельт у тексті цієї праці. Нова назва документу повинна була підкреслити його значимість в очах суспільства, формуючи ретроспективний зв'язок з «Біллем» 1789 року. В той же час, «Другий білль про права» був спробою перемкнути увагу Конгресу та державних чиновників на внутрішньодержавні проблеми (на противагу зовнішній політиці на якій всі були зосереджені до цього). Його промова, завдяки засобам масової інформації була поширена і серед пересічних американців. Вірний своїм своєму лозунгу «Держава - слуга народу». 32-ий президент США намагався підтримувати контакт з американським суспільством та тримати його в курсі поточних реформ [5].

Головною метою своєї праці Ф. Рузвельт проголошував «рівність у досягнені щастя». Першим аспектом, який він виокремив як необхідний для реалізації його ідеї стала безпека. «Одним з найвищих завдань майбутнього, які ми обговорювалися мирних конференції протягом Другої світової війни - Авт.) окремо для кожної нації та для всієї Організації Об'єднаних Націй(поняття «ООН» ввів сам Ф, Рузвельт ще в 1939 році для позначення союзних країн[4] - Авт), можна підсумувати одним словом: безпека. І це означає не тільки фізичну безпеку, яка забезпечує від нападів агресорів. Це означає також економічну безпеку, соціальне забезпечення, моральну безпеку - у родині Націй» [3] - таке тлумачення поняттю «безпека» давав Ф. Рузвельт у своїй праці [3]. Загрозою безпеці, як основоположного принципу нової програми Ф. Рузвельтом, визнається війна, як спосіб розв'язання зовнішньополітичних конфліктів. Вплив воєн на американське суспільство автор послідовно розкриває шляхом ретроспективного аналіз військових конфліктів минулих років серед яких: Війна за незалежність 1785-1783 рр., англо-американська війна 18121815 рр., Громадянська війна 1861-1865 рр. Він зазначає, що війна ведеться не лише на фронті, а й вдома, що контролювати потрібно не лише ворога, а й власні егоїстичні інтереси та політичні погляди. Єднання нації заради спільної мети: будь-то перемога у війні чи забезпечення соціальної рівності, це єдиновірний спосіб «боротися та перемогти» [3]. Автор вказує на те, що егоїзм та відсутність єдності унеможливлюють побудову сильної нації, яка, у свою чергу, змогла б побудувати суспільство з рівними можливостями для усіх його громадян.

У прагненні продемонструвати цілісність своєї нової програми президент намагався висвітлити вплив майбутньої системи на реформ на усі ключові аспекти суспільного життя та продемонструвати їх внутрішні зв'язки. З метою проілюструвати значення війни для економічного благополуччя американців Ф. Рузвельт звертається до прикладу Першої світової війни, з якою мав можливість ознайомитись особисто, адже в період 1913-1920 рр., в адміністрації президента В. Вільсона, він обіймав посаду заступника міністра військово-морського флоту [5]. Для підтвердження тези наведемо вищезгаданий фрагмент:

«У першій світовій війні ми наблизилися до національної єдності ближче, ніж у будь-якій попередній війні. Але ця війна тривала лише півтора року, і ознаки роз'єднаності почали з'являтися вже протягом останніх місяців конфлікту.

У цій війні ми були змушені дізнатись, як взаємозалежні один від одного всі групи та верстви населення Америки.

Наприклад, збільшення витрат на харчування призведе до нових вимог щодо збільшення заробітної плати всіх військовослужбовців, що, в свою чергу, підвищить ціни на всі інші речі, включаючи навіть ті , які купують фермери. Зростання заробітної плати або цін, у свою чергу, дасть однакові результати. Всі вони мають катастрофічний результат для всіх груп з фіксованим доходом.

І я сподіваюсь, ви пам'ятаєте, що всі ми у цьому уряді представляємо групу з фіксованою доходом так само, як і власників бізнесу, робітників та фермерів. У цю групу людей із фіксованим доходом входять: вчителі, духовенство, міліціонери, пожежники, вдови та неповнолітні, дружини та утриманці наших солдатів та матросів та пенсіонери по старості. Вони та їхні сім'ї складають одну чверть наших сто тридцять мільйонів людей. У Капітолії вони мають небагато представників. У період валової інфляції вони стануть найгіршими страждальцями» [3].

Опираючись на процитований вище фрагмент можна сказати, що своїм «Другим біллем про права Ф. Рузвельт намагається окреслити коло проблем (соціальних та економічних) американського суспільства та проголосити їх вирішення, як окрему національну мету. Ф, Рузвельт пропонував Конгресу США затвердити п'ять пунктів, які б стали основою для вирішення наявних та упередження майбутніх повоєнних проблем.

Перший пункт стосувався податків. Ф. Рузвельт радив прийняти новий податковий закон, щоб модернізувати діючу систему оподаткування. Президент пропонував Конгресові законопроект з розрахунком на довгострокову перспективу, за його словами: «закон, який оподаткує всі прибутки, так і корпоративні, і зменшить кінцеві витрати на війну для наших синів та дочок» [3].

Логічне продовження упорядкування фінансового життя країни в умовах війни Ф. Рузвельт вбачав у продовженні закону щодо переговорів про укладання та переукладання військових контрактів. Такий крок, на думку президента, міг би запобігти отриманню приватними компаніями надмірних прибутків від торгівлі військовим споряджен-

ням. Подолання монополій та спекуляцій у сфері військового виробництва дозволило б забезпечити справедливі та прийнятні ціни для уряду [3].

Третім пунктом, Ф. Рузвельт пропонував Конгресу ухвалити закон про вартість харчових продуктів. Оскільки такий закон мав би вплив на усі суспільні прошарки, то автор завбачливо поділив його на два ключові аспекти. Один аспект повинен був встановити обґрунтовано мінімальний рівень цін на продукцію, яку постачали фермери, щоб гарантувати їх прибуток. Інший аспект, на противагу першому, повинен був регулювати цінову політику в контексті прав споживача і встановити максимальний поріг для цін, які споживачеві доведеться платити за їжу, яку він купує. Окремо автор зазначає, що таке державне регулювання цін повинно стосуватися лише предметів першої необхідності та продуктів харчування [3].

Регулюванню цін було присвячено і четвертий пункт з програми Ф. Рузвельта. Він пропонував реконструювати «стабілізаційний статут від жовтня 1942 року» [3]. Під «стабілізаційним статутом» Ф. Рузвельт мав на увазі окремі аспекти закону про боротьбу з інфляцією, який конгрес США прийняв 2 жовтня 1942 р. У той же день його підписав Рузвельт. Закон негайно вступив у силу. Він надавав президенту США широкі повноваження щодо контролю цін, квартирної і заробітної платні. Термін дії закону закінчував 30 червня 1944 року, і президент застерігав Конгрес, «що якщо його не прийняти заздалегідь, то влітку на країну очікуватиме ціновий хаос» [3].

Останній, п'ятий пункт Ф. Рузвельт вважав за необхідне прийняти лише за умови того, що усі попередні законопроекти вступлять в дії. Він стосувався закону про національну службу, який запобігатиме страйкам протягом війни та надасть можливість діяльності в сфері військового виробництва (чи інших важливих службах та галузях) «кожному працездатному дорослому в цій Нації» [3]. П'ятий пункт «Другого біллю про права» вже виходив за рамки вирішення суто економічних проблем. З метою розкрити його більш повно, автор приділяє йому вагому частину всього звернення. Законом про національну службу, Ф. Рузвельт порушує питання, які набудуть гостроти уже в повоєнний період, а саме рівність американських громадян незалежно від раси, статі, віку чи суспільного положення. У своїй праці, він стверджує, що розуміння та підтримка громадянами закону про національну службу, об'єднає націю і продемонструє усім ворогам, «що ми, 130 мільйонів американців, перебуваємо на поході на Рим, Берлін та Токіо» [3].

Продовження своєї ідеї про об'єднання американської нації в її боротьбі за державу, де всі мають «рівне право на щастя», Ф. Рузвельт вбачав у ліквідації ще однієї дискримінації. Небезпекою для майбутньої стабільності американської держави автор вважав відсутність якісної законодавчої бази, яка б забезпечила можливість вільної реалізації права участі у виборах. Причиною його тривоги було неприйняте законодавство, яке дозволило б солдатам, матросам і морським піхотинцям США забезпечити основну прерогативи громадянства - право голосу [3]. Його страхи не були безпідставними, на момент проголошення його звернення до Конгресу, армія США нараховувала в загальному близько 10 млн. військовослужбовців, голосування яких потрібно було проводити за сорока вісьмома діючими законами. Про неможливість повноцінної реалізації виборчого права в таких умовах Ф. Рузвельта повідомляли керівництва Армії та Військово-морського флоту [3]. Прогностичний талант Ф. Рузвельта дозволив йому правильно передбачити таку проблему, як повоєнні солдатські рухи. Враховуючи потенційну небезпеку повоєнних рухів для його ідеї сильної та єдиної американської нації, 32-й президент США наголошував на необхідності запровадження превентивних заходів. Зобов'язання щодо виправлення цієї несправедливості та ліквідації потенційного джерела суспільних протиріч президент покладав на Конгрес: «Конгрес зобов'язаний усунути цю невиправдану дискримінацію в відношенні чоловіків і жінок у наших збройних силах - і зробити це якомога швидше» [3].

Убезпечення американського суспільства від повоєнних протиріч та хвилювань Ф. Рузвельт вбачав у забезпеченні економічному благополуччі та суспільній рівності усіх громадян. Він стверджував: «Ми не можемо бути задоволені, незалежно від того, наскільки високим буде загальний рівень життя, якщо якась частина нашого народу, будь то третина або одна п'ята або одна десята, буде погано нагодована, погано одягнена, матиме проблеми з житлом чи особистою безпекою» [3]. Більш повно тезу про важливість загального економічного благополуччя для побудови держави з рівними умовами «у досягненні щастя» допомагає розкрити та зрозуміти інша назва праці Ф. Рузвельта

- «Економічний білль про права». Такий варіант назви пропонує сам автор, аргументуючи це таким чином: «Ми прийшли до чіткого усвідомлення того, що справжня індивідуальна свобода не може існувати без економічної безпеки та незалежності. «Люди, що перебувають в нужді не є вільними людьми». Люди, які голодні та не мають роботи,

- це основа для виникнення диктатури» [3]. Страх перед диктатурою та тоталітаризмом цілком логічно був спричинений історичним контекстом того часу. Застерігаючи співвітчизників від повторення помилок окремих європейських країн, Ф. Рузвельт в черговий раз наголошував, що для економічно сталого суспільства, яке об'єднане спільною національною метою та з повагою відноситься до прав і свобод людини - тоталітаризм не є ні зовнішньою, ні внутрішньою загрозою.

Реалізація на практиці економічних ідей та рішень запропонованих президентом у «Другому біллі про права» повинна була гарантувати ряд економічних і соціальних прав. Серед них, Ф. Рузвельт виокремлював наступні:

- Право на суспільно корисну і оплачувану працю;

- Право на заробіток, достатній для забезпечення себе їжею, одягом та відпочинком;

- Право кожного фермера на справедливі ринкові умови;

- Право підприємців на захист від недобросовісної конкуренції та домінування монополій;

- Право кожної родини на пристойний дім;

- Право на адекватну медичну допомогу;

- Право на соціальний захист;

- Право на хорошу освіту [3].

Окремо варто відмітити, що поширення окреслених прав і свобод було проголошене для всього американського суспільства «для всіх незалежно від станції, раси чи віросповідання» [3]. Своїм «Другим біллем про права» Ф. Рузвельт, в певній мірі, закладав основи для вирішення суспільно-політичної кризи, яка швидко почне загострюватися в повоєнний період. Важливу роль у прагненні афроамериканців до рівноправності з «білими» американцями зіграла власне Друга світова війна, під час якої тисячі темношкірих солдатів воювали в рядах американської армії. Після повернення на батьківщину, це породить нерозуміння і неприйняття афроамериканцями ситуації, в якій вони не отримують тих же прав і свобод, якими користуються «білі» громадяни, в тому числі і ті, що взагалі не воювали.

Процес втілення в життя такого об'єму економічних та соціальних перетворень вимагав довгої та ретельної підготовки. Кожен законопроект повинен був розроблятися та прийматися окремо. Автор і натхненник «Другого біллю про права» не зміг повністю проконтролювати увесь процес реалізації його ідеї - 12 квітня 1945 року Франклін Делано Рузвельт помер [5]. Його наступник, 33-ий президент США Г аррі Трумен зіткнувшись із рядом повоєнних проблем діяв в рамках процесів стабілізації повоєнної країни, а побудова держави «з рівними умовами у досягненні щастя» була відстрочена.

Дослідник світової історії ХІХ-ХХ ст., Ерік Гобсбаум дав таку характеристику американському народному господарству після Другої світової війни : «Для економіки США війни були сприятливим явищем. Її темпи зростання в часи обох воєн були просто надзвичайними, надто ж у Другу світову, коли вона зростала по 10 відсотків щорічно, себто швидше, ніж будь-коли до чи опісля» [1; с. 53]. Незважаючи на значне економічне піднесення, реалізація на практиці «Другого біллю про права» була обмежена суперечливістю окремих її моментів і складним суспільно-політичним станом США після війни. Американський уряд був вимушений маневрувати між студентськими та солдатськими рухами, уникаючи загострень. Окремо варто розглянути реконверсію, як один зі складників соціально-економічного життя повоєнного американського суспільства. Реконверсія - це переведення економіки країни після закінчення війни на виробництво продукції мирного часу. У Сполучених Штатах реконверсія супроводжувалась зростання рівня безробітності, періодичними страйками та потребою провести майже повну демобілізацію дванадцятимільйонної армії. Також знаковою подією в житті суспільства стало прийняття закону Тафта-Хартлі в 1947 році. Це був перегляд скандального закону Вагнера 1935 року. Як і його попередник, Закон Тафта-Хартлі, був спрямований проти страйкової діяльності профспілок, але тепер, в новій редакції, він ставав законодавчою підставою для частково обмеження діяльності «лівих» у суспільстві. Оскільки закон посилював повноваження президента та був більш вигідний для великих підприємців, а не простих робітників, то він став джерелом суперечок та протистоянь в і так неспокійному суспільстві [2].

Через повоєнні труднощі втілення в життя ідей «Другого біллю про права» Ф. Рузвельта розтягнулось на всю другу половину ХХ ст. та початок ХХІ ст. Основа для реалізації частини ідей була закладена ще самим Ф. Рузвельтом в його «Новому курсі» (Закон про національні трудові відносини 1935 р.; Закон про справедливі трудові стандарти 1938 року), але вагома частина ідей ще були далекі від можливості втілення. У міжнародному контексті, проголошені ним економічні і соціальні права були записані в Загальної декларації прав людини в 1948 році. У федеральному законодавстві, деякі моменти, пропоновані Ф. Рузвельтом у його праці, були прийняті у формі окремих законів: Закон про зайнятість 1946 року, який створив завдання для уряду щодо ліквідації безробіття; Закон про громадянські права 1964 року, який забороняв необгрунтовану дискримінацію на робочому місці та у доступі до державних і приватних послуг. Значний внесок у реалізацію ідей «Другого біллю про права» зробив 36-й президент США Ліндон Джонсон. В рамках його програми побудови «Великого суспільства» були прийняті: Закон про житло та містобудування 1965 року; Закон про соціальне забезпечення 1965 року; Закон про початкову та середню освіту 1965 року; та Закон про вищу освіту від 1965 року.

Висновок. Запропонований Ф. Рузвельтом «Другий білль про права» був прогресивним мо- дернізаційним проектом, що був покликаний реформувати американське суспільство та законодавчу базу з прав людини відповідно до вимог часу. Незважаючи на те, що Ф. Рузвельт не встиг особисто проконтролювати втілення його ідей в життя, вони стали складовими частинами президентських програм багатьох наступних президентів. Ф. Рузвельт правильно визначив національну мету для американського суспільства - побудова держави «з рівними умовами у досягнені щастя», чим і пояснюється її стійкість, як у випробуванні соціальними кризами, так і у перевірці часом.

Список використаних джерел

1. Гобсбаум Е. Вік екстремізму: коротка історія ХХ віку (1914-1991рр.) / К., Видавничий дім «Альтернативи», 2001. - 544 с.

2. Закон Тафта-Хартлі 1947 // Юридична енциклопедія: [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. - К.: Українська енциклопедія, 1998. -Т. 2: Д - И.- 744 с.: іл.

3. Рузвельт Ф. Повідомлення Конгресу США про стан державних справ. [Електронний ресурс] // - Режим доступу: http://www.fdrlibrary.marist.edu/archives/ address text.html

4. Спеціальний миротворчий центр - Про ООН. [Електронний ресурс] // - Режим доступу:

User, Super. Спеціальний миротворчий центр - Про ООН. www.naiau.kiev.ua (uk-ua)

5. Черевко О.С., Рузвельт Франклін Делано [Електронний ресурс] // - Режим доступу: http://www.history. org.ua/?termin=Ruzvelt

References

1. Hobsbaum E. Vik ekstremizmu: korotka istoriya XX viku (1914-1991 rr.) / K., Vydavnychyi dim «Alternatyvy», 2001. - 544 s.

2. Zakon Tafta-Hartli 1947 // Yurydychna entsyklodedia: [v 6-ty t.] / red. Kol. Yu. S. Shemshuchenko (vidp. red.) [ta in.]. - K.:Ukrainska entsyklopedia, 1998. - T. 2: D - Y - 744 s.: il.

3. Ruzvelt F. Povidomlennya Kongresu SSHA pro stan derzhavnyh sprav. [Elektronnyi resurs] // - Rezhym dostupu: http://www.fdrlibrary.marist.edu/archives/address_text.html

4. Spetsialnyi myrotvorchyi tsentr - Pro OON. [Elek- tronnyi resurs] // - Rezhym dostupu: User, Super. Спеціальний миротворчий центр - Про ООН. www.naiau.kiev. ua (uk-ua)

5. Cherevko O.S. Ruzvelt Franklin Delano [Elektronnyi resurs] // - Rezhym dostupu: http://www.history.org. ua/?termin=Ruzvelt

Размещено на Allbest.ru