Недруковані листи В.В. Тарновського-молодшого до П.О. Куліша

Размещено на http://www.allbest.ru/

Недруковані листи В.В. Тарновського-молодшого до П.О. Куліша

Клепак А.С.

старший викладач кафедри суспільних наук та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського

Анотації

У статті на матеріалі неопублікованих листів В.В. Тарновського-молодшого до П.О. Куліша здійснено спробу відтворити широкий спектр взаємин двох громадських діячів.

Ключові слова: епістолярій, В.В. Тарновський-молодший, П.О. Куліш, національно-культурний процес, Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, меценат, видавнича справа.

Клепак А.С. Непечатные письма В.В. Тарновского-младшего к П.А. Кулишу. - Статья.

Аннотация. В статье на материале неопубликованных писем В.В. Тарновского-младшего к П.А. Кулишу предпринята попытка воссоздать широкий спектр взаимоотношений двух общественных деятелей.

Ключевые слова: эпистолярий, В.В. Тарновский-младший, П.А. Кулиш, национально-культурный процесс, Институт рукописей Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского, меценат, издательское дело.

Klepak A. Unpublished letters V. Tarnovsky Jr. to P. Kulish. - Article.

Summary. In this paper, based on unpublished correspondence V. Tarnovsky Jr. with P. Kulish an attempt to reproduce a wide range of relations between the two public figures.

Keywords: epistolyary, V. Tarnovsky Jr., P. Kulish, national and cultural process, the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine, philanthropist, publishing.

При детальному вивченні особистості будь-якого видатного громадсько-культурного чи політичного діяча не останнє місце займає його епістолярна спадщина. Адже приватний текст листів, на думку М.Х. Коцюбинської, немов "машина часу переносять тебе до живих людей, у вир минулих подій і почуттів. Перед очима постає своєрідний автопортрет або портрет автора, що його ми малюємо самі на основі реального не запрограмованого заздалегідь матеріалу, бачачи перед собою живе обличчя. Тут немає фальшу, лестощів, прикрашання - людина постає своїм єством, своєю "справжньою особистістю" [1, с. 19].

У світлі сказано вище, звернення до епістолярної спадщини В.В. Тарновського-молодшого, людини, яка увійшла в історію України як чернігівський меценат, благодійник, амбіційний поміщик, колекціонер, громадсько-політичний діяч, засновник Музею українських старожитностей у Чернігові, є цілком актуальною, науково обґрунтованою потребою історичного джерелознавства. куліш лист епістолярний

Листи Василя Васильовича за своїм характером досить різноманітні. Одні з них послідовно відтворюють його життєвий шлях з моменту навчання у приватному пансіоні Еннесси у Москві до початку активної громадсько-політичної діяльності у місцевих органах влади. Інші мають особистий характер, висвітлюють його естетичні погляди, переконання, переживання, успіхи та невдачі. Ще інші яскраво віддзеркалюють повсякденне життя дворянської садиби, національно-культурний процес та соціально-економічний розвиток другої половини ХІХ ст., погляди та діяльність різних верств тогочасного соціуму. Але всі вони мають неабияку цінність, адже дають змогу точніше встановити цілий ряд дат у житті В.В. Тарновського- молодшого та докладніше висвітлити деякі моменти, пов'язані із його громадською діяльністю.

Не так давно директором Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (далі ЦДАМЛМ України) Ю.Я. Кулінічем були опубліковані листи П.О. Куліша до

В.В. Тарновського-молодшого, відшукані в особовому фонді відомого літературного критика, історика і культуролога В.П. Петрова. Дослідник звернув увагу на таку особливість: окреслюючи політичні і культурницькі погляди Пантелеймона Олександровича, Віктор Платонович обрав як предмет дослідження саме листи до Василя Васильовича [2, с. 36].

Справа у тому, що громадський діяч довгі роки фінансував видавничу справу П.О. Куліша. Фактично, саме завдяки власникам Качанівки, Панько Хуторний отримав змогу "... нарешті здійснити виплекані протягом багатьох років мрії українського "просвітительства" [3, с. 148--149]. Неодноразово письменник звертався до молодого Тарновського з приводу численних порад та допомоги у вирішенні проблем як сугубо господарського характеру, для прикладу лист від 15 листопада 1855 р.: "При случае заезжайте в дом Мартынова для осведомления, поддерживается ли теплота в моей квартире. Когда привезут рояль (может быть, он уже отправлен), прошу Вас распорядиться, чтоб его вынул знающий человек из ящика и поставил в комнате. За все эти одолжения требуйте у меня, что хотите" [4, с. 40]. Так і питань, пов'язаних із творчою діяльністю: "...я прошу ссудить меня на время рукописью поэмы: "Кулишь у пекли". Готовлю ее к напечатаныю в Женеве и хочу просмотреть, нет ли в вашем списке какой нибудь поправки, или прибавки" [5, с. 94].

За проханням Пантелеймона Олександровича Василь Васильович восени 1855 р. долучився до справи видання збірника "Южнорусских летописей", підготовлених фольклористом М.М. Білозерським [6, с. 114]. Публікація являла собою перший том багатотомного видання українського літописання і вміщала шість статей, відшуканих автором у рукописних збірниках XVII - XVIII ст.

Ці свідчення, що досі залишалися невиданими, розкривали важливі факти з історії Малоросіїї. З цього слідує, що багатий чернігівський поміщик- філантроп, який всіляко сприяв публікації цього твору, зробив вагомий особистий внесок у розробку джерельної бази української історії.

Після смерті етнографа, що сталась у 1897 р,

В.В. Тарновський-молодший вирішив будь-що домогтися публікації Святого письма у перекладі П.О. Куліша. У грудні 1898 р. він, керуючись вищезгаданими мотивами, а може ще й просто покладаючись на власну інтуїцію, почав спілкуватися з Британським і Закордонним Біблійним товариством (British and Foreign Bible Society, 1804 р.), котре виявило великий інтерес до твору. У 1903 р. товариство здійснило видання першого повного перекладу Біблії українською літературною мовою у віденьській друкарні А. Гольцгаузена під назвою "Святе Письмо Старого і Нового Завіту мовою русько-українською". На звороті титульного аркуша вказувалося: "Переклад П.О. Куліша, І. С. Левицького і Др. І. Пулюя".

На привеликий жаль В.В. Тарновський-молодший так і не отримав можливості оцінити результати своїх старань: на перешкоді стала смерть. Але усі без винятку громадсько-політичні та культурно-освітні діячі другої половини ХІХ ст. ще довго пам'ятали обсяг виконаної ним роботи задля видання українського перекладу Біблії. Ось чому, напевно, листи обох кореспондентів починались із приязні та щирості: "Ой Василю Василино, Любая дитино!..", "Коханий земляче Василю Васильовичу!", "Юноша благий...", "Коханий Паничу...", "Шановній Добродію Пантелеймон Александрович", "Високоповажній і Шановній добродію..." [7; 8].

Пропонована розвідка містить листи громадсько-політичного діяча за 1896 р. у відповідь. Зрозуміло, що шість листів В.В. Тарновського- молодшого до П.О. Куліша замало для відтворення їх дружби, взаємоповаги, спільних інтересів та взаємних симпатій, однак йдеться тут не про кількість, а про їх зміст, який розкриває широкий спектр суспільно-культурних проблем тогочасного періоду.

Листи, відшукані в архівах Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі ІР НБУВ), подаємо без жодних змін і пропусків [8].

№ 1

Кшвъ 1896, ноябр. 9 Шановній Добродію Пантелеймонъ Александровичъ

Посылаю Вамъ копій зъ Вашого перевода на украінську мову "Каріалана" Шекспира і Кобзаря илюстрированного Сластенымъ.

Паніи же Вашоі, Шановній Александрі Михайловы, КМвсьшхъ ласощшъ. Нехай вкушае на здоровье.

Приізжайте у купі хочъ разъ въ зіму до нас у Кывъ, да конечно прямо до мене і попереду дайте вістку коли будете. Я вишлю на вокзалъ коней. Бувайте здорови і насъ незабувайте і хочъ рідко дайте вісточку про себе. Александрі Михайловні низенько покланится.

Щиро прихільний до Васъ

Вас. Тарновський

Примітки:

...перевода на украінську мову "Каріалана" Шекспира... - йдеться про твір В. Шекс- піра "Коріолан". Наприкінці 70-х рр. XIX ст. П.О. Куліш запланував перекласти двадцять сім драм англійського драматурга. У Львові 1882 р. він підготував до друку книгу "Шекспірові твори. З мови британьскої мовою українською поперекладав Куліш", до другого тому якої ввійшла п'єса "Коріолан". Однак, твір був виданий не одразу, а лише у 1900 р. після суттєвих правок

І.Я. Франка. Тож, скоріш за все мова йде про рукопис. (Гординський Я.А. Кулішеві переклади драм Шекспіра // Записки Наукового Товариства імени Шевченка. - Львів, 1928. - Т. CXLVIII. --

A. 97).

...Кобзаря илюстрированного Сластенымъ. - йдеться про поему Т.Г. Шевченка "Гайдамаки", видану на початку 1886 р. у великому форматі In folio з ілюстраціями графіка О.Г. Сластіона у друкарні О.С. Суворіна у Петербурзі у кількості 3000 примірників (Шевченко Т.Г. Кобзарь. Гайдамаки. Изданіе иллюстрированное художником

А.Г. Сластеномь. К малорусскому тексту прило- жень переводь Н.В. Гербеля. - СПб.: Типографія

А.С. Суворина, 1886. - 71 [4] с.: ил.).

Сластіон Опанас Георгійович (1855--1933) - український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф. З 1906-го р. належав до гурту ілюстраторів київського "Шершня", згодом працював у багатьох українських видавництвах, зокрема в "Рідному краю" Олени Пчілки. Був одним із перших ілюстраторів творів Т.Г. Шевченка, створивши значну кількість ілюстрацій до "Кобзаря". Він також був одним із засновників українського архітектурного стилю, спроектував низку будинків земських шкіл, кредитово-кооперативних товариств, і заснував Миргородський історико-краєзнавчий музей.

...Шановній Александрі Михайловні... - йдеться про українську письменницю Олександру Михайлівну Білозерську-Куліш (1828--1911). Писала оповідання з народного життя ("П'яниця", "Хатнє лихо" та ін.) під псевдонімом Ганна Барвінок (ще один - А. Нечуй-Вітер). Після смерті чоловіка постійно відчувала матеріальну та моральну підтримку з боку В.В. Тарновського-мо- лодшого, а вона, у свою чергу, підтримувала плани мецената щодо майбутнього музею у Чернігові.

...до насъ у Кшвъ... - восени В.В. Тарновсь- кий-молодший перебирався із Качанівки у київське помешкання по вулиці Велика Володимирська (будинок № 42), до якого із 1876 р. щорічно вивозив свій музей для масового безкоштовного відвідування. Після продажу родового маєтку у 1897 р. колекціонер постійно проживав у Києві.

№ 2

Високоповажній і Шановній добродію Пантелемонъ Александровичъ! Завтра въ субботу въ ранці къ 1-му часі буду у Васъ въ Ганнинімъ Хуторі. Увечері од Васъ іду въ Плиску, а тамъ у Кшвъ.

Дуже буду радъ бачить Васъ і дорогу, шановну нашу Ганну Михайловну Барвинокъ, після 30ти лтъ що я небачивъ.

До Васъ щиро прихільній Вас. Т.

1896 ноябрь 1 Примітки:

...буду у Васъ въ Ганнишмъ Хуторі. - маєток Білозерських-Кулішів на хуторі Мотронівка (нині частина с. Оленівка Борзнянського району Чернігівської області). Після загадкової пожежі у листопаді 1885 р. Мотронівка була перейменована на Ганнину пустинь (в честь Ганни Барвінок), а у 1897 р. отримала назву Кулішівка.

№ 3

Кшвъ 1896 дек. 2 Високошановний добродію Пантелемонъ Александровичъ! Звиняйте що забарився зъ присилкою кни- жокъ. Ледве доставъ Шекспіра, Вашого перекладу. У мене бувъ та неякъ незнайду. Мабуть комунебудь давъ. Отце виписую зъ Львова два экземпляра. Одинъ собі а другий пришлю Вамъ якъ получу. Байрона для Александрі Михайловні посилаю. Бувъ у всаъ книгарняхъ і тилькі най- шовъ отъ се изданіе. Шкода тилькі що печать дуже дуже мілка. Погано для очей. Другого жъ изданія у Кіеві нема. Коли що виславъ не те що треба то пишить, заранее. Пришлю друге.

Спасибі Вамъ за гривню. Вона кажись дуже добра бо старінна. У мене тамъ есть та копія. Більше всего дякую шановну Вашу пані за рисунки Жемчужыкова и за Вашъ тдъ ним автографъ. Це якъ разъ годиться для Кули- шевскоі съ автографом вітрини.

Дуже дякую Вамъ за автографы "Пачтеноі кобзы, гарноі рукописі"

Якъ що треба достать зъ Киева, то будьте ласкави пишіть. Заразъ вишлю.

Бувайте здорови. Низенько кланяйтесь Александрі Михайловні.

Щиро прихільний до Васъ

Вас. Т.

Р. S. Будьте ласкаві напишіть до Черненка і запитайте его нащотъ гравированихъ достокъ Шевченка. Ябъ аъ хотшъ купить въ свій музей.

Примітки:

Байрона для Александрі Михайловні посилаю. - мова йде про одну із книг англійського поета Джорджа Гордана Байрона (1788--1824), яку П.О. Куліш просив прислати В.В. Тарновського-молодшого для своєї дружини у листі від 16 листопада 1896 р. (Письма П.А. Кулиша к

В.В. Тарновскому-сыну (1857--1897) // Киевская старина. - 1899. - С. 93).

Спасибі Вамъ за гривню. - мідний змійовик ("Ганнопустинська гривня"), знайдений в кінці ХІХ ст. біля сучасного с. Оленівка Борзнянського району. Дарунок О.М. Куліш. Це перша із встановлених копій "Чернігівської гривні", відлита по тій же формі.

...Жемчужыкова... - Лев Михайлович Жемчужников (1828--1912) - український і російський художник, фольклорист, брат поета, сатирика і гумориста О.М. Жемчужникова і поета

В.М. Жемчужникова. У 1852--1956 рр. жив в Україні, збирав фольклор, предмети побуту, робив етнографічні замальовки. Найвідоміші твори, присвячені Україні: картини "Кобзар на шляху" (1854 р.), "Лірник у хаті" (1857 р.), "Козак їде на Січ" (1857 р.); графіка "Жниця" (1851 р.), "Козак у степу" (1853 р.), "Покинута" (1860 р.). Автор книги "Мої спогади з минулого".

...для Кулишевскоі съ автографомъ вітрити - з 1896 р. Тарновським було започатковано зібрання рукописної спадщини фольклориста, який виявив бажання передати свої речі у музей.

...дякую Вамъ за автографы "Пачтеноі кобзы, гарноі рукописі". - можливо, мова йде про рукопис поетичної збірки "Позичена кобза: Переспіви чужоземних співів, яку Куліш підготував до друку наприкінці свого життя. Вона вийшла в Женеві 1897 р., вже після його смерті.

...Черненка... - йдеться про гарнізонного ін- женера-архітектора, активного діяча української громади у Петербурзі Федора Івановича Черненка (1818--1876). Йому було передано на збереження бібліотеку Т.Г. Шевченка, яка, на жаль, зникла після смерті підпоручника.

...Шевченка. - Тарас Григорович Шевченко (1814--1861) - український поет, письменник, художник, громадсько-політичний діяч. Чернігівський філантроп збирав все, що так чи інакше стосувалось життя і творчості Кобзаря. Масив матеріалів поділених на кілька відділів: автографи, офорти, художні твори, мемуари, книги з бібліотеки та інші особисті речі, які належали Кобзарю, і могли розкрити різні аспекти його біографії, збереглись лише завдяки невтомній роботі збирача.

...въ свій музей. - мається на увазі Музей українських старожитностей, який колекціонер збирав все своє життя, і, який був відкритий для огляду у 1902 р. у Чернігові після його смерті.

№ 4

Кшвъ, 1896. Декаб. 7

Шлю Вамъ, Вьсокошановній добродію Пан- телеймонъ Александровичъ, автографъ Вашого "Куліша у Пеклі". Для Александрі Михайловні Байрона давно виславъ. Кланяйтесь ей низенько.

За присланну медаль дяковавъ Васъ и тепер ще більше дякую. Вона украсила мій музей, бо вона орігиналъ. Така есть у Эрмітажі золота а у мене теперечки есть мідна, а все такі оригінальна. Посилаю снимокъ съ такоі медалі. Подаруйте его Вашій Хуторній дівчині. Нехай носить замісъ личмана. Медаль Ваша нічто инше якъ "Черниговська гривня Змтвшъ а моя копія зьеі. На зміевикі надписі кажись греческі.

Треба дать Антоновичу прочитать. Будте ласкави добродію напишіть мені записочку де вона найдена у Вас і якъ. Чі виорана, чі викопана і наякий глубені. Це треба записать въ каталозі.

Бувайте здорови! Пишіть що треба а я буду висилать. Цілую Вас і ручку у Вашоі пані.

Щиро прихільний до Васъ Вас. Т.

Примітки:

...автографъ Вашого "Куліша у Пеклі". - поема написана у період 90-х рр. ХІХ ст., коли Куліш зіткнувся із жорстокою критикою з боку сучасників. У відповідь на це він вигадав автора на ім'я Панько Небруха і написав твір, поправки до якого попросив внести Тарновського-молодшого.

...Антоновичу... - мова йде про українського історика, археолога, етнографа, співорганізатора Київської Громади Володимира Боніфатійовича Антоновича (1830--1908).

№ 5

Кшвъ 1896. Декабрь 10 Вьісокошановній Добродію Пантелеймонъ Александровичъ!

Зновъ прийміть одъ мене велику дяку за присланни мені дорогі Ваши автографи.

Небійтесь вони зъ хати моеі не вийдуть и въ мене не пропадуть.

Коли я бувъ у Васъ въ Хуторі, Ви мені казали що хтось Вамъ, кажись зъ Полтави, писавъ про літографни доскі Шевченка і хотшъ иъ продать, і я прохавъ Васъ написать ему щоби приславъ. Кажись що Черненко, сынъ Черненка що бувъ въ Петербургскій громаді. Якъ згада- ете, то прошу Васъ ему написать, бо я ихъ дуже хотшъ би купить.

Низенькій поклінъ Александрі Михайловні. Будьте здорови.

Серцемъ прихільний до Васъ Вас. Т.

Примітки:

Небійтесь вони зъ хати моеі не вийдуть и въ мене не пропадуть. - у телеграмі П.О. Куліша від 5 грудня 1896 р. звучить чітке прохання: "не выпускать за порог нашего музея и место- пребьіванія ни олного листа моих автокграфов ни для кого и ни для чего" (Письма П.А. Кулиша к В.В. Тарновскому-сыну. - С. 95).

...Черненко, сынъ Черненка... - Федір Іванович Черненко (докладніше у примітках листа № 3).

...въ Петербургскій громаді. - одна із перших українських громад, яка виникла у 1858 р. її членами були Т.Г. Шевченко, В.М. Білозерський, П.О. Куліш, М. І. Костомаров, брати Лазаревські, Ф. І. Черненко, О. Ф, Кістяківський, Г.С. Вашкевич та інші. Головним внеском Петербурзької громади у розвиток українського народницького руху, окрім всього іншого, було видання літературно-наукового місячника "Основа".

№ 6

Кшвъ, 1896. Декаб. 30 Вьсокошановній Добродію Пантелеймонъ Александровичъ

Першъ усего пошли Боже гарненько Вамъ у купі зъ Вашою шановною Александрою Михайловною зустріть гарненько Новий годъ.

Посилаю Вамъ те що Ви хотіли. Коли не угодивъ то пишить, пришлю друге. Перевода на французьку мову нема.

Бувайте здорови. Цілую ручку у Вашей пані, що Ви лишій разъ і зробить і цілую Васъ гарненько.

Щиро прихільний до Васъ Вас. Т.

Р. S. Пишу мало бо треба заразъ лізти у ванну і боюсь опізниться зъ почтой, бо завтра не пійде.

Примітки:

Посилаю Вамъ те що Ви хотіли. - моживо, мова йде про перший том "Таухницевого выдань- ня Байрона". Лист П.О. Куліша від 21 грудня 1896 р.

Література

1. Коцюбинська М.Х. Листи і люди: роздуми про епістолярну творчість / М.Х. Коцюбинська. - К.: Дух і Літера, 2009. - 584 с.; портр. - Серія: Бібліотека Шевченківського комітету.

2. Кулініч Ю.Я. Листи П.О. Куліша до В.В. Тар- новського-молодшого (з епістолярного зібрання Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України) / Ю.Я. Кулініч // Скарбниця української культури: зб. наук. пр.; Чернігівський історичний музей ім. В.В. Тарновського, Чернігівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. - Чернігів: Сіверянська думка, 2002. - Вип. 3. - С. 36--39.

3. Петров В. Теорія культурництва у Кулішевому листуванні р. 1856--57 / В. Петров // Записки істори- ко-філологічного відділу ВУАН. - 1927. - Кн. 15. - С. 146-165.

4. Пиріг М. Пантелеймон Куліш і Василь Тар- новський-молодший: штрихи до взаємин / М. Пиріг, О. Михайлов // Скарбниця української культури: зб. наук. пр.; Чернігівський історичний музей ім. В.В. Тар- новського, Чернігівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. - Чернігів: Сіверянська думка, 2002. - Вип. 3. - С. 40-44.

5. Письма П.А. Кулиша к В.В. Тарновскому-сы- ну (1857-1897) // Киевская старина. - 1899. - №1. - Т. 64. - январь. - С. 81-100.

6. Кравченко О.О. Життя, віддане просвітництву (Праця і творча діяльність Пантелеймона Куліша): монографія / О.О. Кравченко. - Умань: РВЦ "Софія", 2009. - 340 с.

7. ЦДАМЛМ України. - Ф. 243. - Оп. 1. - Спр. 211 Листи Куліша П.О. до Тарновського В.В. (рукописна копія). 1850-1896 р., 80 [67 док.] арк.

8. ІР НБУВ. - Ф. І. - Шифр 29824-29829 Тарнов- ский В. [ ] [ ] [Кулішу Пантелеймону Александровичу]. Листи. 1 нояб[ря] 1896 з [ ] в [ ]. - 1 арк.; 9 нояб[ря] 1896 р. з Киева в [ ]. - 1 арк.; 2 декабря 1896 р. з Киева в [ ]. - 2 арк.; 7 декабря 1896 р. з Киева в [ ]. - 2 арк.; 10 декабря 1896 р. з Киева в [ ]. - 1 арк.; 30 декабря 1896 р. з Киева в [ ]. - 1 арк.

Размещено на Allbest.ru

...