Американський погляд на Субсахарську Африку 1960-х рр. (на прикладі дисертаційних досліджень про Конго та Нігерію)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Американський погляд на Субсахарську Африку 1960-х рр. (на прикладі дисертаційних досліджень про Конго та Нігерію)

Володимир Латенко

аспірант, ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», м. Київ



Анотація

У статті здійснено спробу проаналізувати науковий доробок американських дослідників щодо тематики Субсахарської Африки 1960-х рр. на прикладі двох країн регіону - Демократичної Республіки Конго та Нігерії. В обох державах, які у 1960-му році пройшли деколонізацію та стали на незалежний шлях розвитку, впродовж першого десятиліття їх існування відбувались різноманітні буремні події, що вплинули на весь субсахарський регіон та значною мірою мали відображення на процесах в інших частинах континенту. Тому ці країни особливо є яскравим прикладом, на основі якого і було проведено дане дослідження.

На підставі детального розгляду дисертацій, що увійшли до переліку, розроблених та захищених на території Сполучених Штатів Америки різними поколіннями дослідників впродовж півстоліття, встановлено основні пріоритетні теми та напрямки, які цікавили американську наукову спільноту. Хоча дана робота не має на меті здійснити вичерпний та повний аналіз, однак на базі наявного матеріалу систематизовано статистичні дані у хронологічному та тематичному вимірах. Зокрема, виокремлено події та явища з історії Конго та Нігерії, які особливо привертали увагу американських науковців. Левова частина досліджень присвячувалася подіям Конголезької кризи 19601965 рр., а також громадянської війни за незалежність Біафри, що розгорнулись на теренах Нігерії. Водночас, встановлено, що більшість дослідників цікавила не стільки доля самих держав Субсахарської Африки, як роль і місце Сполучених Штатів в регіоні, їх зовнішня політика та просування американських національних інтересів.

Ключові слова: Сполучені Штати Америки (США), американські дисертації, Демократична Республіка Конго (Конго), Нігерія, Конголезька криза, громадянська війна.



Abstract

The author of the article attempts to analyze the scientific achievements of American researchers on the subject of Sub-Saharan Africa in the 1960s, using the example of two countries in the region - the Democratic Republic of the Congo and Nigeria. In both countries, which decolonized in 1960 and embarked on an independent path of development, during the first decade of their existence, various stormy events took place that shook the entire Sub-Saharan region and largely reflected on processes in other parts of the continent. Therefore, these countries are a particularly striking example on the basis of which this study was conducted.

Based on a thorough review of the dissertations on the list, developed and defended in the United States by different generations of researchers over the course of half a century, the main priorities and areas of interest to the American scientific community have been identified. Although this paper does not claim to be a comprehensive and complete analysis, statistics based on available material are systematized in chronological and thematic dimensions. In particular, the events and phenomena of the history of the Congo and Nigeria, which particularly attracted the attention of American scholars, are highlighted. Predictably, the lion's share of the research was devoted to the events of the Congolese crisis of 1960-1965, as well as the civil war for Biafra independence that unfolded in Nigeria. At the same time, it is found that most researchers were not so interested in the fate of the Sub-Saharan African countries themselves as the role and place of the United States in the region, their foreign policy, and the advancement of American national interests.

Key words: United States of America (USA), American dissertations, Democratic Republic of the Congo (Congo), Nigeria, Congolese crisis, civil war.



Постановка проблеми. Серед наукового розмаїття історичних праць увага американських дослідників розподілена дуже нерівномірно. Нерідко основний дослідницький дискурс займала проблематика окремих країн та навіть цілих континентів, які розглядалися як більш важливі та пріоритетні для США з позиції їхніх національних інтересів. Водночас, інші, що сприймалися в якості периферійних, тривалий час перебували поза межами дослідницького інтересу. Таким регіоном, зокрема, є Субсахарська Африка.

Актуальність теми, винесеної у заголовок, полягає не лише у висвітленні зміни підходів серед американських науковців до дослідження африканських країн субсахарської зони. Аналіз тематики наукових робіт також дає можливість прослідкувати рівень зацікавленості з боку Сполучених Штатів Америки до тих чи інших регіонів світу та відстежити періоди активізації інтересу до певних країн.

Метою запропонованої статті є аналіз тематики та змістовного наповнення дисертацій, здійснених у США, присвячених дослідженню країн Субсахарської Африки 1960-х рр. В якості прикладу розглянуто роботи, що стосуються Демократичної Республіки Конго (далі - Конго) та Нігерії в означений період, оскільки в обох цих країнах мали місце процеси, значною мірою характерні для держав регіону постдеколонізаційного періоду загалом.

Джерельна база дослідження. В рамках підготовки даного матеріалу було свідомо використано саме дисертаційні дослідження, оскільки даний вид праць дає змогу скласти враження про інтерес та бачення історії Субсахарської Африки в середовищі різних поколінь американських науковців-початківців протягом останнього півстоліття. Присутність у заголовку двох конкретних африканських країн - Конго та Нігерії - не є випадковою. Події, що відбувалися в цих обох субсахарських державах у 1960-х рр., містять в собі чимало спільних рис і особливостей, притаманних в цілому для багатьох країн Субсахарської Африки, які ставали на самостійний шлях розвитку в процесі розгортання деколонізаційних процесів на континенті. У 1960-х рр. у Конго мали місце такі події як набуття незалежності від Бельгії, загроза ліворадикального руху та зростання впливу СРСР у регіоні, інше іноземне втручання, введення миротворчої місії ООН, сепаратизм в окремих регіонах та громадянська війна. Події в Нігерії, зокрема у південно-східній провінції Біафра, що відбувалися впродовж 1967-1970 рр. стали немов продовженням конголезьких випробувань на теренах Субсахарської Африки, в загальних рамках логіки Холодної війни, що розгорталася в тому числі і на африканському континенті. Оскільки США виступали як один з геополітичних полюсів біполярного протистояння у світі, відповідно, це складне, але по-своєму яскраве та багате на події десятиліття не могли оминути увагою американські дослідники. Напрям та тематика дисертацій відображає рівень інтересу не лише в наукових, але й владних колах Сполучених Штатів до Субсахарської Африки.

Автором цієї статті було досліджено комплекс дисертацій, що містяться в Американській бібліотеці при Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (м. Київ), що надає доступ до однієї із найповніших у світі колекції дисертаційних робіт та тез «ProQuest Dissertations & Theses Global». Щодо подій, пов'язаних із Конго 1960-х рр., вдалося знайти 24 дисертаційні праці. Щодо нігерійської тематики - таких робіт вдвічі менше (12 дисертацій). Всі ці роботи захищені на території Сполучених Штатів на базі різних наукових установ. Даний перелік праць не можна вважати вичерпним і повним, він складається лише з тих тематичних дисертаційних робіт, які вдалося віднайти для ознайомлення. Проте навіть вони дають змогу зробити певні узагальнення та виявити основні тенденції еволюції американського дослідницького інтересу щодо Африки.

Виклад основного матеріалу. У хронологічному вимірі, найбільше дисертацій припадає на перші роки та перше десятиліття після означених вище історичних подій. Так, в 1960-х рр., «по гарячих слідах» було створено 6 праць з конголезької проблематики, але жодної щодо нігерійської, що не дивно, оскільки у другій половині 1960-х рр. Конголезька криза здебільшого завершилась, а нігерійсько- біафранська війна ще лише почалася. У 1970-х рр. з'явилося 6 праць по Конго та 5 праць по Нігерії. Характерною особливістю є падіння інтересу до обох країн у 1980 - 1990-х рр. За ці два десятиліття написано лише три роботи щодо Конго та дві щодо Нігерії. На початку ХХІ ст. ситуація дещо змінюється. Так, за період 2000-х рр. захищено 4 праці з конголезької та 3 праці з нігерійської тематики. У 2010-х рр. ця пропорція виглядає як 5 та 2 праці відповідно. Можна стверджувати, що у перші два десятиліття ХХІ ст. з боку американських науковців робляться спроби переосмислення подій минулого, що пов'язано не в останню чергу з відкриттям раніше засекречених документальних джерел - матеріалів ЦРУ та Державного департаменту США. Хоча це більше стосується праць, присвячених двостороннім американсько-африканським відносинам.

Проаналізований матеріал пропонується поділити за регіональним принципом, тож у статті спочатку будуть охарактеризовані американські роботи, присвячені Конго, а у другій частині - праці по Нігерії.

Серед дисертацій, сфокусованих на вивченні конголезької тематики можна виокремити наявність кількох груп. Найбільшою серед них є група з 12 праць, що становить половину від всіх опрацьованих по Конго. Ці роботи присвячені двостороннім відносинам США з Конго, американській офіційній політиці в цій державі та різноманітному впливу з боку Сполучених Штатів у регіоні під час Конголезької кризи. Рухаючись за хронологією, необхідно згадати працю Джеймса Мортона «Внутрішня опозиція до політики США» [21], написану вже у серпні 1963 р. під час розпалу активної фази кризи в конголезькій республіці. Дисертація є невеликою за обсягом і не містить значної історіографічної та документальної бази. Автор звертався переважно до періодичних видань та окремих статей, що можна пояснити відсутністю інших джерел на момент видання дослідження.

Ще однією дисертацією раннього періоду, що стосується двосторонніх відносин, є робота Діна Келамса «Політика США до втручання, зі спеціальною референцією в Конго 1960-1964 рр.» за 1966 р. [15]. Дана праця видана відразу після подій, про які в ній йде мова, що, з одного боку, може розглядатися як позитив, оскільки дає можливість оцінки ситуації з позиції сучасника. З іншого боку, значний обсяг фактологічних даних фізично не був доступний для дослідження, перебуваючи під грифом таємності.

Наступна дисертація, що безпосередньо стосувалася американської політики в Конго, з'явилася у 1979 р. за назвою: «Політика Кеннеді в Конго 1961-1963 рр.» за авторства Річарда Дойла Махоні [17]. У цій роботі автор детально описав зовнішньополітичні підходи до подій перших років Конголезької кризи за часів адміністрації президента Дж. Кеннеді. Дисертація має великий обсяг, але автор мав невелику кількість первинних джерел. Історіографічну базу, на яку спирається дослідження, теж не можна назвати надто широкою, що пояснюється, очевидно, відсутністю більшої кількості вторинних джерел на момент видання даної праці.

Через десятиріччя, у 1989 р., з'явилася дисертація Карела Джеймса «Сполучені Штати та Конго з 30 червня 1960 р. до 17 січня 1961 р.» [13], присвячена подіям у конголезькій республіці та реакції на них в адміністрації Д. Ейзенхауера, від часу проголошення незалежності до вбивства першого прем'єр- міністра країни П. Лумумби, з яким у США пов'язували ризик сповзання Конго в орбіту СРСР. На момент публікації дослідження, багато документальних джерел ще перебували під грифом секретності, але автору вдалося привідкрити завісу таємничості неформальної зовнішньополітичної політики США на перших порах Конголезької кризи, зазначивши про вплив ЦРУ, Ради національної безпеки та «Спеціальної групи» Д. Ейзенхауера.

У 1991 р. Майкл Вейн Вільямс захистив дисертацію на тему: «Америка і Перша Конголезька криза 1960 - 1963 рр.» [35], в якій проаналізовано залучення США та їхню реакцію на кризові явища в перші роки становлення нової республіки, зокрема «План Кеннеді». Він полягав у політиці офіційного Вашингтону, спрямованій на невизнання самопроголошених сепаратистських утворень та підтримці центрального уряду конголезької республіки після усунення «червоної загрози» в особі уряду П. Лумумби.

Дослідження Джонатана Вайта «Підтримка Сполучених Штатів в Африці та завершення Холодної війни» за 1993 р. містить лише коротку згадку про Конголезьку кризу [34, 26] як епізод біполярного протистояння та стосується африканського континенту в цілому.

Окремо слід виділити працю дослідниці Ліз Намікас «Поле битви Африка: Холодна війна і Конголезька криза 1960-1965 рр.», захищену у 2002 р. [23]. У ній автор подає деталізований аналіз передумов та перебігу Конголезької кризи. Праця дуже ґрунтовна, заснована на широкому комплексі документів, історіографічних матеріалів, інших публікацій, статей тощо. Помітно, що автор глибоко та деталізовано зміг проникнутися змістом теми дослідження. Тому загалом дисертація однозначно варта уваги.

Заслуговує на таку увагу також велике дослідження Кеннета Крісі за 2003 р.: «Зміст націоналізму та комунізму на «Чорному континенті»: політика Ейзенхауера щодо Африки в 1953-1961 рр.» [16]. Праця стосується американської політики щодо всього африканського континенту в часи президентства Д. Ейзенхауера, але в даному контексті особливо важливим є окремий розділ: «Конголезька криза 19601961 рр.: Нова політична парадигма Сполучених Штатів щодо Африки» [16, 528599], назва якого говорить сама за себе та ілюструє зміни у підходах США в рамках загострення біполярного протистояння на африканських теренах. Автор розкриває деталі доктрини Д. Ейзенхауера в тому числі і щодо Конго, яке стало полем протистояння часів Холодної війни. Автор використав широкий комплекс документальних джерел та іншої історіографічної інформації, що робить дану дисертацію також дуже важливою для дослідника.

В останнє десятиліття спостерігається певне пожвавлення інтересу американських дослідників до конголезьких тем. Зокрема, у 2009 р. вийшла праця Дженіфер Анн Медейрос «Виклики, адресовані Конго як національній державі і американські підходи до політики в Субсахарській Африці 1957-1961 рр.» [20]. Праця дає опис зовнішньополітичних підходів Білого дому до Субсахарської Африки протягом другого терміну президентства Д. Ейзенхауера. Також значна увага приділена Бельгійському Конго та подіям, що передували проголошенню його незалежності в 1960 р. Важливо, що дослідження ґрунтується на значній документальній основі.

У 2013 р. було захищено відразу дві дисертації. Автором однієї з них став Жан-Батист Гаджаянді, який написав роботу на тему «Світла сторона монети: американська допомога на тлі спірного залучення до Конго з 1960 до 1965 рр.» [9]. Дослідник обстоює думку, що неможливість вирішити законними методами питання про незалежність Катанги та локалізувати інші сепаратистські прояви, сприяло зміні політики Білого дому в Африці в бік більш консервативної. До недоліків праці можна відзначити те, що, зважаючи на рік написання і доступність більшої кількості документальних свідчень та літератури, джерельна база дисертації могла б бути ширшою.

Друга дисертація за 2013 р. належить авторству Сулеймана Салех Сулеймана із назвою «Поле битви Холодної війни в Африці: американська зовнішня політика та Конголезька криза, січень 1959 - січень 1961 рр.» [30]. Це невелика за обсягом праця оглядового характеру, основний акцент якої спрямовано на висвітлення передумов проголошення незалежності Конго, факторів та чинників, що призвели до громадянської війни та втручання СРСР, а також відповідну реакцію з боку Сполучених Штатів. Відповідно, джерельна та бібліографічна база даного дослідження також досить вузька, що є найбільшим його недоліком.

Заслуговує на увагу і праця Вільяма Маунтза за 2014 р.: «Американізація африканізації: Конголезька криза 1960-1967 рр.» [22]. Розглядаючи події першої половини 1960-х рр. у Конго, дослідники по-різному підходили до періодизації кризи, дійшовши спільної думки щодо її нижньої межі, але щодо верхньої - досі тривають дискусії. Названа робота цікава тим, що автор бачить завершення Конголезької кризи лише у 1967 р. із остаточним встановленням авторитарного режиму С. Мобуту. Крім цього, у дисертації міститься детальний опис, а також ґрунтовний аналіз подій громадянської війни та боротьби за незалежність Катанги.

Стосовно ж решти проаналізованих дисертаційних досліджень з конголезької тематики, можна виділити кілька з них, присвячених миротворчій місії ООН в Конго. Зокрема, практично синхронно захищені роботи Бабалоли Коул: «Миротворча операції ООН: дії та політика африканських націй в Конго» у 1967 р. [4], а також Мішель Струленс: «ONUC і політика втручання» у 1968 р. [32]. До цього переліку можна додати і роботу Майкла Аделея Оджо: «Роль ООН в деколонізації Африки 1960-1970 рр.» за 1974 р., яка містить підрозділ С розділу 4: «Деколонізація в Бельгійській Африці або Конго» [26, 137-146]. Перша зі згаданих робіт має недоліком дуже вузьке використання історіографічної інформації, що ж до інших двох праць, їхня джерельно-документальна база на прийнятному рівні, хоча також могла б бути ширшою.

Варто виокремити також кілька робіт, автори яких зосереджуються на з'ясуванні причин та передумов, що сприяли поширенню сепаратизму в провінції Катанга. Зокрема, це робота Ширлі Трампс: «Аналіз факторів, що спричинили катангсько-конголезький розрив», написана відразу після завершення громадянської війни в Катанзі у листопаді 1963 р. [33]. Автором іншої праці є Майкл Мартін: «Конго і Катанга в 1955-1963 рр. Погляд на нестабільність як протилежність патерналістичного колоніалізму» від 1977 р. [18]. Обидва дисертації є невеликими за обсягом, містять короткий огляд причин, що зумовили до непорозуміння в різних частинах новоствореної конголезької держави, а також конкретизують важливість провінції Катанга, чому саме за неї відбувалася така відчайдушна боротьба.

В окрему групу можна виділити три дослідження, захищені у першій половині 1970-х рр., що стосуються політики африканських держав щодо конголезьких подій та зовнішньополітичної лінії владних кіл у самому Конго. Зокрема, йдеться про дуже деталізовану працю Річарда Данкана Сірса: «Політика африканських країн щодо Конголезької кризи липень 1960 - серпень 1961 рр.» за 1970 р. [29], у якій автор буквально по місяцям простежив, як формувалась та змінювалась політика африканських держав щодо подій у Конго. Працю вирізняє те, що Р. Данкан розглядав події початку Конголезької кризи з позиції внутрішнього африканського контексту, а не загального глобального біполярного протистояння та впливу США в регіоні, як це можна простежити у роботах багатьох інших авторів, що досліджували конголезьку проблематику. Конго та навколишні країни Субсахарської Африки виступають тут як повноцінні суб'єкти політичного впливу, натомість американський вплив на події згадується лише побіжно.

Еммануель Арьєквайр Хайд у своїй роботі «Роль Гани під час Конголезької кризи: дослідження залучення малих держав у постколоніальні проблеми» [11] за 1971 р. також дуже детально зупинився на ролі Гани та особистісного фактора її лідера Кваме Нкруми під час конголезьких подій. Це важливо в контексті еволюції поглядів самого К. Нкруми та соціалістичного експерименту в Гані в першій половині 1960-х рр., який зазнав невдачі також і у Конго. Обидві країни в перші роки незалежного існування стали полем біполярного протистояння, в обох випадках Сполученим Штатам Америки вдалося усунути Радянський Союз від вирішального впливу на формування вектору зовнішньої політики як Гани, так і Конго. А в часи Конголезької кризи СРСР використовував Гану та режим К. Нкруми в якості посередника. Автор не дуже детально дає опис зазначених факторів і подій, але в цілому праця достатньо ґрунтовна.

Третя дисертація з цієї групи належить авторству Кріслейна Клауда Кебвіта за 1975 р.: «Еволюція зовнішньої політики Конго в 1960-1970-х рр.: Дослідження вирішальних факторів впливу на зовнішню політику» [14]. Дослідник розгорнуто характеризує зовнішньополітичну діяльність кожного конголезького уряду від П. Лумумби до режиму С. Мобуту. Праця у своїй назві містить часовий період 1960-1970 рр., але фактично присвячена лише першому десятиліттю незалежного існування Конго. Період 1970-х рр., позначений встановленням авторитарного режиму С. Мобуту, до розгляду практично не брався.

У 2011 р. вийшло дослідження Джемі Елізабет Хайкнер: «Настане день, коли історія скаже своє слово»: Патріс Лумумба і рух за свободу чорношкірих» [10]. Праця має автобіографічний характер, заснована на значному комплексі джерел, промов та виступів самого П. Лумумби, висловах та оцінках його політичних соратників та опонентів. Ця робота підтверджує, що особа першого прем'єр- міністра та пов'язані з ним ризики формування форпосту СРСР в Центральній Африці, продовжують викликати інтерес, зокрема і у американській історіографії.

Окрім зацікавленості американських авторів у долученості США та миротворчих сил ООН до ситуації у Конго, науковий інтерес дослідників фокусувався і на іншій проблематиці. Так, варто згадати працю Інез Сміт Рейд за 1969 р.: «Конституційний розвиток у Демократичній Республіці Конго» [28], в якій автор прослідковує етапи формування та зміни конголезької конституції впродовж першої половини 1960-х рр. Дослідження має досить ґрунтовний характер. Інші дві дисертації можна розглядати більше в якості допоміжних джерел, вони торкаються історії Бельгійського Конго колоніального періоду: праця Метью Стенарда «Продаж десятої провінції: бельгійська колоніальна пропаганда 1908-1960 рр.» за 2006 р. [31], а також Сандрін Колард: «Фотографія в Колоніальному Конго (18851960 рр.)» [3]. Обидві праці дають уявлення про відносини між колоніальною метрополією та конголезькою територією, а також проникнення європейської культури на африканські терени та їхній взаємовплив. Серед позитиву можна відзначити, що автори обох робіт використали досить велику історіографічну базу для своїх досліджень.

Таким чином, помітно, що в тематиці вищезгаданих американських дисертаційних досліджень очевидним є превалювання теми Конголезької кризи першої половини 1960-х рр. У цьому розрізі, найбільше авторів цікавилися зовнішньої політикою та реакцією США на кризу за часів різних президентських адміністрацій. Другим за пріоритетністю аспектом дослідження зазначених подій є опис перебування миротворчої місії ООН в Конго.

Другою частиною аналітичного огляду є дослідження дисертаційних робіт з нігерійської тематики. Так, левова частина (8 із 12-ти) присвячується подіям громадянської війни 1967-1970 рр. З них чотири праці написані в перші роки після завершення воєнного конфлікту. Так, у 1972 р. Еїнлой Акано Афолабі захистив дисертацію на тему: «Витоки, причини та розвиток громадянської війни в Нігерії (1851-1967 рр.)» [1]. Автор зосередився здебільшого не на подіях перебігу самої війни, а на передумовах її виникнення, а також на висвітленні колоніального минулого Нігерії під владою Британської імперії, коли були закладені протиріччя, які і стали рушійною силою розгортання збройного конфлікту. Праця містить всього сто сторінок за обсягом, дослідник дає лише коротку та загальну характеристику подій. Водночас, використавши досить широку як для такої роботи історіографічну базу.

У 1973 р. за авторства Лорі Шейла Вайсберг вийшла у світ робота за назвою: «Міжнародна політика допомоги: тематичне дослідження операцій надання допомоги впродовж громадянської війни в Нігерії (1967-1970 рр.)» [36]. Основну увагу автора займають питання гуманітарних місій у районі збройного протистояння, протидії голоду в Біафрі та інших видах міжнародної допомоги. Дослідження дуже значне за обсягом, деталізовано розкриває зміст подій. Автором використано широкий комплекс джерел, бібліографічних матеріалів та публікацій в періодичних виданнях, що можна віднести до безумовних позитивів даної праці.

У тому ж році з'явилося дослідження Леві Акалазу Нвачуку: «США та Нігерія: аналіз впливу США на нігерійсько-біафранську війну 1967-1970 рр.» [25]. Автор дає широкий аналіз передумов громадянської війни та зовнішньої політики незалежної Нігерії після деколонізації в період 1960-1967 рр. Дослідження містить кілька десятків документальних матеріалів, велику бібліографічну базу, але інші джерела (публікації, статті) представлені фрагментарно. В цілому, праця досить системна і ґрунтовна, що може бути корисною для дослідників американської політики в Нігерії та американсько-нігерійських відносин загалом. америка дослідження субсахарський регіон

Наступною тематичною дисертацією є праця Крістіана Оноката Ідісі за 1975 р.: «Політика США під час громадянської війни в Нігерії» [12]. У невеликій за обсягом роботі, автор надає коротку довідку політики Великої Британії щодо своєї колонії, а також зовнішньополітичну стратегію Сполучених Штатів у період після проголошення незалежності та перед початком громадянської війни. У левовій частині дослідження описана американська політика під час воєнних дій у провінції Біафра, зокрема співпраця з британським урядом задля збереження територіальної цілісності Нігерії. Дана праця містить вкрай мало документальної джерельної інформації та бібліографічної бази. Її не можна назвати поверховою, але для дослідника вона може бути використана як додаткове джерело, що дає оглядову характеристику американського впливу в регіоні.

У 1980-х рр. вийшла лише одна наукова робота з нігерійської тематики і стосувалася вона також громадянської війни. Автором є дослідник Віктор Юліус Нгох: «США та громадянська війна в Нігерії 1967-1970 рр.: аналіз американської політики щодо війни» за 1982 р. [24]. Дисертація має більш ґрунтовний характер, ніж попередні, і комплексно характеризує американську політику в Нігерії в часи різних адміністрацій (Л. Джонсона та Р. Ніксона), допомогу США, офіційні та неформальні методи впливу на ситуацію. Автор використовував широкий комплекс урядових матеріалів США, серед яких постанови Конгресу, протоколи зустрічей та виступів американських політиків, доступні джерела Держдепартаменту тощо, що робить дане дослідження цінним джерелом для аналізу впливу США під час війни в Нігерії. З іншого боку, власне нігерійських матеріалів у праці згадується вкрай мало, що робить це дослідження дещо однобічним, ілюструючи суто американський погляд на нігерійські події.

У 1990-х рр., а саме у 1994 р., теж з'явилося лише одне дослідження щодо тематики Нігерії і стосувалося воно нігерійсько-біафранської війни, а саме юридичних аспектів можливості визнання незалежності Біафри від Нігерії міжнародною спільнотою: «Біафра, відокремлення та визнання у міжнародному праві» за авторства Дженіфер Дуглас [7]. На прикладі Біафри, проаналізовано практику визнання нових політичних утворень, а також умови, за яких нова держава може претендувати на своє окреме місце на політичній карті світу. Дослідження має характер оглядового матеріалу, узагальнюючи різні практики та підходи міжнародного права до криз, подібних на біафранську. Попри це, порівняно з обсягом праці, автором використано досить значну кількість бібліографічних матеріалів.

У 2000-х рр. з'явилося дві дисертації щодо воєнних подій на території Нігерії. Першою з них слід згадати наукову працю 2005 р. Стівена Роя Коула «Нігерійська війна та американська політика: зміна зовнішньої політики США щодо

громадянської війни в Нігерії» [5]. Автор ілюструє відмінності у зовнішньополітичних підходах щодо Африки демократичної адміністрації Л. Джонсона та республіканської Р. Ніксона. Певним недоліком даної праці є вкрай недостатня історіографічна база та майже повна відсутність використання документальних свідчень. В зв'язку з цим не завжди зрозуміло, на основі чого автор надає ті чи інші оцінки у своїй роботі.

У 2009 р. вийшла наукова робота Емека Анедозі: «Вплив громадської думки на зовнішню політику США в Нігерії під час нігерійсько-біафранської війни» [2]. Праця становить інтерес як оглядовий матеріал, але має поширений недолік дисертацій, присвячених висвітленню нігерійської тематики, а саме - вузьке використання джерельної та історіографічної бази.

Ситуації, пов'язаної з голодом у бунтівній провінції Біафра, присвячена дисертація Джошуа Хайдео Мезера: «Громадяни жалю: допомога, розвиток та державно-приватне співробітництво в закордонних відносинах США у 19391973 рр.» за 2015 р. [19]. Один з параграфів цієї роботи торкається збройного конфлікту в рамках громадянської війни та його наслідків для населення провінції Біафра: «Державно-приватний гуманітаризм та криза голоду в Біафрі (19661969 рр.)» [19, р. 397-466]. Автор просуває думку про нездатність як місцевого уряду, так і традиційних інструментів міжнародної гуманітарної допомоги, зокрема американської, поліпшити продовольчу ситуацію в повсталій нігерійській провінції Біафра, що призвело до масової загибелі людей від голоду. Внаслідок чого виникають альтернативні форми державно-приватного співробітництва та інші інструменти впливу.

Дослідження Кізіто Чіке Осудібіа «Етнічні конфлікти та політична нестабільність у Нігерії» за 2010 р. [27] описує в тому числі і події громадянської війни, але лише як один епізод. Автор більше зосереджується на описі інших конфліктів та протистоянь, які відбувалися на території Нігерії, внаслідок відмінностей в етнічному та, відповідно, релігійному складі її населення в різних регіонах країни. У дослідженні використано порівняно велику кількість історіографічних матеріалів, проте майже не було задіяно документальних свідчень, що є слабкою стороною даної праці.

Ще одне дослідження, дотично пов'язане з Нігерією передвоєнного періоду вийшло у 2003 р. за авторства Ларрі Граббса: «Без перебільшення перемогти континент»: Сполучені Штати, розвиток та Холодна війна в Африці 19611963 рр.» [8]. Один з розділів стосується Нігерії в перші роки після здобуття незалежності: «Вагома історична демонстрація: Нігерія та доля африканського розвитку» [8, р. 126-169]. Основну увагу автор звернув на економічні аспекти розвитку нігерійської республіки на зорі її становлення, а також взаємозв'язки із країнами Західної Європи та США. Зокрема, просувається думка, що допомога з боку США незалежній Нігерії на початку 1960-х рр. мала недостатній характер, як економічно, так і політично, що стало однією з причин сповзання країни у вир громадянської війни.

Останньою, в даному переліку, американською дисертацією, що стосується подій в Нігерії є наукова робота Акінремі Дада: «Нігерія у

внутрішньоафриканській політиці 1960-1970 рр.: аналіз зв'язків» [6]. Автор описує різні аспекти взаємодії незалежної нігерійської держави у внутрішньоафриканському контексті - відносини з країнами-сусідами, ставлення до подальшої деколонізації та ідеї панафриканізму. Крім того, здійснено спробу порівняти політику правлячих еліт нігерійської республіки від проголошення незалежності до громадянської війни та після її завершення. Автор прагнув знайти причини та фактори, які вплинули на становлення Республіки Нігерія в перші два десятиліття її існування, вбачаючи головну проблему - штучне співіснування різних етносів в рамках єдиної держави.



Висновки

Отже, після аналізу дисертаційних досліджень, що розглянуті в рамках цієї статті, можна зазначити, що основна увага наукових робіт фокусувалася на найбільш гострих проблемах, які спіткали дві означені субсахарські країни: Конголезька криза 1960-1965 рр. та громадянська війна в Нігерії 1967-1970 рр. (відома також як нігерійсько-біафранська війна або війна за незалежність Біафри). Американських авторів цікавили не так самі події в одній або іншій африканській державі, як вплив цих подій на політику США в рамках біполярного протистояння в глобальному масштабі та, відповідно, на коригування американської зовнішньополітичної лінії в регіоні. Свідченням цього є наявність у назві багатьох робіт словосполучення «Холодна війна», що також вказує на специфіку та розгляд подій в окремо взятій країні як епізоду ширшого міжнародного контексту.

Щодо конголезької тематики, то основну групу дисертаційних праць присвячено розгляду ситуації у Конго в часи кризи першої половини 1960-х рр. Іншу, чисельно значно меншу групу, становлять наукові роботи, що стосувалися розгортання миротворчої місії ООН в Конго. Однак практично всі ці дисертації розглядали події в Конго через призму американської зовнішньої політики та національних інтересів США. Те ж саме можна зазначити і щодо дисертаційних робіт, тематично присвячених Нігерії. Половина з них стосуються американської політики в цій країні, інші ж праці зачіпають ті чи інші аспекти громадянської війни 1967-1970 рр. у боротьбі за незалежність провінції Біафра. Підтвердженням цього слугують назви практично всіх досліджень нігерійської тематики. І лише окремі автори зверталися у своїх працях до інших аспектів конголезької чи нігерійської тематики. Варто також зазначити, що поширеним недоліком для багатьох праць стала надто вузька історіографічна та джерельна база. Особливо це характерно для близько половини досліджень з нігерійської тематики, невеликих і за обсягом, і, відповідно, джерельно-документальним наповненням. Даний фактор нерідко згубним чином має вплив і на об'єктивність автора щодо досліджуваної тематики. Водночас, зустрічаються дуже ґрунтовні дослідження, що глибоко і деталізовано розкривають тему та підкріплені документальною основою. Більше таких робіт щодо конголезької тематики. Апріорі, праці більш раннього часу, 19601970-х рр. та й пізнішого періоду, мають спільним недоліком обмеженість у джерелах та документах, які лише в останні роки стають відкритими та загальнодоступними.



Список використаних джерел та літератури

Afolabi E. A. The Origins, Causes, and Developments of the Nigerian Civil War (1851 - 1967): dis. ... PhD: M-4364 / Eyinloye Akano Afolabi; Duquesne University. - Pittsburgh, 1972. - 104 p.

Anaedozie E. C. Influence of public opinion on the United States foreign policy in Nigeria during the Nigeria-Biafra War, 1967-1970: dis. ... PhD: 1474430 / Emeka C. Anaedozie; Morgan State University. - Baltimore, 2009. - 116 p.

Colard S. Photography in the Colonial Congo (1885-1960): dis. ... PhD: 10144009 / Sandrine Colard; Columbia University. - New York, 2016. - 235 p.

Cole B. The United Nations Peace-Keeping Operations: The Actions and Policies of the African Nations in the Congo: dis. ... PhD: 68-1911 / Babalola Cole; Georgetown University. - Washington, D.C., 1967. - 248 p.

Cole S. R. Nigerian War - American politics: The evolution of U. S. foreign policy concerning of the Nigerian Civil War: dis. ... PhD: 1426831 / Steven Roy Cole; University of Maryland. - College Park, 2005. - 111 p.

Dada A. Nigerian in intra-african politics, 1960-1970: a linkage analysis: dis. ... PhD: 7611,465 / Akinremi Dada; The American University. - Washington, D.C., 1975. - 249 p.

Douglas J. E. Biafra, secession and recognition in international law: dis. ... PhD: 20016 / Jennifer E. Douglas; The American University. - Washington, D.C., 1994. - 102 p.

Grubbs L. B. «Literally a Continent to Win»: The United States. Development, and the Cold War in Africa, 1961-1963: dis. ... PhD: 3084787 / Larry Benjamin Grubbs; University of South Carolina. - Columbia, 2003. - 213 p.

Hajayandi J.-B. The Bright Side of the Coin: American Assistance Amid Contentious Involvement in the Congo from 1960 to 1965: dis. ... PhD: 3567430 / Jean-Baptiste Hajayandi; Stony Brook University. - Stony Brook, 2013. - 203 p.

Hickner J. E. «History will one day have its say»: Patrice Lumumba and the black freedom movement: dis. ... PhD: 3507297 / Jamie Elizabeth Hickner; Purdue University. - West Lafayette, 2011. - 429 p.

Hyde E. A. The role of Ghana in the Congo Crisis: A study of a small states involvement in a post-colonial problem: dis. ... PhD: 71-26,035 / Emmanuel Aryeequaye Hyde; University of Pennsylvania. - Philadelphia, 1971. - 454 p.

Idisi C. O. United States in the Nigerian Civil War: dis. ... PhD: M-7776/ Christiana Onokata Idisi; Western Michigan University. - Michigan, 1975. - 108 p.

James K. S. The United States and the Congo from June 30, 1960 to January 17, 1961: American presidential foreign policy and press coverage: dis. ... PhD: 9012481 / Karel Susan James; University of Maryland. - College Park, 1989. - 295 p.

Kabwit G. C. The evolution of the Congo foreign policy from 1960-1970: A case study in the determinants influencing the making of foreign policy: dis. ... PhD: 75-20,536 / Ghislain Claude Kabwit; The American University. - Washington, D.C., 1975. - 465 p.

Kellams D. R. United States policy toward intervention, with special reference to the Congo: 1960-1964: dis. ... PhD: 67-3165 / Dean R. Kellams; Southern Illinois University. - Carbondale, 1966. - 469 p.

Kresse K. A. Containing Nationalism and Communism on the «Dark Continent»: Eisenhower's Policy Toward Africa, 1953-1961: dis. ... PhD: 3108237 / Kenneth A. Kresse; The University at Albany, State University of New York. - New York, 2003. - 682 p.

Mahoney R. D. The Kennedy Policy in the Congo 1961-1963: dis. ... PhD: 1814457 / Richard Doyle Mahoney; The Johns Hopkins University. - Baltimore, 1979. - 534 p.

Martin M. J. The Congo and Katanga 1955-1963. Instability seen as a reciprocal of paternalistic colonialism: dis. ... PhD: 13-9969 / Michael J. Martin; Duquesne University. - Pittsburgh, 1977. - 81 p.

Mather J. H. Citizens of compassion: relief, development, and state-private cooperation in U. S. foreign relations, 1939-1973: dis. ... PhD: 3716242/ Joshua Hideo Mather; Saint Louis University. - St. Louis, 2015. - 538 p.

Medeiros J. A. The challenge of addressing the Congo as nation-state: American approaches to Sub-Saharan Africa policy, 1957-1961: dis. ... PhD: 3437865 / Jennifer Anne Medeiros; Saint Louis University. - St. Louis, 2009. - 293 p.

Morton J. H. The Domestic Opposition to the Congo Policy of the United States: dis. ... PhD: 10137 / James H. Morton; The University of Chicago. - Chicago, 1963. - 112 p.

Mountz W. T. Americanizing africanization: the Congo Crisis, 1960-1967: dis. ... PhD: 10157705/ William T. Mountz; The University of Missouri-Columbia. - Columbia, 2014. - 236 p.

Namikas L. A. Battleground Africa: The Cold War and the Congo Crisis, 1960-1965: dis. ... PhD: 3073825 / Lise A. Namikas; University of Southern California. - Los Angeles, 2002. - 539 p.

Ngoh V. J. The United States and the Nigerian Civil War, 1967-1970: an analysis of the American policy toward the war: dis. ... PhD: 8218256 / Victor Julius Ngoh; University of Washington. - Seattle, 1982. - 232 p.

Nwachuku L. A. U. S. / Nigeria: An analysis of U. S. involvement in the Nigeria / Biafra War: dis. ... PhD: 74-13, 945 / Levi Akalazu Nwachuku; Michigan State University. - East Lansing, 1973. - 238 p.

Ojo M. A. The role of the United Nations in decolonization in Africa 1960-1973: dis. ... PhD: 75-27,752 / Michael Adeleye Ojo; Howard University. - Washington, D.C., 1974. - 316 p.

Osudibia K. C. Ethnic Conflicts and Political Instability in Nigeria: dis. ... PhD: 1489871 / Kizito Chike Osudibia; University of Colorado. - Denver, 2010. - 170 p.

Reid I. S. Constitutional Development in the Democratic Republic of the Congo: dis. ... PhD: 69-9213 / Inez Smith Reid; Columbia University. - New York, 1968. - 261 p.

Sears R. D. The political behavior of the African states in the Congo Crisis: July, 1960 - August, 1961: dis. ... PhD: 70-22,839 / Richard Duncan Sears; Indiana University. - Bloomington, 1969. - 559 p.

Souleyman S. S. Cold War battleground in Africa: American foreign policy and the Congo Crisis, January 1959 - January 1961: dis. ... PhD: 1536442 / Souleyman Saleh Souleyman; University of Arkansas. - Fayetteville, 2013. - 88 p.

Stanard M. G. Selling the tenth province: Belgian colonial propaganda 1908-1960: dis. ... PhD: 3215171 / Matthew G. Stanard; Indiana University. - Bloomington, 2006. - 381 p.

Struelens M. ONUC and international politics: dis. ... PhD: 68-14,574 / Michel Struelens; The American University. - Washington, D.C., 1968. - 284 p.

Trumps S. R. An analysis of the factors causing the Katanga-Congo split: dis. ... PhD: M-590 / Shirly Ray Trumps; The American University. - Washington, D.C., 1963. - 128 p.

White J. United States aid in Africa and the end of the Cold War: dis. ... PhD: 10663303 / Jonathan White; Troy State University at Fort Bragg. - Fort Bragg, North Carolina, 1993. - 113 p.

Williams M. W. America and the first Congo Crisis, 1960-1963: dis. ... PhD: 9233701 / Michael Wayne Williams; University of California. - Irvine, 1991. - 266 p.

Wiseberg L. S. The International Politics of Relief: A Case Study of the Relief Operations Mounted During the Nigerian Civil War (1967 - 1970): dis. ... PhD: 74-11,599 / Laurie Sheila Wiseberg; University of California. - Los Angeles, 1973. - 788 p.



References

Afolabi, E. (1972). The Origins, Causes, and Developments of the Nigerian Civil War (1851 - 1967) (PhD in History), Duquesne University, Pittsburgh. [in English]

Anaedozie, E. (2009). Influence of public opinion on the United States foreign policy in Nigeria during the Nigeria-Biafra War, 1967-1970 (PhD in History), Morgan State University, Baltimore. [in English]

Colard, S. (2016). Photography in the Colonial Congo (1885-1960) (PhD in History), Columbia University, New York. [in English].

Cole, B. (1967). The United Nations Peace-Keeping Operations: The Actions and Policies of the African Nations in the Congo (PhD in Political Science), Georgetown University, Washington, D.C. [In English].

Cole, S. (2005). Nigerian War - American politics: The evolution of U. S. foreign policy concerning of the Nigerian Civil War (PhD in History), University of Maryland, College Park. [In English].

Dada, A. (1975). Nigerian in intra-african politics, 1960-1970: a linkage analysis (PhD in Political Science), The American University, Washington, D.C.

Douglas, J. (1994). Biafra, secession and recognition in international law (PhD in History), The American University, Washington, D.C. [In English].

Grubbs, L. (2003). «Literally a Continent to Win»: The United States. Development, and the Cold War in Africa, 1961-1963 (PhD in History), University of South Carolina, Columbia. [In English].

Hajayandi, J.-B. (2013). The Bright Side of the Coin: American Assistance Amid Contentious Involvement in the Congo from 1960 to 1965 (PhD in History), Stony Brook University, Stony Brook. [In English].

Hickner, J. (2011). «History will one day have its say»: Patrice Lumumba and the black freedom movement (PhD in History), Purdue University, West Lafayette. [In English].

Hyde, E. (1971). The role of Ghana in the Congo Crisis: A study of a small states involvement in a post-colonial problem (PhD in Political Science), University of Pennsylvania, Philadelphia. [In English].

Idisi, C. (1975). United States in the Nigerian Civil War (PhD in Political Science), Western Michigan University, Michigan. [In English].

James, K. (1989). The United States and the Congo from June 30, 1960 to January 17, 1961: American presidential foreign policy and press coverage (PhD in History), University of Maryland, College Park. [In English].

Kabwit, G. (1975). The evolution of the Congo foreign policy from 1960-1970: A case study in the determinants influencing the making of foreign policy (PhD in Political Science), The American University, Washington, D.C. [In English].

Kellams, D. (1966). United States policy toward intervention, with special reference to the Congo: 1960-1964 (PhD in Political Science), Southern Illinois University, Carbondale. [In English].

Kresse, K. (2003). Containing Nationalism and Communism on the "Dark Continent”: Eisenhower's Policy Toward Africa, 1953-1961 (PhD in History), The University at Albany, State University of New York, New York. [In English].

Mahoney, R. (1979). The Kennedy Policy in the Congo 1961-1963 (PhD in History), The Johns Hopkins University, Baltimore. [In English].

Martin, M. (1977). The Congo and Katanga 1955-1963. Instability seen as a reciprocal of paternalistic colonialism (PhD in History), Duquesne University, Pittsburgh. [In English].

Mather, J. (2015). Citizens of compassion: relief, development, and state-private cooperation in U. S. foreign relations, 1939-1973 (PhD in History), Saint Louis University, St. Louis. [In English].

Medeiros, J. (2009). The challenge of addressing the Congo as nation-state: American approaches to Sub-Saharan Africa policy, 1957-1961 (PhD in History), Saint Louis University, St. Louis. [In English].

Morton, J. (1963). The Domestic Opposition to the Congo Policy of the United States (PhD in History), The University of Chicago, Chicago. [In English],

Mountz, W. (2014). Americanizing africanization: the Congo Crisis, 1960-1967 (PhD in History), The University of Missouri-Columbia, Columbia. [In English].

Namikas, L. (2002). Battleground Africa: The Cold War and the Congo Crisis, 1960-1965 (PhD in History), University of Southern California, Los Angeles. [In English],

Ngoh, V. (1982). The United States and the Nigerian Civil War, 1967-1970: an analysis of the American policy toward the war (PhD in History), University of Washington, Seattle. [In English].

Nwachuku, L. (1973). U. S. /Nigeria: An analysis of U. S. involvement in the Nigeria /Biafra War (PhD in History), Michigan State University, East Lansing. [In English].

Ojo, M. (1974). The role of the United Nations in decolonization in Africa 1960-1973 (PhD in Political Science), Howard University, Washington, D.C. [In English].

Osudibia, K. (2010). Ethnic Conflicts and Political Instability in Nigeria (PhD in Political Science), University of Colorado, Denver. [In English].

Reid, I. (1968). Constitutional Development in the Democratic Republic of the Congo (PhD in Political Science), Columbia University, New York. [In English].

Sears, R. (1969). The political behavior of the African states in the Congo Crisis: July, 1960 - August, 1961 (PhD in Political Science), Indiana University, Bloomington. [In English].

Souleyman, S. (2013). Cold War battleground in Africa: American foreign policy and the Congo Crisis, January 1959 - January 1961 (PhD in History), University of Arkansas, Fayetteville. [In English].

Stanard, M. (2006). Selling the tenth province: Belgian colonial propaganda 1908-1960 (PhD in History), Indiana University, Bloomington. [In English].

Struelens, M. (1968). ONUC and international politics (PhD in Political Science), The American University, Washington, D.C. [In English].

Trumps, S. (1963). An analysis of the factors causing the Katanga-Congo split (PhD in Political Science), The American University, Washington, D.C. [In English].

White, J. (1993). United States aid in Africa and the end of the Cold War (PhD in History), Troy State University at Fort Bragg, Fort Bragg, North Carolina. [In English].

Williams, M. (1991). America and the first Congo Crisis, 1960-1963 (PhD in History), University of California, Irvine. [In English].

Wiseberg, L. (1973). The International Politics of Relief: A Case Study of the Relief Operations Mounted During the Nigerian Civil War (1967-1970) (PhD in Political Science), University of California, Los Angeles. [In English].

Размещено на Allbest.ru

...