Українська історіографія франко-канадського націоналізму: сучасний стан та перспективи розробки теми
Аналіз підходів до франко-канадського націоналізму дослідників з України та представників української діаспори в Канаді. Дослідження статусу французької мови в Квебеці та в Канаді в цілому. Основні відносини Квебеку в рамках федерації з центром.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.09.2020 |
Размер файла | 24,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Українська історіографія франко-канадського націоналізму: сучасний стан та перспективи розробки теми
Мирослав Барабой аспірант,
м. Київ
Анотація
У статті досліджено вітчизняну історіографію франко-канадського націоналізму. Аналізуються підходи до франко-канадського націоналізму дослідників з України та представників української діаспори в Канаді. Умовно історіографію франко- канадського питання можна поділити на чотири напрями: ґенеза франко-канадського націоналізму; дослідження статусу французької мови в Квебеці та в Канаді в цілому; відносини Квебеку в рамках федерації з центром; «Тиха революція» в Квебеці та франко- канадське національне питання на сучасному етапі. Встановлено, що у досліджені франко-канадського націоналізму у вітчизняній історіографії частина дослідників акцентує увагу не лише на історичних аспектах цього питання, але й на політичних та юридичних. Такий підхід з точки зору теорії держави і права дає змогу краще зрозуміти деякі аспекти франко-канадського націоналізму. При цьому акцентується увага на недостатньому висвітленні у вітчизняній історіографії франко-канадського питання періоду до «Тихоїреволюції» в Квебеці 1960-хрр., що потребує подальших досліджень для кращого розуміння специфіки проблеми.
Ключові слова: націоналізм, Канада, квебекський сепаратизм, Квебек, франко- канадці, вітчизняна історіографія.
The article are investigated the domestic historiography of French-Canadian nationalism. The article analyzes approaches to French-Canadian nationalism, both by researchers in independent Ukraine and by representatives of the Ukrainian diaspora in Canada. It is noted that the domestic historiography of the French-Canadian question can be divided into four directions: the genesis of French-Canadian nationalism; research about the status of the French language in Quebec and Canada in general; the relations between Quebec and the Federation Center; «Quiet Revolution» in Quebec and the French-Canadian national issue at present. It is established that in the research of French-Canadian nationalism in domestic historiography, some researchers focus not only on the historical aspects of this issue, but also on political and legal ones. This approach from the standpoint of theory of state and law allows us better understand some aspects of French-Canadian nationalism. It has been found that most researchers focus their attention on the study of the French-Canadian national question of the period from Quiet Revolution in Quebec in 1960s and the 1990s.
Attention also is drawn that this lack of coverage in the domestic historiography of the French-Canadian question of the period before the «Quiet Revolution» in Quebec needs further research to better understand the specifics of the problem.
It is emphasized that due to the problem of access to Canadian archival sources when researching the issue in Ukraine, it is extremely important the recent publication of documents on the Internet, which can significantly affect the future prospects of domestic historiography of the French-Canadian problem.
Key words: nationalism, Canada, Quebec separatism, Quebec, French-Canadians, domestic historiography.
Постановка проблеми. Проблема націоналізму завжди посідала значне місце в історіографії. Активізація останнім часом національного питання у різних куточках світу від Каталонії до Шотландії яскраво підтверджує актуальність проблеми. Не виключенням є і Квебек, де періодично піднімається питання незалежності цієї провінції від Канади. Ця проблема має своє глибоке коріння, яке хронологічно сягає останньої третини XVIII ст. коли відбулося завоювання англійцями більшої частини французької колонії в Канаді. З переходом колонії під владу Англії франкомовне населення Квебеку зазнало мовної, релігійної дискримінації та спроб асиміляції. Відчуваючи свою окремішню національну ідентичність, франко-канадці з самого початку панування англійців чинили спроби супротиву. Та навіть отримавши значні поступки у мовних, релігійних правах вже у XX ст. питання не було остаточно вирішеним. І досі воно привертає увагу дослідників, які досліджують різні аспекти проблеми, у тому числі в Україні.
Метою даної статті є аналіз тих напрямів та підходів, які скалися у вітчизняній історіографії стосовно франко-канадської проблеми.
Виклад основного матеріалу. Загалом умовно українську історіографію франко-канадського питання можна поділити на чотири напрями: ґенеза франко- канадського націоналізму; дослідження статусу французької мови в Квебеці та в Канаді в цілому; відносини Квебеку в рамках федерації з центром; «Тиха революція» в Квебеці та франко-канадське національне питання на сучасному етапі. націоналізм діаспора федерація
Одна з перших праць україномовної історіографії, де побіжно розглянуто франко-канадське національне питання була написана ще у 1928 р. українцем- іммігрантом в м. Вінніпег З. Бичинським «Історія Канади». Хоча формально праці українських переселенців в Канаді варто віднести до власне канадської історіографії, вона є досить важливою для розгляду. З. Бичинський торкається питання впливу Американської революції на ситуацію в Квебеці. На думку автора, в ході революції її прихильників та тих, хто бажав виступити проти англійського панування в Квебеці практично не знайшлось, однак ситуація в самому Квебеці стала ще більш напружена, адже після перших перемог американців, до Квебеку переселилась значна частина так званих «лоялістів» - вірних підданих британського монарха та противників Війни за незалежність в колоніальних штатах. Це певною мірою загострило національну проблему в Квебеці, адже британська влада розглядала лоялістів як реальний засіб асиміляції франко- канадців. Про це свідчить хоча б той факт, що влада всіма засобами заохочувала переселенців, зокрема кожному надавалося по 200 акрів землі [1, с. 120].
Чимало праць присвятив історії Канади відомий український історик В. Б. Євтух. Зокрема, серед праць що стосуються даного періоду історії Канади варто назвати «Концепції етносоціального розвитку США та Канади: типологія, традиції, еволюція». У цій праці дослідник зазначає, що у своєму розвитку національний рух в Квебеку пройшов три фази: 1) патріотичний рух (1791 - 1838 рр.), метою якого було завоювання національного суверенітету. Це рух досяг певних успіхів в збереженні франко-канадської культури і французької ідентичності; 2) з середини XIX в. посилюється рух за об'єднання в Конфедерацію перед обличчям загрози поглинання південним сусідом. Об'єднання, однак, не означало підпорядкування англо-канадській більшості; 3) початок 1960-х - 1980-і роки. Основне завдання цієї фази полягало в отриманні політичної незалежності Квебеку [3].
Варто згадати декілька вітчизняних статей та дисертацій, присвячених становищу та особливостями французької мови в Квебеці, а також значенню деяких правових документів Канади. Зокрема, варто назвати дисертацію на здобуття ступеня кандидата історичних наук В. Г. Коваленка «Квебекське національне питання у 80 - 90-ті роки XX ст.». І хоча робота присвячена періоду кінця XX ст., у ній є важливі положення щодо історичних передумов появи цієї проблеми та її специфіки [5].
У статті В. Качур «Причини, хід та значення національно-визвольної революції 1837 - 1838 рр. в Канаді» автор розкриває не тільки причини та значення повстання 1837 -1838 року у Канаді, але і робиться акцент на франко-канадцях як на рушійній силі повстання, а також аналізуються причини поразки повстання. Стаття цікава тим, що її автор - юрист за фахом, проводить дослідження з точки зору теорії держави і права.
Автор статті підходить комплексно до аналізу причин повстання 1837 - 1838 рр. Ці причини стосувались соціально-економічних, політичних, національних та культурних проблем. Зокрема, В. Качур зазначає, що економічний розвиток колоніальної Канади у першій третині ХІХ ст. досяг значних успіхів, однак важкий доступ до незайманих земель, збереження феодальних порядків на значній території колонії, а також численні колоніальні обмеження у сфері промисловості й торгівлі стримували зростання продуктивних сил у країні. Характер економічного розвитку і колоніальна залежність зумовили складні соціально-політичні відносини у Канаді. Зростаючий конфлікт між колоніальним апаратом, імператорськими торговцями і земельними спекулянтами, з одного боку, і поселенцями-фермерами, цензітаріями, особами вільних професій, дрібними торговцями, ремісниками та місцевими промисловцями - з іншого, щоразу гостріше виявлявся у сутичках між виконавчою владою й виборними асамблеями в провінціях Британської Північної Америки [4, с. 119].
Автор підкреслює, що для національної боротьби франко-канадців за свої права у 20-ті - 30-ті рр. XIX ст. було характерним те, що відбулась політизація та інституалізація національних сил. Якщо раніше, франко-канадці ніяк практично не були представлені у законодавчих органах, не мали ніяких політичних осередків, організацій тощо, то завдяки змінам у франко-канадському національному русі, керівна роль в якому перейшла до буржуазних демократів, на виборах в асамблею французької Канади в 1827 р. офіційно виступала партія патріотів під керівництвом Луї Джозефа Папіно [4, с. 120]. Опозиція боролася проти політики англізації франко-канадців, проти феодальних пережитків. Ці положення, зокрема, лягли в основу так званих 92 резолюцій, які були складені Папіно та прийняті асамблеєю.
У 1837 р. у Монреалі засновано таємну революційну організацію «Сини свободи», яка ставила собі за мету повалення англійського колоніального гніту. Цікаво, що В. Качур зазначає, що на революцію вплинула Війна за незалежність в США, яка хоч і відбулася практично за півстоліття до цих подій, але на мітингу 23-24 жовтня 1837 р. у містечку Сен-Шарль («Великі збори шести графств) була складена резолюція, яка дослівно повторювала американську Декларацію незалежності [4, с. 120].
Цінними працями у вітчизняній історіографії є статті к.і.н. І. І. Судак «Канадська федерація 1867 року і розподіл повноважень між федеральним центром та регіонами» та «Квебекський фактор у формуванні та розвитку федеративного устрою Канади (XVIII - початок XX століття)». В них досить аргументовано досліджується роль франко-канадців у оформлені федеративного устрою Канади, дається оцінка сучасників та відомих істориків стосовно такого устрою Канади. У статті І. І. Судак «Канадська федерація 1867 року і розподіл повноважень між федеральним центром та регіонами» автор детально проаналізував правове положення франко-канадців відповідно до Конституційного Акту 1867 року. Федеративна конституція Канади фактично стала компромісом між англомовними канадцями і франкомовною опозицією, адже початковий унітарний проект зазнав різкої критики франко-канадців Квебеку, що в підсумку і визначило федеративний характер Канади [10, с. 52]. І. Судак зазначає, що в Акті про Британську Північну Америку 1867 року хоч і передбачалося використання французької мови, що було дуже важливим, однак не було зазначено того, що Канада є «нацією двох мов» і тому французька мова визнавалася лише в тих частинах Канади, де вона закріпилася «згідно із звичаями» [10, с. 52].
Важливою працею І. Судак є також дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук «Формування та розвиток суспільно-політичних та економічних відносин між федеральним центром та провінціями у Канаді (1867 - 1939 рр.)», підготовлена на кафедрі нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор дійшла висновків, що з одного боку федеративний характер Канади відповідно до Акту 1867 року означав часткове визнання існування в Канаді «французького фактору», однак з іншого боку, саме Квебек став першою провінцією, яка з дня заснування домініону Канада піддала критиці політику централізації влади і почала вимагати реформування Конституції. Квебекці розглядали Канаду як політичний союз, що забезпечує співіснування двох культурних спільнот, які відрізняються не тільки мовою, але й етнічним походженням. Постійне приниження прав франко- канадської культури та мови стало рушійною силою процесів децентралізації Канади [9, с. 14].
Проблемі двомовності Канади, історичного значення збереження французької мови франко-канадцями присвячена стаття С. Білоножко «Історичні передумови виникнення двомовності в Канаді». У ній автор детально розглядає проблему двомовності Канади, історичного значення збереження французької мови франко- канадцями. На думку автора, найактивнішим періодом боротьби франко- канадського суспільства за права своєї мови були 20-ті рр. XX ст. Причому саме в цей час франко-канадське суспільство ставить за мету не тільки забезпечити французькій мові місце поруч із англійською, але і позбавити англійську мову привілейованих позицій у квебекському суспільстві, примусити до двомовності англомовне населення провінції [2, с. 43]. На думку автора, «починаючи з 20-х років XX ст. у Квебеку на зміну діяльності на захист французької мови приходить політика, що ставить перед собою за мету не тільки забезпечити французькій мові місце поруч із англійською, але й позбавити англійську мову привілейованих позицій у квебекському суспільстві» [2, с. 43].
Серед праць вітчизняної історіографії варто зазначити також праці викладача Львівського національного університету імені Івана Франка Р. Б. Сіромського. У статті «Le Chef»: Особливості політичного режиму Моріса Дюплессі в Квебеку (1944 - 1959)» було досліджено специфіку режиму М. Дюплессі. Особливу увагу дослідником було звернено на опозицію режимові, яка свідчила про його кризу. Автор зазначає, що загостренню франко-канадського питання в часи перебування при владі М. Дюплессі сприяло те, що він постійно був невдоволений політичним статусом Квебеку. При цьому, погляди Моріса Дюплессі на відносини Квебеку та федерації з одного боку були подібні у своїй основі на концепцію канадизму Анрі Бурасси. Але, якщо А. Бурасса, як відомо, відстоював рівне співіснування двох націй - англо-канадців та франко-канадців, а отже і рівні права всіх провінцій в одній федерації, то М. Дюплессі, за висловом Р. Сіромського, «заявляв, що Квебек не подібний до інших дев'яти провінцій держави, а тому повинен мати більші права й можливості» [7, с. 94]. Однозначно, така позиція сприяла загостренню відносин провінції з центром та загостренню квебекського національного питання в цілому. Фактично, М. Дюплессі такими заявами розпалював націоналізм, ненависть не лише до англо-канадців, але й до всіх інших націй, нав'язував франко- канадцям вкрай небезпечну думку про їхню «особливу місію на північноамериканському континенті».
У статті Р. Б. Сіромського «Еволюція імміграційної політики Квебеку після Другої світової війни» подано цінні відомості щодо чисельності імміграції в Квебек, зокрема франкофонів після «Великої депресії» [8].
Досить оригінальною є стаття Н. Мусієнко та О. Мусієнко «З досвіду революцій: Тиха та Помаранчева», яка, хоч написана співробітниками Монреальського університету, проте її цілком можна віднести до вітчизняної історіографії. Оригінальність праці полягає у тому, що тут здійснена спроба порівняти причини «тихої революції» з Помаранчевою революцією в Україні. У статті також проаналізовано консервативну політику М. Дюплессі та її наслідки. Оскільки М. Дюплессі зосереджував у своїх руках майже необмежену владу, він мав можливість використовувати фінансові ресурси для різних цілей, в тому числі для боротьбі з опозицією. Такий «економічний шантаж» полягав у фінансуванні державою лише лояльних організацій, підприємств чи навіть населених пунктів [6, с. 168].
Перспективи подальших досліджень проблеми франко-канадського націоналізму вітчизняними вченими тісно пов'язані із доступом до важливих джерел. Публікація останнім часом в мережі Інтернет значної кількості раніше недоступних для дослідника із України документів може стати каталізатором появи наукових доробок. Зокрема, мова йде про збірник, який був виданий парламентом Квебеку і є доступний в мережі Інтернет французькою та англійською мовами під назвою «Позиція Квебеку по статутним і міжурядовим питанням з 1936 по березень 2001 року» [11]. Саме в цьому збірнику представлені промови, листування, декларації, стенограми засідань конференцій, які присвячені політико - правовому статусу Квебеку, відносин Квебеку як провінції з федеральним урядом, його автономних прав, що є дуже важливим при дослідженні франко-канадського націоналізму.
Висновки
Зацікавлення франко-канадським питанням у вітчизняній історіографії відбулося ще в першій третині XX ст. Спочатку це були в основному українські емігранти в Канаді, які досить побіжно, але розглядали це питання. У незалежній Україні це зацікавлення тільки посилилось, однак здебільшого дослідники акцентували і продовжують акцентувати свою увагу на статусі французької мови в Квебеці та на франко-канадському питанні від «Тихої революції» й до сучасності. При цьому праці, які стосувалися генези проблеми (як, наприклад, проблема завоювання англійцями Канади, аналіз течій франко- канадського націоналізму та ін.) не представлені у значній кількості. Окремі дослідники підходять до проблеми також з політико-правової точки зору, розглядаючи взаємовідносин Квебек-федеральний центр, що є досить важливим, адже питання взаємовідносин Квебеку як провінції із федеральним центром посідало і посідає вагому роль як складова франко-канадського питання. Подальші перспективи вітчизняної історіографії питання тісно пов'язані із поступовим розширенням доступу до джерел (франкомовних та англомовних). Відносно нещодавні публікації таких документів в мережі Інтернет, оцифрування канадських архівів можуть збільшити кількість досліджень з даного напряму. Особливо важливим є подальші дослідження франко-канадського націоналізму саме періоду XIX - першої половини XX ст., що дасть змогу краще зрозуміти витоки даної проблеми. При цьому важливим є акцент не тільки на мовно-культурних аспектах проблеми, але й на соціально-економічних причинах франко-канадського національного питання
Список використаних джерел та літератури
1. Бичинський З. Історія Канади /З. Бичинський. - Вінніпег: [б.в.], 1928. - С. 120.
2. Білоножко С. Історичні передумови виникнення двомовності в Канаді / С. Білоножко // Південний архів. Історичні науки: збірник наукових праць. - 2009 - Вип. 30. - С. 41-45.
3. Євтух В. Б. Зібрання творів. Т.4. 1991 -1992 / Володимир Борисович Євтух; упор. Л. В. Савенкова, О.М. Коротич; ред. Г.О. Голіцина. - К.: Вид-во «Фенікс», 2014. - С.157.
4. Качур В. Причини, хід та значення національно-визвольної революції 1837-1838 рр. в Канаді / В. Качур // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2000. - Вип. 35. - С. 117-120.
5. Коваленко В. Г. Квебекське національне питання у 80 - 90- ті роки XX ст.: автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Коваленко Василій Геннадійович; Донецький державний ун -т. - Донецк, 2000. - 20 с.
6. Мусієнко Н., Мусієнко О. З досвіду революцій: Тиха та Помаранчева / Н. Мусієнко, O. Мусієнко // По той бік розуміння: Україна та Європа після Помаранчевої революції: збірник наукових статей за матеріалами міжнародного наукового семінару «Перед визнанням: Україна та Європа після Помаранчевої революції», 30 вересня 2005 року, Київ. - К.: Атіка, 2006.- С. 162-177.
7. Сіромський Р. «Le Chef»: Особливості політичного режиму Моріса Дюплессі в Квебеку (1944-1959) / Р. Сіромський // Слов'янський вісник: збірник наукових праць. Серія «Історичні та політичні науки». - 2012. - Вип. 14. - С. 93-96.
8. Сіромський Р. Еволюція імміграційної політики Квебеку після Другої світової війни / P. Сіромський // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету: зб. наук. пр. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка. - 2011. - Вип. 12. - С. 262 - 270.
9. Судак І. І. Формування та розвиток суспільно-політичних та економічних відносин між федеральним центром та провінціями у Канаді (1867 - 1939 рр.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / І. І. Судак; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2009. - 18 с.
10. Судак І. І. Канадська федерація 1867 року і розподіл повноважень між федеральним центром та регіонами / І. І. Судак // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. - 2006 - Вип. 87-88. - С. 49-53.
11. Quebec's Positions on Constitutional and Intergovernmental Issues from 1936 to March 2001
References:
1. Bychyns'kyy, Z. (1928). Istoriya Kanady. Vinnipeh: [b.v.] [In Ukrainian],
2. Bilonozhko, S. (2009). Istorychni peredumovy vynyknennya dvomovnosti v Kanadi. Pivdennyy arkhiv, Istorychni nauky: zbirnyknaukovykhprats', 30, 41-45. [In Ukrainian],
3. Yevtukh V. B. (2014). Zibrannya tvoriv, T,4, 1991 -1992. - K.: Vyd-vo «Feniks». - S.157 [In Russian],
4. Kachur, V. (2000). Prychyny, khid ta znachennya natsional'no-vyzvol'noyi revolyutsiyi 1837-1838 rr. v Kanadi. VisnykL'vivskogo universytetu, - seriyayurydychna, 35, 117-120. [In Ukrainian],
5. Kovalenko, V. H. (2000). Kvebeks'ke natsional'ne pytannya u 80 - 90- ti roky XXst, [Tekst] : avtoref. dys... kand. ist. nauk: 07.00.02. Donetsk: Donets'kyy derzhavnogo universytet. [In Ukrainian],
6. Musiyenko, N., Musiyenko, O. (2006). Z dosvidu revolyutsiy: Tykha ta Pomarancheva. Po toy bik rozuminnya: Ukrayina ta Yevropa pislya Pomaranchevoyi revolyutsiyi: zbirnyk naukovykh statey za materialamy mizhnarodnoho naukovoho seminaru «Pered vyznannyam: Ukrayina ta Yevropa pislya Pomaranchevoyi revolyutsiyi», Kyiv, р. 162-177. [In Ukrainian],
7. Siroms'kyy, R. (2012). «Le Chef»: Osoblyvosti politychnoho rezhymu Morisa Dyuplessi v Kvebeku (1944-1959). Slov'yans'kyy visnyk: zbirnyk naukovykh prats'. Seriya "Istorychni ta politychni nauky”, 14, 93-96. [In Ukrainian],
8. Siroms'kyy, R. (2011). Evolyutsiya immihratsiynoyi polityky Kvebeku pislya Druhoyi svitovoyi viyny. Naukovi zoshyty istorychnoho fakul'tetu L'vivs'koho universytetu : zb. nauk. pr, 12, 262 - 270. [In Ukrainian],
9. Sudak, I. I. (2006). Kanads'ka federatsiya 1867 roku i rozpodil povnovazhen' mizh federal'nym tsentrom ta rehionamy. Visnyk Kyyivs'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Istoriya, 87-88, 49-53. [In Ukrainian],
10. Sudak, I. (2009). Formuvannya ta rozvytok suspil'no-politychnykh ta ekonomichnykh vidnosyn mizh federal'nym tsentrom ta provintsiyamy u Kanadi (1867 - 1939 rr,): avtoref. dys... kand. ist. nauk: 07.00.02. Кугу: Kyiv. nats. un-t im. T.Shevchenka. [In Ukrainian],
11. Quebec's Positions on Constitutional and Intergovernmental Issues from 1936 to March 2001
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Завоювання колонії Франції Нової Франції (Квебеку) Великою Британією. Основні підходи в англо-канадській історіографії щодо представників радикальної та ліберальної течій франко-канадського націоналізму. Інституалізація та політизація націоналізму.
статья [30,5 K], добавлен 11.09.2017Аналіз колекції матеріалів про життя та діяльність української діаспори в США та Канаді. Дослідження ролі української діаспори у процесах демократизації та трансформації України, передачі позитивного досвіду в розбудові громадянського суспільства.
статья [22,3 K], добавлен 11.09.2017Розгляд перших еміграційних потоків з України на межі ХІХ-ХХ століть. Умови формування діаспори як засобу буттєвого вкорінення емігрантів на новому культурно-історичному ґрунті. Внесок українців у розвиток економіки і культури канадського суспільства.
статья [24,6 K], добавлен 11.09.2017Становлення української діаспори в Казахстані, Грузії і Литві. Підйом національно-культурного руху представників східної діаспори після проголошення державного суверенітету України. Перспективи встановлення всебічних зв’язків з українським зарубіжжям.
реферат [21,3 K], добавлен 23.09.2010Поняття націоналізму та умови його розвитку на українських землях. Елементи і основна ідея українського націоналізму. Ідеї націоналізму та самостійності у творах Миколі Міхновського. Місце Дмитра Донцова в історії української політичної думки ХХ ст.
реферат [36,8 K], добавлен 12.10.2010"Діаспора" - термін, що вживається до українців, які живуть за межами України. Роздуми про походження цього терміну. Специфіка діаспорних груп, аналіз їх культурного розвитку. Сутність української діаспори як історичного і соціально-політичного явища.
контрольная работа [16,0 K], добавлен 23.09.2010Передумови і початок "тихої революції". Реформи Ж. Лесажа та загострення взаємин з федеральним центром. Становлення та еволюція франкоканадського націоналізму. Фронт визволення Квебеку та його терористичні акти під час "Жовтневої кризи" 1970 р.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 10.07.2012Причини та передумови важливості вивчення теми української міграції до Канади, ріст чисельності емігрантів на сучасному етапі. Аналіз закономірності й особливості переселення українців. Наслідки їх виїзду та оцінка можливостей повернення в Україну.
реферат [28,5 K], добавлен 20.09.2010Вплив європейської суспільно-політичної і економічної думок на українських інтелектуалів кінця XIX ст. Розгляд економічних і соціальних ідей українського націоналізму. Економічна платформа, розроблена ідеологами ОУН, формування і втілення її положень.
статья [17,0 K], добавлен 29.08.2013Аналіз історичних умов та ідейних витоків українського націоналізму в Наддніпрянській Україні. Характеристика етапів виникнення націоналістичних ідей: академічного, культурницького, політичного. Формування національної ідеї в середовищі інтелігенції.
статья [21,6 K], добавлен 27.08.2017Джерела та етапи формування української діаспори. Характеристика хвиль масового переселенського руху з України. Типологія діаспорних поселень українців, параметри і структура еміграції. Якісні зміни в складі діаспори після розвалу соціалістичного табору.
реферат [20,0 K], добавлен 23.09.2010Дослідження внеску іспанських істориків та їх колег із Великої Британії і США в історіографію громадянської війни в Іспанії. Розкриття української складової вивчення теми громадянської війни в Іспанії, оцінка можливостей її покращення та розширення.
статья [64,9 K], добавлен 11.09.2017Становление Франсиско Франко как диктатора. Политико-экономические предпосылки возникновения диктатуры в Испании. Изучение особенностей принципов правления Франко. Направления внутренней и внешней политики. Идеология и предпосылки возникновения франкизма.
курсовая работа [69,1 K], добавлен 25.04.2016Підходи до вивчення функціонування та значення Одеського порто-франко, які з'явились в українській історіографії 1920-х - середині 30-х pp. Вплив цього режиму на українське господарство зазначеної доби. Концепція О. Оглоблина щодо Одеського порто-франко.
доклад [24,4 K], добавлен 25.09.2010Биография Франсиско Франко Баамонде. Война между Испанией и Соединенными Штатами Америки (1898 год). Военная карьера Франко, неприязнь между военными метрополии и "африканистами". Значение операции под Алусемасе. Удачный брак - билет в высшее общество.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 10.08.2009Дослідження причин та наслідків української еміграції. Українська діаспора, її стан та роль у розбудові української держави. Становлення етнополітики в період існування Центральної Ради, Гетьманату. Етнополітичні аспекти української новітньої історії.
курсовая работа [72,6 K], добавлен 22.10.2010Біографія Франциско Франко, відомого під титулом Каудильйо - військового і політичного діяча Іспанії, фактичного диктатора від 1939 до 1975 року, генералісимуса. Військова кар'єра, політична діяльність під час Другої світової війни та в повоєнний час.
презентация [4,4 M], добавлен 09.01.2016Внешнеполитическая деятельность правительства Испании в период Второй Мировой Войны. Внешняя политика Испании 50-х годов. Усиление европейского направления во внешней политике Испании в 1960-70 гг. Итоги внешнеполитической деятельности Ф.Франко.
реферат [95,7 K], добавлен 23.11.2008Предмет історіографії історії України. Основні етапи розвитку історіографії історії України. Місце історіографії в системі історичних наук. Зародження знань про минуле в формі культів. Поява писемності і її значення для накопичення історичних знань.
контрольная работа [27,3 K], добавлен 28.01.2012Аналіз закономірностей, концептуальних підходів та здобутків істориків доби пізньої республіки та принципату Стародавнього Риму. Історіографічні праці Салюстія і Цезаря, доробки Тіта Лівія, Светонія і Тацита. Історіографічні джерела Стародавнього Риму.
курсовая работа [66,7 K], добавлен 14.11.2012