Озброєння давніх іранців за текстами молодшої Авести: дистанційна зброя
Аналіз молодоавестійської лексики, пов'язаної з термінологією дистанційної зброї давніх іранців - луком і стрілами. Виявлення її диференційованості. Уточнення термінів – позначення кістяних накладок на плечі лука, позиції рук при натягуванні тятиви.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.09.2020 |
| Размер файла | 30,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ОЗБРОЄННЯ ДАВНІХ ІРАНЦІВ ЗА ТЕКСТАМИ МОЛОДШОЇ АВЕСТИ: ДИСТАНЦІЙНА ЗБРОЯ
Г. Вертієнко, канд. іст. наук, наук. співроб.
Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, Київ
Vertiienko, PhD in History, Research Officer Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv
THE ARMS OF ANCIENT IRANIANS BY THE TEXTS OF YOUNG AVESTA: DISTANT WEAPON
In paper is provided the analysis of the Young Avestan lexis connected with the terminology of the distant weapon of Ancient Iranians - bow and arrows. The wide range of its differentiation is revealed. The new semantic interpretations and additions are offered to several terms: sruuf.staii- (designation of a horny shaft of an arrow); ttyraghц, aghы- (designation of bow tips); astaiiц (the position of four cubit length of bow pull); arazazi- (metaphor of an arrow); Sanuuaratan- (metaphor of a bow-string).
Keywords: Young Avesta, terminology, weapon, bow, arrows, arrowheads.
Подано аналіз молодоавестійської лексики, пов'язаної з термінологією дистанційної зброї давніх іранців - луком і стрілами. Виявлено широкий спектр її диференційованості. Запропоновано нові тлумачення й уточнення до семантики низки термінів: sruuп.staii- (позначення рогового хвостовика стріли); tiyrдqhц-, aqhь- (позначення кістяних накладок на плечі лука); astaiiц- (позиція рук при натягуванні лука в чотири ліктя); arazazi- (метафора стріли); danuuaratan- (метафора тятиви).
Ключові слова: Молодша Авеста, термінологія, зброя, лук, стріли, наконечники.
лексика іранський лук стріли
Дистанційною зброєю дальнього бою служив, насамперед, лук зі стрілами, що входив до озброєння як осілих, так і кочових іранців. Термінологія, що пов'язана із цією зброєю, і досі має низку дискусійних питань, що спонукає до повторного звернення до текстів Молодшої Авести, які зберегли відповідну лексику.
Найбільш цитованим текстом, що має стосунок до озброєння, є Відевдат 14, 9, де йдеться про лук danuuar-, форма та матеріал якого не уточнені. Натомість, коли описують вміст колчану, то зазначають кількість та матеріал наконечників, однак яких саме, у тексті не подано:
... tыiriia Яanuuare / puxцa zaлnSus / mat akana / mat drisqs aiiц.ayrдis ...
... четвертий лук, п'ятий пояс із колчаном, із тридцятьма залізними наконечниками ...
Термін aiiц.ayrдis [11, Kol. 162; 17, с. 268; 6, c. 265] має не зовсім однозначне розуміння, на що можуть вказувати інші переклади, що наводять для першої частини слова більш крихкий матеріал, наприклад, мідь [13, с. 169; 20, с. 66; 3, c. 72]. Навряд чи можна погодитись із перекладом aiiц- як бронза [8, c. 146-147]. З огляду на те, що схожий компаундний прикметник дyoagrayд характеризує наконечник зброї у Рігведи Х, 99, 6, якою Тріта подолав кабана [17, с. 268] і те, що лише залізним знаряддям можна вбити таку тварину [4, c. 141, 145146], то це спонукає до прийняття тлумачення aiiц як заліза. Відповідно, акцентуація в тексті на наконечни ках, а не на самих стрілах і спричинила відсутність терміна "стріла" в цьому контексті.
Наступний випадок вживання danuuar- зафіксовано в контексті зі стрілами (термінологію яких розглянемо нижче) у Відевдаті 17, 9 (рефрен 17, 10):
... danuuaraca isauuasca erezifiiц.parena ...
... луками і стрілами з орлиним пером ...
Іншим джерелом, що демонструє відмінну форму закінчення вищезазначеного терміна є Яшт 10, 39:
... isauuascit aлsqm erezifiiц.parena /hudaxtat haca danuuanдt/jiia.jatдqhц vazemna ...
... стріли прямують з орлиним пером, з їхніх добре-тягнутих луків, де тятиви віддача рухлива ...
Слово jiia.jatдqhц пропонувалося розуміти як прикметник "та, що швидко летить / вражає" ("von der (Bogen) getroffen, geschnellt" [11, Kol. 611; 9, c. 252]).
І.Гершевич переклав його іменником "тятива" і схожим чином його розумів У.У. Маландра [15, с. 93; 18, с. 63]. Натомість ми спробуємо розглянути його по частинах. Перша - jiia, зазвичай перекладається як "тятива" [11, Kol. 611], а наступна - jatа, можливо, є похідним від дієслова gan-, що має перекладатися як "бити" чи "ударяти" [11, Kol. 602-603; 490].
Лексема danuuar-один раз є складовою
danuuaratan- в Яшті 10, 128:
... hazapram danuuaraitinqm /astiyц gauuasnahe snSuiia jiia ...
... тисяча "струн" для лука, цебто із жил оленя тятива...
Термін danuuaratan- має такі різночитання: як danuuaraitinqm написаний лише в рукописі Pt1 (1625), у F1 (1591) він має коректури у двох голосних - danuuaratanqm. Без будь-яких виправлень цю ж саму форму, що в F1, це слово має і в B6. Рукописи P13 та H3 також мають цю форму, однак виписану як два окремих слова - danuuara tanqm. Наступні три манускрипти: E1 (1601), L18 (1672), H4 (?) зафіксували його у формі danuuaratinqm [14, с. 152].
Хр. Бартоломе для слова danuuaratay- пропонує переклад "лук" [11, Kol. 785]. Однак І. Гершевич запропонував розглядати його як двокомпонентний прикметник danuuar-tan- - "stretching, bending the bow", або як іменник "bow-stretcher". Другу основу tani- дослідник вважав епітетом до слова jiiд-, де *tan(a)-, можливо, має значення наближене до осетинського tжn - струна (музичного інструменту), що, у свою чергу, можливо, має вихідну європейську базу *ten- - "натягувати" [15, с. 137, 279-280; 1, с. 262]. Термін danuuaratay- має додаткове роз'яснення asti yц gauuasnahe snSuiia jiia, де зазначається матеріал, з якого тятиву зроблено. Ще одного разу термін тятиви вжитий у Яшті 10, 113, до якого ми повернемося далі.
На думку Хр. Бартоломе, danuuan- сходить до давньоіранського *dangu°, яке, у свою чергу, походить від дієслова dang- - "to pull" [11, Kol. 785]. М. Майрхофер надав іншу форму: *danvan, беручи до уваги давньоіндійську термінологію для визначення лука: dhвnvan-, dhвnus-. Виникнення d замість d на початку авестійського слова вчений пояснював впливом іранського дієслова dang- [19, с. 773]. Однак його етимологічні пошуки навряд чи надали втішні результати, оскільки для dhвnvan-, окрім розуміння як лук, запропоновано значення "степ, суха земля" тощо [19, с. 774].
Розглянемо терміни, які пов'язують із поняттям стріла. Лексема isu- є найбільш загальним у молодоа- вестійських текстах терміном для позначення стріли - дев'ять випадків як самостійне слово (Яшт 1, 18; Яшт 10, 24; Яшт 13, 72; Відевдат 4, 49; Відевдат 9, 46; Яшт 10, 101; Яшт 10, 39; Відевдат 17, 9; Яшт 10, 129) та чотири - як компонент слова (Яшт 14, 20; Яшт 8, 6; Яшт 10, 102; Яшт 17, 12) [11, Kol. 374]. Цей термін присутній в авестійсько-середньоперському глосарії - Frahang-T цTm 7, 336 (asta.isum) та PursisnпhS 20 (21) (isum) [11, Kol. 374; 20, с. 67].
Термін має кілька різночитань [14, с. 153], як, наприклад, у Яшті 10, 129 за найбільш раннім рукописом F1 (=E1, Pt1, K15) воно виписане як asunqm, а в В6 (=L18, P13, J10, K40, H3, 4) - як asaonqm.
Етимологія цього слова може сходити до дієслова *ais- "бажати, шукати" чи *aдs- - "швидко, стрімко рухатися, прямувати, поспішати" [7, с. 124-126], де друге ймовірніше.
Лексема isu- вживається із прикметниками, що характеризують тип оперення стріли: 1) орла (пор.: РВ VI, 75, 11), 2) стерв'ятника (хижого птаха). Наступні вказують на її стан - isus xvS9axtц ("стріла, що добре натягнута") та isaos para.padЯatц ("стріла, що далеко спрямована"). Саме із прикметником para.padЯatц У.У. Маландра пов'язує основу *pд8a-, від якої, можливо, походить осетинське fдt- - "стріла" [17, с. 275].
Окремо зосередимо увагу на найбільш дискусійному описі стріли в Яшті 10, 129:
... isunqm kahrkSsц.parnanqm/zaraniiц.zafrqm sruuп.staiiqm/astiyS aphaлna sparaYa ...
... стріли грифо-пір'яні, злато-пащі, рого-зубцеві
(хвостовики), цебто з кістяними відростками ...
У цьому тексті термін isu- охарактеризовано трьома двоскладовими якісними прикметниками, де останній має додаткове роз'яснення. Ми вважаємо, що кожен із них надає характеристику трьом окремим складовим стріли: оперенню, наконечнику та хвостовику. Спробуємо довести цю думку.
Щодо першого слова kahrkдsц.parnanqm, яке, найімовірніше, характеризує тип пташиного пера (стерв'ятника або грифа [15, с. 137, 280; 2, с. 305, прим. 2]), що надавало цим стрілам якостей власника пера.
Наступний прикметник zaraniiц-zafar- зазвичай перекладають як "золотовустий" [15, с. 137, 245, 280; 17, с. 284-285, 286, 288; 2, с. 305, прим. 2]. Стосовно нього вже проводили аналогію з Ріґведою VI, 75, 15 [17,
р.284-285, 286]. Натомість zafar- можна розуміти не лише як "вуста", а й як "пащу" [11, Kol. 1657], що може надати перекладу дещо іншого відтінку значення - "із золотою пащею" [11, Kol. 1680 ("mit goldenem Maul"); 2,
с.305, прим. 1]. Судячи з того, що Brizafan- ("із трьома
пащами") використаний при описі Змія Захаки (Ясна 9, 7-8; Яшт 5,29, 34; 14,40;15,19;19,37,47,49,50)[11,
Kol. 810-811], можна припустити, що в Яшті 10, 129 ідеться саме про зміїну пащу, яка без додаткового прикметника могла вказувати, що наконечник стріли є отруєним. Іноді перекладачі ігнорують те, що в тексті вжито метафору щодо наконечника стріли, і це слово передають просто як золоті наконечники [9, с. 339].
Третій компаундний прикметник sruuп.staiiqm [11, Kol. 1650 - 'mit hцrnernen Widerhaken' - "роговий гачок"] є найбільш дискусійним і зазвичай розуміється як характеристика наконечників, що мають шипи, як роги - "each having as barbs two (small) horns" [15, с. 137, 279-281; 17, с. 265, 284-285; 2, с. 305]. З нашого боку викликає найбільше нарікань варіант В. Соколової, яка пропонує переклад "з роговими древками" ("с роговыми древками") [9, с. 339], що вкрай сумнівно з усіх поглядів.
Наступне словосполучення asti yS aqhaлna sparaYa, найвірогідніше, служить для роз'яснення попереднього [15, с. 279], і з цієї причини aqhaлna sparaYa має бути узгодженим із sruuп.staiiqm у смисловому сенсі, що демонструє переклад І. Гершевича - "that is two sprouts made of bone" [15, с. 137] (пор.: "some of whidi have stems made of bone" [22, с. 99]).
Окремо зупинимося на різночитаннях прикметника aqhaлna. У рукописах F1, E1, Pt1, L18, K15, H3, Н4 - aphaлna. У двох пізніх манускриптах K12 і J10 - aphan [14, с. 153]. У рукописі В6 виписано aphaina. Лише в одному випадку в Ml2 (ХІХ ст.) - aiiaphaлna. Імовірно, "фантастичний" переклад В. Соколової базується саме на цій формі aiiaphaлna, яка, до речі, врахована Хр. Бартоломе [11, Kol. 156] і на цій підставі одночасно в її перекладі з'явилося співіснування двох матеріалів: "с роговыми древками, из железного прута" [9, с. 338-339]. Утім, якщо припустити, що йдеться не про наконечник, а про третій, не менш важливий компонент стріли, а саме хвостовик, то переклад стає зрозумілішим і змальовує типові хвостовики, виготовлені з рогу чи кістки, які застосовувалися з доби пізньої бронзи до XVII ст. [10, с. 28].
Як компонент, isu- присутній у слові isuua.vasma та складному іменнику xsuuiЯi.isus - "той, що має швидкі стріли" [8, c. 124, 126; 9, c. 164, прим. 3]. Останнє слово є епітетом міфічного стрільця з лука Ерехша у Яшті 8, 6. Зазвичай це словосполучення перекладають як "стрілок" [11, Kol. 563; 2, c. 252; 9, c. 164-165]. Варто звернути увагу на першу частину цього слова, прикметник xsuuaeЯa- - "швидко чи плавно рухомий", що також вживається при описі змії у Відевдаті 18, 65 (azaiiц xsuuaeЯдnhц) [11, Kol. 560-562; 17, с. 269].
Наступна лексема tiyri- теж має значення "стріла" [11, Kol. 651] і є hapax в Яшті 8, 6:
... yada tiyris mainiiauuasа /yim aphat araxsц xsuuiЯi.isus /xsuuiЯiisuuatamц airiianqm ...
... стріла, що ширяє у просторі, яку випустив Ерехш - швидкостріл, найшвидший з арійців ...
У тексті це слово пов'язано із прикметником, який можна перекласти як "та, що ширяє", і саме ti'Yri- запускає найкращий арійський стрілок. Текст Яшту 8, 6 є цікавим із приводу співіснування в ньому двох термінів, що пов'язані з поняттям стріли. Етимологія tiyri- вірогідно сходить до прикметника t^ra- - "гострий" [11, Kol. 651], тим самим більше акцентуючи увагу на вразливості знаряддя, тоді як його швидкість втілюється у так званому епітеті Ерехша. Якщо попередній термін isu- не зафіксовано в пізніших текстах, то tiyri- продовжує позначати "стрілу" в пехлевійських текстах [16, с. 83].
Звернемося до Яшту 10, 113, переклад якого пов'язують із луком, однак звичні терміни для його визначення тут відсутні і, на нашу думку, ідеться про специфіку застосування цього виду зброї:
... jiiа nauutфiiqn tiџrаqhф astaiiц.
... тятиви заскриплять по гострим (при натяганні) в чотири (ліктя) ...
Слово tiџrаqhф пропонуємо розуміти як гострі кінцівки лука, на яких закріплюється тятива. Для терміна asti-, який використаний лише в цьому тексті, було свого часу запропоновано три варіанти перекладу "1. вісник; 2. стріла; 3. міра довжини" [11, Kol. 261]. У. Маландра схильний тлумачити його як "стрілу" [17, Kol. 271], тоді як у сучасному етимологічному словнику іранських мов він має пояснення "міра довжини в чотири пальці" [7, c. 252]. Натомість, І. Гіршевич порівнює його з давн.-інд. apдstд- ('barb of an arrow') та asti- ('reaching') [15, с. 131, 265, 285]. Утім, виходячи з етимології asti- від інд.-євр. основи *astв- "чотири" [19, с. 142, 143], можемо припустити, що йдеться про позицію рук при натягуванні лука, що становить чотири лікті.
З термінологією дистанційної зброї також пов'язані два терміни, вжиті в Яшті 13, 45 і 46:
... daxtа arazazis baranffs ... daxtaiiSt parц aphuiiдt...
... натягнуті "бойовізмії"несуть ... натягнувши кістяні (плечі лука) обома руками ...
На етимології та значенні цих слів ми вже мали можливість зупинитися докладніше [5, c. 31-32]. Із цієї причини, стисло констатуємо, що arazazi- є компаундним прикметником, який є метафорою поняття стріли з буквальним значенням "бойова змія". Його перший компонент може походити від іран. основи *arzah- - "битва, бій" [11, Kol. 201, 202; 8, c. 230], а другий компонент - від іран. azi- - "змій" (пор.: 12, S. 67, Anm. ,k').
Що ж до терміну aqhы-, то У. Маландра вивів його етимологію від інд.-євр. основи *os- - "кістка" (пор. ав.
aphaиna- - "зроблений із кістки" в Яшті 10, 129 [15, с. 137, 281, Com. 129]) і на цьому підґрунті запропонував значення: "композитний лук із рогу та сухожилля" [17, с. 268-269]. О. Ніколаєв, з огляду на контекст Яшту 13, 46, надає перевагу перекладу "тятива" [21, с. 462, fn. 4]. На нашу думку, як і у випадку із вищерозглянутим tiџrаqhф, в aphы- слід бачити "плечі (композитного) лука".
Отже, тексти Молодшої Авести зберегли широкий спектр термінології для позначення дистанційної зброї та її елементів:
- лук: danuuar- (Відевдат 14, 9; 17, 9) / danuuan- (Яшт 10, 39);
- кінцівки лука: tiџrаqhф - "гострі" (Яшт 10, 113); aphы- - "кістяні" (Яшт 13, 46);
- позиція рук при натяганні лука (?): astaiiц - "(при натяганні) в чотири (ліктя)" (Яшт 10, 113).
- тятива: jiiд- (Яшт 10, 113, 128) (jiia.jatаqhф - "тятиви віддача" (Яшт 10, 39));
- метафора тятиви: danuuaratan- - "струна для лука" (Яшт 10, 128);
- стріла: isu- (Яшт 1, 18; 10, 24, 39, 101, 129; 13, 72; Відевдат 4, 49; 9, 46; 17, 9; Яшт 10, 129; як компонент: Яшт 8, 6; 10, 102; 14, 20; 17, 12); t^ri- (Яшт 8, 6);
- метафора стріли: arazazi- - "бойова змія" (Яшт 13, 45);
- складові елементи стріли - наконечники: aiiц.aYrдis - "залізні наконечники (стріл)" (Відевдат 14, 9); zaraniiц.zafrqm - "злато-пащі" (Яшт 10, 129); оперення: kahrkдsц.parnanqm - "грифо-пір'яні" (Яшт 10, 129); arazifiiц.parana - "з орлиним пером" (Відевдат 17, 9); хвостовики: sruui.staiiqm - "рого- зубцеві"; aphaлna sparaya - "із кістяними відростками" (Яшт 10, 129).
Список використаних джерел
1. Абаев В.И. Историко-этимологический словарь осетинского языка / В.И. Абаев. - Л. : "Наука", 1979. - Т. Ill. - 358 с.
2. Авеста в русских переводах (1861-1996) / гост., общ. ред., прим., справ. разд. И.В. Рака // Нева. - СПб : РХГИ, 1997. - 480 с.
3. Амбарцумян А.А. Некоторые военные реалии по материалам древнейшего фрагмента иранского эпоса "Айдагар и Зареран" ("Сказание о Зарере") / А.А. Амбарцумян // Военная археология. Оружие и военное дело в исторической и социальной перспективе: мат. Между- нар. конф. 2-5 сентября 1998 г. - СПб, 1998. - С. 69-74.
4. Вертієнко Г.В. Концепт ВЕПРЯ в молодоавестійських текстах / Г.В. Вертієнко // Мовні і концептуальні картини світу. - 2014. - Вип. 50, Ч. 1. - C.140-148.
5. Вертієнко Г.В. Що за зброя у фраваші (Яшт 13, 45-46)? / Г.В. Вертієнко // XVIII Сходознавчі читання А. Кримського: тези доп. між- нар. наук. конф., м. Київ, 17-18 жовтня 2014 р. - К., 2014. - С. 31-32.
6. Крюкова В.Ю. Зороастризм / В.Ю. Крюкова. - СПб : "Азбука- классика" ; "Петербургское востоковедение", 2005. - 288 с.
7. Расторгуева В.С. Этимологический словарь иранских языков / В.С. Расторгуева, Д.И. Эдельман. - М. : Изд. фирма "Восточная литература" РАН, 2000. - Т. I. - 327 с.
8. Расторгуева В.С. Этимологический словарь иранских языков / В.С. Расторгуева, Д.И. Эдельман. - М. : Изд. фирма "Восточная литература" РАН, 2007. - Т. III. - 493 с.
9. Соколова В.С. Авеста. Опыт морфологической транскрипции и перевод / В.С. Соколова ; подгот. мат. к изд. и ред. И.А. Смирновой. - СПб : Наука, 2005. - 544 с.
10. Черненко Е.В. Скифские лучники / Е.В. Черненко. - К. : Наукова думка, 1981. - 167 с.
11. Bartholomae Chr. Altiranisches Wцrterbuch / Christian Bartholomae. - Strassburg : Verlag von Karl J. Trьbner, 1904. - 2000 Kol.
12. Caland W. Ьber Totenverehrung bei einigen der IndoGermanischen Vцlker / W. Caland / Verhandelingen der Koninkijke Akademie van Wetenschappen. - Amsterdam, 1888. - D.17. - 79 S.
13. Darmesteter J. The Zend-Avesta / James Darmesteter. - P. I: The Vendоdвd. - Oxford: University Press & Clarendon Press, 1880. - 240 p.
14. Geldner K.F. Avesta. The Sacred Books of the Parsis / Karl Geldner. - Vol. II:Vispered and Khorda Avesta. - Stuttgart :
W. Kohlhammer, 1889. - 277 p.
15. Gershevitch I. The Avestan Hymn to Mithra / Ilya Gershevitch. - Cambridge : University Press, 1959. - 357 p.
16. MacKenzie D.N. A Concise Pahlavi Dictionary / D.N. MacKenzie. - L. ; N. Y. ; Toronto : Oxford University Press, 1986. - 236 p.
17. Malandra W.W. A glossary of terms for weapons and armor in Old Iranian / William W. Malandra // Indo-Iranian Journal. - 1973. - Vol. 15/4. - P. 264-289.
18. Malandra W.W. An Introduction to Ancient Iranian Religion. Readings from the Avesta and Achaemenid Inscriptions / William W. Malandra. - Minneapolis : University of Minnesota Press, 1983. - 195 p.
19. Mayrhofer M. Etymologisches Wцrterbuch des Altindoarischen / Manfred Mayrhofer. - Heidelberg: Carl Winter Universitдtsverlag, 1992. - Bd. I. - 812 S.
20. Modi J.J. Archery in Ancient Persia - A Few Extraordinary Feats / Jivanji Jamshedji Modi // Asiatic papers. - Bombay, 1927. - P. III. - Pp. 65-76.
21. Nikolaev A. The Germanic word for 'sword' and delocatival derivation in Proto-Indo-European / Alexander Nikolaev // Journal of Indo- European Studies. - 2009. - Vol. 37/3. - Pp. 461-488.
22. Skjжrv0 P.O. Introduction to Zoroastrianism [Online] / Prods Oktor Skjжrv0. - Harvard:S.n.,2007. -121 p. - Available from:
http://www.fas.harvard.edu/~iranian/Zoroastrianism/index.html.
References
1. ABAEV, V.I. (1979) Istoriko-Etimologicheskij slovar' osetinskogo yazyka. Vol. III. Leningrad: Nauka, Leningradskoye otdeleniye.
2. RAK, I.V. (ed.) (1997) Avesta v russkix perevodax (1861-1996). Sankt-Petersburg: Zhurnal "Neva"; RKHGI.
3. AMBARCUMYAN, A.A. (1998) Nekotorye voennye realii po materialam drevnejshego fragmenta iranskogo eposa "Aydagar i Zareran" ("Skazanie o Zarere"). In: Voennaya arxeologiya. Oruzhiye i voennoe delo v istoricheskoj i sotsial'noj perspektive. Proceedings of international conference. Sankt-Petersburg, September, 1998. Sankt-Petersburg : S.n., 69-74.
4. VERTIIENKO, H.V. (2014) Kontsept vepria v molodoavestiiskykh tekstakh. Movni i kontseptualni kartyny svitu. 50/1, 140-148.
5. VERTIIENKO, H.V. (2014) Shcho za zbroya u fravashi (Yasht 13, 45-46)? In: Proceedings of international conference "XVIII Skhodoznavchi chytannya A. Kryms'koho". Kyiv, October, 2014. Kyiv: S.n., 31-32.
6. KRYUKOVA, V.Yu. (2005) Zoroastrizm. Sankt-Petersburg: Azbuka- klassika - Peterburgskoye Vostokovedeniy.
7. RASTORGUYEVA, V.S.; EDEL'MAN, D.I. (2000) Etimologicheskij slovar' iranskix yazykov. Vol. 1. Moscow: Izdatel'skaya firma "Vostochnaya literatura" RAN.
8 RASTORGUYEVA, V.S.; EDEL'MAN, D.I. (2007) Etimologicheskij slovar' iranskix yazykov. Vol. 3. Moscow: Izdatel'skaya firma "Vostochnaya literatura" RAN.
9. SOKOLOVA, V.S. (2005) Avesta. Opyt morfologicheskoj transkripcii i perevod. Sankt-Petersburg : Nauka.
10. CHERNENKO, Ye.V. (1981) Skifskie luchniki. Kiev : Naukova dumka.
11. BARTHOLOMAE, Chr. (1904) Altiranisches Wцrterbuch. Strassburg : Verlag von Karl J. Trьbner.
12. CALAND, W. (1888) Ьber Totenverehrung bei einigen der IndoGermanischen Vцlker. Verhandeling en der Koninkijke Akademie van Wetenschappen. 17, 79.
13. DARMESTETER, J. (1880) The Zend-Avesta. Part I: The Vendоdвd. Oxford : University Press & Clarendon Press.
14. GELDNER, K.F. (1889) Avesta. The Sacred Books of the Parsis. Vol II: Vispered and Khorda Avesta. Stuttgart: W. Kohlhammer.
15. GERSHEVITCH, I. (1959) The Avestan Hymn to Mithra. Cambridge : Cambridge University Press.
16. MACKENZIE, D. N. (1986) A Concise Pahlavi Dictionary. London ; New York ; Toronto : Oxford University Press.
17. MALANDRA, W. W. (1973) A glossary of terms for weapons and armor in Old Iranian. Indo-Iranian Journal. 15/4, 264-289.
18. MALANDRA, W. W. (1983) An Introduction to Ancient Iranian Religion. Readings from the Avesta and Achaemenid Inscriptions. Minneapolis: University of Minnesota Press.
19. MAYRHOFER, M. (1992) Etymologisches Wцrterbuch des Altindoarischen. T. I. Heidelberg: Carl Winter Universitдtsverlag.
20. MODI, J. J. (1927) Archery in Ancient Persia - A Few Extraordinary Feats. Asiatic papers. III, 65-76.
21. NIkOlAeV, A. (2009) The Germanic word for 'sword' and delocatival derivation in Proto-Indo-European. Journal of Indo-European Studies. 37/3, 461-488.
22. SKJЖRV0, P.O. (2007) Introduction to Zoroastrianism [Online]
Harvard:S. n. Available from :http://www.fas.harvard.edu/~iranian/ Zoroastrianism/index.html.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика військової справи на Русі та особливості історичного розвитку соціального ладу русичів та озброєння. Оборонна зброя: броня, панцирі, шолом, щит. Наступальна зброя: мечі та кинджали, бойові сокири, списи та сулиці. Техніка на службі.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 20.05.2015Огляд зброї дальнього бою з території Буковини. Особливості військового озброєння ближнього бою та обладунок давньоруського воїна з території Сіретсько–Дністровського межиріччя. Характеристика спорядження вершника та верхового коня з території Буковини.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 01.03.2014Еволюція розвитку середньовічної зброї на території Буковини. Динаміка розвитку військової справи. Зброя ближнього бою та обладунок давньоруського воїна на території Сіретсько-Дністровського межиріччя. Спорядження та атрибути вершника та верхового коня.
курсовая работа [3,6 M], добавлен 25.02.2014Характеристика культури давніх майя. Історії формування цивілізації майя. Система державної влади і суспільний устрій. Релігійні та міфологічні уявлення. Наукові надбання. Художньо-мистецьке життя майя Стародавнє письмо та література. Музика і театр.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 20.11.2008Еволюція світоглядних уявлень та вірувань населення України в епоху палеоліту, мезоліту, неоліту, міді та бронзи. Релігійні вчення давніх народів в часи Скіфії. Дохристиянські традиції, обряди та культи жителів країни, їх розвиток і соціальна організація.
реферат [27,6 K], добавлен 08.02.2011Аналіз комплексу озброєння хліборобського населення території України, який представлений в матеріалах Трипільської культури. Типи укріплень міста й фортифікація споруд. Археологічні знахідки тогочасної зброї, історичний екскурс у військову справу.
реферат [20,3 K], добавлен 16.05.2012Особливості мистецтва виготовлення та оздоблення зброї в Стародавній Русі у ІХ-ХІ ст. Склад середньовічного озброєння та класифікації речових пам’яток. Неповторна своєрідність військової справи, що на ряд століть вперед визначить шляхи її розвитку.
статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017Міфи про маловідомий Північнопричорноморський край, аналіз свідчень давніх авторів та аналіз праць сучасних науковців. Причини грецької колонізації. Перші грецькі поселення на території України. Значення колонізації греками Північного Причорномор’я.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 07.01.2014Наукові пізнання про динозаврів та їх формування головним чином на основі вивчення скам'янілостей. Історія відкриття динозаврів. Виявлення кісток давніх ящерів на території усіх континентів. Класифікація динозаврів на травоїдних і м'ясоїдних ящерів.
реферат [7,2 M], добавлен 10.11.2010Підготовка козаків до наступального походу, порядок руху, оборонних та наступальних дій, спорядження неприступного для ворогів табору. Козацька символіка: клейноди й атрибути української державності. Озброєння козаків: гармати, рушниці, списи, шаблі.
реферат [22,5 K], добавлен 29.11.2009Передумови початку Першої світової війни. Виникнення нових видів зброї та їх вплив на стратегію і тактику ведення бойових дій. Переваги та недоліки авіації у порівнянні з іншими видами зброї. Тактична та стратегічна бомбардувальна і штурмова авіація.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 25.01.2009Балістична і крилата ракети - засоби транспортування ядерного заряду. Етапи радянсько-американських переговорів щодо ядерного роззброєння після обрання Горбачова генсеком ЦК КПРС. Підписання Договору про Стратегічні Наступальні Озброєння між СРСР і США.
дипломная работа [176,9 K], добавлен 19.10.2010Завойовницька політика династії Комнінів. Проблеми в Середземному та Адріатичному морях. Військово-адміністративна реформа Комнінів. Чисельність візантійської армії. Головні елементи озброєння візантійського солдата. Специфіка візантійських щитів.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 08.05.2011Основні історичні та архітектурні відомості про Стоунхендж. Стародавній доісторичний храм. Стоунхендж – обчислювальна машина кам’яного віку. Картина життя давніх британських мисливців і збирачів часів спорудження Стоунхенджа.
реферат [15,6 K], добавлен 29.10.2003Азіатське походження аборигенів Америки. Відкриття Америки Колумбом. Міста давніх індіанців та їх роль в утворенні державності. Розвиток імперії інків у другій половині XII ст. Специфіка становища простих общинників. Правитель ацтеків Монтесума II.
реферат [44,9 K], добавлен 01.11.2011Вивчення формування людської цивілізації на території України. Особливості розселення давніх кочових племен – кіммерійців, таврів, скіфів, сарматів. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Етногенез східних слов’ян – грецький і римський період.
реферат [26,4 K], добавлен 18.05.2010Категорія часу в граматиках давньоєгипетської, шумерської та аккадської мов. Використання однакових морфем. Конкретність та емоційне наповнення часу в культурних традиціях Давніх Єгипту і Месопотамії. Уявлення про долю та відомості про календарі.
курсовая работа [55,7 K], добавлен 20.02.2009Історія виникнення та еволюції у ранні етапи скотарства та землеробства на теренах України. Характерні риси культури лінійно-стрічкової кераміки на Волині та трипільської культури давніх хліборобів. Виділення скотарства в окрему галузь господарства.
курсовая работа [90,1 K], добавлен 13.06.2010Проблема походження германських племен як одна з ключових проблем історичного розвитку давнього населення Європи. Історія давніх германців за відомостями письмових джерел та археологічних матеріалів. Розселення германських племен на території Європи.
реферат [18,5 K], добавлен 18.05.2012Особливості Мінойської цивілізації та її культурне значення. Історично-культурна спадковість мікеньської цивілізації та її відмінність від мінойської культури. Релігійні світобачення давніх греків. Міфологічні цикли, присвячені Крито-Мікенській культурі.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 17.11.2012
