Новые штрихи к просопографическому портрету одесского ученого-историка А.Г. Готалова-Готлиба

События Второй мировой войны привели к кардинальным изменениям во всех сферах жизни советского общества, что в свою очередь привело к формированию новой генерации ученых. Не исключением стал и А. Г. Гота- лов-Готлиб, который был одним из представителей «конформистской» ветви «среднесоветской» генерации. В послевоенное время одной из новых линий идеологической составляющей общества являлось проявление повышенных требований к идейности каждого коммуниста, что выражалось в проявлении критики по отношению к себе и свои товарищам. В одной из передовиц одесской областной газеты «Большевистское знамя» отмечалось, что «Только в обстановке открытой и честной критики и самокритики воспитываются большевистские кадры - так учит нас партия Ленина - Сталина» [41].

Казалось бы, что авторитетного и уважаемого профессора А. Г. Готалова- Готлиба в почтенном возрасте (80 лет) и при влиятельных покровителях подобная участь минует, но после смерти 23 февраля 1946 г. народного комиссара просвещения РСФСР (1940-1946) и президента Академии педагогических наук РСФСР (1943-1946) В. П. Потемкина, он также стал беззащитным перед лицом политических кампаний коммунистической партии. 14 сентября 1946 г. в статье «Кафедра, оторванная от жизни» редакция газеты «Большевистское знамя» подвергла сокрушительному разгрому кафедру педагогики Одесского государственного университета. В статье утверждалось, что кафедра педагогики, которую возглавляет А. Г. Готалов-Готлиб, оторвалась от актуальных проблем, рассматривая только вопросы истории педагогики. Основные обвинения сводились к следующему: «Кафедра не поняла своей основной ведущей задачи», «отстала от растущих требований советской школы», «не занимается теоретическим обобщением школьной практики», «ушла в далекую историю». Сам профессор А. Г. Готалов-Готлиб преувеличивает влияние немецко-австрийской системы образования на славянские страны; ему неизвестны те преобразования, что там происходят в последние годы под влиянием советского опыта. Лекции А. Г. Готалова-Готлиба неудовлетворительны, он обходит вниманием указания Крупской и Макаренко [38]. Одесский ученый Д. П. Урсу верно подметил, что разоблачительная статья об А. Г. Готалове-Готлибе появилась за десять дней до публикации доклада А. А. Жданова, однако он обвинялся именно в тех грехах, с которыми следовало больше всего бороться, в антипатриотизме и преклонении перед зарубежной наукой [63]. Вышло так, что А. Г. Готалов- Готлиб стал первой жертвой начатой идеологической кампании. Используя свой опыт приспособления ко всем изменениям действующей власти, он сразу понял, откуда дует ветер, быстро переориентировался и стал патриотом и антизападником. Вместо разоблачения любезной его сердцу австро-германской школы он обрушился на педагогику... американскую. В начале следующего года университетская газета стала печатать из номера в номер обширный опус А. Г. Готалова-Готлиба под заглавием «Американський університет - одно з вогнищ реакції» [28].

В качестве заключения отметим, что А. Г. Готалов-Готлиб был одним из самых ярких представителей одесского научного сообщества 1920-х - 1950х гг. - лицом с высоким, как в то время было принято говорить, уровнем гражданского самосознания и профессионального подхода к делу. В его лице можно увидеть типичные, для ученых того периода, черты повседневной и личной жизни. Их основной составляющей в иерархии мировоззренческих ценностей была реализация идеи «служения советской власти». На примере А. Г. Гота- лов-Готлиба видно трудности, с которыми сталкивались ученые: материальнобытовые проблемы, непонимание и осуждение со стороны окружающих, ограничения карьерных возможностей. Исследования частной жизни - это, прежде всего, исследование отношений: семейных, товарищеских, профессиональных, а также мира эмоций, которые эти отношения сопровождают. Оно не ограничивается описанием быта и досуга, а выходит на уровень анализа ментальных структур определенных социальных групп. В данном случае - одесского научного сообщества.

Реконструкция биографии и выявление новых штрихов к просопографическому портрету профессора А. Г. Готалова-Готлиба заслуживают продолжения комплексного исследования.



Примечания

Автор выражает благодарность за помощь в сборе материала для написания данной статьи сотрудникам Научной библиотеки Одесского национального университета имени И. И. Мечникова - директору М. А. Подрезовой, заведующей отделом редких книг и рукописей М. В. Алексеенко, заведующей информационно-библиографическим отделом Е. С. Мурашко; сотрудникам Государственного архива Одесской области - и. о. директора Л. Г. Белоусовой, главному специалисту отдела информации, использования документов и внешних связей А. Г. Гейтан; главному научному сотруднику С. Е. Березину, старшему хранителю фондов Т. И. Сороковской и многим другим коллегам.

В статье даты до календарной реформы, проведенной СНК РСФСР согласно декрету от 26 января 1918 г., указаны по юлианскому календарю, даты после календарной реформы указаны соответственно по григорианскому календарю.

Указываемые в научной литературе даты рождения - 3 [17; 21, с. 30] и 5 [33, с. 104; 58, с. 291] января не являются правильными.

Встречаемые в научной литературе места рождения - Псков [21, с. 30; 33, с. 104; 37, с. 275; 58, с. 291] и один из населенных пунктов Подольской губернии [17; 21, с. 30; 55, с. 121] не являются правильными.

Пастор Рудольф Фальтин (1830-1918) - полное имя Эрнст Карл Рудольф Фальтин, родился в Риге, в 1852-1855 гг. изучал богословие в Дерптском (Тартуском) университете [56, с. 28].

Крымская исследовательница Т. М. Головань ошибочно указывает имя супруги А. Г. Готалова- Готлиба как «Валентина Михайловна» [23, с. 60].

Список использованных источников и литературы

Державний архів Одеської області. - Ф. 45. - Оп. 1. - Спр. 280. - 32 арк.

ДАОО. - Ф. 45. - Оп. 4. - Спр. 1867. - 290 арк.

ДАОО. - Ф. Р-1593. - Оп. 1. - Спр. 114. - 79 арк.

ДАОО. - Ф. Р-1647. - Оп. 1. - Спр. 64. - 12 арк.

Государственный архив Российской Федерации. - Ф. Р4737. - Оп. 2. - Д. 1004. - 17 л.

Одеський історико-краєзнавчий музей. - Инв. № Д--1401.

Национальный архив Республики Молдова. -- Ф. 211. -- Оп. 2. -- Д. 133. -- 39 л.

НАРМ. -- Ф. 211. -- Оп. 2. -- Д. 194. -- 13 л.

НАРМ. -- Ф. 211. -- Оп. 3. -- Д. 247. -- 111 л.

НАРМ. -- Ф. 211. -- Оп. 3. -- Д. 249. -- 91 л.

НАРМ. -- Ф. 211. -- Оп. 11. -- Д. 288. -- 17 л.

НАРМ. -- Ф. 211. -- Оп. 16. -- Д. 10. -- 35 л.

НАРМ. -- Ф. 211. -- Оп. 16. -- Д. 11. -- 25 л.

НАРМ. -- Ф. 1772. -- Оп. 7. -- Д. 237. -- 21 л.

Центральный государственный архив высших органов власти и управления Украины. -- Ф. 331. -- Оп. 2. -- Д. 184. -- 24 л.

Артемий Григорьевич Готалов-Готлиб // Зап. Одес. археол. о-ва. -- Т. 1 (34). -- 1960. -- С. 375--376.

Бачинська О. А. Готалов-Готліб Артемій Григорович / О. А. Бачинська // Енциклопедія сучасної України. -- Київ, 2006. -- Т 6 : Го--Гю. -- С. 332.

Белюков Д. А. Вклад Артура Готлиба в развитие физического воспитания в России в начале XX в. / Д. А. Белюков // Вестн. архивиста. -- 2014. -- № 4. -- С. 274--287.

Бирштейн А. Суета сует? / А. Бирштейн // Мигдаль Times. -- 1997. -- № 96--97 (21 дек.).

Боровой С. А. Г. Готалов-Готлиб / С. Боровой // Боровой С. Воспоминания. -- Москва ; Иерусалим, 1993. -- С. 345--355.

Великодна Г. В. Складний життєвий шлях Артемія Григоровича Готалова-Готліба: до 150-річчя з дня народження / Г. В. Великодна // Вісн. Одес. нац. ун-ту. Серія: Бібліотекознавство. Бібліографознавство. Книгознавство. -- 2016. -- Т. 21, вип. 1. -- С. 30--49.

Головань Т. М. Вклад А. Г Готалова-Готлиба в развитие образования в Ялте в начале ХХ в. / Т. М. Головань // Психология и педагогика на современном этапе : материалы VI Междунар. науч.-практ. конф. (Ставрополь, 2015). -- Ставрополь : Логос, 2015. -- С. 56--62.

Головань Т. М. Новаторская педагогическая деятельность А. Г. Готалова-Готлиба в Ялте в начале ХХ в. / Т. М. Головань // Проблемы соврем. пед. образования. -- 2014. -- № 2 (44).-- С. 85--92.

Гольдін Ф. Л. А. Г. Готалов-Готліб / Ф. Л. Гольдін // Укр. іст. журн. -- 1966. -- № 1. -- С. 144--145.

Гольдін Ф. Цінна спадщина: до 100-річчя А. Г Готалова-Готліба / Ф. Гольдін // За наук. кадри. -- 1966. -- 12 січ.

Гольдин Ф. Л. Научно-педагогическая деятельность А. Г. Готалова-Готлиба / Ф. Л. Гольдин // Сов. педагогика. -- 1966. -- № 12. -- С. 101--105.

Гольдин Ф. Ученый педагог А. Г. Готалов-Готлиб / Ф. Гольдин // Знамя коммунизма. -- 1966. -- 18 янв.

Готалов А. Г. Американський університет -- одно з вогнищ реакції / А. Г. Готалов // За більшов. кадри. -- 1948. -- 10 лют., 21 лют., 28 лют., 15 берез., 24 берез., 30 берез.

Готалов-Готлиб Артемий Гр. // Наука и науч. работники СССР -- Ленинград : АН СССР, 1928. -- Ч. 6 : Науч. работники СССР без Москвы и Ленинграда. -- С. 92.

Готалов-Готліб Артемій Григорович // Укр. рад. енциклопедія : в 12 т. -- 2-е вид. -- Київ, 1979. -- Т 3. -- С. 130.

Готалов-Готліб Артемій Григорович // Не забудемо, пам'ятаємо : співробітники ОНУ ім. І. І. Мечникова в роки Другої світової війни [Електронний ресурс] : інформ. вид. / гол. ред. І. М. Коваль ; відп. ред. М. О. Подрезова ; упоряд. та бібліогр. ред.: А. П. Бахчиванжи, А. С. Ложешник. -- Одеса, 2015. -- С. 297-- 298. -- Режим доступу: htpps://bit.ly/1SlourN (дата звернення: 01.06.2018). -- Назва з екрана.

Готалов-Готліб Артемій Григорович. Історик, педагог // Букач В. М. Історія Південноукр. держ. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського в особах : біогр. довід. / В. М. Букач. -- Одеса : Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського, 2005. -- С. 26.

Грєбцова І. С. Готалов-Готліб Артемій Григорович. 1866--1960 / І. С. Грєбцова, В. М. Грєбцов // Одес. історики : енциклопед. вид. -- Одеса, 2009. -- Т. 1 : Початок ХІХ -- середина ХХ ст. -- С. 104--107.

Дмитриев А. Н. Необычайная история одесского профессора: А. Г Готалов-Готлиб (1866--1960) между политикой и педагогикой / А. Н. Дмитриев // Південь України у вітчизняній історії : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 22--23 листоп. 2012 р.). -- Одеса : Астропринт, 2012. -- С. 59--64.

Історія Одеси / гол. ред. В. Н. Станко. -- Одеса : Друк, 2002. -- 560 с.

Зленко Г. Хто він, оцей А. Ґотліб? / Г Зленко // Крим. світлиця. -- 2000. -- 27 жовт. -- С. 15.

Карышковский П. О. Артемий Григорьевич Готалов-Готлиб / П. О. Карышковский // Визант. временник. -- 1962. -- Т. 21 (66). -- С. 275--276.

Кафедра, оторванная от жизни // Большевист. знамя. -- 1946. -- 14 сент.

Коваленко О. І. Погляди А. Г. Готалова-Готліба на розвиток системи народної освіти в Україні (19201924 рр.) / О. І. Коваленко // Гуманітар. вісн. Держ. вищ. навч. закладу «Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Гр. Сковороди». Серія: Педагогіка. Психологія. Філософія. - 2011. - Вип. 21. - С. 107-111.

Колесник І. Український історик і влада: від примусу до партнерства / І. Колесник // Ейдос : альм. теорії та історії іст. науки / гол. ред. В. Смолій ; відп. ред. І. Колесник. - Київ : Ін-т історії України НАН України, 2017. - Вип. 9. - С. 9-24.

Критика и самокритика - острое оружие большевистской партии // Большевист. знамя. - 1946. - 7 апр.

Левченко В. Генерації вчених-істориків та «Великий терор»: від інтелектуальної покори до репресій (на прикладі одеської корпорації гуманітаріїв) / В. Левченко // Краєзнавство. - 2017. - № 1/2. - С. 201-207.

Левченко В. В. А. Г Готалов-Готліб (1866-1960) : професійна ідентичність історика в контексті еволюції історіографічних ситуацій / В. В. Левченко // Глобальна історія, національні наративи та професія історика з перспективи теорії й практики : програма 9-го метод. семінар (Київ, 19 жовт. 2017 р.). - Київ : Ін-т історії України НАН України, 2017. - С. 3.

Левченко В. В. Генерації одеських вчених-істориків першої половини ХХ ст. : періодизація, термінологія, історія / В. В. Левченко // Вісн. Одес. іст.-краєзнав. музею. - 2016. - № 15. - С. 220-223.

Левченко В. В. Еврейская ветвь генерации профессиональной корпорации одесских историков в первой половине ХХ в. / В. В. Левченко // Евреи Европы и Ближнего Востока : традиция и современность. История, языки, литература : материалы Междунар. науч. конф. (Санкт-Петербург, 17 апр. 2016 г.) / отв. ред. М. О. Мельцин. - СПб., 2016. - С. 342-348.

Левченко В. В. Историографическая находка: отзыв профессора А. Г. Готалова-Готлиба о докторской диссертации профессора В. И. Селинова / В. В. Левченко // Південний захід. Одесика : іст.-краєзнав. наук. альм. - Одеса : Друк. дім, 2016. - Вип. 21. - С. 168-190.

Левченко В. В. Інтелектуальна біографія - ключова модель дослідження історії генерацій вчених- істориків Одеси / В. В. Левченко // Укр. біографістика = Biographistica икгаіпіса : зб. наук. пр. Ін-ту біогр. дослідж. / гол. ред. В. І. Попик. - Київ, 2016. - Вип. 14. - С. 157-176.

Левченко В. В. Коллизии Саула Борового при получении научных званий и степеней / В. В. Левченко // Евреи Европы и Ближнего Востока : традиция и современность. История, языки, литература : материалы междунар. науч. конф. (Санкт-Петербург, 22 апр. 2018 г.) / отв. ред.: М. О. Мельцин, С. Г Парижский. - СПб., 2018. - С. 176-184.

Левченко В. В. Концепція німецької педагогічної теорії й системи освіти часів Веймарської республіки в історіографічній практиці 1920-х рр. професора А. Г. Готалова-Готліба / В. В. Левченко // Україна та Німеччина: міждержавні відносини в 1918-1924 рр. : програма Міжнар. наук. конф. (Київ, Чернігів, 31 трав. - 2 черв. 2018 р.). - Київ, 2018. - С. 5.

Левченко В. В. Материалы личного архива А. Г. Готалова-Готлиба как исторический источник / В. В. Левченко // Південь України : етноіст., мов., культур. та реліг. виміри.- Херсон, 2017. - Вип. 6. - С. 190-197.

Левченко В. В. Мифы и реалии биографии профессора А. Г. Готалова-Готлиба (1866-1960) / В. В. Левченко // Стародавнє Причорномор'я / гол. ред. І. В. Немченко. - Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2018. - Вип. 12. - С. 312-319.

Левченко В. В. Наукове співтовариство одеських істориків першої половини ХХ ст. крізь призму генераційних процесів: теоретичний аспект / В. В. Левченко // Позитивізм: рефлексії щодо класичної моделі історіописання : матеріали круглого столу (Харків, 29 листоп. 2016 р.). - Харків : Апостроф, 2016. - С. 220-230.

Левченко В. В. Історія Одеського інституту народної освіти (1920-1930 рр.): позитивний досвід невдалого експерименту / В. В. Левченко ; відп. ред. В. М. Хмарський ; наук. ред. Т М. Попова. - Одеса : ТЕС, 2010. - 428 с.

Левченко В. В. «Пролетарсько-революційна» біографія одеських вчених «ранньорадянської» генерації як інтерпретація особистої участі в більшовицькому русі / В. В. Левченко // Феномен тоталітаризму, його прояви та шляхи подолання : програма 6-ї Наук.-практ. конф. (Одеса, 19-21 квіт. 2018 р.). - Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2018. - С. 6-7.

МайбородаП. А. А. Г. Готалов-Готліб на вершині адміністративної кар'єри: життя та діяльність одеського вченого в 1944--1952 рр. / П. А. Майборода // Укр. біографістика = Biographistica икгаіпіса. - 2016. - Вип. 14. - С. 116-141.

Маслов К. С. В свете незримого: жизнь и судьба А. А. Крогиуса / К. С. Маслов. - Таллинн : Изд-во Таллин. ун-та, 2014. - 560 с.

Недзвідська А. Пам'яті найстарішого. А. Г Готалов-Готліб / А. Недзвідська // За наук. кадри. - 1960. - 14 верес.

Немченко І. В. Готалов-Готліб Артемій Григорович / І. В. Немченко // Професори Одеського (Новоросійського) університету : біогр. сл. : в 4 т. - Одеса : Астропринт, 2000. - Т 2. - С. 334-336.

Приходько Г І. Оригінальна система фізичного виховання учнівської молоді А. Г Готалова-Готліба (початок XX ст.) / Г. І. Приходько // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школі. - 2011. - Вип. 14. - С. 43-53.

50 родин вселяються у будинок спеціалістів // Чорномор. комуна. - 1934. - 4 жовт.

Сухомлинська О. В. Готалов-Готліб Артемій Григорович (1866-1960) / О. В. Сухомлинська // Українська педагогіка в персоналіях : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. - Київ : Либідь, 2005. - Кн. 2 : ХХ ст. - С. 303-307.

Томазов В. В. Просопографія / В. В. Томазов // Енциклопедія історії України : у 10 т. / гол. ред. В. А. Смолій. - Київ : Наук. думка, 2012. - Т. 9 : Прил-С. - С. 40.

Урсу Д. П. Ученые Одессы - жертвы идеологических кампаний 1946-1953 годов / Д. П. Урсу // Південний захід. Одесика : іст.-краєзнав. наук. альм. - Одеса, 2010. - Вип. 10. - С. 114-173.

Халперн Д. Психология критического мышления / Д. Халперн. - СПб. : Питер, 2000. - 512 c.

Чухрій П. Дослідник, історик, педагог. А. Г. Готалов-Готліб - доктор педагогічних наук / П. Чухрій // Чорномор. комуна. - 1966. - 15 січ.

Юмашева Ю. Ю. Историография просопографии / Ю. Ю. Юмашева // Изв. Урал. гос. ун-та. - 2005. - № 39. - С. 95-127.

Ясь О. В. Біографістика / О. В. Ясь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / гол. ред. В. А. Смолій. - Київ : Наук. думка, 2003. - Т. 1 : А-В. - С. 295.

CarrE. H. What Is History? / E. H. Carr. - London ; Macmillan, 1961. - P. 123.

Gordon L. M. Attribution theory / L. M. Gordon // The Encyclopedia of Human Development. - Thousand Oaks : Sage Publications, 2006. - Vol. 1. - P. 142-144.

References

Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti [State Archives of the Odessa Region]. Fund 45, inventory 1, dossier 280, 32 p.

Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti [State Archives of the Odessa Region]. Fund 45, inventory 4, dossier 1867, 290 p.

Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti [State Archives of the Odessa Region]. Fund P-1593, inventory 1, dossier 114, 79 p.

Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti [State Archives of the Odessa Region]. Fund P-1647, inventory 1, dossier 64, 12 p.

Gosudarstvennyy arkhiv Rossiyskoy Federatsii [State Archives of the Russian Federation]. Fund P4737, inventory 2, dossier 1004, 17 p.

Odeskyi istoryko-kraieznavchyi muzei [Odesa Museum of Local History]. HHBeffrap. № ^-1401.

Natsionalnyy arkhiv Respubliki Moldova [National Archive of the Republic of Moldova]. Fund 211, inventory 2, dossier 133, 39 p.

Natsionalnyy arkhiv Respubliki Moldova [National Archive of the Republic of Moldova]. Fund 211, inventory

dossier 194, 13 p.

Natsionalnyy arkhiv Respubliki Moldova [National Archive of the Republic of Moldova]. Fund 211, inventory

dossier 247, 111 p.

Natsionalnyy arkhiv Respubliki Moldova [National Archive of the Republic of Moldova]. Fund 211, inventory 3, dossier 249, 91 p.

Natsionalnyy arkhiv Respubliki Moldova [National Archive of the Republic of Moldova]. Fund 211, inventory 11, dossier 288, 17 p.

Natsionalnyy arkhiv Respubliki Moldova [National Archive of the Republic of Moldova]. Fund 211, inventory 16, dossier 10, 35 p.

Natsionalnyy arkhiv Respubliki Moldova [National Archive of the Republic of Moldova]. Fund 211, inventory 16, dossier 11, 25 p.

Natsionalnyy arkhiv Respubliki Moldova [National Archive of the Republic of Moldova]. Fund 1772, inventory 7, dossier 237, 21 p.

Tsentralnyy gosudarstvennyy arkhiv vysshikh organov vlasti i upravleniya Ukrainy [The Central State Archive of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine]. Fund 331, inventory 2, dossier 184, 24 p.

Artemiy Grigorevich Gotalov-Gotlib [Atemy Gotalov-Gotlieb]. Zapiski Odesskogo arkheologicheskogo obshchestva [Notes of the Odessa Archaeological Society]. 1960, t. 1 (34), pp. 375-376.

Bachynska O. A. Hotalov-Hotlib Artemii Hryhorovych [Atemy Gotalov-Gotlieb]. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy [The encyclopedia of modern Ukraine]. Kyiv, 2006, t. 6, pp. 332.

Belyukov D. A. Vklad Artura Gotliba v razvitie fizicheskogo vospitaniya v Rossii v nachale XX v. [The contribution of A. Gotlieb to the development of physical education in Russia in the beginning of the 20th century]. Vestnik arkhivista [Herald of an archivist]. 2014, no 4, pp. 274-287.

Birshteyn A. Sueta suet? [Hollow vanities?]. Migdal Times [Migdal Times]. 1997, no 96-97, 21 dekabrya.

Borovoy S. A. G. Gotalov-Gotlib [A. Gotalov-Gotlieb]. Vospominaniya [Reminiscenes]. Moskva, Ierusalim, 1993, pp. 345-355.

Velykodna H. V. Skladnyi zhyttievyi shliakh Artemiia Hryhorovycha Hotalova-Hotliba: do 150-richchia z dnia narodzhennia [Hard life path of A. Gotalov-Gotlieb: to the 150th anniversary of birthday]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: bibliotekoznavstvo, bibliohrafoznavstvo, knyhoznavstvo [Odesa National University Herald. Series: library science]. 2016, t. 21, vol. 1, pp. 30-49.

Golovan T. M. Vklad A. G. Gotalova-Gotliba v razvitie obrazovaniya v Yalte v nachale XX veka [The contribution of A. Gotalov-Gotlieb to the education development in Yalta in the beginning of the 20th century]. Psikhologiya i pedagogika na sovremennom etape [Psychology and pedagogy on modern stage]. Stavropol, 2015. pp. 56-62.

Golovan T. M. Novatorskaya pedagogicheskaya deyatelnost A. G. Gotalova-Gotliba v Yalte v nachale XX veka [Innovative pedagogical activity of A. Gotalov-Gotlieb in Yalta in the beginning of the 20th century]. Problemy sovremennogo pedagogicheskogo obrazovaniya [Problems of modern pedagogical education]. 2014, no 2

, pp. 85-92.

Holdin F. L. A. H. Hotalov-Hotlib [A. Gotalov-Gotlieb]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian history journal]. 1966, no 1, pp. 144-145.

Holdin F. Tsinna spadshchyna: do 100-richchia A. H. Hotalova-Hotliba [Valuable heritage: to the 100th anniversary of A. Gotalov-Gotlieb]. Za naukovi kadry [Scientific manpower]. 1966, 12 sichnia.

Goldin F. L. Nauchno-pedagogicheskaya deyatelnost A. G. Gotalova-Gotliba [Scientific-pedagogical activities]. Sovetskayapedagogika [Sovietpedagogy]. 1966, no 12, pp. 101-105.

Goldin F. Uchenyy pedagog A. G. Gotalov-Gotlib [Scientist and educator A. Gotalov-Gotlieb]. Znamya kommunizma [The banner of communism]. 1966, 18 yanvarya.

Hotalov A. H. Amerykanskyi universytet - odno z vohnyshch reaktsii [American university is one of the centers of reaction]. Za bilshovytski kadry [About Bolshevist manpower]. 1948, 10 liutoho, 21 liutoho, 28 liutoho, 15 bereznia, 24 bereznia, 30 bereznia.

Gotalov-Gotlib Artemiy Gr. [A. Gotalov-Gotlieb]. Nauka i nauchnye rabotniki SSSR [Science and scientists of USSR]. Leningrad, 1928, part. 6, pp. 92.

Hotalov-Hotlib Artemii Hryhorovych [A. Gotalov-Gotlieb]. Ukrainska radianska entsyklopediia [Ukrainian soviet encyclopedia]. Kyiv, 1979, t. 3, pp. 130.

Hotalov-Hotlib Artemii Hryhorovych [A. Gotalov-Gotlieb]. Ne zabudemo, pamiataiemo: spivrobitnyky Odeskoho natsionalnoho universytetu imeni I. I. Mechnykova v roky Druhoi svitovoi viiny [Never forget: employees of Odesa 1.1. Mechnikov National University during World War II]. Odesa, 2015, pp. 297-298.

Bukach V. M. Hotalov-Hotlib Artemii Hryhorovych. Istoryk, pedahoh [A. Gotalov-Gotlieb. Historian and educator]. Istoriia Pivdennoukrainskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni K. D. Ushynskoho v osobakh [The history of South Ukrainian State Pedagogical University named after K. D. Ushynsky in personalities]. Odesa, 2005, pp. 26.

Hriebtsova I. S., Hriebtsov V. M. Hotalov-Hotlib Artemii Hryhorovych. 1866-1960 [A. Gotalov-Gotlieb. 1886-1960]. Odeski istoryky [Historians of Odesa]. Odesa, 2009, t. 1, pp. 104-107.

Dmitriev A. N. Neobychaynaya istoriya odesskogo professora: A. G. Gotalov-Gotlib (1866-1960) mezhdu politikoy i pedagogikoy [Unusual story of the professor from Odessa: A. Gotalov-Gotlieb between politics and pedagogy]. Pivden Ukrainy u vitchyznianii istorii [The South of Ukraine in history]. Odessa, 2012, pp. 59-64.

Istoriia Odesy [The history of Odesa]. Odesa, 2002, 560 p.

Zlenko H. Khto vin, otsei A. Gotlib? [Who is A. Gotlieb?]. Krymska svitlytsia [The Crimean chamber]. 2000, 27 zhovtnia, pp. 15.

Karyshkovskiy P. O. Artemiy Grigorevich Gotalov-Gotlib [A. Gotalov-Gotlieb]. Vizantiyskiy vremennik [Byzantine chronicle]. 1962, t. 21(66), pp. 275-276.

Kafedra, otorvannaya ot zhizni [Department detached from life]. Bolshevistskoe znamya [The banner of bolshevism]. 1946, 14 sentyabrya

Kovalenko O. I. Pohliady A. H. Hotalova-Hotliba na rozvytok systemy narodnoi osvity v Ukraini (1920-1924 rr.) [A. Gotalov-Gotlib's views on the development of the system of popular education in Ukraine (1920-1924)].

Humanitarnyi visnyk Derzhavnoho vyshchoho navchalnoho zakladu «Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hr. Skovorody». Seriia: Pedahohika. Psykholohiia. Filosofiia [Humanitarian herald of the State HigherEducation Institution “Pereyaslav-Khmelnytsky Pedagogical University named after H. Skovoroda ”. Series: Pedagogy. Psychology. Philosophy ]. 2011, vol. 21, pp. 107-111.

Kolesnyk I. Ukrainskyi istoryk i vlada: vid prymusu do partnerstva [The Ukrainian historian and the Government: from enforcement to partnership]. Eidos [Eidos]. Kyiv, 2017, vol. 9, pp. 9-24.

Kritika i samokritika - ostroe oruzhie bolshevistskoy partii [Criticism and self-criticism - incisive weapon of bolshevist party]. Bolshevistskoe znamya [The banner of bolshevism]. 1946, 7 aprelya

Levchenko V. Heneratsii vchenykh-istorykiv ta «Velykyi teror»: vid intelektualnoi pokory do represii (na prykladi odeskoi korporatsii humanitariiv) [Generations of historians and the “Great terror”: from intellectual obedience to repressions]. Kraieznavstvo [Local history]. 2017, no 1/2, pp. 201-207.

Levchenko V. V. A. H. Hotalov-Hotlib (1866-1960): profesiina identychnist istoryka v konteksti evoliutsii istoriohrafichnykh sytuatsii [A. Gotalov-Gotlieb (1886-1960): professional identity of the scientist in the context of the evolution of historiographic situations]. Hlobalna istoriia, natsionalni naratyvy ta profesiia istoryka z perspektyvy teorii y praktyky [Global history, national narratives and profession of a historian from a perspective of theory and oractice]. Kyiv 2017, pp. 3.

Levchenko V. V. Heneratsii odeskykh vchenykh-istorykiv pershoi polovyny XX st.: periodyzatsiia, terminolohiia, istoriia [Generations of the Odesa historians of the first half of 20th century: periodization, terminology and history]. Visnyk Odeskoho istoryko-kraieznavchoho muzeiu [Herald of the Odesa Museum of Local History]. 2016, no 15, pp. 220-223.

Levchenko V. V. Yevreyskaya vetv generatsii professionalnoy korporatsii odesskikh istorikov v pervoy polovine XX v. [The Jewish branch of heneration of the professional corporation of Odessa historians in the first half of th 20th century]. Yevrei Yevropy i Blizhnego Vostoka: traditsiya i sovremennost. Istoriya, yazyki, literatura [Jewish of Europe and the Middle East: traditions and modern days. History, languages and literature]. Sankt- Peterburg, 2016, pp. 342-348.

Levchenko V. V. Istoriograficheskaya nakhodka: otzyv professora A. G. Gotalova-Gotliba o doktorskoy dissertatsii professora V. I. Selinova [Historiographic find: a review of V Selinov's doctoral thesis by A. Gotalov-Gotlieb]. Pivdennyi zakhid. Odesyka [Southwest. Odesyka.]. Odesa, 2016, vol. 21, pp. 168-190.

Levchenko V. V. Intelektualna biohrafiia - kliuchova model doslidzhennia istorii heneratsii vchenykh-istorykiv Odesy [Intelectual biography - the main model of a research of the history of generations of Odesa historians]. Ukrainska biohrafistyka [Biographistica Ukrainica]. Kyiv, 2016, vol. 14, pp. 157-176.

Levchenko V. V. Kollizii Saula Borovogo pri poluchenii nauchnykh zvaniy i stepeney [Collisions of Saul Borovoy in obtaining academic degrees]. Yevrei Yevropy i Blizhnego Vostoka: traditsiya i sovremennost. Istoriya, yazyki, literatura [Jewish of Europe and the Middle East: traditions and modern days. History, languages and literature]. Sankt-Peterburg, 2018, pp. 176-184

Levchenko V. V. Kontseptsiia nimetskoi pedahohichnoi teorii y systemy osvity chasiv Veimarskoi respubliky v istoriohrafichnii praktytsi 1920-x rr. profesora A. H. Hotalova-Hotliba [The concept of the German pedagogical theory in the educational systemof the Weimar Republic in Historiographical practice]. Ukraina ta Nimechchyna: mizhderzhavni vidnosyny v 1918--1924 rr. [Ukraine and Germany: international relations in 1918-1924]. Kyiv, 2018, pp. 5.

Levchenko V. V. Materialy lichnogo arkhiva A. G. Gotalova-Gotliba kak istoricheskiy istochnik [Materials from the personal archive of A. Gotlieb as historical source]. Pivden Ukrainy: etnoistorychnyi, movnyi, kulturnyi ta relihiinyi vymiry [The South of Ukraine: ethnohistorical, language, cultural and religious dimensions]. Kherson, 2017, vol. 6, pp. 190-197.

Levchenko V. V. Mify i realii biografii professora A. G. Gotalova-Gotliba (1866-1960) [Myths and reality of A. Gotalov-Gotlieb's biography]. Starodavnie Prychornomoria [Ancient Black Sea region]. Odesa, 2018, vol. 12, pp. 312-319.

Levchenko V. V. Naukove spivtovarystvo odeskykh istorykiv pershoi polovyny XX st. kriz pryzmu heneratsiinykh protsesiv: teoretychnyi aspekt [Scientific society of Odesa historians of the first half of the 20th century]. Pozytyvizm: refleksii shchodo klasychnoi modeli istoriopysannia [Positivism: reflrctions on the classcic model of history writing]. Kharkiv, 2016, pp. 220-230.

Levchenko V. V. Istoriia Odeskoho instytutu narodnoi osvity (1920--1930 rr.): pozytyvnyi dosvid nevdaloho eksperymentu [The history of Odesa Institute of Popular Education (1920-1930): positive experience of unsuccessful experiment]. Odesa, 2010, 428 p.

Levchenko V. V. «Proletarsko-revoliutsiina» biohrafiia odeskykh vchenykh «rannoradianskoi» heneratsii yak interpretatsiia osobystoi uchasti v bilshovytskomu rusi [«Proletarian-revolutionary»biography of Odesa scientists of the «early soviet» generation as an interpretation of personal involvement in the Bolshevist movement]. Fenomen totalitaryzmu, yoho proiavy ta shliakhy podolannia [Totalitarianism phenomenon, its manifestation and ways of overcoming]. Odesa, 2018, pp. 6-7.

Maiboroda P. A. A. H. Hotalov-Hotlib na vershyni administratyvnoi kariery: zhyttia ta diialnist odeskoho vchenoho v 1944-1952 rr. [A. Gotalov-Gotlieb on the top of administrative career: life and activity of Odesa scientist in 1944-1952]. Ukrainska biohrafistyka [Biographistica Ukrainica]. 2016, vol. 14, pp. 116-141.

Maslov K. S. V svete nezrimogo: zhizn i sudba A. A. Krogiusa [In the light of invisible: life and fate of A.Krogius]. Tallinn, 2014, 560 p.

Nedzvidska A. Pamiati naistarishoho. A. H. Hotalov-Hotlib [To the memory of the oldest. A. Gotalov-Gotlieb]. Za naukovi kadry [Scientific manpower]. 1960, 14 veresnia.

Nemchenko I. V. Hotalov-Hotlib Artemii Hryhorovych [A. G. Gotalov-Gotlieb]. Profesory Odeskoho (Novorosiiskoho) universytetu [Professors of the Odesa (Novorossiya) University]. Odesa, 2000, t. 2, pp. 334336.

Prykhodko H. I. Oryhinalna systema fizychnoho vykhovannia uchnivskoi molodi A. H. Hotalova-Hotliba (pochatok XX st.) [The original system of physical education of pupils]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkoli [Pedagogy of forming a creative personality in higher school and general education school]. 2011, vol. 14, pp. 43-53.

50 rodyn vseliaiutsia u budynok spetsialistiv [50 families settling in the house of specialists]. Chornomorska komuna [Black Sea commune]. 1934, 4 zhovtnia.

Sukhomlynska O. V. Hotalov-Hotlib Artemii Hryhorovych (1866-1960) [Artemy Gotalov-Gotlieb]. Ukrainska pedahohika v personaliiakh [Ukrainian pedagogy in personalities]. Kyiv, 2005, part 2, pp. 303-307.

Tomazov V. V. Prosopohrafiia [Prosopography]. Entsyklopediia istorii Ukrainy [Encyclopedia of the history of Ukraine]. Kyiv, 2012, t. 9, pp. 40.

Ursu D. P Uchenye Odessy - zhertvy ideologicheskikh kampaniy 1946-1953 godov [The scientists of Odessa - victims of ideological campaign]. Pivdennyi zakhid. Odesyka [Southwest. Odessika]. Odesa, 2010, vol. 10, pp. 114-173.

Khalpern D. Psikhologiya kriticheskogo myshleniya [Psychology of critical thinking]. Sankt-Peterburg, 2000, 512 p.

Chukhrii P Doslidnyk, istoryk, pedahoh. A. H. Hotalov-Hotlib - doktor pedahohichnykh nauk [Researcher, historian and educator. A. Gotalov-Gotlieb - doctor of education]. Chornomorska komuna [Black Sea commune]. 1966, 15 sichnia.

Yumasheva Yu. Yu. Istoriografiya prosopografii [Historiography of prosopography]. Izvestiya Uralskogo gosudarstvennogo universiteta [Bulletin of the Ural State University]. 2005, no 39, pp. 95-127.

Yas O. V. Biohrafistyka [Biographistics]. Entsyklopediia istorii Ukrainy [Encyclopedia of the history of Ukraine]. Kyiv, 2003, pp. 295.

Carr E. H. What Is History? London, 1961, pp. 123.

Gordon L. M. Attribution theory. The Encyclopedia of Human Development. 2006. vol. 1, pp. 142-144.



Приложение «Самокритика»

к пакету документов А. Г. Готалова-Готлиба

направленных в Комитет содействия ученым СССР

22 июля 1934 г. [15, л. 10-12]

Самокритика

Партія розкрила великі дефекти радянської теоретичної педагогіки: низький її рівень з марксистсько-ленінського погляду, відірваність її від актуальних питань соціалістичного будівництва, різноманітні антимарксистські ухили та збочення, перенесення із-за кордону буржуазної контрабанди тощо. Тов[ариш] Сталін констатував таке загрозливе явище, як розрив між нечуваним в історії людства зростанням соціалістичного господарства та культури в країні Рад, з одного боку, і теоретичною думкою, з другого.

Партія розбила вщент всі «школи» і «школки», що під різними масками насаджували реакційні націоналістичні й фашистські концепції в педагогіці.

В історичних своїх постановах ЦК ВКП(б) і ЦК ВКП(б)У дали вичерпну критику радянської педагогічної науки й показали той шлях, яким ця наука повинна іти, щоб стати ведучою силою в соціалістичному будівництві.

Підходячи з такого погляду до оцінки моєї наукової діяльності, я давно вже визнав, що в цій діяльності було багато негативного. Значне місце в моїй науково-літературній продукції займає вивчення історії, теорії і системи освіти в капіталістичних країнах. Такий матеріал дуже потрібний, коли його подавати з належним марксистсько-ленінським аналізом. Але до революції я, як представник ліберальної російської педагогіки /довголітній співробітник таких органів, як «Русская школа» та т[ому] под[ібні]/, виявляв тенденцію ідеалізувати школу «демократичних» країн: Швейцарії, Норвегії та інш[их] /див[ись], наприклад, мою книгу «Народное образование в Швейцарии», 1907/. Як відомо, це було одною із форм боротьби російської радикальної інтелігенції з царським режимом, особливо в реакційну добу після 1905 р.

Благодатна гроза Жовтня знищила ці ілюзії і розплющила мені очі. Приблизно з 1922 р., під впливом та з ініціативи Я. П. Ряппо, Г Ф. Гринька і В. П. По- тьомкіна, я почав низку спроб марксистського вивчення історії, теорії та системи педагогіки. Недивно, що при дуже низькому рівні цієї наукової галузі в нашому Союзі, мої праці довго мали занадто ескізний характер, аналіз різних буржуазних концепцій був поверховим, бракувало чіткої і ясної марксистсько- ленінської критики, наслідком чого було впадання в еклектизм. Значна частина вини падає на радянську критику, яка зовсім не стояла на височині. Критик часто-густо обмежувались констатуванням моєї «колосальної ерудиції» та зупинялися на дрібницях, а основних моїх методологічних помилок вони не бачили.

Які були мої стосунки до тої групи педагогів, що, очолюючи У[країнський] Н[ауково] Д[ослідний] І[нститут] П[едагогіки], видавала себе за окрему «українську школу»? Я завжди стояв в опозиції до цієї групи. Ще на педагогічному з'їзді 1924 р. у Харкові я, як видно з протоколів /надрукованих в «Шляху освіти»/ гостро критикував генеральну лінію цієї групи: педоцентризм, дидактичну анархію замість систематизованих знань, рефлексологічний фетишизм тощо.

На дискусіях в січні-квітні 1931 р., в Харкові і в Одесі, проти моїх праць було висунуто чимало справедливих, критичних зауважень, але слід сказати, що частина моїх критиків самі хворіли тоді «шульгінізмом», а я з ним боровся.

З травня 1931 р., Н[ародний] К[омісаріат] О[світи] звільнив мене, з мого власного бажання /Наказ НКО від 16/УП 1931 № 4.16.02/ з посади професора педагогіки та дидактики, і я маю можливість цілком віддатися науковій роботі і між іншим готувати низку крупних синтетичних праць. Сподіваюсь, що мені удалося побудувати праці останніх 3 років на науці Маркса - Леніна - Сталіна.

За останні 3 роки я співробітничав в таких органах:

«Коммунистическое просвещение». Руководящий политический орган Н[ародных] Комиссариат] П[росвещения] РСФСР.

«Большая советская энциклопедия».

«За промышленные кадры».

«Фронт науки и техники».

«Педагогическое образование».

«Комуністична освіта».

«На путях к новой школе» /цей журнал ліквідовано/.

Проф. А. Готалов-Готліб [підпис]

22/ УП-1934 Одеса

Размещено на Allbest.ru

...