Напрями розвитку теоретичної електротехніки в Україні у 60-ті рр. XX ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями розвитку теоретичної електротехніки в Україні у 60-ті рр. XX ст.

Лавріненко О.В.

У статті аналізується розвиток теоретичної електротехніки в Україні у 60-ті роки ХХ ст. Автором проведено послідовний проблемно-хронологічний аналіз наукових джерел та архівних матеріалів з метою висвітлення розвитку галузевої науки в профільних академічних інститутах та спеціалізованих кафедрахВТНЗ. Також розглядається питання поетапного реформування базового навчального курсу «Теоретичні основи електротехніки», у зв'язку із нагальною потребою у підготовці висококваліфікованих інженерів для різних електротехнічних напрямів зростаючого промислового комплексу УРСР.

Ключові слова: теоретична електротехніка, Інститут електротехніки АН УРСР, Інститут електродинаміки АН УРСР, теорія квазіаналогово моделювання, теорія компенсаційних вентильних перетворювачів, підготовка кадрів вищої кваліфікації, базовий електротехнічний курс.

The article analyzes the development of theoretical electrical engineering in Ukraine in the 60s of the twentieth century. The author carried out a consistent problem-chronological analysis of scientific sources and archival materials in order to highlight the development of branch science in specialized academic institutes and specialized departments of the Higher Technical Educational Institution. The issue of phased reform of the basic training course “Theoretical Foundations of Electrical Engineering ” is also being considered, due to the urgent need to train highly qualified engineers for various electrical areas of the growing industrial complex of the USSR.

Keywords: theoretical electrical engineering, Institute of Electrical Engineering of the Academy of Sciences of the USSR, Institute of Electrodynamics of the Academy of Sciences of the USSR, theory of quasi-analogue modeling, theory of compensating valve converters, training of highly qualified personnel, theoretical foundations of electrical engineering.

В Україні розвиток електротехнічної промисловості у другій половині ХХ ст. базувався на глибоких теоретичних дослідженнях, що проводили наукові колективи Академії наук (АН) УРСР та вищих технічних навчальних закладів (ВТНЗ). Аналіз публікацій та основних історичних джерел [17-19; 23], присвячених розвитку електротехнічного напряму в Україні у цей період, дали можливість виявити базові напрями наукової діяльності, а також виокремити науково-технічні школи, які плідно працювали над рішенням важливих теоретичних задач. Слід зазначити, що період 1960-1969 рр. характеризується поглибленням та диференціацією прикладних галузевих досліджень та поступовою інтеграцією отриманих результатів у розвиток промислового комплексу УРСР.

Метою статті є послідовна історична реконструкція розвитку теоретичної електротехніки як галузевої науки та навчальної дисципліни у 60-ті рр. ХХ ст. із поглибленим вивченням особистого вкладу певних наукових шкіл та вчених, на основі опрацювання архівних матеріалів Інституту архівознавства Національної бібліотеки України (ІА НБУ) ім. В. І. Вернадського, Державного архіву м. Києва (ДАК), Державного архіву Львівської області (ДАЛО), Державного архіву Харківської області (ДАХО), наукових статей і монографій.

У 40-50 рр. ХХ ст. основні розділи теоретичної електротехніки практично сформувалися. Вже достатньо були розвинуті методи теорії коливань, удосконалені методи дослідження та розрахунку періодичних та перехідних процесів в лінійних та нелінійних електричних колах. З розвитком радіотехніки та автоматики виникли нові напрями, зокрема, створена теорія та методи дослідження довільного вигляду лінійних кіл, що складалися з чотирьохпо- люсних та багатополюсних елементів, були розроблені методи розрахунку електромагнітних полів в нелінійних середовищах за допомогою ЕОМ та спеціальних моделюючих пристроїв [18, с. 7-8].

Вже на початку 1960 рр. з обранням президентом АН УРСР академіка Б. Є. Патона розпочався новий етап розвитку академічної науки в України. Цей етап пов'язано з повним післявоєнним відновленням промисловості, її інтенсивним ростом та впровадженням нових передових технологій у виробництво. Основні риси цього етапу - це реформування та реорганізація багатьох профільних інститутів, зміна наукових напрямів діяльності та фундаменталізація переважної більшості академічних досліджень [23, с. 93-104].

Характерні реорганізаційні зміни торкнулися й профільного електротехнічного інституту - Інституту електротехніки (ІЕ) АН УРСР. Наприкінці 50-х рр. ХХ ст. основними науковими напрями інституту були перетворення і стабілізація параметрів електромагнітної енергії, оптимізація та автоматизація режимів роботи електроенергетичних систем та їх елементів, підвищення надійності та ефективності процесів електромеханічного перетворення енергії та метрологічне забезпечення в енергетиці. Розвиток цих напрямів забезпечували працівники таких структурних, науково-дослідних лабораторій ІЕ АН УРСР: теоретичної електротехніки, електроенергетичних систем, електричних машин і електроприводу та лабораторія електричних і магнітних вимірювань [2, арк. 3-6]. Враховуючи накопичений досвід працівників інституту та широкий профіль електротехнічних досліджень, керівництвом АН УРСР було поставлене завдання посилити фундаментальність науково-дослідних робіт інституту та надати новий поштовх його плідному розвитку.

Вже у травні 1962 р. науково-дослідні лабораторії ІЕ були реорганізовані у структурні відділи [5, арк. 45-47, 56]. А наприкінці 1963 р. - початку 1964 р. остаточно завершилось реформування Ін- статуту електротехніки, який отримав нову назву - Інститут електродинаміки (ІЕД) АН УРСР та новий напрямок для подальшого розвитку фундаментальних науково-дослідних робіт [23, с. 95].

Відділ теоретичної електротехніки в структурі ІЕД було реорганізовано у відділ перетворення електромагнітних процесів під керівництвом О. М. Міляха, який мав в своєму складі дві лабораторії: магнітних перетворювачів та напівпровідникових перетворювачів [6, арк. 5-7]. Роботу відділу було спрямовано на розробку теорії та принципів побудови економічних та високонадійних регульованих пристроїв для симетрування режимів роботи багатофазних систем при несиметричних навантаженнях.

Працівники лабораторії магнітних перетворювачів працювали над розробкою високонадійних малогабаритних цифрових приладів для вимірювання кількості обертів двигунів та магнітно-напівпровідниковими джерелами живлення для заряду накопичувальних конденсаторів квантових генераторів [4, арк. 2].

Також слід зауважити, що створення в структурі ІЕД відділу автоматизації динамічних процесів в електричних систем під керівництвом І. М. Сироти, призвело до стрімкого розвитку напряму з розробки теоретичних основ і методів підвищення надійності роботи електроенергетичних систем із застосуванням вже нових принципів релейного захисту та автоматичного керування [3, арк. 2].

Плідна праця видатного електротехніка Г. Є. Пухова в системі АН УРСР розпочалася ще у 1958

р. у відділі Обчислювального центру АН (з 1962 р. Інституту кібернетики АН УРСР) [1, с. 5]. Де під його безпосереднім керівництвом були проведені дослідження в галузі теорії моделювання, а саме розвинута теорія квазіаналогового моделювання, як узагальнення теорії подібності. Підсумком комплексних досліджень Г. Є. Пухова стала його монографія «Методи аналізу і синтезу квазіанало- гових електронних кіл», яка була опублікована у 1967 р. [20]. У першому розділі монографії науковець детально аналізує математичні основи розрахунку електричних кіл, у другому - послідовно розкриває базові методи аналізу електричних кіл різної схематичної структури, а вже у третьому розділі детально класифікує моделюючі кола, описує загальні методи їх побудови та розрахунку.

Важливі дослідження в галузі теоретичної електротехніки також велися у провідних вищих політехнічних інститутах УРСР: Київському політехнічному інституті (КПІ), Львівському політехнічному інституті (ЛПІ) та Харківському політехнічному інституті (ХПІ).

У 60-ті рр. ХХ ст. на кафедрі теоретичних основ електротехніки КПІ під керівництвом І. М. Чиженка формувалася потужна наукова школа в галузі силової перетворювальної техніки. Характерною рисою цієї школи були глибокі теоретичні дослідження які булі спрямовані на розробку та аналіз потужних випрямлячів, перетворювачів частоти, регуляторів змінної та випрямленої напруги з підвищеними техніко-економічними показниками, а також систем управління тиристорними перетворювальними пристроями, які забезпечували невпинну та надійну роботу. На базі кафедри була створена лабораторія компенсаційних перетворювачів і це дало змогу розширити тематику наукових досліджень кафедри за такими напрямами: розробка, дослідження та упровадження компенсаційних напівпровідникових перетворювачів з ємнісним регулюванням, розробка потужних перетворювачів для живлення електричного устаткування підприємств металургійного профілю, створення різноманітних схем перетворювачів електричного струму [10, арк. 4-6].

Вчені кафедри теоретичної та загальної електротехніки ЛПІ на чолі із М. Г. Максимовичем та С.І. Кірпатовським послідовно розвивали наукові напрями, закладені ще у повоєнні роки О. О. Хар- кевичем, Г. Є. Пуховим та Б. І. Блажкевичем. Вони продовжували удосконалювати загальну теорію чотириполюсних перетворювачів, яка дозволяла проводити глибокий аналіз різноманітних електромеханічних, електродинамічних, електростатичних та п'єзоелектричних пристроїв та систем та знайшла широке впровадження в техніці. На той час головним завданням дослідників було розробити теорію перетворювачів в такому узагальненому вигляді, щоб її висновки могли бути застосовані для багатьох технічних задач перетворення того часу [11, арк. 2-4].

Вчені кафедри ТОЕ ХПІ під керівництвом досвідченого електротехніка П. М. Єгорова у 19661968 рр. удосконалювали методи розрахунку радіального розподілу струму у проводі внутрішнього одношарового циліндричного індуктора із визначенням електричних параметрів цієї складної системи. В рамках науково-дослідної роботи були проведені експериментальні розрахунки електромагнітного поля між індуктором та спеціальною заготовкою, виконані серійні розрахунки та побудовані криві залежності токів від геометричних параметрів системи [12, с. арк.1-3]. Ці дослідження дали поштовх для подальшого розвитку на кафедрі напряму магнітоімпульсної обробки металів.

У 1965-1968 рр. стає можливою й підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації з напряму теоретична електротехніка, завдяки розширенню мережі спеціалізованих вчених рад електротехнічного профілю. Ради створювались при провідних електротехнічних центрах та кафедрах [23, с. 287288]. Спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій електротехнічного профілю розпочала свою роботу в ІЕД АН УРСР у 1965 р.

Спеціалізована докторська рада на той час працювала лише у КПІ. Захисти наукових робіт відбувалися за такими спеціальностями: теоретичні основи електротехніки, електричні машини, електроізоляційна техніка, електричні мережі та системи автоматизованого керування та регулювання в електричних системах, пристрої та прилади автоматики, перетворення видів енергії. Це була єдина у республіці вчена рада, отже діяльність її була перенавантажена. Вже у 1967 р. розпочала свою роботу розширена спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських і докторських дисертацій у ІЕД. Одною зі спеціальностей захисту наукових робіт була й теоретична електротехніка [7, арк. 3]. електротехніка інженер навчальний промисловий

Розвиток електротехнічної промисловості завжди потребував фахівців з фундаментальною підготовкою в галузі теоретичної електротехніки. Автоматизація виробництва, створення новітніх технологій, всебічне впровадження ЕОМ, окрім практичних навичок вимагали й глибоких теоретичних знань. Таким чином, відповідно до вимог електропромисловості відбувалося модернізація і базового теоретичного курсу у ВТНЗ.

Початок 60-х рр. ХХ ст. став початком всебічного переосмислення викладання дисципліни «Теоретичні основи електротехніки» (ТОЕ) викладачами на науковцями профільних електротехнічних інститутів Радянського Союзу (РС). Дискусія про зміст і викладання курсу ТОЕ розвивалася на сторінках найстарішого та найавторитетнішого журналу «Електрика» впродовж 1963-1964 рр. [8; 9; 15; 16; 21; 22].

У матеріалах та оглядах авторами та науковцями було поглиблено охарактеризовано основні проблемні моменти викладання базового теоретичного курсу при підготовці інженера-електрика, а саме - недостатня кількість годин для викладання великого теоретичного матеріалу, невикористання машинної техніки на всіх етапах вивчення курсу, слабкий зв'язок із професійним напрямом студента при вивченні ним подальших спеціалізованих курсів.

В результаті плідного та всебічного обговорення були прийняти такі заходи: спеціалізованим кафедрам ВТНЗ слід було забезпечити диференціальну спрямованість курсу ТОЕ для конкретної спеціалізації студентів, які навчаються в інституті за різними електротехнічними профілями. Наприклад, для сту- дентів-енергетиків, поглибити вивчення матеріалу стосовно розрахунку складних кіл, трифазних кіл, перехідних процесів в колах із зосередженими та розподіленими параметрами, а для студентів електронного профілю - викладання розділів для розрахунку перехідних процесів з імпульсним впливом, нелінійних кіл та теорії електромагнітного поля, зокрема, у вивченні особливостей роботи резонаторів та хвилеводів. Кафедрам слід почати використовувати можливості простих обчислювальних машин при виконанні завдань на практичних заняттях та для типових розрахунків курсу. Бажано розробити на профільних кафедрах базові теоретичні спеціальні дисципліни, які б були логічним продовження та подальшим розвитком курсу ТОЕ в спеціалізованому напряму кафедри. Також слід було обов'язково зберегти та покращити плідний зв'язок із базовим теоретичними дисциплінами у ВТНЗ на основі яких і викладався курс ТОЕ - це курси фізики та вищої математики.

З метою вдосконалення учбового процесу, впровадження принципів наукової організації праці і подальшого підвищення якості спеціалістів з вищою освітою Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти УРСР було видано наказ №30 від 05.05.1968 р. «Про організацію опорних кафедр у вузівських центрах УРСР» [13, арк. 1-3].

Опорні кафедри призначалися з числа провідних кафедр регіону, укомплектованих досвідченими та кваліфікованими викладачами. Вони створювались як центри узагальнення передового досвіду викладання загальнонаукових і загальнотехнічних дисциплін, організації навчально-виховної роботи серед студентів відповідних напрямів всіх ВТНЗ вузівського центру. На базі опорних кафедр проводились широкі обговорення навчальних програм та робочих планів профільних технічних дисциплін, зміст лекцій, практичних та лабораторних занять з урахуванням сучасного розвитку науки і техніки, особливості методик викладання відповідних дисциплін. В Харківському регіоні однією з опорних кафедр в своєму напрямі стала кафедра ТОЕ ХПІ [14, арк. 2-4].

Таким чином у 60-ті рр. ХХ ст. відбулася комплексна фундаменталізація теоретичної електротехніки як провідної галузевої науки. Саме у цей історичний період проходило становлення фундаментальних електротехнічних досліджень в академічних наукових осередках та спеціалізованих кафедрах ВТНЗ, розвивалася підготовка кадрів вищої кваліфікації з теоретичної електротехніки та відбувався процес переосмислення та переформування базового електротехнічного курсу ТОЕ, в умовах поступового зростання та плідного розвитку промислового комплексу УРСР.

Список використаних джерел

1. 2016. `100 лет со дня рождения Георгия Евгеньевича Пухова (1916-2016)' Электронное моделирование, Т.38. №4, с. 3-8.

2. `Архів Інституту архівознавства НБУ ім. В. І. Вернадского' `Годовой отчет о выполнении тематического плана научно-исследовательской работы Института электротехники АН УССР за 1959 г '. Ф. 263. Оп. 1. Спр. 276. 80 арк.

3. Там само `Годовой отчет о выполнении тематического плана научно-исследовательской работы Института Электродинамики АН УССР за 1968 г' Ф. 263. Оп. 1. Спр. 686. 168 арк.

4. Там само `Годовой отчет о выполнении научно-исследовательских, опытных, проектных и конструкторских работ Института электродинамики АН УССР за 1968 г' Ф. 263. Оп. 1. Спр. 703. 3 арк.

5. Там само `Документи про роботу О. М. Міляха у Президії АН УРСР та відділеннях технічних і фізико-ма- тематичних наук (довідки про перевірки роботи інститутів, доповіді та ін.)'Ф. 124. Оп. 1. Спр. 77. 201 арк.

6. Там само `Протоколы №1-10 заседаний Ученого совета Института электродинамики АН УССР с приложениями к ним за 1963 г.' Ф. 263. Оп. 1. Спр. 437. 186 арк.

7. Там само `Протоколы заседаний Ученого Совета Института электродинамики АН УССР за 1967 г.' Ф. 263. Оп. 1. Спр. 616. 169 арк.

8. Бессонов Л. А., 1963. `О содержании и преподавании курса «Теоретические основы электротехники»', Электричество, № 8, с. 83-85.

9. Брон О. Б., 1964. `Вопросы преподавания курса «Теоретические основы электротехники»', Электричество. №9. с. 88-89.

10. `Державний архів Києва' `Отчет о научно-исследовательской работе лабораторий кафедры теоретических основ электротехники Киевского политехнического института за 1966 г.' Ф. Р-308. Оп. 20. Спр. 11. 16 арк.

11. `Державний архів Львівської області' `Отчет о научной работе кафедры ТиОЭ за 1965 г.' Ф. Р-120. Оп. 25. Спр. 44. 10 арк.

12. `Державний архів Харківської області' `Отчет о научно-исследовательской работе кафедры ТОЭ за 1968 г.' Ф. Р-1682. Оп. 13. Спр. 2583. 3 арк.

13. Там само `Материалы по образованию опорной кафедры по общетехническим дисциплинам в г. Харькове на базе кафедры ТОЭ ХПИ за 1968 г.' Ф. Р--1682Ї Оп. Спр. 2584. 8 арк.

14. Там само `Материалы методической работы опорной кафедры Харьковского Вузовского узла 1968/1969 гг' Ф. Р-1682. Оп. 13. Спр. 2585. 10 арк.

15. Ионкин П. А., 1964. `Об улучшении электротехнического образования в высших электротехнических учебных заведениях', Электричество. 1964. №1. с 81-83.

16. Колобков Д. С., Гринберг Е. Г., 1964. `К вопросу о содержании курса теоретических основ электротехники', Электричество. №9. с. 89.

17. Меерович Э. А. и др., 1982. `Развитие электротехники и энергетики в Советских социалистических республиках'. Электричество. №12. с. 1-22.

18. Милях А. М., Кирпатовский С. И., 1967. `Из истории становления и развития теоретических основ электротехники на Украине' Теоретическая электротехника: сб. научн. тр. Львов: Издательство Львовского Университета, Вып.№3. с. 3-15.

19. Милях А. М., Чиженко И. М., Шидловский А. К. 1980. `Развитие электротехнической науки на Украине'. Техническая электродинамика. №6. с. 13-24.

20. Пухов Г. Е., 1967. `Методы анализа и синтеза ква- зианалоговых электронных цепей', Київ: Наукова думка, 568 с.

21. Сисоян Г. А., 1963. `Построение курса «Теоретические основы электротехники»', Электричество, №5, с. 74-76.

22. Страхов С. В., 1964. `Современное состояние и перспективы развития курса «Теоретические основы электротехники»', Электричество. 1964. №9. с. 86-87.

23. Тверитникова О. Є., 2017. `Електротехнічна галузь України другої половини ХХ ст.: напрями розвитку і здобутки: монографія'. Харків: ТОВ «Тім Пабліш Груп», 500 с.

24. 2016. `100 let so dnja rozMenija Georgija Evgen'evicha Puhova (1916-2016)' (100 years since the birth of Georgy Evgenievich Pukhov (1916-2016) Jelektronnoe modelirovanie, T.38. №4, s. 3-8.

25. `Arkhiv Instytutu arkhivoznavstva NBU im. V. I. Vernadskoho' `Godovoj otchet o vypolnenii tematicheskogo plana nauchno-issledovatel'skoj raboty Instituta jelektrotehniki AN USSR za 1959 g.' (The annual report on the implementation of the thematic plan of the research work of the Institute of Electrical Engineering of the Academy of Sciences of the Ukrainian SsR in 1959) F. 263. Op. 1. Spr. 276. 80 ark.

26. Tam samo `Godovoj otchet o vypolnenii temati- cheskogo plana nauchno-issledovatel'skoj raboty Instituta Jelektrodinamiki AN USSR za 1968 g.' (The annual report on the implementation of the thematic plan of research work of the Institute of Electrodynamics of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR in 1968) F. 263. Op. 1. Spr. 686. 168 ark.

27. Tam samo `Godovoj otchet o vypolnenii nauchno- issledovatel'skih, opytnyh, proektnyh i konstruktorskih rabot Instituta jelektrodinamiki AN USSR za 1968 g.' (The annual report on the implementation of research, experimental, design and construction work of the Institute of Electrodynamics of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR in 1968) F. 263. Op. 1. Spr. 703. 3 ark.

28. Tam samo `Dokumenty pro robolu O. M. Miliakha u Prezydii AN URSR ta viddilenniakh tekhnichnykh i fizyko- matematychnykh nauk (dovidky pro perevirky roboty inslytutiv, dopovidi ta in.)' (Documents about the work of OM Milyakh at the Presidium of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR and the Departments of Technical and Physical and Mathematical Sciences (certificates on inspections of work of institutes, reports, etc.) F. 124. Op. 1. Spr. 77. 201 ark.

29. Tam samo `Protokoly №1-10 zasedanij Uchenogo soveta Instituta jelektrodinamiki AN USSR s prilozhenijami k nim za 1963 g.' (Protocols No. 1-10 of the Scientific Council of the Institute of Electrodynamics of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR with their annexes for 1963) F. 263. Op. 1. Spr. 437. 186 ark.

30. Tam samo `Protokoly zasedanij Uchenogo Soveta Instituta Jelektrodinamiki AN USSR za 1967 g.' (The protocols of the meetings of the Scientific Council of the Institute of Electrodynamics of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR for 1967) F. 263. Op. 1. Spr. 616. 169 ark.

31. Bessonov L. A., 1963. `O soderzhanii i prepodavanii kursa «Teoreticheskie osnovy jelektrotehniki»' (On the content and teaching of the course «Theoretical Foundations of Electrical Engineering»), Jelektrichestvo, № 8, c. 83-85.

32. Bron O. B., 1964. `Voprosy prepodavanija kursa «Teoreticheskie osnovy jelektrotehniki»' (Questions of teaching the course “Theoretical Foundations of Electrical Engineering”), Jelektrichestvo. №9. s. 88-89.

33. `Derzhavnyi arkhiv Kyieva' `Otchet o nauchno- issledovatel'skoj rabote laboratorij kafedry teoreticheskih osnov jelektrotehniki Kievskogo politehnicheskogo instituta za 1966 g.' (Report on the research work of the laboratories of the Department of Theoretical Foundations of Electrical Engineering of the Kiev Polytechnic Institute in 1966) F. R-308. Op. 20. Spr. 11. 16 ark.

34. `Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti' `Otchet o nauchnoj rabote kafedry TiOJe za 1965 g.' (Report on the scientific work of the Department of TGEE in 1965) F. R-120. Op. 25. Spr. 44. 10 ark.

35. `Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti' `Otchet o nauchno-issledovatel'skoj rabote kafedry TOJe za 1968 g.' (Report on the research work of the Department of TFEE for 1968)F. R-1682. Op. 13. Spr. 2583. 3 ark.

36. Tam samo `Materialy po obrazovaniju opornoj kafedry po obshhetehnicheskih disciplinam v g. Har'kove na baze kafedry TOJe HPI za 1968 g.' (Materials on the formation of the support department for general technical disciplines in Kharkov on the basis of the department of TFEE KhPl for 1968) F. R-1682. Op. 13. Spr. 2584. 8 ark.

37. Tam samo `Materialy metodicheskoj raboty opornoj kafedry Har'kovskogo Vuzovskogo uzla 1968/1969 gg.' (Materials of the methodological work of the supporting department of the Kharkov university node 1968/1969) F. R-1682. Op. 13. Spr. 2585. 10 ark.

38. Ionkin P A., 1964. `Ob uluchshenii jelektro- tehnicheskogo obrazovanija v vysshih jelektro- tehnicheskih uchebnyh zavedenijah' (On the improvement of electrotechnical education in higher electrotechnical educational institutions), Jelektrichestvo. 1964. №1. s 81-83.

39. Kolobkov D. S., Grinberg E. G., 1964. `K voprosu o soderzhanii kursa teoreticheskih osnov jelektrotehniki' (On the content of the course on the Theoretical Foundations of Electrical Engineering), Jelektrichestvo. №9. s. 89.

40. Meerovich Je. A. i dr., 1982. `Razvitie jelektrotehniki i jenergetiki v Sovetskih socialisticheskih respublikah' (The development of electrical engineering and energy in the Soviet Socialist republics), Jelektrichestvo. №12. c. 1-22.

41. Miljah A. M., Kirpatovskij S. I., 1967. `Iz istorii stanovlenija i razvitija teoreticheskih osnov jelektrotehniki na Ukraine' (From the history of the formation and development of the Theoretical Foundations of Electrical Engineering in Ukraine), Teoreticheskaja jelektrotehnika: sb. nauchn. tr L'vov: Izdatel'stvo L'vovskogo Universiteta, Vyp.№3. s. 3-15.

42. Miljah A. M., Chizhenko I. M., Shidlovskij A. K. 1980. `Razvitie jelektrotehnicheskoj nauki na Ukraine' (The development of Electrical Engineering in Ukraine), Tehnicheskaja jelektrodinamika. №6. c. 13-24.

43. Puhov G. E., 1967.`Metody analiza i sinteza kvazianalogovyh jelektronnyh cepej' (Methods of analysis and synthesis of quasi analog electronic circuits), Kuv: Naukova dumka, 568 s.

44. Sisojan G.A., 1963. `Postroenie kursa «Teoreticheskie osnovy jelektrotehniki»' (Building the course “Theoretical Foundations of Electrical Engineering”), Jelektrichestvo, №5, c. 74-76.

45. Strahov S. V., 1964. `Sovremennoe sostojanie i perspektivy razvitija kursa «Teoreticheskie osnovy jelektrotehniki»' (Current status and development prospects of the course «Theoretical Foundations of Electrical Engineering»), Jelektrichestvo. 1964. №9. s. 86-87.

46. Tverytnykova O. Ye., 2017. `Elektrotekhnichna haluz Ukrainy druhoi polovyny KhKh st.: napriamy rozvytku i zdobutky: monohrafiia' (Electrotechnical industry of Ukraine of the second half of the twentieth century: directions of development and achievements: monograph). Kharkiv: TOV «Tim Pablish Hrup», 500 s.

Размещено на Allbest.ru