Поняття демографічних втрат у дослідженні Голодомору 1932-1933 роках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття демографічних втрат у дослідженні Голодомору 1932-1933 роках

Є. Кравченко

Досліджено значення терміну "демографічні втрати" при вивченні соціальних катастроф минулого. Висвітлено стан розвитку та недоліки українського термінознавства, його вплив на творення вузькоспеціальних демографічних понять. Розглянуто використання терміну демографічних втрат у середовищі вітчизняної та зарубіжної історіографії. Проаналізовано семантику поняття та головні його складові: дефіцит народжуваності, надмірна смертність та міграційні втрати. Методологія визначення втрат визнана як одна з ключових проблем у дослідженні демографічної історії Голодомору 1932-1933 рр.

Ключові слова: термінознавство, Голодомор 1932 - 1933 рр., демографічні втрати, демографія, населення, мето- дологія.

The concept of demographic losses in the holodomor studies

Ye. Kravchenko

The main purpose of the article is to analyze the use of the term "demographic losses" in the study of the destructive events consequences for the population number and structure, in particular, the Holodomor of 1932 - 1933. Research methods: comparative, logical, historical, analysis and synthesis, systematic, historical-genetic, method of historiographical image. The paper studies leading concepts of demographic terminology. It is specially noted on little-known aspects of Ukrainian terminology legacy as like Yuriy Shevelov researches. The problems of modern Ukrainian and world terminology are described.

The article reports on methodological toolkit for the creation of terms by domestic and foreign demographics. Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine has been recognized as the leading scientific center for the demographic terms creation. Special demographic terminology, including functioning and purpose of the "demographic losses" concept is considered. The article is concerned with a significant tradition of the population history. The meaning of the "demographic losses" concept for studying past social disasters is investigated. The author outlines the main components of the term: the death rate and birth deficiency. The article reveals this concept and scrutinize it critique in historiography. The semantics of the term in scientific literature and demographic dictionaries is covered. Special attention is given to replace the notion of demographic losses with similar indefinite terms: victims, deaths, deaths, etc. The use of the term in the study of the demographic history of Ukraine during the Holodomor of 1932-1933 is emphasized. Practical significance: recommended for use by authors of articles about the population history.

Keywords: terminology, Holodomor of 1932-1933, demographic losses, demography, population, methodology.

Демографічні втрати - важлива частина історіографії соціально-політичних катаклізмів. Війни, репресії, Голодомор 1932 - 1933 рр. стали предметами обрахунків декількох поколінь істориків та демографів. Особливу увагу дослідники приділяють періоду перших сталінських п'ятирічок, який негативно вплинув на демографічний розвиток населення УСРР - УРСР. Одним з найбільш дискусійних питань стала кількість демографічних втрат. Проте в складному міждисциплінарному просторі нерідко залишається поза увагою термінологічний апарат досліджень. Так доктор економічних наук, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України імені М. В. Птухи О. Гладун наводить приклади використання деякими науковцями доволі різних, не визначених понять: померлі, втрати, жертви, додаткові смерті, загиблі [5].

Аналіз джерел та літератури. Історіографічний напрям дослідження зумовлює використання широкого кола спеціальної наукової літератури. До неї можна залучити декілька критеріїв класифікації. Наприклад, поділ історіографії за рівнями: перший репрезентує власне історичні або демографічні дослідження (В. Марочко, В. Сергійчук, Я. Валлін, Ф. Месле, В. Дробижев), а до другого належить історіографія теми (В. Гудзь, Н. Араловець, М. Тольц, Ф. Геран). Також літературу можна розглядати у двох дисциплінарних площинах: термінознавчій (Ю. Шевельов, І. Кочан, Н. Маслова, К. Сегіда) та історико-демографічній (С. Кульчицький, С. Пирожков, О. Гладун, В. Романцов, Н. Левчук). Окремо слід виокремити словники (Л. Рибаковський, М. Корольов) та навчальні курси, необхідні для висвітлення стану загального і спеціального термінознавства.

Постановка завдання. Метою даної розвідки став аналіз використання терміну "демографічні втрати" під час досліджень наслідків деструктивних подій для кількості та структури населення, зокрема Голодомору 1932 - 1933 рр. Окремо поставлено декілька додаткових завдань. По-перше, вивчення сучасного стану вітчизняного термінознавства. По-друге, розгляд вузлових проблем для спеціального демографічного термінознавства, зокрема функціонування та призначення поняття "демографічні втрати".

Виклад основного матеріалу дослідження. Становлення науки про українську терміносистему відбулось до відновлення незалежності. Так історик та відомий мовознавець Юрій Шевельов висвітлював багатство термінологічних словників, появу яких зумовили визвольні змагання протягом 1917 - 1919 рр. [29, с. 112]. На сучасному етапі наука про терміни має дисциплінарне впровадження у сфері лінгвістики. Наявні окремі спеціальні курси для викладання цієї дисципліни. Одним із завдань вітчизняного термінознавства визначають уніфікацію та стандартизацію існуючої багатоманітності термінів [26]. Також лінгвісти виділяють різні типи термінологічних одиниць: прості, складні та складені; загальнонаукові і вузькоспеціальні тощо [4]. Окрім навчальних дисциплін стан сучасного термінознавства детально проаналізовано на сторінках розвідки львівської дослідниці Ірини Кочан. Об'єктом вивчення стала така проблематика: порівняння теоретичного і практичного термінознавства, хронологія розвитку термінологічних осередків, поява наукових та науково-навчальних матеріалів протягом 2000 - 2016 рр. [11, с. 94-97]. Окрім позитивних здобутків вітчизняного термінознавства І. Кочан виявила значні недоліки його розвитку. Це відсутність нового єдиного правопису, невелика кількість виданих словників та волонтерські засади термінологічних розвідок [11, с. 99-100].

Окремою сферою досліджень стала розробка термінологічних аспектів розвитку української демографії. Так розвідка вітчизняної вченої Наталі Маслової "До питання географічного трактування окремих категорій демографії" розглядає не лише специфічну сферу вітчизняного термінознавства, а й надає короткий екскурс до проблематики визначення понять. Ціллю статті є адаптація таких термінів як "демографічна ситуація" та "демографічний процес" до простору географії та геодемографії [18, с. 17]. Також дослідниця зазначає особливості творення понятійного апарату науки про населення:

"Демографія як, більшою мірою, статистичне вчення, головну увагу приділяє вивченню „закономірностей відтворення населення в суспільно-історичній зумовленості цього процесу", а це означає, в першу чергу, розгляд основних статистичних закономірностей демографічних процесів на певний момент часу для певної території" [18, с. 19].

Термінознавчі та теоретико-методологічні аспекти демографії розглядаються у локальних дослідженнях структури та процесів відтворення населення. Так колективна монографія "Демографічний розвиток харківського регіону" розкриває особливості використання таких термінів як "демографічна ситуація", "демографічна обстановка", "демографічний розвиток", "форми демографічного відтворення", "розвиток народонаселення" тощо [20, с. 11-17]. Власне населення та його стан визначається через поняття "соціогеосистеми"[20, c. 8].

Щодо розгляду впливу подій минулого на відтворення і структуру населення, то в історіографії особливо вирізняється вивчення деструктивних подій. За свідченням відомого ізраїльського історика та демографа Марка Тольца, більшість досліджень, присвячених розвитку статистики населення СРСР, фокусуються саме на 1930-х рр. [27]. Тому пов'язані з подібною проблематикою розвідки нерідко залучають до термінологічного апарату поняття втрат (кількісних, демографічних, померлих і т. д.). У рамках дослідження доцільно розглянути дві групи історіографічних джерел: словникова та інша наукова література, яка вивчає поняття демографічних втрат; історико-демографічні візії подій 1930-х рр. у СРСР і радянській Україні зокрема.

Репрезентативним прикладом сучасної термінознавчої розробки в галузі демографії може стати стаття "The Vocabulary of Demography, from its Origins to the Present Day: A Digital Exploration" французького філософа та соціолога Франсуа Герана. До однієї з головних цілей роботи автор відносить розкриття трактування тих чи інших демографічних термінів різними мовами [30, c. 497]. Джерелами дослідження став масив текстів електронного ресурсу "Google books". Зокрема щодо історичної демографії, французький соціолог зазначає збільшення вживання понять "жертви" і "вбивства" у зв'язку з вивченням наслідків двох світових воєн [30, с. 512]. На основі обробки великого масиву текстів зарубіжної науки про народонаселення, Ф. Хе- ран вказує на існування значного інтересу до проблем смертності в історичній демографії [30, с. 522]. Цю дисципліну нерідко пов'язують з "серійною" історією [30, с. 523]. Автор приходить до висновку, що сучасні дослідження історії народонаселення переходять від проблем смертності та її чинників до показників здоров'я суспільства та епідеміології [30, с. 524].

Демографічні втрати - відносно нове поняття для історіографії. Так у виданому радянськими вченими "Статистическом словаре" термін "втрати" вживається виключно щодо виробничих сил і продукції [25, с. 375]. Траплялися спроби впровадження терміну "демографічні втрати" до спеціальних словників на теренах пострадянського наукового простору. Так "Демографический понятийный словарь" визначає "людські втрати" як "смертність, обумовлену екстремальними факторами". Вони можуть бути прямими (безпосередня загибель людей) та побіжними або непрямими (втрати через порушення нормального режиму відтворення населення) [10, с. 147]. Подібне розуміння поняття нерідко зустрічається у розробках вітчизняних демографів щодо сучасного стану народонаселення України. Так монографічне дослідження колективу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України "Населення України: демографічні складові людського розвитку" виділяє втрати населення протягом ХХ ст. як етапи суспільного процесу, що безпосередньо вплинули на шлюбно-сімейні процеси [19, с. 52].

Згаданий вище Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України проводить активну практичну термінознавчу діяльність, зокрема щодо впровадження поняття "демографічні втрати" до аналітичних розробок про стан населення. Доволі репрезентативним прикладом став журнал "Демографія та соціальна економіка", друкований орган цього наукового закладу. Наприклад, багаторічний директор інституції академік Сергій Пирожков у статті "Демографічний фактор у глобальній стратегії розвитку України" використовував термінологію на кшталт "прямі (безпосередній убуток тих, хто живе)" і "опосередковані (ненароджені діти) втрати населення", а також "втрати демографічного потенціалу" [21, с. 5 - 6]. Інший дослідник інституту Леонід Черенько залучав до наукової лексики поняття "втрати людського капіталу" [28, с. 143].

Подібні визначення прямих і непрямих демографічних втрат у 2007 р. було опубліковано в "Енциклопедії сучасної України" за авторством знаного дослідника Станіслава Кульчицького [12]. Дефініція поняття також активно використовується іноземною історіографією щодо соціальних катаклізмів [31, с. 29].

Незважаючи на словникове закріплення терміну та його активну розробку головною демографічною інститу-цією країни, "демографічні втрати" не увійшли до теоретико-концептуального апарату першого підручника з іс-торичної демографії. Так посібник київського історика Володимира Романцова містить лише поняття "знижен- ння" та "зменшення" кількості населення [22, с. 58-59].

Значний науковий і суспільний інтерес до теми демографічної катастрофи 1930-х рр. на території УСРР - УРСР призвів до актуалізації термінологічної розробки та поширеного вжитку поняття "демографічні втрати". Певним проривом для історіографії питання був період радянської перебудови з його викриттям "білим плям" історії. Підрахунок кількості втрат від голодів та репресій, відкриття архівів, співпраця з зарубіжними вченими значно пожвавили інтерес до демографічних процесів Радянського Союзу. Одним з перших історіографічних фактів розкриття цієї теми став випуск збірника статей зарубіжних дослідників за редакцією В. Дробижева [9].

На думку укладачів збірника, поняття втрат населення використовується у всіх присутніх розвідках [9, c. 121]. Під час аналізу спадщини зарубіжної історіографії, висвітлено питання термінологічної плутанини за допомоги ремарки Барбари Андерсон і Браяна Сільвера. Підміна поняття "дефіцит населення" словосполученням "вимушена смертність" призводить до отримання невірних даних [9, c. 121].

Про втрати як центральне поняття історії демографічної системи СРСР 1930-х рр. свідчить ревізія радянської та пострадянської історіографії Наталею Арало- вець [1]. Подібне дослідження через десятиліття провів інший представник російської науки Євгеній Баранов, в аналізі якого присутній широкий діапазон термінології: "втрати", "загальні втрати" [2, c. 256], "прямі втрати" [2, c. 257], "дефіцит народжуваності (непрямі втрати)" [2, c. 258]. У вітчизняних історіографічних розвідках, присвячених демографії Голодомору 1932 - 1933 рр. також простежується дана термінологія. Так стаття мелітопольського історика Віктора Гудзя містить поняття "демографічні втрати", "людські втрати", "прямі втрати", "сумарні демографічні втрати", "перевищення природного рівня смертності", "дефіцит народжуваності", "кумулятивні демографічні втрати" [8, c. 264 -265].

За рівнем розробки термінологічного апарату демографічні та історичні розвідки про стан населення УРСР протягом 1930-х рр. можна умовно розподілити на декілька груп. Одна з них характеризується використанням математичного коригування переписів, детальною розробкою статево-вікової піраміди, відновленням стану смертності і народжуваності за кожним досліджуваним роком. Чітка демографічна методологія зумовлює вжи-вання цією історіографією поняття "демографічні втрати" з доволі вузькою семантикою.

Репрезентують групу в основному напрацювання Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України імені М. В. Птухи (далі Інститут - Є. К.). Так у нещодавній колективній розвідці інституції відсутність оцінки прямих і непрямих демографічних втрат виділялась як провідна проблема демографічної історії Голодомору 1932 - 1932 рр. [23, c. 15]. Причина її існування - слабка методика і обмежене коло введених до обігу джерел [23, c. 15]. Чітке визначення демографічних втрат з розподілом на прямі і непрямі присутнє у статті "Втрати міського й сільського населення України внаслідок Голодомору в 1932-1934 рр.: нові оцінки":

"Під демографічними втратами внаслідок голоду ми розуміємо різницю між реконструйованими реальними числами народжень і смертей (що зазнали впливу голоду) в 1932-1934 рр. та нормальними, гіпотетичними чис-лами народжень і смертей за умови, якби голоду не було. Таким чином, ми диференціюємо втрати населення від голоду на прямі, спричинені надмірною смертністю, та непрямі, пов'язані з дефіцитом народжень." [14, c. 90].

Такі ж поняття присутні в монографії заступника директора Інституту, доктора економічних наук Олександра Гладуна "Нариси з демографічної історії України ХХ століття" [7, c. 150]. До прямих і непрямих демографічних втрат дослідник додає міграційні, що визначені як різниця між тими хто виїхав під час катастрофи, та тими хто в'їхав [7, c. 151]. Колектив Інституту наголошував на коректному розумінні понять під час "Наукових дебатів з історичних та демографічних питань висвітлення Голодомору 1932 - 1933 рр. в Україні" у вересні 2018 року [5]. Протягом 2000-х рр. до співпраці з головною демографічною інституцією країни долучилися франузькі демографи Жак Валлін та Франц Месле, які у спільній розвідці виокремили загальні втрати, ефект втрати народжень, наслідки міграції та оцінку надмірної смертності [3, c. 8-12]. Використання понять, затверджених розробками Інституту сприйнялось частиною історіографії Голодомору 1932 - 1933 рр. Наприклад, знаний представник Holodomor studies С. Кульчицький залучав розрахунки і понятійний апарат демографів до своїх розвідок [13, c. 51].

Інша група дослідників демографічної історії Голодомору 1932 -1933 рр. оперувала розлогим колом понять для визначення демографічних втрат. Репрезентують її дослідники, що є опонентами демографічної інституції з багатьох кейсів Holodomor studies, насамперед щодо кількості демографічних втрат. Один з редакторів "Енци-клопедії Голодомору" історик Василь Марочко застосовує поняття "смертність", "кількісна динаміка населення", "померлі від наявного населення" [17, c. 67], "втрати", "зменшення народжуваності" [16, c. 34], "демографічні втрати" і "демографічні наслідки" [16, c. 38], "втрати в абсолютних цифрах" [16, c. 57]. До досліджень демо-графічного Інституту історик відноситься зі значним скепсисом, критикуючи саму методику розподілу демо-графічних втрат. Так у статті "Статистика жертв Голодомору: антропологічно-демографічний дискурс"

В. Марочко називає дещо "футуристиною фразу про методологічну основу дослідження", а поняття "«над- смертність» виглядає абстрактним" [15, c. 132]. Причина такого судження, на думку історика, була у множинності причин смертності і запереченні демографами законів формальної логіки [15, c. 132].

Широкої семантики поняттю демографічних втрат надає київський історик Володимир Сергійчук. До терміно-логічного апарату дослідника входять "жертви" [24, c. 228], "померлі", "житті" [24, c. 235], "прямі втрати" [24, c. 258]. Слід зробити уточнення, що історик визначив прямі втрати у кількості 7-10 мільйонів осіб, коли у більшості історіографії вони набагато менші (у діапазоні 2,5 - 5 млн осіб) [6]. Про неправильність методики визначення великої кількості втрат через надсмертність свідчив вже згаданий доктор економічних наук Олександр Гладун. На основі побудови статево-вікової піраміди демограф наголошує, що за такої кількості прямих втрат стався б сплеск народжуваності після Голодомору 1932 - 1933 рр.. Причина - компенсація кількості населення, щоб наздогнати цифру перепису 1939 р. [6].

Висновки. На сучасному стані історіографічної розробки демографічної історії Голодомору 1932 - 1933 рр. вузловою стала термінологічна проблематика. Вона відноситься до галузі спеціального вітчизняного терміноз- навства, що фігурує у міждисциплінарній історико- демографічній площині. Поширеним поняттям для Ho- lodomor studies є "демографічні втрати". Зазвичай його розподіляють на дві ключових частини: "прямі втрати" (перевищення рівня смертності) та "непрямі втрати" (ненароджені особи). До розробки цього поняття активно долучився Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України імені М. В. Птухи. Використання дефініції прямих і непрямих демографічних втрат присутнє у вітчизняній та зарубіжній історіографії соціальних катастроф у СРСР протягом 1930-х рр. Проте частина українських дослідників заперечують використання спеціальної демографічної термінології до подій минулого. Вони залучають до власних розвідок розлоге синонімічне коло понять, зрідка пояснюючи їх значення. Це призводить до плутань і методологічних помилок під час розрахунку демографічних втрат. Тому в подальшому існує необхідність досліджень, присвячених міждисциплінарним аспектам розвитку вітчизняної історіографії. Адже методологічні та термінологічні питання визначають найбільш дискусійні проблеми на кшталт кількості демографічних втрат від соціальних катастроф.

Список використаних джерел

1.Араловец Н. А. Потери населения советского общества в 1930-е годы: проблемы, источники, методы изучения в отечественной историографии: [Електронний ресурс] / Н. А. Араловец - Режим доступу: http://www.fedy-diary.ru/?page_id=5758

2.Баранов Е. Ю. Демографические последствия голода начала 1930-х годов в СССР (историографический аспект) / Е. Ю. Баранов // Институты развития демографической системы общества: V Уральский демографический форум: сборник материалов. - Екатеринбург: Инсти-тут экономики УрО РАН, 2014. - С. 253-2б0.

3.Валлін Я. Нова оцінка втрат населення України протягом криз 1930-х та 1940-х років / Я.Валлін, Ф. Месле, С. Адамець, С. Пирожков. // Демографія та соціальна економіка. - 2005. - №2. - С. 7-29.

4.Вступ. Термінознавство як наука. [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://vlp.com.ua/files/161526_vstup.pdf.

5.Гладун О. Дебати з історичних та демографічних питань висвітлення Голодомору 1932 - 1933 (м. Київ, 2018, 13 верес

ня) [Електронний ресурс] / О. Гладун - Режим доступу до ресурсу: https://www.facebook.com/hrec.ukraine/videos/1175207022666813/

6.Гладун О. Дискусія в Україні щодо втрат населення внаслідок Голодомору: наука чи ідеологія?: Виступ на Міжнародній науково- практичній конференції "Проблеми дослідження Голодомору у ХХІ ст.: цифри, джерела, висновки [Електронний ресурс] / О. Гладун - Режим доступу до ресурсу: http://resource.history.org.ua/cgibin/eiu/history.exe? C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=EUB&Image_file_name=book/00139 62.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=0 11.

7.Гладун О.М. Нариси з демографічної історії України ХХ століття/ О. М. Гладун, НАН України, Ін-т демограф. та соціальн. дослідж. ім. М.В. Птухи. - Київ, 2018. - 224 с.

8.Гудзь В. В. Проблема демографічних наслідків Голодомору 1932-1933 рр. в Україні у сучасній світовій історіографії/ В. В. Гудзь // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - Запоріжжя, 2015. - Вип. 43 - С. 263-268.

9.Демографические процессы в СССР: 20-80-е гг. (современня зарубежная историография): сб. статей / под ред. В. З. Дробижева. - М.: Наука, 1991. - 127 с.

10.Демографический понятийный словарь/ под ред. Л.Л. Рыбаковского / В. Н. Архангельский, А. Г. Гришанова, Р. А. Варданян и др. - Центр Социального прогнозирования Москва, 2003. - 352 с.

11.Кочан І. Українське термінознавство сьогодні. / І. Кочан. // Філологічні студії. Збірник наукових праць. - 2017. - Вип. 9. - С. 93-101.

12.Кульчицький С. В. Демографічні втрати України [Електронний ресурс] / С. В. Кульчицький // Енциклопедія сучасної України. - 2007. - Режим доступу до ресурсу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id =21468.

13.Кульчицький С. Український Голодомор: оцінка втрат / С. Кульчицький // Краєзнавство. - 2013. - № 4. - С. 37-54.

14.Левчук Н. Втрати міського й сільського населення України внаслідок Голодомору в 1932-1934 рр.: нові оцінки / Н. М. Левчук, Т. Г. Боряк, О. Воловина, О. П. Рудницький, А. Б. Ковбасюк// Український історичний журнал. - 2015. - № 4. - С. 84-112.

15.Марочко В. І. Статистика жертв Голодомору: антропологічно- демографічний дискурс / В. І. Марочко // Український історичний журнал. - 2017. - № 5. - С. 112 - 132.

16.Марочко В. Територія Голодомору 1932-1933 pp. / В. Марочко // - Київ: Вид. ПП Наталія Брехуненко, 2014. - 64 с.

17.Марочко В. Територія Голодомору в Україні / В. Марочко // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. - 2008. - Випуск 18. - С. 51-70.

18.Маслова Н. М. До питання географічного трактування окремих категорій демографії / Н. М. Маслова. // Культура народов Причерно-морья. - 2007. - № 118. - С. 17-22.

19.Населення України: демографічні складові людського розвитку / за ред. О.М. Гладуна. - Умань: Видавець "Сочінський", 2015. - 180 с.

20.Нємець Л. М. Демографічний розвиток Харківського регіону / Л. М. Нємець, К. Ю. Сегіда, К. А. Нємець. - Харків: ХНУ імені В. Н. Ка- разіна, 2012. - 199 с.

21.Пирожков С. І. Демографічний фактор у глобальній стратегії розвитку України / С. І. Пирожков. // Демографія та соціальна економіка. - 2004. - №1. - С. 5-20.

22.Романцов В. О. Історична демографія України XVIII - початку ХХІ ст (спецкурс для студентів вищих начальних закладів) / В. О. Рома-нцов. - Київ: Вид. ім. Олени Теліги, 2010. - 160 с.

23.Рудницький О. П. Демографія штучно викликаної людської катастрофи: масовий голод 1932-1933 рр. в Україні / О. П.Рудницький, Н. М. Левчук, О. Воловина, П. Є. Шевчук, Ковбасюк А. Б. // Демографія та соціальна економіка. - 2015. - № 2 (24). - С. 11-30.

24.Сергійчук В. Голодомор 1932 - 1933 років як геноцид українства / В. Сергійчук. - Вишгород: ПП Сергійчук М. І., 2016. - 320 с.

25.Статистический словарь/ гл. ред. М. А. Королев. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 623 c.

26.Стаховська Н. Ф. Конспект лекцій з дисципліни "Термінознавс- тво" для студентів напряму 6.020303 "Філологія" [Електронний ресурс] / Н. Ф. Стаховська // Дніпродзержинськ. - 2010. - Режим доступу до ресурсу: http://www.dstu.dp.ua/Portal/Data/7/12/7-12-kl50.pdf.

27.Тольц М. Тайны советской демографии: [Електронний ресурс] / М. Тольц - Режим доступу до ресурсу: http://www. demoscope.ru/weekly / 2004/017 1/analit06.php.

28.Черенько Л. М. Сучасні особливості формування рівня життя населення України / Л.М. Черенько // Демографія та соціальна економі-ка. - 2007. - № 2. - С. 140-154.

29.Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900-1941). Стан і статус / Ю. Шевельов. - Торонто: Сучасність, 1987. - 295 с.

30.Hйran F. The Vocabulary of Demography, from its Origins to the Present Day: A Digital Exploration / F. Hйran. // Population-F. - 2015. - №70(1). - С. 497-536.

31.Radivojevic B. Demographic losses of Serbia in the first world war and their long-term consequences / B. Radivojevic, G. Penev. // Economic annals. - 2014. - №203. - С. 29-54.

References

демографічний голодомор політичний

1.Aralovets, N. (n.d.). Population losses of Soviet society in the 1930s: problems, sources, methods of study in Russian historiography. Retrieved from http://www.fedy-diary.ru/?page_id=5758. [In Ukrainian].

2.Baranov, Y. Y. (2014). Demographic consequences of the famine of the early 1930s in the USSR (historiographic aspect). Institutes for the Development of the Demographic System of Society: V Ural Demographic Forum: a Collection of Materials, 253-260. [In Russian].

3.Vallin, J., Mesle, F., Adamets, S., & Pyrozhkov , S. (2005). New estimation of Ukraine population losses during the crises of the 1930s and 1940s. Demography and Social Economy, 2, 7-29. [In Ukrainian].

4.Introduction. Terminology as a science. (n.d.). Retrieved from http://vlp.com.ua/files/161526_vstup.pdf. [In Ukrainian].

5.Hladun, O. (n.d.). Debate on the historical and demographic issues of the coverage of the 1932-1933 Holodomor (Kyiv, 2018, September 13). Retrieved from https://www.facebook.com/hrec.ukraine/videos/ 1175207022666813/. [In Ukrainian].

6.Hladun, O. (n.d.). Discussion in Ukraine on Holodomor Population

Losses: Science or Ideology? Speech at the International Scientific and Practical Conference "Problems of Holodomor Research in the 21st Century: Figures, Sources, Conclusions. Retrieved from

http://resource.history.org.ua/cgibin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=E LIB&P21DBN=ELIB&Image_file _name=book/001 3962.pdf. [In Ukrainian].

7.Hladun, O. (2018). Essays on the demographic history of Ukraine of the twentieth century. Kyiv. [In Ukrainian]..

8.Gudz, V. V. (2015). The Problem of Demographic Consequences of the Holodomor of 1932-1933 in Ukraine in Contemporary World Histori-ography. Scientific Papers of the History Faculty of Zaporizhzhya National University, 43, 263-268. [In Ukrainian].

9.Drobizhev, V. Z. (Ed.). (1991). Demographic processes in the Ussr: 20-80s. (modern foreign historiography): Sat. Articles. Moscow: Nauka [In Ukrainian].

10.Arkhangelsky, V. N., Grishanov, A. G., & Vardanyan, R. A. (2003). Demographic Conceptual Dictionary (L. L. Rybakovsky, Ed.). Moscow: Center for Social Forecasting. [In Russian].

11.Kochan, I. (2017). Ukrainian terminology today. Philological Studios. Collection of Scientific Works, 9, 93-101. [In Ukrainian].

12.Kulchytskyi, S. V. (2007). Demographic losses of Ukraine. Encyclopedia of Modern Ukraine. Retrieved from http://esu.com.ua/search_ articles.php?id =21468. [In Ukrainian].

13.Kulchytskyi, S. V. (2013). The Ukrainian Holodomor: Estimation of Losses. Local History, 4, 36-54. [In Ukrainian].

14.Levchuk, N. M., Boriak, T. H., Volovyna, O., Rudnytskyi, O. P., & Kovbasiuk, A. B. (2015). Urban and rural population losses of Ukraine as a result of the Holodomor in 1932-1934: new estimates. Ukrainian Historical Journal, 4, 37-54. [In Ukrainian].

15.Marochko, V. I. (2017). Statistics of victims of the Holodomor: an anthropological and demographic discourse. Ukrainian Historical Journal, 5, 112-132. [In Ukrainian].

16.Marochko, V. I. (2014). The territory of the Holodomor 1932-1933. Kyiv: Natalia Brehunenko. [In Ukrainian].

17.Marochko, V. I. (2008). The territory of the Holodomor in Ukraine. Problems of Ukrainian History: Facts, Judgments, Searches, (18), 51-70. [In Ukrainian].

18.Maslova, N. M. (2007). Geographical interpretation of certain demography categories. Black Sea Nations Culture, 118, 17-22. [In Ukrainian].

19.Hladun, O. (Ed.). (2015). The population of Ukraine: demographic components of human development. Uman: Sochinskiy. [In Ukrainian].

20.Niemets, L. M., Sehida, K. U., & Niemets, K. A. (2012). Demographic development of Kharkiv region. Kharkiv: Karazin KhNU. [In Ukrainian].

21.Pyrozhkov, S. I. (2004). Demographic factor in Ukraine's global development strategy. Demography and Social Economy, 1, 5-20. [In Ukrainian].

22.Romantsov, V. O. (2010). Historical demography of Ukraine in the 18th - early 21st centuries (special course for university students). Kyiv: Olena Teliha Publishing House. [In Ukrainian].

23.Rudnytskyi, O. P., Levchuk, N. M., Volovyna, O., Shevchuk, P. Y., & Kovbasiuk, A. B. (2015). Demography of artificially triggered human catastrophe: mass famine of 1932-1933 in Ukraine. Demography and Social Economy, 2(24), 11-30. [In Ukrainian].

24.Serhiichuk, V. (2016). The Holodomor of 1932 - 1933 as the genocide of Ukraine. Vyshgorod: Serhiichuk M. I. [In Ukrainian].

25.Korolev, M. A. (Ed.). (2016). Statistical Dictionary. M.: Finance and statistics. [In Russian].

26.Stakhovska, N. F. (2010). Synopsis of lectures in the discipline "Terminology" for students of 6.020303 "Philology". Dniprodzerzhinsk. [In Ukrainian].

27.Tolts, M. (n.d.). Secrets of Soviet demography. Retrieved from http://www. demoscope.ru/weekly /2004/017 1/analit06.php. [In Russian].

28.Cherenko, L. M. (2007). Modern features of the standart formation standard of the Ukrainian population living. Demography and Social Economy, 2, 140-154. [In Ukrainian],

29.Shevelov, Y. (1987). Ukrainian in the first half of the twentieth century (1900-1941). State and status. Toronto: Publisher. [In Ukrainian].

30.Hйran, F. (2015). The Vocabulary of Demography, from its Origins to the Present Day: A Digital Exploration. Population-F, 70(1), 497-536.

31.Radivojevic, B., & Penev, G. (2014). Demographic losses of Serbia in the first world war and their long-term consequences. Economic An-nals, 203, 29-54.

Размещено на Allbest.ru