"Держись, казак, атаманом будешь!". Щоденник та листування з рідними випускника залізничного технікуму. 1946-1948 рр.
Аналіз щоденника та листування з рідними випускника залізничного технікуму, которий як молодий спеціаліст працював на ділянці Московсько-Київської залізниці. Історія підготовки та впровадження грошової реформи. Відміна системи карткового забезпечення.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.11.2020 |
| Размер файла | 32,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
«Держись, казак, атаманом будешь!». Щоденник та листування з рідними випускника залізничного технікуму 1946-1948 рр.
В.В. Тарасов
Анотація
Дослідження присвячене післявоєнній соціальній історії (1946-1948 рр.) в СРСР та УРСР. Автором аналізується щоденник та листування з рідними випускника залізничного технікуму, котрий як молодий спеціаліст працював на ділянці Конотопського відділення Московсько-Київської залізниці. Дослідження має джерелознавче та методологічне спрямування.
Ключові слова: післявоєнна відбудова, голод 1946-1947и рр., грошова реформа 1947 р., карткова система, соціальна історія
Аннотация
Исследование посвящено послевоенной социальной истории (1946-1948 гг.) в СССР и УССР. Автором анализируется дневник и переписка с родными выпускника железнодорожного техникума, который в качестве молодого специалиста работал на участке Конотопского отделения Московско-Киевской железной дороги. Исследование имеет источниковедческую и методологическую направленность.
Ключевые слова: послевоенное восстановление, голод 1946-1947 гг., денежная реформа 1947 г., карточная система, социальная история.
Abstract
The study focuses on the post-war social history (1946-1948) in the USSR and the Ukrainian SSR. The author analyzes the diary and family correspondence of a Railway College graduate, who worked as a young specialist in the area of Konotop branch of the Moscow-Kiev railway. The research has methodological and source-orientation.
Keywords: post-war reconstruction, the famine of 1946-1947s, the currency reform of 1947, the card system, social history
щоденник листування залізниця грршовий
Джерело, із яким ми хочемо познайомити читача, походить із сімейного архіву родини Тарасових, що зібрала та продовжує збирати Наталя Володимирівна Тарасова (1953 р.н.), молодша донька автора описуваних у документах подій. Сам факт збереження щоденника можна вважати щасливим виключенням, адже більшість подібних документів - особистих, певною мірою навіть інтимних - нищаться самими авторами або ж просто зникають у побутових поневіряннях радянських родин другої половини ХХ ст. Принаймні, подібних випадків післявоєнна радянська археографія знає чимало.
Щоденник В. Тарасов-ст. розпочав ще у 1943 р. і, вочевидь, кілька разів кидав та знову повертався до записів. Утім, на жаль, у сімейному архіві збереглася лише одна щоденникова сторінка від 4 квітня 1943 р. Натомість пропонований для публікації фрагмент є вірогідним історичним джерелом, що у своєму хронологічному просторі (від 3 вересня 1947 до 16 квітня 1948 р.) не має втрачених записів або ж пізніших втручань у текст. Окрім щоденника важливу ланку джерела складає листування В. Тарасов-ст. із рідними, що тривало паралельно із щоденниковими записами, та вносить до морфології загального документу компаративну складову - вкрай важливу, на наш погляд, для розв'язання дослідницьких завдань.
Події, зафіксовані у щоденнику, розгортаються переважно у невеличкому залізничному містечку Бахмач Чернігівської області. Напередодні війни там проживало близько 10 тис. мешканців. До 1959 р. Конотопське відділення, до якого відносилась залізнична станція Бахмач, перебувало у складі Московсько-Київської залізниці, з управлінням у Калузі. У роки війни Чернігівщина сильно постраждала від бомбардувань та воєнних дій. У складних умовах опинилась Московсько-Київська магістраль, яка з кінця листопада була повністю окупована німцями за виключенням невеличких ділянок поблизу Москви [1].
У березні 1946 р. Верховною Радою СРСР було прийнято Закон «Про П'ятирічний план відновлення та розвитку народного господарства СРСР на 1946-1950 рр.», в якому першочергово передбачалось «відновлення і розвиток важкої промисловості та залізничного транспорту» [2, с. 480]. Вже у 1947 р. залізничний транспорт остаточно мав увійти до регламентного режиму роботи.
Проте, «першочергове відновлення залізничного транспорту» не означало першочергове покрашення умов праці та побуту залізничників [3]. Як стверджує І. Мазило, власне мирне життя і побут працівників українських зал ізниць налагоджувалися повільно, оскільки «основні фінансові й матеріальні ресурси держава спрямовувала на відродження дорожнього господарства, підприємств транспорту», а відтак «швидко покращити добробут залізничників було неможливо» [4, с. 357].
Утім, у вітчизняній історіографії склалося переконання у тому, що, завдяки пріоритетності сформульованих у п'ятирічному плані завдань, працівники залізничного транспорту перебували у кращих умовах, ніж решта робітників. У нашому випадку не слід забувати, що автором щоденника є молодий спеціаліст, учорашній випускник залізничного технікуму. Відтак, для максимально об'єктивної оцінки того масиву свідчень, що можуть дати дослідникові зазначені джерела (щоденник та листування), варто відповісти на два ключових питання: 1) яку саме соціальну групу представляє автор записів; 2) у якому середовищі та в яких історичних обставинах відбуваються події, що знайшли свій відбиток у джерелі.
Загальновідомо, що восени 1946 р., коли в країні почав наростати голод, норми розподілу хліба залежали не від рівня професійності робітника або його кваліфікації, а від галузі виробництва та характеру роботи, яку працівник виконував. У межах цього правила найкраще, впродовж зазначеного часу, мали забезпечуватися робітники важкої промисловості [5, с. 121]. Випускник залізничного технікуму за нормами карткового постачання формально належав до пріоритетної категорії робітничих спеціальностей. Проте, як ми можемо переконатися із записів щоденника та листування, статус «техніка» («техник по движению и грузовой работе») автоматично не забезпечував учорашньому випускнику відповідні його кваліфікаційному розряду умови харчування та житла. Цілком ймовірно, що у випадку В. Тарасова-ст. мало місце заниження кваліфікаційного розряду, що напряму пов'язувалося із матеріальним забезпеченням працівника і було доволі поширеним явищем [6, с. 216-228]. Можна стверджувати, що подібне ставлення до випускників ФЗУ і технікумів також було достатньо типовим для повоєнного часу. Приміром, подібну практику утисків молодих спеціалістів відмічає С. Нікілєв на прикладі сільської виробничої інтелігенції [7, с. 416]. Певна напруга, яка відчувається у щоденникових записах та листах В. Тарасова-ст. стосовно «начальників», вочевидь, першочергово пов'язана саме із цим комплексом причин.
За свідченням фахівців, робота залізниці зажди вимагала цілої низки реальних вмінь і навичок, які часто просто неможливо було здобути в аудиторних умовах. Молодих спеціалістів у всі часи включали до практичної роботи підприємства поступово, що можна вважати специфічною рисою саме радянської школи підготовки залізничників. Утім, навряд чи подібні міркування могли б заспокоїти голодного та невлаштованого «молодого спеціаліста», що, за його власними словами, «чотири роки навчався, а прогодувати себе не здатен». Помітні зміни у робочому настрої в бік більш виваженої оцінки власних знань і практичних навичок, відчуваються вже у перші місяці роботи як практиканта-оператора залізничної станції восени 1947 р. та в подальшій роботі: [3 вересня 1947 р., щоденник] «...Практика идет ничего, хотя вчера не пошел на дежурство. Даю себе слово, что этого со мною больше не повторится.
Нужно добиться, что бы за эту неделю знать все, что положено знать оператору. Много конечно уж знаю, но есть еще недоделки»
[2 жовтня 1947 р.] «... Сегодня мне предложили подежурить смену вместе с Русаковой. Какая хорошая женщина! Я очень тужу сейчас, что не практиковался у нее, а у Матвеенко. Сегодня я сделал гораздо больше, нежели за все дни. Завтра мне дежурить придется самостоятельно, но я почему-то надеюсь, что этого не будет, т.к. будет оператор. Сегодняшнее мое дежурство (не совсем самостоятельное) показало, что я недостаточно подготовлен к работе оператора. Знаю работу в общих чертах, но есть много недоделок, которые сегодня постарался устранить частью. Я почему-то не особенно волнуюсь, но все- таки слишком боюсь диспетчеров и теряюсь, когда они на меня кричат. В общем, работать смогу, но только будут такие моменты, когда я буду становиться в тупик. Плохо то, что я не знаю еще расположения ст-ни и прилегающие участки. »
[5 жовтня 1947 р.] «..Мне, конечно, немного стыдно за то, что я до сего времени еще практикуюсь на оператора. Но ведь сейчас я же могу работать вполне, теперь дело зависит от Фролова».
[22 жовтня 1947 р.] «...Ровно два месяца как я приехал в Бахмач. Ровно два месяца, как я не вижу здесь хорошей жизни. ...Работа идет замечательно. Я сам почему -то удивляюсь тому, что сижу все дежурство голодный и есть особенно почему -то не хочется. И, несмотря на это, работа идет хорошо. Даже как-то и не думаешь о том, как бы пожрать. Думаешь только, как бы получше выполнить свою работу и работа эта меня очень интересует. ...Нужно будет сходить к инженеру и вызубрить посты, районы и стрелки. Теперь я точно уверен, что вполне смогу работать дежурным по станции. Конечно только с практикой... »
[23 січня 1948 р., лист брату] «... Робота идет хорошо. Сейчас вернее не работаю, а практикуюсь на ДСП. Вообще есть небольшой сдвиг в работе, оклад немного увеличится, будет примерно 600-650 р. в среднем, т.к. чистыми буду получать рублей 500. Вообщем в дальнейшем будет видно, сейчас загадывать нечего. 30 января поеду в Конотоп сдавать экзамены . »
Таким чином, характеристика соціального статусу автора, а відтак і в цілому соціально-демографічна характеристика джерела виглядатиме, на наш погляд, наступним чином: травень
- серпень 1946 р.: корпус листів до рідних, що написані студентом залізничного технікуму, який перебував в умовах виробничої практики та мав забезпечуватися відповідно до категорії «соціально вразливих робітників»; серпень 1947 р.- жовтень 1947 р.: щоденник та листи написані молодим спеціалістом - стажером оператора станції із відповідним утриманням та заробітком; листопад - грудень 1947 р.: щоденникові записи та листи, написані оператором станції; січень - лютий 1948 р. - щоденникові записи та листи до рідних, написані під час підготовки до іспитів та стажування на посаду чергового по станції; лютий-травень 1948 р. - щоденникові записи та листи до рідних, написані під час роботи на посаді чергового п о станції; червень-жовтень 1948р. - листування із рідними в статусі чергового по станції.
Не менш важливим для розуміння сутності особистої життєвої історії В. Тарасова-ст., що її так чи інакше демонструють зазначені щоденникові записи та листування, є характеристика загальних історичних обставин повоєнного часу, тогочасних умов праці та матеріально-побутового стану працівників транспорту. Насамперед, підкреслимо, що зафіксовані у джерелах події, стосуються містечкового залізничного Бахмача, оточеного аграрним «поліським морем». Наприклад, цінова політика на місцевому колгоспному ринку та специфіка постачання державних крамниць скоріше наближала умови проживання залізничників до сільських, тобто гірших за усіма показниками у 1946-1948 рр. [5, с. 121].
Ця специфіка знайшла своє віддзеркалення у матеріалах В. Тарасова-ст., що намагався якомога менше користуватися послугами ринку, а сподівання на найближче покращення матеріального становища пов'язував із покращенням саме карткового розподілу. Наприклад, у листі від 18 листопада 1948 р. він пише: «...Но ничего, получим то, чего добиваемся [карточек. - В.Т.], прекратим походы на рынок и тогда будет гораздо лучше [виділено нами. - В.Т.]. Норма карточная должна быть увеличена; 650 гр. хлеба и соответствующая жировая карточка».
Так само, у листі до рідних від 10 липня 1948 р. (тобто у той період, який на тлі голоду попереднього року взагалі можна вважати цілком благополучним) є така згадка: «В магазинах кроме хлеба ничего почти нет ни съестного, ни промтоваров. Из -за хлеба стало плоховато, но по организациям ничего [виділено нами. - В.Т.]. У нас свой ларек, т.ч. 2-1,5 кг взять можно всегда, стоит постоять минут 40 или час».
Взагалі, становище залізничників, що працювали у сільській місцевості, незалежно від того, яку ланку в рядовому складі вони посідали, у повоєнний час в умовах голоду мало чим відрізнялося від становища загальної маси голодуючих «сільських» робітників. Наприклад, як і в середовищі робітників важкої промисловості у 1946-1948 рр., під час чергових хвиль голоду, захворюваність на дистрофію ставала масовою і серед залізничників [8, с. 190; 9, с. 35]. На жаль, у нас немає відомостей по ділянці залізниці Бахмач - Конотоп, проте, певне враження про становище працівників залізниць, особливо нижчого рівня, та характер їхнього «привілейованого» становища, порівняно з рештою категорій робітників, надають документи із інших областей УРСР [9, с. 179; 10].
Ознакою безпосередньої залежності працівників залізничного транспорту від загальної державної політики у соціальній сфері, їхньої незахищеності від голодних умов побуту та праці, є наступний факт, що його наводить В. Мамяченков. Після підвищення пайкових цін 16 вересня 1946 р. та скасування для цілих груп населення нормованого забезпечення продуктами значно підвищилися ціни у робітничих їдальнях. Наприклад, до їдальні депо ст. Ховрино Жовтневої залізниці 17 вересня, наступного після нововведень дня, прийшло на дві третини менше залізничників, ніж зазвичай [11, с. 119]. Для прикладу, кілька уривків із щоденникових записів В.Тарасова, які прямо свідчать про неналежне карткове утримання, недоступність продуктів на ринках через зависокі ціни та голодування : «[8 березня 1947 р.] ...Сегодня праздник - «Женский день», но для меня этот день хуже обычного. Уже больше недели не вижу хлеба, ем один раз в сутки. Зато я учился за эту жизнь три года в техникуме! /Виділено нами. - В.Т.] И горько, и грустно подумать об этом. Я терплю только потому, что надеюсь на какое -то улучшение впереди.
[9 березня 1947 р.] ...Дядюшка пишет, что я «впечатлительный парень». Да, я с ним вполне согласен. У меня эта черта есть. Но что этому причиной? Жизнь! Жизнь сама заставляет быть впечатлительным. У меня есть терпение, но оно начинает исчезать, когда живешь такой «житухой» уже полгода. Что я видел хорошего за эти месяцы? Да, ничего! Все время недостатки в деньгах и поэтому голод.
[12 березня 1948 р.] ...Сегодня первый раз с 3/ІІІ получил 2 кг хлеба, т.к. живу сегодняшний день по пански.
[3 жовтня 1947 р., лист до матері] ...Живу «замечательно». Бюджет мой кончился окончательно, остался долг и все. Обедаю, - варю котелок картошек, а ужинаю по-разному. Вчера например, ужинал Лермонтовым, читал поэму «Мцыри». Позавчера ужинал Пушкиным. Жить, конечно, можно немного, правда трудновато, но можно. Буду ждать улучшения своей жизни, ваших денег, которые вы мне послали.
[26 жовтня 1947 р., щоденник] ...Ходили с Вовкой на базар продавать «туфли». Не продал, купил пару лепешек, творогу. ...Колька, бедняга, голодный с утра. Денег у него нет, но он виноват сам. Я считаю так, что жизнь дороже манаток, а он их почему -то жалеет. Сейчас расколол одну доску от постели и «варит» себе суп. Идет дым, в комнате нельзя сидеть. Сейчас сижу на чемодане, дым лезет в глаза, но хочется писать.Эх, жизнь наша бекова ...Да разве так можно жить. Хочется крикнуть Вороне, Котову, Норину и др. похожим на них: «Разве могут так жить советские люди!?! Что вы делаете, поганцы вы!?!»
[16 квітня 1948 р.] ...В 11.00 иду провожать Семена в армию. Хозяева что -то дуются, получки нет, денег нет, хлеба тоже нет, хочется всех послать к е[...] матери. Пусть чуть о чем-нибудь заикнуться и я смотаюсь быстро, даже быстрее чем они думают!».
Наведені документи розкривають також обставини післявоєнного голоду 1946 -1947 рр. серед залізничників, що працювали у сільській місцевості. Його найважча фаза припадає на весну-літо 1947 р. Для прикладу, саме у цей час у 15 -ти областях України фіксуються факти людожерства, які, щоправда, за даними В.Швидкого, оминули Чернігівську область [12, с. 147148], а вживання бруньок, лободи, кропиви тощо стали способом ледь не щоденного харчування.
Наприклад, щоденник В.Тарасова-ст. починається із вересня 1947 та триває до квітня 1948 р. На той час в Україні голод набув характерної нерівномірної, «хвилеподібної» динаміки [9].
Окремі обставини повсякденного життя В. Тарасова-ст. та його матеріально-побутових умов є абсолютно незрозумілими поза контекстом соціальної історії того часу. Найцікавішим прикладом цього є, на наш погляд, історія підготовки та впровадження грошової реформи 1947 р. та відміна системи карткового забезпечення.
Грошова реформа, особливо на початковому етапі, безпосередньо не позначилася на матеріально-побутовому становищі тих верств населення, що цілковито залежали від заробітної плати та не мали грошових вкладів у банках. Першочергове значення для них мало зниження ринкових цін та збільшення кількості товарів (продуктів харчування та промтоварів) у товарообігу. Наочно це стало зрозумілим ще в ході підготовки реформи восени 1946 р., коли Рада Міністрів СРСР Постановою від 16 вересня підвищила ціни продуктів карткового розподілу та дещо знизила комерційні ціни. Причому перше відчувалося набагато гостріше за друге, оскільки «майже все населення країни жило від зарплати до зарплати» [11, с. 116].
Відтак, у 1945-1946-ті рр., які можна вважати підготовчими для проведення грошової деномінації та відміни карткового розподілу товарів, позначилися передусім масовим зубожінням тих, хто як раз не мав грошових заощаджень. Залежність від розміру щомісячної заробітної платні та рівня забезпеченості продуктовими і промисловими картками відчувалася практично усіма верствами робітників, у тому числі - і залізничниками. Для значної частини робітників рівень заробітної плати у 1945-1947 рр. не відповідав навіть необхідним щоденним витратам. В. Зима пише: «Однією з комісій по перевірці скарг було встановлено, що видатки на дво- та триразове харчування в їдальні, включно із вартістю хліба, сплату за гуртожиток, спецодяг, баню у молодого робітника-одинака складали 250 крб. на місяць при умові середньої зарплатні у 200 крб.» [9, с. 41].
Оклад В. Тарасова-ст. впродовж 1947 р. коливався у розмірі 210-220 крб., яких не вистачало навіть на головне: елементарне харчування та оплату місця проживання. Відтак, не дивно, що роздумам про те, як прожити на отримані кошти, відводиться таке значне місце у щоденникових записах: « [6 вересня 1947 р.] ...Оклад положили 220 р., но думаю сходить к начальнику станции» [...]; [26 вересня 1947 р.] «..Он [начальник] совершенно не хочет понимать того, что на эти несчастные 210 р. прожить невозможно» [...]; [28 вересня 1947 р.] «...Зарплату получил, но такую «большую», от которой мне стало даже немного не хорошо (75 рублей за полмесяца). Нужно было, конечно, спросить, почему так мало, но было много народу, да я об этом в тот момент и не думал. Вовке должен 57р. Поэтому не выдержал и смалодушничал, написал маме письмо с просьбой о помощи. [...].
[5 січня 1948 р.] «Эти дни хлеба ни разу не получал. Зарплаты до сих пор нет. Сегодня хозяйка сварила последнюю крупу, поел и теперь, очевидно, до зарплаты. В общем, сегодня настроение было упадшее. Держаться и терпеть нет никакой возможности. Я не знаю, что я буду делать, если не получу завтра зарплаты. Семен уехал домой, - может быть привезет что-нибудь. Зарплаты мне конечно не хватит. Отдам хозяину 120 р. и останется рублей 70- 80, на которые нужно будет жить до 20 числа, т.е. 15 дней» [...]».
Варто звернути увагу на те, що усі працевлаштування В. Тарасова-ст., не важливо як практиканта чи штатного працівника, - неодмінно супроводжувалися «картковими» проблемами. Ось кілька прикладів з періоду проходження практики на Конотопській дільниці Московсько-Київської залізниці влітку-восени 1946 р.: « [Бахмач, 28 травня 1946 р.]...В столовую еще тоже пока не ходим, т.к. нет еще карточек и сидим на том, что есть в чемодане. Прожитых 4 дня дают себя уже знать, но это все пока, а в будущем надеемся зажить по настоящему».
[Бахмач, 9 червня 1946 р.] «...Наверное с нашими «карточными богами» произошло что-то не то. Вы понимаете, вот уже 9 число, а приехали 27 числа и в течении этого срока мы получили только пятидневный талон. Ходили каждый день к разным начальникам (чтобы они пропали), просили, молили, ругались и все бесполезно. И вот наконец нынче соблаговолили дать и то в уменьшенной норме. А для того, чтобы выдать норму причитающуюся, ждут телеграммы из Чернигова (обл. карт бюро), которую везут очевидно на «му-2» [на корове. - В.Т.] не иначе».
[Бахмач, 11 червня 1946 р.] «... Я живу хорошо. Карточки, как я уже писал вам, выдали, хотя и в уменьшенной норме. Дали еще по одного [одному] дополнительному талону - обеденному в день. В будущем обещают дать еще по одному талону на каждый день, на который будут давать по 100 гр. хлеба. Так-что как видите дела наши понемногу поправляются. У нас получается как бы трехразовое питание, которое для нас имеет большое значение. Вообщем вся наша жизнь за эти полмесяца прошла в просьбах разных карточек и талонов. Приехали сюда на практику, а больше думаем как бы поесть, чем о практике. Самой же практикой занимаемся мало».
Труднощі із оформленням продовольчих карток у 1946 р. мають свої пояснення. У вересні 1946 р. Постановою уряду СРСР «Про економію у видатках хліба» цілий ряд категорій громадян були позбавленні карткового забезпечення. В цілому в СРСР поза межами нормованого розподілу товарів залишилося майже 5 млн. осіб, серед яких майже 500 тис. складали діти [11, с. 119]. Характерно те, що у Постанові Уряду було виписано лише загальний порядок відміни карток, який міг мати (і мав, виходячи із регіонального аналізу введення в дію Постанови) свої особливості. Приміром, В. Мамяченков, аналізуючи соціально-економічне становище у Свердловській області, зауважує: «...Жорсткість та непродуманість Постанови від 16 вересня [1946 р. - В.Т.] проявлялась хоча б у тому, що карток були позбавлені ті громадяни, що проживали у сільській місцевості, проте почасти не мали навіть городів - вчителі, медичні працівники, персонал шкіл та лікарень, працівники зв'язку, партійно-радянських органів тощо» [11, с. 117].
Подібна практика, на наш погляд, сама по собі демонструвала специфічність соціальної політики в СРСР у 1946-1947 рр., у своєму реальному втіленні отримала низку додаткових нюансів, які, вочевидь, не були заплановані державним керівництвом. Одна з таких особливостей набула назви «економія по контингенту», що на практиці, в умовах дії карткового розподілу продуктів, фактично означало обов'язкову «економію» продуктового та промислового забезпечення робітників, а в окремих ситуаціях - просте зняття певної кількості «контингенту» з карткового постачання. Наприклад, подібну практику, застосовану у доволі активній формі, аналізує російська дослідниця О. Вєтошкіна на прикладі повоєнного становища робітників оборонної промисловості Удмуртії [13]. Стосовно УРСР О. Веселова наводить подібні факти по Полтавській області [8, с. 178, 181]. Чи могла бути застосовано така практика до «молодих спеціалістів» у 1947-1948 рр., лишається остаточно не з'ясованим, оскільки формально випускники училищ та технікумів вважалися «соціально вразливою категорією» і упродовж післявоєнного часу не випадали із поля зору законодавців. Так, восени 1946 р., на тлі відміни карткового постачання для цілого ряду громадян, студентам училищ і технікумів було дещо підвищено стипендію та утримання [11, с. 116].
Серйозну проблему становила нерегулярність постачання продуктів за картками. Відтак, включення робітника до системи державного забезпечення насправді не гарантувало ані належний рівень утримання, ані його регулярність та системність [13, с. 80].
Цю рису першочергово треба враховувати, аналізуючи матеріально-побутове становище робітників, що формально забезпечувалися за т.зв. першою категорією постачання. Наприклад, для залізничників, які працювали у сільській місцевості, нестача двох найголовніших продуктів (хліба та картоплі) була у 1946-1947 рр. повсякденним явищем.
Варто відмітити, що дані стосовно робітників, які працювали у сільській місцевості та у невеличких містах, на сьогодні не систематизовані або вкрай епізодичні. Ця риса загалом характерна і для Чернігівської області. Приміром, чернігівська дослідниця Т. Демченко відносить «практичні дані про становище в містах, де діяла карткова система, але люди голодували» до «нез'ясованих питань» в історії голоду 1946-1947 рр. [14, с. 169]. Не менше, ніж від нестачі хліба, потерпали робітники у повоєнний час від неврожаю картоплі 1946 р. Залізничників, особливо тих, що працювали у сільській місцевості, це стосувалося безпосередньо. Т. Демченко взагалі відносить «вживання в їжу картоплі» у 1946-1947 рр. до першочергової «технології виживання», пояснюючи це значенням для регіону саме цього продукту, власне - «другого хліба Полісся» [14, с. 169].
У тексті щоденника із цього приводу також є чимало промовистих записів: « [28 вересня 1947 р.]... Хлеба осталось 100 гр., а жить еще три дня не знаю, как буду. Сейчас пробовал купить картошек, но на всем базаре всего два ведра по 30 р., поэтому не купил, а придется опять сходить «кое-куда» [накопать в поле. - В.Т.). Хорошо бы пошел Вовка, веселее было бы.
[1 жовтня 1947 р.]... Денег нет ни копейки. Сегодня купил на последние 3 р. перо 2 помидора. Завтра даже не на что пообедать и выручить хлеб, а жить еще до 7 числа. Занимать совершенно не у кого, а жить нужно.
[2 жовтня 1947 р.]... Плохо так же то, что придется два -три дежурства совершенно голодным, т.к. в кармане нет ни копейки денег. Сегодня съел только 600 грамм хлеба и больше ничего.
[3 жовтня 1947 р.] Пришел домой, убрал двор и вот уже 1 ч. дня. Поспели картошки. Поел пол котелка, т.к. почему-то не естся. Очевидно потому, что совершенно пустые. Сегодня денег нет ни копейки, даже не на что выручить хлеб. Ну да ладно, потерплю. Может быть, послезавтра придут деньги. Завтра, конечно, ждать нечего, т.ч. придется опять обойтись котелком картошек. Хорошо хоть, что «купили» [накопали в поле. - В.Т.) картошек с Вовкой, а то бы совсем хана, да и только.
[22 жовтня 1947 р.] Я себя очень ругаю за то, что купил мало круп, а купил зачем -то буханку хлеба. Сегодня и завтра еще сварю, после этого наступят совсем «золотые» деньки. Тогда придется жить по-волчьи.
[25 жовтня 1947 р.]...Картошек нет, хлеба нет, денег 120р., жить до 10 числа.
[25 грудня 1947 р.] Сегодня мой расход суточный сводится к нулю. Пришел с дежурства в 9.00, лег спать и проспал до 6 часов вечера. Экономия в еде! Таким образом, прожил на 200 гр. хлеба и кружке воды.
[26 грудня 1947 р.] Если не считать 200 гр., которые я «скушал» вчера, то можно считать опять двое суток не емши. В общем, мне начинает нравится такая жизнь, по крайней мере ни покупать, ни жрать, ни ср.... и пр. В общем все удобства. Сегодня день прошел «замечательно»! Сейчас «скушаю» 600 гр. (паек) и опять на сутки. Замечательно! Не жизнь, а малина! Да, делишки...!!!!
[30 грудня 1947 р.] В общем, до третьего числа у меня будет хороший праздник. Новый год буду «праздновать» без копейки денег. Хлебушек придется забыть тоже до третьего с нынешнего дня».
Як висновок, варто, на наш погляд, відмітити не тільки достатньо значний обшир інформації, що міститься у щоденнику та епістоляріях, але й звернути увагу на цілий ряд проблем, що гіпотетично могли б мати своє віддзеркалення у записах В. Тарасова-ст., але з певних причин пройшли повз уваги автора або просто не були віднесені до важливих. Серед них як суто побутові, повсякденні теми, так і реальна «подієва» історія. Наприклад, відновлення залізничного вокзалу станції Бахмач (одного з найкрасивіших у Південно -Західній залізниці), що був зруйнований під час війни. Або комсомольські зібрання та мітинги, святкування 7 листопада і 1 травня. Можемо припустити, що голод, важкі матеріальні умови та психологічна скрута брали своє.
Окрім накреслених вище тем (голод 1946-1947 рр. серед залізничників; матеріально- побутові умови молодих спеціалістів-залізничників; обставини проведення грошової реформи 1947 р. тощо), матеріали В. Тарасова-ст. можуть зацікавити і дослідників національного питання в СРСР. Характеристики, які автор-росіянин, виходець з Калужччини,дає тодішній Україні, мешканцям Бахмача та ін., є доволі стереотипними, проте вони демонструють цікаву еволюцію. Зрештою, усе своє подальше життя В. Тарасов-ст. пов'язав саме з Україною.
Повертаючись до проблеми повоєнного повсякдення, відмітимо також цікаві ремарки автора стосовно відвідування кіно та театру, читання книжок та алюзії вбік літературних героїв, роздуми над пріоритетністю тієї або іншої професії у настановах молодшому брату та ін.
В цілому, на нашу думку, зазначений корпус документів є характерним прикладом складності прочитання та аналізу повоєнного повсякденного життя в СРСР. Зокрема, щоденникові записи мають чимало лакун та відкритих запитань, які, начебто, не повинні такими бути. Приміром, чому у щоденнику, який, підкреслимо, у хронологічному просторі 1947-1948 рр. не має втрачених фрагментів, жодного разу не згадується «війна» та «перемога»? Чому на тлі епістолярних згадок про батька, що у 1944 р. «пропав без вісті» в Румунії, відсутня щоденникова автокомунікація із ним? Чому автор записів практично не спілкується із селянами та фактично не дає характеристик містечкових та сільських мешканців, за виключенням хіба що родин, у яких ситуативно квартирується? Звісно, частина цих запитань є риторичними. Утім, як писав Карло Гінзбург: мікро-історія вимагає простору. Чим локальнішим є об'єкт дослідження, тим більш глобальним постає оточуючий його історичний антураж. У нашому разі - бажання поставити наприкінці «три крапки» є сильнішим за спокусу розставити усі крапки над «і».
Джерела та література
1. Бобылев А.Н. Сквозь расстояния и годы [Текст]: о прошлом и нынешнем Конотопского региона Юго-Западной железной дороги / А.Н. Бобылев. - Б.м.: [б.и.], [200-?]. - 234 с.: ил.
2. Сборник документов и материалов по истории СССР советского периода (1917-1958 гг.) / отв. ред. И.М. Волков. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1966. - 622 с.
3. Робота профорганізацій зі здійснення завдань першої повоєнної п'ятирічки (1945, березень - 1950, грудень) // 100 років на захисті трудящих. Історія профспілкового руху залізничників і транспортних будівельників України / авт.-упоряд. В. Уржанов; ред. В. Ткачов, М. Сінчак. - К.: [б.в.], 2006. - 336 с.
4. Мазило І. Житлові і матеріально-побутові умови працівників залізничного транспорту України 1943-1950-ті рр. / І. Мазило // Сторінки воєнної історії України : зб. наук. ст. - К., 2009. - Вип. 12. - С.347-357
5. Данилов А. Рождение сверхдержавы: СССР в первые послевоенные годы / А. Данилов, А. Пыжиков. - М.: РОСПЭН, 2001. - 304 с.
6. Вєтров І. Засоби залучення трудових ресурсів до відбудови важкої промисловості України (1943-1950 рр.) / І.Вєтров // Сторінки воєнної історії України : зб. наук. ст. - К., 2010. - Вип. 13. - 261 с.
7. Нікілєв С. Виробнича інтелігенція українського села: до проблеми формування (середина 1940 -х - 1960-х рр.) / О. Нікілєв // Пробл. історії України: факти, судження, пошуки: міжвід. зб. наук. пр. - К., 2005. - Вип. 14. - С. 414-420
8. Веселова О.М., Марочко В.І., Мовчан О.М. Голодомори в Україні: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947. Злочини проти народу / О.М. Веселова, В.І. Марочко, О.М. Мовчан. - Дрогобич: Вид. фірма «Відродження», 2008. - 273с.
9. Зима В.Ф. Голод в России 1946-1947 годов / В.Ф.Зима // Отечественная история. - 1993. - № 1. - С.35-52.
10. Задніпровський О.І. Хроніка голоду 1946-1947 років у Донбасі / О.І. Задніпровський. - Донецьк: Схід. вид. дім, 2007. - 372 с.
11. Мамяченков В.Н. Политика цен и карточная система в СССР: государство и общество в 1946 году (на материалах Свердловской области) / Мамяченков В.Н. // Вестник Челябин. гос. ун -та. - 2009. - № 37 (175). - История. - Вып. 36. - С.115-119.
12. Швидкий В. Голод 1946-1947 рр. як причина сплеску девіантних явищ в Україні // Укр. істор. журнал. - 2010. - №1. - С. 142-164.
13. Ветошкина О.В. Социально-экономическое положение рабочих оборонной промышленности Удмуртии в 1945-1950 гг. : дис. ... канд. истор. наук / спец. 07.00.02 - Отеч. история. - Ижевск, 2010. - 221 с.
14. Демченко Т. Свідчення про голод 1946-1947 рр. як джерело вивчення повоєнної історії Чернігівщини // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. - К., 2008. - Вип.13.- С. 161
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особа імператора Олександра Миколайовича і перші роки його царювання. Відміна кріпацтва та буржуазні реформи: земська, судова, військова, освітня, господарська. Народна письменність, питання про вищу жіночу освіту та реформа чоловічої середньої школи.
реферат [24,6 K], добавлен 20.06.2009Етап історичного розвитку української державності, пов'язаний із формуванням у Середньому Подніпров'ї Київського князівства, формування права Київської Русі. Адміністративна, військова, релігійна, судова реформи Володимира. Джерела права Київської Русі.
реферат [43,1 K], добавлен 16.04.2010Особливості відбудови залізничного транспорту у часи війни, основною проблемою якої було те, що цей процес розпочинався на фоні зруйнованого народного господарства. Джерела фінансової та матеріальної підтримки відродження головних залізничних вузлів.
реферат [19,9 K], добавлен 12.06.2010Значення театру для дітей Галичини в міжвоєнний період за допомогою розгляду авторських публікацій і листування з читачами на матеріалах часопису "Світ Дитини". Аналіз акцентів, зроблених авторами в публікаціях, що присвячені дитячому аматорському рухові.
статья [27,9 K], добавлен 06.09.2017Становище Русі за князювання Святослава (964-972). Реорганізування Святославом управлінської системи в 969 році. Формування території Київської Русі за князювання Володимира (980-1015). Запровадження християнства на Русі. Князювання Ярослава Мудрого.
реферат [23,5 K], добавлен 22.07.2010Аналіз основних оборонних обладунків давньоруського воїна та їх розвитку. Опис типів захисту для голови та тіла, що використовувались за часи існування Київської Русі. Види та конструкції щитів, які застосовувались в зіткненнях. Історія кільчастої броні.
реферат [1,2 M], добавлен 11.05.2015Генріх VIII як політичний діяч, короткий нарис його життя та оцінка значення в світовій історії. Передумови та зміст релігійної реформи, її початок та головні етапи протікання. Аналіз підсумків та наслідків реформи, що вивчається, її історична роль.
курсовая работа [57,4 K], добавлен 25.12.2014Передумови впровадження столипінської реформи. Специфіка реалізації положень реформи в умовах домінування подвірного землеволодіння. Вплив реформування АПК на основні галузі економіки Правобережної України. Державна допомога селянським господарствам.
реферат [18,4 K], добавлен 22.07.2008Теорії походження Київської Русі, її утворення, розвиток і впровадження християнства. Характерні риси політики Ярослава Мудрого. Роздробленість Київської Русі та її причини. Монгольська навала та її наслідки. Утворення Галицько-Волинського князівства.
курсовая работа [69,2 K], добавлен 29.04.2009Формування соціально-політичних передумов для буржуазних реформ у Росії у першій половині XIX ст. Прояв кризової ситуації в збільшенні кількості селянських повстань і революційного руху. Земська і міська реформи. Проведення реформи судової системи.
контрольная работа [19,4 K], добавлен 23.06.2011Київська Русь на початку свого існування. Період розквіту, прийняття християнства Володимиром Великим. Монголо-татарська навала і занепад Київської Русі. Зовнішні відносини, державний устрій, економічне, соціальне життя та культура Київської Русі.
реферат [376,3 K], добавлен 06.02.2011Князь Володимир як реформатор Русі. Адміністративна, оборонна, укріплення кордонів Русі, зовнішньополітична, воєнна, фінансова реформи Володимира Великого. Запровадження християнства на Русі. Значення реформ Володимира у зміцненні Київської держави.
реферат [22,3 K], добавлен 29.07.2008Дослідження розвитку залізничного транспорту. Причини буму у гірничодобувній промисловості, етапи становлення металургійної та металообробної індустрії. Розвиток машинобудування. Капіталізація харчової та легкої промисловості. Зв’язки Росії з Україною.
реферат [28,8 K], добавлен 12.04.2010Проблеми українських голодоморів. Причини, масштаби голоду 1946-1947 рр. у Кам’янсько-Дніпровському районі. Криза сільського господарства 1946-1947 рр. Соціальне забезпечення жителів Кам’янсько-Дніпровського району. Дитяча безпритульність в умовах голоду.
реферат [47,9 K], добавлен 31.03.2014Відмінності впливів та політичної ролі боярства в різних землях Київської Русі. Чинники, які зумовлювали піднесення могутності боярської верстви в провідних князівствах Київської держави. Головні відмінності в економічному й політичному становищі.
статья [22,8 K], добавлен 14.08.2017Головні періоди політичного розвитку Київської Русі, особливості процесу об'єднання всіх давньоруських земель в одній державі. Релігійні реформи князя Володимира та прилучена Русі до християнської культури. Опис суспільно-політичного життя та культури.
контрольная работа [35,0 K], добавлен 10.11.2010Історія єврейського народу, розвиток середньої і вищої освіти, суть та мета реформи в галузі єврейського навчання. Сприяння швидкій асиміляції євреїв з іншими народами на землях Волині. Рівень підготовки й методи навчання викладачів рабинського училища.
реферат [26,8 K], добавлен 12.06.2010Загальна характеристика постаті Петра Аркадійовича Столипіна. Історичні передумови проведення аграрної реформи. Основні положення і перетворення "столипінської" земельної реформи. Наслідки і значення аграрної реформи П.А. Столипіна для України.
реферат [28,1 K], добавлен 28.10.2010Основні причини та передумови проведення царським урядом інвентарної реформи 1847-1848 рр., позитивні та негативні аспекти її впровадження в життя. Економічна, соціально-політична та національна суть реформи Російської держави на Правобережній Україні.
курсовая работа [167,5 K], добавлен 06.04.2009Князівсько-дружинний устрій політичної та адміністративної системи Київської Русі при збереженні органів самоуправління міських і сільських громад. Формування давньоруської держави як одноосібної монархії. Суть обвинувально-змагального судового процесу.
реферат [28,7 K], добавлен 13.08.2010
