Перші результати та перспективи метеорологічних спостережень в обсерваторії на горі Піп Іван

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перші результати та перспективи метеорологічних спостережень в обсерваторії на горі Піп Іван

О. Скриник, докторант Варшавський університет, Варшава, Польща

Чорногора є найвищим гірським хребтом в Українських Карпатах. Тут розташовані шість вершин з висотою понад 2000 м над рівнем моря. Масив є кліматичним бар'єром для мас повітря по лінії північний захід - південний схід. Його вивчення має велике значення для розуміння фізико-географічних процесів цілого регіону. На додаток масив Чорногори є малодосліджений порівняно з іншими гірськими масивами Карпат.

На горі Піп Іван 29 липня 1938 року було відкрито Високогірну Метеорологічно-астрономічну обсерваторію (ВМАО). Обслуговував її Національний інститут метеорології (Польща). У приватних архівах були знайдені перші результати метеорологічних спостережень з Обсерваторії (жовтень 1938 - липень 1939). У них відображено значну динаміку добових змін параметрів погоди, що характерно для цих висот. Середньомісячні значення атмосферного тиску були нижчими для зимових місяців, ніж у літні місяці. Середня температура на г. Піп Іван за 10 місяців становила 0,8 °С. Варто відзначити, що загальна кількість опадів за період дослідження у Чорногорі була 942,5 мм. Постійний сніговий покрив на г. Піп Іван лежав від 5 грудня до 9 квітня. Середня швидкість вітру за 10 місяців становила 9,7 мс-1.

До початку Другої світової війни тут також була філія Астрономічної обсерваторії Варшавського університету. Місце є чудовим з точки зору віддаленості від джерел світла. Проте середня хмарність у жовтні 1938 - липні 1939 р. на г. Піп Іван становила 7,6 (за шкалою 0-10). Протягом 10 місяців було всього лише 18 днів із середньою хмарністю менше 20 %. Це дуже мало як для астрономічних обсерваторій.

Із доступних нам джерел точно знаємо, що за часів радянської окупації (з половини 1940 до червня 1941 р.) тут усе ще функціонувала метеорологічна станція із широким колом досліджень. Імовірно, після розпаду СРСР дані залишились в архівах Російської Федерації. Після Другої світової війни Обсерваторія була залишена та піддана руйнації.

Сьогодні Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника і Варшавський університет активно відновлюють будинок. Інституція має назву Міжнародний науковий центр "Обсерваторія". У ній вже 24/7 діє українсько-польський гірський пошуково-рятувальний пост. Також плануються підрозділи: метеорологічні й астрономічні спостереження, комплексні науково-дослідні лабораторії науковців із широким спектром досліджень наук про Землю і середовище, місце практик для студентів і прихисток для туристів. Нещодавно (22 лютого 2019 р.) Прикарпатський університет підписав грантову угоду "Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру", в якій передбачено встановлення сучасної метеорологічної станції, у межах якої плануються широкомасштабні дослідження з використанням автоматичної техніки вимірювання таких параметрів: атмосферний тиск (PA), температура повітря (середня - ТМ, мінімальна - TN і максимальна - ТХ), хмарність (СС), опади (RR), товщина снігового покриву (SD), швидкість і напрямок вітру (WS і WDu). Базуючись на показниках сухого та вологого термометра і сенсора вологості, будуть розраховані своєчасні та середні значення тиску водяної пари (VP), відносної вологості (RH), температури точки роси (DWPT), дефіцит вологості (VPD), а також евапотранспірація (ET). В Об-серваторії ще готуються до встановлення прилади сонячного випромінювання з великим спектром досліджуваних параметрів - від тривалості сонячного сяйва (SUD) чи альбедо (AL) до вимірів ультрафіолету А (UV-A) і Б (UV-B). До метеорологічної станції входитиме теж система моніторингу якості повітря, що замірятиме хімічні гази в атмос-фері (e.g. O3, SO2, Nx, CO i CO2). За підтримки інших інституцій спектр моніторингу якості повітря буде розширено.

Пункт для метеорологічних спостережень в МНЦ "Обсерваторія" є унікальним. Дослідники матимуть можливість постійного моніторингу елементів атмосфери і природного довкілля загалом на висоті більше 2000 м над рівнем моря Метеорологічні дослідження в цьому місці є обґрунтованими і будуть основним завданням роботи Обсерваторії. Об'єкт щоденно використовуватиметься з метою попередження лавинної небезпеки чи у формі пошуково-рятувального пункту. Зважаючи на велику важливість цього гірського масиву в кліматичному відношенні, а також для розуміння фізико-географічних процесів загалом у регіоні, варто задіяти комплексне вивчення його середовища. Разом із спостереженнями, проведеними в інших районах Карпат, це дозволить нам повною мірою зрозуміти кліматичні особливості, а також природнє середовище цілої системи Карпатських регіонів. метеорологічний спостереження обсерваторія гора

Ключові слова: Чорногора, Піп Іван, Обсерваторія, клімат, метеорологія.

ПЕРВЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ МЕТЕОРОЛОГИЧЕСКИХ НАБЛЮДЕНИЙ В ОБСЕРВАТОРИИ НА ГОРЕ ПОП ИВАН

О. Скриник, докторант, Варшавский Университет, Варшава, Польша

Черногора является самым высоким горным хребтом в Украинских Карпатах. Здесь находится шесть вершин с высотой более 2000 м над уровнем моря. Массив является климатическим барьером для масс воздуха по линии северо-запад - юго-восток. Его изуче-ние имеет большое значение для понимания физико-географических процессов целого региона. В дополнение массив Черногоры мало исследован по сравнению с другими горными массивами Карпат.

29 июля 1938 года здесь на горе Поп-Иван была открыта Высокогорная метеорологическая и астрономическая обсерватория (ВМАО). Обслуживал ее Национальный институт метеорологии (Польша). Копии результатов метеорологических наблюдений (pol. Wyniki Spostrzezen Meteorologicznych) из ВМАО на Поп-Иване были успешно сохранены в частных коллекциях (октябрь 1938 - июль 1939). Как характерно для этих высот, отмечалась значительная динамика изменения параметров погоды изо дня в день. Средние месячные значения атмосферного давления были ниже для зимних месяцев, чем в летние месяцы. Средняя температура на Поп-Иване за 10 месяцев составила 0,8 °С. Следует отметить, что общее количество осадков за исследуемый период на станции составило 942,5 мм. Постоянный снежный покров на Поп-Иване бил с 5 декабря по 9 апреля. Средняя скорость ветра за 10 месяцев составила 9,7 мс-1.

До Второй мировой войны здесь также был филиал Астрономической обсерватории Варшавского университета. Место приме-чательно с точки зрения расстояния от источников света. Однако средняя облачность в периоде октябрь 1938 г. - июль 1939 г. на Поп-Иване составила 7,6 (по шкале 0-10). В течение 10 месяцев средняя облачность менее 20 % составила всего 18 дней. Это очень мало для астрономических обсерваторий.

Из имеющихся источников мы знаем, что во время советской оккупации (с половины 1940 года по июнь 1941 года) в ВМАО работала метеостанция с широким спектром исследований. Мы не нашли никаких оригинальных записей наблюдений этого периода в украинских архивах. Вероятно, после распада СССР, данные остались в архивах Российской Федерации. После Второй мировой войны обсерватория была заброшена и подвергнута разрушению природной средой.

В настоящее время Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника и Варшавский университет вместе активно восстанавливают здания. Учреждение называется Международный научный центр "Обсерватория" (МНЦ "Обсерватория"). Там круглосуточно работает украинско-польская горная поисково-спасательная служба. Также запланированы подразделения: ме-теорологические и астрономические наблюдения, комплексные исследовательские лаборатории с широким спектром исследований наук о Земле и окружающей среде, места практики для студентов и приют для туристов. Недавно (22 февраля 2019 г.) Прикарпат-ский университет подписал грантовое соглашение: "Адаптация бывшей обсерватории на горе Поп-Иван для нужд учебного центра горнолыжной службы спасения", в которую входит установка современной автоматической метеорологической станции, в рамках которой планируется проведение масштабных исследований для измерения следующих параметров: атмосферное давление (PA), температура воздуха (средняя - TM, минимальная - TN и максимальная - TX), облачность (CC), осадки (RR), глубина снега (SD), ско-рость (WS) и направление ветра (WDu). На основании зарегистрированных показателей сухого и увлажненного термометра и датчика влажности было рассчитано строковые и средние значения давления водяного пара (VP), относительной влажности (RH), температуры точки росы (DWPT), дефицита давления пара (VPD), а также будет рассчитано евотранспирация (ET). В обсерватории также готовятся к установке приборы солнечного излучения с большим диапазоном исследуемых параметров - от длительности солнечного света (SUD) или альбедо (AL) до измерений ультрафиолета A (UV-A) и B (UV-B). Метеостанция также будет включать систему мониторинга качества воздуха, которая будет измерять химические газы в атмосфере (напр., O3, SO2, Nx, CO i CO2). При поддержке других учреждений спектр мониторинга качества воздуха будет расширен.

Место проведения метеорологических наблюдений в МСК "Обсерватория" уникальное. С точки зрения науки мы будем осуществлять постоянный мониторинг элементов атмосферы и природной среды в целом на высоте более 2000 м над уровнем моря. Метеорологические исследования на этой станции обоснованы и будут основной задачей обсерватории. Объект ежедневно будет использоваться с целью предупреждения лавинной опасности или в форме поисково-спасательного пункта. Учитывая большое значение этого горного хребта с точки зрения климата, а также для понимания физико-географических процессов во всем регионе, стоит использовать комплексные исследования его окружающей среды. Наряду с наблюдениями, сделанными в других частях Карпат, это позволит нам лучше понять климатические особенности, а также всю окружающую среду целой системы Карпатских регионов.

Ключевые слова: Черногора, Поп Иван, Обсерватория, климат, метеорология.

FIRST RESULTS AND PERSPECTIVES OF THE METEOROLOGICAL RESEARCH AT THE OBSERVATORY AT PIP IVAN MT

O. Skrynyk, PhD candidate University of Warsaw, Warsaw, Poland

Chornohora is the highest mountain ridge in the Ukrainian Carpathians. There are six peaks with an altitude 2000 m. a.s.l. The range is a climatic barrier for air masses along the northwest - southeast. This study is important for understanding of the physical and geographical processes in the whole region. In addition, Chornohora not sufficiently researched compared to other mountain ranges of the Carpathians.

The High-Mountain Meteorological and Astronomical Observatory (HMAO) at Pip Ivan Mt. was opened on July 29, 1938. The National Institute of Meteorology (Poland) served it. Copies of the data sheets Meteorological Observations Results (pol. Wyniki Spostrzezen Meteorologicznych) from the HMAO at Pip Ivan Mt. were successfully preserved in the private collections (October 1938 - July 1939). As is characteristic of these altitudes, there was a significant dynamics of changes in weather parameters from day to day. The average monthly atmospheric pressure values were lower for the winter months than for the summer months. The average temperature at Pip Ivan for 10 months was 0.8°С. It should be noted that the total rainfall during the study period at the station was 942.5 mm. Permanent snow cover on Pip Ivan Mt. laid from December 5 to April 9. The average wind speed for 10 months was 9.7 ms-1.

Before the Second World War, there was also a branch of the Astronomical Observatory of the University of Warsaw. The place is remarkable in terms of distance from light sources. However, the average cloudiness in October 1938 - July 1939 at Pip Ivan was 7.6 (on a scale of 0-10). Within 10 months, the average cloudiness less than 20% were only 18 days. This is not enough for the astronomical observatories.

From the available sources, we know that during the Soviet occupation (half of 1940 to June 1941) the weather station with a wide range of research was operated at the HMAO. We did not find any original records of observations of this period in Ukrainian archives. Probably after the collapse of the USSR, data stayed at the Archives of Russia's Federation. After the Second World War, the Observatory was abandoned and subjected to destruction of the natural environment.

Nowadays the Vasyl Stefanyk Precarpathian National University and the University of Warsaw are actively restoring the building of the Observatory. The modern name of the institution is the International Scientific Center "Observatory" (ISC "Observatory"). There already works 24/7 Ukrainian-Polish mountain search and rescue service. Also the following subdivisions are planned: meteorological and astronomical observations, integrated research laboratories with a wide spectrum of research on the Earth and environment, the place of practice for students and shelter for tourists. Recently (February 22, 2019) Precarpathian University signed a grant agreement: "Adaptation of former observatory on the Pip Ivan mountain for the needs of alpine rescue service training center" which includes the installation of a modern Automatic Weather Station. Within the framework of which large-scale studies are planned to measure the following parameters: atmospheric pressure (PA), air temperature (mean - TM, minimum - TN and maximum - TX), cloud cover (CC), precipitation (RR), snow depth (SD), wind speed (WS) and direction (WDu). Based on the recorded indicators of the dry and moistened thermometer and the humidity sensor, timely and average values of water vapour pressure (VP), relative humidity (RH), dew point temperature (DWPT), vapour-pressure deficit (VPD) and as well as evapotranspiration (ET) will be calculated. Also In the Observatory solar radiation instruments are preparing to install, with a large range of investigated parameters - from sunshine duration (SUD) or albedo (AL) to the measurements of ultraviolet A (UV-A) and B (UV-B). The weather station will also include the air quality monitoring system, which will measure the chemical gases in the atmosphere (e.g. O3, SO2, Nx, CO i CO2). With the support of other institutions, the range of air quality monitoring will be expanded.

The location for meteorological observations in the ISC "Observatory" is unique. In terms of scientific research, we will have continuous monitoring of atmosphere elements and of the natural environment as a whole at an altitude of over 2000 m a.s.l. Meteorological research at this station is reasonable and will be the main task of the Observatory. Also, the results of the observations will have practical application from day to day, such as timely warning of avalanche danger or as a search and rescue service. Given the great importance of this mountain ridge in terms of climate, as well as to understand the physical and geographical processes in the whole region, it is worth to use comprehensive researches of its environment. Along with the observations made in other parts of the Carpathians, it will allow us to understand better the climatic features as well as the whole environment of the Carpathian regions.

Key words: Chornohora, Pip Ivan, Observatory, climate, meteorology.

Постановка проблеми

Гірське середовище, особливо високогірне, є системою взаємопов'язаних біотичних, абіотичних і атмосферних елементів [1]. Гірські екосистеми дуже чутливі до коливань і змін клімату [14]. Екстремальні погодні ситуації (напр., сильні опади, теплові хвилі, морози, сильні вітри) здатні ефективно, іноді постійно, змінювати форму долин, профілі нахилів або рослинний покрив.

Карпати утворюють континентальний бар'єр, що впливає на клімат і функціонування екосистем у сусідніх регіонах. Щодо клімату Східні Карпати, у тому числі Чорногора, мало досліджені порівняно з іншими гірськими масивами у Європі. Чорногора є найвищим гірським хребтом в Українських Карпатах. Тут розташовані шість вершин з висотою понад 2000 м над рівнем моря. Вона утворює кліматичний і гідрологічний бар'єр на лінії північний захід - південний схід.

Піп Іван (Попіван - давня назва гори, яку дотепер використовує місцеве населення, також називають - Чорна Гора) розташований на крайньому півдні Чорно- гори (ф = 48°02'46" and X = -24°37'42") і має висоту 2028 м над рівнем моря. 29 липня 1938 року урядом Польщі тут було відкрито Високогірну Метеорологічно- астрономічну обсерваторію (ВМАО). Її діяльність перервав початок Другої світової війни. Обсерваторія пропрацювала неповний рік. Усі найважливіші записи спостережень зникли безслідно. До наших днів збереглись лише результати метеорологічних спостережень (пол. Wyniki Spostrzezen Meteorologicznych), що проводились тричі на день для кліматичних цілей. Їхні копії були щасливо знайдені в приватних колекціях і попередньо представлені у виданні "Review of Geophysics" з порівнянням до результатів в Обсерваторії на горі Каспрів Верх, що в Татрах [21].

Про відбудову Обсерваторії на г. Піп Івані почали говорити, ще в 90-х роках ХХ століття [4]. Однак тільки сьогодні завдяки консорціуму Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника та Варшавського університету вдалось приступити до активних дій відновлення колишньої Високогірної Метеорологічно-астрономічної обсерваторії. 22 лютого 2019 підписано грантову угоду щодо проекту "Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру" в рамках якої передбачено встановлення автоматичної метеорологічної станції. Про історію Обсерваторії та її дослідження було написано багато матеріалів, здебільшого в польських виданнях, проте також було здійснено й українознавче експедиційне дослідження її будівництва [8; 9; 17; 18; 32]. Утім недостатньою є інформація, в українській науці зокрема, про погодні умови, які фіксувалися на г. Піп Іван на початку існування Обсерваторії.

Історія досліджень клімату Чорногори та аналіз останніх публікацій. У Чорногорі перші кліматичні до-слідження проводилися за ініціативою Татранського Товариства ще в 1870-х роках. Були вони нерегулярними [31]. Регулярні метеорологічні спостереження почалися в 1899 р. на Ботанічній і Сільськогосподарській станції, що на полонині Пожижевська. Вимірювання проводилися три рази на день і включали: середню, мінімальну і максимальну температуру повітря, тиск водяної пари, відносну вологість повітря, випаровування, атмосферні опади, атмосферний тиск, температуру грунту, напрямок і швидкість вітру, хмарність і напрямок руху хмар, актинометричні та геліометричні спостереження [3]. Проте спостереження обмежувалися до періоду вегетації, тобто з початку червня до кінця вересня. Станція працювала до 1939 року, з перервами під час Першої світової війни. Опубліковані результати цих вимірювань можна знайти в щорічниках журналу "Космос" [28; 29; 30]. Інформація про радіацію та тривалість сонячного сяйва в Чорногорі була представлена в публікаціях доктора Едварда Стензома [24-27].

Новий імпульс до метеорологічних вимірювань в Чорногорі дало відкриття Обсерваторії на г. Піп Іван. Основним її завданням було проведення метеорологічних спостережень як частини мережі метеорологічних станцій Національного метеорологічного інституту (пол. Panstwowego Instytutu Meteorologicznego), що у Варша-ві, сьогодні Інститут метеорології і водного господарства (пол. Instytut Meteorologii i Gospodarki Wodnej). Спо-стереження проводилися тричі на день для кліматологічних цілей. Їх доповнювали кожні три години (8 разів на день) спостереженнями для синоптичних цілей (записи зникли). Забезпечення обсерваторії метеорологічними інструментами того часу було дуже сучасним. Станція входила до мережі станцій першого порядку Національного Метеорологічного Інституту. Серед інших налічувалося понад 20 самозаписуючих інструментів і близько 30 простих приладів, таких як термометри, барометри, гігрометри та ін. Запланована наукова програма досліджень у сфері метеорології, кліматології чи геофізики включала: повітряні потоки, висотні інверсії (як температура, так і опади), випромінювання тепла чи іонізація атмосфери [7]. Робота Обсерваторії була пе-рервана початком Другої світової війни.

У 30-х роках старші генерали охоче займалися проблемами невійськового характеру (Гуцульщиною чи то перспективними польськими колоніями в Африці або Бразилії). Тож ідея побудови обсерваторії виникла в 1935 році серед членів Товариства Приятелів Гуцуль- щини (пол. Towarzystwa Przyjaciфп Huculszczyzny). У цей самий час варшавським астрономам була необхідна нова Обсерваторія у місцевості з достатньо чистим повітрям і відносно малою хмарністю. Сприятливою обставиною була та, що тогочасний головуючий Ліги Протиповітряної й Газової Оборони (пол. Liga Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej) 60-річний генерал Бербе- цький підтримував астрономічні дослідження. Із бюджету цієї інституції, однієї з найбільших і дуже впливових організацій у довоєнній Польщі, було профінансовано будівництво Обсерваторії. "Приятелі Гуцульщини" зумі-ли переконати Лігу Протиповітряної і Протигазової Оборони виділити на цілі будівництва у важкі й бідні передвоєнні роки мільйон злотих. Ці кошти були виплачені із соціальних фондів, більшість з яких були віддані в оплату виробленого закордоном обладнання. Це з часом стало причиною появи неформальної назви об'єкта Білий Слон (тобто такого, що дістався дорогою ціною). Було вирішено, що основним завданням Обсерваторії буде проведення метеорологічних спостережень. Управління всією обсерваторією було доручено Національному метеорологічному інституту, де прикладне значення експлуатації високогірного об'єкта було цілком виправданим, зважаючи на високу вартість утримання [10; 13]. Оскільки Обсерваторія знаходилась на кордоні держав, то її перш будували і з військовою ціллю також як демонстрацію сили. Вартим уваги є факт, що кафедра астрономії Варшавського університету символічно брала участь в утриманні Обсерваторії, періодично делегуючи на об'єкт одного із своїх асистентів [11; 12]. Він кожної погодної ночі робив знімки і проводив дослідження над фізикою зірок. Численні фотографії виконувались астрографом англійської компанії "Grubb and Parson".

У 1958 році на полонині Пожижевська відновив свою роботу Високогірний біологічний стаціонар (1429 м н.р.м.) Інституту екології Карпат Національної академії наук України. А вже через рік на тій же полонині була запущена метеорологічна станція (1451 м н.р.м.), де метеорологічні записи проводяться 8 разів на день до сьогодні.

Нині метеорологічні вимірювання також проводяться у Чорногірському географічному стаціонарі Львівсь-кого університету. Стаціонар заснований професором Гаврилом Міллером в 1978 році на висоті приблизно 980 м н.р.м. Він розташований у верхній частині долини річки Прут на північний схід від гори Говерла (2061 м н.р.м.). На основі проведених спостережень Петлін і Матвіїв визначили для Чорногори вертикальний температурний градієнт і вертикальні термічні зони. Вертикальний градієнт на кожні 100 м узимку становить близько -0,3 °С, улітку -0,6 °С, середньорічний ... -0,47 °С [16]. Було виділено чотири вертикальні термічні зони: помірна, прохолодна, помірно-холодна і холодна. Помірна термічна зона простягається між 450-850 м н.р.м. із сумою активних температур вище + 10 °С, що дорівнює 1750 градусів. Прохолодна зона займає висоти 850-1250 м н.р.м. із сумою активних температур близько 1000-1750 градусів. На висотах 1250-1500 м н.р.м. розташована помірно-холодна зона із загальною кількістю активних температур близько 600-1000 градусів. Вище 1500 м н.р.м. до найвищих вершин, включаючи г. Піп Іван (2028 м н.р.м.) і Говерлу (2061 м н.р.м.), простягається холодна термічна зона із загальною кількістю активних температур до 600 градусів [16].

У Чорногорі також проводилися сучасні короткотермінові дослідження, і для деяких частин масиву були ідентифіковані топоклімати [6; 15; 19]. Попри відносно тривалий період реєстрації даних на метеорологічній станції на Пожижевській, немає досліджень, що базуються на багаторічних спостереженнях, наприклад змін клімату Чорногори. Перший аналіз базових параметрів клімату Чорногори та його довготривалих змін лише нещодавно було представлено Скриником і Блажейчи- ком. Автори порівняли клімат Чорногори та його зміни щодо інших гірських масивів Центральної Європи [20]. Загальний огляд клімату Карпат, у тому числі й Чорно-гори, можна знайти в дослідженнях проекту CARPATCLIM [2; 22; 23]. Проект передбачає просторовий розподіл (роздільна здатність 0,1° в десятковій системі) різних елементів клімату з різними часовими кроками (добові, місячні, річні та багаторічні). Кліматичні дані охоплюють період 1961-2010 рр.

Мета опрацювання. Вважаємо чудовою нагодою представити в окремому аналізі перші результати метеорологічних спостережень з ВМАО перед початком Другої світової війни, оцінити доцільність їхнього проведення саме в цьому місці. Також окреслити загальний спектр запланованих досліджень, проте більше звернути увагу на метеорологічні дослідження, що будуть проводитись у межах уже відновленого Міжнародного наукового центру "Обсерваторія".

Матеріали і методи. Копії Результатів метеорологічних спостережень з Обсерваторії на г. Піп Іван були знайдені в приватних колекціях. Для цілей подальшої обробки та аналізу вони були оцифровані. Аналіз здійснювався у програмі SPSS 25. ВМАО розташовувалася на вершині г. Піп Іван у Чорногорі на висоті 2022 м н.р.м. (відповідно до прийнятої в Україні системи відліку, сьогодні висота гори становить 2028 м н.р.м.). Її географічні координати: ф = 48°02'46"1 X = -24°37'42". Головний хребет масиву Чорногора йде в напрямку північний захід - південний схід. Це найвищий гірський хребет у цьому регіоні, де шість піків перевищують висоту 2000 м над рівнем моря. Гора Піп Іван є найпівденнішим із них.

Обсерваторія мала повний набір приладів метеорологічної станції першого порядку (у Польщі виділяють п'ять порядків). У кімнаті метеорологів, яка розміщувалась на найвищому поверсі обсерваторії, був ртутний барометр фірми Герлах. У метеорологічному майданчику, розташованому на нижній терасі на східному боці будівлі Обсерваторії, була клітка з термометрами: сухий і зволожений фірми Фуесс, максимальний ("термо- аремометр") і мінімальний також фірми Фуесс. Із аркушів спостережень довідуємося, що у ВМАО використовувались для спостереження: плювіограф Йозефовича, кататермометр Фуесса, геліограф Негретті-Замбра, 2 гідрографи Фуесса і 2 термографи Річарда. Надсуча- сний гідростатичний анемограф фірми Фуесс був установлений на спеціальній башті на даху будівлі (над кімнатою обсерваторів), на основі якого визначали середню швидкість і напрямок вітру. Анемограф був облаш- тований системою обігріву проти зледеніння.

Результати збереглися за 10 повних місяців (жовтень І938 - липень 1939). Записи проводились о 6:22, 12:22 і 20:22 локального часу. У дослідженні використовуються середні добові й місячні значення атмосферного тиску (PA), температура повітря (середня - ТМ, мінімальна - TN і максимальна - ТХ), швидкість вітру (WS), хмарність (СС), сума опадів (RR) і товщина покриття снігу (SD). Виходячи із зареєстрованих показників сухого та вологого термометра, були розраховані своєчасні та середні значення тиску водяної пари (VP), відносної вологості (RH), температури точки роси (DWPT) та дефіциту вологості (VPD).

Виклад основного матеріалу

У Високогірній Метеорологічно-астрономічній обсерваторії (ВМАО) протягом усього аналізованого періоду атмосферний тиск характеризувався частими і великими змінами. У зимові місяці середньомісячні значення тиску були нижчими, ніж у літні місяці. Найнижчий тиск був зафіксований 23 березня 1939 р. (769 гПа), а найвищий - 23 листопада 1938 р. (808 гПа).

Крім того, інші метеорологічні елементи, включаючи температуру повітря, також характеризувалися великою змінністю. Найбільш холодним місяцем на г. Піп Іван був лютий і березень із середньомісячними показниками TM відповідно -8,1 °С і -10 °С. Крім того, у червні та липні в Чорногорі було набагато тепліше (7,1 °С та 9,3 °С відповідно). Найнижче значення TN в ВМАО було задокументовано 17 грудня 1938 року (-23,7 °С), а найвище - TX 23 липня 1939 р. (20,4 °С) (табл. 1).

Найбільша кількість суворих холодних днів (TN < -10 °С) спостерігалася в лютому, березні та квітні (10, 24 і 14 відповідно), у грудні та січні їх було дещо менше (11 і 10 відповідно). У решти місяців ці дні не виступали взагалі, за винятком листопада, де був усього лише один такий день.

Морозні дні (TX < 0 °С) на вершині гори були 132 рази. Протягом майже всього місяця вони були зафіксовані від грудня по березень. Майже непомітними вони були в жовтні, листопаді, квітні та червні (6, 8, 9 та 1 день відповідно).

Дні з приморозками (TN < 0 °С) спостерігалася в кожному місяці всього досліджуваного періоду. Усього за 10 місяців спостережень на станції Піп Іван було 200 днів з приморозками (TN < 0 °С). Вони спостерігались протягом усього, або майже всього місяця від листопада по квітень. Було їх набагато менше в жовтні, травні, червні й липні (16, 10, 4 і 2 дні відповідно).

Область Піп Івану характеризувалася високою відносною вологістю повітря. Найвища PH спостерігалася у жовтні 1938 року (92 %), а найнижча - у липні 1939 року (80 %). Найвищі показники тиску водяної пари (VP) було обраховано для літніх місяців, а найнижчі - для зимових. Для прикладу найвищий показник тиску водяної пари (VPmax) було зафіксовано у липні (12,7 мм), а найнижчий (VPmin) - у березні (0,7 мм). Порівнюючи лише максимальні показники дефіциту тиску водяної пари (VPDmax) кожного місяця, його пік був зафіксований у липні (5,1 гПа), а найменшим він був у лютому (1,6 гПа). Крім того, для кожної доби було обчислено параметр температури точки роси (DWPT). Подібно як тиск водяної пари його найвищі показники реєструвалися у літні місяці, а найнижчі - у зимові.

За період аналізу на вершині г. Піп Іван відзначено загальну кількість опадів - 927,9 мм, причому найбільші суми опадів відзначалися в липні (233,7 мм). У тому ж місяці, 27 липня 1939 р., випала найбільша сума опадів за день (70 мм).

Протягом 10-місячного періоду дослідження у ВМАО було відзначено 159 днів з опадами (RR > 0,1 mm), більшість з яких були у вересні, березні, травні та червні, відповідно 24, 24, 21 та 20 днів у місяці. Менше днів з опадами було в листопаді, грудні, січні, лютому, квітні й липні (13, 14, 14, 13, 1 і 15 днів відповідно). Також для кожного місяця було обчислено кількість днів з опадами RR > 1,0 mm і RR > 10,0 mm, сума днів яких для всього досліджуваного періоду становить відповідно 133 і 46.

Загалом на станції Піп Іван за 10 місяців спостережень було зафіксовано 161 день зі сніжним покривом. Уперше сніг випав 9 жовтня 1938 року. У жовтні він вкривав землю протягом 11 днів, а в листопаді майже протягом усього місяця - 23 дні. Постійний сніжний покрив на вершині Піп Іван спостерігався з 5 грудня 1938 р. до 9 квітня 1939 р. Після цього спостерігався лише один день у травні. Максимальна висота снігу (SD) становила 70 см і була зафіксована 18 березня 1939 року.

Таблиця 1. Характеристики клімату на г. Піп Іван, жовтень 1938 - липень 1939 (Characteristics of climate at Pip Ivan Mt., October 1938 - July 1939)