Міське самоврядування на Поділлі 1870-1917 років в сучасній українській історіографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Міське самоврядування на Поділлі 1870-1917 рр. в сучасній українській історіографії

Дмитро Щербанюк аспірант

Олег Мельничук доктор історичних наук, професор

Україна



Анотація

У статті проаналізовано сучасну українську історіографію з проблем діяльності органів міського самоврядування на Поділлі у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. Більш детальному аналізу піддано праці, що стосуються Поділля означеного періоду. Наукові розвідки, присвячені іншим регіонам або ж виконані у загальноукраїнських масштабах, описані більш поверхово. У результаті зроблено висновок про недостатню розробку українськими вченими означеної теми, що слугуватиме завданням для подальших досліджень авторами цієї проблематики.

Ключові слова: історіографія, міська дума, міська управа, міське самоврядування, Поділля, реформи.



Аннотация

Дмитрий Щербанюк Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, аспирант (Украина)

Олег Мельничук Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, доктор исторических наук, профессор (Украина)

Городское самоуправление на Подолье 1870-1917 гг. в современной украинской историографии

В статье проанализирована современная украинская историография по проблемам деятельности органов городского самоуправления на Подолье во второй половине XIX - начале ХХ в. Более детальному анализу подвергнуто труды, что касаются Подолья определенного нами времени. Научные исследования, посвещенные другим регионам, или же выполненные в общеукраинском масштабе, описаны более поверхностно. В результате сделан вывод о недостаточной разработке украинскими учеными обозначенной темы, что будет служить задачей для дальнейшего исследования авторами этой проблематики.

Ключевые слова: Историография, городская дума, городская управа, городское самоуправление, Подолье, реформы.



Abstract

Mytro Shcherbaniuk Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University, postgraduate student (Ukraine)

Oleh Melnychuk Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University, Dr (History), Professor (Ukraine)

City Self-Government in Podillia 1870-1917. in modern Ukrainian historiography

The article analyzes contemporary Ukrainian historiography on the problems of the activities of the bodies of city self-government in Podillya in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries. A more detailed analysis of the work related to the Podillya of this period. Scientific investigation devoted to other regions, or performed on the national scale, had been described more superficially. As a result, the conclusion is drawn about the not enough development by Ukrainian scientists of this topic, which will serve the purpose of further researches by the author of this issue. The description of historiography begins with an overview of the works that investigated the problem of the methodology of history. The works shown here can be considered the first researches of such a direction in the Independent Ukraine. Then there is a description of the works devoted to certain Ukrainian regions that at that time were the constituent parts of the Russian Empire.

The period of the reign of Alexander II is characterized by general modernization processes in the Russian Empire, part of which was the Podillya province. In modern Ukraine, similar transformations are under way. There is a reform of decentralization of power and in this context, it would be advisable to turn to the historical experience of officials of the nineteenth century. In 1870, the reform of municipal self-government began. Since then, cities have considerable freedom in dealing with economic and humanitarian problems. In February 1917, the Russian Empire fell, therefore, the old municipal forms ceased to function and new forms began to emerge. This is due to the chronological framework of our study.

Key words: historiography, city duma, city executive, city self-government, Podillya, reforms.



Реформа з децентралізації, що розпочалася в Україні з 2014 року, передбачає передачу повноважень та бюджетних надходжень від державних органів до органів місцевого самоврядування, сьогодні вже має свої перші позитивні результати. Новостворені об'єднані територіальні громади, завдяки отриманим повноваженням, спроможні самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення. Однак попереду ще багато невирішених концептуальних питань. Допомогти у цьому може звернення до історичного досвіду функціонування в Україні органів місцевого самоврядування. Надзвичайно корисним у цьому плані є період другої половини ХІХ ст., коли, внаслідок проведених в Російській імперії реформ, інститут місцевого самоврядування отримав потужний імпульс для свого розвитку.

Метою нашої статті є аналіз сучасної української історіографії з проблем функціонування місцевого самоврядування на Поділлі у другій половині ХІХ - початку ХХ ст.

Початок сучасній українській історіографії був покладений одночасно з відновленням української державності. У нових умовах, коли історія перестала бути марксистською та буржуазною, перед дослідниками постали нові можливості. Методологічний інструментарій історика перестав вичерпуватися догматами марксизму-ленінізму. Це дозволило по-новому подивитися на існуючі наукові проблеми. На початку 1990 р. в Україні з'являються нові праці з методології. До них можна віднести розвідку О.П. Реєнта [32] щодо проблемних питань історії України та шляхів її подолання. Серед таких питань: дослідження процесів урбанізації, утворення в містах нових соціальних груп, причини «Великих реформ», вплив на них регіонального фактору та зміни принесені ними.

Методологічні засади історіографії викладені в роботах Л.О. Зашкільняка [17; 18]. Автор аналізує проблему пошуку методологічних орієнтирів вітчизняними істориками. Підтримується твердження про обмеженість окремих українських істориків у їх методологічному інструментарієві. Серйозним дослідженням стану української історіографії та її завдань є праця О.А Удода. У ній автор здійснює пошук нових форм методології та проблематики [41].

Серед нових тенденцій в історичній науці потрібно також розглянути розвиток історичної урбаністики та регіоналістики. Урбаністика у радянські часи розглядалася як: 1) суто історія міст; 2) складова частина соціально-економічної, рідше культурної історії держав чи територій. У незалежній Україні окреслився курс до відновлення комплексного дослідження міст. Міста розглядаються як комплекс соціальних, економічних, культурних, гуманітарних факторів. Проте, навіть за наявності значного доробку з історії міст України, методологічний та історіографічний аспекти залишаються недостатньо розвиненими. Є проблеми з датуванням міст, з самим визначенням поняття міста і таке інше.

Що стосується регіоналістики, то ця галузь значною мірою зв'язана з історичним краєзнавством. Проте регіоналістів цікавлять сутнісні особливості регіонів, їх специфіка, що виявляються у колонізаційних, міграційних, модернізаційних, соціальних, демографічних, екологічних та інших процесах на визначеній території. У контексті розвитку цих галузей варто зазначити найвідоміші видання, на сторінках яких висвітлюються проблеми локальної історії, серед них: «Краєзнавство», «Місто: історія, культура, суспільство...», «Регіональна історія України».

В означеній сфері слід виокремити дослідницю Я.В. Веременич, яка є автором багатьох праць з вітчизняної урбаністики. Виходячи з порушеної нами теми, означимо найголовніші для нас. Висвітленням питання територіальної організації присвячені кілька праць. Монографія «Територіальна організація в Україні» [3] пропонує теоретико-методологічний ракурс дослідження територіальної організації на українських землях, з акцентом на відносинах центр- периферія та різних проявах регіоналізму. На основі методологічних підходів усталених для регіоналістики, простежено еволюцію адміністративно-територіального поділу і особливостей їх управління. Здійснено спробу осмислення невдалого досвіду адміністративних реформ, висловлюються пропозиції щодо можливих напрямів оптимізації територіального устрою. Праця «Адміністративно-територіальний устрій України» [2] описує теоретико-методологічні проблеми, пов'язані з осмисленням досвіду територіальної організації українських земель, виробленням підходів і концепцій дослідження регіональної специфіки. Автор пропонує власну схему періодизації адміністративно-територіального устрою, удосконалену систему базових термінів. У першій частині праці простежено процес формування й структурування українського геокультурного простору від часів Київської Русі до початку XX століття, зокрема, й окресленого нами періоду.

Проблеми заснування міст і методології їх вивчення висвітлені в праці «Міська історія України» [4]. У виданні вміщено інформацію про дати заснування населених пунктів, які усталені в історичній науці та представлені в енциклопедичних виданнях, довідниках й інтернет ресурсах. Відомості подані у вигляді таблиць ілюструють відсутність єдиних критеріїв та методик у вирішенні питань їх заснування. Праця містить ґрунтовну вступну статтю, присвячену висвітленню теоретико-методологічних проблем міської історії, та авторські рекомендації щодо методики літочислення міст і селищ міського типу України У монографії «Історична урбаністика в Україні...» [6] висвітлюються проблеми концептуалізації міської історії як наукового напряму, порушується широкий комплекс теоретико- методологічних проблем сучасного містознавства - від визначення поняття «місто» і критеріїв типологізації міст до простеження еволюції міської традиції на вітчизняних теренах. Пропонується авторська методика удосконалення практики міського літочислення. В одній з останніх своїх статей автор описує різницю між регіоналістикою та краєзнавством [5].

Щодо функціонування інституту самоврядування на Поділлі, то ця проблема не знайшла широкого висвітлення у науковій літературі. У цьому контексті значний інтерес для нас становить монографія О.Ф. Мельничук [22], що стала підсумком захищеної нею кандидатської дисертації «Адміністративний апарат та органи місцевого самоврядування Подільської губернії в другій половині ХІХ століття». У третьому розділі монографії розглядаються юридичні аспекти діяльності органів місцевого самоврядування в містах Поділля, зокрема й питання міських реформ. У цьому тематичному розрізі автором підготовлено статтю, присвячену реалізації виборчого права на Поділлі за міським положенням 1870 р. [21]. У статті описані регіональні та соціальні особливості проведення виборів, їх механізм. Піддані критиці майновий ценз, а також голосування через курію, через які значна частина міщан були позбавлені права голосу. Автор знайомить дослідника з хронологією запровадження реформи в містах Поділля. Питання розвитку державних установ Подільської губернії означеного періоду досліджував також А.Ю. Скрипник [33]. Описуючи історію становлення місцевого самоврядування у Східному Поділлі, місцевим муніципалітетам приділяє увагу і С.Д. Гальчак [7]. Він стверджує, що за рахунок дум та управ уряд звільнявся від турбот про міське господарство. При цьому структури продовжували виконувати свої традиційні функції зі збору податків і виконання повинностей.

Комплексне дослідження міст Подільської губернії представлене у дисертації С.М. Єсюніна «Міста Подільської губернії у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.: соціальна інфраструктура, адміністративний та економічний аспекти» [14]. Праця комплексно досліджує основні принципи розвитку міст Поділля. Розкриває головні містоутворюючі фактори (адміністративний, економічний, соціальний). Аналізуються зміни, пов'язані з кількістю міст, їх правового статусу, етнічного складу та економіки. Основну увагу акцентовано на військово- стратегічному поступі міст, розвитку інфраструктури та торгівлі. Автором пропонується періодизація соціально-економічного розвитку міст, подається їх класифікація та типологізація. С.М. Єсюнін є також автором статей, в яких розглядається широке коло питань, пов'язаних з міським самоврядуванням Поділля, серед них: громадське управління містами; культурно - освітнє середовище; медичне забезпечення міст тощо[15].

Історію міста Вінниці, починаючи з контрреформи І892 р., у своїй монографії простежила Т.Р. Кароєва [19]. Автором було проаналізовано значну кількість архівних матеріалів, що розкривають діяльність місцевого муніципалітету з модернізації усіх сторін міського життя.

Про органи міського самоврядування Вінниці в одній із своїх статей розповідає Н.І. Стрельбіцька [37]. Описуючи розвиток міста в кінці ХІХ - на початку ХХ століття, автор дійшов висновку про значний внесок міських властей у даному процесі. Наголошується, що нинішньому самоврядуванню є чого повчитися у своїх попередників. Схожі статті описують діяльність органів самоврядування міст Могилів-Подільського [38] та Бару [36]. Також нею розглядаються питання соціального захисту інтересів населення муніципалітетами в масштабі Правобережної України [35]. Окрім того, темою її досліджень є питання участі поляків у міському самоврядуванні Поділля [39]. У цьому контексті проаналізовано джерельну базу діяльності органів місцевого та міського самоврядування [34].

Вагомим кроком у дослідженні міських процесів була конференція: «Міста і містечка Поділля». Учасниками була висвітлена значна кількість епізодів з історії подільських населених пунктів. Зокрема й в означеному нами періоді. Вінцем праці науковців став збірник, до якого увійшло 60 статей. Матеріали конференції представлені за хронологією подій та згруповані за тематикою [23].

Однією з найновіших праць з історії Подільських міст є стаття С.О. Добржанського «Від найбільшого повітового міста до губернського центру.» [13]. Автор аналізує причини зростання Вінниці до рівня центру губернії. Серед інших напрямів описана й діяльність самоврядних органів.

Проблема міських реформ у масштабі всіх українських губерній представлена у монографії В.П. Горбачова «Міська реформа 1870 року в Україні», яка на сьогодні є чи не найповнішою працею з цієї проблематики [9, 10]. Автором використана значна кількість архівних та статистичних даних, проте бракує історіографії. З деякими оцінками можна не погодитися. Наприклад, однією з головних причин відстрочення запровадження міського положення на Правобережжі автор називає етнічну (значну кількість неросійського населення). Поряд з цим, ігноруються такі чинники як: збереження певних демократичних традицій, а також відносно недавня магдебургія в цьому краї.

Дещо багатшою є регіональна історіографія з проблеми. Так, Т.О. Щерба досліджував питання впровадження міського положення 1870 р. на Правобережній Україні [47, 48, 49]. Ним описані проблеми пов'язані з етнічними особливостями краю. Стверджується, що на Правобережжі проходила межа осідлості, в якій проживало багато євреїв, які, звісно, претендували на потрапляння до муніципалітетів. Згідно положення 1870 р. не православних в міських думах могло бути не більше 1/3 від загального її складу [49]. Автор показує пропозиції по вирішенню такого питання різними уповноваженими чиновниками імперської адміністрації.

Міста Правобережжя у другій половині ХІХ ст. також досліджував А.О. Гуменюк [12]. М.В. Білоконь у своїй монографічній праці [1] здійснює ґрунтовне дослідження юридичних аспектів міських реформ. Проаналізовано зміст законодавчих актів, пов'язаних з цими перетвореннями. Показані успіхи контрреформи 1892 р., але й наголошується на скороченні каденції дум і управ. Праця опирається на матеріали Лівобережжя та носить історико-правовий характер.

Значної уваги заслуговує монографія Д.М. Чорного [44]. Автором здійснено масштабну працю з дослідження різних аспектів міського життя п'яти губерній: Полтавської, Чернігівської, Харківської, Таврійської та Катеринославської. Хронологічно охоплено період з кінця ХІХ століття й до початку Першої світової війни. Основна увага зосереджена на: демографічних і міграційних процесах; соціальній та національній структурі; регіональній специфіці розвитку економіки та її впливу на повсякдення й формування самосвідомості. Території віднесені автором до Лівобережжя відрізняються від загальноприйнятих. Показана політика муніципальних органів.

Ю.О. Нікітін [25] досліджував особливості формування та діяльності органів самоврядування міст Лівобережжя і Слобожанщини, основні джерела наповненн я їх бюджетів і виконання загальнодержавних потреб містами. Автор вивчав також напрямки і методи роботи муніципалітетів спрямованих на комунальну власність і гуманітарну справу.

Особливості міського життя Середньої Наддніпрянщини досліджувала Т.М. Плаксій [26]. Досліджуючи управлінські структури міст після 1892 р., вона погоджується з твердженням про реакційний зміст тогорічної реформи. Також підтверджуються думка про посилення ролі дворянства та великої буржуазії у самоврядних органах міст.

Цікавою, на нашу думку, є стаття В.С. Шандри «Формування бюрократії в Правобережній Україні (ХІХ - поч. ХХ ст.)» [45]. У ній здійснено ґрунтовний аналіз складу чиновницького апарату Правобережжя, акцентується увага на колоніальній направленості дій царської адміністрації у регіоні. Автор торкається питання впливу міських положень на формування органів влади.

Хорошим прикладом дослідження історії міського управління на регіональному рівні слугує праця О.М. Марченка [20]. Автором були проаналізовані матеріали, що відносяться до минулого Катеринославської, Херсонської і Таврійської губерній. Основна увага зосереджена на реформі 1892 р. в Одесі. Досліджені як процес виборів, так і коло виборців, їх соціальний склад. Висвітлено функції міських муніципалітетів, а також глибину їх співпраці з місцевими органами влади (земства, губернатор).

Формування та розвиток муніципальної земельної та приватної виробничої власності на прикладі міст Херсона, Одеси та Миколаєва дослідила Л.О. Цибуленко [42]. Реформа 1892 р. оцінена нею позитивно з позиції зростання ініціативи міст щодо промисловості. Автор пов'язує таку реакцію з тим, що держава була зацікавлена у зміцненні промисловості через місцеві виробництва й позики. Такі дії мали сприяти наповненню міських бюджетів, а значить, і державної казни.

До праць, в яких описано міське самоврядування Півдня України також потрібно додати монографію О.В. Черемісіна [43]. У ній проводиться аналіз формування місцевих самоврядних органів. Автором розглянута законодавча база дослідження. Розглядаються питання міського господарства та функціонування бюджету. Значна увага приділена проблемі місцевих управлінських особливостей.

О.П. Прищепа вивчала питання міського самоврядування на Волині. У своїй монографії про волинські міста [27], автор описала модернізаційні процеси, які там відбувалися, зокрема, і перетворення у сфері міського самоврядування. У статті, присвяченій реформі 1870 р. [28] автор описує зміни виборчого права, що відбулися внаслідок перетворень. У статті «Міська реформа 1892 р. та її запровадження на Волині», загалом позитивно оцінено зміни, хоча й вказано на зменшення числа виборців і консерватизм нових міських властей [30]. У статті «Правові та економічні аспекти розвитку приватновласницьких міст на Волині (др. пол. ХІХ - поч. ХХ ст.)» розкрито особливості управління приватними містами. Автор описує міста, які перебували у феодальній власності, на яких не поширювалися міське положення. Здійснено дослідження органів самоврядування міст. Проаналізовані юридичні акти, що регламентували життя цих установ. Показана боротьба міст за виведення їх з такого статусу [31].

Значний науковий доробок стосується міста Харкова. Так, діяльність харківських міських властей досліджена у дисертації О.М Головка [8]. Хронологічні рамки праці охоплюють період з 1893 по 1917 рр. У праці акцент зроблено на соціальній структурі самоврядних органів та особливостях реалізації положення 1892 р. у Харкові. Здійснено оцінку успішності міських проектів. Автор звертає увагу на дискримінацію неправославних і малозаможних під час виборів до муніципалітетів.

Дисертація В.М. Токарева присвячена харківському міському самоврядуванню згідно положення 1870 р. [40]. Праця носить історико-юридичний характер. Хронологічно охоплено період від 1870 по 1890-ті рр., до контрреформи 1892 р. Автор аналізує політико-правові погляди і пов'язані з ними джерела розглянутого періоду, а також реалізацію практичного досвіду реформ міського самоврядування.

Ще одним історико-правовим дослідженням цієї проблеми є праця В.М. Грицака [11]. Автор аналізує відносини харківської губернської адміністрації з органами міського самоврядування. Політичні погляди і рівень правової культури губернаторів часто, на думку автора, ставали додатковими суб`єктивними факторами, що призводили до конфліктів між муніципальними структурами та органами державної влади.

Самоврядні міські структури Чернігівської губернії останньої третини ХІХ століття висвітлені у працях Л.М. Шарої [46]. На основі зібраних матеріалів автор стверджує, що після 1892 р. муніципальні власті стали додатками губернських адміністрацій. Також нею були описані успіхи у вирішенні фінансових, господарських і гуманітарних проблем органами влади міст. Проаналізовані відносини між міськими адміністраціями та земствами. міський самоврядування реформа губернія

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що проблема діяльності органів міського самоврядування на Поділлі не знайшла достатнього висвітлення в науковій літературі. Окрім декількох праць, в яких частково розкриті окремі аспекти досліджуваної нами теми, переважна більшість дослідників акцентують увагу на загальноукраїнських масштабах або ж аналізують діяльність самоврядних установ інших регіонів. На заповнення прогалин у цьому напрямку і спрямоване наше майбутнє дослідження.



Джерела та література

1. Білоконь М. В. Органи державного управління та місцеве самоврядування в Російській імперії у другій половині ХІХ ст. (на матеріалах Лівобережної України): історико-правове дослідження. Харків : Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2003. 260 с.

2. Верменич Я. В. Адміністративно-територіальний устрій України: еволюція, сучасний стан, проблеми реформування: у 2 ч. Київ : Інститут історії України НАН України, 2009. Ч. 1.364 с.

3. Верменич Я. В. Територіальна організація в Україні як наукова проблема: регіонально - історичний та політико-адміністративний виміри. Київ : Інститут історії України НАН України, 2008. 160 с.

4. Верменич Я. В., Дмитрук В. I., Архипова С. І. Міська історія України: проблеми початкового датування. Київ : Інститут історії України НАН України, 2010. 140 с.

5. Верменич Я. В. Історична регіоналістика VS краєзнавство: маркери дослідження мереж соціальної взаємодії в часі та просторі // Краєзнавство. 2018. № 3. С. 4-13.

6. Верменич Я.В. Історична урбаністика в Україні: теорія містознавства і методика літочислення. Київ : Інститут історії України НАН України, 2011.306 с.

7. Гальчак С.Д. Історичні аспекти становлення й розвитку місцевого самоврядування у Східному Поділлі в дорадянський період // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. 2006. № 11. С. 206-217.

8. Головко О.М. Харківське міське самоврядування у 1893 - 1917 роках: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. Харків, 1997. 18 с.

9. Горбачов В.П. Міська реформа 1870 року в Україні / В.С. Шандра // Український історичний журнал. 2013.№ 2. С. 197-203.

10. Горбачов В.П. Міська реформа 1870 року в Україні. Донецьк : Донецький юридичний інститут ЛДУВС, Міжнародна асоціація істориків права, 2008. 320 с.

11. Грицак В.М. Губернатор в державному механізмі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. (на матеріалах Харківської губернії): Історико-правове дослідження: автореф. дис. ... канд. істор. наук: 12.00.01. Одеса, 1999. 21 с.

12. Гуменюк А. О. Міста Правобережної України в другій половині ХІХ ст.: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.02. Київ, 1993. 16 с.

13. Добржанський С.О. Від найбільшого повітового міста до губернського центру: Вінниця в системі управління Подільської губернії початку ХХ ст.// Краєзнавство. 2018. № 3. С. 32-40.

14. Єсюнін С.М. Міста Подільської губернії у другій половині XIX - на початку XX ст.: соціальна інфраструктура, адміністративний та економічний аспекти: автореф. дис ... канд. іст. наук: 07.00.01 Кам'янець-Подільський, 2011. 20 с.

15. Єсюнін С. М. Громадське управління містами Подільської губернії у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. // Матеріали XIV Подільської наукової історико-краєзнавчої конференції / НАН України, Ін-т історії України, Кам'янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка, Хмельниц. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України, Центр дослідження історії Поділля Ін -ту історії України НАН України. 2014. С. 194-204.

16. Єсюнін С. М. Міста Поділля у другій половині XIX - на початку XX ст. Хмельницький : Мельник А. А., 2015. 334 с.

17. Зашкільняк Л.О. Вступ до методології історії. Львів : ЛОН МІО, 1996. 168 с.

18. Українська історіографія на зламі ХХ і ХХІ століть: здобутки і проблеми / за ред. Л.О. Зашкільняка. Львів, 2004. 406 с.

19. Кароєва Т.Р. Історія має право сподіватися від міста Вінниці блискучого майбуття... Вінниця : Нілан-ЛТД, 2018. 204 с.

20. Марченко О.М. Міське самоврядування на півдні України у другій половині ХІХ ст.: автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01. Одеса, 1997. 16 с.

21. Мельничук О.Ф Реалізація виборчого права в Подільській губернії за міським положенням 1870 р. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. 1999. № 1. С. 45-49.

22. Мельничук О.Ф. Адміністративний апарат та органи місцевого самоврядування на Поділлі у другій половині XIX століття. Вінниця : Велес, 2001. 192 с.

23. Міста і містечка Поділля від доби Середньовіччя до початку ХХ ст. : матеріали наук. конф. 24-25 верес. 2015 р. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2016. 640 с.

24. Нікітін Ю. О. Міська реформа 1892 р. у сучасній історіографії // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. 2011. № 19. С. 287-291.

25. Нікітін Ю. О. Пореформені міста Лівобережної та Слобідської України у другій половині XIX ст.: історичний аспект самоврядування: автореф. дис. ... д-ра іст. наук : 07.00.01. Київ, 2015. 39 с.

26. Плаксій Т.М. Міське самоврядування Середньої Наддніпрянщини в другій половині ХІХ - на початку ХХ століть: автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01. Запоріжжя, 2001. 19 с.

27. Прищепа О. П. Міста Волині у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Рівне: ПП ДМ, 2010. 287 с.

28. Прищепа О.П. Виборчий закон, згідно з міським положенням 1870 р. та його реалізація на Волині // Проблеми історії України XIX - початку XX ст. 2001. № 2. С. 136-142.

29. Прищепа О.П. Міста Правобережної України кінця XVШ - початку ХХ ст.: сучасний стан досліджень та перспективи вивчення // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. 2013. № 12. С. 131-139.

30. Прищепа О.П. Міська реформа 1892 р. та її запровадження на Волині // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. 2001. № 2. С. 142-148.

31. Прищепа О.П. Правові та економічні аспекти розвитку приватновласницьких міст Волині у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.// Проблеми історії України XIX - початку XX ст. 2003. № 5. С.128-131.

32. Реєнт О.П. Деякі проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст.: стан і перспективи наукової розробки // Український науковий журнал. 2000. № 2. С. 3-26.

33. Скрипник А. Ю. Державні установи Подільської губернії у ХІХ - на початку ХХ ст.: Історіографія проблеми // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. 2003. № 5. С. 17-23.

34. Стрельбіцька Н.І. Джерельна база дослідження діяльності органів міського самоврядування на Поділлі в XIX-на початку XX ст. // Вінниччина: минуле та сьогодення: Краєзнавчі дослідження. Матеріали XXI Вінницької історико-краєзнавчої конференції 25- 26 жовтня 2007 р. 2007. С. 179-188

35. Стрельбіцька, Н.І. Діяльність органів міського самоврядування правобережної України по соціальному захисту інтересів населення (остання чверть ХІХ-початок ХХ ст.): наукове видання // Студії Кам'янець-Подільського Центру дослідження історії Поділля. 2005. № 1. С. 295-308.

36. Стрельбіцька, Н. І. Діяльність представників органів міського самоврядування міста Бара - міських голів та гласних думи і управи наприкінці ХІХ - початку ХХ століть // Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф.: до 615-ї річниці першої док. згадки про м. Ров, 475-ї річниці з часу надання м. Бару магдебурзького права та 150-річчя з дня народж. М.С. Грушевського, 9-10 верес. 2016 р. 2016. С. 115-118.

37. Стрельбіцька, Н. І. До історії діяльності органів міського самоврядування міста Вінниці в XIX - на початку XX ст. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. 2007. № 12. С. 239-244.

38. Стрельбіцька Н.І. З історії діяльності органів міського самоврядування міста Могилів- Подільського в ХІХ - на початку ХХ ст. // Друга Могилів-Подільська конференція. 2006. С. 96103.

39. Стрельбіцька Н.І. Роль поляків в органах міського самоврядування на Поділлі в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. // XXIV Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція "Козацтво в історії України (до 360-річчя битви під Батогом"), 1-2 черв. 2012 : зб., Він. обл. краєзнав. музей, ВОУНБ ім. К.А.Тімірязєва. 2012. С. 210-215.

40. Токарєв, В. М. Харківське міське самоврядування за городовим положенням 1870 року (історико- правове дослідження): автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01. Харків, 1998. с.

41. Удод О.А. Історія повсякденності: питання методології, історіографії та джерелознавства / Сучасні підходи до історичної освіти. Уклад. І. Костюк, П. Кендзьор. Львів : НВФ «Українські технології», 2009. 128 с.

42. Цибуленко Л.О. Діяльність органів самоврядування Одеси, Миколаєва, Херсона щодо формування і розвитку муніципальної земельної та виробничої власності в кінці ХІХ - на початку ХХ століть: автореферат ... дис. канд. істор. наук.: 07.00.01. Дніпропетровськ, 2001. с.

43. Черемісін О.В. Міське самоврядування на Півдні України в 1785-1917 рр. Херсон : «Олді- плюс», 2017. 581 с.

44. Чорний Д.М. По лівий берег Дніпра: проблеми модернізації міст України (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Харків, 2007. 301 с.

45. Шандра В.С. Формування бюрократії в Правобережній Україні // Український історичний журнал. 2007.№ 2. С. 143-158.

46. Шара Л.М. Становлення органів самоврядування у містах і посадах Чернігівської губернії в останній третині ХІХ ст.: автореферат ... дис. канд. істор. наук: 07.00.01. Харків, 2002. 18 с.

47. Щерба Т. О. Введення Міського положення 1870 р. в містах Київської губернії // Другі Яковлівські читання : матеріали наук. конф.. С. 30-39.

48. Щерба Т. О. Міське самоуправління на Правобережній Україні у другій половині ХІХ ст.: автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00. Донецьк.2001. 19 с

49. Щерба Т.О. Проблемні питання введення міського положення 16 червня 1870 року в містечках Правобережної України // Порівняльно-аналітичне право - електронне фахове видання юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет». 2014. № 8.

References

1. Bilokonj M. V. Orghany derzhavnogho upravlinnja ta misceve samovrjaduvannja v Rosijsjkij imperiji u drughij polovyni XIX st. (na materialakh Livoberezhnoji Ukrajiny): istoryko-pravove doslidzhennja. Kharkiv : Vydavnyctvo Nacionaljnogho universytetu vnutrishnikh sprav, 2003. 260 s.

2. Vermenych Ja. V. Administratyvno-terytorialjnyj ustrij Ukrajiny: evoljucija, suchasnyj stan, problemy reformuvannja: u 2 ch. Kyjiv : Instytut istoriji Ukrajiny NAN Ukrajiny, 2009. Ch. 1.364 s.

3. Vermenych Ja. V. Terytorialjna orghanizacija v Ukrajini jak naukova problema: reghionaljno- istorychnyj ta polityko-administratyvnyj vymiry. Kyjiv : Instytut istoriji Ukrajiny NAN Ukrajiny, 2008. 160 s.

4. Vermenych Ja. V., Dmytruk V. I., Arkhypova S. I. Misjka istorija Ukrajiny: problemy pochatkovogho datuvannja. Kyjiv : Instytut istoriji Ukrajiny NAN Ukrajiny, 2010. 140 s.

5. Vermenych Ja. V. Istorychna reghionalistyka VS krajeznavstvo: markery doslidzhennja merezh socialjnoji vzajemodiji v chasi ta prostori // Krajeznavstvo. 2018. № 3. S. 4-13.

6. Vermenych Ja.V. Istorychna urbanistyka v Ukrajini: teorija mistoznavstva i metodyka litochyslennja. Kyjiv : Instytut istoriji Ukrajiny NAN Ukrajiny, 2011.306 s.

7. Ghaljchak S.D. Istorychni aspekty stanovlennja j rozvytku miscevogho samovrjaduvannja u Skhidnomu Podilli v doradjansjkyj period // Problemy istoriji Ukrajiny XIX - pochatku XX st. 2006. № 11. S. 206-217.

8. Gholovko O.M. Kharkivsjke misjke samovrjaduvannja u 1893 - 1917 rokakh: avtoref. dys. ... kand. ist. nauk: 07.00.01. Kharkiv, 1997. 18 s.

9. Ghorbachov V.P. Misjka reforma 1870 roku v Ukrajini / V.S. Shandra // Ukrajinsjkyj istorychnyj zhurnal. 2013. № 2. S. 197-203.

10. Ghorbachov V.P. Misjka reforma 1870 roku v Ukrajini. Donecjk : Donecjkyj jurydychnyj instytut LDUVS, Mizhnarodna asociacija istorykiv prava, 2008. 320 s.

11. Ghrycak V.M. Ghubernator v derzhavnomu mekhanizmi Rosijsjkoji imperiji v drughij polovyni XIX st. (na materialakh Kharkivsjkoji ghuberniji): Istoryko-pravove doslidzhennja: avtoref. dys. ... kand. istor. nauk: 12.00.01. Odesa, 1999. 21 s.

12. Ghumenjuk A. O. Mista Pravoberezhnoji Ukrajiny v drughij polovyni KhIKh st.: avtoref. dys. ... kand. ist. nauk: 07.00.02. Kyjiv, 1993. 16 s.

13. Dobrzhansjkyj S.O. Vid najbiljshogho povitovogho mista do ghubernsjkogho centru: Vinnycja v systemi upravlinnja Podiljsjkoji ghuberniji pochatku XX st.// Krajeznavstvo. 2018. № 3. S. 32-40.

14. Jesjunin S.M. Mista Podiljsjkoji ghuberniji u drughij polovyni XIX - na pochatku XX st.: socialjna infrastruktura, administratyvnyj ta ekonomichnyj aspekty: avtoref. dys ... kand. ist. nauk: 07.00.01 Kam'janecj-Podiljsjkyj, 2011.20 s.

15. Jesjunin S. M. Ghromadsjke upravlinnja mistamy Podiljsjkoji ghuberniji u drughij polovyni KhIKh - na pochatku KhKh st. // Materialy XIV Podiljsjkoji naukovoji istoryko-krajeznavchoji konferenciji / NAN Ukrajiny, In-t istoriji Ukrajiny, Kam'janecj-Podiljsjkyj nac. un-t im. I. Oghijenka, Khmeljnyc. obl. orgh. Nac. spilky krajeznavciv Ukrajiny, Centr doslidzhennja istoriji Podillja In-tu istoriji Ukrajiny NAN Ukrajiny. 2014. S. 194-204.

16. Jesjunin S. M. Mista Podillja u drughij polovyni XIX - na pochatku XX st. Khmeljnycjkyj : Meljnyk A. A., 2015. 334 s.

17. Zashkiljnjak L.O. Vstup do metodologhiji istoriji. Ljviv : LON MIO, 1996. 168 s.

18. Ukrajinsjka istorioghrafija na zlami XXKh i XXI stolitj: zdobutky i problemy / za red.

19. L.O. Zashkiljnjaka. Ljviv, 2004. 406 s.

20. Karojeva T.R. Istorija maje pravo spodivatysja vid mista Vinnyci blyskuchogho majbuttja... Vinnycja : Nilan-LTD, 2018. 204 s.

21. Marchenko O.M. Misjke samovrjaduvannja na pivdni Ukrajiny u drughij polovyni XIX st.: avtoref. dys... kand. ist. nauk: 07.00.01. Odesa, 1997. 16 s.

22. Meljnychuk O.F Realizacija vyborchogho prava v Podiljsjkij ghuberniji za misjkym polozhennjam 1870 r. // Naukovi zapysky Vinnycjkogho derzhavnogho pedaghoghichnogho universytetu imeni Mykhajla Kocjubynsjkogho. Serija: Istorija. 1999. № 1. S. 45-49.

23. Meljnychuk O.F. Administratyvnyj aparat ta orghany miscevogho samovrjaduvannja na Podilli u drughij polovyni XIX stolittja. Vinnycja : Veles, 2001. 192 c.

24. Mista i mistechka Podillja vid doby Serednjovichchja do pochatku KhKh st. : materialy nauk. konf. 24-25 veres. 2015 r. Vinnycja : Nilan-LTD, 2016. 640 s.

25. Nikitin Ju. O. Misjka reforma 1892 r. u suchasnij istorioghrafiji // Naukovi zapysky Vinnycjkogho derzhavnogho pedaghoghichnogho universytetu imeni Mykhajla Kocjubynsjkogho. Serija: Istorija. 2011. № 19. S.287-291.

26. Nikitin Ju. O. Poreformeni mista Livoberezhnoji ta Slobidsjkoji Ukrajiny u drughij polovyni XIX st.: istorychnyj aspekt samovrjaduvannja: avtoref. dys. ... d-ra ist. nauk : 07.00.01. Kyjiv, 2015. 39 s.

27. Plaksij T.M. Misjke samovrjaduvannja Serednjoji Naddniprjanshhyny v drughij polovyni XIX - na pochatku XX stolitj: avtoref. dys... kand. ist. nauk: 07.00.01. Zaporizhzhja, 2001. 19 s.

28. Pryshhepa O. P. Mista Volyni u drughij polovyni KhIKh - na pochatku XX st. Rivne: PP DM, 2010. 287 s.

29. Pryshhepa O.P. Vyborchyj zakon, zghidno z misjkym polozhennjam 1870 r. ta jogho realizacija na Volyni // Problemy istoriji Ukrajiny XIX - pochatku XX st. 2001. № 2. S. 136-142.

30. Pryshhepa O.P. Mista Pravoberezhnoji Ukrajiny kincja XVIII - pochatku XX st.: suchasnyj stan doslidzhenj ta perspektyvy vyvchennja // Naukovyj visnyk Skhidnojevropejsjkogho nacionaljnogho universytetu imeni Lesi Ukrajinky. Istorychni nauky. 2013. № 12. S. 131-139.

31. Pryshhepa O.P. Misjka reforma 1892 r. ta jiji zaprovadzhennja na Volyni // Problemy istoriji Ukrajiny XIX - pochatku XX st. 2001. № 2. S. 142-148.

32. Pryshhepa O.P. Pravovi ta ekonomichni aspekty rozvytku pryvatnovlasnycjkykh mist Volyni u drughij polovyni XIX - na pochatku XX st.// Problemy istoriji Ukrajiny XIX - pochatku XX st. 2003. № 5. S. 128-131.

33. Rejent O.P. Dejaki problemy istoriji Ukrajiny XIX - pochatku XX st.: stan i perspektyvy naukovoji rozrobky // Ukrajinsjkyj naukovyj zhurnal. 2000. № 2. S. 3-26.

34. Skrypnyk A. Ju. Derzhavni ustanovy Podiljsjkoji ghuberniji u XIX - na pochatku XX st.: Istorioghrafija problemy. // Problemy istoriji Ukrajiny XIX - pochatku XX st. 2003. № 5. S. 17-23.

35. Streljbicjka N.I. Dzhereljna baza doslidzhennja dijaljnosti orghaniv misjkogho samovrjaduvannja na Podilli v XIX-na pochatku XX st. // Vinnychchyna: mynule ta sjoghodennja: Krajeznavchi doslidzhennja. Materialy XXI Vinnycjkoji istoryko-krajeznavchoji konferenciji 25- 26 zhovtnja 2007 r. 2007. S. 179-188.

36. Streljbicjka, N.I. Dijaljnistj orghaniv misjkogho samovrjaduvannja pravoberezhnoji Ukrajiny po socialjnomu zakhystu interesiv naselennja (ostannja chvertj XIX-pochatok XX st.): naukove vydannja // Studiji Kam'janecj-Podiljsjkogho Centru doslidzhennja istoriji Podillja. 2005. № 1. S. 295-308.

37. Streljbicjka, N. I. Dijaljnistj predstavnykiv orghaniv misjkogho samovrjaduvannja mista Bara - misjkykh gholiv ta ghlasnykh dumy i upravy naprykinci XIX - pochatku XX stolitj // Barsjka zemlja Podillja: jevropejsjka spadshhyna ta perspektyvy stalogho rozvytku : materialy IV Mizhnar. nauk.-prakt. konf.: do 615-ji richnyci pershoji dok. zghadky pro m. Rov, 475-ji richnyci z chasu nadannja m. Baru maghdeburzjkogho prava ta 150-richchja z dnja narodzh. M.S. Ghrushevsjkogho, 9-10 veres. 2016 r. 2016. S.115-118.Streljbicjka, N. I. Do istoriji dijaljnosti orghaniv misjkogho samovrjaduvannja mista Vinnyci v XIX - na pochatku XX st. // Naukovi zapysky Vinnycjkogho derzhavnogho pedaghoghichnogho universytetu imeni Mykhajla Kocjubynsjkogho. Serija: Istorija. 2007. № 12. S. 239-244.

38. Streljbicjka N.I. Z istoriji dijaljnosti orghaniv misjkogho samovrjaduvannja mista Moghyliv- Podiljsjkogho v XIX - na pochatku XX st. // Drugha Moghyliv-Podiljsjka konferencija. 2006. S. 96-103.

39. Streljbicjka N.I. Rolj poljakiv v orghanakh misjkogho samovrjaduvannja na Podilli v kinci XIX - na pochatku XX st. // XXIV Vseukrajinsjka naukova istoryko-krajeznavcha konferencija "Kozactvo v istoriji Ukrajiny (do 360-richchja bytvy pid Batoghom"), 1-2 cherv. 2012 : zb., Vin. obl. krajeznav. muzej, VOUNB im. K.A.Timirjazjeva. 2012. S. 210-215.

40. Tokarjev, V. M. Kharkivsjke misjke samovrjaduvannja za ghorodovym polozhennjam 1870 roku (istoryko- pravove doslidzhennja): avtoref. dys... kand. juryd. nauk: 12.00.01. Kharkiv, 1998. 18 s.

41. Udod O.A. Istorija povsjakdennosti: pytannja metodologhiji, istorioghrafiji ta dzhereloznavstva / Suchasni pidkhody do istorychnoji osvity. Uklad. I. Kostjuk, P. Kendzjor. Ljviv : NVF «Ukrajinsjki tekhnologhiji», 2009. 128 s.

42. Cybulenko L.O. Dijaljnistj orghaniv samovrjaduvannja Odesy, Mykolajeva, Khersona shhodo formuvannja i rozvytku municypaljnoji zemeljnoji ta vyrobnychoji vlasnosti v kinci XIX - na pochatku XX stolitj: avtoreferat ... dys. kand. istor. nauk.: 07.00.01. Dnipropetrovsjk, 2001. 19 s.

43. Cheremisin O.V. Misjke samovrjaduvannja na Pivdni Ukrajiny v 1785-1917 rr. Kherson : «Oldi- pljus», 2017. 581 s.

44. Chornyj D.M. Po livyj beregh Dnipra: problemy modernizaciji mist Ukrajiny (kinecj XIX - pochatok XIX st.). Kharkiv, 2007. 301 s.

45. Shandra V.S. Formuvannja bjurokratiji v Pravoberezhnij Ukrajini // Ukrajinsjkyj istorychnyj zhurnal. 2007. № 2. S. 143-158.

46. Shara L.M. Stanovlennja orghaniv samovrjaduvannja u mistakh i posadakh Chernighivsjkoji ghuberniji v ostannij tretyni XIX st.: avtoreferat ... dys. kand. istor. nauk: 07.00.01. Kharkiv, 2002. 18 s.

47. Shherba T. O. Vvedennja Misjkogho polozhennja 1870 r. v mistakh Kyjivsjkoji ghuberniji // Drughi Jakovlivsjki chytannja : materialy nauk. konf.. S. 30-39.

48. Shherba T. O. Misjke samoupravlinnja na Pravoberezhnij Ukrajini u drughij polovyni KhIKh st.: avtoref. dys. ... kand. ist. nauk : 07.00. Donecjk.2001.19 s

49. Shherba T.O. Problemni pytannja vvedennja misjkogho polozhennja 16 chervnja 1870 roku v mistechkakh Pravoberezhnoji Ukrajiny // Porivnjaljno-analitychne pravo - elektronne fakhove vydannja jurydychnogho fakuljtetu DVNZ «Uzhghorodsjkyj nacionaljnyj universytet». 2014.

Размещено на Allbest.ru

...