Просвітницька діяльність чеських громадських організацій та часописів в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)

Друга половина ХІХ століття - історичний період, що відзначився потужним колонізаційним пересуванням іноземців на терени Південно-Західного краю Російської імперії. Київ - осередок культурно-громадського життя чеської общини на початку ХХ століття.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.12.2020
Размер файла 21,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Просвітницька діяльність чеських громадських організацій та часописів в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)

Світлана Шульга

У статті на основі джерельного та монографічного матеріалу проаналізовано просвітницьку діяльність чеських громадських спілок, їхніх пресових органів. Визначено освітньо-культурний характер більшості чеських громадських об'єднань наприкінці ХІХ ст. та наголошено на активізації й зміні в напрямах і характері просвітницького руху в міжвоєнний період.

Ключові слова: чехи, просвітницький рух, громадські спілки, Україна.

Шульга Светлана. Просветительская деятельность чешских общественных организаций и газет (конец Х1Х - начало ХХ вв.). В статье исследуется просветительская деятельность чешских общественных организаций и газет чешской диаспоры в Украине в конце Х1Х - начале ХХ в., проанализированы направления их деятельности, основное из них - культурно-образовательная работа. Просвещением занимались чешские прессовые органы, которые образовали общество им. Я. А. Коменского в Киеве и в межвоенный период - Чешская матица школьная в Луцке. Проанализированные редакционные статьи свидетельствуют о том, что газеты выполняли просветительскую работу, они были центром единения чешской общины в условиях иноэтнического населения. Чешская община поддерживала дружеские отношения с местным украинским населением, отдельные ее представители участвовали в работе «Просвиты».

Ключевые слова: чехи, волынские чехи, чешские общественные организации, «Чешская матица школьная», Общество им. Яна Амоса Коменского, Волынь.

Shulha Svitlana. Public Awareness Campaign of Czech NGOs and Newspapers (Late XIX - Early XX Centuries). The article investigates the Czech Diaspora public awareness campaign of NGOs and newspapers in Ukraine in the late 19th and early 20th centuries. The principal directions of their activities, the main of which are culture and education, have been analyzed. The Czech press agencies involved in education, formed the Society named after John Amos Comenius in Kyiv and in the interwar period - Czech Matica School in Lutsk. The analyzed editorials suggest that the newspapers carried out a public awareness campaign and were the center for Czech community activities under conditions of other ethnic groups.The Czech community maintained friendly relations with the local Ukrainian population, some of its representatives attended Prosvita society.

Key words: Czechs, Volyn Czechs, Czech NGOs (public organizations), Czech Matica School, the Society named after John Amos Comenius, Volyn.

Постановка наукової проблеми та її значення. Друга половина ХІХ ст. відзначилася потужним колонізаційним пересуванням іноземців на терени Південно-Західного краю Російської імперії, зокрема чехів і німців, хоча окремі сім'ї та особи оселялися в регіоні й у попередні століття. Оселення чехів в Україні в другій половині ХІХ ст., його причини, особливості українською та чеською історіографією висвітлюється досить широко. Просвітницька діяльність серед чеського населення українських земель не отримала окремого дослідження, не з'ясованими залишаються й питання зв'язків української «Просвіти» і чеських громадських спілок.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Серед дослідників загальних проблем історії національних меншин України, котрі фрагментарно розглядають зазначену тему, потрібно згадати В. Надольську, яка вивчає проблеми національних меншин у ХІХ - поч. ХХ ст. [13], М. Бармака, котрий зосереджувався на еміграційних процесах другої половини ХІХ ст. - початку ХХ ст. й аналізував особливості чеської імміграції на Волині [1]. Польська дослідниця міжвоєнної доби З. Ціхоцька в 1925 р. опублікувала працю стосовно чеської общини Волині [22]. Чеський дослідник Ярослав Вацулік видав у Чехії трьохтомник «Історія волинських чехів», у якому на основі спогадів реемігрантів із Волині подає широкий опис історії еміграції, розселення, життєдіяльності чехів на Волині, принагідно торкаючись у Т.2 діяльності громадської організації «Чеська Матіца Шкільна» [25]. У 2013 р. у Києві опубліковано «Історію чехів в Україні», яка подає численні матеріали з історії українських чехів [9].

Мета дослідження - визначення основних напрямів та особливостей просвітницького руху серед чеського населення України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., його зв'язків з українською «Просвітою» й просвітянським рухом.

На землі Волині чеські колоністи почали масово оселятися після затвердження Олександром II постанови Комітету міністрів «О водворении чехов на Волыни» [14]. За постановою за умови прийняття російського підданства колоністам надавали пільги в придбанні землі, щодо свободи віросповідання, звільнення від оподаткування та несення військової служби, самоврядування.

Чехи-колоністи облаштовували свої поселення протягом кількох років і поряд із вирішенням нагальних господарських справ (купівля землі, зведення будинків і т. ін.) відкривали школи, також турбувалися про культурний розвій своєї громади. Водночас важливою справою чехи вважали й зведення громадської споруди - народного дому, школи - розуміючи, що вони стануть осередками навчання дітей рідної мови, місцем зібрання громади колоністів, де б вони могли вирішувати головні справи облаштування поселень, господарського та громадського життя, відпочивати тощо. Свідчення цього - затверджені топографічні схеми чеських поселень, опубліковані в часописі чеських реемігрантів «Верна страж» (1949-1950 рр.) [26]. Саме ці громадські споруди й ставали осередками культурного, освітнього життя колоністів, просвітницькими осередками.

Освіту, навчання в школах дітей чехи вважали обов'язковим елементом життя колонії. Постановою про пільги при оселенні чехам був наданий дозвіл на відкриття шкіл, у яких, за їхнім бажанням, діти могли навчатися російською мовою разом із дітьми селян-українців [10]. Протягом десяти років після оселення в колоніях Острозького, Дубинського, Ровенського, Луцького й Володимирського повітів відкрито 18 чеських шкіл, у яких навчалося 753 дитини [20, арк. 220]. У школах працювали освічені вчителі-чехи, яких утримували громади колоністів і які прибували в Росію разом із чехами-землеробами. Так, із перших років оселення школа стала для чеських іммігрантів осередком збереження рідної мови й національної культури. Окрім того, освіта була доброю основою для подальшої успішної господарської діяльності, якій чехи віддавали перевагу.

Із часом вирішено питання й про заклади середньої освіти. У 1870 р. у колонії Мирогоща було відкрите перше чеське училище у Волинській губернії, із 1874 р. - двокласне училище в с. Глинську Рівненського повіту, однокласні училища - у Гульчі, Підцуркові, Підгайцях, Молодові, Купичеві [13, с. 32; 25, с. 121-122]. Школи навчали не лише дітей, але й дорослих. При школах відкривали курси для дорослих. Дослідниця В. Надольська наводить приклади започаткування освіти для дорослих в с. Мирогощі в 1873 р., де діяли вечірні класи, у Підцуркові навчалося 90 осіб, у Глинську - 100 осіб [13, с. 33]. І хоча з 1887 р. усі чеські школи перейшли в підпорядкування міністерства освіти, національні ознаки школи не втрачали й продовжували залишатись осередками освіти для колоністів [15]. Поряд із тим у чеських поселеннях почали активніше діяти народні доми, бібліотеки, громадські організації, спортивні осередки, з'явилися часописи.

У народних домах і при школах чехи відкривали бібліотеки, зали-читальні, де могли познайомитись із подіями в Чехії, останніми публікаціями господарського характеру, дізнатися про життя чехів України. Такі публікації з'явились і на шпальтах чеських часописів, що також надходили в колонії.

Київська губернія та Київ, на відміну від Волині, не зазнавали масового напливу чеських емігрантів, хоча в самому місті, за даними 1874 р., жило 150 чехів [9, с. 373]. У 80 -х рр. ХІХ ст. посилюється міграція до Києва чеських ремісників, техніків, інженерів, що пов'язано зі значним розвитком промислового виробництва й нестачею технічних кадрів для його обслуговування. Станом на 1897 р. в губернії нараховувалося вже 3294 особи чеського походження [12, с. 330-336], а на початку ХХ ст. в Києві проживало 5 тис. чехів, із яких 400 осіб були власниками підприємств та торговельних закладів [І2, с. 373 ], станом на 1914 р. - 8 тис. [16, с. 75].

На початку ХХ ст. Київ стає важливим осередком економічного й культурно-громадського життя чеської общини. Якщо наприкінці ХІХ ст. київські чехи не мали жодної громадської організації, то з 1900-х рр. вони масово з'являються, об'єднавши чехів і надавши основу для реалізації їхніх національних, культурно-освітніх та господарських інтересів. У перших роках ХХ ст. виникають сокольські організації, а в 1907 р. вони ініціюють розробку статуту й організацію Чеського благодійного й освітнього товариства імені Яна Амоса Коменського [2, арк. 15; 16, с. 77], яке офіційно розпочало свою діяльність у вересні 1907 р. Статут товариства передбачав, окрім благодійної діяльності, опіку освітою дітей, заснування шкіл й інших навчальних закладів, музеїв, виставок, читалень, бібліотек, організацію масових публічних заходів просвітницького характеру: вистав, лекцій, музичних вечорів, екскурсій тощо.

Головою товариства обрано підприємця Їндржіха Їндржішека, члена Київської міської думи, дійсного члена товариства швидкої допомоги, купця другої гільдії. Він був одним із найбагатших чехів Києва, володів великою фабрикою музичних інструментів, що мала відділення в Тулі та Баку. Пізніше у своїй крамниці на Хрещатику № 41 він обладнав студію звукозапису, яка записувала популярних київських співаків, декламаторів, музикантів [9, с. 389-390]. Послугами студії скористався в 1909 р. видатний український композитор Микола Лисенко, який акомпанував 19 -річній співачці Олені Петляш. Так записано 11 грамплатівок, шість із них зараз зберігаються в музеї композитора [9, с. 390]. У 1911 р. Їндржіх Їндржішек відкрив єдину в Росії фабрику з виробництва грамофонів та платівок «Екстрафон», де працювали переважно чеські техніки та робітники й випускалася найпопулярніша продукція в країні [9, с. 392]. Отже, голова товариства Я. Коменського виступав популяризатором і прихильником українського та чеського музичного мистецтва.

Товариство Я. Коменського організувало й забезпечило відкриття чеської школи в Києві, надавало їй усіляку підтримку коштами, літературою, що допомогло перетворити школу в авторитетний навчальний заклад, де навчалися не лише чеські діти, а й українські. Товариство займалося пропагандою чеської мови та культури серед сільського чеського населення, його активісти виїжджали з пересувною чеськомовною бібліотекою в колонії Волині та півдня України, а з 1913 р. в Києві працювала чеська бібліотека. Члени товариства готували й проводили публічні лекції з історії Чехії, літературні вечори, диспути. Саме завдяки товариству Я. Коменського в 1916 р. вдалося відкрити в Києві чеський театр, що відомий як «театр на Стромовці». Театральний репертуар представляли насамперед чеські твори, а також і власні театральні постановки за мотивами чеського фольклору [16, с. 76].

Серед важливих напрямів просвітницької діяльності товариства - заснування та підтримка чеських часописів «Руський чех» (1906-1908 рр., м. Києв), «Чехослован» (1911-1914 рр., 1916-1918 рр. м. Київ), «Чехословак» (1915-1917 рр., м. Київ; 1917-1918 рр., м. Москва), ін. Перше число «Руського чеха» опубліковано 17 жовтня 1906 р. Засновник і видавець часопису - поміщик, власник готелю «Прага» Вацлав Вондрак, який народився в с. Семидуби на Волині. Співробітниками Вондрака були Ян Волф, засновник першої пересувної бібліотеки на Волині, Ф. Велеховськи, Ф. Колачік, А. Поспішил, Ф. Коваржік [25, с. 64; 9, с. 209-210, 488-489 ]. Саме на шпальтах «Руського чеха» друкувалися матеріали з історії та тогочасної ситуації в Чехії; статті з життя чехів в українських землях; реклама чеських підприємств та їхньої продукції; повідомлення про діяльність товариства Я. Коменського тощо. За сприяння редакції в 1908 р. в Києві опубліковано книгу «Історія чеського переселення на Русь» Владіміра Оліча (Dлjiny ceskйho vystлhovalectvi na Rus Kyjev. - 1908. - 47 s.) - перший огляд еміграції чехів у Росію. Як додаток до часопису видавали також «Слов'янський посередник» (1907 р.), публікації якого мали економічне спрямування [9, с. 488].

У 1910 р. у Києві журналіст, уродженець с. Глинськ на Волині В'єнцеслав Швіговський (1875 - 1957 рр.) заснував видавниче товариство «Чехослован» та за фінансового сприяння чеських фабрикантів Вацлав Кліха та Їндржіха Їндржішека видавав із 1911 р. часопис «Чехослован». У редакції працював письменник Франтішек Ладіслав Говорка та інші представники чеської імміграції. У 1915 р. редакція переміщається до Москви, а в Києві видається газета «Чехословак» за редакцією В. Швіговського, пізніше - Отакара Валдманна [9, с. 490-491].

Обидві газети та видавництво В. Швіговського стали своєрідним об'єднавчим центром чеської общини, сприяли зв'язкам українських чехів між собою та з батьківщиною. Часописи займалися просвітницькою діяльністю: друкували твори чеських письменників, уміщали замітки історичного змісту, розповідали про життя чехів в Україні та Росії. Важливою частиною діяльності видавництва стала агітаційна робота з організації Союзу Чехословацьких товариств на Русі (СЧСТ) (1915 р.) і «Чеської дружини» в складі російської армії, коли з 1916 р. «Чехослован» відновлює свою роботу в Києві й стає друкованим органом СЧСТ на Русі. Свідченнями популярності видань може слугувати широка географія передплати - від Києва до с. Богемка Херсонської губернії, Луцька, Одеси та Лодзі. Видавництво друкувало художню й навчальну літературу чеською та російською мовами, пісенники й листівки для військовополонених, книжкову серію «Бібліотечка Чехослована» (автори - Святоплук Чех, Ярослав Гашек, Фердінанд Пісецький) тощо [8, с. 491-493].

Під час революції та визвольних змагань в Україні напрями діяльності чеських товариств і характер публікацій чеських часописів змінюються. В умовах загострення політичної та військової ситуації їхня просвітницька діяльність звужується, натомість посилюється політична складова, що, зокрема, пов'язано з чехословацьким корпусом. Після встановлення влади більшовиків в Україні та виходу чехословацького легіону в 1918 р. припиняють свою діяльність СЧСТ на Русі й інші чеські громадські об'єднання, закриваються чеські підприємства, зокрема видавництво В. Швіговського та інші періодичні видання; значна частина представників чеської общини емігрує. Проте чеські легіони до 1920 р. протягом свого виходу до Владивостока друкували велику кількість видань (близько 17), які були засобом єднання чеських легіонерів [8, с. 496-497].

Після 1921 р. частина Волинської губернії, де мешкала більшість волинських чехів, відійшла до Польщі. У новоутвореному Волинському воєводстві станом на 1921 р. проживало 25 405 чехів, що становило 1,8 % усього населення краю [23, с. 26]. У Радянській Україні в той самий час проживало 15 905 чехів, що складало 0,1 % населення України [18, с. 22-24]. За другим загальним переписом населення Польщі мешканців чеської національності у Волинському воєводстві було зафіксовано 30 977 осіб [21, с. 22]. Чеське населення концентрувалося переважно в центральних і південно-східних повітах воєводства - Луцькому, Володимир-Волинському, Дубинському, Рівненському, Здолбунівському, у містах Луцьку, Рівному, Здолбунові. Незначна кількість чехів проживала на теренах Ковельського, Горохівського й ін. повітів Волині. Просвітницький рух у чеських поселеннях набуває надзвичайної активності та різновекторності.

Найбільшої різноманітності в цій частині України набуває культурно-освітній напрям: організація гімнастичних товариств й участь у міжнародних спортивних змаганнях, заснування та утримання шкіл і бібліотек, аматорських театрів, хорів, духових оркестрів, часописів.

Просвітницька діяльність зосереджувалася в школах. Чеське шкільництво на Волині являло собою два типи освітніх закладів - державні та приватні. За архівними даними, у воєводстві протягом 20-х рр. функціонували як державні лише початкові школи з чеською мовою навчання, станом на 1921 р. таких шкіл нараховувалося лише 17 [3, арк. 2]. Найбільша кількість державних початкових чеських шкіл у середині 20-х рр. була в місті Луцьку та Луцькому повіті, де проживав на цей час 5271 чех, зокрема в селах Баківці, Боратин Чеський, Нове Теремно, Старе Теремно, Шклінь, Озеряни Чеські, Княгинінок, Струмівка, Копче та ін. [4, арк. 36-36 зв.]. У менш численних колоніях або в тих селах, де чехи проживали разом з українським населенням, у початкових школах чеську мову викладали як предмет (с. Губин, Будки Губинські, Мстишин й ін.) [4, арк. 33-33зв.]. Більшість учителів у початкових чеських школах - чеського походження, нерідко отримували освіту в Чехії, однак були й поляки та українці, як, наприклад, у колоніях Баковці, Нове Теремно й Струмівка Луцького повіту [4, арк.43].

Поряд із державною початковою школою в чеських поселеннях функціонувала й приватна школа. Тому традиції заснування та підтримки громадських шкіл серед чеського населення продовжувались і в міжвоєнні. В умовах посилення національного тиску, асиміляційної політики польських урядів та запровадження утраквістичної освіти (закон 1924 р.) прагнення чеської громади зберегти свою культуру й мову виявилося, передусім, в організації широкої, розгалуженої сітки приватних початкових і середніх шкіл із чеською мовою навчання, що утворювалися громадською організацією «Чеська Матіца Шкільна» (ЧМІІІ). ЧМІІІ утворено в грудні 1923 р. Установчі збори відбулися в Луцьку, у них узяли участь 192 представники чеських поселень Волині [5, арк. 80]. У статуті, затвердженому й зареєстрованому 4 жовтня 1923 р., зазначалося, що товариство «...має на меті підтримку освіти серед чеського населення у Волинському воєводстві. Стоїть поза усякими організаціями. Єдиним його завданням є розвій чеського шкільництва і освіти з виключенням усякої політичної діяльності» [5, арк. 81].

Напрямами освітньої діяльності ЧМІІІ були заснування й утримання навчальних закладів; освітніх курсів для дорослих; видання підручників чеською мовою; організація бібліотек та громадських читалень тощо. Станом на 1929 р. ЧМІІІ утримувала 11 шкіл, зокрема в Дубинському повіті - чотири, Рівненському - дві, Луцькому - три, Здолбунівському - три [5, арк. 80]. Організація оплачувала роботу вчителів і забезпечувала школу всім необхідним, купувала підручники для дітей із малозабезпечених сімей, організовувала обіди для учнів, а також, за необхідності, купувала будинки для шкіл. Так, з ініціативи керівника осередку ЧМІІІ у колонії Бачанівка Дубинського повіту Антоніна Бочека побудована школа [5, арк. 82 зв.]. Принагідно зауважимо, що з подібною метою утворювалися товариства, які фінансували й організовували зведення школи, наприклад у колонії Язірки Здолбу- нівського повіту [6; 7].

Важливою подією в історії чеського шкільництва було заснування чеської школи в Луцьку, навчання в якій почалося в січні 1929 р. У перший рік роботи в ній навчалося 15 учнів 1-3 класів, а кожного наступного навчального року кількість учнів і класів зростала. У 1934 р. на подарованій Вацлавом Земаном, власником пивоварні в Луцьку, ділянці землі побудували нове приміщення школи, у якому, окрім школи, були бібліотека й осередок ЧМІІІ [24, с. 2]. Так, у 1933 р. в школі функціонувало вже шість класів, а з 1934 р. Луцька чеська школа давала повну семирічну освіту. У цей час у ній навчалося 132 учні. Цікаво зазначити, що в старших класах (5-7) чеської школи навчалося більше учнів, ніж у початкових. Так, у 1934/1935 н. р. в 1-3 класах навчалося 44 учні, а в 4-7 - удвічі більше, 89. Вірогідно чеські колоністи переводили до цієї школи дітей, які отримали початкову освіту у двомовній державній школі. Така тенденція зберігалася й до останнього навчального року в чеській школі - 1938/1939 рр., коли Луцьку чеську школу закінчила найбільша кількість випускників - 134 [27, с. 8].

Луцька школа стала для чеської общини центром громадського та культурного життя. Окрім ЧМТТТ. на теренах Волині діяли 25 спілок «Сокола», 84 хорові капели, 47 театральних аматорських гуртки, 27 бібліотек [25, с. 41]. Чеські поселенці були активними пропагандистами фізкультурних занять та учасниками «сокольських» гуртків. Перша спілка на Волині утворилася в с. Квасилів Рівненського повіту у 1911 р., у 1922 р. відновила свою діяльність на чолі з учителем Антоніном Перним. «Сокольські» спілки утворені в Здолбунові, Вовковиях, Мирогощі, Страклові, Дубні, Рівному, Семидубах, Молодаві, Молодаві ІІ, Глинську, Гульчі, ін. Волинські спілки увійшли до складу Чехословацької «сокольської» асоціації (ЧСА), яка надавала допомогу інвентарем, тренерськими кадрами й були найчисельнішою ланкою закордонних спілок ЧСА. У загальних щорічних зборах ЧСА в 1938 р. волинські чехи представили команду в кількості 600 осіб [25, с. 41-42].

У міжвоєнний період відновилася й створювалася нова мережа бібліотек, які стали основою просвітницької роботи. Найбільші громадські бібліотеки діяли в селах Боратині, Квасилові, Мощаниці, Новокраєві, Новому Рачині, Теремному, Вовковиях, Мирогощі, Глинську, Луцьку. Значну допомогу в цьому надавали уряд Чехословаччини та Об'єднання закордонних чехів, що діяло при міністерстві закордонних справ. Наприклад, бібліотека в с. Вовковиях із часу відновлення в 1923 р. мала у фонді лише 327 книг, за допомогою чехословацького міністерства освіти та народної просвіти в 1939 р. їх кількість у бібліотеці збільшилася до 1676, із них чеською мовою - 1127. У 1938 р. бібліотека нараховувала 1139 читачів, із них чоловіків - 731 , жінок - 408 осіб [11, с. 4]. Чеська Матіца організовувала шкільні бібліотеки, а також пересувні бібліотеки (усього - 34) [25, с. 42]. Чехи передплачували часописи, ілюстровані журнали, пресу господарського характеру, цікавилися радіопередачами, купували багато грамплатівок, зокрема й фірми Їндржіха Їндржішека «Екстрафон».

Великою популярністю в чеських поселеннях користувалися аматорські театральні гуртки, наприклад у Малині, Страклові, Квасилові, Мирогощі, Дорогостаях, Грушвиці, Мартенівці, Нивах Губинських, Губині, Дібровці, містах Луцьку та Рівному. Репертуар складався з популярних чеських, польських й українських творів, а кошти, отримані від реалізації квитків, використовували для придбання чи пошиття костюмів, поповнення бібліотечного фонду тощо.

Одним з учасників такого драматичного гуртка був волинський чех Владімір Лібовіцький, який народився в 1906 р. в с. Новини Чеські Дубинського повіту. Батько В. Лібовіцького заснував у селі бібліотеку, мати-чешка добре знала українську мову та народні пісні, а син став артистом балету, закінчивши відому в Польщі балетну школу українського танцівника Василя Авраменка в Рівному. У другій половині 20-х рр. Лібовіцький бере активну участь у діяльності Просвіти: облаштував хату - читальню, здійснив постановку трьох українських вистав, за що й потрапив до списку «неблагонадійних». Виїхавши до Чехословаччини, він набував акторської майстерності та виступав у театрі, зокрема в Ужгороді, як танцівник, балетмейстер, актор [17, с. 50-54].

Важливу роль у громадському житті Волині міжвоєнного періоду відігравали чеські часописи. Як і в попередні роки, часописи групували навколо себе общину, переконливо демонструючи її зусилля зберегти рідну мову, культуру. Першим на Волині чеським часописом був «Глас Волині» (с. Квасилів, 1926-1936 рр.), перше його число вийшло в Квасилові, незмінним редактором був учитель Антонін Пєрний. Часопис мав постійні рубрики: «Хроніка», «Торговельні справи», «Господарський кореспондент», куточок ЧМІІІ. «Листи» тощо. Огляд номерів газети переконливо свідчить про значне зацікавлення чехів господарськими справами, дві останні сторінки часопису традиційно відводили рекламі чеських і волинських підприємств, містилися повідомлення про торги та ярмарки, ціни на хміль і про хмелеярмарки в Жатці, оголошення про різні курси господарів тощо. «Глас Волині» також виступав як організатор культурно-освітнього життя чехів, розповідаючи про останні новини чеських колоній.

Із 1936 р. вже в Луцьку опубліковано перший номер газети «Краянські лісти», яку редагував Йозеф Фойтік. Рубрики газети нагадували «Глас Волині», водночас розширення зазнає тематика статей, дещо зміщуються акценти: значну увагу приділено роботі ЧМШ; теми стосувалися не лише «волинських» питань, а мали загальнодержавний характер; аналізувалися проблеми становища не лише чеської меншини, але й інших етнічних груп; активно порушувалися й політичні питання, розглядалися відносини стосунків між Польщею та Чехословаччиною тощо. Зазнало змін і технічне виконання газети: запроваджено новий шрифт; літературний додаток друкували так, щоб його можна було зшити в книжечку; з'являються фотографічні матеріали. Отже, часопис набував загальнодержавного значен - ня [19, с. 25-29].

Висновки та перспективи подальших досліджень. На основі розгляду означеної теми можемо стверджувати, що громадські чеські організації та чеська преса були головними рушіями просвітницької діяльності серед чеського населення України наприкінці ХІХ - у першій половині ХХ ст., результатом чого стали високий рівень писемності чехів, знання рідної мови, усвідомлення національної ідентичності, збереження традицій і культури чеського народу. При тому активна культурно-освітня діяльність громадських спілок наприкінці ХІХ ст. у міжвоєнний період доповнилась їх активністю в політичній сфері. Чехи активно співпрацювали з українцями, а окремі з них були активістами «Просвіти».

Література

історичний колонізаційний культурний чеський

1. Бармак М. Німецьке, чеське та єврейське населення Волинської губернії (1796-1914 рр.) / М. Бармак. - Тернопіль : [б. в.], 1999. - 208 с.

2. Держархів м. Києва, ф. 292, оп. 1, спр. 525.

3. Державний архів Волинської області (далі - Держархів Волинської області), ф. 36, оп. 1, спр.171.

4. Там само, оп. 10, спр. 3.

5. Держархів Рівненської області (далі - Держархів Рівненської області), ф. 30, оп. 20, спр. 930.

6. Держархів Волинської області, ф.454, оп.2, спр.580, 578.

7. Держархів Рівненської області, ф. 156, оп.2, спр.203.

8. Дрбал А. Чеські періодичні видання в Україні / А. Дрбал // Історія чехів в Україні. - К. : НАУ, 2013. - 600 с. - С. 484-519.

9. Dеjny Cechй па икгарпе. Історія чехів в Україні. - К. : НАУ, 2013. - 600 с.

10. Киевлянин. - 1870. - 3 октября.

11. Кгаішке ШЛу. - 1939. - Unor. - № 4. - С. 4.

12. Личков А. Юго-Западньїй край по данньїм переписи 1897 г. / А. Личков // Киевская старина. - 1905. - Июль - август. - С. 330-336.

13. Надольська В. В. Чеські навчальні заклади Волинської губернії у другій половині Х1Х ст. / В. Надольська // Чехи на Волині: історія і сучасність. - Житомир ; Малин : Волинь, 2000. - С. 30-34.

14. О водворении чехов на Волыни // Полное собрание законов Российской империи. - Собр. 2-е. - Т. 36. - Отдел 2. - СПб.,1863.

15. Полное собрание законов Российской империи. - Собр. 3-е. - Т.8. - СПб., 1890.

16. Сидорчук О. Діяльність чеського благодійного й освітнього товариства ім. Я. А. Коменського в Україні / О. Сидорчук // Чехи на Волині: історія і сучасність. Науковий збірник «Велика Волинь». - Т. 24. - Житомир ; Малин : Волинь, 2001. - 119 с. - С. 75-78.

17. Тимощук І. Чеський митець із Дубинського повіту / І. Тимощук // Чехи на теренах Волині: матеріали Міжнар. іст.-краєзнавч. конф. 24 лют. 2016 р. - Рівне : Дятлик М., 2016. - 108 с. - С. 50-54.

18. Україна,1929. Статистичний щорічник. - Х. : ЦСУ УрСр, 1929. - 29 с.

19. Шульга С. Громадське життя чехів на Волині у чеських часописах / С.Шульга // Чехи на Волині: історія і сучасність : наук. зб. «Велика Волинь». - Т. 24. - Житомир ; Малин : Волинь, 2001. - 119 с. - С. 25-29.

20. Центральний державний історичний архів України в м. Києві, ф. 707, оп. 225, спр. 49.

21. Drugi Powszechny Shis Ludnosci s dniu 9.12.1931 r. // Wojewodztwo Wolynskie - W., 1938. - 329 s.

22. Cichocka Z. Kolonje Czeskie na Walyniu. - Warszawa, 1925. - 202 s.

23. RocznikStatystykiRzeczpospolitejPolskiej. - Warszawa, 1927.

24. Hlas Volyne. - 1934. - 11 rijna.

25. Jroslav VacuHk. Dejny Volyfckych Cechы. - Т. 1 (1868-1914). - Praha, 1997. - 211 s.

26. Jroslav VacuHk. Dejny VolyHskяch Cechы. - T. 2 (1914-1945). - Praha, 1998. - 191 s.

27. Vлrna straz (1949-1950 рр.).

28. Десять років чеській школі. - Луцьк, 1939. - 29 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Внесок греків у розвиток торгового судноплавства в Азовському морі у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття. Діяльність грецьких торгових фірм і їх роль у становленні та економічному розквіті Таганрога і Маріуполя.

    статья [13,8 K], добавлен 15.07.2007

  • Початок Великої Вітчизняної війни. Бойовий шлях Південно-Західного фронту першого формування. Львівсько-Чернівецька операція. Танкова битва під Дубном. Битва під Уманню. Сумсько-Харківська операція та друга харківська битва. Київська катастрофа.

    реферат [45,1 K], добавлен 20.05.2014

  • Розповідь про життя і основні досягнення українських меценатів початку ХХ століття. Родини Бродських, Терещенків, Тарновських, Галаганів, Симиренків, Чикаленків, Рильських. В. Вишиваний (Габсбург), В. Косовський.

    реферат [67,8 K], добавлен 14.12.2003

  • Селянські громади в Україні. Громадське життя і його форми дозвіллєвої діяльності в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Сутність українських громад у селі. Звичаєві норми спілкування й дозвілля селян. Колективна взаємодопомога і колективне дозвілля.

    курсовая работа [59,5 K], добавлен 27.03.2014

  • Початок оборонних дій Києва у 1941 році у ході Великої Вітчизняної війни. Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни в боях на території України. Загибель Південно-Західного фронту радянської армії 26 вересня 1941 р. після 73 днів оборони.

    реферат [33,6 K], добавлен 12.02.2015

  • Міждержавні відносини України з Росією кінця XVII ст. Устрій та суспільні стосунки Гетьманщини. Північна війна та її вплив на Україну. Українсько-шведська угода на початку XVIII ст. та її умови. Антимосковський виступ І. Мазепи та його наслідки.

    контрольная работа [37,6 K], добавлен 19.10.2012

  • Буржуазні реформи, земська реформа, судова та фінансова реформи, реформи в галузі народної освіти та друку, військова реформа 1861-1874 рр. Російської армії. Зміни в системі управління містами, соціально - економічний розвиток Російської імперії.

    курсовая работа [43,1 K], добавлен 20.09.2010

  • Політична ситуація Німеччини у кінці XIX – на початку XX століття. Життя та партійна діяльність одного з політичних діячів німецького Міжнародного робітничого і комуністичного руху Ернеста Тельмана, одного з головних політичних опонентів Гітлера.

    курсовая работа [61,4 K], добавлен 30.03.2011

  • Аналіз основних причин зростання національного руху в Наддніпрянській Україні в кінці ХІХ – початку ХХ століття. Конфлікт всередині Революційної української партії та його наслідки. Національно-революційна течія під керівництвом М. Міхновського.

    курсовая работа [38,5 K], добавлен 19.09.2010

  • Аналіз діяльності Петра Могили - одного із найвідоміших церковних, культурних і громадських діячів України, велич якого позначена в історії терміном "могилянська доба". Початок церковної кар’єри, ідея єдності церков, видавнича та просвітницька діяльність.

    курсовая работа [64,6 K], добавлен 09.06.2010

  • Політична асиміляція України російським царизмом. Світоглядна криза кінця ХVІІІ – початку ХІХ століття. Участь в обороні імперії. Опозиція царизму. Поява Тараса Шевченка. Капніст, Безбородько, Кочубей, Прощинський.

    реферат [16,0 K], добавлен 09.12.2004

  • Дворянство як соціальний стан в Російській імперії. Спосіб життя поміщиків. Зміни в чисельності та розміщенні дворян Київської губернії в 1782–1858 рр. Внесок Івана Фундуклея в розвиток Києва. Будівництво Університету св. Володимира і Кадетського корпусу.

    реферат [31,5 K], добавлен 17.04.2013

  • Проголошення Чорногорського королівства князем Миколою І. Перша Балканська війна Болгарії, Греції, Сербії і Чорногорії проти Османської імперії. Розкіл Балканського союзу та Друга Балканська війна, капітуляція Чорногорії та вигнання династіїї Негошей.

    реферат [20,5 K], добавлен 30.05.2010

  • Причини появи й розвитку, формування та особливості російської військової розвідки і її вплив на воєнні дії та політику імперії в регіоні Далекого Сходу. Форми та методи діяльності російських розвідструктур під час російсько-японської війни 1904-1905рр.

    дипломная работа [115,3 K], добавлен 14.07.2011

  • Організація і діяльність братств для захисту прав українського народу. Найважливіші чинники піднесення національної самосвідомості. Культурне життя в Києві на початку XVII ст. Реформи П.Могили та їх наслідки. Роль у відродженні Києва П.Сагайдачного.

    контрольная работа [40,3 K], добавлен 14.02.2009

  • Освіта у повоєнні роки. Впровадження обов'язкового семирічного навчання, зростання мережі ремісничих училищ і фабрично-заводських шкіл. Розгром генетики та "лисенківщина" в Україні. Література і мистецтво, "жданівщина" та боротьба з космополітизмом.

    реферат [16,0 K], добавлен 18.08.2009

  • Становлення та ідейні засади українських політичних партій в Галичині. Українська соціал-демократична партія як складова частина австрійської соціал-демократичної. Програми і напрями діяльності. Вплив Революції 1905 р. в Російській імперії на діяльність.

    контрольная работа [35,0 K], добавлен 17.04.2014

  • Зародження чеської історичної науки. Просвітницька історіографія, романтична школа. Наукові школи в чеській історіографії другої половини XIX ст. - 30-х років XX ст. Народ - виразник національної ідеї. Історія чеських земель. Гуситський демократичний рух.

    реферат [40,2 K], добавлен 24.05.2010

  • Суспільно-політичні рухи в першій половині XIX століття. Кирило-Мефодіївське братство. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Розвиток українського національного та революційного руху. Українські землі в роки Першої світової війни.

    презентация [5,6 M], добавлен 06.01.2014

  • Аналіз процесу створення та розвитку наукового електронного журналу як виду документа і складової інформаційних ресурсів бібліотеки. Визначення поняття електронного журналу. Передумови виникнення та історія розвитку електронного наукового журналу.

    автореферат [56,6 K], добавлен 27.04.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.