Нормативна правотворчість органів місцевого управління у кримінальному законодавстві на початковому періоді гітлерівської окупації (на прикладі документації Київської міської управи)
Аналіз діяльності місцевих органів влади у створенні нормативної бази з врегулювання правопорушень, які за своїми ознаками наближалися до злочинів чи були такими за своєю правовою сутністю. Дослідження Проекту Тимчасових кримінальних правил міста Києва.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.12.2020 |
| Размер файла | 17,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Нормативна правотворчість органів місцевого управління у кримінальному законодавстві на початковому періоді гітлерівської окупації (на прикладі документації Київської міської управи)
Іваненко Аліна Олексіївна, докторант ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університет імені Григорія Сковороди»
Criminal legislative documents issue of local government bodies at the beginning of hitler occupation (example of kyiv city administration documentation)
Ivanenko A.A.
During the occupation social life went on, after all, families were formed and divorced, children were born and people died, crimes and offenses were committed. Therefore, both German and local authorities had to settle these issues. And the use of the Sovie t or German legal basis was impossible for various reasons. That is why local managers focused their attention on the creation of a new legal regulatory framework which could provide the basis for adequate functioning of Ukrainian society. Consequently, the purpose of this publication is to analyze the activities of local authorities in creating a normative base for the regulation of offenses, which were approaching crimes or were criminal from the legal point of view.
The problem outlined has not yet been sufficiently considered in contemporary historiography, and the Soviet researchers were not interested in it at all. The exceptions are some publications and monographs of O. Honcharenko and M. Kunitsky, V. Shaikan, Y. Levchenko and Y. Oliynyk, although the works are related mostly to the systems of legal proceedings established by the occupation administration on the captured Ukrainian lands.
In the autumn of 1941 Kyiv City Administration developed the draft of Temporary Criminal Code of Kyiv. The draft was divided into General and Special Parts, and to 9 sections, which contained the definition of certain types of most widespread crimes and provided punishments for them.
In general, analyzing the draft of Criminal Code created by Kyiv City Administration, one can conclude that it was not complete and integral. Not all types of crimes were mentioned in this draft. The most severe punishments were determined for the crimes against the state, only for this type of offenses the death penalty was provided. For example, the murder with all the aggravating circumstances was penalized by the largest term of 10 years imprisonment. The draft identified also the types of complicity, aggravating and mitigating circumstances, and the stages of the crime commission. The certain crimes committed repeatedly were considered an aggravating circumstance and it increased their punishment significantly. There were 8 types of punishment, the most widespread of which were forced works and imprisonment for 1 to 10 years terms.
Key words: project, crime, punishment, responsibility, article, fine, imprisonment.
влада кримінальний правопорушення нормативний
Соціальне життя у період окупації не припинялося, адже, утворювалися і розпадалися сім'ї, народжувались діти та помирали люди, вчинялись злочини та правопорушення. Тому місцеві управлінці зосередили свою увагу на створенні нової нормативно-правової бази. Аналіз діяльності місцевих органів влади у створенні нормативної бази з врегулювання правопорушень, які за своїми ознаками наближалися до злочинів чи були такими за своєю правовою сутністю.
Проект Тимчасових кримінальних правил міста Києва, створеного Київською міською управою восени 1941 р., він був достатньо розірваним і нецілісним, та загалом схожий на радянську модель Кримінального кодексу. Не всі види злочинів були зазначені у даному Проекті. Документ поділявся на Загальну та Особливу частину, та відповідно на 9 розділів, в яких зазначались визначення деяких видів найбільш розповсюджених злочинів та передбачені покарання за них.
Ключові слова: Проект Тимчасових кримінальних правил, злочин, покарання, відповідальність, стаття, штраф, позбавлення волі.
Постановка проблеми
Період гітлерівської окупації України із його безпрецедентними умовами життя місцевого населення є найбільш складним у вітчизняній історії. Але соціальне життя у цей період таки не припинялося, адже, утворювалися і розпадалися сім'ї, народжувались діти та помирали люди, вчинялись злочини та правопорушення. І факт окупації не міг припинити цих природних процесів. Тому як німецька так і місцева влада мала врегульовувати ці питання. А використати радянську чи німецьку нормативно-правову базу у її так би мовити «чистому» й «недоторканому» вигляді по-суті було неможливо з різних причин. Тому на початковому періоді окупації місцеві управлінці й зосередили свою увагу на створенні нової нормативно-правової бази, на основі застосування якої мало б існувати й повноцінно функціонувати українське суспільство.
Метою цієї публікації є аналіз діяльності місцевих органів влади у створенні нормативної бази з врегулювання правопорушень, які за своїми ознаками наближалися до злочинів чи були такими за своєю правовою сутністю.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
До поставленої теми зверталися О. Гончаренко [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11] та М. Куницький [12]. Дотичними до нашої тематики є публікації В. Шайкан [13], Ю. Левченко [14] та Ю. Олійник [15], хоч стосуються вони здебільшого систем судочинства, запроваджених окупаційною адміністрацією на загарбаних українських землях. В. Шайкан зазначає, що українські правники у своїй діяльності керувалися виключно німецькими розпорядженнями. Окрім того, дослідниця зазначає про один із видів джерел права - правовий прецедент. У випусках «Урядового Вісника», а також додатках до кожного номеру наводилися «приклади-взірці» для українських правників із судочинства. В основному дослідниця акцентує увагу на український правових відділах, яких характеризує, як один із видів каральних органів [13].
Виклад основного матеріалу. Восени 1941 р. Київською міською управою було створено Проект Тимчасових кримінальних правил міста Києва (далі - Проект). Проект поділявся на Загальну та Особливу частину, та відповідно на 9 розділів, в яких зазначались визначення деяких видів найбільш розповсюджених злочинів та передбачені покарання за них. Норми, прописані у даному акті, складаються з усіх трьох частин: гіпотеза, диспозиція, санкція, або як властиво кримінальним законам, лише з диспозиції та санкції. Лише перша, Загальна частина, в основному складається із гіпотези та диспозиції.
Проводячи аналіз цього документа, модна дійти висновку, що він достатньо схожий на радянську модель Кримінального кодексу. Злочинною вважалась, як певна дія, так і бездіяльність, коли не виконується те, що вимагає закон. Злочини і провини поділяються за цим проектом на навмисні, ненавмисні і необережні. При чому відповідальність за умисні злочини була значно більша. Але була й примітка про те, що, коли правопорушення скоєне випадково без певної провини і без необережності, то воно не карається.
Виклад основного матеріалу. Розрізняли три стадії вчинення злочину: готування до злочину, замах на злочин та його вчинення. Готування до злочину карне лише тоді, коли саме у цих діях є злочинна діяльність. Особливо це стосувалось злочинів проти держави. Замахом вважаються дії, якими починається приведення у виконання злочинного діяння, але злочин не доведення до кінця, через брак часу або з інших причин, що не залежали від злочинця. Замах карався у більшій в залежності від небезпечності дій та близькості до завершення злочину [17, 26].
Обтяжуючою обставиною вважалось скоєння правопорушення групою осіб. Розрізняли такі види співучасті: головний злочинець, підмовник та «допомогач». Підмовники, які підбурили до вчинення злочину, та власне злочинці карались у рівній мірі. «Допомогачі» безпосередньої участі у злочинах не брали, а лише допомагали порадами, усували перешкоди до вчинення правопорушення, або після скоєння злочину переховували власне злочинців, знаряддя вчинення злочину, або об'єкт злочину. Недонесення на вчинення злочину не мало бути покараним [ 17, 27].
Існувало 8 видів відповідальності у кримінальному праві:
1. Штраф до 1000 крб.
2. Арешт до 6 міс.
3. Примусові фізичні роботи до 6 міс.
4. Позбавлення волі до 4 років
5. Позбавлення волі від 4 до 5 років.
6. Позбавлення волі від 5 до 8 років.
7. Позбавлення волі від 8 до 10 років.
8. Смертна кара.
Інколи застосовувалась додаткові покарання: конфіскація майна, що належало підсудному, звільнення з роботи при службових злочинах.
Штраф, який сплачував винний, йшов на користь держави, якщо підсудний не міг сплатити суму штрафу, то її замінювали на примусові роботи в еквіваленті 200 крб. - місяць праці.
При виконанні примусових робіт зловмисник мав виходити на основне місце роботи, у протилежному випадку, його арештовували на термін примусових робіт і на місці ув'язнення він виконував вирок суду.
Смертна кара не застосовувалась для двох категорій осіб: вагітних жінок та дітей до 17 років [17, 28].
Звільнення з роботи, неможливість займати певні посади чи проводити певні громадські, кооперативні та інші роботи за фахом.
Обтяжуючими обставинами вважалось:
1. Повторність злочину;
2. Вчинення злочину групою осіб;
3. Вчення злочину з особливою жорсткістю;
4. Злочин вчинено над особою, яка через вік, або інші обставини знаходиться у безпорадному стані.
Пом'якшуючими обставинами вважалось;
1. Злочин скоєно вперше;
2. Злочин скоєно під загрозою життю, під примусом, через службову чи матеріальну залежність;
3. Вчинення злочину у стані сильного душевного хвилювання.
4. Злочин вчинено неповнолітнім, від голоду або вагітною жінкою;
5. Необхідна оборона;
6. Коли злочинець прийшов з повинною [17, 29].
При виявленні обставин необхідної оборони обвинувачуваного могли звільнити від покарання.
Існувало поняття і позовної давності, яке залежало від тяжкості злочину:
1. Правопорушення, що карались арештом або штрафом - 1 рік.
2. Правопорушення, що караються примусовими роботами або позбавленням волі до
4 років - 3 роки.
3. Правопорушення, що караються позбавленням волі до 6 років - 5 років.
4. Решта злочинів - 10 років.
5. На злочини проти держави термін давності не поширювався [17, 30].
Особа вважалась такою, що не має судимість, якщо вона визнана не винуватою, якщо слідство проти неї закрито, або якщо пройшов термін позовної давності.
Неповнолітні до 16 років вважались особами з неповною дієздатністю: після вчинення злочину вони віддавались «під відповідальний нагляд батьків». Особо 16 - 20 років вважались частково дієздатними - їм зменшували покарання в залежності від тяжкості злочину.
Психічнохворі та глухонімі люди вважались неосудними та піддавались лікуванню [17, 31].
У зазначеному Проекті Київська міська управа кваліфікувала декілька видів злочинів. Найбільш тяжкими були злочини проти держави, які карались смертною карою та конфіскацією майна засудженого:
1. Бунт та збройне повстання;
2. Шпигунство на корить радянської влади;
3. Зрада держави;
4. Скоєння терористичних актів проти голови держави або його представників;
5. Скоєння диверсійних актів проти держави: напад на військові частини, зруйнування залізничних станцій та інших шляхів сполучення, електричних станцій та інших споруд державного та громадського майна.
Підготування зазначених злочинів, агітація проти державної влади, а також переховування відповідний пропагандистських матеріалів, саботаж власних обов'язків, що загрожують державі, привселюдна образа Голови держави, - також кваліфікувались, як злочини проти держави, але покаранням за них було позбавлення волі строком від 3 до 10 років [17, 32-33].
У цій же сфері зазначено ще один вид злочинів, найбільш розгалужений - злочини проти порядку управління. Термін покарання коливався між 6 місяцями і до 10 років. Якщо злочин був скоєні за обтяжуючих обставин, або внаслідок яких сталась смерть постраждалого, то винний засуджувався до смертної кари. До даного виду злочинів відносились: хуліганство, масові погроми, образа представників влади, подання офіційній особі завідомого неправдивих даних, відмова від сплати податків, підробка документів, контрабанда, незаконні валютні операції, перехід без відповідного дозволу державного кордону, допомога втечі в'язневі [17, 34-40].
Наступним видом злочинів були злочини проти релігії. Такими злочинами вважалось «кощунство» усно або письмово проти Бога, Пресвятої Богородиці, Святих Угодників, агітація проти релігії, особливо поміж неповнолітніх, перешкода виконанню релігійних обрядів, псування могил та пам'ятників. Термін ув'язнення коливався між 6 місяцями та до 5 років [17, 32-33].
Окремо кваліфікувались службові злочини, - до 7 років позбавлення волі. Це були дії, застосовані урядовою особою, внаслідок яких відбувалось порушення роботи певної установи або підприємства, або заподіяння їм майнової шкоди, невиконання своїх службових обов'язків, хабарництво, підробка службових документів [17, 39-40].
Ще одним видом злочинів зазначені господарські злочини, прикладами яких були: несумлінне виконання повноважень особи, яка керує громадською або корпоративної установою чи підприємством, наслідком якого є шкода майнових інтересів; умисне невиконання договірних зобов'язань; свідоме надання таких умов праці, де робітник міг втратити дієздатність; штучне завищення цін; самогоноваріння; виготовлення та збут наркотичних речовин; полювання, риболовство без відповідних дозволів. Основними видами покарання у цій сфері були: штрафи, примусові роботи, позбавлення волі до трьох років, у деяких випадках призначали як додаткову покарання конфіскацію майна порушника [17, 41-43].
До тяжких відносилися злочини проти життя, здоров'я, волі і гідності особи. Умисне вбивство каралось 8 роками позбавлення волі, а вбивство з особливою жорстокістю, катуванням чи вбивство вагітної жінки - 10 роками. Аборти і вбивство новонародженого карались трьома роками. Зґвалтування або розбещення малолітніх несло за собою позбавлення волі на строк до 5 років, а якщо зґвалтування мало наслідком самогубство - 10 років. Каралось двома роками позбавлення волі і свідоме зараження венеричними хворобами. Тілесні ушкодження карались від 6 місяців до 3 років в залежності від ступеня тяжкості. Незаконне позбавлення волі каралось ув'язненням до трьох років [17, 43-47].
З-поміж злочинів проти власності було виділено крадіжку, розбій, шахрайство, фальсифікацію та лихварство. За розбій, через більший ступінь суспільної небезпечності, передбачалось від 8 до 10 років позбавлення волі. Термін позбавлення волі за крадіж коливався від 1 до 5 років. При чому здійснення крадіжки у фізичної особи каралось одним роком позбавлення волі, а у державного чи громадського підприємства чи установи - 5 - 6 років. Шахрайством визначалось незаконне одержання з корисливою метою майна або зловживання довір'ям. За ці дії було передбачено покарання - позбавлення волі терміном на 2 роки. Окремо кваліфікувалась підробка документів та фальсифікація , тобто зміну вигляду та властивостей речей, за що передбачене покарання відповідно 3 та 2 роки позбавлення волі. Лихварство розцінювалось як кримінально каране діяння, за яке порушник мав отримати термін ув'язнення до двох років [17, 47-52].
Висновки
Проект кримінального кодексу, створеного Київською міською управою, досить нецілісним. Не всі види злочинів були зазначені у даному Проекті. Найбільш жорсткі міри покарання визначались за злочини проти держави, лише у цьому виді правопорушень передбачалась смертна кара. Порівнюючи із вбивством з усіма обтяжуючими обставинами, де найбільший термін встановлено - 10 років позбавлення волі. У Проекті визначено види співучасті, обтяжуючі та пом'якшуючі обставини, стадії вчинення злочину. Повторність вчинення певних злочинів вважалось обтяжуючою обставиною та суттєво збільшувало покарання. Покарань передбачалось 8 видів, з них найбільш розповсюдженими були примусові роботи та позбавлення волі на терміни від 1 до 10 років.
Література:
1. Гончаренко О.М. Функціонування правових відділів органів місцевого управління в системі судочинства Рейхскомісаріату «Україна» (1941 - 1944 рр.) / О.М. Гончаренко // Часопис української історії / За ред. доктора історичних наук, професора А.П. Коцура. - Київ, 2009. - Вип. 14. - С. 78-82.
2. Гончаренко О.М. Судова та управлінсько-розпорядча практика установ окупаційної адміністрації Рейхскомісаріату «Україна» у сфері припинення сімейних правовідносин (1941-1944 рр.) / О.М. Гончаренко // Часопис української історії / За ред. доктора історичних наук, професора А.П. Коцура. - Київ, 2009. - Вип. 16. - С. 59-64.
3. Гончаренко О.М. Інститут правових радників у системі судочинства Рейхскомісаріату «Україна» (19411944 рр.) / О.М. Гончаренко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. - Серія № 6. Зб. наукових праць. - Випуск 6: Ювілейний випуск до 175-річчя Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К., 2010. - С. 120-125.
4. Гончаренко О.М. Повсякденне життя українського населення крізь призму документів судочинства органів цивільної адміністрації Райхскомісаріату «Україна» (1941-1944 рр.) / О.М. Гончаренко // «Історія повсякденності: теорія та практика»: матеріали Всеукр. наук. конф., Переяслав-хмельницький, 14-15 трав. 2010 р. / [Упоряд.: Лукашевич О.М., Нагайко Т.Ю.]. - Переяслав-Хмельницький, 2010. - 246 с.
5. Гончаренко О.М. Повсякденне життя місцевого населення Райхскомісаріату «Україна» у контексті функціонування окупаційної системи цивільних судів (1941 - 1944 рр.) / О М. Гончаренко // «Історія повсякденності: теорія та практика: матеріали Всеукр. наук. конф., [м. Переяслав-хмельницький], 5-6 жовт. 2012 р. / [упоряд.: О.М. Лукашевич, Т.Ю. Нагайко, В.В. Коцур]. - Переяслав-Хмельницький, 2012. - С. 99-105.
6. Гончаренко О.М. Кримінальне право як засіб регулювання поведінки місцевого населення Рейхскомісаріату «Україна»: огляд нормативної бази та судової практики (1941-1944 рр.) / О.М. Гончаренко // Наукові записки з української історії: Збірник наукових праць. - Вип. 23. - Переяслав-хмельницький, 2009. - С. 120-126.
7. Гончаренко О.М. Застосування елементів радянського законодавства в управлінсько-розпорядчій практиці установ Райхскомісаріату «Україна» на початковому етапі становлення гітлерівського окупаційного режиму: постановка проблеми (друга половина 1941 - початок 1942 рр.) / О.М. Гончаренко // Часопис української історії / За ред. доктора історичних наук, професора А.П. Коцура. - Київ, 2009. - Вип. 18. - С. 163-165.
8. Гончаренко О.М. Українські мирові суди в системі органів правосуддя гітлерівського окупаційного апарату влади Райхскомісаріату «Україна»: організаційна структура, службова компетенція та основний зміст діяльності (1941-1944 рр.) / О.М. Гончаренко // Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. - Випуск № 202. - Частина ІІ. - Черкаси, 2011. - С. 36-41.
9. Гончаренко О.М. Проблеми функціонування місцевих судових установ Райхскомісаріату «Україна» в 1941-1944 рр.: сучасна вітчизняна історіографія / О.М. Гончаренко // Наукові записки з української історії. - Збірник наукових праць. - Вип. 35. - Переяслав-Хмельницький, 2014. - С. 195 - 201.
10. Гончаренко О.М. Функціонування окупаційної адміністрації Райхскомісаріату «Україна»: управлінсько- розпорядчі та організаційно-правові аспекти (1941-1944 рр.): монографія / О. М. Гончаренко- К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011. - 600 с.
11. Гончаренко ОМ. Система органів місцевого управління на території Райхскомісаріату «Україна» та «військової зони». 1941 - 1944 рр. / О.М. Гончаренко, М.П. Куницький, О.Є. Лисенко / НАН України. Ін-т історії України. - К., 2014. - 151 с.
12. Куницький М. Функціонування установ шліфенів та шефенів на теренах Райхскомісаріату «Україна»: аналіз судової практики (1941-1944 рр.) / М. Куницький // Часопис української історії / За ред. доктора історичних наук, професора А.П. Коцура. - Київ, 2014. - Вип. 29. - С. 29 - 33.
13. Шайкан В.О. Стан системи судочинства на території Рейхскомісаріату «Україна» та військової зони в роки гітлерівської окупації / В. О. Шайкан // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. - К., 2007. - Вип. 11. - 250 с.
14. Левченко Ю.І. Судовий апарат німецьких адміністративно-територіальних одиниць України за роки окупації: 1941 - 1944 рр. / Ю. І. Левченко // Вісник академії праці і соціальних відносин федерації профспілок України. Науковий збірник. - Серія: Політика, історія, культура. - 4 (60). - 2011. - С. 115 - 120.
15. Олійник Ю.В. Створення судових органів на окупованій території України в роки Другої світової війни / Ю.В. Олійник // Історія України. Маловідомі імена, події, факти (Збірник статей). - Вип. 26. - 2004. - С. 245-252.
16. Київський обласний державний архів. Фонд 2412 (0085). Оп. 2. Спр. 47. Проекты временных уголовных, уголовно-процессуальных и других юридических правил г. Киева. 31 мая 1942. 117
Размещено на Allbest.r
...Подобные документы
Функції найвищих органів влади Київської Русі: великий князь, княжна рада, феодальні з’їзди. Елементи механізму політичної влади в Давньоруській державі. Місцеві органи управління Київської Русі. Суд, військо, церковна організація в Київській Русі.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.01.2011Наказ Гітлера про введення цивільного управління на окупованих східних територіях. Створення Вінницької обласної управи після окупації та її робота у період війни. Запровадження на території області оподаткування національним та поземельним податками.
реферат [27,5 K], добавлен 10.06.2010Процес виникнення держави Франків, розвиток держави у VI-IX ст. Аналіз стану монархії Меровінгів. Дослідження місцевих органів державного управління у Франків. Найпоширеніший спосіб, за допомогою якого здійснювалося закабалення знеземелених селян.
курсовая работа [303,3 K], добавлен 19.07.2016Дослідження історії фашистської окупації Рівненщини. Відродження національно-культурного життя. Характеристика діяльності українських громадсько-культурних органів, яка допомагала зорганізувати українське життя в Рівному та повіті. Радянське підпілля.
творческая работа [26,7 K], добавлен 08.06.2012Політика радянської влади в Україні 1919 року. Характеристика Конституції УСРР 1919 року: вплив на державотворення країни. Основні завдання, положення Конституції та ідеологічне обґрунтування. Конституція державної влади: центральних та місцевих органів.
реферат [28,8 K], добавлен 28.10.2010Основні положення пан’європейських проектів Р. Куденхове-Калергі та А. Бріана. Теоретичне підґрунтя майбутніх інтеграційних процесів та їх практичне значення в майбутньому створенні органів влади європейських об’єднань. Зміст інтеграційних проектів.
статья [28,7 K], добавлен 11.09.2017Революція 1648 р.. Антикріпосницький та визвольний рух. Привілейоване становище козацької старшини. Адміністративно-територіальний устрій. Система органів влади і управління. Формування української державності в 1648-54 рр.. Вищий ешелон влади.
контрольная работа [32,6 K], добавлен 31.12.2008Дослідження напрямків та форм діяльності уряду Центральної Ради, керівних та місцевих земельних органів, через які велося втілення аграрної політики. Характеристика стану земельних відносин в українському селі напередодні лютневої революції 1917 року.
магистерская работа [91,0 K], добавлен 11.08.2013Питання формування земських установ Полтавського земства, нормативної бази земської реформи й початкового періоду впровадження земств на території Полтавської губернії. Обрання голови губернської управи. Причини масових порушень виборчого законодавства.
реферат [21,6 K], добавлен 04.07.2009Князівсько-дружинний устрій політичної та адміністративної системи Київської Русі при збереженні органів самоуправління міських і сільських громад. Формування давньоруської держави як одноосібної монархії. Суть обвинувально-змагального судового процесу.
реферат [28,7 K], добавлен 13.08.2010Комплексне дослідження міжвоєнної історіографії взаємин світських органів влади і структур православної Церкви в Україні (правові та економічні аспекти). Причини розколу Російської православної церкви. Обновленський церковно-релігійний рух в Україні.
автореферат [39,8 K], добавлен 11.04.2009Відкриття II Всеросійського з'їзду Рад в Смольному 25 жовтня 1917 року. Засудження зрадницької позиції опортуністів. Декрети про мир та про землю. Декларація прав трудящого і експлуатованого народу. Внутрішня і зовнішня політика Радянського уряду.
курсовая работа [55,9 K], добавлен 10.04.2011Правовий статус ревкомів як надзвичайних органів радянської влади. Діяльність ревкомів губернії, їх нормотворча діяльність. Значення наказів й розпоряджень місцевих ревкомів, їх відділів. Проведення спільних засідань вищестоящого й нижчестоящого ревкомів.
статья [30,3 K], добавлен 11.09.2017Магдебурзьке право на Україні, як передумова становлення місцевого самоврядування. Основні етапи становлення інституту місцевого самоврядування в сучасній Україні; потреба в децентралізації влади. Структура влади за різними проектами Конституції.
курсовая работа [43,9 K], добавлен 10.12.2014Головнокомандуючий обороною міста Кирпонос Михайло Петрович, Герой Радянського Союзу. Довготривалі вогневі точки в героїчній обороні Києва. Пояс Бойової Слави, що закарбовує подвиг захисників та визволителів Києва 1941-1943 р. Загін "Перемога або смерть".
презентация [3,8 M], добавлен 11.02.2014Розвиток медичної діяльності і медичних знань. Життя та діяльність старогрецького анатома та хірурга Герофіла. Найбільш відомі роботи Герофіла по дослідженню пульсу. Детальний опис нервової системи і внутрішніх органів людини в праці "Анатомія".
реферат [15,1 K], добавлен 05.10.2010Розкриття з історико-правових позицій особливостей організаційно-структурного становлення, функції, форми й методи діяльності органів міліції Станіславської області в контексті суспільно-політичних процесів, що відбувалися на Станіславщині в 1939–1946рр.
автореферат [38,2 K], добавлен 11.04.2009Дослідження епістолярних і мемуарних джерел в історії суспільно-політичної діяльності відомої громадської діячки графині Єлизавети Милорадович. Активна участь у діяльності полтавської громади, створенні недільних шкіл, виданні книг українською мовою.
статья [16,3 K], добавлен 07.08.2017Проаналізовано документи фондів інституту червоної професури при ВУЦВК, оргбюро, секретаріату, політбюро ЦК КП(б)У та ін. Центральний державний архів (ЦДА) громадських об'єднань України та ЦДА вищих органів влади.
статья [17,3 K], добавлен 15.07.2007Земельні відносини за часів Київської Русі в контексті політики, концепцій, ідей князів, що уособлювали в собі державу. Формування адміністративно-територіального утворення Київської Русі. Розвиток системи управління використанням та охороною земель.
курсовая работа [58,7 K], добавлен 02.03.2012
