Сучасні погляди в історіографії щодо питання взаємовідносин радянських військ і цивільного населення європейських країн наприкінці другої світової війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Сучасні погляди в історіографії щодо питання взаємовідносин радянських військ і цивільного населення європейських країн наприкінці другої світової війни

Куцька Олеся Миколаївна, кандидат історичних наук, доцент, професор кафедри тактики факультету бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного



Аналізуються зарубіжні публікації присвячені вступу та перебуванню Червоної Армії на території країн Європи у 1944-1945 роках. Зокрема увага звужена до розгляду питання взаємовідносин радянських військовослужбовців з місцевим населенням країни перебування. Огляд окремих публікацій був спричинений потребою у переосмислення подій Другої світової війни у вітчизняній історіографії. Шляхом узагальнення даних, задекларованих попередніми дослідниками, виокремлюються публікації, в яких зосереджена увага довкола зміни сприйняття мешканцями європейських країни радянської присутності від насторожливого до негативного. Визначено, що здебільшого різко негативні публікації почали з'явились на Заході приблизно у 80 -х роках ХХ століття. Найбільш гостро питання щодо окупаційної політики Радянського Союзу ставились у Німеччині, Австрії, Угорщині, Румунії, Польщі. Дослідники з Болгарії, колишніх Югославії та Чехословаччини висувають більш помірковані погляди щодо негативних наслідків військової присутності СРСР на території їх країн. Основними темами у роботах європейських дослідників були: злочини червоноармійців, трофейництво, нехтування правами людини, нищення природних ресурсів, прагнення «совєтизації» країни. Представлені у статті публікації дають можливість альтенативно до радянського погляду визначитись із окремими питаннями перебігу останньої світової війни та наслідками перебування іноземних армій в Європі.

Ключові слова: Друга світова війна, Червона Армія, воєнні злочини, радянська окупація, спірні питання історії.



Початок ХХІ століття позначився новими пошуками довкола перебігу останньої світової війни, що дає змогу доповнити різноманітну історіографію цього періоду і робить доцільним нашу розвідку.

Актуальність даної теми полягає в тому, що розвиток наукових досліджень, присвячених вступу та перебуванню Червоної Армії в Європі у 1944-1945 роках, спричинив появу значного масиву історичної літератури з альтернативними до радянських поглядами, що зумовило необхідність історіографічного переосмислення окремих питань. Зважаючи на широту досліджень за даним напрямом, в статті робиться спроба постановки проблеми загалом.

Історіографія питання перебування Червоної Армії в Європі у 1944-1945 роках представлена спеціальними історичними дослідженнями, переважно присвяченими військовим діям Червоної Армії в Європі, дипломатичним відносинам в ході Другої світової війни та публікаціями нарративного характеру. Також відомості про наслідки перебування Червоної Армії за межами Радянського Союзу наприкінці Другої світової війни зустрічаються в узагальнюючих роботах з різних галузей науки як то економіка, політологія, воєнне мистецтво тощо.

Хочемо зауважити, що наявні у роботі спроби надання власних оцінок та висновків жодною мірою не означають невизнання або спроби призменшення досягнень авторів попереднього періоду. Ми із вдячністю ознайомились із результатами досліджень і своїх попередників, і сучасників.

Метою статті є проаналізувати наукові праці сучасних дослідників, присвячених проблемі «визвольної» ходи радянських військ країнами Європи та виявити головні тенденції і особливості формування теоретико-методологічних засад їхніх досліджень. Це дасть можливість з'ясувати історіографічну ситуацію, характерну для певного періоду досліджень.



Виклад основного матеріалу

червоний армія війна злочин

Сучасне переосмислення подій Другої світової війни створює нове підґрунтя для усвідомлення істинного стану справ, що стосуються перебування радянських військ за межами СРСР наприкінці 1944 - початку 1945 років. І це не є «даниною моді», яка вимагає заперечувати все «радянське». Насправді публікації, що вийшли у світ у Радянському Союзі та його країнах-сателітах, зазнали вплив панівної на той час ідеологічної доктрини. Незаперечним є й те, що у західних країнах переосмислення історії середини ХХ століття почали відбуватись набагато швидше, ніж на теренах пострадянських республік. Європейські дослідники розкривають альтернативні (нерідко різкі та емоційно забарвлені) погляди щодо ролі Червоної Армії у війні та поведінки її військовослужбовців за межами СРСР. Сьогодні можна побачити численні публікації, які викривають ідеологічні підходи Комуністичної партії СРСР у насадженні своє політики у суміжних з Радянським Союзом державах, розкривають злочинну поведінку радянських військовослужбовців на території країни перебування, аргументують окупаційну політику Радянського Союзу, яка відбувалась шляхом «викачування» природних ресурсів, коштів, експлуатації безкоштовної робочої сили та «совєтизації» країн. Проте, існують й більш помірковані погляди, які склались відповідно до повоєнних відносин країн із СРСР і які також не слід відкидати. Спробуємо конкретизувати вище наведені положення.

Враховуючи те, що Червона Армія в силу військових чи політичних потреб Радянського Союзу вступила і перебувала наприкінці Другої світової війни на території восьми країн Європи, пропонуємо розглянути публікації зарубіжних колег щодо даного факту з короткими нотатками щодо їх змісту та висновків (за винятком фінських і норвезьких авторів).

При цьому серед австрійських дослідників в першу чергу слід згадати роботи Б. Стелцл-Маркс «Die unsichtbare Generation: Kinder sowjetischer. Besatzungssoldaten in Цsterreich und Deutschland», «Stalins Truppen in Цsterreich». Дослідниця подає матеріал щодо неадекватної поведінки радянських військ в її державі її наслідків [1; 2]. Питання впливу перебування Червоної Армії на радянізацію Австрії розглянуті у виданні «Die Rote Armee in Цsterreich», яке вийшло під редакцією С. Карнера, В. Стелцл-Маркс та О. Чубар'яна [3]. Цікавою є меморіальна книга, яка вийшла у світ у ході співробітництва П. Сіксл, В. Бачер та Г. Сидько «Sowjetische Tote des Zweiten Weltkrieges in Цsterreich». Це документальне свідчення про десятки тисяч громадян колишнього СРСР, які загинули і поховані в період Другої світової війни на території Австрії [4].

Чимало сучасних польських дослідників присвятили свої роботи питанню перебування Червоної Армії наприкінці Другої світової війни в межах їх країни. Тут, найперше, варто відзначити видання М. Крогульского («Okupacja w imi§ sojuszu. Armia Radziecka w Polsce w latach 1944-1956») та К. Ковальського («Udzial Armii Czerwonej w wyzwalaniu Polski», «Wyzwoliciele (III) Stosunek zolnierzy Armii Czerwonej do Polakow») [5; 6]. Цікаві факти можна почерпнути із збірки статей під назвою «Czerwona/Radziecka w Polsce w latach 1944-1993», де розглядається вступ радянських військ на територію Польщі, включаючи хвилю злочинності та грабунків [7]. Спроба висвітити долю пам'ятників Червоній Армії на території Польщі присвятила свою роботу Д. Чарнецька у книзі «Pomniki wdziзcznosci” Armii Czerwonej w Polsce Ludowej i w III Rzeczypospolitej» [8].

У роботах румунських авторів не менше уваги приділено критичному осмисленню етапу перебування радянських військ на території їх країни наприкінці останньої світової війни. В основному дискусії дослідників точаться довкола питання окупації Румунії Червоною Армією. Про це йдеться, наприклад, у працях К. Тенасе («Armata Rusв pe teritoriul Romвniei»), Р. Кірк та М. Речяну («Fortele sovietice au ocupat Romвnia оn 1944 si au rвmas pentru mai bine de o decadв») [9; 10]. В окремих публікаціях E. Фокшеняу, В. Бурле, Л. Стойка розкрито сучасне сприйняття румунами 23 серпня 1944 року [11; 12]. Більш вузько розглядають питання приходу Червоної Армії в столицю Румунії такі автори, як С. Тенасе та К. Міку («Аrmata Ro§ie ocupв Bucureзtii») [13; 14].

Дослідженню взаємосприйняття угорців із червоноармійцями присвячена публікація злочинів Червоної Армії А. Кейс («Mit mьvelt a magyarokkal a Vцrцs Hadsereg?») [15]. Становить інтерес з цього питання й двотомне видання під назвою «Tфrvйnyes» megszвllвs», що узагальнює документальні підтвердження злочинів, які радянські солдати чинили під час бойових дій в Угорщині [16]. Ця тема простежується й в окремих публікаціях К. Барань, Д. Бігарі [17; 18]. Порівняння насилля, яке прийшло у Відень та Будапешт разом із Червоною Армією, робить А. Петьо [19].

У Німеччині про перебування Червоної Армії вийшло чимало публікацій різного жанру та ґрунтовності у дослідженнях. Що стосується поведінки радянських військовослужбовців, найвідомішими із них є роботи: М. Гебхардта «Als die Soldaten kamen», С. Келлергоффа «Fьr die Russen waren wir Freiwild» [20; 21]. Причому останній акцентує увагу на тому, що не лише червоноармійці ґвалтували німецьких жінок, цим не гребували й американці, англійці, французи. Емоційним насиченням переповнений фільм М. Фервервока «Anonyma - Eine Frau in Berlin», який змальовує життя жінки у Берліні наприкінці війни [22]. Російською мовою світ побачили досить різкі у трактуванні роботи И. Гофмана «Сталинская война на уничтожение (1941-1945 годы). Планирование, осуществление, документи» та Е. Бівора «Падение Берлина. 1945» [23; 24].

Більш стримані у плані звинувачень у бік Червоної Армії є публікації болгарських, чеських і сербських дослідників. В рамках нашого наукового пошуку інтерес становили аналітичні роботи І. Інджева («Ов България се появи първият паметник, заклеймяващ съветската окупація») та П. Спартянової («Ако Червената армия не беше окупирала България, страната щеше да сподели съдбата на Гърция след Втората световна война»), які розмірковують, чи була присутність радянських військ у Болгарії окупацією [25; 26]. Більш критичними є погляди І. Бутовскі («133 млрд. лв. е струвала съветската окупация на България»), який досліджував питання видатків Болгарії на утримання Червоної Армії наприкінці війни та у перші повоєнні роки [27].

Дослідники з колишньої Чехословаччини приділяють увагу вивченню перебування в межах їх тогочасної держави не лише Червоної Армії, а й її західних союзників, порівнюють їх внесок у звільнення країни від нацистських окупантів (Л. Гавелка, Т. Назараденє) [28; 29]. Через призму спогадів радянських військовослужбовців щодо подій на чеських і словенських землях наприкінці Другої світової війни побудована робота Ф. Мейнуса «Osvobozeni Ceskoslovenska ve vzpommkвch sovлtskych vojak» [30]. Наслідки політичних рішень чехословацьких лідерів розглядаються у праці Дж. Хрбека та В. Сметани («Draze zaplacenв svoboda. Osvobozeni Ceskoslovenska 1944-1945») [31].

Щодо Червоної Армії в колишній Югославії, ця тема розгорнулась у широку дискусію між сербськими та російськими істориками. Так, можна віднайти чимало звинувачень у злочинах радянських військ щодо югославського цивільного населення у роботах М. Мілунович-Піпера, О. Тимофєєва, О. Манойлович-Пінтар [32; 33; 34]. Їм намагаються дати відсіч російські дослідники, серед яких О. Широков, Н. Бондарєв, П. Іскандеров, які стверджують, що ці факти не є перевіреними і спрямовані на дискредитацію досягнень СРСР у Другій світовій війні [35; 36; 37].

Слід зауважити, що найбільше з російських дослідників проблемою усвідомлення поведінки червоноармійців у ході бойових дій радянських військ у Європі займалась історик О. Сенявська («Красная Армия в Европе в 1945 году. Старые и новые стереотипы восприятия в России и на Западе», «Солдаты Красной Армии на польских землях. Психологические аспекты отношений с польским гражданским населением», «Психология войны в ХХ веке: Исторический опыт России»), в роботах якої можна простежити альтернативний радянському погляд. Проте й вона намагається певним чином «згладити» факти негативних вчинків, пояснити їх психологією війни [38; 39; 40]. Про злочини червоноармійців ведуть мову у своїх дослідженнях Г. Бордюгов («Война все спишет»? Вермахт и Красная Армия: к вопросу о природе преступлений против гражданского населения») та О. Дюков («За что сражались советские люди. Изживая ненависть: советские люди на землях рейха») [41; 42].

Цікавою з точки зору альтернативності є праця І. Болована та І. Попа «История Румынии», на сторінках якої відображено прагнення авторів торкнутись найбільш гострих та спірних питань історії своєї країни, що є предметом дискусій не лише у Румунії, але й за її межами [43].

Значний інтерес для нас становили роботи українських науковців О. Буцко «Взаимоотношения советских воинов с населением Польши (1944-1945)», М. Свєженцева «Радянська армія та польське населення у 1944 р.: про що говорять джерела», які розкривають новий напрям у вивченні періоду перебування Червоної Армії поза межами СРСР наприкінці Другої світової війни. Ці дослідження присвячені суто польському питанню і є чи не єдиними вітчизняними джерелами на сьогодні, які роблять спробу по - новому оцінити сприйняття іноземним населенням радянських військ на своїй території [44; 45].

Підсумовуючи огляд видань зарубіжних авторів (особливо що стосується їх датування), слід наголосити, що критичне переосмислення подій публічно почало відбуватись на Заході приблизно наприкінці 80-х років. Це зумовлено, на нашу думку, наступними чинниками: по-перше, небажанням західних країн, особливо тих, що тяжіли у своїй політиці до СРСР, псувати стосунки із ним. По-друге, у деяких країнах довгий час існувало почуття братерства та вдячності за звільнення від нацистського поневолення. По- третє, окремі дослідники побоювались покарань за відступ від нав'язаних Комуністичною партією ідеологічних стереотипів. По-четверте, незважаючи на надзвичайно великий масив наукової літератури, присвячений перебуванню Червоної Армії в Європі наприкінці Другої світової війни та перші повоєнні роки, історіографічна складова проблеми залишається в Україні практично не розробленою.

Усі наявні дотепер історіографічні розвідки не дають системного бачення ґенези всього історіографічного процесу сучасної української та зарубіжної історіографії періоду перебування радянських військ в Європі у 1944-1945 роках, що потребує подальшого дослідження.

Водночас проаналізовані вище зарубіжні видання підтверджують, що питання щодо сприйняття населенням країн Європи факту перебування Червоної Армії в межах їх держав на сьогодні залишається дискусійним. Існуючі «напівтони» в інтерпретації тих самих фактів потребують подальших спільних як західних істориків, так і представників пострадянських країн. Ці дослідження повинні бути спрямовані не на звинувачення або виправдання, а на досягнення істинних висновків.



Література

1. Stelzl-Marx B. Die unsichtbare Generation: Kinder sowjetischer. Besatzungssoldaten in Цsterreich und Deutschland / B. Stelzl-Marx [Електронний ресурс] / Social Science Open Access Repository. - Режим доступу: http://www.ssoar.info/ssoar/handle/document/28732.

2. Stelzl-Marx B. Stalins Truppen in Цsterreich / B. Stelzl-Marx [Електронний ресурс] / WorldWeb citation database. - Режим доступу: http://citeweb.info/20122552629.

3. Karner S. Die Rote Armee in Цsterreich / S. Karner, B. Stelzl -Marx, A. Tschubarjan [Електронний ресурс] / Amazon Prime.

4. Sixl P. Sowjetische Tote des Zweiten Weltkrieges in Цsterreich / P. Sixl, V. Bacher, G. Sidko [Електронний ресурс] / Nationalsozialismus und Holocaust: Gedдchtnis und Gegenwart.

5. Krogulski M. Okupacja w imiз sojuszu. Armia Radziecka w Polsce w latach 1944 -1956 / M. Krogulski [Електронний ресурс] / Lubimy Czytac.

6. Kowalski K. Wyzwoliciele (III) Stosunek zolnierzy Armii Czerwonej do Polakow / K. Kowalski [Електронний ресурс] / Opcja na prawo.

7. Armia Czerwona/Radziecka w Polsce w latach 1944-1993. Studia i szkice, red. Krzysztof Filip i Miroslaw Golon, Borne-Sulinowo - Bydgoszcz - Gdansk 2014, 320 s.

8. Czarnecka D. «Pomniki wdziзcznosci» Armii Czerwonej w Polsce Ludowej i w III Rzeczypospolitej / D. Czarnecka, Warszawa 2015, 544 s. (seria «Monografie»).

9. Tanase C. Armata rusa pe teritoriul Romвniei / C. Tanase [Електронний ресурс] / Romania Breaking News.

10. Kirk R. E. Romвnia Versus the United States: Diplomacy of the Absurd, 1985-1989 / R. Kirk, M. Raceanu, Palgrave Macmillan, 1994.

11. Focзeneanu E. «La 23 August 1944, зtiam destul de puine despre Armata Roзie» / E. Focзeneanu [Електронний ресурс] / Monarhia Salveaza Romвnia. Burla V. Exclusiv evz. Faradelegile in crimele oribile comise de Armata Rosie оn Romвnia dupa 23 august 1944. Soldatii sovietici au PRАDAT ca barbarii / V. Burla, І. Stoica [Електронний ресурс] / Cel mai bun portal de stiri ewz.ro.

12. Tanase S. Armata Roзie ocupa Bucureзtii / S. Tanase /[Електронний ресурс] / Portalul Lichnyi Tanase S.

13. Micu C. Armata Rosie ocupa Bucurestiul [Електронний ресурс] / Portalul Jurnalul.ro.

14. Keisz В. Mit mьvelt a magyarokkal a Vцrцs Hadsereg? / В. Keisz В. [Електронний ресурс] / Magyarorszag piacvezetц portalja ORIGO. - Режим доступу: http://www.origo.hu/tudomany/ tortenelem/20140220-ii- vilaghaboru-magyarorszag-nemetek-oroszok-katonak-polgari-lakossag-mit-muvelt-a-magyarokkal.html.

15. Szovjet csapatok Magyarorszagon 1944-1947 kцzцtt [Szerkesztette йs a bevezetц tanulmanyt toa: L. Balogh Bйni]. Budapest, 2015. 567 p.

16. Barany K. A szovjetek felszabadhas helyett megerцszakoltak a fйl orszagot / K. Barany [Електронний ресурс] / Magyar Nemzet elфfizetйs. - Режим доступу: http://mno.hu/szembeszed/a-szovjetek-felszabaditas-helyett- megeroszakoltak-a-fel-orszagot-1157142.

17. Bihari D. A szovjetek 46 йvig kerestйk a kiutat Magyarorszagrol / D. Bihari [Електронний ресурс] / Tudomany hu.

18. Petц A. Вtvonulo hadsereg, maradando trauma. Az 1945-цs budapesti nemi erцszak esetek emlйkezete / A. Petц [Електронний ресурс] / Tфrtйnelmi Szemle az MTA Tфrtйnettudomanyi Intйzetйnek folyoirata.

19. Gebhardt M. Als die Soldaten kamen: Die Vergewaltigung deutscher Frauen am Ende des Zweiten Weltkriegs / M. Gebhardt. - Mar 2, 2015, 368 p.

20. Kellerhoff S. Fьr die Russen waren wir Freiwild / S. Kellerhoff [Електронний ресурс] / Welt №24.

21. Anonyma - Eine Frau in Berlin [Електронний ресурс] / «YouTube» is an American video-sharing website.

22. Гофман И. Сталинская война на уничтожение (1941 -1945 годы). Планирование, осуществление, документы / И. Гофман. - М.: АСТ, Астрель, 2006. - 360c.

23. Бивор Э. Падение Берлина. 1945. / Э. Бивор [Пер. с англ. Ю.Ф. Михайлова]. - М.: ООО «Издательство ACT»: OOO «Транзиткнига», 2004. - 622 с. - (Военно-историческая библиотека).

24. Инджев И. ОВ България се появи първият паметник, заклеймяващ съветската окупация / Инджев И. [Електронний ресурс] / Личен сайт на Иво Инджев.

25. Спартянова П. Ако Червената армия не беше окупирала България, страната щеше да сподели съдбата на

26. Гърция след Втората световна война / П. Спартянова [Електронний ресурс] / Сайт «Grreporter.info».

27. Бутовски И. 133 млрд. лв. е струвала съветската окупация на България / И. Бутовски [Електронний ресурс] / Български седмичник «168 часа». - Режим доступу: http://www. 168chasa.bg/article/ 4146877.

28. Havelka L. Ceskoslovensko neosvobodili jen rusovй a americanй / L. Havelka [Електронний ресурс] / Nezвvislя ctvrtletnik o stredni Evrope «Demokratickя stred».

29. Nezaradenй T. Oslobodila nвs Cervenв armвda, nie nвmornв pechota USA / T. Nezaradenй [Електронний ресурс] / Blog «Pravda.sk».

30. Mainus F. Osvobozen i Ceskoslovenska ve vzpominkвch sovetskяch vojakщ / F. Mainus // Sbornik praci filozofickй fakulty brnenskй univerzity studia minora facultatis philosophica e universitatis Brunensis [Електронний ресурс] / Digital Library of the Faculty of Arts, Masaryk University.

31. Hrbek J. Draze zaplacenв svoboda. Osvobozeni Ceskoslovenska 1944 -1945. I. a II. Dil / J. Hrbek, V. Smetana [Електронний ресурс]

32. 32. МилуновиЙ-Пипер М. Советски колхозници и српски селаци / М. МилуновиЙ-Пипер [Електронний ресурс].

33. Тимофеев А.Ю. Русский фактор. Вторая мировая война в Югославии. 1941 - 1945 /А.Ю. Тимофеев [Електронний ресурс] / Russian Digital Content «rumvi».

34. Sakrij Cerku od ruskog vojnika: Brutalna istina o oslobodenju Beograda i Srbije 1944 [Електронний ресурс] / Portal informativno «Telegraf». - Режим доступу: http://www.telegraf.rs/ vesti/1355269-sakrij-cerku-od-

35. А. Црвена армща: ослободилац или окупатор? / А. Широков [Електронний ресурс] / Вебса_іт «Руска реч».

36. Бондарев Н. Антируска пропаганда прерушена у «научне тезе» / Н. Бондарев [Електронний ресурс] / Вебса_іт «Itanje stvari».

37. Ослобоете Београда 1944: како се све одиграло [Електронний ресурс] / Вебса_іт «Руска реч».

38. Сенявская Е. Красная Армия в Европе в 1945 году. Старые и новые стереотипы восприятия в России и на Западе / Е. Сенявская [Електронний ресурс] / Сетевое издание Центра исследования и аналитики Фонда исторической перспективы.

39. Сенявская Е. Солдаты Красной Армии на польских землях. Психологические аспекты отношений с польским гражданским населеним / Е. Сенявская [Електронний ресурс] / Сайт издательского дома «1 сентября».

40. Сенявская Е. Психология войны в XX веке: исторический опыт России / Е. Сенявская. - М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1999. - 383 с.

41. Бордюгов, Г. А. Война все спишет? Вермахт и Красная Армия: к вопросу о природе преступлений против гражданского населения [Текст] / Г. А. Бордюгов // Опыт мировых войн в истории России: сб. ст. / Южно-Урал. гос. ун-т, Фак. права и финансов, Центр культур. -ист. исслед., Челяб. отд-ние Рос. о-ва интеллектуал. истории. - Челябинск: Каменный пояс, 2007. - С. 592-607.

42. Дюков А. Р. За что сражались советские люди. «Русский не должен умереть» / А. Дюков А. - М.: Яуза, Эксмо, 2007. - 576 с.

43. Болован. И. История Румынии / И. Болован, И. Поп [Електронний ресурс] / Сайт електронної бібліотеки «КулЛиб».

44. Буцко О. В. Взаимоотношения советских воинов с населением Польши. 1944-1945 / О. В. Буцко [Отв. ред. В. И. Клоков]. - Киев: Наукова думка, 1991. - 144 с.

45. Свєженцев М. Д. Радянська армія та польське населення у 1944 р.: про що говорять джерела / М. Д. Свєженцев // Магістеріум. - Київ, 2015. - Вип. 54: Історичні студії. - С. 39-43.

46. Shtelts-Marx B. Invisible generation: children of soviet occupational forsec in Austria and Germany.

47. Shtelts-Marx B. Stalin Army in Austria.

48. Karner S., Shtelts-Marx B. & Chubarian A. The Red Army in Austria.

49. Ziksl P., Bacher V. & Sidko G. Soviet dead bodies of 2WW in Austria.

50. Krogulskyi M. Occupation in the name of the alliance. The Soviet Army in Poland in the years 1944-1956.

51. Kowalskyi K. Liberation (III) relations of soldiers of the Red Army to the Polish people.

52. Red Army / Soviet in Poland in the years 1944-1993 (2014). In Krzysztof Filip, Miroslaw Holon (Ed.). Born Sulinowo - Bydhoshch - Hdansk. (In Polish)

53. Czametska D. (2015) «Monuments of gratitude» of the Red Army in the Polish People's Republic and the Third Republic. Warsaw. (In Polish)

54. Tenase S. Soviet Army in the territory of Romania.

55. Kirk R., Rechianu M. (1994) Romania Versus the United States: Diplomacy of the Absurd, 1985 -1989. Palgrave Macmillan. (In Rom)

56. Foksheniau E. August 23, 1944, I knew little enough about the Red Army.

57. Burle V., Stoika I. Exclusive EVZ. Delinquecis in the horrific crimes committed by the Red Army in Romania after August 23, 1944. Soviet soldiers as barbarians sacked.

58. Tenase K. Red Army occupied Bucharest.

59. Miku C. Red Army occupied Bucharest.

60. Keis A. So Hungarians, the Red Army?

61. Soviet troops from Hungary, 1944-1947 (2015).

62. K. Baran, Instead of the Soviet liberation raped half of his country.

63. Bihari D. The Soviets were looking for a way out of Hungary for 46 years.

64. Petio A. Marching army, enduring trauma. The 1945 Budapest rape in memory.

65. Hebkhardt M. (2015) When soldiers came: Rape of German women at the end of 2 WW, 2 March (In Ger)

66. Kellerkhoff S. We were just for Russian people.

67. Anonyma - A woman in Berlin.

68. Hofman I. (2006) Stalin war of destruction (1941-1945). Planning, delivery, documents. Moscow: ACT, Astrel. (In Ger)

69. Bivor E. (2004) Collapse of Berlin. Moscow: «Publishing house ACT», «Transitbook». (In Ger)

70. Indzhev I. Ov Bulgaria appeared the first monument condemning Soviet occupation.

71. Spartianova P. If the Red Army did not occupy Bulgaria, the country would share the fate of Greece after World War II.

72. Butovski I. 133 billion. Lev has cost the Soviet occupation of Bulgaria.

73. Havelko L. Czechoslovakia liberated only Russians and Americans. Retrieved from http://www. demokratickystred.cz/ceskoslovensko-neosvobodili-jen-rusove-a-americane. (In Czech)

74. Nazaradenie T. liberated us the Red Army, not the US Marine Corp

75. Meinus F. liberation of Czechoslovakia in the memory of Soviet soldiers.

76. Hrbek J., V. Smetana Dearly charge for Freedom. The liberation of Czechoslovakia from 1944 to 1945.

77. O. Manailovich-Pintar, Soviet farmers and Serbian peasants.

78. Timopheev A. Russian aspect. 2 WW in Yugoslavia. 1941 -1945. Retrieved from http://www.rumvi.com. (in Russ.)

79. Hide daughter of Russian soldiers: The brutal truth of the liberation of Belgrade and Serbia in 1944.

80. Shyrokov A. The Red Army: Liberator or the occupier?

81. N. Bondarev Anti-Russian propaganda disguised as «scientific thesis». Retrieved from https://stanjestvari.com. (In Serb)

82. The liberation of Belgrade in 1944: how it unfolded.

83. Seniavskaia E. The Red Army in Europe in 1945. Old and new stereotypes of perception in Russia and in the West.

84. Seniavskaia E. The Red Army soldiers in Polish territory. Psychologicalaspects of relations with polish population.

85. Seniavskaia E. (1999). Psychology of warfare in XX century; Russian historical experience. Moscow «Russian political encyclopedia» (in Russ.)

86. Bordiuhov H. A. (2007) War hurries up? Vermacht and the Red Army: nature of crimes against civilian. Cheliabinsk: Stone belt. (in Russ.)

87. DiukovA. R. (2007) What did soviet people fight for. «Russian man should not die». Moscow, (in Russ.)

88. Bolovan I. Romanian history. Retrieved from http://coollib.net /b/193753/read#t71. (in Russ.)

89. Butsko O. (1991) Relationaships between soviet army and Polish population: 1944-1945. Kyiv: Research idea. (in Russ)

90. Svezhentsev M.D. (2015) Soviet Army and Polish population in 1944: what resources provide. Mahisterium. Kyiv, 54. Histical halls, 39-43 (in Ukr.)



Introduction

Modern prospective in historiography concerning relationships between soviet army and european countries civilians at the end of second world war

Kutska Olesia Mykholaivna, PhD in historical sciences, associate professor, professor of the tactics department, faculty of troops' combat employment of the National Army Academy named after hetman Petro Sahaidachnyi

The question of entrance and presence of the Red Army, in foreign, soviet and postsoviet publications of the second part of XX century are interpreted as «liberation movement». In the frame of those political actions, taking part in Ukraine during past three years, there is an urgent need to reconceive the historical past times, without soviet ideology. The statement of relationship between Soviet military personnel with local population of the country they stated at during 2 WW is very vital. Proper understanding of that issue will give the possibility to realize the current status of political processes between Ukraine and European countries that possess their historical roots and influence relationship nowadays. Publications of foreign historians, representative of each country where soviet troops had been, are supposed to be the core source of alternative information.

Purpose. There is a goal to analyse historiographical works of modern researchers dedicated to the issue of liberal movement of soviet army in the territories of Europe and determine main tendencies and peculiarities of creating theoretical-methodological background for their researches. It will provide an opportunity to spread the historiographical situation, typical to the designated period of research.

Methods. Utilizing after action review, declared by researchers of different countries, appears a general vision of modern researches in Eastern Europe concerning consequences of Red Army presence there in 1944-1945.

Results. Negative publications were indicated to appear in the West at the end of XX century, probably caused by unwillingness of western countries, mainly those which politics resemble the soviet one, to spoil the relations with it. Questions of occupational policy were sharply stated in Germany, Austria, Romania, Hungary and Poland. Researchers from Bulgaria, former Yugoslavia and Czechoslovakia nominated ideas concerning negative consequences of USSR presence in the territories of their countries. The explanation is that in some countries existed the feeling of brotherhood and gratitude for liberation from Nazism. Some researchers were afraid of being punished for putting aside the ideological stereotypes imposed by communist party. At the same time, the main topics of works are Red Army crimes, salvage, neglect of people's rights, natural resources damage, the strive for «Sovietization» of a country.

Originality. Novelty of the research based on an approach to analyse the publications, issued beyond Ukraine, with the aim of realizing the common views in foreign historiography concerning the Red Army presence in Europe at the end of last WW.

Conclusion. Analysed publications prove that the question of perception the Red Army presence in European countries by their local population is still controversial. The existed «halftones» in interpretation of same facts need further analysis by western historians and representatives ofpost-soviet countries as well. These researches should be pointed not at accusation or justification but at achievement of true conclusions.

Key words: II World War, military crimes, Soviet occupation, vexed historical questions.

Размещено на Allbest.ru

...