Природничо-математична освіта дівчат у закладах Відомства імператриці Марії (ХІХ-ХХ століття)

Постановка проблеми. Сучасній системі освіти притаманне постійне реформування, що обумовлене зміною підходів діючої влади до побудови ефективної освітньої галузі. Зокрема одним з напрямків здійснення реформ є гендерний підхід в освіті. Він використовується в деяких провідних країнах світу і є історично зумовленим, адже довгий час (до революційних подій 1917 року та встановлення радянської влади на території колишньої Російської імперії) освіта була роздільною. Особливий інтерес в цьому аспекті викликає період ХІХ - початку ХХ ст., коли відбувався стрімкий розвиток жіночої освіти.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми становлення та розвитку жіночої освіти неодноразово ставали полем дослідження багатьох учених та педагогів (М. Зінченко, О. Лихачова, В. Родніков, Л. Соколова та ін.). Багато сучасних українських науковців досліджують історію жіночої освіти: О. Аніщенко (розвиток професійної освіти жінок в Україні (ІІ половина ХІХ - початок ХХ ст.)), В. Добровольська (становлення та розвиток системи жіночої освіти України на початку ХХ ст.), Л. Єршова (особливості розвитку жіночої освіти на Волині (кінець ХVШ - початок ХХ ст.)), М. Рижкова (розвиток освіти жінок у Харківській губернії (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)), Н. Слюсаренко (теорія і практика трудової підготовки дівчат у школах України (кінець XIX - XX ст.)), Т. Сухенко (система середньої жіночої освіти в Україні та політика російського уряду в галузі жіночої освіти в ХІХ - на початку ХХ ст.), Т. Шушара (розвиток жіночої освіти в Таврійській губернії в XIX - на початку XX ст.) та ін.

Як бачимо, питання жіночої освіти різнобічно розглядалося українськими вченими. Проте й нині серед існуючих у ХІХ - початку ХХ ст. жіночих закладів освіти особливе зацікавлення викликають навчальні заклади Відомства імператриці Марії.

Це пов'язане з тим, що сьогодні особливо актуальною стала проблема природничо-математичної освіти підростаючого покоління, рівень якої є одним з показників розвитку світових освітніх систем. А одним з найбільш обговорюваних підходів до вивчення природничих та математичних дисциплін в навчальних закладах є гендерний. Саме тому досвід природничо-математичної освіти дівчат у ХІХ - на початку ХХ ст., коли навчання жінок та чоловіків здійснювалося окремо, привертає все більшу увагу сучасних науковців.

Мета статті - проаналізувати особливості природничо-математичної освіти в навчальних закладах Відомства імператриці Марії у ХІХ - початку ХХ ст.

Виклад основного матеріалу дослідження. Як відомо, до середини XIX ст. в Російській імперії склалася система жіночих навчально-виховних закладів, які знаходились під управлінням Відомства імператриці Марії. Це відомство займало особливе місце в системі освіти ХІХ - початку ХХ ст. До нього входили навчальні та виховні заклади, благодійні та лікувальні установи, які були об'єктом філантропічної діяльності членів царської сім'ї, титулованої знаті і великих чиновників.

Першими закладами освіти для жінок, які підпорядковувалися Відомству імператриці Марії, були інститути шляхетних дівчат. На території України перший навчальний заклад цього типу почав діяти у Харкові в 1812 р. На відміну від Смольного, який був першим інститутом шляхетних дівчат на території Російської імперії, до складу якої входила Україна, Харківський інститут шляхетних дівчат був призначений для доньок збіднілих дворянських родин. Тому й програма навчання мала практичний характер і була спрямована на те, щоб дівчата після закінчення навчального закладу працювали гувернантками або домашніми вчительками [5, с. 63]. У 1818 р. Інститут для шляхетних дівчат було відкрито у Полтаві, у 1829 - в Одесі, у 1838 - у Києві. Зміст освіти в інститутах шляхетних дівчат включав: Закон Божий, історію, географію, арифметику, риторику, фізику, граматику, малювання, чистописання, рукоділля. Музика, танці та іноземні мови були необов'язковими, їх викладали за окрему плату. Інститути були призначені для дівчат з бідних родин, а тому, як уже зазначалося, характер навчання й виховання мав бути суто практичним [4].

В пореформений період (1860-ті рр.) Відомство імператриці Марії почало працювати за двома напрямами: перший - благодійні справи (виховні будинки), другий - виховні та освітні цілі (жіночі інститути) [2, с. 115-116].

В середині XIX в. імператриця Марія Олександрівна заснувала велику кількість приютів і пансіонів, а також започаткувала новий період жіночої освіти, заснувавши відкриті всестанові жіночі навчальні заклади. Починаючи з 1862 року Мариїнські училища почали перейменовувати у гімназії.

Всі жіночі навчальні заклади в цей період поділяли на навчальні заклади, які засновувалися на приватні та суспільні кошти та пожертви, що знаходилися під владою Міністерства народної освіти, й навчальні заклади, які залишилися під владою імператриці

Марії. Імператриця очолила благодійне Відомство Марійських гімназій і виховних закладів [1].

Навчальні заклади Відомства імператриці Марії відрізнялися від аналогічних закладів Міністерства народної освіти за змістом середньої жіночої освіти. Вони завжди були прикладом і виступали з ініціативними пропозиціями щодо розробки питань громадського піклування.

Вихованки жіночих інститутів були яскравими представницями нової еліти жінок. Їх відрізняли поведінка та певні риси характеру, які формувалися у цих закладах: захопленість, наївність тощо. З особистої ініціативи імператриці постійно вживалися заходи як щодо збереження здоров'я і фізичних сил дітей, так і щодо зближення вихованок з сім'єю і навколишньою дійсністю.

Різноманітні жіночі навчальні заклади Відомства імператриці Марії, покликані свого часу новаторськими способами вирішувати питання освіти та виховання осіб жіночої статі, на початку XX ст. зберегли своє особливе становище серед інших державних установ і специфічні риси «натурально-замкнутого господарства», що неминуче перетворювало їх у пережиток, причому вельми дорогий.

Серед напрямів виховання дівчат, як правило, переважали фізичне, моральне та розумове виховання. Зокрема, метою фізичного виховання був стрункий розвиток та укріплення тілесних сил вихованок і збереження їх від хвороб. Моральне виховання ґрунтувалося на релігії [6, с. 42-43].

У ті роки дівчата мали засвоїти правильне поняття про їхнє майбутнє призначення в сім'ї та суспільстві, привчитися до порядку та праці відповідно цього призначення.

Освіта вихованкам закладів Відомства імператриці Марії надавалася шляхом викладання їм наук, мов, мистецтв та навчання рукоділлю.

Навчальні дисципліни в середніх жіночих навчальних закладах поділялися на обов'язкові і необов'язкові. До обов'язкових відносилися: Закон Божий, російська мова, російська історія і географія, арифметика, чистописання, рукоділля. В курсі жіночих гімназій, окрім перерахованих вище предметів, обов'язковими були: основи геометрії, географія, історія, природнича історія і фізика з основами гігієни, чистописання, рукоділля, гімнастика. Дівчата, які за результатами навчання отримали золоті та срібні медалі, та прослухали окремо спеціальний курс додаткового (педагогічного) класу, здобували звання домашніх наставниць. Всі ж інші отримували атестат про закінчення повного загального курсу гімназії [7, с. 224-225, 298, 304-305].

Як зазначено у збірці законів про жіночі інститути Відомства імператриці Марії, педагогічні класи складалися з двох послідовних класів: молодшого (теоретичного) та старшого (практичного). В педагогічних класах викладали такі предмети: Закон Божий; педагогіка; історія; російська мова; французька мова з методикою навчання і французька словесність; німецька мова з методикою навчання і німецька словесність; географія з методикою; арифметика з методикою; малювання; співи. Але два останніх предмети були необов'язковими.

Для педагогічних класів у відповідності до кількості та об'єму навчальних предметів було встановлено окремий розклад. Викладання предметів відбувалося відповідно до програм по кожному з них [6, с. 50].

Додатково до предметів всім вихованкам викладалися танці, співи та музика. Танці вивчали всі дівчата без виключення, співи - ті, які мали до цього хист.

У таблиці 1 наведено перелік предметів, які викладалися у жіночих інститутах Відомства імператриці Марії станом на 1855 рік.

У кожному класі вівся облік успішності з позначенням отриманих вихованками балів та змісту уроків. Оцінювання велося за 12-бальною шкалою.

У таблиці 2 представлено тижневе навантаження з природничо-математичних дисциплін для дівчат, які здобували освіту в навчальних закладах Маріїнського відомства 1834 року.

Таблиця 1. Предмети, які викладалися у жіночих інститутахВідомства імператриці Марії (1855 р.)