Розвиток тваринництва у Галичині за часів Австро-Угорщини

Размещено на http://www.allbest.ru

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (Україна, Івано-Франківськ)

Розвиток тваринництва у Галичині за часів Австро-Угорщини

Макарук І., кандидат політичних наук,

доцент кафедри міжнародних відносин



З другої половини ХІХ-го століття стрімко й динамічно починають розвиватися усі галузі економіки Галичини. Цей розквіт тривав до Першої світової війни і мав ґрунтовні та об'єктивні передумови, які були сформовані якісно новими, у більшості випадків, науковими підходами до ведення господарської діяльності. У статті зроблена спроба проаналізувати поступальний розвиток провідного важливого сектору сільського господарства - тваринництво.

Ключові слова: тваринництво, Галичина, Австро-Угорщина, сільське господарство, просвітництво, аграрна література.



DEVELOPMENT OF LIVESTOCK IN GALICIA FOR TIMES OF AUSTRO-HUNGARY

Makaruk I.,

PhD in Political Science, Associate Professor, International Relations Department, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ukraine, Ivano-Frankivsk),

From the second half of the 19th century, all branches of the Galician economy began to develop rapidly and dynamically. This heyday lasted until the First World War and had sound and objective preconditions. These prerequisites were formed by qualitatively new, in most cases, scientific approaches to doing business. The article attempts to analyze the progressive development of the leading important sector of agriculture - animal husbandry.

Keywords: animal husbandry, Galicia, Austria- Hungary, agriculture, education, agricultural literature.



1. Постановка проблеми

Галичина, яка на час досліджуваного періоду (1850-1914 рр.) знаходилася у складі Австро-Угорщини, довгий час була одним із найвідсталіших регіонів імперії. Але, починаючи з другої половини ХІХ-го століття, ситуація поступово почала змінюватися. Регіон зазнав суттєвих змін, завдяки динамічному розвитку усіх секторів економіки в тому числі й сільського господарство. Переважна більшість жителів Галичини були задіяні саме в аграрній сфері, заробляючи собі на прожиття, займаючись рільництвом та/або тваринництвом.

Відповідно, тваринництво було дуже важливою галуззю сільського господарства Східної та Західної Галичини. Воно, як і рослинництво, потребувало нових та ефективних підходів у методах господарювання. Саме у це русло була спрямована галузева наука, яка доносила до споживача результати своїх досліджень через наукову та науково-популярну літературу.

У статті зроблена спроба проаналізувати динаміку розвитку різних видів тваринництва, зрозуміти їх закономірності та виокремити вплив наукової думки на загальний розвиток галузі. В аналізі подаються статистичні дані, які окреслюють динаміку розвитку тваринництва досліджуваного періоду.

Аналіз джерел за поставленою проблемою. Актуальність дослідження полягає в тому, що на сучасному етапі історичного розвитку не відбувалося системного аналізу успішного економічного розвитку Галичини того періоду, тому тема є малодослідженою в Україні й потребує більш глибокого аналізу та пояснення Галицького економічного дива, яке відбулося на передодні Першої світової війни. Причиною тому стало те, що більшість науковців користувалися висновками, матеріалами досліджень, статистичними даними, які були опубліковані на межі ХІХ-ХХ століть. Безумовно, такий стан речей не давав можливості детально, ґрунтовно й поглиблено зробити аналіз тогочасної галицької економіки. Ситуація в цьому плані почала серйозно змінюватися у 1970-х-1980-х роках, коли науковці переважно Польщі (I. Berend, P. Franaszek, N.T Gross, R. Kropf, M. Kulczykowski, Michalewicz, R. L. Rudolph) і частково України (М. Клапчук, Г. Ковальчак) розпочали системно досліджувати економічну статистику Галичини ХІХ століття.

Якщо повернутися до публікацій досліджуваного періоду, то можна зробити висновок, що автори айстро-угорського періоду намагалися охопити всі провідні сфери тваринництва того часу: розведення коней (Sanguszko, 1839; Rozwadowski, 1866; Kretowicz, 1884; Szybalski, 1887; Ryx, 1888; Zygmuntowicz, 1901; Dbrowski, 1904), великої рогатої худоби (Puchalski, 1871; Skrzynsk, 1883; «Tygodnik Rolniczy», 1884; Dzianott, 1886; Malsburg, 1894), птиці («Tygodnik Rolniczy», 1885; Bojanowski, 1901; Btkowska, 1903; Czaykowski, 1903; Mankowski, 1905; Neumanowna, 1913), свиней («Tygodnik Rolniczy», 1887; Czaykowski, 1901; Antoniewicz, 1905; Masior, 1913), овець (Pawlikowski, 1840; Wodzicki, 1853; Stanowski, 1884), бджільництва (Lubieniecki, 1859; Macieszkiewicz, 1886; Dbrowski, 1912) та ветеринарії (Wierzejski, 1881; Szpilman, 1887; Kwiecinski, 1887; Seifman, 1887; Prus, 1895).

Таблиця 1 Динаміка змін поголів'я худоби у Галичині (Podrcznik Statystyki Galicji, 1958)

Рік	Коні	ВРХ1	Мули, віслюки	Вівці	Кози	Свині	Вулики
1851	530554	1434826	741	955908	221000	675000	0
1857	612222	2325650	2081	810831	41803	683567	0
1869	695610	2070572	1891	966763	35824	734572	257493
1880	735262	2242861	1011	609253	13225	674302	295686
1890	765570	2448006	1203	630994	21095	784500	261047
Австрія, 1890 р.	1548197	8643936	57952	3186787	1035832	3549700	920640
% Галичини, 1890 р.	49,45	28,32	2,08	19,80	2,04	22,10	28,35

*1 Велика рогата худоба

Велика увага приділялася селекції, яка дозволяла якісно покращувати поголів'я худоби.

Результати дослідження. У другій половині ХІХ ст. у Галичині спостерігалася загальна тенденція до збільшення поголів'я худоби, за винятком окремих років чи періодів, коли були «голодні» роки чи «падіж» худоби (Клапчук, 2015).

Загалом, впродовж досліджуваного періоду (табл.1), спостерігалося різке зменшення поголів'я овець, кіз, свиней, мулів та віслюків. Поголів'я коней та ВРХ постійно зростало. У той час Галичина володіла майже половиною коней, третиною ВРХ і вуликів, які знаходилися на території імперії.

Станом на 1910 рік у Галичині нараховувалося понад 5,5 млн. голів основних видів домашніх тварин (statystyczne о stosunkach krajowych, 1911).

Таблиця 2 Чисельність худоби в Галичині 1900-1910 рр.

Вид худоби	1900 р.	1910 р.	Приріст(+), спад (-)
Коні	869138	905272	+4,2%
Велика рогата худоба	2718545	2505079	-8,5%
Свині	1254909	1835464	+46,2%
Вівці	437697	358953	-18,0%
Кози	17952	19164	+6,8%
Мули та віслюки	962	481	-50%

Аналізуючи табл.2, бачимо, що за досліджуваний період скоротилася кількість великої рогатої худоби, овець, мулів та віслюків, на що вплинули різні хвороби та падіж худоби. У той же час відбулося збільшення кількості свиней, коней та кіз.

Конярство. Однією з основних тварин, яка допомагала провадити сільськогосподарську діяльність, був кінь. Про це свідчить відповідна статистика, наведена у табл.3.



Таблиця 3 Кількість коней у Галичині

Роки	Чисельність, тис. шт.	Щільність, шт./км2	Щільність, шт./1000 осіб
1830	478	6,2	115
1870	696	8,9	128
1882	735	9,4	123
1900	865	11,0	119
1912	906	11,5	113

Динаміка поголів'я показує, що кількість коней протягом 80-х років ХІХ ст. постійно збільшувалася (Historia Polski w liczbach, 206). Цьому сприяв науковий вплив на галузь.

Антоні Баранський (Antoni Baranski), який був співзасновником Імператорсько-Королівської ветеринарної школи у Львові, був визначним фахівцем у цій галузі аграрних наук. У своїх публікаціях (Chow koni, 1883) та (Konie gospodarskie, ich wychow i utrzymanie, 1890) він описав види коней, яким чином слід підтримувати їх здоров'я, як правильно організувати харчування, догляд, вирощування та утримання. Науковець вважав, що овес є найкращою їжею для коней.

Стан розвитку конярства в Галичині також популяризувався організованими у різних містах краю виставок кращих порід коней. Нагороди отримували кращі кінні заводи, які займалися успішною селекцією. Фахівці, які оцінювали коней під час виставок, звертали увагу насамперед на те, чи тварина придатна для важкої роботи у господарстві та чи може вона давати якісне потомство.

Велика рогата худоба. Іншим важливим видом тваринництва була велика рогата худоба. У Галичині, як і в інших регіонах імперії, велика рогата худоба належала до категорії тварин, які найчастіше розводилися у місцевих господарствах. Велика частка фермерів були переконані, що скотарство набагато вигідніше за рільництво, і що його додатковою перевагою є отримання великої кількості добрив. Відповідно, на початок 1911 року у Галичині нараховувалося 2505012 шт. ВРХ [4, с. 96], у тому числі: корови - 1491548 (63,5%); племінні бики - 58686 (2,3%); бики на забій - 54324 (2,2%); молодняк різної статті - 800545 (32,0%).

У табл. 4 показана динаміка зміни чисельності та щільності великої рогатої худоби за період з 1830 до 1912 рр. (Ногіа Роккі w ІЬаЛ, 2006).

Таблиця 4 Поголів'я великої рогатої худоби у Галичині

Роки	Чисельність, тис. шт.	Щільність, шт./км2	Щільність, шт./1000 осіб
1830	751	10	181
1843	1367	18	207
1869	967	12	178
1890	631	8	95
1910	378	5	47

Бачимо, що протягом 1900-1911 рр. у Галичині поголів'я великої рогатої худоби скоротилося на 8,5%.

У кінці ХІХ на початку ХХ століть науково-популярна література давала багато порад щодо випасання худоби, догляду за нею та раціонального поводження з нею у процесі вирощування (Pajзk, 1870; Роріеі, 1897; Adameі, 1898; Титаи, 1901; Antoniewicz, 1902; 1902; G6miak, 1903). Поточні знання щодо ведення господарства, де використовувалася велика рогата худоба, постійно змінювалися і збільшувалися, здійснюючи позитивний вплив на розвиток тваринництва. Важливими були такі публікації: про загальне, групове та індивідуальне годування великої рогатої худоби (Marszalkowicz, 1907); про особливості кормів та методи харчування ВРХ (Ludkiewicz, 1910); про особливості вирощування телят (Sandoz, 1913); про особливості харчування великої рогатої худоби зеленою їжею (Boguszewski, 1913); про відгодівлю різних порід великої рогатої худоби, овець та свиней (Klecki, 1916).

За даними Інституту господарських досліджень, у досліджуваний період, місцеве населення Галичини споживало лише 50% м'яса (Клапчук, 2015). Надлишки м'ясної продукції постачалися в інші регіони імперії або експортувалися за кордон.

Вівчарство. Ще одним важливим елементом тваринництва в Галичині досліджуваного періоду було вівчарство, яке потребувало належної уваги, тому що поголів'я постійно зменшувалося. Так, у 1880 р. у Галичині нараховувалося 609 тис. овець, а до 1910 р. поголів'я зменшилося майже вдвічі - 359 тис. Але важливість галузі підтверджується тим, що розведенням овець у Галичині займалося 61365 сільських та міських господарств, а це 12,9% від усіх господарств Галичини. Таким чином, на одне галицьке господарство припадало 3,8 шт. овець (Клапчук, 2015).

Найбільше овець, приблизно 50% загальної кількості у Галичині, було у Станіславівському воєводстві (табл.6).

Таблиця 5 Поголів'я овець у Галичині (Historia Polski w liczbach, 2006)

Роки	Чисельність, тис. шт.	Щільність, шт./км2	Щільність, шт./1000 осіб
1830	1468	19,0	358
1870	2072	26,8	380
1882	2243	29,0	376
1900	2715	35,1	371
1912	2503	32,4	312

Велике поголів'я овець у Станіславівському воєводстві було зумовлене значними площами високогірних полонин (понад 18 тис. га), що давало можливість випасати вівці з мінімальними затратами на їх утримання.

Автори наукових публікацій, які досліджували вівчарство, закликали розводити цих тварин, аргументуючи, що дана галузь тваринництва є важливою. У друкованих матеріалах висвітлювалися поради, які рекомендували, яким чином слід доглядати за ягнятами та дорослим вівцями, як організовувати годування тварин та їх утримання (Pawlikowski, 1840; Wodzicki, 1853; Stanowski, 1884; Laszczynski, 1891).



Таблиця 6 Поголів'я овець у Галичині у 1910 р. (Клапчук, 2015)

Воєводства	Кількість, шт.
Львівське	70573
Станіславівське	148662
Тернопільське	89903
Галичина	309138

Однак, хоча публікації про вівчарство були важливими, але їх кількість була замалою у порівнянні з дослідженнями про коней або велику рогату худобу.

Свинарство. Також не достатньо багато було наукових публікацій про свинарство. Не дивлячись на це, свинарство в Галичині розвивалося динамічно. Так, у 1900 р. на теренах регіону нараховувалося 1294 тис. шт., а станом на 1910 рік їх кількість збільшилася до 1835 тис. шт. (Крюковь, 1915).

Таблиця 7 Динаміка змін поголів'я свиней у Галичині (Ногіа РоЬкї w liczbach, 2006)

Роки	Чисельність, тис. шт.	Щільність, шт./км2	Щільність, шт./1000 осіб
1870	735	9,4	135
1890	785	10,0	119
1900	1254	16,0	169
1912	1834	23,4	229

Протягом 1870-1912 рр. чисельність свиней збільшилася у 2,5 рази (табл.7), а забезпеченість населення - лише у 1,7 разів. Це зумовлено різними хворобами свиней у досліджуваний період. Так, у період 1899-1906 рр. в Галичині внаслідок епізоотії було примусово знищено 100 тис. свиней.

Виходячи з вище сказаного, дуже важливими були наукові публікації, які регламентували ефективне годування свиней, їх розведення, запобігання хворобам, їх розмноження, вирощування поросят, догляд за свиноматками (Czaykowski, 1901; Antoniewicz, 1905; Masюr, 1913). Адже для великої кількості галицьких фермерів продаж свиней був основним джерелом доходу та визначав прибутковість їхніх господарств.

Птахівництво. Ще однією важливою складовою тваринництва було птахівництво. Саме у досліджуваний період відбулося значне зростання кількості домашньої птиці (табл.8). Практично удвічі зросла кількість курей та у 2,5 разів інших видів домашньої птиці отовсі statystyczne о 8І;о8ипкасЬ krajowych, 1911).

Птахівництво в Галичині переважно розвивалося у дрібних селянських господарствах. Щорічно з Галичини експортувалося продукції птахівництва на суму 31,8 млн. крон (Крюковъ, 1915).

Таблиця 8 Кількість домашньої птиці у Галичині (1900-1910 рр.)

Вид птиці	Кількість, шт.	Ріст поголів'я
	1900	1910	Шт.	%
Кури	6878377	10301255	3422878	49,8
Гуси	457939	566671	108732	23,7
Качки	285319	384533	99214	34,8
Інша птиця	133252	234271	101019	75,8
Разом	7756787	11488640	3731843	48,1

Зрозуміло, що у ситуація, яка склалася в Галичині, автори робіт у галузі тваринництва аргументували необхідність розвитку птахівництва. Зростання публікацій на цю тематику відбулося саме на стику ХІХ та ХХ століть (Bojanowski, 1901; Stasieniewiczowa, 1902; Zagaja, 1905; Mankowski, 1905; Кикига, 1906; Misiewicz, 1912).

У публікаціях рекомендувалося розвивати птахівництво на невеликих фермах. Теоретики та практики птахівництва довели у своїх публікаціях, що цей вид господарювання, є також важливим, як і розведення коней та великої рогатої худоби (Misiewicz, 1912). Автори також звертали увагу на розведення та відгодівлю гусей та правильного поводження з їх пір'ям (Btkowska, 1902).

Бжільництво. Аналізуючи вплив наукової та науково-популярної думки на розвиток сільського господарства у Галичині, неможливо обійти увагою пасічництво. Так, були створені установи, які пропагували розвиток галузі в регіоні. У 1870-х рр. у Львові були створені Галицьке товариство бджільництва та садівництва та перша Галицька медова компанія (РгаЬискі, 1998). Спільні збори пасічників сприяли дискусіям щодо вдосконалення методів господарювання у пасічництві.

Свідченням інтересу до бджільництва є численні різноманітні змістові наукові та науково-популярні публікації, які впливали на розвиток галузі в Галичині (Macieszkiewicz, 1886; Czaykowski, 1903; D4browski, 1912; Rбhrenschef, 1918).

У 1880 р. в Галичині було обліковано 296 тис. вуликів, у 1900 р. 211,2 тис. У період до 1910 року відбулося різке збільшення

зацікавленості до бджільництва, яке активно популяризувалося. Так, у 1910 року в Галичині вже нараховувалося 326194 вулики (Крюковъ, 1915).

Слід зазначити, що об'єми виробництва продукції бджільництва, у першу чергу, залежало від умов медозборів, тобто природно-кліматичних умов та вегетаційного періоду. Загалом у Галичині щороку продукувалося близько 3,6 млн. кг меду і 45-65 тис. кг воску (Клапчук, 2015).

Таблиця 9 Кількість вуликів у Галичині (Stosunki Rolnicze Я.Р., 1934)

	Кількість вуликів
Воєводство	Рамкових	Не рамкових	Разом
Львівське	40993	16772	57765
Станіславівське	21930	3581	28511
Тернопільське	77946	5814	83760
Галичина, шт	140869	26167	170036

Таблиця 10 Щільність худоби у першій десятці тваринницьких країн Європи

Країна, край	Щільність худоби на 1 км2	Щільність на 100 мешканців
	Коні	ВРХ	Свині	Вівці	Коні	ВРХ	Свині	Вівці
Австрія	6,0	30,53	21,44	8,27	6,3	32,06	22,51	8,5
Англія	6,91	37,55	11,36	99,46	5,21	28,28	8,56	74,97
Бельгія	8,57	63,04	37,91	8,0	3,81	27,74	16,68	3,52
Галичина	11,53	31,91	23,38	4,57	11,27	31,2	22,86	4,47
Данія	13,72	57,56	37,63	18,62	20,65	86,67	56,66	28,04
Іспанія	1,03	4,69	4,8	29,96	2,66	12,15	12,43	77,51
Італія	3,33	21,62	8,75	38,94	2,94	19,09	7,72	34,37
Німеччина	8,03	38,15	41,0	14,25	6,69	31,79	34,12	11,87
Франція	6,03	26,65	13,62	32,36	8,24	36,42	18,61	44,22
Швеція	1,3	6,09	2,06	2,28	11,32	53,14	1794	19,89

Кількість вуликів за регіонами дає можливість констатувати, що пасіки закладалися поблизу сільськогосподарських угідь. У гірській місцевості пасічництво майже не розвивалося.



Висновки

тваринництво сільський галичина угорщина

Отже, однозначним проривом, у досліджуваний період, став розвиток тваринництва у Галичині й причиною цьому, поряд з іншими об'єктивними факторами, стало наукове просвітництво.

Свідченням тому є табл.10, де порівнюються статистичні дані десяти провідних тваринницьких країн Європи. За критеріями щільності худоби на 1 км2 та на 100 мешканців, Галичина досліджуваного періоду входила в першу шістірку країн Європи.

Ще однією вагомою заслугою сільськогосподарського просвітництва стало те, що автори наукових і популярних публікацій поступово прищеплювали читачам-аграріям переконання, що підвищення їхнього рівня культури, розуміння певних господарських процесів суттєво покращить його економічне становище, підвищить продуктивність праці працівників господарства.

Також у виданнях підкреслювалося, що робота фермерів - це унікальне та складне заняття, яке спрямоване на отримання сільськогосподарської продукції, яка є джерелом прибутку для людей не лише в Галичині, а й у всій Європі.

Виходячи з вищесказаного, ми бачимо, що у досліджуваний період в Галичині часів Австро-Угорщини був зафіксований значний прогрес у розвитку, як тваринництва, так і всієї аграрної галузі. Все це було б неможливим без наполегливої роботи сільськогосподарських ідеологів, які невтомно й наполегливо пропагувати новаторські концепції роботи на землі.



Список використаних джерел

1. Клапчук В. М. Сільське господарство Галичини: монографія / В. М. Клапчук / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ: Фоліант, 2015. 336 с., табл.: 252, рис.: 10, іл.: 78, бібл.: с. 299-304, дод.: с. 305-335.

2. Клапчук М. М. Границя між землеробським та скотарським типом господарства на Делятинщині в ХУЛ-ХІХ ст. / М. М. Клапчук // Культура та побут населення Українських Карпат: респ. наук. конф., присв. 50-річчю утв. СРСР: тези доп. та повід. Ужгород, 1972.

3. Ковальчак Г. І. Економічний розвиток західноукраїнських земель / Г. І. Ковальчак. -К.: Наук. думка, 1988. -250 с.

4. Крюковъ Н. А. Славянскія земли / Н. А. Крюков. Петрокрадъ: Типографія В. О. Киршбаума, 1915. Томъ ІІ. Часть 1.Галиція: Сельское хозяйство въ Галиціи въ святи с общимъ развипемъ страны. С.96.

5. Павловський Ю. Карпатські полонини / Ю. Павликовський // Калєндар Товариства «Сільський господар» за 1929 р. Львів, 1928. С. 42-46.

6. Храпливий Є. Сільське господарство Галицько-Волинських земель / Є. Храпливий. Львів: Друкарня НТШ, 1936. С.122.

7. A. B. (1887). W jaki sposob nalezy obecnie prowadzic hodowl§ trzody chlewnej, aby zapewnic sobie najwyzsze dochody? [How should swine rearing be carried out now in order to secure the highest income?]. Tygodnik Rolniczy [Farmer's Weekly], 5, 37-38.

8. A. L. (1884). O owcach i ich welnie wobec tegoczesnych koniunktur [On sheep and their wool in relation to the economic situation at the time]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly Magazine], 34, 3.

9. Adametz L. (1898). O rasie bydla rogatego z galicyjskich Karpat zachodnich [On the bovine animalss species in Galician Western Carpathians]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly Magazine], 19.

10. Antoniewicz L. (1902). Jak karmic bydlo w zimie? [How to feed the cattle in winter?]. Glos Rolniczy [Voice of the Farmers], 18, 275-276.

11. Antoniewicz L. (1905). Jak pielgnowac maciory prosne? [How to nurture pregnant sows?]. Glos Rolniczy [Voice of the Farmers], 16, 250.

12. Antoniewicz L. (1905). Koniczyna szkarlatna [Scarlet clover]. Glos Rolniczy [Voice of the Farmers], 21, 325.

13. Baranski A. (1883). Chow koni [Horse breeding]. Lwow.

14. Baranski A. (1890). Konie gospodarskie, ich wychow i utrzymanie [Farm horses, their raising and upkeep]. Lwow.

15. Btkowska H. (1903). Hodowanie mlodych kaczek [Raising young ducks]. Glos Rolniczy [Voice of the Farmers], 6, 88-89.

16. Bojanowski S. (1901). Kilka wskazowek i uwag dotyczcych chowu kur [Some tips and observations on the rearing of hens]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly Magazine], 7, 53-56.

17. Bojanowski S. (1901). Kilka wskazowek i uwag dotyczcych chowu kur [Some tips and observations on the rearing of hens]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly Magazine], 8, 61-64.

18. Bojanowski S. (1901). Kilka wskazowek i uwag dotyczcych chowu kur [Some tips and observations on the rearing of hens]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly Magazine], 9, 69-72.

19. Chow bydla w Galicji [Cattle breeding in Galicia]. 1884. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly Magazine], 21, 2-4.

20. Czaykowski T. (1901). Tuczenie trzody chlewnej [Fattening of Swine]. Glos Rolniczy [Voice of the Farmers], 2, 26-27.

21. Czaykowski T. (1902). Zasilanie lichych koniczyn nawozami sztucznymi [Feeding of clovers with artificial fertilizers]. Glos Rolniczy [Voice of the Farmers], 17, 259-260.

22. Czaykowski T. (1903). Gdzie pasieka moze miec powodzenie? [How can an apiary be successful?]. Glos Rolniczy [Voice of the Farmers], 5, 74-75.

23. Czaykowski T. (1903). Warunki wzrostu mlodych indykow [Conditions for growth of young turkeys]. Glos Rolniczy [Voice of the Farmers], 9, 133-134.

24. Dbrowski F. (1903). Zwilzanie obroku koniom [Wetting feedstuff for horses]. Glos Rolniczy [Voice of the Farmers], 4, 60-61.

25. Dbrowski F. (1912). Pomoc dla pasiecznikow [Assisstance for beekeepers]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly Magazine], 49, 758.

26. Dbrowski H. (1992). Hodowla i nasiennictwo burakow cukrowych na przelomie XIX/XX wieku [Cultivation of sugar beet at the turn of the 19th and 20th centuries]. Gazeta Cukrownicza [The Sugar Gazette], 8, 150-151.

27. Diamand H. (1915). Polozenie gospodarcze Galicyi przed wojn [Economic situation of Galicia before the war]. Lipsk: [6. b.].

28. Die Habsburgermonarchie 1848-1918. Band I, Die Wirtschaftftliche Entwicklung, Wien 1973; prace takich autorow jak: I. Berend, P. Franaszek, N.T. Gross, R. Kropf, M. Kulczykowski, J. Michalewicz, R. L. Rudolph i inni.

29. Dybiec, J. (1998). Glowne tendencje i kierunki w rozwoju polskiej historiografii rolniczej w XIX i XX w. [Main trends and directions in the development of Polish agricultural historiography in the 19th and 20th centuries]. In Wklad osrodka kraikowskiego w badania nad historic nauk rolniczych w Polsce [Contribution of the Cracow centre to research on the history of agricultural sciences in Poland] (p. 57 i n). Krakow.

30. Dzianott L. (1886). Kilka praktycznych uwag o chowie, pielgnowaniu i karmieniu bydla [Some practical remarks on cattle rearing, nurturing and feeding]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly Magazine], 28, 222-226.

31. Dziewulski S. (1918). Pismiennictwo polskie ekonomiczne w cigu ostatnich lat picdziesiciu [Polish economic literature in the last fifty years]. In Z dziejow polskiej mysli ekonomicznej [From the history of the Polish economic thought] (p. 23 i n). Warszawa.

32. Gorniak J. (1903). Jak dochowac si§ dobrej krowki? [So how do you keep a good cow?]. Glos Rolniczy [Voice of the Farmers], 18, 280-281.

33. Iwski. (1902). Parzenie paszy dla bydla i swin [Brewing of feedstuff for cattle and swine]. Glos Rolniczy [Voice of the Farmers], 1, 2.

34. Jezierski A., Wyczanski A. (Eds.). (2006). Historia Polski w liczbach (Tom II. Gospodarka) [History of Poland in numbers (Vol. 2. Economy)]. Warszawa: Zaklad Wydawnictw Statystycznych.

35. Klecki W. (1916). Rasy opasowego bydla, owiec i trzody chlewnej [Breeds for fattening cattle, sheep and swine]. Krakow.

36. Kretowicz P. (1884). Kucie koni [Forging of Horses]. Lwow.

37. Kukura A. (1906). O rentownosci hodowli drobiu [On the profitability of poultry farming]. Hodowca Drobiu [Poultry Farmer], 10, 100.

38. Kwiecinski S. (1887). O stosowaniu lewatyw u zwierzt domowych a mianowicie o lejku Hegara [On the use of enemas for pets, namely the Hegar funnel]. Przegld Weterynarski [Veterinary Review], 2, 239.

39. Laszczynski W. (1891). Podrcznik dla owczarza [A Shepherd's Handbook]. Krakow.

40. Lubieniecki J. (1859). Dokladna praktyczna nauka dla pasiecznikow. Jak maj chodzic kolo pszczol, aby rozmnozyc prdko pasieki i wydobyc z nich zysk najwikszy mozliwy, tak we zwyczajnych naszych ulach krajowych, jako tez w ulach dzierzonowskich [A thorough practical study for apiarists on how to tend to the bees to quickly multiply the apiaries and get the best possible profit from them both in our ordinary domestic hives as well as in the landlords' ones]. Lwow.

41. Ludkiewicz Z. (1910). O paszach i zywieniu bydla [On fodder and cattle feedingstuff]. Lwow.

42. M. (1918). Recenzja na S. Rohrenschef 12 miesicy w pasiece, Tarnow 1917 [Review of S. Rohrenschef's 12 months in an apiary]. Pszczelarz [Beekeper], 1, 13-14.

43. Macieszkiewicz B. (1886). Czy warto zakladac pasieki? [Is it worth establishing apiaries?]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly Magazine], 14, 113.

44. Malsburg K. (1894). Z systematyki bydla krajowego [Ordination of domestic cattle]. Roczniki Krajowej Wyzszej Szkoly Rolniczej w Dublanach [Yearbooks of the National Agrarain School in Dubliany], 65-136.

45. Mankowski H. (1905). Chow drobiu w Galicji i sprawa podniesienia tej galzi gospodarstwa krajowego [Poultry farming in Galicia and the issue of elevating this branch of the domestic farm]. Hodowca Drobiu [Poultry Farmer], 1, 9.

46. Masior J. (1913). Szczepienie swin [Swine vaccination]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly Magazine], 9, 130-131.

47. Misiewicz T. (1912). Kury rasowe: Minorki, Orpingtony, Plymuth Rocks i Wyandotty [Pedigree hens: Menorquina, Orpington, Plymuth Rocks and Wyandott]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly Magazine], 16, 247-248.

48. Misiewicz T. (1912). Przyczyny, dlaczego chow drobiu na wsi tak slabo si§ rozwija [The reasons why poultry farming in the countryside is so poorly developed]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly Magazine], 35, 544-545.

49. Neumanowna M. (1913). Pielgnowanie drobiu w zimie [Nurturing poultry in winter]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly Magazine], 50, 782-783.

50. Pajk A. (1870). Krotka nauka chowu zwierzt domowych ulozona w pytaniach i odpowiedziach dla mlodziezy uczcej si§ w szkolach wiejskich [A short study of pet husbandry arranged in questions and answers for young people studying in rural schools]. Krakow.

51. Pawlikowski K. (1840). Krotka nauka o chowie owiec poprawnych [A brief study of sheep rearing]. Lwow-Tarnow-Stanislawow.

52. Pilat T. (Ed.). (1900). Podrcznik Statystyki Galicji (Tom VI. Czsc 1.) [Galicia Statistics Manual (Vol. 1., P. 1.)]. Lwow: Pierwsza Zwizkowa Drukarnja.

53. Pilat T. (Ed.). (1905). Wiadomosci statystyczne o stosunkach krajowych (Tom XX. Z. III.) [Statistical information on national relations (Vol. 20., P. 3.]. Lwow: Druk. Zwizkowa.

54. Pilat T. (Ed.). (1911). Wiadomosci statystyczne o stosunkach krajowych (Tom XXIV. Z. I.) [Statistical information on national relations (Vol. 24., P. 1.)]. Lwow: Druk. «Mieszczanka».

55. Popiel A. (1882). Podrcznik do hodowli bydla rogatego [Handbook on horned cattle breeding]. Lwow, XI-XIII; por. Sniegocki, A. (1897). Chow bydla rogatego [Horned cattle farming]. Wskazowki i rady dla gospodarzy wiejskich [Guidelines and tips for farmers]. Lwow.

56. Prus J. (1895). Pomor czyli zaraza trzody chlewnej. Zmiany anatomopatologiczne [Plague or swine blight. Post-mortem signs]. Przegld Weterynarski [Veterinary Review], 10, 217; 241.

57. Puchalski F. (1871). Poradnik gospodarski zawierajcy w sobie sposoby i srodki tyczce si§ chowu i leczenia bydla i koni, kultury lasow i myslistwa [A farm handbook containing ways and means for cattle and horse breeding and treatment, forest and hunting culture]. Rzeszow.

58. Rozwadowski W. (1866). Uwagi nad srodkami ku podniesieniu i rozpowszechnieniu chowu koni w Galicji [Notes on means to increase and propagate horse husbandry in Galicia]. Lwow.

59. Ryx J. (1888). Przyczynek do hodowli konia [Contribution to horse breeding]. Przegld Weterynarski [Veterinary Review], 3, 209; 237; 260; 291.

60. Sandoz F. (1913). Wychow cieliczek [Raising of the calves]. Krakow.

61. Sanguszko W. (1839). O chowie koni i polepszeniu rasy w Galicji [On horse rearing and breed enhancement in Galicia]. Lwow.

62. Seifman P. (1887). Trudnosci napotykane w rozpoznawaniu nosacizny u koni [Difficulties encountered in diagnosing glanders in horses]. Przegld Weterynarski [Veterinary Review], 2, 157; 187; 213.

63. Skrzynski S. (1883). Rys gospodarstwa krajowego w Galicji [An outline of a domestic farm in Galicia]. Lwow.

64. Szpilman J. (1887). Zaraza drobiu zwana cholera kur [Poultry plague known as chicken cholera]. Przegld Weterynarski [Veterinary Review], 2, 45; 74.

65. Stasieniewiczowa K. (1902). Jak si§ u nas drob sprzedaje [How we sell poultry]. Glos Rolniczy [Voice of the Farmers], 19, 297-298.

66. Stanowski J. (1884). Usilowania majce na celu zabezpieczenie zdrowotnosci owiec w naszych owczarniach [Efforts to protect the health of sheep in our sheepfolds]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly], 44, 5-7.

67. Szybalski F. (1887). Instrukcja dla dozorujcych w stajniach [Instructions for stable handlers]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly], 33, 270-272.

68. Turnau J. (1901). Bydlo czy konie? [Cattle or horses?]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly Magazine], 52, 422-425.

69. Wierzejski A. (1881). O chorobach ryb [On fish diseases]. Okolnik Krajowego Towarzystwa Rybackiego w Krakowie [Circular Letter of the National Fisheries Society in Krakow], 1, s.29.

70. Wlodek J. (1913). Recenzja na S. Boguszewski Karmy zielone dla bydla rogatego, Krakow 1913 [Review of S. Boguszewski's Green fodder for horned cattle]. Tygodnik Rolniczy [Agricultural Weekly], 32, 502.

71. Wodzicki K. (1853). O hodowaniu owiec [On sheep rearing]. Lwow.

72. Zygmuntowicz L. (1901). Jaka karma dla koni lepsza, sucha czy wilgotna? [Which horse fodder is better, dry or moist?]. Glos Rolniczy [Voice of the Farmers], 9, 135-136.

Размещено на Allbest.ru

...