Проблеми формування аудіовізуальних медіа на Закарпатті у дорадянський період
Огляд перших радіопрограм та кінопропаганди у Підкарпатській Русі, Карпатській Україні у 1930-1940 роках. Особливості поширення радіомовлення, документальних фільмів-хронік крізь проблемно-тематичну призму у контексті суспільно-політичної ситуації.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.02.2021 |
| Размер файла | 18,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Проблеми формування аудіовізуальних медіа на Закарпатті у дорадянський період
Толочко (Каралкіна) Наталія
аспірантка
Ужгородського національного університету Науковий керівник - доктор наук із соціальних комунікацій Бідзіля Ю.М
Summary
Tolochko (Karalkina) Nataliia
postgraduate student Uzhhorod National University The thesis supervisor - Prof. Dr. Yuriy Bidzilya
PROBLEMS OF THE FORMATION OF AUDIOVISUAL MEDIA IN ZAKARPATTYA IN PRESOVIET PERIOD
The article covers the formation and development of audiovisual media in Pidkarpatska Rus, Carpathian Ukraine in the 1930-1940. It focuses on the peculiarities of distribution of broadcasting and documentary chronicles through the problem-thematic aspects in the context of the socio-political situation. The findings systematize and generalize the features of establishing the first local wired media and film propaganda in Zakarpattya while being under the control of the foreign states.
Анотація
У статті розглянуто проблеми формування і розвитку аудіовізуальних медіа у Підкарпатській Русі, Карпатській Україні у 1930-1940 рр. Зосереджено увагу на особливостях поширення радіомовлення, документальних фільмів-хронік крізь проблемно-тематичну призму у контексті суспільно- політичної ситуації. У висновках систематизовано та узагальнено особливості перших радіопрограм та кінопропаганди в умовах перебування Закарпаття під владою чужих держав.
Ключові слова: дротове мовлення, фільми-хроніки, радіо, телебачення, кінопропаганда, аудіовізуальні ЗМІ, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна.
Постановка проблеми
кінопропаганда радіомовлення карпатська україна
Аудіовізуальні ЗМІ відіграли важливу роль у розвитку Підкарпатської Русі після її приєднання у 1919 р. до Чехословаччини на правах автономії. Оскільки у той період ця частина республіки перебувала під впливом русофільства, проугорських, прословацьких, прочехословацьких, прорумунських рухів, була економічно й культурно відсталою, тому стратегічною метою державної політики, зокрема інформаційної, був поступовий розвиток цих земель, «інтеграція до суспільно- політичної й економічної систем республіки» [34, с. 24]. Про активний розвиток місцевої друкованої журналістики у 20-30-х рр. свідчить те, за кількістю назв друкованих видань Закарпаття випереджало навіть Чехію і Словаччину, «у краї виходило 75 газет (4 щоденні, 27 тижневих), 42 видання типу журналів, близько десятка календарів і альманахів» [20, с. 132]. На початку 30-х рр. друковане слово почало конкурувати із радіомовленням, а невдовзі і з попередниками телебачення - документальними кінохроніками. Актуальність нашої розвідки полягає в тому, що до цього часу не досліджено процес становлення на Закарпатті: ані радіо, ані телебачення. Утім дорадянський період важливий для дослідження історії аудіовізуальних ЗМІ крайньої західної області України, адже саме тоді сформувалися передумови розвитку регіональних аудіовізуальних медіа.
Аналіз досліджень. У наукових розвідках про Закарпаття міжвоєнного періоду, а також колективних працях з історії краю [18; 20; 26] засоби масової інформації згадуються лише побіжно. Дослідники, які вивчають історію регіональних медіа, зосереджують увагу переважно на друкованих виданнях [17; 23], зокрема для національних меншин [12], постатях медійників [11; 13], оминаючи дротові засоби зв'язку.
Аспектам радіомовлення для русинів-українців, а точніше - передачам для Підкарпатської Русі, трансльованим з території сучасних Словаччини й Чехії, присвячено науково-популярні колективні розвідки закордонних авторів [1; 2].
Документальним фільмам-хронікам 30-х рр. приділяють увагу у контексті створення іміджу Підкарпатської Русі [34], а друкованій, радіо-, кінопропаганді приділяють увагу очевидці і дослідники Карпатської України [15; 29; 35-37].
Мета наукової статті - схарактеризувати основні проблеми зародження радіомовлення і телебачення у 30-40-х рр. на Закарпатті, дослідити особливості поширення радіосигналів, створення фільмів-хронік у зв'язку з політичними рухами того періоду, пояснити особливості розвитку аудіовізуальних ЗМІ на території сучасного Закарпаття у міжвоєнний період.
Методи дослідження. У процесі роботи над емпіричним матеріалом та науковими джерелами застосовано як загальнонаукові, так і прикладні методи. На етапі накопичення матеріалу, збору інформації були застосовані первинні методи, серед них метод спостереження, описовий метод - для пізнання якісних особливостей аналізованих явищ. Під час обробки дібраних фактів, їхнього аналізу було застосовано проблемно-тематичний метод. Крім того, наукова розвідка містить елементи компаративного, структурно-функціонального та статистичного методів.
Виклад основного матеріалу
На період приєднання Підкарпатської Русі до Чехословаччини на цій території не існувало достатнього технічного оснащення для радіомовлення. Напередодні Першої Світової війни на території Підкарпатської Русі були електрофіковані лише чотири населені пункти: Ужгород, Мукачево, Берегово, Севлюш. Утім вже з 1930 до 1935 р. було забезпечено енергією 65 міст і сіл, загалом понад 215 тисяч жителів [31; 57, 59]. Вже у 1932 р. кількість радіопередплатників в Ужгороді сягала 800 осіб, а в цілій Підкарпатській Русі таких було близько 4-х тисяч. Вони слухали радіопередачі словацькою, чеською, угорською, російською, єврейською мовами, трансльовані з європейських міст, однак українська в ефірі не звучала [37; 151-152]. Причиною цього були політичні протистояння на Підкарпатській Русі. «Закарпатським русинам», попри визнання їх частиною українського народу, а мови - української, не поспішали надавати права, зокрема, право на інформацію рідною мовою. Тому й перші регулярні радіопередачі, створені спеціально для жителів сучасного Закарпаття, були спрямовані на росіян, хоча ця нацменшина була серед найменших у Підкарпатській Русі [12, с. 240].
У 1933 р. в ефірі Кошицької радіостанції починають виходити нерегулярні радіопередачі для русинів-українців. Підтвердження цього ми знайшли у періодиці 30-х рр., де зазначено, що ефіри в середньому тривали близько години і мали фольклорно-етнографічне спрямування [Див. дет.: 6, 3; 9, 3]. Із 1 грудня 1934 р. в Кошицях почала діяти окрема редакція передач під офіційною назвою «Передача для Підкарпатської Русі». Територіально вона обслуговувала ще й русько- українську громаду Східної Словаччини та взагалі русинів усієї Чехословаччини. Періодично готувалися навіть випуски для дітей та існувала жіноча рубрика [Див. дет.: 2, 3-4]. Крім цього, радіомовлення велося в інших містах республіки. Зокрема, в березні 1943 р. розпочалися щоденні радіопересилання для українців із радіостанції Праги, а трохи пізніше аналогічне мовлення велося і з Банської Бистриці [24, с. 92].
Трансльованих з-за кордону радіопрограм було недостатньо. Тому з середини 30-х років розпочинаються активні наполягання підкарпатських русинів щодо будівництва окремої радіостанції в Ужгороді, які однак ігнорувалися. Стимулювало закарпатських українців те, що у сусідніх з Підкарпатською Руссю Угорщині й Словаччині радіофікація стрімко розвивалася. В Угорщині навіть у малих містах, на зразок Ніредьгази, була власна радіостанція. Подібні процеси є свідченням того, що «реальний автономний статус краю, передбачений договорами, так і не був забезпечений чехословацьким урядом» [12, с. 81].
Про розвиток телебачення у 30-40-х рр. говорити зарано, однак у цей період на території Закарпаття знімали фільми-хроніки, популярні в Європі ще з початку ХХ ст. Їх вважаємо своєрідним прообразом телерепортажів, зразком кінодокументалістики, яка, на думку А. Москаленка, є невід'ємною частиною аудіовізуальних ЗМІ, розвивалася разом із ними [25, с. 273].
Для фільмування віддалених регіонів Чехословаччини відіграло роль створення Кінематографічної консультативної ради у 1934 р. Вона займалася пропагандистськими і рекламними матеріалами про республіку. Цікаво, що виробництво стрічок фінансово стимулювалося з боку держави, особливо у віддалених регіонах, таких як Підкарпатська Русь [34; с. 32].
Тож територія сучасного Закарпаття була в об'єкті кінокамер чехів ще в першій половині ХХ ст. Фільмотворці користувалися такими жанрами і жанровими різновидами, як хроніка, відеорепортаж, пейзажний відеожурнал, художня документалістика, художній фільм. Фільми періоду 20-30-х рр. можна розділити на чотири групи за проблемно-тематичним критерієм. До першої відносимо пейзажно-побутові хроніки, оскільки демонстрування побуту жителів чергувалося із показом природи й архітектури. Це такі стрічки: «Ужгород та його околиці» (1922 р.) [38], «Картинки з Підкарпатської Русі» (1924 р.) [34, с. 27], «Підкарпатська Русь» (1924 р.) [30], фільм «Весна на Підкарпатській Русі» (1929 р.) [34, с. 27], фільм про Підкарпатську Русь у двох частинах [32], хроніка про Верховину [19], зйомки катастрофічної повені в Підкарпатській Русі (1933 р.) [10, с. 2]. У цих відеохроніках демонстрували міста і села Підкарпатської Русі, природні краєвиди, промисловість, охорону здоров'я, освіту, побутове життя підкарпатських русинів, відзначення ними релігійних і сімейних свят, тощо. Автори додавали титри з різноманітною інформацією: статистикою жителів, площею території, назвами географічних, архітектурних об'єктів.
До другої групи можемо віднести відеорепортажі, приурочені відкриттю важливих об'єктів чи подіям за участі політичних і громадських діячів - своєрідні пропагандистські стрічки, які демонстрували розвиток інфраструктури, допомагали створювати позитивний імідж держави, формувати національну самосвідомість населення, наприклад, відкриття аеропорту в Ужгороді у 1929 р. [32], «Перший крайовий з'їзд освітніх працівників Підкарпатської Русі в Ужгороді» (масариковий інститут працівників освіти, 1929 р.), «Усьому землеробському народу» (1931 р.) [34, с. 26].
Третя група об'єднує зйомки подій, на замовлення самих жителів Підкарпатської Русі, наприклад, масштабне єврейське весілля в Мукачеві за участі 12.000 гостей і випадкових перехожих [5, с. 3].
До четвертої групи відносимо художні фільми: «Корятович» (1922 р.) [34, с. 28], «Земля співає» (знятий збирачем фольклору Карлом Пліцкою, 1933 р.) [8, с. 3], «Марійка-невірниця» (1933 р.) [7, с. 3], які, на нашу думку, теж мали значення для розвитку екранного мистецтва, популяризації Підкарпатської Русі. Особливої уваги заслуговує фільм «Марійка-невірниця», який попри критику тодішніх чеських кінофахівців, дуже вподобали глядачі через народну мову, звичаї, культуру [22, с. 44-45].
Наприкінці 30-х рр., після надання Підкарпатській Русі автономного статусу внаслідок підписання Мюнхенського договору 30 вересня 1938 р., на території Підкарпатської Русі розпочинається новий етап розвитку аудіовізуальних і друкованих ЗМІ. У цей час українська мова набула статусу офіційної, активно розвивалася власна періодика (виходило 8 часописів) [12, с. 82], шкільництво, і врешті було налагоджено україномовне радіомовлення. Спочатку радіостудія розташовувалася в одній із кімнат Народного дому в Ужгороді. Після переїзду очільників Карпатської України до Хуста перевезли і радіостанцію. Утім спочатку це було лише обладнання для прийому сигналів інших станцій. На територію Карпатської України у цей час мовили чеські, угорські, польські радіостанції, однак це були дуже скупі відомості, до того ж нерідко неправдиві, маніпулятивні [36; 52, с. 103]. Тому Пресова Служба Карпатської України користувалася і радіохвилями в Банській Бистриці та Пряшеві [12, с. 83]. Крім цього, офіційні новини Хуста, які передавали телефоном, транслювали тричі на день українською та німецькою мовами зі словацької радіостанції у Братиславі [15, с. 25].
У лютому 1939 р. в Хусті починають спорудження власної радіовисильні. Коли інформування було налагоджено, «головним голосом радіо Карпатської України стала диктор Маруся Ігнатишин» [12, с. 83]. Підтвердження факту існування української короткохвильової радіостанції в Хусті на початку 1939 р. знаходимо і в праці українського науковця І. Мащенка [24, с. 92]. Саме за допомогою радіо Августин Волошин ще в переддень Сойму 1939 р. повідомляв про зміну заграничної ситуації Карпатської України, а також офіційне вирішення питання суверенності держави [38, с. 236]. Протягом усього дня 15 березня щопівгодини по радіо транслювалося патріотичне звернення Команданта Національної Оборони, полковника С. Єфремова до населення Карпатської України, у якому він закликав ставати до бою [29, с. 121].
Кінострічки періоду 30-40-х рр., як і радіомовлення, використовувалися з пропагандистською метою, однак попри однобічне висвітлення подій, становлять значний інтерес для дослідників, дозволяють відтворити важливі сторінки історії, завдяки чому є попередниками репортажної журналістики. Наприкінці 30-х рр. у Хусті існували дві кіностудії - «Дніпро-Фільм» Каленика Лисюка [35, с. 92] і «Українське фільмове мистецтво» зі штаб-квартирою у Нью-Йорку. Дослідник Карпатської України О. Пагіря зазначає, що про одноденну державу було створено й кольоровий фільм, який називався «Україна у Вогні» (режисер Волтер Блондин). У своїх припущеннях дослідник покликається на доньку режисера. Утім пошуки фільму тривають, про нього є згадки у джерелах, але сам він безслідно зник. У щоденнику В. Гренджі-Донського зазначено ще про одного фільмотворця - українця Романа Мишкевича, який планував створити два фільми на території Підкарпатської Русі. Один із них, за порадою письменника, зняв на Гуцульщині [36, с. 198]. Доля цих стрічок теж невідома.
Значно більше інформації є про зйомки і результат роботи громадського діяча, колекціонера та мецената, діяча Української Народної республіки Каленика Лисюка (справжнє ім'я Василь Лепикаш), який зі своїм сином Петром прибув до Хуста з Америки на початку 1939 р. Він збирався відзняти документальний фільм з історії визвольних змагань українського народу, в якому значне місце відводилося Карпатській Україні. Тексти до стрічки мав підготувати У. Самчук [15, с. 436]. Каленик Лисюк відзняв проголошення Соймом незалежності Карпатської України 15 березня 1939 р. Він чітко усвідомлював важливість своєї роботи, хоч події у Хусті для нього тісно переплелися з особистою драмою: 14 березня в одному з боїв трагічно загинув його син Петро. Відзняті К. Лисюком кадри неоціненні в історичному аспекті, оскільки «жодне інше проголошення українських республік у першій половині ХХ-го сторіччя не було відзнято на кінокамеру» [4]. Після подій у Хусті К. Лисюк продовжував зйомки у Словаччині за участі реальних вояків Карпатської січі, які вижили після березневих боїв з угорцями. Згодом усі ці кадри увійшли до документального фільму «Трагедія Карпатської України», який був звершений у 1942 р. у кіностудії Василя Авраменка у Нью-Йорку [16].
Із періоду окупації Угорщиною Закарпаття збереглися короткі фільми-хроніки з кіножурналу «Угорські новини». У них відтворено прихід угорських військ до Ужгорода і Мукачева [3; 28]; зустріч угорських і польських військових на кордоні, що проліг через Ужоцький перевал, біля с. Верб'яж [21; 39]; вступ угорських військ до Хуста [28]; святкування Різдва у селі Пістрялово на Мукачівщині [33]. У таких стрічках демонстрували пейзажі, культові споруди, побут русинів- українців, урочисту зустріч військових із населенням тощо. Кадри супроводжуються маршовими мелодіями, титрами, озвучені угорськомовним диктором. За жанром це кінопропаганда.
Висновки
Таким чином, можна виділити наступні проблеми зародження радіо і передумови розвитку телебачення у найзахіднішій області у 3040-х рр. Передусім це перебування Закарпаття під владою чужих держав, що впливало на суспільно- політичні процеси, поширення інформації, розвиток медіасистеми. Для проукраїнського культурного, суспільно-політичного розвитку склалися не найсприятливіші обставини, які маскувалися під псевдодемократичними гаслами, що в сукупності сприяло денаціоналізації краю. Розвивалося мовлення для нечисельних національних меншин (чехів, словаків, росіян), натомість для корінної нації - українців упродовж тривалого часу не існувало жодної україномовної радіопрограми. Далася взнаки і відсутність підтримки з боку чехословацької влади, попри обіцянки автономності, й заснування радіостудій в інших містах республіки, окрім Підкарпатської Русі. Крім цього, економічна і культурна відсталість цієї частини Чехословаччини. Неосвіченість і бідність населення позначилися на розумінні важливості ЗМІ у цей період. Вагомою проблемою була неспроможність місцевої інтелігенції відстояти потребу власного україномовного радіомовлення ще на початку 30-х років. Наслідки цього були відчутні вже в 1939 р., коли проти Карпатської України велася інформаційна війна угорців, поляків, чехів за допомогою друкованих засобів, радіо, кінопропаганди, що завдавало значної шкоди іміджу молодої держави.
Література
1. 50 років українського радіомовлення в Чехословаччині. Пряшів, 1984. 159 с.
2. 65-річне радіо (65-госпу rozhlas). Словацьке радіо, 1999. 24 с.
3. 1938: угорські війська займають Ужгород і Мукачево. Історична правда.)
4. 1939: проголошення незалежності Карпатської України. Історична правда.
5. Б/А. Весілля дочки равина в Мукачеві. Карпаторусскій голосъ. 17 березня 1933. № 60 (234). С. 3.
6. Б/А. Друга радіопередача з Ужгорода. Карпаторусскій голосъ. 19 лютого 1933. №38 (212). С. 3.
7. Б/А Неверная Марійка. Карпаторусскій голосъ. 6 грудня 1933 р. С. 3.
8. Б/А Подкарпатская Русь в фільмах. Карпаторусскій голосъ. 2 грудня 1933. С. 3.
9. Б/А. Радіопередача із Ужгорода 8.1.1933 года. Карпаторусскій голосъ. 11 січня 1933 року. № 7 (181). С. 3.
10. Б/А Развитіє чехословацкой киноиндустрии - 30 нових чехословацких фильмов.
11. Карпаторусскій голосъ. 25 липня 1933. № 158 (332). С. 2.
12. Барчан О.В. Публіцистика Василя Ґренджі- Донського 20-30-х рр. ХХ століття: монографія. Ужгород: Ліра, 2017. 200 с.
13. Бідзіля Ю.М. Періодика транскордоння в контексті міжнаціональної комунікації: монографія. Ужгород, Вид-во ПП «Аутдор-Шарк», 2016. 472 с.
14. Вегеш, М. М. Августин Волошин: життя і помисли президента Карпатської України / М.М. Вегеш, М.І. Кляп, В.Ю. Тарасюк, М.Ю. Токар. 2-ге вид., допов. Ужгород: Карпати, 2009. 480 с.
15. Вегеш М., Токар М. Карпато-Українське державотворення: до 70-річчя проголошення державної незалежності Карпатської України. Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2009. 536 с.
16. Вінч М. «Одноденна держава»: свідчення англійського очевидця про події Карпатської України. К.: Темпора, 2012. 348 с.
17. В'ятрович В. Карпатська Україна та її армія. Унікальні ФОТО. Історична правда. URL: http://www.istpravda.com.ua/artefacts/4d7fe81ac60af/ (дата звернення: 8.03.19)
18. Ґабор В. Українські часописи Ужгорода (1867-1944 рр.): Історико- бібліографічне дослідження. Львів, 2003. 564 с.
19. Данилюк Д. Д. Історія Закарпаття: навчальний посібник з краєзнавства. Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2013. 304 с.
20. Закарпатська Верховина в 1930 рр. Kertvarosh.
21. Закарпаття 1919-2009 років: історія, політика, культура / Під ред. М. Вегеша, Ч. Фединець. Ужгород: Видавництво «Ліра», 2010. 720 с.
22. Зустріч на кордоні польських та угорських військ, 1939 р. Кіножурнал «Угорські новини» («Magyar vilaghirado»)
23. Кляшторна Н. Як у 30-х роках ХХ століття знімали Кіно в Колочаві. Локальна історія. № 3 (5), 2019. С. 44-49.
24. Лісовий П. Журналістика Закарпаття 5070-х рр. ХІХ століття і її зв'язки з іншими українськими землями та Росією. Ужгород, 1969. 54 с.
25. Мащенко І.Г. Хроніка українського радіо і телебачення в контексті світового аудіовізуального процесу. К., 2005. 382 с.
26. Москаленко А.З. Теорія журналістики. К.: ЕксОб, 2003. 337 с.
27. Нариси історії Закарпаття. Т. ІІ (1918-1945). Ужгород, вид. «Закарпаття», 1995. 665 с.
28. Новий кордон Угорщини. Кіножурнал «Угорські новини» («Magyar vilaghirado»). Територія терору.
29. Окупація Карпатської України, березень 1939 р. Кіножурнал «Угорські новини» («Magyar vilaghirado»). Територія терору.
30. Пагіря О. Карпатська Січ: військове формування Карпатської України: науково-популярне видання. К.: Темпора, 2010. 152 с.
31. Підкарпатська Русь у 1924 році. Transcarpathian Heritage.
32. Підкарпатська Русь - 1930. Ч 1,2. YouTube.
33. Репортаж з відкриття аеропорту в Ужгороді 5 травня 1929 року // Transcarpathian Heritage.
34. Різдво на Закарпатті в 1940 р. Kertvarosh.
35. Росул Т. Образ Підкарпатської Русі в Чехословацькому кінематографі (1919-1938). Студії мистецтвознавчі. №1 (2016). С. 24-32.
36. Стерчо П. Карпато-українська держава: До історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919-1939 рр. Торонто: НТШ, 1965. 288 с.
37. Твори Василя Гренджі-Донського. Щастя і горе Карпатської України. Щоденник. Т. 8. Видання Карпатського Союзу, Інк. Відділ у Вашингтоні, Д.К., 1987. 487 с.
38. Твори Василя Гренджі-Донського. Том ХІІ. Видання Карпатського Союзу, Інк. Відділ у Вашингтоні, Д.К. 1992. 562 с.
39. Ужгород та його околиці. 1922 рік. Transcarpathian Heritage.
40. Угорсько-польські військові на Ужоцькому перевалі, 1939 р. Кіножурнал «Угорські новини» («Magyar vilaghirado»). Територія терору.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості розвитку українсько-турецьких відносин в період гетьманування Б. Хмельницького. Аналіз впливу турецького чинника на зміни військово-політичної ситуації в Україні в 1940-1960 роках. Передумови укладення українсько-турецького союзу 1669 р.
курсовая работа [128,8 K], добавлен 11.12.2013Початок княжого правління на Київській Русі та політичний устрій. Питання ідеологічного забезпечення князівської влади. Особливості суспільно-політичної думки періоду Ярослава Мудрого, а також розвиток суспільно-політичної думки після його смерті.
реферат [39,4 K], добавлен 27.10.2008Оцінка історичних поглядів М. Максимовича крізь призму української національної ідеї. Особливості правління варягів на Русі. Формування ранньодержавних слов’янських спільнот. Аналіз "Повісті минулих літ". Прийняття християнства київськими князями.
статья [23,8 K], добавлен 14.08.2017Процеси національного відродження та просвітництва українських народних мас. Суспільно-історичні умови політичного режиму та незрілість інтелігенції як соціальної сили. Зусилля української інтелектуально-політичної еліти, діяльність товариств "Просвіта".
контрольная работа [43,5 K], добавлен 24.09.2010Місце і роль політичних партій у політичній системі суспільства України на початку 90-х років ХХ сторіччя. Характеристика напрямів та ліній розміжування суспільно-політичних рухів. Особливості та шляхи формування багатопартійної системи в Україні.
реферат [26,8 K], добавлен 08.03.2015Головні періоди політичного розвитку Київської Русі, особливості процесу об'єднання всіх давньоруських земель в одній державі. Релігійні реформи князя Володимира та прилучена Русі до християнської культури. Опис суспільно-політичного життя та культури.
контрольная работа [35,0 K], добавлен 10.11.2010Формування національної національної буржуазії у XVIII ст. Зміни внутрішньополітичної ситуації в Україні. Поширення мануфактурного виробництва. Формування ринку робочої сили. Становище селянства, поширення панщини. Зміни в національному складі населення.
реферат [33,5 K], добавлен 21.11.2011Формування Міхновським нової суспільно-політичної ідеології, яка ставила за мету створення незалежної Української держави. Аналіз і особливості маловідомого конституційного проекту Української народної партії, що був розроблений на початку XX ст.
контрольная работа [20,7 K], добавлен 20.02.2011Особливості суспільно-політичного руху, який виник з метою поліпшення становища окремих верств американського суспільства: чорношкірого населення США, молоді, студентства. Активізація боротьби за громадянські і політичні свободи в післявоєнний період.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 20.09.2010Земельні відносини за часів Київської Русі в контексті політики, концепцій, ідей князів, що уособлювали в собі державу. Формування адміністративно-територіального утворення Київської Русі. Розвиток системи управління використанням та охороною земель.
курсовая работа [58,7 K], добавлен 02.03.2012Особливості участі Великої Британії у європейській політичній інтеграції (ЄПІ) в контексті дихотомії основних напрямів її зовнішньої політики – атлантичного та європейського. Витоки формування політики країни щодо політичної та військово-політичної ЄПІ.
статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017Князівсько-дружинний устрій політичної та адміністративної системи Київської Русі при збереженні органів самоуправління міських і сільських громад. Формування давньоруської держави як одноосібної монархії. Суть обвинувально-змагального судового процесу.
реферат [28,7 K], добавлен 13.08.2010Татищев як один з перших фальсифікаторів літописів. "Слово о полку Ігоревім" як відома пам'ятника літератури Київської Русі. Фальсифікації та містифікації руської історії кінця XVIII-XIX ст. Головні особливості радянського та пострадянського етапу.
курсовая работа [644,0 K], добавлен 29.11.2014Формування світогляду А. Бандери. Аналіз громадсько-політичної діяльності видатного представника української суспільно-політичної думки і національно-визвольної боротьби. Ідейний та практичний внесок священика у розвиток українського національного руху.
дипломная работа [7,1 M], добавлен 01.03.2014Історіографічний огляд концепцій походження державно-політичного утворення Русі. Об’єднання східнослов’янських племен навколо Києва і зміцнення ранньофеодальної держави на Русі. Діяльність великих київських князів. Соціально-економічна історія Русі.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 03.04.2011Проблеми етнічного походження Київської Русі. Концепції полі- та моноетнічності давньоруської народності. Особливості литовської експансії на Україні. Міжетнічні стосунки в добу Хмельниччини та Гетьманщини. Українські землі в складі Російської імперії.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 22.10.2010Характеристика особливостей виникнення анархістського руху в Україні в 1903-1904 роках. Дослідження "махаєвського" епізоду в анархізмі. Визначення й аналіз ролі перших анархістських груп в Одесі, яка стала центром анархістського руху в Східній Європі.
статья [28,5 K], добавлен 11.08.2017Поширення писемності та створення освітніх закладів в Київській державі. Історико-географічні відомості та їх відображення в тодішніх літописах. Знання з математики, хімії, астрономії та медицини в Київській Русі, напрямки та особливості їх розвитку.
реферат [25,6 K], добавлен 30.11.2011- Особливості державотворення та формування бюджетної системи в період гетьманату Павла Скоропадського
Квітневий переворот 1918 року та створення гетьманської держави. Основні історичні передумови створення гетьманату в Україні. Державотворча діяльність, економічна політика уряду, особливості формування бюджету за часів гетьманату Павла Скоропадського.
дипломная работа [165,7 K], добавлен 03.09.2010 Функції найвищих органів влади Київської Русі: великий князь, княжна рада, феодальні з’їзди. Елементи механізму політичної влади в Давньоруській державі. Місцеві органи управління Київської Русі. Суд, військо, церковна організація в Київській Русі.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.01.2011
