Репресивна діяльність виїзних продовольчих сесій Подільського губернського революційного трибуналу

Key words: Revolutionary tribunal, exit food session, tax, repression, Podillya, peasantry. репресивний трибунал правовий

Постановка проблеми. Кардинальні зміни щодо сприйняття історичного минулого, які відбуваються в Україні на сучасному етапі і пов'язані, передусім, із переглядом трагічних сторінок вітчизняної історії радянського періоду, ставлять на порядок денний необхідність детального та ґрунтовного вивчення карально-репресивного механізму більшовицького режиму. Поряд з цим, важливість дослідження зазначеного аспекту радянської державності підтверджується також спрямовуючою роллю українського законодавства, в системі якого з'явились закони "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" та ін. Усе це зумовлює необхідність вивчення, передусім, малодосліджених аспектів репресивної політики радянської держави. Серед них провідне місце займає функціонування системи радянських надзвичайних судових органів, в системі яких особливе місце займають продовольчі сесії губернських революційних трибуналів - надзвичайні судові органи радянської влади, що були створені для розгляду податкових справ. Дослідження їх діяльності дасть змогу, з одного боку, висвітлити особливості функціонування системи радянської юстиції в українському селі, з іншого, більш повно та всебічно проаналізувати масштаб терористичної діяльності більшовицького режиму щодо українського селянства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Передусім, варто зауважити, що проблема діяльності виїзних продовольчих сесій в УСРР загалом та на Поділлі зокрема практично не відображена в наукових дослідженнях. Окремі аспекти діяльності означених органів в УСРР дослідив Д. СуслоСусло Д.С. Історія суду Радянської України: (1917-1967рр.). Київ: Вид-во при Київському ун-ті. 233 с.. На Поділлі функціонування даних органів висвітлювались у наукових публікаціях А. ЗінченкаЗінченко А.Л. (2006). Нова економічна політика і революційні трибунали на Могилівщині в 1921-1922 р. Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Історичні науки. 2006. Том 16. С. 246-253. та С. СергійчукаСергійчук С.Л. (2002). Функціонування революційного трибуналу на Поділлі у 1920-1923 рр. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 4. С. 6874., які частково проаналізували законодавчу базу та розкрили діяльність цих органів у окремих місцевостях регіону.

Метою статті є аналіз репресивної діяльності виїзних продовольчих сесій Подільського губернського революційного трибуналу.

Наукові завдання статті. Визначити організаційно-правові засади діяльності виїзних продсесій; визначити особливості формування зазначених органів на Поділлі; на прикладі окремих регіонів Поділля дослідити характер репресивної діяльності виїзних продовольчих сесій.

Виклад основного матеріалу. Перехід до НЕПу навесні 1921 р. та відмова від політики "воєнного комунізму" означали, що основним чинником у взаєминах між радянською державою та українським селянством ставав податокГанжа О. І. (2000). Українське селянство в період становлення тоталітарного режиму (1917-1927). К.: Ін-

т історії України НАН України. С. 55.. Особливість Подільської губернії як "найважливішої в продовольчому плані" (розмір продподатку з урожаю 1921 р. був тут найбільшим серед інших губерній і визначений у розмірі 16 млн. пудів), розміщення тут чисельної армії, через прикордонне становище губернії та складну військово-політичну ситуацію у ній, зумовлювало потребу в значній кількості продовольства і як наслідок посилену увагу до збору податкуОлійник М.П. (2013). Практика стягнення продовольчого податку на Поділлі в 1921-1923 рр. Історія торгівлі, податків та мита. 2013. № 2. С. 122; Зінченко А.Л. (2006) Нова економічна політика і революційні трибунали на Могилівщині в 1921-1922 р. Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Історичні науки. 2006. Том 16. С. 246.. Тому особлива увага в губернії приділялась виїзним продовольчим сесіям (далі - продсесіям) Подільського губернського революційного трибуналу (далі - губревтрибуналу) - надзвичайним судовим органам, призначеним розглядати справи щодо порушень законів і постанов про натуральні та інші податки (особливі продовольчі сесії виникли ще у грудні 1920 р. і розглядали справи про невиконання продрозкладки і інші злочини)Собрание узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Украины. 1920 г. № 27. С. 796.. Їх діяльність регламентував циркуляр НКЮ і НКП УСРР від 16 липня 1921 р., який пізніше був доповнений інструкціями, циркулярами та іншими нормативно-правовими актами, що внесли незначні зміни у порядок їх діяльності.

Продсесії формувались у складі голови і двох членів. Голова і один із членів призначувались головою губревтрибуналу із складу останнього. Інший член призначався головою особливого продовольчого комітету губернії або місцевим продорганом і затверджувався президією місцевого виконкому. Продсесії розглядали справи як в ревтрибуналі, так і в інших містах, волостях і селищах (якщо цього вимагав особливий характер справи).

Попереднє слідство з продподаткових справ велось продорганами. Сесія повинна була розглядати справи не пізніше двох діб з моменту їх надходження. У виняткових випадках, коли слідство проведене продорганом виявлялося неповним і недостатнім, сесія мала право передати справу особливим народним слідчим для проведення додаткового слідства на загальних підставах. Арешт обвинуваченого допускався лише постановою особливого народного слідчого за поданням продоргану, що проводив слідство.

Сесія могла розглядати справи без виклику свідків, якщо в її розпорядчому засіданні було вирішено, що обставини справи достатньо вияснені актами попереднього слідства.

Але в таких випадках заборонялось виносити вироки з присудженням найвищої міри покарання. Хоча було відзначено, що виклик для розгляду справи обвинуваченого був обов'язковим, його відсутність як і відсутність свідків (попередньо запрошених) не призупиняли її розгляд. Варто зауважити, що сесія мала право не допускати представників обвинувачення і захисту до участі у вирішенні справи. Однак, при розгляді справи без участі захисту заборонялось виносити вироки до найвищої міри покарання.

Сесія, зокрема, могла виносити такі покарання як: позбавлення волі на строк від 1 місяця до 5 років, громадсько-примусові роботи, збільшення ставки податку, стягнення невнесеного податку в подвійному розмірі, часткова або повна конфіскація майна, позбавлення земельного наділу або його частини і ін.Державний архів Вінницької області (Далі - ДАВіО). Ф. Р-207, оп. 4, спр. 2, арк. 13 зв., 45-46, 53; ДАВіО. Ф. Р-207, оп. 4, спр. 3, арк. 45, 48-48 зв.. Продсесіям заборонялося виносити смертні вирокиДАВіО. Ф. Р-207, оп. 4, спр. 2, арк. 45.. Справи в яких міг бути застосований розстріл повинні були з мотивованою постановою передаватись губревтрибуналуДАВіО. Ф. Р-207, оп. 4, спр. 3, арк. 39..

Постановою РНК УСРР (6 грудня 1921 р.) і циркуляром НКЮ УСРР (17 січня 1922 р.) було виокремлено перелік справ, які повинні були розглядати продсесії ревтрибуналів. Їм були підсудні справи про: несплату податку та злісне ухилення від сплати, здачу недоброякісних продуктів; приховування розмірів земельної площі, кількості худоби та членів сім'ї (від цього залежав розмір податку - В.Г.) та інші злісні та масові дії, спрямовані на невиконання податкових зобов'язаньДАВіО. Ф. Р-207, оп. 4, спр. 2, арк. 44-45..

Касаційні скарги на вироки продсесій повинні були подаватись через Губревтрибунал в Верховний касаційний трибунал (після реорганізації в 1921 р. в касаційний відділ Верховного трибуналу) в 7-денний термін. Подача касаційної скарги призупиняла виконання вироку, але сесіям надавалось право виконання вироку в частині стягнення невнесеного податку в подвійному розмірі до розгляду справи в касаційному порядкуДАВіО. Ф. Р-207, оп. 4, спр. 2, арк. 13 зв, 48; ДАВіО. Ф. Р-207, оп. 4, спр. 3, арк. 45 зв..

Відзначаючи важливу роль виїзних сесій при вилученні продподатку, ЦК КП(б)У в липні 1921 р. пропонував усім губкомам "Визнати необхідним при перших же ознаках протидії збору продподатку чи сповільнення в його внесенні негайно застосовувати самі рішучі заходи примусового характеру, вводячи в волості, які опираються і поселення військові частини, негайно спрямовувати туди виїзні сесії ревтрибуналів і найсуворіше караючи тих, які чинять опір"Олійник М.П. (2013). Практика стягнення продовольчого податку на Поділлі в 1921-1923 рр. Історія торгівлі, податків та мита. 2013. № 2. С. 120..

Подібні рішення свідчили, що хоча НЕП і поклав початок лібералізації господарського життя, однак терор як засіб збереження контролю над виробництвом залишався. Таку думку підтверджував і лист В. Леніна, написаний у березні 1922 р. і адресований Л. Камєнєву, в якому зазначалось, що було б помилково думати, що НЕП поклав край терору. Далі В. Ленін продовжував свою думку зазначаючи: "ми ще повернемося до терору і до терору економічного"Кульчицький С.В. (2014). Вертикаль державної безпеки в системі диктатури більшовицьких вождів (1917-1938 рр.). Радянські органи державної безпеки в Україні (1918-1991 рр.) : історія, структура, функції : матеріали круглого столу, Київ, 19 груд. 2013 р. / редкол.: В.А. Смолій та ін. К.: Ін-т історії України НАН України. С. 21..

Щодо Поділля, то тут особливі виїзні сесії губревтрибуналу почали формуватись на початку жовтня 1921 р. У цей час був заснований відділ продподатку і, отримавши необхідні інструкції та директиви, в повіти були відправлені призначені голови виїзних сесійЗінченко А.Л. (2006). Нова економічна політика і революційні трибунали на Могилівщині в 1921 -1922 р. Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Історичні науки. 2006. Том 16. С. 248.. Згідно з доповідною запискою голові Подільського губревтрибуналу від 5 жовтня 1921 р. відзначалось що особливі сесії уже функціонують в Брацлавському, Жмеринському, Кам'янецькому, Проскурівському, Летичівському, Літинському, Ново- Ушицькому, Ольгопільському, Ямпільському та Могилівському повітах, однак, не були організовані сесії у Гайсинському та Вінницькому повітахСергійчук С.Л. (2002). Функціонування революційного трибуналу на Поділлі у 1920-1923 рр. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 4. С. 70.. Варто зауважити, що поряд із законодавством спрямовували та регулювали діяльність виїзних сесій відповідні вказівки, що надходили від Подільського губревтрибуналу і обумовлювались соціально- економічною та політичною ситуацією в регіоні. Так, розуміючи важливість розвитку цукрової промисловості на Поділлі, в циркулярі всім продсесіям (жовтень 1921 р.) вказувалось на необхідності утриматись до 15 листопада від слухання справ та арештів адміністрації цукрових заводів (за винятком невідкладних справ)ДАВіО. Ф. Р-207, оп. 4, спр. 3, арк. 44.. Щодо призначення покарань, Подільський губревтрибунал у циркулярі (березень 1922 р.) рекомендував при винесенні вироків заможнім селянам обмежуватись конфіскацією майна та штрафом. Щодо незаможного елементу, то тут рекомендувалося застосовувати інші заходиТам само, арк. 4.. Телеграма від 31 березня 1922 р., адресована голові Могилів-Подільської виїзної продсесії ревтрибуналу, уточнювала попередні вказівки і рекомендувала уникати заключення в будинки примусових робіт, натомість обкладати конфіскацією землі у подвійному розмірі, конфіскацією рухомого майна "без збитків для ведення господарства"ДАВіО. Ф. Р-207, оп. 4, спр. 2, арк. 75-75 зв..

Важливим аспектом боротьби з "економічною контрреволюцією" після запровадження НЕПу був публічний розгляд справ радянськими судовими органами. На цьому наголошував В. Ленін у своєму листі, адресованому наркому юстиції РРФСР Д. Курському, зазначаючи, що для придушення політичної та економічної контрреволюції НКЮ треба провести низку показових процесів у Москві, Петрограді, Харкові, інших найважливіших центрах"Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921-1928 рр.)(2010) : кол. монографія в 2 ч. / відп. ред. С.В. Кульчицький. Ч 1. К. : Ін- історії України НАН України. С. 85.. Однак, така форма розгляду справ практикувалася і на місцевому рівні. Зокрема, на Поділлі важлива роль у процесі боротьби з неплатниками податків відводилась публічним судовим процесам, під час яких продсесії губревтрибуналу виносили умовні вироки за умови внесення продподатку протягом визначеного судом часу. Про це, зокрема, свідчить телеграма, що надійшла Могилівському повітовому продовольчому комітету (далі - повітпродкому) 30 липня 1921 р. У ній відзначалось, що винесення таких умовних вироків чинить великий політичний і моральний вплив на населення. У телеграмі також рекомендувалося поширити таку практику на інші повітпродкоми і, в разі масової несплати податку, забезпечувати постій військ за рахунок місцевого населенняДАВіО. Ф. Р-207, оп. 4, спр. 2, арк. 4.

Варто наголосити, що на початок створення продсесій ревтрибуналів в 1921 р. в УСРР уже був взятий курс на утвердження принципу "революційної законності" та на підняття авторитету суду. Це свідчило про те, що органи судової влади повинні були перш за все діяти в рамках законуУсеінова Г.С. Лекція "Нова економічна політика. Передумови становлення судової системи та її реформування". URL: http://jurfak.univer.kharkov.ua/studentu/lektsia_Useinova_Istoriya_DiPr_Ukr.pdf. Однак, незважаючи на це, виїзні продсесії на Поділлі допускали численні та грубі порушення радянського законодавства. Вони, зокрема, виносили смертні вироки до "злісних неплатників" податку в той час коли не мали повноважень цього робитиДАВіО. Ф. Р-207, оп. № 4, спр 2, арк. 2.. Деякі виїзні сесії у вигляді покарання утримували свою діяльність за рахунок місцевого населення, також призначаючи "подвійні покарання", що теж було порушенням законодавстваТам само, арк. 75.. Означені органи без судових розглядів відбирали майно та продукти у місцевого населенняТам само, арк. 85.. Поряд з цим, вони розглядали не підсудні їм загальнокримінальні справиДАВіО. Ф. Р-207, оп. 4, спр. 3, арк. 29. Сергійчук С.Л. (2002). Функціонування революційного трибуналу на Поділлі у 1920-1923 рр. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 4. С. 69.. Очевидно, що усі вищеназвані причини розкривали репресивний характер даних органів і викликали незадоволення серед селянства і як "26 наслідок масовий, часто політизований селянський рух.

Показовий приклад репресивної діяльності продсесії ревтрибуналу відбувся у Шаргородській волості в лютому 1922 р. З цього приводу в оперативно-бойовому наказі сільській податковій комісії, сільській раді та комнезаму зазначалось: " в Шаргородську волость прибула виїзна сесія продовольчого революційного трибуналу, яка має бойове завдання вжити найрепресивніші заходи і не тільки до окремих громадян, а й до тих груп, серед яких є неплатники"ДАВіО. Ф. Р-207, оп. № 4, спр 2, арк. 19.. У наказі був визначений строк (до 9 год. ранку 24 лютого), протягом якого селяни мали можливість добровільно внести податок. Після його невиконання передбачалось конфіскувати майно не лише окремих неплатників, але й окремих груп селянства. Також за бездіяльність передбачалось покарати увесь склад сільської ради, комнезам і десятихатників, які мали б відповідати нарівні з неплатниками. Варто наголосити, що продподаток передбачалось вилучити навіть за умови, що це принесе суттєвих матеріальних збитків місцевим селянамТам само. ДАВіО. Ф. Р-207, оп. № 4, спр 3, арк.49..

Важлива роль відводилась сесіям трибуналу в боротьбі з подачею селянами неправдивих відомостей про розміри землі, що підлягала оподаткуванню. Для цього продсесп тісно співпрацювали з місцевими продовольчими і земельними органами. А масштаби приховування землі на Поділлі дійсно були значними. Наприклад, в Яришевській волості, де селяни приховали 2350 дес. землі і відповідно не внесли 11750 пуд. Продподатку, методика його вилучення була схожою. За наказом Могилів- Подільського повітпродкому в лютому 1922 р. тут негайно мала розпочати роботу виїзна продсесія ревтрибуналу з тим, щоб податок повністю був зібраний до 1 березня. Сесія повинна була в першу чергу ознайомитись із кількістю невнесеного у волості продподатку серед неплатників і одразу ж дати їм 48 годин для того, щоб його внести. Тих, хто не виконав у визначений час податку, передбачалось віддати під суд ревтрибуналу. Система репресивних заходів включала: "..поголовне відбирання хліба хоча б навіть у цілих груп селянства, не рахуючись з його наявністю."ДАВіО. Ф. Р-207, оп. № 4, спр 2, арк. 20.. Одночасно з цим передбачалось віддавати під суд продсесії десятихатників, членів місцевої сільської ради і волосного виконавчого комітету (далі - волвиконкому), які мали б відповідати за невиконання розпоряджень і наказів радянської владиТам само..

Все ж, не маючи змоги зібрати продподаток у визначені строки, у Подільській губернії були продовжені строки остаточного його внесення. З цією метою навесні 1922 р. в Подільській губернії оголошувався "ударний тритижневик" що тривав з 20 березня по 10 квітня. Протягом цього часу потрібно було зібрати увесь податок. Особлива роль у проведенні означених заходів відводилась виїзним сесіям ревтрибуналу. Так, в циркулярі Могилів-Подільської повітової продовольчої комісії виїзній сесії ревтрибуналу по Яришевській волості вказувалось на необхідність: ".негайно приступити до найбільш екстреної та рішучої роботи, не рахуючись ні з якими труднощами і перешкодами, залучаючи до фактичної продроботи весь склад волвиконкому, сільської ради, десятихатників і де є комосередки..."ДАВіО. Ф. Р-207, оп. № 4, спр 2, арк. 22.. Продсесія губревтрибуналу мала також притягати до відповідальності сільські ради, волвиконкоми та податкові комісії, які не вживали рішучих заходів щодо збирання продподатку. Окрім того, у процесі вилучення продподатку та проведення тритижневика голові виїзної сесії ревтрибуналу надавався статус особливо уповноваженого повітвиконкому і повітпродкому в означеній волостіТам само. Гавриленко О.А. (1999). Правова політика радянської влади щодо українського селянства у перші роки НЕПу. Вестник Международного славянского университета. Т. 2. № 1. С. 47.

Очевидно, що такі дії радянської влади через систему надзвичайних трибунальних судів досягали значних масштабів не лише на території Поділля, але й в УСРР загалом і наштовхувались на суттєвий спротив селянства. Про це свідчить те, що 5 квітня 1922 р. ВУЦВК був змушений прийняти постанову про звільнення усіх засуджених за невиконання продподатку. Напевне, радянська влада розуміла, що в іншому разі через брак робочих рук неможливо буде виконати посівну кампанію в повному обсязі і як наслідок зібрати необхідний продподаток із наступного урожаю. Характерно, що звільнення не супроводжувалося поверненням конфіскованого у селян майна і не поширювалось на осіб, які "здійснили податкові порушення з явно злісною і контрреволюційною метою".

Діяльність виїзних продсесій на Поділлі загалом негативно оцінював голова Подільського губревтрибуналу Абрам Рамов. Він, зокрема, 3 травня 1922 р. у звіті Верховному трибуналу зазначав, що усі вони виникали самостійно і навіть у межах одного і того ж повіту проводили "особливу каральну політику, часом викликаючи справедливі протести з боку трудових мас"ДАВіО. Ф. Р-207, оп. № 5, спр 1, Арк. 2.. У наступному звіті, поданому цього ж місяця, А. Рамов знову гостро критикував діяльність продсесій відзначаючи, що: "Досвід минулої продсесійної кампанії показав, наскільки нераціональною, а інколи і жахливою була діяльність усіх цих продсесій, безладно виникаючих і ніким не проінструктованих"Там само, арк. 12. Там само, арк. 21 зв.. У черговому звіті (5 червня 1922 р.) А. Рамов конкретизував попередні положення, вказуючи, що за період з серпня 1921 р. по квітень 1922 р. виникло близько 80 сесій, які виникали самостійно і нікому не були підзвітні. Ситуація погіршувалась тим, що ними часом виносились вироки "анекдотичного характеру".

Висновки

Отже, в умовах нових соціально-економічних реалій, запроваджених введенням в УСРР НЕПу і заміни продрозкладки продподатком, важлива роль відводилась радянським органам, що відповідали за реалізацію продовольчої політики більшовицької влади. Особливу роль у цьому відігравали виїзні продсесії ревтрибуналів, що були важливою ланкою радянської судової системи в українському селі і невід'ємною складовою системи репресивних заходів щодо селянства. Як свідчить приклад діяльності виїзних продсесій у Подільській губернії, тут вони не лише були провідниками тієї системи примусових каральних заходів, що була регламентована радянським кримінальним правом, а й виходили за її межі, адже означені органи постійно порушували радянське законодавство і функціонували без будь-яких нормативних обмежень. Упродовж діяльності продсесій в регіоні простежувався їх класовий характер. Важливим аспектом діяльності даних органів у Подільському регіоні було те, що до відповідальності за невиконання податків притягались не лише окремі селяни, а й цілі волості та села. До цього додавалось також те, що виїзні продсесії були самостійними, непідзвітними та непідконтрольними з боку керівних органів, що суттєво впливало на їх карально- репресивну діяльність.

Література