Документи з історії київських міщан другої половини XVI ст.

Опис документів з історії київських міщан, оригінали яких зберігаються у Російському державному архіві давніх актів у фонді "Помісно-вотчинні архіви Південно-Західних земель XVI–XIX ст.". Аналіз діловодства канцелярії князя литовського та магістрату.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.07.2021
Размер файла 30,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут історії України НАН України

Документи з історії київських міщан другої половини XVI ст.

Андрій Блануца,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

м. Київ

Анотація

У досліджені проаналізовані та подаються до друку документи з історії родин київських міщан другої половини XVI ст., оригінали яких зберігаються у Російському державному архіві давніх актів у Москві у фонді «Помісно-вотчинні архіви Південно-Західних земель XVI-XIX ст.». До наукового обігу вводяться документи таких київських міщан, як Басанські, Богдановичі, Дублинські, Кобизевичі, Рожновські, Тиші-Биковські, Ходики - Креницькі.

Документи з описаного фонду містять цінну інформацію про нерухоме майно київських міщан та шляхти у XVI - початку XVII ст., демонструють діловодну практику канцелярії великого князя литовського та київського магістрату.

Ключові слова: київські міщани, шляхта, нерухомість, Київ, Велике князівство Литовське, Річ Посполита.

Abstract

Andrii Blanutsa

PhD, Senior research Scholar Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences (Kyiv, Ukraine)

Documents on the history of kyiv burghers of the second half of the XVI-th century

The research deals with documents of Kyiv burghers families of the second half of the 16. century. The documents original have been preserved in the Russian State Archive of the Ancient Acts, Moscow. Such documents of Kyiv burghers as Basanskis, Bogdanovichis, Dublinskis, Kobyzevichis, Rozhnovskiis, Tyshi - Bykovskiis, and Khodyky-Krenytskis are being published.

Documents from the described fund contain information on the real estate of Kyiv burghers and gentry in the 16. - early 17. centuries, and show the clerical practice of the Grand Duke's of Lithuania Chancery and Kyiv magistrate.

Keywords: Kyiv burghers, gentry, real estate, Kyiv, the Grand Duchy of Lithuania, Poland.

Основна частина

Під час роботи з джерелами Російського державного архіву давніх актів у Москві нам вдалося опрацювати кількадесят документів із фонду «Помісно-вотчинні архіви Південно-Західних земель XVI-XIX ст.» Российский государственный архив древних актов (Поместно-вотчинные архивы юго-западных земель) (далі -- РГАДА), ф. 1473, оп. 1., які розкривають цікаві сторінки із життя київських міщан та шляхти другої половини XVI-XVII ст. У цьому фонді справи з історії київських родин сформовані за принципом родової приналежності. Так, справи №№14-17 за 1578-1600 рр. віднесені до підрубрики «Басанські».

Значну частину цих джерел дослідниця Н. Білоус використала у своїй книзі, більшість з них за мікрофільмованою копією Центрального державного історичного архіву у м. Києві Білоус Н. Київ наприкінці XV -- у першій половині XVII століття. Міська влада і самоврядування. Київ, 2008. 360 с.; Тестаменти киян середини XVI -- першої половини XVII ст. / Уклад. Н. Білоус. Київ, 2011.. Утім, нею не згадані принаймні 4 документи РГАДА, ф. 1473, д. 14-17.. Ці документи уведені до наукового обігу автором у 2013 р. Блануца А. Кошколдеї-Басанські: документи до історії київської родини (остання чверть XVI ст.) // Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського. Київ, 2013. Т. ІІ. С. 228-242.

Справи №№18-22 за 1572-1583 рр. віднесені до підрубрики «Богдановичі». Так, справа №18 - це тестамент київської міщанки Тетяни Кругликової, дружини Микити Богдановича (на 4-х аркушах), та випис із книг судових справ київської ратуші зі змістом цього акта (на арк. 58 зв.). Справа №19 - тестамент самого київського міщанина Микити Богдановича. Своїм заповітом тестатор передавав дім, який купив у Федора Ходики, Софії Ходичиній та її сину Федору, бо сам був бездітним. Справа №20 - купча київської міщанки Домни Степанівни Климович Митку Богдановичу на будинок у Києві на ринковій площі за 20 кіп грошів литовських. Справа №21 - купча київського міщанина Власа Сергєєвича своєму пасинкові Микиті Богдановичу на будинок у Києві поблизу лікарні. Справа №22 - лист Федора Богдановича про отримання ним у спадок нерухомості у Києві після смерті Тетяни Круг - ликової та Микити Богдановича.

Справи №№70-73 віднесені до підрубрики «Дублинські» і стосуються нерухомого майна родини у Київському повіті за 1530-1609 рр. Зокрема, справа №70 - тестамент Духни Дублинської від 3 лютого 1554 р., яким тестаторка заповіла дітям Григорію та Феді будинок та дворище у Києві, а також землеволодіння у селищі Басані за р. Трубіж у Київському повіті. Справа №71 - випис із книг гродських Київського повіту різних документів Феді Наганської (дочки Духни Дублинської) про передачу своєму братові Григорію нерухомості у Києві та Київському повіті. Справа №72 - лист черкаського і канівського старости Остафія Дашковича про надання Стефану Дублинському (чоловікові Духни Дублинської) маєтності Басані у Київському повіті (цей документ подаємо у додатку до дослідження). І справа №73 - купча Феді Іванівої Наганської братові Григорію Степановичу Дублинському третини своєї маєтності Басані.

Справи №№174-178 за 1540-1578 рр., віднесені до підрубрики «Кобизевичі», також стосуються київської родини. Справи №№179-183 за 1579-1628 рр. віднесені до підрубрики «Кривковичі» і містять цінну інформацію про нерухомість київської родини, а також її рухоме майно, детально описане в інвентарі маєтку Юревичі у Київському повіті за 1594 р. (Справа №180).

Справи №№369-371 за 1602-1653 рр. віднесені до підрубрики «Рож - новські» і містять документи про умови володіння маєтком у Київському повіті Юрієм Рожновським.

Справи №№535-539 за 1582-1605 рр. внесені до опису фонду під назвою підрубрики «Тиші Биковські». Це переважно документи застави нерухомості та боргові записи по цій родинній нерухомості - маєтку Криниці у Київському повіті. Також у справах №538 та №539 містяться судові вироки щодо втечі селян з маєтку Криничі до володінь Василя Ходики.

Справи №№574-583 за 1557-1604 рр. віднесені до підрубрики «Ходики-Креницькі». Представники роду Ходик викупили маєток Криниці у Тиш Биковських, і відповідні документи, а також інші про набуття та продаж нерухомості у Києві, представлені у цій підрубриці.

Окрему групу справ складають документи, віднесені до підрубрики «Разное». Це справи №952-987 за 1547-1600 рр. З-поміж низки охоплених ними джерел для нас важливою є справа №963 за 1579 р. Згідно з її змістом, київський воєвода князь Костянтин Острозький жалував слузі київського замку Михайлові Ручинському пусте дворще у Києві, назване Янковське, а також пусте пасовище між Кирилівською та Миколо - Йорданською церквами, назване Малининське.

Таким чином, документи з описаного нами фонду містять цінну інформацію про нерухоме майно київських міщан та шляхти у XVI - початку XVII ст. У перспективі було б корисним здійснити публікацію усіх документів з цього фонду, що стосуються Києва та Київського повіту.

Додатки

№1

24.04.1530 г. Данная запись (лист) Остафия Дашковича Стефану Дублинскому на имение Басаны воеводства Киевского, данное им в приданое за своей сестрой Духной.

Я, Остафей Дашкович, староста Черкаский и Каневский, чиню явно сиж моиж листож ко. ждыж добрыж людеж, нынешниж и потож будучиж потомкож его будет видети або чтучи его слишати, выдал єсми сестричку свою роженую на имя Духну за пана Стефана Дублячског(о) и дал есми єму за тою моєю сестричкою отчизну свою власную имече моє на имя Босан у Киевском повете з борными землями из бобровыми гоны, и з ловы, и з ловищи, и з лесы и со всими доходы, што колвек прислухало к тому моєму именю, ничог(о) на себе не оставляючи ему самому и єго жоне, то ест сестричке и их детем вечно и непорушно. И на то єсми єму дал сес мой листъ под моею печатю.

П(и) сан у Каневе под лет Бо.ж' (его) наро. ж' (еня) 1000 и пятсот 30, м(е) с(е) ца апрел(я), 24 ден, индикт 4.

РГАДА. - Ф. 1473. - Оп. 1. - Д. 72. - Л. 1.

№2

17 июня 1578 г. Лист короля польского Стефана Батория киевскому наместнику и членам рады о пересмотр дела Андрея Кошколдеевича Басанского о возмещении ему убытков.

Стефан, Божю м(и) л(о) стью корол полский, великий кн(я) зь литов(ский), руский, пруский, мазовецкий, жомоитский, киевский, волынский, ифлянтский и кн(я) жа седмикградское etc.

Славнымъ Гаврилу Рою, на местцу войтовском засажоному, Семену Конашковичу, бурмистру, а Васку Ходычичу, радцы, и иным радцам места нашого Киевского. Бывшым посполу з вами на уряде местском в року тисеча пятьсот семъдесят третем верно нам милым ласка наша королевская славни верне нам мили, иж кгды жаловал нам обтяжливе шляхетный Андрей Кошколдеевич Басанский на вас о том, иж вы, будучи на он час урядниками местскими, против праву посполитому а праве з якоесь вазни о реч промолчаную в давности земской о маетность, позосталую по небожчику Семене Мелешковичу, войте бывшом киевском, которую он за слушным своим правом через одиннадцать год спокойне держить, на жалобу мещанина киевского, падданого нашого Матюшка Черевчия и жоны его, казавши ему перед собою на ратуши стати и не приймуючи от него жадных оборон правных, ани маючи взгляду на право посполитое и справедливость Божую, вси листы и право его в той справе ему належачие моцю кгвалтом отнявши и загамовавши, и при собе задержавши, неслушне и неправне ж, толко ему у права мовити, але и опеляцыи ему не допускаючи, сказане на нем учинивши, его самого, ч(е) л(о) в(е) ка спокойного, и там, в Киеве, добре оселого, збивши и зранивши, до везеня осадити дали, ани его с того везеня на рукоемства людей зацных, обывателей земли Киевское, также и на писане вел - можного кн(я) жати Костентына Острозкого, воеводы киевского, ани о заруки наши, через него на васъ положоные, ничого не дбаючи, выпус - тити не хотели. О вшем есте его кгвалтовне за тым сказанемъ своимнеслушным в том везеню примусили ж платить немалую суму п(е) н(я) зей мусил. Тожъ потом, державши его о колконадцать недел в том везеню, его выпустили, за чим он собе шкоды от васъ чатыри тисечи золотых полских быти менуючи.

Бил нам чолом, абыхмо ему такъ на право посполитое укривжоному и таковым окрутным везенемъ и зраненемъ страченому з вами справедливость учинити росказали: а такъ якос мы звыкли с повинности под - даным нашим справедливость без отволоки чинити, абы нихто с под - даных наших над право посполитое жадного укривженя и безправя не стерпел, так и на тот час хотечи, абы се тому Андрею Кошколдеевичу Басанскому справедливость стала. Злецылисмы тую справу велможному кн(я) жати Константинови Острузкому, воеводе киевскому, а в небыт - ности его - справцы воеводства Киевского а урожоному Богуфалу Павши, подсудку земскому киевскому, и славным войтови, бурмистрови и радцам места н(а) шого Киевского на тот час будучим, давши им зупол - ную моц через листъ нашъ комисейный ку суженю тое справы. И рос - казалисмы имъ, абы они, обравши собе час пристойный и зложивши вам рокъ певный, и перед себе вас везвавши а заседши на той справе, преречоному Андрею Кошколдеевичу Басанскому з вами справедливость слушную без жадныхъ проволокъ учинили водлуг жалобы [Л. 1 об.] и доводов, его такъ в той справе поступуючи, яко водлугъ права посполитого против вамъ поступит и сказать будеть належало, ничого се в том не огледаючи на нестанье ваше, такъже и на жадные вымовки в(а) ши неслушные.

А такъ приказуемъ вам, абысте за ознайменемъ вышей мененых комисаров наших на року, вам от нихъ зложоном, перед нами стали и Андрею Кошколдеевичу Басанскому водлугъ жалобы его наконец успра - ведливили и то, што противко вам водлугъ права поступить и сказать прийдеть, абысте прислухали, иначей под ласкою н(а) шою абысте не чинили.

Данъ ве Лвове, д(е) нь семогонадцать, м(е) с(я) ца июня, року тисеча пятьсотъ семдесятъ осмого, а кролеваня нашого року третего.

За власным роскзанєм его кролевскоє мил(о) сти.

Joahim Werzoczky pisarz.

Збереглося п'ять печаток під паперовою кустодією.

№3

20 октября 1579 г. Лист Андрея Кошколдеевича Басанского с обвинениями должностных лиц Киевской ратуши в неуплате ему денег за службу и иных «шкодах».

Я, Андрей Кошколдей Басанский, вызнаваю самъ на себе и делаю явно симъ моимъ листомъ, кому бы потреба того была ведати албо чтучи его слышати тепер и завжди на потомъ будучымъ людемъ, иж што року прошлого тисечного пятсотного семъдесят третего, м(е) с(я) ца декабра, осмогонадцать дня, а осаженемъ в ратушу Киевскомъ от враду права майдербуского мне деланое, то есть от Гаврила Роя, на тот час войта, от Семена Конашковича, бурмистра, а от радец того ж права майдебурского Василя Ходыки, Левоня Федоровича, Данила Жолнера, Андрея Гридко - вича, Томила Свиницы, Кости Нестеровича а Федора Малашковича, которых я за тое саженя свое комисеями его королевскоє м(и) л(о) сти перед ихъ м(и) л(о) сть панов комисаров был позвал в року тисечномъ пятсотномъ семъдесят осмомъ, м(е) с(я) ца ноября, двадцат первого дня. Якож войтъ, бурмистръ и вси радцы, вышей предречоные, перед их м(и) л(о) стью п(а) ны комисарми ставши, щитилисе и боронилис волнос - тями и привилями своими права своего майдебурского, и перед п(а) ны комисарми за оною комисеею в вотказе у права быт не хотели мне, ани отказывали, але одно беручи собе ку помочи права и волности свои и будучы при тых правах и привилиях своих, за которым не отповеданемъ тых звыш помененых войта, бурмистра и всехъ радец сказана была мне на них немалая сума пенезей, яко чотыри тисечи золотых полских. А якож почалася была от враду замковог(о) от права мне на них чинити, и кгдыж оный войтъ, бурмистръ и вси радцы впрод реченые и теж я самъ, Андрей Кошколдеевич, о то не пооднокрот до его королевское м(и) л(о) сти едечы, правуючыся до великих шкод и утрат, з обудвух сторон пришли, и чым далей, тымъ ку болшей трудности, шкодамъ и утратам своимъ пришли бы есмо.

А так обачивши то, некоторые зацные панове и добродее наши, иж межи нами чымъ далей немилость и розрухи бы урости месели, напом - невши нас з обудвух сторон приятелскимъ а едналным обычаемъ, то застановит и нас погодит рачили такимъ способомъ, иж што колвекъ через уряд киевский у того войта, бурмистра [Л. 1 об.] и всех радецъ, вышей помененых, ув отправу взято, а мне, Андрею Кошколдею, дано было. Тогды тое все я, Андрей Басанский, ничого на себе не зоставуючы, вцале имъ отдал и поворочал, и вжо я, предречоный Андрей Басанский, яко ото всих тых презысков своих, што были их м(и) л(о) сть панове комисаре мне на них усказали суму пенезей, яко чотыри тисечи золотых полских. Так теж и утрат своих преречоных войта, бармистра и вих радец вечными часы от того всего волными чиню, и яко ж я самъ, жона моя, дети наши тых презысков а никоторые иншие близкие наши и шкод свох на них самых, на потомкахъ и близких их поискивати не мають а ниякое моцы мети не будуть. А што ся дотычет зарукъ его королевское м(и) л(о) сти, которые есми при той же справе моей на тых мещан менил, то есть три тысечи коп грошей, тогды коли пан истыкгатор его королевскоє м(и) л(о) сти о тые заруки тых, вышей реченых, мещан перед его королевскую м(и) л(о) сть позвал бы был албо тое заруки яким же бы колвекъ обычаемъ доходити и вынайдовати хотел, тогды я, Андрей Кошколдей, тых зарукъ на них доводити и попирати, и яко тому п(а) ну инъстыкгаторови его королевское м(и) л(о) сти, а никоторому иншому перед каждымъ правомъ узносити и вынайдовати ни якими причинами не маю и не буду мочы вечными часы.

Так я, Андрей Кошколдеевич Басанский, самъ, яко теж жона моя Полагя, дети, близкие, кревные и повиноватые наши тых мещан, вышей описаных, до жадного теж права о тое поволокати и позывати, и ку шкоде и утратамъ их прыводити не маемъ и не будемъ теж мочы вечне. Пакли бых я теж, Андрей Кошколдеевич Басанский, сам або жона моя, дети, близкие, и кревные, и повиноватые наши, пробачивши сего доброволного листу опису моего п(а) ну войту, бурмистру и всимъ радцамъ, звыш реченым, на тот час бывшимъ, от мене даного, и яким же бы колвекъ обычаемъ и правомъ на тых, вышей помененых, мещанех яких бы кол - векъ речей, шкод и трат поискивати албо и о заруки перед г(о) с(по) - д(а) ремъ его м(и) л(о) стью [Л. 2] кгде ж колвекъ мовити и доводити, и до якого ж колвек права их поволокати и их ку шкодамъ, накладамъ приводити мели, тогды я, Андрей Кошколдеевич, доброволне ся под то поддавамъ на себе, на жону, дети и потомки свои то возному я прыймую, иж кождый з нас таковый за то будет повинен перед тым же правомъ, до которого они, Гаврило Рой, Семен Конашкович, Василей Ходыка и мещане, верхо помененые, от кого ж колвекъ хотя посторонего о тую справу позвани бы были, вины г(о) с(по) д(а) ру королю его м(и) л(о) сти чотыри тисечи золотых полских, а стороне порушоной, то есть п(а) ну войту, бурмистру и всим радцамъ, звышъ помененымъ, противня другую чотыри тисечи золотых полских. Ку тому вси шкоды, наклады и утраты, штобы мели на то наложилши, утратит, тогды я, Андрей Кошколдеевич, жона, дети, близкие, кревные и повиноватые мои повинни будемъ зъ совитостью без жадного права и доводу албо присеги их, одно на голое слово их маю и повинен буду платити и досыт чинити ведлугъ сего листу и доброволного обовязку моего, на немъ описаног(о). А заплативши тые заруки и вси шкоды, и наклады, нагородивши пред ся тот мой листъ в кождого права и на всякомъ местцу при зуполной моцы вцеле захован и держан быти маеть на вечные часы.

Яко ж я, Андрей Кошколдеевич Басанский, и вси листы, право свое, которое есми напротивку п(а) ну Гаврилу Рою, Семену Конашковичу, Василю Ходыце, Левоню Федоровичу, Данилу Жолнеру, Андрею Грид - ковичу, Томилу Свиницы, Кости Нестеровичу а Федору Малашковичу мел, а меновите то есть листы г(о) с(по) д(а) ръские комисейные, декрета виписы врадовые, теж мандаты и иньїє листы, всю справу свою, от мала и до велика, перед их м(и) л(о) стью п(а) ны едначами самъ подрал, попи - совал и в нивеч есми обернулъ на вечные часы. А естли бы ся и на потомъ от мене, Андрея Кошколдеевича Басанского, и от кого ж колвекъ хотя постороннего якие листы або выписы врадовые перед якимъ правомъ показати мели напротивко стороны моеи и тые шкоды мои [Л. 2 об.] и о заруки г(о) с(по) д(а) ръские выписы врадовые, якие ж колвек такие листы и выписы моцы никакое николи мети не мають и не будуть мети под такими ж винами и обовязками моими, в семъ листе моемъ вышей опи - саными. И на то я, Андрей Кошколдеевич Басанский, п(а) ну Гаврилу Рою, Семену Конашковичу, бурмистру, Василю Ходыце, Левоню Федоровичу, Данилу Жолнеру, Андрею Гридковичу, Томилу Свиницы, Кости Несте - ровичу, Федору Малашковичу дал сес листъ мой под моею печатю и с подписомъ властное руки моеи писмом руским.

А при томъ были и того всего добре сведоми и за устною а очевистою прозбою моею печати свои приложить рачили их м(и) л(о) сть зацные панове пан Федор Черевчии, войтъ места г(о) с(по) д(а) рьского Киевского, а пан Богушъ Гулкевич Глебовский, наместьник софейский, а пан Лукашъ княже полский, слуга велможного его м(и) л(о) сти кн(я) жати воеводы киевского, а пан Одамъ Осецкий, товариш роты п(а) на Каспера Стужин - ского, ротмистра и войског(о) киевского, и руки свои подписами пан Богуш Гулкевич писмомъ рускимъ, а пан Лукаш кн(я) же полский и пан Одам Осецкий писмомъ полскимъ.

Писан у Киеве року Божего нароженя тисеча пятсотъ семъдесят девятого, м(е) с(я) ца октебра, двадцатог(о) дня.

Андрий Кошлдей Басанский рука власная.

Богуш Гулкевич Глебовъский, наместник софейский, рукою власною.

Jadam Osierzki rekey wlasney.

Lukasz kniazo polsky rekoy swoy wlasnoy.

Збереглося п'ять печаток під паперовою кустодією.

№4

4 мая 1580 г. Расписка Андрея Кошколдеевича Басанского в получении долга от мещанина киевского Василия Ходыки.

Я, Андрей Кошколъдеевич Басанский, чиню явно и вызнаваю самъ на себе тымъ листомъ моимъ кождому, кому того ведати будет потреба нинешнимъ и на потомъ будучимъ людемъ. Иж который долгъ суму п(е) н(я) зей остали мне винни на листе своемъ вызнаномъ мещане г(о) с(по) д(а) рьские места Киевского на имя Гаврило Рой, Василей Хо - дыка, Федор Малашкович, Томило Свиница, Андрей Гридкович, Данило Жолнер а Левон Федорович, то ест готовых гр(о) шей сто коп, семъдесят коп и пят коп грошей на личбу литовскую, которымъ п(е) н(я) земъ припадал рок заплате на день фалебного свята з мертвых въстанья Христова на Великден в року теперешнемъ тисеча пятсот осмьдесятомъ, што ширей а достаточне на томъ листе их есть описано и доложено. А так пан Василей Ходыка часть тог(о) долгу, што на ег(о) самог(о) платити прийти мело, двадцать коп гр(о) шей и пят коп грошей литовское личбы, всю сполна до рук моих мне, Андрею Кошколъдею Басанскому, отдал и заплатил.

Которого же Василя Ходыку вже от того долгу, двадцати и пяти коп гр(о) шеи, так теж и от оного листу, запису их и обовязков, в немъ описаных, и от то всее сумы п(е) н(я) зей, ста семидесят коп и пяти коп гр(о) шей, выймуючи его самого особу, волнымъ чиню, так теж и ото всих тых, выше помененых, товарышов его вызволяю и симъ листомъ, доброволнымъ записомъ моимъ, ему от мене данымъ, тот лист ихъ вызнаный, которог(о) они сполечне на себе дали, против пану Василю вже касую, в нивеч его оборочаю и вечными часы уморяю. Который то лист их вызнаный, яко умореный, нигде ни в которог(о) права, жадное моцы и никоторое владности и местца против п(а) ну Василю Ходыце мети не мает и не будет мочи вечне, толко тот лист собе заховываю [Л. 1 об.] противко тых товарышов его, звыш помененых. А если бых я, вышей помененый Андрей Кошколдеевич Басанский, препомъневши сего добро - волного листу запису моего, еще повторе п(а) на Василя Ходыку до тог(о) долгу, так всее сумы п(е) н(я) зей ста коп семидесят коп и пяти коп гр(о) шей, або и до тое части его двадцати и пяти коп гр(о) шей, ино он мне вже самъ за себе заплатил, примушал або якими ж колвекъ причинами, будь правными або неправными, прилучаючи его до тых товарышов его на немъ тое сумы п(е) н(я) зей всее або и части его двадцати и пяти коп гр(о) шей упоминился або ку праву его поволокати хотел, а тымъ ему трудности чинил, тогды первей, ниж у право уступивши, повинен буду пану Василю Ходыце вины заплатити пятидесят коп грошей, а на вряд свой, под которымъ на тот час оселост мети буду, маю заплатити вины другую пятдесят коп гр(о) шей, а шкоды и наклады без жадного права, присяги и доводу, одно на голое словоречене п(а) на Василево, ему заплатити и нагородити маю, а заплативши тые вины, и шкоды нагородивши, пред ся сес лист мой везде и в кождого права, вцале и при моцы зуполной захован и держан быти маеть.

Кгды ж и вже п(а) на Василю Ходыку от всего долгу и от листа их записного во всемъ учинил волного, и на то есми пану Василю Ходыце дал тот мой лист под моею печатю, до которог(о) есми и печат свою приложилъ и власною рукою своею писмомъ рускимъ подписал. А для лепшое веры и утверженя просил есми о приложене печати п(а) на Ермолы Опалихи, возного повету Киевского, который на очевистую прозбу мою печат свою до сего листу моего приложил и руку свою также писмомъ рускимъ подписал.

Писан у Киеве лета Божего роженя тисеча пятсот осмьдесятого, м(е) с(я) ца мая, четвертого дня.

Андрий Кошлдеи Баса власная рука.

Ермола Опалиха, возный киевский, рука власна.

Збереглося дві печатки під паперовою кустодією.

РГАДА. - Ф. 1473. - Оп. 1. - Ед. хр. 16;

Блануца А. Кошколдеї-Басанські С. 228-242.

№5

22 августа 1600 г. Лист Станислава Викгуры о разбойном нападении старосты острского князя Михайла Ратомского на людей пана Басанского в местечке Остров Иваницкий в Киевском воеводстве.

Я, Станиславъ Викгура, земенин земли Киевское, вызнаваю симъ листом, иж приежджалъ до мене з местечка Слободы Басани п(а) на Василя Ходыки Креницкого, земенина земли Києвское, войтъ его басан - ский на имя Васко Плужник, оповедал мне тыми словы: «П(а) не, дей, Станиславе, оповедаю, яко суседови, иж поехали были подданые п(а) на моего басанские на имя Гапон Яцъкович, Гаврило Андреевичъ, Гришко Коваленко, боярин п(а) на моего басанский Денис Сугоняка, Богданъ Андреевич, Семенъ Савич поехали были ув отчизну свою у кгрунтъ басанский ув Острове, прозываемый Иваницкий Росъ, для озираня и поглеженя бчолы своей у бортехъ в року тисеча шестъсотномъ, м(е) с(я) ца августа, двадцатого дня. Кгды, дей, тые подданые п(а) на моего у кгрунте своемъ басанъском до того Острова приехали были и на ноч собе стали и кони на пашу пустили, будучи, дей, безпечни, яко у своем власном кгрунъте. То пакъ, дей, в том же року идучомъ тисеча щестсотном, м(е) с(я) ца августа, двадцатого дня, в субботу на заходе солнца не малый оршакъ бояр его к(о) р(олевской) м(и) л(ости) остръских за власным, дей, росказанъемъ его м(и) л(сти) п(а) на старосты остръского, который ув особъ познали подданые п(а) на моего, то естъ Семена Хреповича, Томила Чашку, Петра Мелеховича, Ивана Корковича, Васка Крошню, Макара Марковича, Лазора Васковича, Микиту Зенковича, Ивана Горгеевича и з ними людей не мало отряд могло, дей, быти о пятдесят чоловеков, которые за волею и ведомостю и власным росказанем его м(и) л(сти) п(а) на Михайла Ратомского, старосты остръского, наехавшы моцно кгвалтомъ на помененое урочище Островъ Иваницкий Росъ, подданых п(а) на моего, которые там для озираня бчол своих приехали были, учи - нившы окрык, з ручниц на них стреляли и, стреляючи, боярина п(а) на моего Дениса Сугоняку насмерть забили и замордовали, и, забившы, его тело неведам где подели, если з собою узяли або где сховали, а инших на тотъ же час поранили, и пры том забитъю и зраненъю шкоды, кграбежы немалые подданымъ, дей, п(а) на моего починили, и маетност, дей, их усю, от мала и до велика, што одно при нихъ было, побрали и пограбили». Што ме, Станиславу Викгуре, войтъ басанъский Васко Плужникъ, яко суседови [Л. 1 об.] именем п(а) на своего, оповедалъ. А такъ я, Станиславъ Викгура, оповеданъе войта басанъского слышечы, дал есми ему тотъ мой квитъ под моею печатью и с подписомъ власное руки моей писмом полским.

Писанъ у Виккгуринжине року 1600-го, м(е) с(я) ца августа, 22 дня.

Stanyslaw Wygura reka swoy.

Збереглася одна печатка під паперовою кустодією.

РГАДА. - Ф. 1473. - Оп. 1. - Ед. хр. 17;

Блануца А. Кошколдеї-Басанські С. 228-242.

Література

міщанин архів магістрат київський

1. Bilous, 2008 - Bilous, N. (2008). Kyiv naprykintsi KhV - u pershij polovyni KhVII stolittia. Mis'ka vlada i samovriaduvannia. K.: Vyd. dim «Kyievo - Mohylians'ka akademiia». [in Ukrainian].

2. Blanutsa, 2013 - Blanutsa, A. (2013). Koshkoldei-Basans'ki: dokumenty do istorii kyivs'koi rodyny (ostannia chvert' XVI ct.). Ukraina Lithuanica: studii z istorii Velykoho kniazivstva Lytovs'koho. K., T. II, s. 228-242. [in Ukrainian].

3. Testamenty kyian, 2011 - Testamenty kyian seredyny XVI - pershoi polovyny XVIIst. Nataliia Bilous. (2011). K.: Vydavnychyj dim «Prostir». [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Зберігання документів різних історичних епох у Центральному державному історичному архіві в місті Львові. Колекція грамот на пергаменті. Комплекс актових книг гродських, земських, підкоморських судів Східної Галичини, книг по історії, освіти, культури.

    презентация [2,4 M], добавлен 14.02.2014

  • Аналіз передумов включення до складу Великого князівства Литовського та Польщі південно-західних руських земель. Особливості політики великих Литовських князів на українських землях та політичного устрою держави. Причини виникнення українського козацтва.

    реферат [22,2 K], добавлен 18.05.2010

  • Зародження чеської історичної науки. Просвітницька історіографія, романтична школа. Наукові школи в чеській історіографії другої половини XIX ст. - 30-х років XX ст. Народ - виразник національної ідеї. Історія чеських земель. Гуситський демократичний рух.

    реферат [40,2 K], добавлен 24.05.2010

  • Історіографічний огляд концепцій походження державно-політичного утворення Русі. Об’єднання східнослов’янських племен навколо Києва і зміцнення ранньофеодальної держави на Русі. Діяльність великих київських князів. Соціально-економічна історія Русі.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 03.04.2011

  • Наступ гітлерівців та окупація українських земель. Рух опору в Україні, її визволення від загарбників. Післявоєнна відбудова і розвиток держави. Радянізація західних областей. Десталінізація та реформи М. Хрущова. Течії та представники дисидентства.

    презентация [7,6 M], добавлен 06.01.2014

  • Розгляд та аналіз питання історії взаємин Русі з візантійським Херсоном-Корсунем. Виявлення символотворчої ролі цього міста у справі навернення на християнство київського князя Володимира й організації церковно-культурного життя в тогочасному Києві.

    статья [43,6 K], добавлен 18.08.2017

  • Передумови та причини Великих географічних відкриттів. Морські експедиції кінця XV- поч XVI ст. Навколосвітня подорож Магеллана. Географічні відкриття другої половини XVI і першої половини XVII ст. Значення Великих географічних відкриттів в історії.

    курсовая работа [54,0 K], добавлен 09.07.2008

  • Загальний огляд історії судоустрою українських земель Великого князівства Литовського. Судова реформа 1564-1566 р. Гродські, підкоморські суди. Копні суди як інститут руського-українського звичаєвого права. Судовий процес на українських землях князівства.

    диссертация [227,1 K], добавлен 12.05.2011

  • Передумови, причини та здійснення першого поділу Речі Посполитої. Політична ситуація в 1770-х – 1780-х роках та другий поділ Польщі. Реформи сеймів та стан земель, окупованих Австрією, Росією та Пруссією. Третій поділ Польщі та ліквідація Речі Посполитої.

    дипломная работа [80,0 K], добавлен 06.07.2012

  • Подорож із Вільнюса до Луцька - шляхом Великого Литовського князя Вітавта. Оцінка розуміння і значення історичних осіб та вчинків державних діячів-політиків. Тема історії та її продовження на сучасному рівні, роздуми над сучасним, бачення майбутнього.

    статья [35,4 K], добавлен 17.04.2010

  • Відновлення митрополичого осідку після монголо-татарського нашестя. Боротьба за митрополичу кафедру при князях Ольгерді та святителях митрополитах Феогності і Олексії. Церковні собори 1415 року в Новогрудку. Остаточний розділ київської митрополії.

    курсовая работа [75,4 K], добавлен 05.06.2012

  • Проблеми історії України та Росії в науковій спадщині Ф. Прокоповича. Історичні погляди В.Г. Бєлінського, його концепція історії України. Наукова діяльність Преснякова, Безтужева-Рюміна. Роль М.С. Грушевського і В.Б. Антоновича в розробці історії України.

    учебное пособие [274,2 K], добавлен 28.04.2015

  • Розклад феодально-кріпосницької системи як основний зміст соціально-економічного розвитку України першої половини XIX століття. Загальна характеристика основ економічної історії України. Причини падіння кріпосного права в Росії. Розгляд реформи 1861 року.

    дипломная работа [82,2 K], добавлен 25.05.2015

  • Розробка історії голодоморів. Головні особливості зародження і формування наукового дискурсу з історії голоду 1932-1933 рр. на першому історіографічному етапі, уточнення його хронологічних меж. Аналіз публікацій з історії українського голодомору.

    статья [22,4 K], добавлен 10.08.2017

  • Вивчення біографії та історії правління великого князя литовського Ольгерда, сина Гедиміна, брата Кейстута, який у період своєї влади (з 1345 по 1377 роки) значно розширив границі держави й сприяв розвитку будівництва в місті православних церков.

    реферат [162,5 K], добавлен 13.05.2012

  • Характеристика Лівобережного реєстрового війська другої половини XVII століття. Місце гетьмана і старшин, поділ війська. Використання вогнепальної та холодної зброї. Руїна - період в історії козаччини, що наступив після смерті Богдана Хмельницького.

    дипломная работа [140,1 K], добавлен 04.02.2011

  • Характеристика культури давніх майя. Історії формування цивілізації майя. Система державної влади і суспільний устрій. Релігійні та міфологічні уявлення. Наукові надбання. Художньо-мистецьке життя майя Стародавнє письмо та література. Музика і театр.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 20.11.2008

  • Загальна характеристика комплексу історичних джерел, за допомогою яких дослідникам вдалося вивчити історію народів Східного Середземномор’я. Особливості кумранських рукописів, біблійних текстів та апокрифічної літератури. Джерела з історії Угариту.

    контрольная работа [43,7 K], добавлен 19.07.2013

  • Дослідження історії українсько-польського співжиття у 20-30-і роки XX століття. Форми насильницької асиміляції, ставлення до українців, що опинилися в складі Польщі в результаті окупації нею західноукраїнських земель, нищення пам'яток історії і культури.

    реферат [30,2 K], добавлен 24.05.2010

  • Філософія історії М. Хайдеггера: погляди на "субстанціалізм", викладені в праці "Буття та час"; представники "філософії життя". Концепція єдності світового історичного процесу К. Ясперса. Неотомістська історіософія; "драма історії" в неопротестантизмі.

    реферат [27,3 K], добавлен 22.10.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.