Внесок українських організацій у республіці Болгарія в розвиток сучасних українсько-болгарських відносин

- вечори поезії за участю студентів-україністів, членів громади, перекладачів;

- проведення виставок українських художників і фотографів, експозицій української вишиванки;

- відзначення національних свят України. З 2013 року в Софії українці проводять ходу вишиванки, а також беруть участь у святкуванні Дня болгарської писемності та слов'янської культури, що відбувається під патронатом Президента Болгарії;

- вшанування жертв Голодомору в Україні 1932-1933 рр., проведення у софійському кафедральному Соборі Св. Неделі поминальної літургії, організація публічних акцій, арт-інсталяцій, фотовиставок щодо злочинів сталінського режиму проти українського народу;

- проведення прес-конференцій, брифінгів, участь у радіо- і телепередачах з метою пропагування української ідеї та української культури;

- взаємодія з болгарськими інституціями та організаціями, в т.ч. з Асоціацією українсько-болгарської дружби на чолі з О. Коновою.

Серед регіональних спільнот українців на напрямку культурної дипломатії сталу активність виявляє товариство «Діаспора -- Україна», яке починаючи з 2008 року на регулярній основі проводило Дні української культури з нагоди Дня незалежності України на чорноморському узбережжі, організації яких також сприяв Почесний консул України в м. Бургас Д. Караненова.

Українська громада в боротьбі з зовнішньою агресією проти України. Початок Революції Гідності в Україні не міг не вплинути на підвищення рівня самосвідомості українців Болгарії. У листопаді 2013 ^. в Софії відбувся мітинг під гаслами «Україна -- це Європа»⁵⁷. Хвилюючись за долю України, 23 січня 2014 року керівництво СУОБ «Мати Україна» направило листа до Посла та представників дипломатичного корпусу України в Республіці Болгарія з проханням проявити громадянську позицію та підтримати народ України⁵⁸. У грудні 2014 року українці підтримали проведення фотовиставки С. Антонова та Т. Мето- дієвої під назвою «Один рік після Майдану»⁵⁹.

З початком військової агресії Росії проти України СУОБ «Мати Україна» активно займається благодійною, волонтерською та гуманітарною діяльністю, а також ініціювало низку протестних акцій у Софії проти збройного нападу РФ на Україну та незаконної російської окупації АР Крим. Активністю відзначаються осередки українців у найбільших регіональних центрах Болгарії -- Варні, Пловдиві та Бургасі, які також виходили на мітинги проти нападу Росії на Україну. Відкрито благодійний рахунок для збору коштів на підтримку українських військових в АТО⁶⁰. Представники громади давали численні інтерв'ю болгарським мас-медіа, роз'яснюючи суть і причини російської агресії проти України.

Українська громада на постійній основі надавала підтримку групам поранених українських військових, які починаючи з 2015 р. проходили реабілітацію в болгарському санаторно-курортному шпиталі м. Хісар у рамках благодійного проекту за сприяння Почесних консулів України в мм. Пловдив, Русе та Бургас. За три роки в Болгарії оздоровилися 9 груп, 75 осіб. З 2018 року болгарські українці допомагають пораненим військовослужбовцям, які лікуються в рамках реалізації Трастового фонду НАТО з питань медичної реабілітації, де Болгарія є провідною країною⁶¹. Загалом у період до 2020 року в Болгарії мають пройти оздоровлення 300 поранених українських бійців.

Спілка українських організацій у Болгарії протягом 2014-2018 рр. проводить регулярні акції протесту на підтримку України в боротьбі із зовнішньою агресією як самоініціативно, так і в рамках міжнародних акцій #StopRussianAgression⁶³. У липні 2014 року українці вийшли на мітинг проти Міністра закордонних справ РФ С. Лаврова, який прибув з офіційним візитом до Болгарії, із закликами припинити агресію проти України та звільнити Олега Сенцова⁶⁴. Акції на підтримку українського режисера та інших політв'язнів, яких незаконно утримує Російська Федерація, проводилися в болгарській столиці з певною періодичністю, синхронно з міжнародними кампаніями #FreeSentsov та #FreeSushchenko. Керівництво СУОБ «Мати Україна», реагуючи на ініціативи СКУ та керуючись інтересами Української держави, направляло листи до Адміністрації Президента Болгарії, Народних Зборів Болгарії та Уряду Болгарії із закликами про підтримку державного суверенітету й територіальної цілісності України, про посилення міжнародного тиску на РФ у питанні звільнення українських політичних заручників та ін.

Найбільш резонансною акцією української громади в Болгарії, яка отримала надзвичайно широке суспільне обговорення, став флешмоб «Кораблик під ялинку», організований 23 грудня 2018 року в Софії українцями-активістами на знак підтримки полонених українських моряків під час російського збройного нападу в Керченській протоці. Обурені «подарунком» РФ болгарській столиці -- російською ялинкою із радянською символікою, «червоними зірками», яку встановили на центральній площі міста, активісти прикрасили її гілки жовто-блакитними паперовими човниками з прізвищами українських військовополонених моряків. Окрім цього вони розмістили плакати із закликами зупинити російську агресію проти України та зазіхання Кремля на Азовське й Чорне моря⁶⁵. Акції спробували перешкодити представники органів охорони правопорядку Болгарії, а також проросійської організації «Нічні вовки», які прибули згодом і намагалися спровокувати бійку з проукраїнськи налаштованими болгарськими громадянами. Завдяки присутності на заході болгарських журналістів інформація про «охорону поліцією «російсько-радянської ялинки» активно обговорювалася в місцевих ЗМІ та соціальних мережах.

Акція знайшла підтримку світового українства та заклала основу для всесвітнього флешмобу «Підтримай українських моряків».

Політична активність українців не залишилася без уваги російських дипломатів, які в соціальній мережі Фейсбук на сторінці Посольства РФ у Софії поширили образливий коментар про учасників акції проти «подарунку Росії»⁶⁶. Це обурило болгарську проєвропейську та демократичну громадськість, яка вимагала вибачень від російського посольства. Політична партія «Так, Болгарія» звернулася до МЗС Болгарії з вимогою вжити відповідних заходів для «забезпечення прав і гідності болгарських громадян, а не покірного схиляння голови перед ставлениками Путіна в Болгарії, що все більше стає схожою не на незалежну державу, а Задунайську губернію»⁶⁷. Акція проти російської агресії не залишилася непоміченою в РФ. Своє інформаційне висвітлення події у Софії знайшли в російській пресі, із цілком прогнозованим перекручуванням фактів та маніпуляціями в дусі кремлівської пропаганди.

В підсумку, 27 грудня 2018 р. на сайті МЗС Болгарії було розміщено повідомлення про те, що представник міністерства провів розмову з радником Посольства РФ та висловив розчарування діями російського диппредставництва, враховуючи що передрук повідомлення містить образливі для болгарського народу кваліфікації, що «не сприяє розвитку двосторонніх відносин з Росією, а навпаки створює підґрунтя для анти- російських настроїв серед болгарських громадян»⁶⁹. Таким чином, ініціатива української громади, підтримана активним прошарком громадянського суспільства, поруч із питанням захисту інтересів полонених моряків, привернула увагу болгарського політичного керівництва та суспільства до проявів російської гібридної війни й на території Болгарії. Під тиском громадськості МЗС Болгарії вперше викликало російського дипломата для проведення демаршу через провокативну поведінку Посольства РФ.

Унаслідок своєї небайдужої громадянської позиції та патріотизму лідери української громади почали зазнавати тиску з боку правоохоронних органів Болгарії. Так, у березні голову СУОБ «Мати Україна» О. Коцеву та інших активістів викликали до поліції за критику патріарха Російської православної церкви Кирила, який прибув до Болгарії з візитом⁷⁰ з нагоди 140-річчя визволення Болгарії від османського ярма. У результаті публічного реагування Посольства України в Софії на захист права на свободу слова етнічної українки О. Коцевої, а також її інтерв'ю болгарській пресі, цей випадок потрапив до річного звіту Державного департаменту США про дотримання прав людини в Болгарії «2018 Country Reports on Human Rights Practices: Bulgaria». В документі зазначалося, що уряд Болгарії перевищив свої юридичні повноваження щодо моніторингу приватних інтернет-комунікацій та допиту понад 25 осіб, які висловлюють глибоке обурення російською пропагандою та негативно коментують заяви російського патріарха.

І хоча українство Болгарії не має своїх впливових представників у політичних колах Болгарії, загально-болгарській організації СУОБ «Мати Україна» вдалося розвинути контакти з політичними партіями та громадськими організаціями, які симпатизують Україні та українцям. Так, голова СУОБ О. Коцева у 2017 році стала одним із співзасновників та увійшла до складу Ради правління організації «Атлантична рада Болгарії». Підтримувалися контакти СУОБ з громадський рухом «Суспільний тиск», «Союзом офіцерів запасу Болгарії -- Атлантик». Важливе значення для публічної діяльності патріотичних українців у справі протидії російській гібридній війні мала підтримка з боку екс-Голови Народних Зборів Болгарії А. Йорданова та публіциста І. Інджева, а також окремих депутатів парламенту від правлячої партії ГЕРБ.

Загалом, за період українсько-болгарських дипломатичних відносин з 1991 року українська громада Болгарії пройшла великий еволюційний шлях: від браку українців з українською ментальністю, через популяризацію української історії та культури, до активної громадської і політичної роботи на засадах патріотизму та прагнення розширення співробітництва між Україною та Болгарською державою. Великий вплив на цей процес справляли діяльність Посольства України в Софії, а також самовіддана робота активістів, які вкладають свій ентузіазм та приватні фінансові ресурси заради допомоги Україні та зближення українського й болгарського народів. Серед таких українців-сподвижників варто виокремити О.Коцеву, В. Жуківського, О. Конову, В. Драгулеву, А. Якімову, О. Сороку, А. Багряну, М. Імреорову та ін. Окремо слід відзначити С. Юзефовича, який в унікальний спосіб об'єднує другу, третю й четверту хвилю українських емігрантів у Болгарії. Зазнавши політичних репресій за свою роботу як секретаря організації УКО у 1940-х р., він через усе своє довге життя проніс любов до України, підтримував становлення української державності у 1990-ті роки, Помаранчеву революцію 2004 р. і впродовж тривалого часу був дуаєном українства Болгарії.

Протягом ХХ ст. та початку ХХІ ст. чітко виокремлюються п'ять хвиль української еміграції до Болгарії, при цьому останні емігранти з України, попри розшарованість та різні політичні погляди, демонструють достатній рівень національної самосвідомості, на відміну від представників третьої і четвертої хвиль, які пройшли довгий шлях еволюційного розвитку до інституалізації та структуризації.

Українці в Болгарії, незважаючи на свою нечисленність, з моменту відновлення дипломатичних відносин між Україною та Болгарією були в центрі уваги під час політичних контактів, а також формування чинної договірно-правової бази. Основоположні права болгарських українців закріплені в Договорі про дружні відносини та співробітництво між Україною та Болгарією від 1992 року, а також у численних двосторонніх міжурядових і міжвідомчих документах.

Для збереження позитивної тенденції збільшення впливовості української громади в Болгарії можна виділити такі напрямки подальшої взаємодії. Створення СУОБ «Мати Україна» у 2013 році є важливим поворотним моментом самоорганізації та об'єднання болгарського українства, що перегукується із спробами українських політичних емігрантів створити Союз українських організацій Болгарії у 1930-х рр. Цей позитивний досвід згуртовування, попри складність взаємовідносин між тодішніми лідерами та їхні особисті амбіції, має стати й надалі імперативом для провідників українства в сучасній Болгарії.

З іншого боку, з інтересів утвердження української ідеї у Болгарії корисним би було приєднання СУОБ «Мати Україна» до Національної ради з етнічних та демографічних питань при Раді Міністрів. Це сприяло би підняттю авторитету об'єднання та відкрило би шлях до його участі в урядових програмах співпраці Уряду Болгарії з етнічними спільнотами. Також для подальшого поглиблення інтеграційних процесів у громаді було б корисним посилення взаємної комунікації між з лідерами регіональних осередків. Це дозволило б унеможливити відцентрові тенденції у СУОБ «Мати Україна», а також запобігти ослабленню її товариств- співзасновників на місцях.

З метою підтримки українства Болгарії у контексті формування й удосконалення засад публічної дипломатії України передусім необхідне посилення державного фінансування заходів та інституцій, націлених на збереження національної ідентичності українців за кордоном. У цьому сенсі цікавим для подальших досліджень може бути досвід Болгарії, яка впродовж останніх років активно вдосконалює законодавство та механізми співпраці з болгарською діаспорою, передбачаючи й сприяння вивченню рідної мови та збереженню національної самобутності етнічних болгар. На окрему увагу заслуговує вивчення кроків болгарського уряду в напрямку створення передумов для повернення закордонних болгар на історичну батьківщину.

Особливе місце та значення для утвердження позитивного іміджу України в Болгарії має розширення державного сприяння викладанню української мови. Окрім підтримки україністів у Софійському університеті ім. Св.Климента Охридського та Української недільної школи при СУОБ «Мати Україна» існує потреба у відкритті осередків викладання української мови в регіональних вищих навчальних закладах Болгарії, які гуртуватимуть не лише вихідців з України, а й болгар, котрі поширюватимуть проукраїнські настрої і симпатії.

Як перспективний напрямок із значним потенціалом можна сприймати розширення співпраці між власне українськими організаціями та Центром бессарабських болгар, оскільки етнополітика Української держави щодо національних меншин може і має використовуватися як елемент формування її позитивного іміджу в Болгарії.

Ще одним інструментом публічної дипломатії України в Болгарії, що потребує продовження, є збільшення кількості пам'ятників видатним українцям за сприяння української громади для розширення присутності Української держави в інформаційному та культурно-освітньому просторі цієї країни.

Практичним кроком, що посилить комунікативно-інформаційну роботу з болгарською громадськістю та активізує діяльність української спільноти, має стати відкриття Українського культурно-інформаційного центру в Софії відповідно до домовленостей, досягнутих під час спільної робочої поїздки Президента України П. Порошенка та Прем'єр-міністра Болгарії Б. Борисова до Одеської області 5 жовтня 2018 року⁷².

В умовах неоголошеної українсько-російської війни залишається важливим захист прав українців у Болгарії, які можуть зазнавати тиску й переслідувань за свою патріотично-громадську роботу на напрямку протидії російській гібридній війні й антиукраїнській пропаганді. Це має першочергове значення для підтримки свідомих українців, які допомагають Україні відстоювати свої інтереси на міжнародній арені шляхом впливу на громадську думку країн, які стали їхньою другою батьківщиною. Особливо це стосується українців у державах, де традиційно домінують русофільські настрої. Зокрема Болгарії, де панує думка, що «українці і росіяни мають воювати поза межами болгарської території». Такі настрої знаходять своє відображення і в наукових дослідженнях. Болгарська науковець Л. Ревякіна зазначає, що «політики, політологи й історики не мали б перекидати складні міждержавні відносини між Україною та Болгарією на відносини між двома, українською і російською, діаспорами в Болгарії»⁷³. Її твердження лише вкотре доводить важливість української діаспори для просування національних інтересів України в системі міждержавних відносин, а також її помітно зростаючу роль в умовах російської збройної агресії, що, привертаючи увагу США та Росії, виходить за межі площини суто українсько-болгарських відносин.

болгарія незалежність дипломатичний культура

Література

1 Черник П., Лозинський П. Особливості сучасних українсько-болгарських двосторонніх відносин. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Політологія, соціологія, філософія». 2009. Вип. 13. C. 244-248.;

2 Каковкіна О. Українська діаспора в розвитку українсько-болгарських відносин. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». 2010. Вип. 15. C. 110-120.

3 Атаманенко А. Закордонне українство та Україна: проблеми та перспективи взаємовідносин. Наукові Записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». 2015. Вип. 23. C. 7-13;

4 Українці в Болгарії і Україна: потенціал співпраці. Україна і Болгарія в історії Європи. Збірник наукових праць. Київ-Софія, 2019. С. 180-197.

5 Машевський О., Мінгазутдінова О. Українсько-болгарські відносини (19912018 рр.). Україна і Болгарія в історії Європи. Збірник наукових праць. Київ-Софія, 2019. С. 539-550.

6 Степовик Д. Скульптор Михайло Паращук. Життя і творчість. Едмонтон; Торонто; Київ: Вид-во КІУС, 1994. 227 с.;

7 Власенко В. До історії міжвоєнної української політичної еміграції на Балканах. Пам 'ятки: археографічний щорічник. Київ, 2011. Т. 12. С. 124-145; Його ж. До історії української еміграції у Південно-Східній Європі (Український Червоний Хрест на Балканах). Пам 'ятки: археографічний щорічник. Київ, 2013. Т. 14. С. 75-92;

8 Жуківський В. Українська громада в Болгарії. Матеріали I, II та III наукових конференцій «Драгоманівські студії». Софія, 2008. 103 с.;

9 Якімова А. Просвітницька місія української еміграції в Болгарії. Українознавство. Київ, 2007. № 1. С. 308-311.

10 Нягулов Б. Малцинствата в етническата политика на България и Украйна: сравнителни аспекти. Българите в Северното Причерноморие. Изследования и материали. Т. 9. Одеса: Друк, 2006. С. 237-256;

11 Матанова Т. Носталгични връзки с Украйна сред украински мигранти в община Сливен. Матеріали восьмої, дев'ятої та десятої міжнародних наукових конференцій «Драгоманівські студії». София, 2016. С. 105-109;

12 Матанова Т. Етнично себевъзприемане и локална принадлежност при деца от украино- български сімейства. Матеріали шостої та сьомої наукових конференцій «Драгоманівські студії». София: Бетапринт -- Петрови и Сие, 2013. С. 55-60;

13 Ревякина Л. Украинската емиграция в България. 1920-те години на ХХ век -- начало на ХХІ век. Україна і Болгарія в історії Європи. Збірник наукових праць. Київ-Софія, 2019. С. 385404.

14 Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Республікою Болгарія.

15 Угода між Урядом України та Урядом Республіки Болгарії про співробітництво в галузях освіти, науки і культури.

16 Угода між Міністерством освіти України і Міністерством науки і освіти Республіки Болгарія.

12 Протокол про співробітництво і обміни між Міністерством освіти України та Міністерством освіти, науки і технологій Республіки Болгарія на 1996/97 -- 1997/98 навчальні роки.

13 Стаття 5 Протоколу про співробітництво і обміни між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і науки Республіки Болгарія на 2001/2002 і 2002/2003 навчальні роки. Протокол про співробітництво і обміни між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і науки Республіки Болгарія на 2015/2016, 2016/2017, 2017/2018 та 2018/2019 навчальні роки. Протокол між Міністерством культури і мистецтв України та Міністерством культури Республіки Болгарія про співробітництво.

14 Державна програма співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року.

15 Стан української громади (закордонних українців в Болгарії).

16 Държавен весник (София). № 86. 30.09. 2009.

17 Конституция на Република България.

18 Национален съвет за сотрудничество по етническите и интеграционните въпроси.

19 Жуківський В. Українська громада в Болгарії. Матеріали першої, другої та третьої наукових конференцій «Драгоманівські студії». Софія, 2008. С. 19.

20 Якімова А. Українці в Болгарії: Філософія історичного буття. Софія, 2011. С. 58.

21 Жуківський В. Українська громада в Болгарії... С. 19.

22 Ревякина Л. Украинската емиграция в България. 1920-те години на ХХ век -- начало на ХХІ век. Україна і Болгарія в історії Європи. Збірник наукових праць. Київ- Софія, 2019. С. 389.

23 Центральний державний архів Болгарії, ф. 1717 к, оп 2, од. зб. 345.

24 Хакова Е., Москаленко В. Проф. Михайло Иванович Паращук украински скулп- тор и виден обществен деец (1878-1963). Сборник документи, снимки и публикации. София, Парадигма, 2016. С. 323.

25 Степовик Д. Скульптор Михайло Паращук. 227 с.

26 Ревякина Л. Украинската емиграция в България..С. 391.

27 Атаманенко А. Українці в Болгарії і Україна. Потенціал співпраці. С. 183.

28 Жуківський В. Українська громада в Болгарії. С. 21.

29 Статут фундації «Мати Україна». Софія, 2000. Архів СУОБ «Мати Україна».

30 Імреорова М. Про створення українсько-болгарського товариства «Пловдив». Матеріали шостої та сьомої міжнародних наукових конференцій «Драгоманівські студії». София: Бетапринт-Петрови и Сие, 2013. С. 195-196.

31 Лідер світового українства відвідав Софію.

32 Украинска диаспора в България.

33 Молодь української діаспори Європи зібралася в Софії.

34 І Форум української діаспори у Греції (2006).

35 Звіт про участь СУОБ «Мати Україна» у ювілейному форумі СКУ в Києві та Львові, присвяченому 50-річчю Світового Конгресу Українців.

36 Філон М., Іванчо Є. Еміграція в Україні, проблеми і шляхи подолання. Международный научный журнал «Интернаука». 2017. № 3 (25), 2 т., 2017, С. 165. Атаманенко А. Закордонне українство та Україна: проблеми та перспективи взаємовідносин. Діаспора як історичне, соціальне та демографічне явище. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». С. 8, 18.

37 Цимбал Т.В. Феномен еміграції: досвід філософської рефлексії: автореф. дис.. докт. філос. наук. Київ, 2012. 38 с.

38 Програма за управление на Правителството на Република България за периода 2017-2021 г.

39 Україна закриває 9 своїх консульств, 4 з них -- в країнах ЄС.

40 Украйна плюс. Сигнален брой. 1994, август. С. 1.

41 Украйна прес. Брой 8 (20), год.ІІ. 1996, август. С. 11.

42 Концепція наукової конференції «Драгоманівські студії». Матеріали шостої та сьомої міжнародних наукових конференцій «Драгоманівські студії». София: Бетапринт -- Петрови и Сие, 2013. С. 4.

43 Стан української громади (закордонних українців) в Болгарії. Звіт підготовлений для ІУ Всесвітнього форуму українців та Річної наради Світового конгресу українців.

44 Українці у Болгарії -- розповідає письменниця Анна Багряна.

45 В Софии увековечили украинского скульптора.

46 Українці Болгарії зібрались на місці будинку, де жила Леся Українка.

47 В Болгарії буде перший пам'ятник Тарасу Шевченку.

48 Порошенко: Откриването на паметник на Тарас Шевченко в София е знаково за Украйна.

49 Якімова А. Українці в Болгарії: філософія історичного буття... С. 96.

50 Стотици варненци отдадоха почит пред паметника на украинските войни, загинали за свободата на България.

51 У Болгарії Огризко відкрив меморіальну дошку.

52 Коларова Т. «Український дім у Сілістрі». Матеріали четвертої та п 'ятої наукових конференцій «Драгоманівські студії». Софія, 2011. С. 96.

53 Лист Олени Коцевої заступнику Державного секретаря Міністерства культури України Г.П. Чміль від 19 квітня 2002 року. Архів СУОБ «Мати Україна».

54 До г-н Симеон Сакскобургготски, Премиер-министър на Република България от украинско-българската фондация «Мати -- Украйна».

55 Във Варна откриват «Украински дим».

56 Указ Президента України «Про культурно-інформаційний центр у складі закордонної дипломатичної установи України».

57 Загрози асиміляції болгар в Україні не існує -- Порошенко.

58 Украинцы в Болгарии вышли на Евромайдан.

59 Лист до Посла та представників дипломатичного корпусу України в Республіці Болгарія від 23 січня 2014 р. Архів СУОБ «Мати України».

60 «Една година Евромайдан»: Емоциите от киевските барикади в снимки.

61 Вони допомогли українській армії, що воює з Московією на Донбасі.

62 Украинци и българи протестират срещу Путин пред посолството на Русия.

63 Протест срещу руската агрессия се проведе в София.

64 Протести посрещнаха Сергей Лавров в София.

65 У Болгарії під подарованою Росією ялинкою влаштували акцію проти морської агресії РФ.

66 Руското посолство реагира с обиди на рехав протест в София.

67 Българските институции да пазят правата и достойнството на българските граждани.

68 Как украинцы в Болгарии пытались использовать подарок РФ против нее самой.

69 Съобщение на Министерство на вънщшните работи.

70 А. Атаманенко. Українці в Болгарії і Україна... С. 190.

71 В Україні відкриють болгарську школу, в Болгарії -- український культурний центр..

References

1. Atamanenko, A. (2019). Ukrayinci v Bolgariyi i Ukrayina: potencial spivpraci. Ukrayina i Bolgariya v istoriyi Yevropy'. Zbirny'k naukovy'xpracz', 180-197 [in Ukrainian].

2. Atamanenko, A. (2015). Zakordonne ukrayinstvo ta Ukrayina: problemy' ta perspekty'vy' vzayemovidnosy'n. Naukovi Zapy'sky' Nacional'nogo universy'tetu Ostroz'ka akademiya. Seriya Istory'chni nauky', 23, 7-13 [in Ukrainian].

3. Cherny'k, P., & Lozy'ns'ky'j, P. (2009). Osobly'vosti suchasny'x ukrayins'ko- bolgars'ky'x dvostoronnix vidnosy'n. Naukovy'j visny'k Uzhgorods'kogo universy'tetu. Seriya Politologiya, sociologiya, filosofiya, 13, 244-248 [in Ukrainian].

4. Cy'mbal, T.V. (2012). Fenomen emigraciyi: dosvid filosofs'koyi refleksiyi. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

5. Filon, M., & Ivancho, Ye. (2017). Emigraciya v Ukrayini, problemy' i shlyaxy' podolannya. Mezhdunarodnyj nauchnyj zhurnal Y'nternauka. 3, 165 [in Ukrainian].

6. Imreorova, M. (2013). Pro stvorennya ukrayins'ko-bolgars'kogo tovary'stva Plovdy'v. Materialy' shostoyi ta s'omoyi mizhnarodny'x naukovy'x konferencij Dragomanivs'ki studiyi. Sofy'ya [in Ukrainian].

7. Kakovkina, O. (2010). Ukrayins'ka diaspora v rozvy'tku ukrayins'ko-bolgars'ky'x vidnosy'n. Naukovi zapy'sky' Nacional'nogo universy'tetu Ostroz'ka akademiya. Seriya Istory'chni nauky, 15, 110-120 [in Ukrainian].

8. Kolarova, T. (2011). Ukrayins'ky'j dim u Silistri. Materialy' chetvertoyi ta p'yatoyi naukovy'x konferencij Dragomanivs'ki studiyi. Sofiya. [in Ukrainian].

9. Mashevs'ky'j, O., & Mingazutdinova, O. (2019). Ukrayins'ko-bolgars'ki vidnosy'ny' (1991-2018 rr.). Ukrayina i Bolgariya v istoriyi Yevropy'. Zbirny'k naukovy'x pracz' [in Ukrainian].

10. Matanova, T. (2013). Etny'chno sebevъzpry'emane y' lokalna pry'nadlezhnost pry' decza ot ukray'no-b^garsky' simejstva. Materialy' shostoyi ta s'omoyi naukovy'x konferencij Dragomanivs'ki studiyi. Sofy'ya [in Bulgarian].

11. Matanova, T. (2016). Nostalgy'chny' vrnzky' s Ukrajna sred ukray'nsky' my'granty' v obshhy'na Sly'ven. Materialy' vos'moyi, dev'yatoyi ta desyatoyi mizhnarodny'x naukovy'x konferencij Dragomanivs'ki studiyi). Sofy'ya [in Bulgarian].

12. Nyagulov, B. (2006). Malcy'nstvata v etny'cheskata poly'ty'ka na B^gary'ya y' Ukrajna: sravny'telny' aspekty'. Bblgary'te v Severnoto Pry'chernomory'e. Y'zsledovany'yay' matery'aly', 9, 237-256. [in Bulgarian].

13. Revyaky'na, L. (2019). Ukray'nskata emy'gracy'ya v B^gary'ya. 1920-te gody'ny' na XX vek -- nachalo na XXI vek. Ukrayina i Bolgariya v istoriyi Yevropy'. Zbirny'k naukovy'x pracz' [in Bulgarian].

14. Vlasenko, V. (2011). Do istoriyi mizhvoyennoyi ukrayins'koyi polity'chnoyi emigra- ciyi na Balkanax. Pam'yatky': arxeografichny'j shhorichny'k, 12, 124-145 [in Ukrainian].

15. Vlasenko, V.M. (2013). Do istoriyi ukrayins'koyi emigraciyi u Pivdenno-Sxidnij Yevropi (Ukrayins'ky'j Chervony'j Xrest na Balkanax). Pam'yatky': arxeografichny'j shhorichny'k, 14, 75-92 [in Ukrainian].

16. Xakova, E., & Moskalenko, V. (Comps.). (2016). Prof. My'xajlo Y'vanovy'ch Parashhuk ukray'nsky' skulptor y' vy'den obshhestven deecz (1878-1963). Sborny'k dokumenty', sny'mky' y' publy'kacy'y'. Sofy'ya, Parady'gma [in Ukrainian].

17. Yakimova, A. (2007). Prosvitny'cz'ka misiya ukrayins'koyi emigraciyi v Bolgariyi. Ukrayinoznavstvo, 1, 308-311 [in Ukrainian].

18. Yakimova, A. (2011). Ukrayinci v Bolgariyi: Filosofiya istory'chnogo buttya. Sofiya [in Ukrainian].

19. Zhukivs'ky'j, V. (2008). Ukrayins'ka gromada v Bolgariyi. Materialy' I, II ta III naukovy'x konferencij Dragomanivs'ki studiyi). Sofiya [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru