Започаткування курсів української мови в Колумбійському університеті (1935 р.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Започаткування курсів української мови в Колумбійському університеті (1935 р.)

Юсов Святослав, кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник відділу історії України

другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України

У статті розкривається малодосліджена тема щодо співробітництва Українського народного союзу та Колумбійського університету (м. Нью-Йорк) в освітній сфері. Зокрема, з'ясовано причини та обставини впровадження курсу української мови до академічної практики провідного американського вишу. Встановлено коло осіб, причетних до започаткування курсу і проаналізована їх роль у цьому. Також встановлена хронологія основних подій. Дослідження базується на використанні опублікованих джерел, передусім, американської періодики, як україномовної, так і англомовної, що виходила в 1930-ті рр. Основний метод, що його використано в дослідженні, антропоцентричний.

Ключові слова: україно-американська спільнота, курси української мови, Український народний союз, Українське університетське товариство, Колумбійський університет, А. Колман, К. Меннінг, Л. Мишуга, Й. Стеткевич.

Usov Svyatoslav (Kyiv)

Candidate of Historical Sciences (Ph. D. in History), Senior Research Fellow, Institute of History of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine, History of Ukraine in the second half of the XX th century Department.

The beginning of Ukrainian language courses at Columbia university (1935)

The article reveals a little-explored topic about cooperation in the educational part of the Ukrainian National Association, operating in North America, with Columbia University (New York). In particular, the reasons and circumstances of the introduction of the Ukrainian language course as an optional subject in the academic practice of a leading American university have been clarified. The circle of persons involved in the organization of the course is established and their role in this is analyzed. A chronology of key events has also been established.

In particular, it was established that the introduction of the course as a subject at Columbia University was initiated by UNA leaders such as L. Mishuga, I. Stetkevich, S. Shumeiko and others. To meet the desires of the Ukrainian-American community, the leadership and professors of Columbia spoke. First of all, this is the head and staff of the Department of East European Languages, who worked with the Central East European diasporas of the United States. Professors D. Prince, A. Coleman, and C. Manning were professionally familiar with the historical, political, cultural, and ethnic identities of Central and Eastern Europe. In addition, they held various positions in US government agencies. Therefore, it was easier for them to convey to the government the importance of using the Ukrainian human resource in a possible political game in Europe. One of the results of these aspirations and actions on both sides was the introduction of a higher Ukrainian language course at Columbia University.

The study is based on the use of published sources, primarily American periodicals, both Ukrainian-language and English-language, published in the 1930s.

Key words: the Ukraine-American community, the Ukrainian language courses, the Ukrainian National Association, the Ukrainian University Society, the Columbia University, A. CoKman, С. Manning, L. Mishuga, I. Stetkevich.

Юсов Святослав (г. Киев)

Кандидат исторических наук, старший научный сотрудник отдела истории Украины второй половины ХХ ст. Института истории Украины НАН Украины

Внедрение курсов украинского языка в Колумбийском университете (1935)

В статье раскрывается малоисследованная тема про сотрудничество в образовательный части Украинского народного союза, действовавшего в Северной Америке, с Колумбийским университетом (г. Нью-Йорк). В частности, выяснены причины и обстоятельства внедрения курса украинского языка в качестве факультативного предмета в академическую практику ведущего американского вуза. Установлен круг лиц, причастных к организации курса и проанализирована их роль в этом. Также установлена хронология основных событий. Исследование базируется на использовании опубликованных источников, прежде всего, американской периодики, как украиноязычной, так и англоязычной, выходившей в 1930-е гг. Основной метод, который использован в исследовании, антропоцентрический.

українська мова колумбійський університет

Ця стаття є відгалуженням тематичного сюжету, що його було присвячено діяльності професора Колумбійського університету Кларенса Меннінга (1893-1972), видатного американського славіста, україніста та українофіла [1]. У дослідженні про цього вченого автор спробував, серед іншого, з'ясувати хронологію початків його тісного співробітництва з українськими діаспорними лідерами в США. В контексті цієї проблеми побіжно було розглянуто сюжет про започаткування курсів української мови в Колумбійському університеті [1, с. 437]. Згідно спогадів К. Меннінґа перший виклад української мови в університеті було підготовлено його приятелем Семеном Демидчуком [2, с. 30]. Однак, професор не уточнив, коли це було, вказуючи далі, що «лише через кілька років ми забезпечили пана Стеткевича регулярно проводити курс на тій же основі, що й інші слов'янські мови» [2, с. 30]. В інших спогадах К. Меннінґ зазначав, що Йосип Стеткевич вів ці більш розширені та регулярні курси при відділенні східноєвропейських мов названого вишу десь в другій половині 1930-х рр. Біографи Й. Стеткевича вказують, що він вів названі курси в 1935-1937 рр. [35, с. 347]. Тобто, С. Демидчук викладав курс, вірогідно, у 1934-1935 рр. Ось, власне, майже і все, що було сказано в нашій статті щодо започаткування курсів української мови при Колумбійському університеті.

Сьогодні, коли українська тематика актуалізувалась в США та в країнах Західної Європи, уповні зрозумілим є науковий інтерес до питання, коли і за яких обставин зацікавлення Україною та її культурою в минулі епохи стає таким, що призводить до утворення вищих (як з'ясувалося в процесі нашого дослідження) курсів української мови у першорозрядному американському виші.

Отже, в поточній статті ставимо за мету висвітлити хронологію, причини й обставини започаткування вищих курсів української мови в Колумбійському університеті¹. Зокрема, ставимо завдання з'ясувати, які організації та підрозділи установ з обох сторін були до цього причетні, а також, які персони були при цьому залучені. Адже, попри те, що започаткування курсів було справою україно-американської спільноти при підтримці відповідних американських установ та за певної поличної ситуації, все ж таки, ці події, передусім, були викликані та реалізовані енергійними діями окремих осіб. Ця обставина висуває наперед антро- поцентричний метод у нашому дослідженні.

З попереднього нашого викладу вже зрозуміло, що пропонована тема є постановкою зазначеної проблематики до вивчення, оскільки, вона донині не була предметом окремого наукового розгляду в доробку як українських, так і закордонних дослідників. Значну частину нашої джерельної бази складають матеріали періодики. Передусім, це значна кількість публікацій, що представлені на сторінках газети «Свобода», органу Українського народного союзу (УНС) -- найвпливовішої української організації США. Доповнюють ці джерельні матеріали також і публікації англомовного додатка названої газети, а саме часопису «The Ukrainian Weekly» («Український тижневик»). Здебільшого матеріали являють собою різні тогочасні інформаційні замітки, звіти, огляди тощо про суспільне, культурне та освітнє життя україно-американської громади в Нью-Йорку. Вони правдиво зображають її тодішнє поточне життя, адже події відбувалися на очах її членів у вільному суспільстві в умовах демократії. Тому вважаємо, що фактографічна правдивість названих матеріалів є досить переконливою. Хронологічно джерела датовано, Колумбійський університет (або як вживано: Колумбія; англ. Columbia University in the City of New York (Columbia University)) -- приватний заклад вищої освіти, головний корпус якого розташований на острові Мангеттен в Нью-Йорку. Колумбія входить до групи елітних американських університетів, так звану Лігу плюща. переважно, 1935 р. Зрозуміло, що для повноцінного висвітлення теми необхідне аналітичне вивчення документації УНС та афільованих з нею українських організацій, а також і відповідних американських установ, зокрема, тогочасного відділення східноєвропейських мов Колумбійського університету. Втім, і наявних джерел достатньо для розкриття проблематики в першому наближенні.

Тенденції розвитку україно-американської спільноти в США, її кількісне і якісне зростання, на початку 1930-х рр. спонукали її лідерів, особливо ж з-поміж молоді, до суттєвих змін в організаційній, громадсько-політичній, освітньо-культурній тощо діяльності, керованих ними організацій. Це проходило синхронно до глобальних змін в політичному ландшафті, як США, так і всього світу. Так, у 1933 р. було обрано президентом США Франкліна Рузвельта і проголошено його адміністрацією «новий курс». З-поміж іншого, у зовнішній політиці були встановлено дипломатичні взаємини з СРСР, а відтак і можливість американців отримати більше правдивої інформації про СРСР і Україну (зокрема, про Голодомор). Того ж року в Німеччині до влади прийшли нацисти, внаслідок чого у Європі і загалом у світі почались кардинальні політичні зрушення.

У цей час УНС як найстаріша й найбільша українська організація США (з поширенням діяльності й на Канаду) [4; 5] розпочала реформування своєї діяльності. Помітну роль у розвитку організації та пов'язанні її з розбудовою всього українського громадського життя в США відіграв орган УНС газета «Свобода» Місце видання -- м. Джерсі-Сіті, штат Нью-Джерсі; місто відоме, як західне передмістя Нью-Йорку.. Деякі її керманичі мали великий вплив на формування ідеології американських українців. Одним з таких керманичів був Лука Мишуга (1887-1955), який якраз у 1933 р. (і до 1955 р.) став головним редактором часопису. За оцінкою «свободівців» він являвся однією із найвизначніших постатей усієї тодішньої української еміграції [6]. Л. Мишуга, з-поміж лідерів українсько-американської громади, був одним з найбільших приятелів провідного фахівця відділення східноєвропейських мов Колумбійського університету про- фесора-славіста К. Меннінґа. Останній, разом зі своїми колегами, в цей час (як думаємо, зовсім не випадково) встановив тісні контакти з лідерами україно-американської громади [1, с. 436]. До речі, К. Меннінґ, приєднувався до оцінки «свободівців», зауваживши, зокрема, що Л. Ми- шуга «безсумнівно, зробив героїчний труд щодо активізації й керівництва організованим українським рухом» [2, с. 30].

Тоді ж, у 1933 р. Л. Мишуга був призначений відповідальним за видавничу діяльність УНС. У цей час він висунув ідею систематичної публікації англомовних видань про Україну [6]. Передусім, за його ініціативою на надзвичайному засіданню головного уряду УНС у липні 1933 р. було прийнято рішення приступити до видання англійського тижневого додатку до «Свободи» під назвою «The Ukrainian Weekly» [7, с. 247]. Першим головним редактором цього додатку став Стефан Шумейко (1908-1962), також товариш К. Меннінґа [8, с. 7].

25-літній С. Шумейко тоді став також одним із засновників і першим головою впродовж 1933-1940-х рр. Ліги української молоді Північної Америки. Загалом він належав до провідних організаторів громадсько- політичного життя української діаспори США у 1930-1950-х рр. Він відомий як яскравий публіцист, журналіст, редактор, літературознавець, перекладач тощо. С. Шумейко опублікував у «The Ukrainian Weekly» чимало своїх публіцистичних і літературознавчих статей, а також власних перекладів творів українських письменників, чим суттєво прислужився популяризації в США українства загалом та української культури зокрема. С. Шумейко також є автором кількох англомовних популярних праць про Україну та боротьбу за її державну незалежність [9; 10; 11].

Нарешті, ще один приятель К. Меннінґа, з-поміж лідерів українсько- американської громади, Семен Демидчук (1884-1965), про якого було згадано на початку нашої статті, більшу частину свого життя в США був редактором або співредактором багатьох українських періодичних видань, зокрема газети «Свобода» [12]. Дослідники називають його місіонером української справи в США. Як зазначалось вище, перший виклад української мови в Колумбійському університеті був підготовлений саме С. Демидчуком. Це був спеціальний курс, створений для двох офіцерів армії, яких відправили вивчати українську мову [2, с. 30]. Проте, це викладання було не тривале.

На початку 1934 р., під егідою УНС, було засновано Українське університетське товариство Нью-Йорка (УУТ). Воно складалось з випускників, а також студентів коледжів і університетів [13]. Товариство виступало ініціатором багатьох заходів, котрі були направлені на вивчення та популяризацію української культури та історії, як серед діас- порної молоді, так і серед не українських американців. Воно, зокрема, стало посередником між УНС і Колумбійським університетом у цих справах. На перших порах, члени товариства складали гурток україністів, який поставив «[...] своєю ціллю студіювати українську літературну мову» [14]. Президентом УУТ став учитель і журналіст Йосип Стеткевич (1876-1942) [13]. Він був зі старшого покоління діячів УНС: редактор «Свободи» в 1912-1919 рр., заступник голови шкільної комісії Об'єднання українських організацій в Америці під назвою «Управа „Рідної Школи“ в Америці» [15]. Досвідчений вчитель української мови, Й. Стеткевич, насамперед, зосередився на пропагуванні єдиної літературної мови. Він, зокрема, започаткував і впродовж 1934 р. вів на сторінках газети «Свобода» нову рубрику -- «За одну літературну мову» [16].

Одним з перших публічних культурно-освітніх заходів УУТ стала організація 17 січня 1935 р., у стінах Міжнародного інституту Нью-Йорку (в його помешканнях знаходився також і офіс УУТ) англомовної лекції відомого українського політика і дипломата Арнольда Марголіна Марголін Арнольд Давидович (1877-1956) -- адвокат, дипломат, громадський діяч і письменник, член Української партії соціалістів-федералістів; при Директорії УНР -- заступник міністра закордонних справ і дипломатичний представник в Лондоні і в Парижі; член української делегації на мирній конференції в Парижі. на тему «Ситуація в Україні» [17]. Керував же заходом С. Шумейко, головний редактор «The Ukrainian Weekly» і керманич Ліги української молоді Північної Америки [13]. Пояснюючи актуальність проведення цього заходу С. Шумейко, зокрема, свідчив про «[...] зростаючий інтерес населення цієї країни до України на її численних етапах історії і культури» [17]. На лекції були присутні, здебільшого, українські студенти, але були й американці. «Свободівські» інформатори тоді зазначали: «Виклад той припав молоді дуже до вподоби й збудив серед неї ще більшу цікавість до студій над Україною» [18].

Інший захід, що його зорганізувало назване товариство під патронажем УНС, вивів у публічний простір уже тему щодо утворення курсів української мови при Колумбійському університеті. На цей раз подія відбулася в стінах самого вишу 26 березня того ж року. Колега К. Мен- нінґа, професор того ж відділення університету Артур Колмен протягом однієї години зробив перший публічний виклад історії української літератури від найдавніших часів аж до Т. Шевченка і І. Франка [19; 20]. Тут необхідно представити А. Колмена читачеві, адже він ще менш відомий в Україні, аніж К. Меннінґ.

Отже, Артур Продент Колмен (англ.: Arthur Prudent Соїетап; 18971974) -- видатний американський філолог-славіст ірландського походження, літературознавець та перекладач. У коло його наукових і перекладацьких зацікавлень входили польська, російська, українська та чеська літератури. З другої половини 1930-х рр. А. Колман зосередився на полоністиці. Вищу освіту отримав у Колумбійському університеті. Навчався також у Карловому університеті в Празі та польських університетах (Ягеллонському й Варшавському). Впродовж двадцяти років (у 1928- 1948 рр.) він був викладачем слов'янських мов у Колумбійському університеті. Важливо зазначити, що А. Колман перший серед американців не слов'янського походження захистив у американському університеті (Колумбійському) дисертацію і отримав у 1925 р. ступінь доктора філософії зі слов'янських мов [20; 21]. Дисертація була присвячена критичному розгляду російської комедійної літератури від катерининської доби до часів М. Гоголя. В тому ж році вона вийшла окремою книгою [22]. У 1920-ті рр. А. Колман, так само як і К. Меннінґ, відвідував Західну Україну. Прикметно, що він не був лише кабінетним вченим та лектором, але і подібно до інших відомих університетських професорів США (зокрема, того ж К. Меннінґа) являвся й державним службовцем-прак- тиком: станом на 1935 р. А. Колман був радником з мовних проблем та комісаром з питань імміграції при уряді США [20].

Одним з ініціаторів запрошення американського славіста був студент Колумбійського університету та лідер УУТ Ф. Соколовський [23; 24]. Він також виступив на цьому вечорі в Скермергорн Гол англ.: Schermerhom Hall; один з учбових корпусів Колумбійського університету. після А. Колмена. Доповідь професора прокоментував й головний редактор часопису «Свобода» Л. Мишуга. Він, зокрема, зазначив, що україно-американська громада бажає «[...] щоб настав той час, шоб культурний світ не легковажив собі української культури, щоб пізнав український вклад у світову культуру та щоб з кривдою для Українців не признавав іншим народам того, що є плодом українського духа» [19]. На прохання А. Колмена Л. Мишуга говорив українською, оскільки американський професор бажав, щоб присутні слухачі інших слов'янських національностей (а також і американці), мали нагоду почути, як саме звучить українська мова [19].

Серед пропозицій та запитань до А. Колмена пролунали запити ввести в Колумбійському університеті постійні виклади з української літератури та історії. З дискусії стає зрозумілим, що регулярні курси української літератури можна було б запровадити в університеті «за умови підтримки з боку української молоді та старшого покоління». Професор позитивно поставився до можливості введення до програми відділення східноєвропейських мов курсу української мови [20; 19].

Як показали подальші події, підтримка з боку української молоді та старшого покоління знайшлася, але головне, що ініціативу підтримало керівництво Колумбійського університету, зокрема, його президент Ніколас Батлер Ніколас Батлер (1862-1947) -- американський теоретик і практик педагогіки, полі-тик, публіцист, професор, багаторічний президент Колумбійського університету (1902- 1945), автор безлічі праць і власної автобіографії, лауреат Нобелівської премії миру 1931 р. та очільник відділення східноєвропейських мов професор Джон Принс Джон Дінелі Принс (1868-1945) -- американський мовознавець, дипломат і полі-тик; професор Нью-Йоркського та Колумбійського університетів; посол США у Данії та Югославії.. Здійснення прагнень україно-американської спільноти відбулося в новому навчальному році, тобто у вересні 1935 р., а до того часу УНС і університетське товариство провели ще ряд заходів, які були направлені на популяризацію української культури. Втім, не має необхідності висвітлювати всі ці заходи, але згадаємо ще один.

Так, через два тижня після лекції А. Колмена, УНС долучився до організації концерту на честь Т. Шевченка, котрий відбувся 7-го квітня у концертовій залі «Таун Хол» в Нью-Йорку. У перервах концерту виступали Л. Мишуга та С. Демидчук, а з американських гостей -- К. Меннінґ [25; 26; 27]. Цей американський славіст тоді подібно до А. Колмена також вперше публічно виступив з українознавчим рефератом. Це була доповідь про творчість Т. Шевченка англійською мовою. К. Меннінґ закінчив промову знаковою заявою: «він ні трохи не сумнівається, що колись сповняться віщі слова Шевченка та що український народ буде колись святкувати його пам'ять у вільній українській державі» [25].

Нарешті, на початку вересня відділення східноєвропейських мов Колумбійського університету зробило оголошення про те, що у 1935/1936 навчальному році у цьому закладі буде введено в програму як спеціальний курс -- вищий курс української мови («course ап advanced Ukrainian»). В оголошенні було зазначено, що «курс проводитиметься українською мовою та заглиблюватиметься у найкращі добірки української літератури. Вивчення української граматики також буде включено до курсу, але воно буде проводитися у спосіб, який обіцяє бути цікавим та новим, відмінним від звичайного сухого методу граматичних курсів» [28]. Більше інформації, за бажанням, мали наддати С. Шумейко та А. Колман.

Десь за тиждень до відкриття курсу професор Д. Принс, завідувач відділення східноєвропейських мов, дав інтерв'ю представнику УУТ. Він, зокрема, висловив особисте задоволення з того, що має відбутись ця подія. Професор зазначив, що коли він був послом у Югославії, то мав нагоду слухати українські радіопрограми й навчився розуміти українську мову. Він проінформував, що викладання курсу буде проходити кожної п'ятниці надвечір, починаючи з 27 вересня 1935 р. Д. Принс також був радий з того, що викладачем («інструктором») курсу став Й. Стеткевич.

Окрім студентів Колумбійського університету, курс мав бути доступним і для інших охочих за умови розуміння української мови, оскільки, його викладання мало вестися майже виключно на цій мові. Куратором курсу від відділення східноєвропейських мов став професор А. Колман [24; 29].

Огляд презентації курсу української мови в стінах Колумбійського університету зробив на сторінках «Свободи» С. Демидчук. Отже, у п'ятницю, 27 вересня 1935 р. до вишу на відкриття курсу зібралися активні представники української діаспори, що проживали в Нью-Йорку та його передмісті, а передусім, студенти, які, власне й бажали вивчити чи удосконалити українську літературну мову. На презентації курсу («інавгурації», як назвав її С. Демидчук) були присутні професори Колумбійського університету: голова відділення східноєвропейських мов Д. Принс та його колеги К. Меннінґ й А. Колман. Вів зібрання, новий інструктор української мови Й. Стеткевич. Він у своїй вітальній промові наголосив на тому, що це вперше в історії США запроваджено виклади української мови в місцевому університеті. Й. Стеткевич назвав і головних ініціаторів цієї справи, завдяки чиїм зусиллям стало можливим започаткування і відкриття вищого курсу української мови. З боку професури університету -- доктор А. Колман, а з боку УУТ (тобто, молодіжної частини україно- американської громади під патронажем УНС) -- студент Колумбійського університету Ф. Соколовський. Вони зацікавили очільника відділення східноєвропейських мов Д. Принса, а той зацікавив українською справою президента цього американського вишу Н. Батлера [24].

Наступний промовець Д. Принс, зокрема, висловив думку про те, що «[...] знання одної слов'янської мови є ключем до всіх слов'янських мов. І заговорив по російськи та по сербськи, даючи зразок подібності цих мов [...]». Він також висловив надію, що самий ще навчиться української мови у тому випадку, коли цей курс в університеті «здійснить його надії». Важливим було запевнення професора про те, що «[. ] курс буде мати правильне університетське становище» [24]. Вочевидь, він мав на увазі унормування кафедрального статусу викладу української мови. Втім, новий предмет пропонувався як факультативний [30].

У своєму виступі професор К. Меннінґ, аргументуючи необхідність запровадження кафедри української мови в Колумбійському університеті, вказав на поширення української мови не лише в Європі, але й у Північній Америці, особливо в Канаді. Він також висловив надію, що названа кафедра буде осередком української культури в США. А. Колман, третій американський професор, який виступив цього вечора, звернув увагу на значення події, адже введення української мови як предмету до Колумбійського університету, що займає передове місце в американському науковому світі, вплине на її поширення [24].

У своєму інавгураційному виступі Й. Стеткевич, зокрема, зауважив на початку, що «[...] За влаштування цього курсу лежиться щира подяка в першій мірі самому університетови, котрий українську мову поставив нарівні з іншими культурними мовами, а далі шан. проф. Принсови, проф. Менінгови і д-рові А. Колманови» [31]. Далі, впродовж 20 хвилин Й. Стеткевич коротко зупинився на розгляді най характерних прикмет української мови. Лекція інструктора, як свідчить С. Демидчук «[...] була дуже інтересна й прикувала увагу слухачів, особливо професорів департаменту та нововписаних студентів. Так само і представники української преси й українських установ цікаво слухали виводи в інструктора-прелегента про походження української мови, її багатства, мельодійність та інші прикмети» [24].

Шефство над новою кафедрою в університеті взяло на себе Українське університетське товариство [24] -- студентське крило Ліги української молоді Північної Америки [32]. Ліга, у свою чергу, була молодіжною частиною Українського народного союзу. Власне, цей союз і був головним ініціатором введення вищого курсу української мови до Колумбійського університету, як переконував згодом професор К. Меннінг [33, с. 43]. Утім, С. Демидчук і Й. Стеткевич віддавали першість у цій ініціативі УУТ. Перший вказував, що «всю цу справу започаткував» студент і провідний член товариства Ф. Соколовський [24], а другий зазначав, що «[...] катедра української мови в Колюмбійськім університеті в Нью- Йорку це діло нашої молоді» [34, с. 360].

Керманичі УНС, у зв'язку з відкриттям кафедри, були окрилені надіями. Вони щиро вважали, що це лише початок. Так, наприклад, Й. Стеткевич бажав «[. ] щоб з кождим роком оте скромне наше надбання розросталось, поки українська мова, література й історія не стануть предметами, які викладатимуть з катедр згаданого університету як щось звичайне й самозрозуміле» [34]. Він надіявся у перспективі мати в університеті курси початкової української мови та історії, літератури та культури України за умови прояву достатнього інтересу [34]. Провідники УНС справедливо зауважували, що від того, яка доля спіткає вищий курс української мови в Колумбійському університеті, залежатиме, що станеться з цією справою й в інших американських вишах [30]. Адже вони мріяли про те, щоби «[. ] по всіх більших українських центрах повинні бути по університетах такі вищі курси української мови» [35]. Рівно через місяць після відкриття курсу Л. Мишуга, який виступав зі звітом на черговому річнім засіданні Виконавчого комітету Об'єднання українських орґанізацій в Америці, замахнувся на те, щоби заснувати україно- американську установу, яка б «[...] мала за завдання служити українській науці» [36].

Звертаючи увагу, на практичне значення створення кафедри української мови в Колумбійському університеті, провідники УНС вказували на те, що українські спеціалісти, які закінчили школи та виши в США й «[...] беруть чи думають брати живу участь в українськім житті в Америці [...]» не зможуть обійтись без доброго володіння літературною українською мовою [35]. Степан Курлак, керівник УУТ, який невдовзі змінив Й. Стеткевича на цій посаді, писав на сторінках «Свободи» у 1936 р.: «Цей курс -- це вищий курс, потрібний у практичному житті тим, що думають користати зі знання української мови. Вже тепер у деяких місцевостях заряди публічних шкіл шукають таких учителів (учительок), що знають українську мову і могли б її вчити в американських школах. Шукають і таких людей, що могли би перекладати деякі речі з української мови на англійську і навпаки» [37].

Думаємо, що впровадження курсу не могло статися без згоди відповідних офіційних структур США. А ця згода мала б бути наслідком змін у політичній ситуації. Адже експансія фашизму в Європі могла призвести (і призвела!) до перекроювання політичної карти та державних кордонів у Центральній та Східній Європі, на теренах яких жили українці. Тому відповідні американські служби вповні мусили передбачати потенційну актуалізацію українського питання (як і чеського, південнослов'янського, польського тощо). Розгляду цього питання, зокрема, була присвячена частина з політично-аналітичного меморандуму Меморандум знаходиться в теці під назвою «From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence: 1938». Про цей архів див. нашу статтю про професора К. Меннінга [1, с. 428-429]. професора К. Меннінга від 1938 р. [38]. У ньому автор змальовує різні сценарії подій, що можливі після військової ескалації конфлікту навколо Чехословаччини і втягненням у цей конфлікт сусідніх країн. К. Меннінґ, зокрема, прогнозував національні повстання українців у Закарпатті, Східній Галичині й, навіть, в УРСР. Останнє, на його думку, може бути особливо загрозливим для СРСР, якщо одночасно на Далекому Сході в війну проти комуністичної держави вступить Японія [38, арк. 9].

Власне, професура Колумбійського університету була складовою частиною американського істеблішменту. Якщо перефразувати початок відомого вірша Є. Євтушенка («Поэт в России -- больше, чем поэт»), то можна сказати, що «університетський професор у США -- більше, ніж професор». Нагадаємо, що голова відділення східноєвропейських мов Д. Принс був дипломатом у ранзі посла, А. Колман -- радником з мовних проблем та комісаром з питань імміграції при уряді США, а К. Меннінг, взагалі, був підполковником тодішньої військової розвідки США [1, с. 442-443; 38, арк. 10;]. Професора відділення східноєвропейських мов активно працювали з центрально-східноєвропейськими діаспорами США, зокрема -- українською. Наприклад, К. Меннінг свідчив, що пізнавав різні слов'янські організації в США та їхніх провідників з безпосереднього контакту з ними або слідкуючи за тим, як він сам зазначав, «що вони тут осягнули на культурному полі» [34, с. 39]. Теж саме можна сказати й за А. Колмана. Д. Принс на посаді посла США у Белграді вісім років мав нагоду вивчати народи Югославії, зокрема, і українців.

Що стосується українського питання, то для можливої участі США в політичній грі в Центральній та Східній Європі цілком логічним було скористатися тим людським ресурсом, який могла наддати україно- американська спільнота. Коли за рік перед тим С. Демидчук викладав у Колумбійському університеті українську мову двом офіцерам американської армії, то вочевидь, що останні було не просто офіцери, а офіцери розвідки. Для чого звичайним офіцерам збройних сил США знання української мови? Тому не буде великою крамолою припустити, що легалізація кафедри української мови була необхідна, з-поміж іншого, для прикриття потенційної підготовки американських розвідників або експертів. Відтак, прагматичний запит на знавців української мови, які одночасно володіли б і англійською, що загадав С. Курлак («Шукають і таких людей, що могли би перекладати деякі речі з української мови на англійську і навпаки»), міг мати практичне значення не лише суто для внутрішнього життя в США.

Отже, в провідному і найбільшому американському університеті, що містився в одній зі столиц (фактичної) західної демократії, вперше за час існування української імміграції в США було впроваджено до академічної практики в якості предмету навчання вищий курс літературної української мови. Водночас із політичними трансформаціями в США і Європі, які почали відбуватися з 1933 р., провідники УНС розпочали реформування діяльності союзу і афільованих з ним організацій. Це реформування торкалося, насамперед, культурно-освітньої галузі і було направлено на поширення знання про українську історію та культуру як серед україно-американської молоді, так і серед самих американців. Одним з наслідків цього стала інтеграція української мови як предмету до Колумбійського університету. Підготовчі заходи в цій справі відбувалися впродовж 1934-1935 рр., а впровадження курсу до навчального процесу відбулося у вересні 1935 р.

Впровадження курсу відбувалося з ініціативи лідерів УНС, таких як Л. Мишуга, Й. Стеткевич, С. Шумейко та ін. Назустріч бажанням україно- американської громади виступило керівництво і професура університету. Передусім, це очільники й співробітники відділення східноєвропейських мов, які працювали з центрально-східноєвропейськими діаспорами США. Професори Д. Принс, А. Колман і К. Меннінг були фахово обізнані з історичною, політичною, культурною й етнічною специфікою країн Центральної та Східної Європи. До того ж, вони займали різні посади в американських державних структурах. Тому їм легше було донести до відповідних офіційних структур США важливість використання українського людського ресурсу в можливій політичній грі в Європі. Одним з результатів цих прагнень і дій з обох сторін і стало започаткування вищого курсу української мови в Колумбійському університеті.

У подальших дослідженнях передбачаємо простежити долю курсу української мови в наступні роки, як в університеті, так і в інших американських вишах. Перспективним було б також дослідити інші сфери співробітництва УНС і провідного американського університету.

Джерела та література

1. Юсов С. Кларенс Меннінг як українофіл та українознавець (з нагоди 125-річчя від дня народження) / Святослав Юсов // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. -- Київ: Інститут історії України НАН України, 2018. -- Вип. 23. -- С. 425-454.

2. Manning C.A. Slavic studies in the United States / С.А. Manning // Collection of papers honoring Prof. C.A. Manning on his 70th birthday anniversary / Ред. проф. д-р В. Стецюк. -- New York: Shevchenko Scholarly Soc., Inc., 1964. -- P. 28-31.

3. Гуцал П. Стетекевич (Статкевич) Осип Васильович / П. Гуцал, О. Лугова, М. Романюк; [редкол.: Г. Яворський та ін.] // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. -- Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. -- Т. 3: П-Я. -- С. 347.

4. Мишуга Л. Український Народний Союз / Л. Мишуга // Пропам'ятна книга, видана з нагоди 40-літнього ювілею УНС. -- Джерсі-Сіті: Накладом Українського Народного Союзу, 1936. -- С. 211-225.

5. Драган А. Український Народний Союз у минулому і сучасному (1894-1964) / А. Драган. -- Нью-Йорк; Джерсі-Ситі: УНС «Свобода», [1964]. -- 160 с.

6. Лука Мишуга. Збірник / Ред. Антін Драган. -- Джерзі-Сіті: Видавництво «Свобода», 1973. -- 357 с.

7. Мурашко М. Конвенції Українського народного союзу / М. Мурашко // Пропам'ятна книга, видана з нагоди 40-літнього ювілею УНС. -- Джерсі-Сіті: Накладом Українського Народного Союзу, 1936. -- С. 226-248.

8. Lew W. Clarence А. Manning and Ukrainian literature / W. Lew // Collection of papers honoring Prof. C.A. Manning on his 70th birthday anniversary / Ред. проф. д-р В. Стецюк. -- New York: Shevchenko Scholarly Soc., Inc., 1964. -- P. 6-14.

9. Гуцал П. Шумейко Степан Михайлович / П. Гуцал; [За ред. М.М. Романюка] // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. -- Львів, 2010. -- Вип. 17. -- С. 330-332.

10. Степан Шумейко, перший і довголітній редактор «Українського тижневика» та видатний діяч, помер в Ню Йорку // Свобода. -- 1962. -- № 154. -- С. 1.

11. Stephen Shumeyko, First Editor «The Ukrainian Weekly», and Ukrainion American leader, dies at 54 // The Ukrainian Weekly. -- 1962. -- № 163. -- С. 1.

12. Маркусь В. Демидчук Семен / В. Маркусь; [Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь] // Енциклопедія української діаспори -- Нью-Йорк; Чикаго, 2009. -- Кн. 1. -- С. 225.

13. University Ukrainian society holds lecture // The Ukrainian Weekly. -- 1935. -- № 4. --P. 1.

14. Гурток україністів // Свобода. -- 1934. -- № 210. -- С. 4.

15. Осип Стеткевич // Свобода. -- 1942. -- № 23. -- С. 1.

16. За одну літературну мову // Свобода. -- 1934. -- № 258. -- С. 3.

17. Stetkewicz J.D. Interesting lecture for New York / J.D. Stetkewicz // Ukrainian Weekly. -- 1935. -- № 2. -- Р. 4.

18. Виклад д-ра Марголіна // Свобода. -- 1935. -- № 19. -- С. 3.

19. Виклад про українську літературу в Колюмбійськім університеті // Свобода. -- 1935. -- № 73. -- С. 3.

20. Lecture on Ukrainian literature at Columbia // The Ukrainian Weekly. -- 1935. -- № 12. -- P. 1.

21. Snaw J.T. Arthur Prudden Coleman, 1897-1974 / J.T. Snaw // The Slavic Review. -- Vol. 33. -- Sept. 1974. -- Р. 856.

22. Coleman A.P. Humor in the Russian comedy from Catherine to Gogol / A.P. Coleman. -- New York: Columbia University Press, 1925. -- 94 p.

23. Feasaht lad glimbs sugsess ladder // Свобода. -- 1935. -- № 231. -- С. 3.

24. Демидчук С. Відкриття українського університетського курсу / С. Демидчук // Свобода. -- 1935. -- № 229. -- С. 3.

25. Шевченковський концерт у театральній секції Бродвею // Свобода. -- 1935. -- № 82. -- С. 1.

26. Гайворонський М.О. Шевченковське свято / М.О. Гайворонський // Свобода. -- 1935. -- № 84. -- С. 3.

27. Shevchenko festival in New York a triumph // The Ukrainian Weekly. -- 1935. -- № 15. -- P. 1.

28. Course en advanced Ukrainian at Columbia University // The Ukrainian Weekly. -- 1935. -- № 37. -- P. 1.

29. Університетський курс української мови. (Комунікат Українського Університетського Товариства в Ню Йорку) // Свобода. -- 1935. -- № 216. -- С. 3.

30. The Ukrainian language in America (Address delivered at the Third Ukrainian Youth's Congress Of America (Detroit, 1935) by Joseph D. Stetkewicz) // The Ukrainian Weekly. -- 1935. -- № 39. -- P. 2.

31. Стеткевич О. Характеристичні прикмети української мови / О. Стеткевич // Свобода. -- 1935. -- № 230. -- С. 2.

32. Student aid fund for Ukrainian course // The Ukrainian Weekly. -- 1935. -- № 39. --Р. 1.

33. Меннінг К.А. Нове півстоліття -- нові завдання / К.А. Меннінг; [Ред. Л. Мишуга] // Ювілейний альманах 1894-1944. Виданий з нагоди 50-літнього ювілею Українського народного союзу. -- Нью-Джерсі: Накладом УНС, 1944. -- С. 39-44.

34. Стеткевич О. Українське шкільництво в Америці / О. Стеткевич; [Ред. Л. Мишуга] // Пропам'ятна книга, видана з нагоди 40-літнього ювілею УНС. -- Джерсі- Сіті: Накладом Українського Народного Союзу, 1936. -- С. 343-360.

35. Ввійшли в університетську браму // Свобода. -- 1935. -- № 218. -- С. 2.

36. В змаганні до кращого завтра. (Звіт секретаря д-ра Л. Мишуги, зложений на річнім зaсіданні Виконавчого Комітету Об'єднання Українських Організацій в Америці 26 Жовтня 1935) // Свобода. -- 1935. -- № 261. -- С. 2.

37. Курляк С., Наливайко О. Вписи на курс української мови в університеті Колюм- бія / С. Курляк, О. Наливайко // Свобода. -- 1936. -- № 216. -- С. 3.

38. From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence: 1938. -- [К. Меннінг]. Меморандум про Центральну Європу. -- [1938]. -- На 10 арк.

References

1. Yusov, S. (2018). Klarens Menninh iak ukrainofil ta ukrainoznavets' (z nahody 125-richchia vid dnia narodzhennia). (V.M. Danylenko, Ed.) Ukraina ХХst.: kul'tura, ideolohiia, polityka: zb. st., (23), (425-454). [in Ukrainian].

2. Manning, C. A. (1964). Slavic studies in the United States. Collection of papers honoring Prof. C.A. Manning on his 70th birthday anniversary. (pp. 28-31). New York: Shevchenko Scholarly Soc., Inc. [in English].

3. Hutsal, P., Luhova, O. & Romaniuk, M. (2008). Stetekevych (Statkevych) Osyp Vasyl'ovych. Ternopil's'kyj entsyklopedychnyj slovnyk (Vol. 3, p. 347). Ternopil': Vydavnycho- polihrafichnyj kombinat «Zbruch». [in Ukrainian].

4. Myshuha, L. (1936). Ukrains'kyj Narodnyj Soiuz. In L. Myshuha (Ed.), Propam'iatna knyha, vydana z nahody 40-litn'oho iuvileiu UNS. (pp. 211-225). Dzhersi-Siti: Nakladom Ukrains'koho Narodnoho Soiuzu. [in Ukrainian].

5. Drahan, A. (1964). Ukrains'kyj Narodnyj Soiuz u mynulomu i suchasnomu (18941964). New York; Jersey City: UNS «Svoboda». [in Ukrainian].

6. Drahan, A. (Ед.). (1973). Luka Myshuha. Zbirnyk. Jersey City: Vydavnytstvo «Svoboda». [in Ukrainian].

7. Murashko, M. (1936). Konventsii Ukrains'koho narodnoho soiuzu. In.Myshuhа (Ed.), Propam'iatna knyha, vydana z nahody 40-litn'oho iuvileiu UNS. (pp. 226-248). Dzhersi-Siti: Nakladom Ukrains'koho Narodnoho Soiuzu. [in Ukrainian].

8. Lew, W. (1964). Clarence А. Manning and Ukrainian literature. Collection of papers honoring Prof. C.A. Manning on his 70th birthday anniversary. (рр. 6-14). New York: Shevchenko Scholarly Soc., Inc. [in English].

9. Hutsal, P. (2010). Shumejko Stepan Mykhajlovych. Ukrains'ka zhurnalistyka v imenakh: Materialy do entsyklopedychnoho slovnyka. (Vol. 17, p. 330-332). L'viv. [in Ukrainian].

10. (1962). Stephen Shumeyko, pershyj i dovholitnij redaktor «The Ukrainian Weekly» ta vydatnyj diiach, pomer in New York. Svoboda (Jersey City), 154, 1. [in Ukrainian].

11. (1962). Stephen Shumeyko, First Editor «The Ukrainian Weekly», and Ukrainion American leader, dies at 54. The Ukrainian Weekly, 163, 1. [in English].

12. Markus', V. (2009). Demydchuk Semen. Entsyklopediia ukrains'koi diaspory. (Vol. 1, p. 225). New York; Chicago. [in Ukrainian].

13. (1935). University Ukrainian society holds lecture. The Ukrainian Weekly, 4, 1. [in English].

14. (1934). Hurtok ukrainistiv. Svoboda (Jersey City), 210, 4. [in Ukrainian].

15. (1942). Osyp Stetkewicz. Svoboda (Jersey City), 23, 1. [in Ukrainian].

16. (1934). Za odnu literaturnu movu. Svoboda (Jersey City), 258, 3. [in Ukrainian].

17. Stetkewicz, J. D. (1935). Interesting lecture for New York. The Ukrainian Weekly, 2, 4. [in English].

18. (1935). Vyklad d-ra Marholina. Svoboda (Jersey City), 19, 3 [in Ukrainian].

19. (1935). Vyklad pro ukrains'ku literaturu at Columbia. Svoboda (Jersey City), 73, 3. [in Ukrainian].

20. (1935). Lecture on Ukrainian literature at Columbia. The Ukrainian Weekly, 12, 1. [in English].

21. Snaw, J. T. (1974). Arthur Prudden Coleman, 1897-1974. The Slavic Review. (Vol. 33, р. 856). [in English].

22. Coleman, A. P. (1925). Humor in the Russian comedy from Catherine to Gogol. New York: Columbia University Press. [in English].

23. (1935). Feasaht lad glimbs sugsess ladder. Svoboda (Jersey City), 231, 3. [in English].

24. Demydchuk, S. (1935). Vidkryttia ukrains'koho universytets'koho kursu. Svoboda (Jersey City), 229, 3. [in Ukrainian].

25. (1935). Shevchenkovs'kyj kontsert u teatral'nij sektsii Brodveiu. Svoboda (Jersey City), 82, 1. [in Ukrainian].

26. Hajvorons'kyj, M. O. (1935). Shevchenkovs'ke sviato. Svoboda (Jersey City), 84, 3. [in Ukrainian].

27. (1935). Shevchenko festival in New York a triumph. The Ukrainian Weekly, 15, 1. [in English].

28. (1935). Course en advanced Ukrainian at Columbia University. The Ukrainian Weekly, 37, 1. [in English].

29. (1935). Universytets'kyj kurs ukrains'koi movy. (Komunikat Ukrains'koho Universytets'koho Tovarystva in New York). Svoboda (Jersey City), 216, 3

30. (1935). The Ukrainian language in America (Address delivered at the Third Ukrainian Youth's Congress Of America (Detroit, 1935) by Joseph D. Stetkewicz). The Ukrainian Weekly, 39, 2. [in English].

31. Stetkewicz, J. (1935). Kharakterystychni prykmety ukrains'koi movy. Svoboda (Jersey City), 230, 2. [in Ukrainian].

32. (1935). Student aid fund for Ukrainian course. The Ukrainian Weekly, 39, 1. [in English].

33. Manning, C. A. (1944). Nove pivstolittia -- novi zavdannia. (L. Myshuha, ed.) Yuvilejnyj al'manakh 1894-1944. Vydanyj z nahody 50-litn'oho iuvileiu Ukrains'koho narod- noho soiuzu. (pp. 39-44). New Jersey: UNA. [in Ukrainian].

34. Stetkewicz, J. (1936). Ukrains'ke shkil'nytstvo v Amerytsi. In L. Myshuha (Ed.). Propam'iatna knyha, vydana z nahody 40-litn'oho iuvileiu UNA. (pp. 343-360). Dzhersi-Siti: UNA. [in Ukrainian].

35. (1935). Vvijshly v universytets'ku bramu. Svoboda (Jersey City), 218, 2.

36. (1935). V zmahanni do kraschoho zavtra. (Zvit sekretaria d-ra L. Myshuhy, zlozhenyj na richnim zasidanni Vykonavchoho Komitetu Ob'iednannia Ukrains'kykh Organizatsij v Amerytsi 26 Zhovtnia 1935). Svoboda (Jersey City), 261, 2. [in Ukrainian].

37. Kurliak C., Nalyvajko O., (1936). Vpysy na kurs ukrains'koi movy at Columbia University. Svoboda (Jersey City), 216, 3. [in Ukrainian].

38. From the archive of Professor Clarence A. Manning: Correspondence: 1938. -- [К. Меннінг]. Меморандум про Центральну Європу. -- [1938]. -- На 10 арк. [in English].

Размещено на Allbest.ru