Релігійно-службові книги XVIII-XIX ст. у фондах Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Релігійно-службові книги XVIII-XIX ст. у фондах Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського

С.В. Рой

В статті представлені результати дослідження книжкового зібрання НКМ ім. І. Спаського, зокрема, збірки релігійно-службових книг XVIII-XIX ст. Виявлено особливості книг, час та місце їх видання, а також характерні риси їх оформлення. Стаття присвячена дослідженню та атрибуції релігійно-службових видань XVIII-XIX ст., що знаходяться у фондах НКМ ім. І. Спаського.

Ключові слова: релігійно-службові видання, Біблія, Євангеліє, Псалтир, Часослов, Кафізми, сигнатура, Ніжинський краєзнавчий музей ім. І. Спаського.

Рой С.В. Религиозно-служебные книги XVIII-XIX вв. в фондах Нежинского краеведческого музея имени Ивана Спасского

В статье представлены результаты исследования книжного собрания НКМ им. И. Спасского, в частности сборники религиозно-служебных книг XVIII-XIX вв. Выявлены особенности книг, время и место их издания, а также характерные черты их оформления. Статья посвящена исследованию и атрибуции религиозно-служебных изданий XVIII-XIX вв., находящихся в фондах НКМ им. И. Спасского.

Ключевые слова: религиозно-служебные издания, Библия, Евангелие, Псалтырь, Часослов, Кафизмы, сигнатура, Нежинский краеведческий музей им. И. Спасского.

Roi S.V. Religious and service books of the XVIII-XIX centuries in funds of the Nizhyn Regional History Museum named after Ivan Spassky

The article presents the results of the research book collection NKM named after I. Spassky, in particular the collection of religious-service books of the XVIII-XIX centuries. The peculiarities of the books, the time and place of their publication, as well as the features of their design are revealed. The article is devoted to the research and attribution of religious and service editions of the XVIII-XIX centuries, which are in the funds of NKM named after I. Spassky

Key words: religious-service editions, the Bible, the Gospel, the Psalter, the Houroslov, the Kafizms, the signature, the Nizhyn Museum of Local Lore named after I. Spassky.

Розвиток видавничої справи у XVIII-ХІХ ст., зокрема функціонування найбільших друкарень в Україні, свідчив про значний прогрес у культурно-освітніх процесах у цей період. Слід зауважити, що типографії у XVIII- ХІХ ст. випускали як світську, так і духовну літературу для просвітницьких цілей. Переважну більшість видавничої продукції типографій становили книги релігійно-морального змісту, що були призначені для широкого вжитку. Саме даний сегмент представлений у фондовому зібранні НКМ ім. І. Спаського.

Актуальність дослідження кириличних видань XVIII-ХІХ ст. зумовлена важливістю вивчення типографської справи та потребою створення музейних каталогів колекцій стародруків. До того ж дані видання є цінними з історичної та експонаторної точки зору.

Зазначена тема є малодослідженою. Вона в основному представлена у вигляді каталогів кириличних видань Києво-Печерської лаври, складених дослідницею Г.Є. Варварич та спеціалістом із старообрядницьких видань А.В. Вознесенським. Їх праці присвячені переважно виданням найбільших типографій в Україні та Росії [13; 14].

Богослужіння, починаючи ще з XIV ст., проводилося за особливими книгами, головними з яких були Євангеліє, Апостол (або книга діянь Апостольських) і Псалтир. Існує цілий ряд інших книг для богослужіння, зокрема Часослови, в яких прописаний порядок звершення щоденних служб, крім літургії. Церковні книги друкувались особливим кириличним шрифтом. До середини ХІХ ст. їх тиражі були більшими, ніж художньої літератури (більше п'ятнадцяти тисяч екземплярів).

Книги із застосуванням церковного шрифту у XVIII- XIX ст. в Україні видавалися у типографіях Києво-Печерської лаври, Троїцько-Ільїнського монастиря м. Чернігова; дещо більше богослужбових книг видавалося в Синодальних типографіях Москви та Санкт-Петербурга. У фондах НКМ ім. І. Спаського є 13 видань, які також в переважній своїй більшості видані у цих типографіях. Головним чином вони були надруковані в період з 1759 по 1895 рр. У фондовому зібранні церковно-службових книг представлені: Євангеліє, Псалтирі, Часослов, Кафізми, Біблія (Єлизаветинського періоду), «Житіє Миколи Чудотворця», а також релігійно-моральні «Устави християн».

Перлиною серед релігійно-службових видань XVIII- XIX ст. в колекції музею є два Псалтирі. Перший з них був виданий 1783 р. в типографії Троїцько-Ільїського монастиря у м. Чернігові [1]. Особливістю даної книги є те, що зберігся титульний лист; також є дві гравюри: «Троїця Святая» та «Давид Пісноспівець». Книга налічує 418 сторінок, друк здійснений двома фарбами, сигнатура (порядковий номер аркуша книги) прописана кириличними цифрами в правому нижньому кутку кожної сторінки. Крім цього на полях деяких сторінок присутні маргіналії: на сторінці 193 навпроти слів в тексті «w пініа» написано: «пініе» (простим олівцем); на верхньому полі аркуш 194 «Слава» (чорнилами). Псалтир у шкіряному переплетінні з тисненням. Обкладинка покрита лаком, у деяких місцях доданий шкірозамінник.

У 1884 р. в типографії Києво-Печерської лаври вийшов «Псалтирь». Як і попереднє видання, книга містить гравюри із зображенням святих, друк кольоровий, заголовки виділені червоною фарбою, в тексті є заставки, рослинний орнамент, орнаментовані заголовні літери та літери окремих глав, сторінки обрамлені в рамках, папір цупкий [2]. Сигнатура (порядковий номер аркуша книги) прописана кириличними цифрами в правому нижньому кутку кожної сторінки, також є наявними маргіналії. Книга містить 306 сторінок, титульний лист відсутній, корінець шкіряний, коричневий, книга в твердій дерев'яній обкладинці, пофарбованій срібною фарбою. За описом Г.Є. Варварич, титульний лист в оригіналі даного видання обрамлений в рамку із зображенням хоругв та інших церковних атрибутів, на звороті - Печерська ікона Божої Матері [13]. Є відтиск - з благословенням царської сім'ї Олександра ІІІ та Священного Синоду.

До цінних релігійно-службових видань кінця ХІХ ст. відноситься «Часослов учебный для начальных сельских училищ» [3]. Він був виданий в Москві у Синодальній типографії у 1891 р. старослов'янською мовою. Особливістю даного видання є те, що збереглася однополосна титульна сторінка. Видання містить гравюри на біблійну тематику. У змістовній частині вказані вечірні проповіді, Псалми, Пісні тріоди та Радониця. Текст надрукований однією фарбою - чорною. Заголовна орнаментація відсутня. Книга в цупкій обкладинці чорного кольору, корінець сірий.

Дуже цінною, але мало дослідженою, є церковно-службова книга кінця XVIII - початку ХІХ ст. [4]. Вихідні дані видання, на жаль, відсутні. Книга переплетена наново і краї обрізані в 50-х рр. ХХ ст. Палітурка з коричневого шкірозамінника. В тексті є орнаментовані заставки, кінцівки зроблені червоним кольором. Книга містить текст пасхальної служби та служби на світлу Радоницю.

Орієнтовно протягом 1817-1824 рр. вийшла книга, призначена для богослужіння, під назвою «Кафізми» [5]. Видання було надруковано типографським способом, старослов'янською мовою, титульний лист відсутній, немає кафізми першої. На початку кафізми розміщено чорно-білі заставки сюжетно-символічного характеру. Перша літера кожної кафізми оформлена рослинним орнаментом. Палітурка цупка, коричневого кольору.

У 80-х рр. ХІХ ст. було випущено чотири «Євангеліє». У колекції книг церковного шрифту є видання Києво-Печерської лаври 1885 р. [6] - «Евангелия чтомая во святый и великий четверок, на литургиии на умовение и по умовению ног и во святый великий пяток на утриние 12 святых страстей Господа Бога и Спасителя нашего Иисуса Хреста». Обсяг видання - 537 сторінок. Воно містить глави «Від Матвія, Луки, Марка, Іоанна», написане старослов'янською мовою. Титульний лист відсутній. Ілюстрації чорно-білі, сюжетно-символічні, форматні, вміщені на лівій стороні від початку глави. Над текстом зліва на розвороті розміщена заставка: орнаментальна з сюжетної вставкою. Назви глав і підзаголовків надруковані червоним кольором. В кінці глав орнаментальна кінцівка. Кожна сторінка книги взята в орнаментовану прямокутну рамку. Обкладинка нова, картонна, чорного кольору, корінець з чорної тканини.

Особливою подією церковного життя XVIII ст. після значної перерви стало видання «Біблії». Недоліки Острозького видання, надрукованого майже без змін в Москві в 1663 році, були помітні для багатьох, тому в 1713 році були здійснені спроби перегляду Острозької Біблії. Роботу з підготовки нового видання очолив єпископ Феофілакт Лопатинський, ректор Московської Духовної Академії, ієромонах Яків Блонніцкій, Варлаам Лящевський. Нове видання - так звана «Єлизаветинська Біблія» - вийшло в світ в Санкт-Петербурзі в 1751 році і в Москві в 1756 році, було перевидано вісім разів, з 1757 по 1797 рр. У 1758 і в 1779 роках «Біблія» була перевидана з виправленнями у типографії Києво-Печерської лаври.

У фондах Ніжинського краєзнавчого музею є «Біблія» видання 1758 р. Її повна назва - «Библия, сиречь книги Священного писания Ветхого и Нового Завета» [7]. Обкладинка шкіряна, на титульному листі напис: «Біблия йречъ книги священнаго писания Ветхого и Новаго Завета», сторінки в лінійних рамках, друк у два кольори червоною та чорною фарбами. Видання містить 49 гравюр, серед них - Розп'яття Ісуса Христа та види старовинних міст, описаних в Біблії. На другому листі першої сигнатури - гравюра імператриці Єлизавети Петрівни, через що в народі вона називалась «єлизаветинська». Ця «книга книг» побачила світ у 1758 р. у типографії Києво-Печерської лаври, була надрукована церковно-слов'янською мовою, має обсяг 825 сторінок.

До біблійних видань XVIII-XIX ст. належить «Новый Завет Господа нашего Иисуса Христа». Книга видана старослов'янською мовою в Синодальній типографії в м. Санкт-Петербурзі в 1885 р. [8]. Титульні листи - перший та другий - відсутні, загальний обсяг книги становить 1122 сторінки. Має орнаментовану кінцівку. Книга в твердій коричневій обкладинці. На розвороті - тиснений хрест в орнаментованій тисненій рамці, по заду - рамка. В кінці книги під вхідними даними є написи чорнилами, олівцями, чорною тушшю про сім'ю Бардакових.

Ще одне цінне видання «Євангеліє», яке також мало назву «Новый Завет Господа нашего Иесуса Христа» (Евангелие), видане в Синодальній типографії м. Санкт-Петербурга у 1889 р. [9]. Обкладинка чорного кольору, корінець темно-синій, обсяг видання 1122 сторінки. Книга містить текст канонічних Євангеліє з додатком покажчиків Євангельських читань, місяцеслова і додатки, одноколірний друк, сюжетно-орнаментальні заставки, літери, широкі орнаментні обрамлення тексту.

Серед рідкісних книг, які видавались для духовної самоосвіти православних вірян, була книга «Крестьянин в уединении. Мне же прилиплятися к Богове благо есть» [10]. Вона з'явилася в м. Бреславі у 1763 р., потім у Санкт-Петербурзській типографії перекладена російською мовою. Це друге видання, що побачило світ у Московській університетській типографії М. Новікова у 1781 р. У тексті в кінці кожного розділу розміщений рослинний орнамент. Однією з особливостей даного видання є те, що на титульному листі і сторінці 35 є штампи Чернігівської семінарської бібліотеки. історичний видавничий церковний культурний

До книг, що вчили основам християнського віровчення, відноситься «Устав о христианском житии, сиречь о постах и о поклонах, и о праздницех великих, средних и малых, такожде и о домашней молитве, яко достоит за всю церковную службу лишившимся соборныя службы псалтирию, или поклонами, или молитвами исправля- ти», виданий в 1891 р. [11]. На думку А.В. Вознесенського, автора фундаментальних досліджень зі старообрядницької літератури, вперше дана праця була видана в середині 1790-х рр., яка до середини ХІХ ст. зазнала 17 перевидань [14]. Книга в обкладинці з м'якого картону. Корінець із шкірзамінника коричневого кольору. Текст однополосний, чорного кольору, тільки заголовки віддруковані червоною фарбою, обсяг видання 244 сторінки. Заставки та кінцівки з квітковим орнаментом.

Однією з найперший книг кінця XVIII ст., у яких описувалось життя святих, є «Житие Николая Чудотворца». Видане у м. Клинці, в типографії Я. Жиєзнякова у 1798 р., «Житие», було передруковане з Московського, що вийшло ще в 1641 р. [12]. А.В. Вознесенський зазначає, що перші старообрядницькі видання цієї книги були ще в 80-х рр. XVIII ст., і тут же виникли дві традиції друку: гроднин- сько-супральська, яка зверталася до московського видання 1643 р.; клинцівська, яка за взірець брала московське видання 1641 р. [14]. У даному випадку це - примірник клинцівської традиції. Книга в твердій обкладинці з дерева, обтягнутого темно-коричневою пресованою шкірою. Наявними є застібки, нависні з металевими (мідними) наконечниками, кріпляться мідними цвяхами. Текст є однополосним, чорного кольору, назви та заголовки виділені червоним кольором. Книга має 562 сторінки. Заголовні літери орнаментовані, папір має водяні знаки.

Загалом, у фондах Ніжинського краєзнавчого музею ім. І. Спаського зберігається невелика кількість кириличних видань XVIII-XIX ст., кожне з яких є перлиною у фондовій колекції. Своєрідність кожної книги полягає як у типографському рішенні, так і у змістовно-смисловому наповненні. Їх вихід у світ мав свою історію та означав певний цивілізаційний поступ у розвитку культури в Україні. Найбільше представлених релігійно-службових книг вийшло в типографіях Києво-Печерської лаври та Московській синодальній типографії. «Євангеліє» найбільше було випущено в Санкт-Петербурзькій синодальній типографії. Чернігівська типографія Троїцько-Ільїнського монастиря також активно долучилася до видання церковної літератури. Даний сегмент книжкового зібрання ще потребує ґрунтовного вивчення, адже кожний із вказаних екземплярів може бути предметом окремого дослідження.

Література

1. Псалтырь. - Чернигов: Издание типографии Троицко-Ильин- ского монастыря, 1783. - 418 л. (КН-11-14780 - відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).

2. Псалтырь с толкованием. - К.: Издание типографии Киево-Печерской лавры, 1884. - 306 л. (КН-12-5849 - відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).

3. Часослов учебный для начальных сельских училищ. - М.: Издание Синодальной типографии, 1891. (КП-1-14502 - відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).

4. Книга церковно-службова, кінець XVIH - поч. ХІХ ст. [Вихідні дані відсутні]. (КН-13-16845. - відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).

5. Кафизмы. 1817-1824 гг. (КП-11-14513 - відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).

6. Евангелия чтомая во святый и великий четверок, на ли- тургиии на умовение и по умовению ног и во святый великий пяток на утриние 12 святых страстей Господа Бога и Спасителя нашего Иисуса Хреста. - К.: Издание типографии Киево-Печерской лавры, 1875. - 537 л. (КП-11-14504 - відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).

7. Библия, сиречь книги Священного писания Ветхого и Нового Завета. - К.: Издание типографии Киево-Печерской лавры, 1758. - 825 л. (КП-І -348 - відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).

8. «Новый Завет» Господа нашего Иесуса Христа». - СПб.: Издание Синодальной типография. - 1885 г. - 1122 л. (КП-11-14510 відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).

9. «Новый Завет» Господа нашего Иесуса Христа» (Евангелие). На старословянском языке. - СПб.: Издание Синодальной типографии, 1889. - 1122 л. (КП-11-14515 - відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).

10. Крестьянин в уединении. Мнеже прилиплятися к Богове благо есть. - Бреслав, 1763. - 350 л. (КН-12-15702 - відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).

11. Устав о христианском житии. - М.: Издание Синодальной типографии, 1891. - 244 л. (КН-12-15853 - відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).

12. Службы житие и чудеса Николая Чудотворца. - Клинцы: издание типографии Я. Железнякова, 1798. - 562 л. (КН-12-15848 - відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).

13. Варварич Г.Є. Славянские книги кирилловской печати XVII-XX вв.: каталог книг, изданных в Киево-Печерской лавре. К., 1981. - 79 с.

14. Вознесенский А.В. Кириллические издания старообрядческих типографий конца XVIlI-начала XIX века: Каталог / Сост. Вознесенский А.В. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та., 1991. - 160 с.

Размещено на Allbest.ru