Просторова локалізація поховальних пам’яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Просторова локалізація поховальних пам'яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття

М.М. Войтович

Анотація

Ключові слова: культура шнурової кераміки, поховальні пам'ятки, геоморфологічне розташування, тераса, мис, заплава.

Аннотация

Войтович М.М. Пространственная локализация погребальных памятников культуры шнуровой керамики украинского Прикарпатья

В статье проанализирована пространственная локализация погребальных памятников культуры шнуровой керамики в Верхнем Приднестровье, которые расположены в нескольких неоднородных по своей характеристике природных областях и районах, охватывающих территорию Львовской и северную часть Ива- но-Франковской областей. Ввыяснено, что большинство фунеральних памятников находится на вершинах водораздельных возвышенностей. Значительно реже встречаются захоронения на поверхности пойм и мысоподобных выступлений.

Ключевые слова: культура шнуровой керамики, погребальные памятники, геоморфологическое расположение, терраса, мыс, пойма.

Annotation

Voitovych M.M. Spatial localization of burial sites of Corded ware culture in Ukrainian Sub-Carpathian region

Spatial localization of burial sites of Corded ware culture in Upper Dnister region is analyzed at the article. They are located in several natural regions and districts, heterogeneous by their characteristics, which covering territory of Lviv region and northern part of Ivano-Frankivsk one. It was discovered that most of the burial sites are located on the peaks of watershed hills. Burials on the surface of flood plains and cape-like natural protrusions are much less common.

Key words: Corded ware culture, burial sites, geomorphological location, terrace, cape, flood plain.

Від найдавніших часів природне середовище мало важливе значення для освоєння та ведення господарства на певній території. Для кожної археологічної епохи характерні ті чи інші топографічні умови розміщення археологічних пам'яток, що пов'язано із господарською діяльністю, а згодом - із соціальною організацією спільнот. Просторова локалізація пам'яток, залишених людністю культури шнурової кераміки (далі - КШК) на території України, потребує ґрунтовних досліджень. Зауважимо, в узагальнюючих працях з археології України лише одним реченням вказано, що розміщені вони переважно на вершинах хребтів [16, с. 119; 19, с. 29; 22, с. 54]. На сьогодні немає жодної цілісної наукової розвідки з розгорнутою характеристикою геоморфологічних одиниць, на яких локалізовані пам'ятки КШК. Тому мета цієї роботи - висвітлити геоморфологічне розташування та просторову локалізацію поховальних пам'яток КШК на території українського Прикарпаття.

На сучасному етапі вивчення КШК позитивним явищем стала діяльність спільної українсько-польської археологічної експедиції Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України та Інституту археології і етнології ПАН [6, с. 13]. За більш як двадцятирічний період функціонування міжнародного проекту обстежено значну територію межиріччя Сяну та Дністра [12, с. 53-54]. Результати проведених археологічних робіт введено до наукового обігу у низці публікацій. Особливе значення мають колективні монографії про археологічні дослідження в Нижніх Гаях та Бикові, у яких, окрім детальної публікації результатів розкопок, подані детальні характеристики рельєфу та природного середовища Дрогобицької височини, де розміщені ці пам'ятки [29; 35, s. 161-172; 38]. Для частини курганних могильників, які містять як поховання КШК, так і комарівської культури, у зв'язку з вивченням курганних некрополів останньої, зроблена абсолютна прив'язка до місцевості із зазначенням геоморфологічних одиниць, на якій вони локалізовані [40]. Отже, стан сучасної історіографії з зазначеної проблематики дозволяє не обмежуватися лише раніше означеними рамками щодо просторової локалізації поховальних пам'яток КШК на території українського Прикарпаття.

Простори Верхнього Придністер'я, які в минулому були заселені населенням КШК, охоплюють переважно територію сучасної Львівської та частково Івано-Франківської областей. Специфіка цієї місцевості полягає в тому, що через неї проходить частина Головного європейського вододілу, який поділяє ріки Балтійського та Чорноморського басейнів. На теренах Львівщини, де проходить Головний європейський вододіл, немає великих річок, тут є лише витоки річкових систем. Інша її особливість - Львівська агломерація досить високо розташована над рівнем моря. Середня висота області сягає 376 м н.р.м., що вдвічі більше від середньої висоти н.р.м. в Україні (175 м н.р.м.) [4, с. 7, 9, рис. 1].

У фізико-географічному аспекті територія, на якій здійснювалися розвідки і дослідження, охоплює декілька природних областей та районів. Крайні західні пам'ятки у межах регіону розміщені в межиріччі річок Вишні та Стривігору, що належать до Сянсько-Дністерської височини, яка характеризується поширенням льодовикових і водно-льодовикових форм рельєфу та займає головну центральну частину Сянсько-Дністерського межиріччя з Головним європейським вододілом. На північному сході і сході територія обмежена долиною р. Вишні, на південному заході і півдні - долиною р. Болозівка. Абсолютні висоти коливаються в межах 280-340 м н.р.м., а найвища точка зафіксована поблизу с. Чижки та становить 341 м н.р.м. У межиріччі основних рік розташовані ували та видолинки. Переважна більшість увалів простягається з північного заходу на південний схід. Для морфології межувальних долин властиво чергування плоских, широких, озероподібних улоговин зі звуженими ділянками [10, с. 71, рис. 1]. Такі фізико-географічні умови сприяли тому, що на вершинах пагорбів виявлено та досліджено значну частину курганів КШК. Серед них - практично повністю вивчений могильник у Баличах. Також досліджено кургани в таких населених пунктах, як Міженець, Стоянці (рис. 1:7, 8, 10).

У межах Сянсько-Дністерської височини максимально на схід знаходиться розкопаний курган у Коропужі, локалізований окремо від інших пам'яток КШК (рис. 1:11). Найближчими пам'ятками до нього є пункти в Комарному та Березці, які розміщені на території Львівського Опілля (рис. 1:12, 13). Львівське Опілля розташоване на південний захід від Львова та чітко обмежене: зі сходу р. Зуброю, із заходу р. Верещицею, з півночі Білогорще-Мальчицькою прохідною долиною, з півдня р. Дністер. Ці терени - хвилясте плато з середніми абсолютними відмітками у 300 м н.р.м. з численними річковими долинами, які у багатьох місцях мають озероподібні розширення [5, с. 114]. У північній частині Львівського Опілля локалізовані такі пам'ятки, як Затока, Мшана та Суховоля (рис. 1:9, 36, 38, 39).

Значна частина пам'яток КШК розміщена на лівобережжі Дністра у межах Західно-Подільського горбогір'я, що є північною межею розповсюдження даної культури. Воно займає крайню західну, найбільш підняту та розчленовану частину Подільської височини. На сході межує з Тернопільським плато до лінії від Плугова, до вододілу рік Золота Липа та Стрипа до м. Підгайці і далі до гирла р. Стрипи. Західною межею є долина р. Верещиці, південно-західною - р. Дністер. На півночі Західно-Подільське горбогір'я межує з Малим Поліссям, межа проходить уздовж підніжжя крутого уступу Подільської височини. Протяжність Західно-Подільського горбогір'я з північного заходу на південний схід сягає близько 160 км. Площа становить 6226 км². Західно-Подільське горбогір'я - це плато з абсолютними висотами 350-470 м, сильно порізане долинами рік Зубри, Бібрки, Гнилої Липи, Нараївки, Золотої Липи, Коропця та ін. У плані воно має трикутну форму і добре виражені орографічні межі. Рельєф горбистий, на його загальному фоні виразно виділяються окремі гряди або вали, які простягаються з північного заходу на південний схід на 10-12 км і мають переважно плоскі вершини, круті (10-20^о) південно-західні та похилі північно-східні схили [7, с. 9-10, 11]. У межах Західно-Подільського горбогір'я можна виділити декілька дещо відмінних між собою горбогірних районів (Розточчя, Давидівське, Гологірське, Верхобуське пасма, Бережанське, Перемишлянське, Бібрське та Стільське горбогір'я).

Українське Розточчя відділено від прилеглих низовин уступами різної висоти та має вигляд горбистого пасма. У його складі прийнято виділяти дві окремі одиниці - Равське та Львівське Розточчя, що займають північну, південно-західну та південно-східну частини Українського Розточчя. Максимальні абсолютні відмітки зафіксовані у межах Львівського Розточчя на Чортовій скелі неподалік Винник (409 м н.р.м.). Равське Розточчя на заході межує з Томашівським Розточчям. Для нього характерні дещо менші висоти у порівнянні зі Львівським, мінімальні відмітки якого зафіксовані на його межі з Малим Поліссям (230-240 м н.р.м.) [27, s. 24-27]. На території Розточчя, неподалік Львова, досліджено курганний могильник у Рокитному, що займає крайню північну межу поширення КШК, а поодинокі кургани та залишки поселення цієї культури відомі на території Львова (рис. 1:35, 37).

Рис. 1. Локалізація пам'яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття: Львівська обл.: