Праці вчених краківської та варшавської історичних шкіл у складі полоністичного зібрання XIX - початку XX ст. бібліотечного фонду Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Праці вчених краківської та варшавської історичних шкіл у складі полоністичного зібрання XIX - початку XX ст. бібліотечного фонду Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя

В.В. Ребенок

У статті автор здійснив статистичний аналіз польських стародруків ХІХ - початку ХХ ст. у фондах бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, висвітлив зміст та склад наявних в них праць вчених краківської і варшавської історичних шкіл та, загалом, окреслив для дослідників наявну в бібліотеці історіографічну спадщину представників провідних польських наукових шкіл другої половини XIX ст. для активізації їх подальшого дослідження та введення до наукового обігу.

 Труды ученых краковской и варшавской исторических школ в составе полонистического собрания XIX - начала XX в. библиотечного фонда Нежинского государственного университета им. Николая Гоголя

Ребенок В.В.

В статье автор осуществил статистический анализ польской старопечатной литературы XIX - начала ХХ в. в фондах библиотеки Нежинского государственного университета имени Николая Гоголя, осветил содержание и состав имеющихся в них работ ученых краковской и варшавской исторических школ и, в целом, очертил для исследователей имеющееся в библиотеке историографическое наследие представителей ведущих польских научных школ второй половины XIX в. для активизации их дальнейшего исследования и введения в научный оборот.

Scientific works of Krakow and Warsaw Historical Schools as a part of the Polonistic Assembly in the XIX - early XX centuries in the funds of Nizhyn State University named after Mykola Hohol

Rebenok V.V.

The author has carried out a statistical analysis of early-printed Polish books of the ХІХ and early ХХ centuries, which are available in the funds of the library of Nizhyn State University named after Mykola Hohol, as well as highlighted the contents and composition of available works of scientists from Krakow and Warsaw Historical Schools and, in general, outlined for researchers the historiographical heritage of the representatives of leading Polish scientific schools of the second half of the XIX century, provided in the library, in order to intensify their further investigation and introduction into scientific discourse.

Key words: library, Polonistic, Krakow and Warsaw Historical Schools, card index.

польський науковий школа вчений

За відомостями першого директора щойно створеного у 1875 р. Історико-філологічного інституту кн. Безбородька професора М. Лавровського (1825-1899) після ревізії бібліотеки колишнього Ліцею (започаткованої подарунком кн. Безбородька) ядро бібліотеки щойно створеного вищого навчального закладу становили 4,035 томів навчально-наукової літератури та 524 примірники літератури студентської бібліотеки [2]. Саме з часу утворення інституту з Варшави до Ніжина почали надсилатися дублетні видання «Варшавської міської», пізніше «університетської бібліотеки», які започаткували унікальне полоністичне зібрання вищого навчального закладу [2].

Польська література надходила до бібліотеки систематично аж до 30-х років ХХ ст. Однак у 1934-1936 рр., під час масових переміщень культурних цінностей в Радянському Союзі, значна частина стародруків, в тому числі й польських, була вилучена із фондів бібліотеки Ніжинського педагогічного інституту, здебільшого без інвентарних позначень, і передана до бібліотеки Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка(далі КДУ) [4]. Через це, на сьогоднішній день, вилучені стародруки досі значаться в каталозі польської дореволюційної літератури НДУ.

Мета даної публікації - окреслити у складі полоніс- тичного зібрання Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя (далі НДУ) кількість та зміст наявних історичних праць провідних польських наукових шкіл другої половини ХІХ - початку ХХ ст. та, загалом, окреслити для дослідників полоністики відомості про наявність в наукових фондах університету важливих історичних праць, історіографічних джерел для активізації їх подальших досліджень.

Важливо зазначити, що спроби сучасних науковців опрацювати зібрання стародруків відбувалися неодноразово, але, в основному, вони торкалися польських видань ХVI-ХVIІІ ст. [1]. Пізніше в 2007 р. М. Потапенко опублікував статтю, присвячену тематичній класифікації та опису польських стародруків ХVI-ХVIІ ст. [5]. У 2012 р. стараннями працівників університетської бібліотеки було видано каталог польської стародрукованої літератури [3]. Проте, на жаль, він охоплює лише другу половину ХVIII - початок XIX ст., а каталог полоністики досі залишається у відповідності до його останнього впорядкування в 70-80-х р. XX ст. Нами у попередні роки була здійснена спроба тематичної класифікації, переліку наявних та вилучених польських стародруків ХІХ - початку ХХ ст. Однак, з огляду на великий об'єм каталогу та літератури, робота над їх дослідженням триває і зараз.

Зібрання університету поряд з полоністикою містить величезну кількість стародруків і рукописів на класичних (латинській і грецькій), західноєвропейських (англійській, французькій - значна кількість, німецькій - дуже значна) мовах. В зібранні є й стародруки на слов'янських мовах (сербській, словацькій, болгарській, чеській), які походять, найімовірніше, із досліджуваної на даний час наукової бібліотеки професора Історико-філологічного інституту кн. Безбородька, мандрівника, філолога-славіста К. Рад- ченка (1872-1908). В незначній кількості наявні видання на вірменській, фінській та іспанській мовах. Відповідно до місця та часу формування бібліотечного зібрання в основному у фондах переважають російськомовні видання, а з кінця ХІХ - початку XX ст. все зростаючими за кількістю стають українськомовні видання.

Проведене нами уточнення наявних в старій картотеці та бібліотечних фондах університетського зібрання польських стародруків дозволило отримати більш точні відомості про деякі аспекти тематично-статистичного, хронологічного його складу. Відповідно до цього, виходячи із даних, отриманих нами із попередніх досліджень [6], які, однак, потребують суттєвих уточнень, було встановлено наявність у полоністичному зібранні НДУ ім. М. Гоголя невеликого комплексу історичних праць польських науковців краківської та варшавської історичних шкіл другої половини ХІХ - початку XX ст. Комплекс складається з 96 томів (близько 11% історичної полоністики). Варто однак відзначити, що у наукових фондах бібліотеки наявні також праці істориків краківського, варшавського і львівського історичних середовищ (вчених основних осередків польської науки, які не зараховуються до названих історичних шкіл), які ми, з огляду на обмеженість об'єму статті, не можемо детально висвітлити та проаналізувати. До важливих джерел вивчення наукового доробку істориків зазначених середовищ також відносимо наукову періодику історико-філологічного змісту: «Щоденники Академії Знань в Кракові» та її «Звіти», «Варшавська бібліотека», індекси до «Квартальни- ка історичного» за 1887-1896 рр. та «Перегляду історичного» до томів 1-25, які також, на жаль, не будуть висвітлені.

Більшість наявних в бібліотеці праць представляють науковий доробок варшавської історичної школи (7%), що пояснюється тісними зв'язками між Історико-філологічним інститутом кн. Безбородька та Імператорським Варшавським університетом. Цей зв'язок стає цілком зрозумілий, якщо врахувати перебування обох вищих навчальних закладів у складі Російської імперії та професорів Історико-філологічного інституту кн. Безбородька, які в різні роки перебували на посадах викладачів Імперського Варшавського університету [7].

Комплекс праць істориків краківської і варшавської шкіл в колекції НДУ походить з особистих бібліотек К. Радченка, В. Новодворського (1861-1923) - польського історика, викладача Історико-філологічного інституту та, частково, із зібрання мовознавця, історика, професора класичної філології В. Клінгера (1875-1962) та ін.

В бібліотечному зібранні наявні праці одного із фундаторів краківської історичної школи ксьондза В. Калін- ки (1826-1886), присвячені основним його науковим зацікавленням, пов'язаних з історією Речі Посполитої періоду її розподілів в другій половині XVIII ст. Зокрема, публікація другої частини документів до третього і другого розділів його фундаментальної праці «Останні роки панування Станіслава Августа» 1891 р. видання та перших двох томів з чотирьохтомного «Чотирилітнього сейму» 1895-1896 р.

Не менш важливими є зібрання основних наукових, літературно-публіцистичних і політичних праць наступного фундатора, творця школи, професора і ректора Ягеллонського університету Ю. Шуйського (1835-1883). Найбільш повно спадщину науковця репрезентує збірне видання праць Ю. Шуйського у трьох серіях і десяти томах [9-11]. Однак особливий інтерес представляють німецькомовне видання «краківця» під назвою «Die Polen und Ruthenen in Galizien» (Поляки і Русини в Галичині) 1882 р. видання та «Історія Польщі відповідно до останніх досліджень» у чотирьох томах, видана у 18621865 рр. Остання праця - одна із перших узагальнюючих праць з історії Польщі від найдавніших часів до XIX ст. В ній вчений доволі багато уваги приділив історії українських козаків, зокрема, їх участі у військових подіях під Цецорою і Хотином [18]. Найбільше уваги історик приділив козакам саме під час національно-визвольної революції Б. Хмельницького. Козацька тематика зустрічається і в праці «Поляки і Русини в Галичині», виданій з суспільно-політичною метою або, як писав автор, «розширенню знань австрійців про поляків, українців» [25].

Краківському історику належить також публікація і коментування, як директора і відповідального редактора історичної комісії Академії Знань, збірника історичних джерел з польської історії «Щоденники королівських сеймів 1548, 1553 i 1570 років» 1872 р. видання, яке наявне в бібліотеці.

Цілком закономірно, що серед зібрання бібліотеки, з огляду на спеціалізацію університету у другій половині XIX ст., наявні історико-філологічні праці представника старшого покоління краківської школи, професора і ректора Ягеллонського університету С. Тарновського (18371817). До таких відносимо шість томів «Історії польської літератури» 1900 р. видання та дослідження з історії політичної літератури «Дослідження до історії польської літератури XVI ст. Ян Кохановський» 1888 р.

У складі бібліотеки НДУ досі наявні два томи визначальної для свого часу праці видатного представника молодшого покоління краківської школи, історика і політичного діяча, професора і декана юридичного факультету Ягеллонського університету М. Бобжинського (1849-1935) «Нарис історії Польщі» [8]. В ній вчений розглядав історію України в контексті суспільно-політичної історії Речі Посполитої. Найбільш відчутний зв'язок польської та української історії у висвітленні автора припадало саме на військові події XVII ст., однак, на жаль, науковець майже не приділив уваги походам на Молдову, Інфляндській війні та історії Лжедмитріад. В подальшому історик згадує українське козацтво побіжно, в контексті висвітлення воєн між Польщею та Туреччиною. Традиційно для більшості сучасників вчений описував українське козацтво як стихійне, глибоко руйнівне і слабо підконтрольне полякам явище.

В бібліотеці наявні основні історичні праці другого представника молодшого покоління краківської історичної школи, дослідника всесвітньої, польської історії епохи Середньовіччя та Раннього нового часу, професора Львівського та Ягеллонського університетів С. Смолки (1854-1924). Такими основоположними працями, якими вчений заслужив визнання в наукових колах свого часу, стали: «Мешко Старий і його століття» 1881 р. видання, «Зауваження про початковий суспільний устрій Польщі Пястів» 1881 р. видання, «Рік 1385. В п'ятивікову річницю» 1886 р. видання. Дещо відмінний за змістом перший том «Історичних нарисів» 1882 р. видання, який містить історичні дослідження та теоретичні погляди С. Смольки на історію [24].

Досі у фондах бібліотеки знаходяться також спільне дослідження С. Смольки (1854-1924) та М. Бобжинського (1849-1935), присвячене видатному польському хроністу й історику XV ст. Яну Длугошу. Ця об'ємна книга зі шкіряною палітуркою та золотим тисненням висвітлює біографію історика, його сімейні стосунки, кар'єру, відносини з владою та специфіку історіописання.

В полоністичному зібранні університету була наявна праця варшавського історика старшого покоління, мандрівника О. Яблоновського (1829-1913), присвячена історії України під назвою «Історія південної Русі до падіння Речі Посполитої Польської (1912 р.). На жаль, ця праця загубилася в надрах університетської бібліотеки або, цілком можливо, також була передана до КНУ ім. Т. Шевченка. Однак у бібліотеці досі наявні зібрання творів О. Яблонов- ського «Pisma A. Jablonowskiego» (Варшава 1910-1913 рр. у VII т.). Перші 4 томи присвячені безпосередньо історії України: перший - «Землі Руські Речі Посполитої», другий - «Українські кордони», третій - «Україна» та четвертий - «Волинь, Поділля і Русь Червона», п'ятий - «Південні слов'яни, а також Молдавія і Албанія», шостий - «Мусульманський схід», сьомий - «Польські речі».

Найбільш цінний для дослідників другий том «Українські кордони» (1910 р.), який містить значну інформацію з історії українського козацтва XVI-XVII ст. [12]. Два розділи безпосередньо присвячені українському козацтву від початку його виникнення до оформлення у складі Речі Посполитої. Другий розділ так і називається «Козацтво». У першому розділі зі сторінки 120 по 175 розповідається історія виникнення і розвитку козаччини з 90-х р. XV до початку XVII ст. В тексті окремі підтеми присвячені етимології походження назви «козак», першим згадкам про козацтво, їх етнічному складу, утворенню козацького реєстру. Також розглядається роль польських королів у формуванні реєстрового козацтва.

Третій том записок присвячений безпосередньо історії України [13]. У ньому вчений висвітлює історію української окраїни Речі Посполитої, Задніпров'я, Запоріжжя, адміністративно-політичний поділ України, географічне розміщення волостей, староства України та, в цілому, періоду Хмельниччини.

Головна увага польського історика в даних працях зосереджена на формуванні українського козацтва в XIV- XVI ст. Період початку XVII ст. досліджено вкрай фрагментарно й однобоко, з рядом суб'єктивно-оціночних суджень. Подальший виклад української історії під час революції Б. Хмельницького та періоду Гетьманщини, будучи складною й дискусійною темою, викладався польським істориком обережно, з деякою осторогою й суто фактографічно, зі стриманими оцінками подій.

Також поряд зі згаданими працями в бібліотеці наявне монографічне дослідження О. Яблоновського «Києво-Мо- гилянська академія. Історичний нарис на тлі загального розвитку західної цивілізації на Русі» 1899 р. видання, присвячене історичному розвитку одного із найдавніших вищих навчальних закладів України.

До цінних праць полоністичного зібрання НДУ відносимо також науковий доробок видатного представника варшавської історичної школи старшого покоління, архівіста, професора Головної школи у Варшаві та Імператорського Варшавського університету, керівника Головного архіву у Варшаві - А. Павінського (1840-1896), який у своїх дослідження зосередився переважно на XVI ст. Основними у бібліотечному зібранні є праці вченого, присвячені історії та функціонуванню місцевих сеймиків Речі Посполитої на основі вивчення їх постанов (лауд) та супровідних документів, збережених в архівах. Зокрема, до таких досліджень належать: «Сеймикові уряди в Польщі 1572-1795» та «Сеймикові уряди в Польщі на тлі стосунків з воєводствами куявськими» 1888 р. видання, «Земські сеймики» 1895 р. видання. Близькими тематично, як частина вивчення ключових елементів функціонування Речі Посполитої, є дослідження варшавського науковця під назвою «Скарбовість в Польщі і її історія за Стефана Баторія» 1881 р. видання, в якому він торкається також історії українських козаків за короля С. Баторія [16; 17].

Видатний історик досліджував XVI ст. багатопланово, про що нам дозволяють говорити наступні його напрацювання з історії цієї епохи, збережені в бібліотеці: «Остання мазовецька княгиня. Картина з історії XVI ст.» 1892 р. видання, «Молоді роки Сигізмунда Старого» 1898 р. видання, «Ян Осторог: життя і лист про виправлення Речі Посполитої. Дослідження з політичної літератури XVI ст.» 1884 р. видання. Свідченням того, що вчений також був зацікавлений, деякою мірою, історією Польщі XVIII ст., є його робота «М. Грель. Картина на тлі епохи станіславів- ської з додаванням списку видань Греля» 1896 р. видання, яка присвячена видатному видавцю польських книг тієї епохи. Варто також відзначити спільне з іншим варшавським істориком О. Яблоновським видання «Історичних джерел» у 22 томах, опубліковане протягом 1876-1897 рр., яке наявне в досліджуваних фондах.

Також нами був виявлений цілий ряд праць провідного історика варшавської історичної школи Т. Корзона (1839-1918). У надрах бібліотеки знаходяться його два підручники із всесвітньої історії: «Історія Нового часу» у двох томах, виданих у 1901 і 1903 рр. та «Новітня історія 1788-1805. Доповнена літописом XIX ст.» 1906 р. видання. Однак найбільший інтерес для нас становлять фундаментальні монографічні та узагальнюючі дослідження вченого: шеститомна «Внутрішня історія Польщі за Станіслава Августа (1768-1794)» 1897 р. видання, тритомна «Історія воєн і військової справи в Польщі» 1923 р. видання, тритомна «Доля і недоля Яна Собеського 1629-1674» 1898 р. видання [14] та «Костюшко. Біографія з документів....» 1894 р.

Для дослідників військової історії та історії козацтва найцінніша «Історія воєн та військової справи в Польщі...» [15]. Праця охоплює польську військову історію від найдавніших часів до 30-х р. ХІХ ст. Другий том висвітлює військово-історичні події в Речі Посполитій 15721699 рр., зокрема, молдовські походи, Інфляндську та польсько-московську війну, де в контексті історії польського війська згадуються українські козаки, їх кількість та, деякою мірою, описується участь козаків в тогочасних військових подіях. Однак історик доволі детально описує події 1648-1654 рр., оскільки вони являються ключовими у військовій історії XVII ст.

Серед історичної полоністики університету було виявлено і досліджено праці відомого польського історика, представника варшавської історичної школи В. Смоленського (1851-1926): «Історія польського народу» (під псевдонімом Грабеньський) 1897 р. видання, «Інтелектуальний переворот в Польщі XVIII ст.» 1891 р. видання, «Місце Валеріана Калінки в історіографії польській» 1887 р. видання та тритомне видання «Історичних творів» 1900-1901 рр. Особливий інтерес для дослідників історіографії становлять останні дві роботи історика. В першій В. Смоленський у загальних рисах окреслює життєвий шлях, суспільно-політичні погляди та науковий внесок В. Калінки [23]. Не менш важливі історіографічні напрацювання варшавського історика знаходяться у тритомному збірнику, який зберігається в бібліотеці НДУ. В третьому томі збірника містяться розвідки, присвячені історикам XIX ст. К. Яроховському (1828-1888), А. Рембовському (1848-1906). Однак найбільш цінне в даному томі дослідження присвячене історії розвитку польської історіографії кінця XVIII-XIX ст. під назвою «Історичні школи в Польщі: основні напрями поглядів на минуле» [22]. Другий том «Історичних праць» в розділі «Наукові і літературні товариства в Польщі XVIII ст.» присвячений історії розвитку історичної науки XVIII ст. [21].

Також нами було виявлено в бібліотеці всього два дослідження представника молодшого покоління варшавської історичної школи, історика політичних доктрин і шляхетського парламентаризму Польщі, бібліотекаря Бібліотеки Красінських у Варшаві А. Рембовського (1847-1906): «Конфедерація і рокош» 1896 р. видання та «Додатковий матеріал до історії конституції в князівстві Варшавськім. Історично-політичне дослідження» 1896 р. видання [19-20].

Проведене дослідження історичної полоністики бібліотечного зібрання фундаментальної бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя дозволило точно встановити статичні дані комплексу праць вчених краківської і варшавської історичних шкіл другої половини XIX - початку XX ст. та їх тематичне спрямування. Було встановлено, що творчий доробок істориків у відсотковому відношенні становили такі частки в складі історичної полоністики: М. Бобжинський - 3%, С. Смолька - 5%, С. Тарновський - 7%, Ю. Шуйський - 16%, В. Калінка - 3%, Т. Корзон - 17%, А. Павінський - 23%, А. Рембовський - 2%, О. Яблоновський - 17%, В. Смоленський - 7%.

На жаль в бібліотеці університету наявні не всі праці «краківців» і «варшавців», але основні репрезентативні напрацювання вчених, які дозволяють охарактеризувати їх науковий доробок, наявні й досі. Аналіз спадщини істориків показав, що в їх зацікавленнях переважають питання польської історії періоду раннього середньовіччя (рідше), раннього нового часу та XVIII ст. Особливе місце серед праць істориків того періоду займали узагальнюючі праці з історії Польщі з авторським поглядом на історію, які викликали резонанс в наукових колах та широких масах громадськості, як це було з «Нарисом історії Польщі» М. Бобжинського чи «Історією Польщі...» Ю. Шуйського.

Таким чином можемо констатувати, що полоністичне зібрання бібліотеки НДУ є унікальним за складом і змістом, являється однією із національних перлин книжкових зібрань нашої Батьківщини, а тому потребує подальшого детального вивчення й опрацювання.

Посилання

1. Костенко І., Тимбровська Г. «Polonica» університетської бібліотеки // Поляки в Ніжині. - Ніжин, 2002. - С. 50-51.

2. Лавровський Н. Отчет обь окрьітіи Историко-филологичаского института князя Безбородько и о состояніи лицея и гімназіи за 1874/1875 годь // Известия историко-филологичаского института князя Безбородько вь Нежине. - К., 1877. - С. 9-10.

3. Морозов О. Стародруки з колекції «Polonica» бібліотеки Ніжинського державного університету ім. М.В. Гоголя. Друга половина XVIII - початок XIX ст. Каталог. - Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2012. - 180 с.

4. Морозов О. До питання про масове вилучення книжкових пам'яток із бібліотечної колекції Ніжинського державного педагогічного інституту ім. В.М. Гоголя в 1934-1936 роках // Ніжинська старовина. - Вип. 15(18). - Ніжин, 2013. - С. 73-79.

5. Потапенко М. Польськомовні стародруки XVI-XVII століть з колекції «POLONIKA»: забута перлина університетської бібліотеки // Поляки в Ніжині. - Ніжин, 2007. - С. 64-78.

6. Ребенок В. Польські історичні стародруки XIX - початку XX ст. у Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя. // Сіверщина в історії України. - 2017. - Вип. 10. - С. 302-305.

7. Bazenowa A. Historycy Cesarskiego Uniwersytetu Warszawskiego 1869-1915: nauka i polityka. - Lublin: Instytut Europy Srodkowo Wschodniej, 2016. - 418 s.

8. Bobrzynski M. Dzieje Polski w zaryse. - T. II. - Warszawa, 1880.- 397 s.

9. Dziela Jozefa Szujskiego. Wydanie zbiorowe. - Serya III. - T. I. Pisma polityczne - Krakow, 1885.- 415 s.

10. Dziela Jozefa Szujskiego. Wydanie zbiorowe. - Serya I. - T. VII. Literatura i krytyka. Sprawy Akademii Umiejзtnosci.Mowy.Niekrology. Fragmenta. - Krakow, 1889. - 571 s

11. Dziela Jozefa Szujskiego. Wydanie zbiorowe. - Serya II. - T. IX. Historya Polska. - Krakow, 1889. - XIII-438 s.

12. Jablonowski A. Pisma. - T. II. Kresy ukrainne - Warszawa: Wende, 1910. - 346 s.

13. Jablonowski A. Pisma. - T. III. Ukraina. - Warszawa: Wende, 1911. - 369 s.

14. Korzon T. Dola i niedola Jana Sobieskiego 1629-1674. - Krakow, 1898. - T. I - 586 s.

15. Korzon T. Dzieje wojen i wojskowsci w Polsce. - T. II. - Lwow - Warszawa - Krakow, 1923. - 522 s.

16. Pawinski A. Zrodla dziejowe. Poczgtki panowania w Polscie Stefana Batorego 1575-1577. Listy, uniwersaly, instrukcye. - Warszawa, 1877. - T. IV. - 3 - XXXVII - 292 s.

17. Pawinski A. Zrodla dziejowe. Skarbowosc w Polsce i jej dzieje za Stefana Batorego. - T. VIII. - Warszawa, 1881.- IX - 470 s.

18. Rebenok V.Ukrainian Cossacks in the battle of Tsetsora and the Khotyn war in scietific works of Jozef Szujski// Східноєвропейський історичний вісник - Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика» - 2018. - Вип. 9. - С. 27-36.

19. Rembowski A. Konfederacya i rokosz. - Warszawa, 1896. - LXXVI - 459 s.

20. Rembowski A. Pszyczynek do dziejow konstytucyjnych ksзstwa Warszawskiego. Studium historyczno-polityczne. - Krakow, 1896. - 124 s.

21. Smolenski W. Pisma historyczne. - T. II. - Krakow, 1901.- 483 s.

22. Smolenski W. Pisma historyczne. - T. III. - Krakow, 1901. - 507s.

23. Smolenski W. Stanowisko Waleriana Kalinki w historiografii polskiej. - Warszawa, 1887. - 44 s.

24. Smolka S. Szkice historyczne. Seria pierwsza. - Warszswa, 1882. - 361 s.

25. Szujski J. Die Polen und Ruthenen in Galizien. - Win, 1882. - 282 с.

Размещено на Allbest.ru