Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929-1939)
Розгляд діяльності Греко-католицької богословсько'і академії у Львові у галузі археології. Організація археологічних екскурсій, під час яких студенти-богослови мали змогу брати участь у археологічних розкопках під керівництвом Ярослава Пастернака.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.07.2021 |
| Размер файла | 2,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929-1939)
Н.М. Булик
Скорочення
ЛННБ ім. В. Стефаника - Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України
НА ВА ІУ НАН України - Науковий архів відділу археології Інституту українознавства ім. І Крип'якевича НАН України
Розглянуто діяльність Греко-католицької богословсько'і академії у Львові у галузі археології, яка поряд з Львівським університетом, Науковим товариством імені Шевченка та низкою музеїв зайняла помітне місце у розвитку археологічної науки у міжвоєнний період. Й. Сліпий та А. Шептицький відразу після заснування академії ввели до навчальних програм біблійну, християнську і церковну археологію. В скорому часі цей перелік доповнився курсом «Археологія України». Свідченням того, що археології відводилось далеко не останнє місце, було запрошення на роботу Ярослава Пастернака. Він підготував лекційні курси з археології Палестини, а згодом приступив до розробки спеціального курсу з української археології спеціально для майбутніх священиків. У 1932 р. світ побачила його «Коротка археологія західноукраїнських земель», яка було написана як підручник для студентів-богословів.
Окремою сторінкою у діяльності Богословської академії була організація т. зв. археологічних екскурсій, під час яких студенти мали змогу брати участь у археологічних розкопках під керівництвом Ярослава Пастернака. В такий спосіб вони знайомилися з пам'ятками, щоб в майбутньому зберегти від нищення нашу минувшину, долучалися до формування археологічної збірки музею, а керівництво академії фінансово підтримувало наукові дослідження на низці археологічних пам'яток.
Ключові слова: біблійна археологія, Ярослав Пастернак, польові дослідження, Богословська академія у Львові.
Греко-католическая богословская академия во Львове: археологические студии (1929-1939)
Булык Н.М.
Рассмотрена деятельность в сфере археологии Греко-католической богословской академии во Львове, которая наряду с Львовским университетом, Научным обществом имени Шевченко и рядом музеев заняла важное место в развитии археологической науки в межвоенный период. И. Слепой и А. Шептицкий сразу после основания академии ввели в учебные программы библейскую, христианскую и церковную археологию. В скором времени этот список был дополнен курсом «Археология Украины». Свидетельством того, что археологии отводилось далеко не последнее место, было приглашение на работу Ярослава Пастернака. Ученый подготовил лекционные курсы по археологии Палестины, а затем приступил к разработке специального курса по украинской археологии специально для будущих священников. В 1932 г. свет увидела его «Краткая археология западно-украинских земель», которая была написана как учебник для студентов-богословов.
Отдельной страницей в деятельности Богословской академии была организация т. н. археологических экскурсий, во время которых студенты имели возможность участвовать в археологических раскопках под руководством Ярослава Пастернака. Таким образом они знакомились с памятниками археологии, чтобы в будущем сохранить от уничтожения наше наследие, принимали участие в формировании археологической коллекции музея, а руководство академии финансово поддерживало научные исследования на ряде археологических памятников.
Ключевые слова: библейская археология, Ярослав Пастернак, полевые исследования, Богословская академия во Львове.
Lviv Greek-Catholic Theological Academy: archaeological studies (1929-1939)
Bulyk H.М.
Activities of the Lviv Greek-Catholic Theological Academy in the field of archeology, which, along with the Lviv University, Shevchenko Scientific Society and a number of museums, have taken an important place in the development of archaeological science during interwar period is analyzed at the article. I. Slipyj and A. Sheptytsky immediately after foundation of the Academy introduced biblical, Christian and church archeology into educational programs. In the nearest future, this list was complemented by the academic course «Archeology of Ukraine». An invitation of Yaroslav Pasternak to work was good indication of the fact that archeology was far from the last place in the Academy. The archaeologist has prepared lectures on the archeology of Palestine, and later began to develop special academic course dedicated to Ukrainian archeology, specifically for future priests. In 1932, «Brief Archeology of the Western Ukrainian lands» was published. It was written as a textbook for students-theologians.
Organization of so-called archaeological excursions, during which students were able to participate in archaeological excavations, led byYaroslav Pasternak, was a specific page in activity of the Theological Academy. In this way, they had possibility to get an idea about sites, in order to protect our historical heritage in the future, to join the formation of archaeological collection of the museum, and the direction of the Academy financially supported scientific research on a number of archaeological sites.
Key words: Biblical archeology, Yaroslav Pasternak, field researches, Lviv Theological Academy.
Археологічний Львів міжвоєнного часу представлений двома установами - Науковим товариством імені Шевченка, яке творило українську археологію, та Львівським університетом, який був польським, а з археологів-українців у ньому працювали Маркіян Смішко та Іван Старчук. Навколо цих двох осередків зосереджувала свою діяльність ціла когорта археологів, які проводили польові дослідження на теренах заходу України, опрацьовували археологічний матеріал, формували музейні збірки, брали участь у наукових форумах тощо.
Поряд з Львівським університетом та НТШ, археологія розвивалася у кількох львівських музеях, а з часу заснування Богословської академії ця установа також відіграла помітну роль у формуванні української археології.
Історія Богословської академії висвітлена у низці наукових праць [22; 7]. Дослідники також торкалися окремих аспектів наукових досліджень у стінах академії, в тому числі й археології [4; 5]. Однак, чимало цікавих моментів залишилися поза увагою. Зокрема, доцільно детальніше зупинитися на археологічних студіях, ініційованих керівництвом Богословської академії, у контексті провадження пам'яткоохоронного законодавства, лекціях Я. Пастернака, його наукових подорожах тощо. Власне висвітлення цих питань і ставить собі за мету авторка статті.
Греко-католицька богословська академія заснована 28 лютого 1928 р., коли було затверджено статути установи та призначено ректором Йосифа Сліпого (1892-1984). Однак, урочисте відкриття академії відбулося лише через півтора року - 6 жовтня 1929 р. Навчання проводилося на двох факультетах - богословському (з 1928 р.) та філософському (1930 р.). Як згадував М. Чубатий, «ректор о. Сліпий подбав про стягнення якнайбільше поважних наукових сил не тільки з-поміж духовних, але також і світських. Окрім богословських предметів викладалися в Академії такі світські предмети: Історія Мистецтва (проф. Залозецький), археологія (д-р Пастернак), антропологія (д-р Раковський), філологія (д-р Чехович), основи права (д-р Надраґа)» [23, с. 132]. Основними були теологічні курси. Однак, окрім них, до навчального процесу на філософському факультеті широко впроваджувалися антропологія, етика, історія мистецтва, математика, мови, а також археологія. Звичайно, що археологія не була провідною навчальною дисципліною в академії, проте, митрополит А. Шеп- тицький і Й. Сліпий під час паломницьких подорожей до Палестини переконалися у тому, що вивчення біблійної археології має беззаперечне значення для поглиблення знань студентів-богословів зі Святого Письма, і поставили викладання біблійної, християнської і церковної археології на доволі високий рівень [5, с. 116].
Рис. 1. Ярослав Пастернак. Фото 1927 р. Прага
Як згадано вище, для викладання археології було запрошено відомого українського вченого Ярослава Пастернака (рис. 1), який в цьому часі повернувся з Чехії і розпочинав роботу в українських установах. Відразу після повергнення з Праги Я. Пастернак тісно спілкувався з А. Шептицьким, брав участь у різноманітних заходах, організованих митрополитом (рис. 2).
Рис. 2. Митрополит Андрій Шептицький та Ярослав Пастернак (сидить другий справа) серед української інтелігенції на відкритті виставки Школи Олекси Новаківського. 25 жовтня 1928 р. (за: Матковський І.)
В Богословській академії археолог працював до 1939 р., спочатку як доцент (1932-1935), а у 1935-1939 рр. - надзвичайний професор. Початково він читав два курси: «Біблійна археологія» і «Археологія Палестини». Для них було розроблено ілюстративний матеріал, почерпнутий з найновіших досліджень археологів [18, с. 4]. Частина ілюстрацій з археології Палестини зберігається у архіві відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якеви- ча НАН України (рис. 3) [13]. В цей час, коли Я. Пастернак читав курс «Археологія Палестини», на сторінках «Діла» з'явилося кілька заміток його авторства, присвячених цим питанням [16, с. 2].
Дуже скоро Я. Пастернак до навчальних програм академії ввів цикл узагальнюючих лекцій «Археологія України», а згодом розробив їх на курси: «Культура залізної доби на Україні», «Археологія України в першому тисячолітті по Христу» та «Археологія Галичини до Христа». Наприклад, у 1933/34 навчальному році Я. Пастернак читав курси «Культура залізної доби на Україні» та «Археологія Палестини», а відомий палеолітознавець Ю. Полянський - «Основи антропології» [3, с. 3]. Щоб належним чином забезпечити підготовку студентів-богословів у галузі археології, Я. Пастернак написав підручник «Коротка археологія західноукраїнських земель» (1932), що вийшов у кількох частинах журналу «Богословія», а згодом окремою книжкою. Цей підручник призначався не лише для студентів академії, а й священиків Галичини [21].
Я. Пастернак був членом історико-правничої секції Богословського наукового товариства (1923-1939), де брав участь у засіданнях та читав лекції «Святе письмо в світлі найновіших археологічних розкопів» [11, с. 114].
Дослідник дуже чітко розумів необхідність викладання археології саме майбутнім священикам. «Майже весь археольогічний матеріял добувають на селі, тому обовязок повчити селян-добувачів про його значіння та вартість для нашої історії та культури; цей обовязок лежить майже виключно на сільській інтелігенції як головнім виховнім чиннику народа. У першу чергу священик та учитель можуть це зробити. Одначе вони мусять перш за все самі цього навчитися і це зрозуміти. І тут причина факту, що вже отеє третій шкільний рік йдуть виклади з археольогії України та Палестини у програмі викладів на фільософічнім виділі Богословської Академії у Львові», - писав археолог на сторінка «Діла» [18, с. 4]. За три роки зі стін академії вийшло 90 випускників, які прослухали курс археології, виїжджали на археологічні пам'ятки і розуміли значення старовини для історії, що було предметом особливої гордості Я. Пастернака.
Ректор Й. Сліпий високо оцінював наукову діяльність Я. Пастернака, як і значення археології загалом. Підтвердженням цього було двотижневе відрядження Я. Пастернака до музеїв Європи, ініційоване та повністю фінансоване Богословською академією. Це відрядження мало на меті ознайомитися з аналогіями до знахідок, виявлених під час розкопок на теренах заходу України. По поверненні Я. Пастернак дуже детально на сторінках газети «Діло» описав свої враження з наукової подорожі, зокрема, вчений відзначав: «ше сьогодні, коли хто хоче докладно перестудіювати прим, праісторію якого краю бувшої австрійської імперії, той після праці у краевих музеях мусить ще їхати до Відня. Ціль такої моєї подорожі, центральна археольогічиа збірка, е там у Природничо-історичному Музею.
Рис. 3. Ілюстрація до курсу «Археологія Палестини». НА ВА ІУ НАН України
Вона приміщена тільки у трьох великих салях. Не дорівнює проте виставковою поверхнею хоч би праським археологічним збіркам, але так переповнена, що при більше прозорому приміщенні заповнила би ще може вдруге стільки місця. Найбільшою її атракцією є велика збірка пам'яток із світової слави погребища у Гальштаті, яке надало назву цілій старшій фазі залізної доби у середущій Европі» [17, с. 5]. Ця подорож була доволі результативною. Серед документів Я. Пастернака збереглися світлини з цієї подорожі (рис. 4-5). Дослідник знайшов серед експонатів з пам'ятки Гальштат, яка дала назву цілій археологічній культурі, майже абсолютні керамічні відповідники до посуду з Янчина [19, с. 174].
Окрім теоретичних викладів та наукових розробок, дуже важливою частиною роботи Я. Пастернака в академії було залучення студентів «з рискалем у руці» до польових робіт. «Одначе наука археологія в Богословській академії не є лише теоретична. Згідно з новочасними напрямками в науці мусить вона бути й оглядова, практична, і маючи це на увазі, відбувається що року научні екскурсії студентів Академії для розкопів у терені. Тим набирають вони практичного знання для кращого зрозуміння викладів та для успішної майбутньої праці в терені, коли дойде потреба негайно рятувати відкриту... пам'ятку», - писав археолог [19, с. 165]. Керівництво закладу започаткувало і фінансово підтримувало т. зв. археологічні екскурсії, які були організовані як повноцінні археологічні експедиції. Вони відбувалися щороку і супроводжувалися незначними за обсягом розкопками. На кожні такі розкопки чи розвідки Я. Пастернак мусив отримати дозвіл від консерватора. Український археолог зустрічався з численними перешкодами з боку влади. Щоб отримати право на професійну діяльність, він змушений був здавати значно більше звітів і розписок, аніж інші дослідники, однак, це його не зупиняло, і він доволі активно проводив дослідження в терені [дет. див. 1].
Рис. 4. Фрагмент експозиції музею у Берліні. Фото Я. Пастернака. НА ВА ІУ НАН України
Одна з перших експедицій Я. Пастернака зі слухачами академії відбулася восени 1932 р. до с. Деліїв на Товмаччині, де об'єктом дослідження став цвинтар підплитових поховань XV ст. В ході проведених польових робіт Я. Пастернак підтвердив гіпотезу, що так звані підплитові гроби княжої доби, де надгробна плита є присипана землею, вживали до XV ст., після того нагробні плити вже не присипали землею та робили на них написи [18, с. 4].
Рис. 5. Посуд з експозиції музею у Бухаресті. Фото Я. Пастернака. НА ВА ІУ НАН України
Наступна експедиція була споряджена до с. Залісці Бібрецького повіту з метою провести рятівні розкопки на селищі липицької культури. 3-4 жовтня 1933 р. Ярослав Пастернак зі слухачами Богословської академії провів попередні розкопки на поселенні та могильнику III- IV ст. н.е. у Залісцях (рис. 6). Ця експедиція була чи не найкращим прикладом усіх бюрократичних перипетій, з якими довелося зіштовхнутися досліднику. Короткі дводенні роботи супроводжувалися величезною кількістю приписів. Я. Пастернак змушений був повідомляти про початок робіт, надсилати детальні звіти і навіть вказувати, хто братиме участь у його експедиції. Про всі роботи інформовано консерватора в особі др. Збіґнєва Горнунґа Збіґнєв Горнунґ (1903-1981) - історик мистецтва. В 1929 р. після захисту докторату отримав посаду Округового консерватора пам'яток у Львові, яку займав до 1939 р. У 1946 р. виїхав до Польщі, де отримав керівну посаду в Центральному офісі інвентаризації пам'яток при Міністерстві культури і мистецтва. Після габілітації у 1949 р. працював професором у Вроцлавському та Торунському університетах. [8, арк. 92]. Я. Пастернак відразу привернув увагу коменданта місцевої поліції, який написав дуже детальний донос Бібрському старості Бернатовічу, у якому зазначав, що «дня 3.10.1933 проводив в селі Залісці професор археології зі Львова Юзеф Тут представник поліції неправильно подав ім'я археолога. Пастернак зі Львова дослідження каміння спаленого вулканом на землях Теодора Шведа сина Антона і Івана Яремка сина Василя. Він відкопав два горщики старого походження, які мають мати історичне значення, які забрав до Львова. Пастернак обіцяв повернутися за Залісець з метою дальших пошуків. Згадуваний мав дозвіл від Воєводського уряду на проведення досліджень на цілій території Львівського воєводства. Дозвіл дійсний до грудня 1934 р.». Бернатовіч 18 жовтня 1933 р. інформував про цей приїзд воєводське управління у Львові [8, арк. 121].
На окрему увагу заслуговують розкопки Я. Пастернака у підземеллях церкви св. Юрія у Львові, які розпочалися у червні 1932 р. Результати досліджень автор опублікував у детальному звіті на сторінках журналу «Богословія» [14, с. 312-315]. В ході розкопок Я. Пастернак відкрив сім поховань, зокрема, гріб священика, дитяче поховання, гріб з скелетом без голови, поховання єпископа, поховання С. Сембаровича та домовину Н. Шептицького, і склав де - тальний план розкопу [14, с 313].
Розкопки на святоюрській горі викликали неабиякий резонанс серед населення. Для того, щоб вдовольнити цікавість, у вересні 1933 р. було скликано прес-конференцію, на яку запросили провідні львівські часописи («Діло», «Новий Час», «Нова Зоря», «Мета», «Неділя», «Свобода» та ін.) [2, с. 2-3]. Я. Пастернак представив результати розкопок. Він відзначав, що «всі археольогічні розкопки на території св. Юра веде він на власний кошт ЕксцеленціїМитрополита, який не жаліє видатків на те, та як великий меценат нашої науки і мистецтва дає й нашій церковній археольогії одиноку тепер і найкращу змогу нинішними святоюрськими дослідами додержувати одного кроку з анальогічними, модерними тепер дослідами у інших народів культурного світа» [2, с. 3]. Археолог розповів про основні результати досліджень і висновки, на які наштовхнули ці роботи, зокрема, він акцентував, що «цього року найшов д-р Пастернак під підлогою притвору катедри головну абсиду храму з XIV ст. з прибудівкою невідомого призначення на зовні, а на підставі одного філяру колишньої престольної частини останок фрески XV-XVI ст., чим вповні потверджується факт, що там, де сьогодні вхід до катедри, був колись її головний вівтар... Розкопками потверджено також устну традицію, що св. Юр побудований на скалі» [2, с. 3].
Рис. 6. Інформація консерватору про розкопки в Залісцях коло Бібрки. ЛННБ ім. В. Стефаника
Рис. 7. Повідомлення консерватору про розкопки в Янсині та Осталовичах Перемишлянського повіту. ЛННБ ім. В. Стефаника
Наступна коротенька експедиція зі слухачами Богословської академії зафіксована під 26 жовтня до Осталович і Янчина Перемишлянського повіту (рис. 7). В Осталовичах Я. Пастернак розкопав «два підплитові поховання пізньої епохи городищ» [8, арк. 129]. В ході досліджень кургану с. Янчин «27.10 в Янчині пов. Перемишляни на фільварку «Яблунів» гальштатську скелетову могилу з двома скелетами та двома глиняними посудинами» [8, арк. 129; 18, с. 4]. В похованні знаходились чоловічий і жіночий випростувані скелети, розміщені на долівці на незначній відстані один від одного. Біля чоловічого скелета стояв глиняний півкулястий черпак, нижня частина якого була прикрашена канелюрами. Форма посудини, а найбільше виступаюче вушко над його вінцями дали підстави Я. Пастернаку віднести пам'ятку до гальштатської доби та датувати 800-300 рр. до н. е. (рис. 8) [19, с. 172]. Звіт про роботи було надіслано до Тернопільського і Львівського воєводств.
При Богословській академії у 1931 р. засновано музей, який служив для наочного навчання студентів. «Археольогічний матеріал, добутий фінансованими через Богословську Академію екскурсіями зберігається у новозаложенім музею як показовий матеріал до викладів та засновок необхідного при високошкільній катедрі археольогічного кабінету», - писав Я. Пастернак [18, с. 4]. Окрім археології, музей збирав ікони, пам'ятки мистецтва, речі церковного вжитку. Збірки містилися у двох кімнатах, трьох коридорах і сходовій клітці через три поверхи. Дрібніші експонати демонструвались у засклених габльотах. Охоронцем був колишній співробітник Національного Музею Михайло Драґан [6, с. 1].
М. Драган також брав участь у археологічних дослідженнях, які збагачували музей. Прикладом цього служать розкопки в с. Побережжя неподалік Єзуполя на Станіславівщині, проведені в середині червня 1935 р. за участю Я. Пастернака. Інформацію про споруду круглої форми, що потребувала досліджень, М. Драган отримав ще у 1928 р., однак, тільки в середині 1935 р. вдалося провести ці дослідження за фінансової підтримки ректора Й. Сліпого. В ході досліджень відкрито фундаменти ротонди з тесаного каменю, яку в місцевих переказах вважали за монастир св. Бориса і Гліба, зруйнований татарами. Під час перших досліджень вдалося розкопати головну наву. Розкопки вівтарної частини дослідники змушені були відкласти до осені, коли буде зібрано урожай з поля. М. Драган датував пам'ятку ХІІІ ст. Внаслідок цих розкопок музей Богословської академії поповнився цікавими фрагментами різьбленого каміння [20, с. 1].
Археологічні дослідження вносили різноманіття у життя академії. Студенти залюбки брали участь у розкопках. Траплялися випадки, що вони залишали свого роду щоденники з таких подорожей на сторінках львівської періодики. Для прикладу наведемо конспект студента Д. Микитюка із заняття з польової археології під керівництвом професора Я. Пастернака на місці літописного міста Щекотин на Глинському городищі біля Жовкви, опублікований у часописі «Мета» [12].
Рисунок 8. Пастернака. НА ВА ІУ НАН України
Йдеться про розвідкове шурфування на городищі Щекотин Жовківського повіту, яке провів Я. Пастернак зі студентами Богословської академії упродовж 30 жовтня - 3 листопада [9, арк. 82]. У результаті досліджень виявлено залишки наземного житла з фрагментами гончарного посуду, скляних браслетів та бойову сокиру XIV ст. Пам'ятку археолог датував XIII-XIV ст.
Одні з останніх робіт Я. Пастернака зі студентами-богословами відбулися у 1938 р. Й. Сліпий зініціював розкопки крипти під церквою Святого Духа. В ході досліджень під головним престолом виявлено поховання ченців-домініканців. З цього приводу Я. Пастернак відзначав: «Колись престіл був висунений значно до переду, а у пресвітерії був лише хор - місце для монашок під час богослужінь. Під таким хором можна було ховати небіжчиків. Зовсім аналогічний випадок спостерігав, просліджуючи 19.V.1933 крипту під нинішньою українською парохіальною церквою у Белзі» [15, с. 158-160].
Підводячи підсумки, необхідно відзначити, що упродовж 1929-1939 років академія розвивалася як повноцінний науковий і навчальний осередок, далеко не останнє місце в якому займала археологія. Свідченням цього є розкопки на низці археологічних пам'яток, діяльність музею, участь у з'їздах та конференціях, а також численні публікації Я. Пастернака на археологічну тематику у часописах. Подальшому розвитку наукових досліджень у Богословській академії у Львові на перешкоді стала Друга світова війна.
археологія пастернак академія богослов
Посилання
1. Булик Н. Археологія і влада: діяльність археологів Наукового товариства імені Шевченка в контексті пам'яткоохоронної реформи 1928 року / Н. Булик // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. - Львів, 2017. - Вип. 21. - С. 258-284.
2. Віднова архикатедрального собору св. Юра // Діло. - № 237. 10 вересня 1933. - С. 2-3.
3. Вісти з гр.-кат. богословської академії у Львові // Діло. - № 330. - 14 грудня 1933. - С. 2-3.
4. Гайковський М. Українська греко-католицька церква в часи митрополитування Андрея Шептицького / М. Гайковський // Київська церква. - 2001. - № 2-3. - С. 32-46.
5. Гоян І., Коваль І. Світ археологічних зацікавлень кардинала Йосифа Сліпого / І. Гоян, І. Коваль // Етнос і культура. Часопис Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефа- ника: збірник науково-теоретичних статей. - Івано-Франківськ, 2014. - № 10/11 за (2013-2014). - С. 115-123.
6. Другий з'їзд українських музеольоґів // Діло. - № 176. - 9 липня 1933. - С. 1-2.
7. Коваль І., Пахолок Р. Студентська науково-дослідницька робота в системі чоловічої богословської освіти Галичини (1929-1939 роки) / І. Коваль, Р. Пахолок // Обрії. - № 1 (36). - 2013. - С. 21-24.
8. ЛННБ ім. В. Стефаника (Відділ рукописів), ф. 26 (Управління консервації Львівського воєводства), спр. 42, ч. 1, 133 арк.
9. ЛННБ ім. В. Стефаника (Відділ рукописів), ф. 26, спр. 17, ч. 2, 85 арк.
10. Матковський І. Будівничі суспільства та Церкви. Фрагмент біографії бл. свщм. Климентія Шептицького на початку 30-х рр. ХХ ст.
11. Мизак Н. Діяльність Богословського наукового товариства української греко-католицької церкви у 1923-1939 рр. / Н. Мизак // Релігія та Соціум. - 2013. - № 3-4 (11-12). - С. 109-117.
12. Микитюк Д. Під попелом століть // Мета. - 10 лютого 1936.
13. НА ВА ІУ НАН України. Матеріали Я. Пастернака.
14. Пастернак Я. Звіт з археологічних дослідів у підземеллях катедри св. Юрія у Львові / Я. Пастернак // Богословія. - Львів, 1932. - Т. Х. - Кн. 4. - С. 312-315.
15. Пастернак Я. Крипта під церквою Св. Духа гр.-кат. Богословської Академії у Львові / Я. Пастернак // Богословія. - Львів, 1938.- Т. XVI. - Кн. 2-3. - С. 158-160.
16. Пастернак Я. З нових розкопок у Святій землі / Я. Пастернак // Діло. - № 193. - 1 вересня 1932. - С. 2.
17. Пастернак Я. Із мандрівки по віденських музеях / Я. Пастернак // Діло. - № 83. - 30 березня 1934. - С. 5.
18. Пастернак Я. Новий чинник в українській археології / Я. Пастернак // Діло. - № 261. - 30 вересня 1934. - С. 4.
19. Пастернак Я. Перші археологічні розкопки з рамени гр.-катол. Богословської академії у Львові / Я. Пастернак // Богословія. - Львів, 1936. - Т. XIV. - Кн. 2-3. - С. 165-179.
20. Пастернак Я. Цінне археологічне відкриття з княжих часів / Я. Пастернак // Діло. - 29 червня 1935. - С. 1.
21. Пастернак Я. Коротка археологія західноукраїнських земель / Я. Пастернак. - Львів, 1932. - 130 с.
22. Пахолок Р.І. Реформа богословської освіти в Галичині (19291944 рр.) / Р.І. Пахолок // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. - 2012. - № 4. - С. 64-69.
23. Світильник Істини: Джерела до історії Української католицької богословської академії у Львові. 1928-1944: матеріали зібр. і опрац. д-р Павло Сениця. - Торонто; Чікаго, 1983. - Ч. ІІІ. - 960 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Перспективи використання підводного простору в археологічних дослідженнях на теренах України. Підводні археологічні експедиції на початку XX ст. Діяльність Р.А. Орбелі в галузі підводної археології. Відкриття затоплених портових кварталів Херсонеса.
реферат [38,9 K], добавлен 18.05.2012Історія створення бібліотеки Києво-Могилянської академії. Київська братська школа як основа академії. Петро Могила - засновник київської Академії і його внесок в розвиток бібліотеки. Основні напрямки діяльності бібліотеки на сучасному етапі розвитку.
реферат [42,7 K], добавлен 29.09.2009Передумови укладення Берестейської церковної унії, ставлення католиків до неї. Загострення протистоянь на релігійній основі в Україні. Розвиток полемічної літератури. Проведення церковних соборів у Бересті та утворення греко-католицької церкви в 1596 р.
презентация [452,1 K], добавлен 15.10.2013Характеристика діяльності митрополита Шептицького, як реформатора української греко-католицької церкви. Розгляд результатів його праці над консолідацією та одностайністю священнослужителів. Аналіз причин непорозуміння між владою Польщі та А. Шептицьким.
статья [23,0 K], добавлен 07.08.2017Дослідження проблеми реформування духовної освіти в православних єпархіях після інкорпорації українських земель до Російської імперії наприкінці XVIII – поч. ХІХ ст. Перетворення Києво-Могилянської академії на два заклади – духовну семінарію та академію.
статья [26,6 K], добавлен 19.09.2017Причини конструювання в історичному творі XVII ст. вигаданого сюжету про співробітництво вірмен із татарами на службі в галицьких князів. Джерела, автори яких торкалися питання появи вірмен у Львові. Версія заснування Львова у творі Ю.Б. Зиморовича.
статья [67,3 K], добавлен 07.08.2017Дослідження перебування Східної Галичини у складі Другої Речі Посполитої. Денаціоналізація самоідентифікації українців. Збереження української мови та освіти у період окупації. Переселення неблагонадійних учителів у центральні та західні райони Польщі.
статья [20,0 K], добавлен 10.08.2017Діяльність нелегальних греко-католицьких священиків, що свідчила про несприйняття радянського ладу і становища УГКЦ. Опис підпільних греко-католицьких обрядів і богослужінь, заходів конспірації, відношення частини духовенства до російського православ’я.
статья [23,2 K], добавлен 14.08.2017Письменники і поети-вихованці Києво-Могилянської академії. Навчання і життя студентів Києво-Могилянської академії. Бібліотека Києво-Могилянської академії. Козацькі літописці-вихованці Києво-Могилянської академії. Випускник КМА Петро Прокопович.
контрольная работа [45,0 K], добавлен 20.11.2008Золоте коріння народу - в його минувшині. Чимало археологічних пам'яток починаючи від кам'яного віку і закінчуючи середньовіччям, знаходиться на території Рівненської області. Історія пам’яток за писемними джерелами. Типологічна характеристика пам’яток.
курсовая работа [33,1 K], добавлен 09.07.2008- Ранньопервісна община мисливців, збирачів та рибалок за даними археологічних та етнографічних джерел
Розгляд головних рис суспільних відносин родової общини на межі верхнього палеоліту. Побут, господарська діяльність, соціально-економічні відносини людей. Віковий і міжстатевий поділ праці; інститут шлюбу та сім'ї. Організація влади та духовна культура.
реферат [1,0 M], добавлен 25.05.2014 Культурно-просвітницька діяльність "Руської трійці". Роль греко-католицької церкви і громадсько-політичної діяльності політичних партій у відродженні Західної України. Основні етапи, особливості, передумови і рушійні сили західноукраїнського відродження.
курсовая работа [100,2 K], добавлен 18.09.2010Характеристика бойових дій як способу вирішення конфлікту, хронологія подій греко-перської війни. Співвідношення сил противників і тактика ведення бою у ворожих арміях. Бій спартанців, наслідки поразки греків та створення Афінського морського союзу.
разработка урока [18,5 K], добавлен 06.07.2011Изучение политической и идеологическо-философской сторон процесса развития царской власти Александра Македонского. Характеристика предпосылок и хода формирования оппозиционных сил в греко-македонском окружении. Политическое значение покорения Персии.
курсовая работа [104,0 K], добавлен 24.03.2013Характеристика предпосылок и событий в период греко-персидских войн. Союз греческих государств для борьбы с персами. Принципы стратегического использования гор при обороне страны. Особенности боя у Платей и преимущества греческого военного исскуства.
реферат [31,5 K], добавлен 16.06.2009Усиление афинского военного могущества и изменение характера войны. Переход стратегической инициативы к грекам, освобождение от персов греческих городов и островов. Военная экспансия Афин и их союзников в Египет и завершение греко-персидских войн.
реферат [19,5 K], добавлен 16.06.2009Вивчення наукового внеску відомої дослідниці старожитностей Н.М. Бокій у розвиток археологічної науки Кіровоградщини. Наукові здобутки дослідниці у археології енеоліту, бронзового віку, скіфській археології та дослідженні середньовічних пам'яток регіону.
статья [43,8 K], добавлен 24.11.2017Особенности деятельности исследуемой церкви на белорусских землях в 1989–2014 гг., ее исследование и анализ. Назначение и структура основных приходов, история их развития. Направления и оценка эффективности работы белорусских греко-католиков за рубежом.
курсовая работа [75,3 K], добавлен 20.10.2015Дослідження бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності І. Кревецького, введення до наукового обігу доробку. Реконструкція основних етапів його бібліотечної й бібліографічної діяльності. діяльності І. Кревецького щодо розвитку бібліотек у Львові.
автореферат [52,2 K], добавлен 27.04.2009Причины начала греко–персидских войн, их последствия. Вооружение и тактика Афинской армии. Политический строй Спарты, его особенности, характеристика военной системы. Цензовое деление афинских граждан по новым законам. Система спартанского воспитания.
курсовая работа [890,1 K], добавлен 10.06.2015
