До питання про північно-східний кордон ареалу підгірцівської групи пам'яток
Дослідження наявних матеріалів підгірцівської групи пам'яток доби раннього заліза, пошук північно-східного кордону їх розповсюдження та розгляд питання щодо хронологічного і територіального зв'язку з пам'ятками милоградської культури Подесення.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.07.2021 |
| Размер файла | 211,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДО ПИТАННЯ ПРО ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ КОРДОН АРЕАЛУ ПІДГІРЦІВСЬКОЇ ГРУПИ ПАМ'ЯТОК
С.С. Ржевуська
Анотація
підгірцівський пам'ятка культура подесення
Стаття присвячена аналізу наявних матеріалів підгірцівської групи пам'яток доби раннього заліза, пошуку північно-східного кордону їх розповсюдження та розгляду питання щодо хронологічного і територіального зв'язку з пам'ятками милоградської культури Подесення.
Ключові слова: підгірцівська група пам'яток, милоградська культура, ранній залізний вік, Подесення.
Аннотация
Ржевуская С.С. К вопросу о северо-восточной границе ареала подгорцевской группы памятников
Статья посвящена анализу имеющихся материалов подгорцевской группы памятников эпохи раннего железа и поиску северо-восточной границы их распространения. Также рассмотрен вопрос их хронологической и территориальной связи с памятниками милоградской культуры Подесенья.
Ключевые слова: подгорцевская группа памятников, милоградская культура, ранний железный век, Подесенье.
Annotation
Rzhevuska S.S. About the northeastern border of species distributoin of the Pidhirtsivska group of sites
The article is related to the analysis of the available materials of the Pidhirtsivska group of sites of the Early Iron Age and the searching of the northeastern border of its species distribution. Also, was considered the question of its chronological and territorial connection with the sites of Mylohrad culture of the Desna.
Key words: Pidhirtsivska group of sites, Mylohrad culture, Early Iron Age, the Desna.
Виклад основного матеріалу
Актуальність питання дослідження пам'яток підгірцівської групи полягає в тому, що нині науковці не мають одностайної думки щодо їх ареалу розповсюдження, генезису, типології матеріальних комплексів та хронології. Розв'язання цих питань ускладнюється бідністю культурного шару та відсутністю в ньому хрономакерів. Культурна належність цих пам'яток, а також їх взаємозв'язок з милоградською культурою лишаються дискусійними.
Пам'ятки підгірцівської групи поширені у північній частині Середнього та Верхнього Подніпров'я, до широти Переяслав-Хмельницький-Канів. На цій території Дніпро проходить через різні природно-географічні зони. Вище Києва він тече через Полісся по низовині, вкритій піщаними відкладеннями, в зоні хвойних та широколистяних лісів. Заплава річки в цьому місці сягає 10-14 км. Нижче Києва Дніпро тече лісостепом, долина річки звужується, береги стають вищими.
На Правобережжі основна частина пам'яток виявлена в заплаві річки Дніпро та його правих притоках Ірпені та Стугни [1, с. 55]. На лівому березі осередком їх поширення є долини річок Дніпро та Десна. Окремий кущ поселень також зафіксовано в заплаві р. Трубіж [2, с. 302-338] (рис. 1).
Найбільшу групу пам'яток цього типу складають поселення. Вони здебільшого розташовуються на піщаних борових терасах або в заплавах річок, на дюнних підвищеннях; щодо невеликих допливів, які не мають широких заплав, пам'ятки розміщуються біля самої води, на березі річок (Велика Солтанівка [3, с. 44], Таценки [4, с. 110]).
Більшість пам'яток не було досліджено шляхом розкопок, але на них проводились розвідки та шурфування. Однією з добре досліджених пам'яток є поселення Підгірці, яке знаходиться в болотистій місцевості. Культурний шар потужністю до 0,6 м містив характерну кераміку: округлої форми з високою, прямою, трохи відігнутою назовні шийкою; пласким дном; тонкими, гладкими стінками; рівномірним випалом світло-коричневих відтінків; добре відмуленою керамічною масою, з домішками кварцу та піску. Серед орнаментації поширені наколи у вигляді «перлин», рідше зустрічаються пальцево-нігтьові вдавлення, защипи, насічки та наліпний валик під вінцем. Серед металевих виробів - залізна сокира з широким обухом, продатована В.А. Ільїнською VI-IV ст. до н. е. [5, с. 30]. Також були знайдені ажурні бронзові прикраси, тотожні з тими, що містились в Підгірцівському скарбі. На основі цих рис в 1950 р. В.М. Даниленко було виділено підгірцівську групу пам'яток в окреме явище [1, с. 55-57].
Подібні поселення відомі на правому березі Дніпра поблизу сіл Лютіж, Велика Солтанівка, Таценки, Плюти, Пирогів, Новоукраїнка. На лівому березі вони зафіксовані під Хотянівкою, Процевом, Вишеньками, Бортничами, Погребами, Осещиною, Старосіллям, Рудаковим та Кийлівом [6, с. 11]. На трьох з них (Бортничі, Таценки та Лютіж) виявлено залишки комплексів, пов'язаних з металообробкою [7, с. 11; 1, с. 59-60].
Ґрунтові могильники зафіксовано з інгумаційним, рідше кремаційним обрядом поховання біля сіл Погреби, Рудяки, Вишеньки, Жереб'тин, Кийлів, Проців [3, с. 44]. Також вони відомі на території колишнього Митрополичого саду та Ботанічного саду ім. М.М. Гришка (м. Київ) [8, с. 150-153]. Деякі з них розташовано впритул до поселень, на перших надзаплавних терасах, як епонімний могильник біля с. Підгірці [1, с. 56-57]. Окремі поховання Пирогівського, Корчуватівського та Малополовецького могильників за наявними матеріалами можна віднести до підгірцівських [3, с. 46; 9, с. 83; 4, с. 108-109]. Орієнтація варіюється, стан кісток незадовільний через неглибоке залягання у піщаних шарах. Інформативним виявився інвентар поховання № 1 могильника біля с. Козаровичі, в контексті якого було зафіксовано акінак із серповидним навершям і сегментоподібним перехрестям кінця VI-V ст. до н. е. (О.В. Шелеханем) [10, с. 84]. В похованні, виявленому біля с. Рудяки, інвентар склали ажурні бронзові прикраси - частина бронзової булавки з залізним стрижнем, бронзова кругла пряжка, трикутна підвіска. Поряд виявлено яму, заповнену керамікою підгірцівського типу, можливо, пов'язану з обрядом поховання. Знахідки ажурних підгірцівських прикрас відомі в контексті скіфських поховань - гробниця № 3 Гайманової могили IV ст. до н. е. та курган № 2 біля с. Мізяків, на Вінничині V-III ст. до н. е. Ці прикраси є маркером підгірцівської групи пам'яток [11, с. 472; 12, с. 78].
Більшість з наразі відомих пам'яток підгірцівського типу вміщено в хронологічний діапазон кінця V!-IV ст. до н. е.
Підгірцівські пам'ятки тісно співіснують з пам'ятками милоградської культури. Зокрема, С.Є. Рассадіним пам'ятки київського полісся виокремлено в локальний «підгірцівсько-милоградский» варіант милоградської культури, утворення якого пов'язано зі зміщенням ареалу. Городище Веприк (Млинок) на Фастівщині та групу городищ в міжріччі Десни та Сули - Гордня, пгт. Срібне, Сулак, Плоске (датованих Г.В. Жаровим IV-III ст. до н.е.), де фіксуються давньогрецькі імпорти, - інтерпретовано як контактні зони носіїв милоградської культури та лісостепових скіфів. За цими пам'ятками окреслено широтний ареал милоградської культури, який поглинув підгірцівські пам'ятки [13, с. 48-49].
Рис. 1 Пам'ятки милоградського культурного кола Верхнього та Середнього Подніпров'я
Проте, питання співіснування пам'яток підгірцівського типу та милоградської культури лишається дискусійним. Для їх атрибуції та визначення положення в системі культур раннього залізного віку перспективним є вивчення вищевказаних рубіжних пам'яток з потужними культурними відкладеннями. Розглянемо деснянську групу пам'яток дещо детальніше.
Городище Городня (Городнянський район Чернігівської області) - площа 30 га. Обстежено та досліджено шурфуванням Г.В. Жаровим у 2001 р. Серед матеріалу виявлено ліпну кераміку з пальцево-нігтьовими вдавленнями та наскрізними проколами під вінцем, уламки ручок черпаків та глиняні пряслиця.
Городище Срібне (Срібнянський район Чернігівської області) - площа 12 га. Обстежено та досліджено шурфуванням Г.В. Жаровим у 2001 р. Виявлено фрагменти ліпного посуду з насічками та пальцево-нігтьовими вдавленнями по краю, наскрізними проколами або ж «перлинним» орнаментом під вінцем. У культурному шарі наявна велика кількість уламків амфор та чорнолакованого посуду.
Городище Сулак (Носівський район Чернігівської області, заплава р. Остер) - площа 0,9 га. Обстежено та досліджено шурфуваннями Г.В. Жаровим у 2001 р. Виявлено фрагменти ліпної кераміки з пальцево-нігтьовими вдавленнями по краю. У культурному шарі наявна велика кількість уламків амфор та чорнолакованого посуду.
Городище Плоске (Носівський район Чернігівської області, заплава р. Остер) - площа 7 га. Обстежено та досліджено шурфуваннями Г.В. Жаровим у 2001 р. Виявлено фрагменти ліпної кераміки з пальцево-нігтьовими вдавленнями та насічками по краю, уламки бортиків мисок. У культурному шарі наявна велика кількість уламків амфор та чорнолакованого посуду.
Ці городища розташовані на північній межі ареалу скіфських лісостепових племен Дніпровського Лівобережжя. Потужний культурний шар та велика кількість імпортного посуду свідчать про жваві торгові зв'язки з Північним Причорномор'ям. Городище Городня та Срібне автором досліджень інтерпретовано як центри торгівлі з «лісовими» племенами милоградської культури Подесення. Городища Сулак та Плоске віднесено до милоградських, зважаючи на місце розташування в заболоченій заплаві р. Остер [14]. Цікавими є дослідження М.І. Лошенкова щодо розмірів милоградських городищ. Статистично доведено, що абсолютна їх більшість (187) знаходиться в межах 0,09-0,1 га до 1,75 га. В діапазоні до 9 га знаходяться 27 городищ, лише два з них площею понад 7 га. Тобто, згідно з цими даними, городище Плоске є одним з найбільших серед відомих милоградських пам'яток після городища Бечі (9 га) та Клинськ (7,2 га) Гомельської області Білорусі [15, с. 56].
Разом з городищами групу пам'яток міжріччя Десни та Сули складає могильник Івашківка та три селища - Зарванщина, «Кар'єр» та Новоселівка - 3 [16, с. 106; 17; 18].
Могильник Івашківка (Городнянський район Чернігівської області) досліджено Г.В. Жаровим у 2000 р. В культурному шарі знайдено переміщені людські кістки, ліпна кераміка, прикрашена «перлинним» орнаментом, бронзові намистини та спіралеподібна пронизка. Пам'ятку попередньо продатовано VII-V ст. до н. е.
Селище «Кар'єр» (с. Івашківка, Городнянський район Чернігівської області) досліджено Г.В. Жаровим у 2000 р. (21 господарчий об'єкт). В заповненні знаходились фрагменти ліпної кераміки з «перлинним» орнаментом, пряслиця та залізний втульчастий наконечник стріли. Пам'ятку попередньо продатовано VII-V ст. до н. е.
Селище Новоселівка - 3 (Чернігівський район Чернігівської області, тераса р. Десна) досліджено шляхом розкопок Г.В. Жаровим у 1992-1993 рр. Зафіксовано 4 приміщення та господарські комплекси милоградської культури. Виділено два етапи існування пам'ятки за доби раннього залізно віку VII-V ст. до н. е. та IV-III ст. до н. е. В заповненнях комплексів виявлено фрагменти ліпної кераміки з пальцево-нігтьовими вдавленнями та «перлинним» орнаментом і розвал глечика яйцеподібної форми з округлим денцем, типового для милоградської культури. Господарський комплекс витягнуто вузькою смугою 110 х 6 м уздовж тераси р. Десна, житла орієнтувались вглиб тераси. Між житловим та господарчим комплексами знаходився незабудований майданчик.
Селище Зарванщина (с. Дібровне Городнянський район Чернігівської області) досліджено шляхом розкопок Г.В. Жаровим у 1990-1991 рр. Зафіксовано культурний шар потужністю 0,2-0,4 м. Зафіксовано приміщення, заглиблене в материк, з фрагментами кераміки милоградської культури у заповненні.
Важливими для встановлення характеру співіснування носіїв милоградської та юхнівської культур і меж їх ареалів є дослідження пам'яток міжріччя Десни та Сейму та прилеглих до них. Але їх розрізнення ускладнено схожістю матеріалів. Тому напевне до милоградських пам'яток віднесено лише одне селище - Мостище І [17, с. 29].
Селище Мостище І (с. Нові Млини Борзнянський району Чернігівської області, лівий берег р. Сейм) досліджено Г.В. Жаровим у 1990-1991 рр. Виявлено кераміку, прикрашену «перлинним» орнаментом.
На території Середнього Лівобережного Подніпров'я виявлено п'ять городищ - Грабів, Городок І, ІІ, ІІІ, Крехаїв та селище Красна Пошта - з милоградськими матеріалами [14, с. 116; 16; 19, с. 155; 20]. Проте, питання їх зв'язку з кущем поселень, власне, підгірцівського типу на р. Трубіж лишається невирішеним.
Городище Городок (с. Олександрівка - 2 Ріпкинський район Чернігівської області) досліджено Г.В. Жаровим у2000 р. Проведено підчистку валу та майданчика городища. Біля підошви валу потужність культурного шару склала 0,4 м, ближче до центру майданчика - 0,1 м. Весь керамічний матеріал віднесено до милоградської культури VH-III ст. до н. е.
Городище Городок ІІ (с. Гніздище, Городнянський район Чернігівської області) досліджено Г.В. Жаровим у 2000 р. Культурний шар біля підошви валу склав 0,6 м, ближче до центру майданчика - 0,2 м. Весь керамічний матеріал віднесено до милоградської культури VH-III ст. до н. е.
Городище Городок ІІІ (с. Звеничів Ріпкинський район Чернігівської області) досліджено Г.В. Жаровим у 2000 р. Культурний шар склав 0,4 м. Весь керамічний матеріал віднесено до милоградської культури VH-III ст. до н. е. Шурфування навколо городища виявили наявність відкритого поселення Городок - 3 з культурним шаром 0,2-0,3 м.
Городище Грабів (Ріпкинський район Чернігівської області) досліджено Г.В. Жаровим у 2001 р. Відноситься до типу «болотних» городищ, ромбоподібної форми 110 х 125 м. Культурний шар мав потужність до 0,6 м. Весь керамічний матеріал віднесено до милоградської культури VH-III ст. до н. е. Біля городища виявлено два відкритих поселення, розташованих на природних підвищеннях.
Городище Крехаїв (с. Літочки Броварський район Київської області) віднесено до милоградських за топографією - розташовано на заболоченому мису.
Селище Красна Пошта (с. Олександрівка - 2 Ріпкинський район Чернігівської області) досліджено шляхом розкопок Г.В. Жаровим у 2001 р. Основний шар відноситься до милоградської культури. Зафіксовано 16 господарських комплексів. У заповненні виявлено кераміку милоградського типу, залізну посохоподібну булавку, скляну намистину бурштинового кольору. Матеріали продатовано VI-IV ст. до н. е.
Вирішення питання північно-східної межі ареалу пам'яток підгірцівської групи потребує проведення стаціонарних досліджень пам'яток міжріччя Десни та Сули, а саме городищ Городня, пгт. Срібне, Сулак, Плоске, оскільки лише на них виявлено потужний культурний шар з матеріалами, придатними для розробки типології та датування. Особливо дискусійною є нижня межа функціонування цієї групи городищ. Їх варто розглядати у комплексі з пам'ятками Середнього Лівобережного Подніпров'я.
Група милоградських пам'яток, виявлених на цій території, не дотична до підгірцівських пам'яток київського полісся. Проте, цей факт можна пояснити недодослідженістю цієї локації. Цілком вірогідно, що під час подальших розвідок її буде заповнено за аналогією з виявленим кущем підгірцівських поселень на р. Трубіж на сході ареалу. Через схожість підгірцівських та милоградських матеріалів і нерозробленість їх типологій ускладнюється атрибуція та віднесення пам'яток до того чи іншого типу. Негативним фактором також є те, що в періодиці опубліковано лише короткі звіти по польовим дослідженням груп пам'яток Подесіння та Середнього Лівобережного Подніпров'я, які надалі не опрацьовуються авторами у вигляді аналітичних статей.
Щодо північно-західної межі ареалу підгірцівської групи пам'яток, перспективним є дослідження групи городищ міжріччя р. Тетерів та Прип'ять - Нова Красниця, Бовище, Діброва, Радинка, Розважів, Лелів, Медвин, Леонівка, Розважів І-ІІ, Речиця, виявлених розвідками В.П. Кучери та експедицією Інституту археології під час складання реєстру пам'яток, вивчення яких нині призупинено [1, с. 62-64].
Посилання
1. Максимов Е.В., Петровская Е.А. Древности скифского времени Киевского Поднепровья. Полтава, 2008. 126 с.
2. Костенко Ю.В. Археологічні пам'ятки Середнього Потрубіжжя. Переяслав-Хмельницький, 2015. 550 с.
3. Лінка Н.В. Роботи експедиції «Великий Київ» за 1947 р. // Археологічні пам'ятки УРСР. Ранні слов'яни і Київська Русь: матеріали польових досліджень Інституту археології Академії наук Української РСР за 1947-1949 рр. К., 1952. Т. 3. С. 39-53.
4. Лысенко С.Д. Новые памятники подгорцевской группы милоградской культуры на Киевщине // Археологічні пам'ятки Фастівщини: Матеріали та дослідження. До 75-річчя Надії Михайлівни Кравченко. Київ - Фастів, 2010. № 26-27. С. 106-127.
5. Іллінська В.А. Скіфські сокири // Археологія. К., 1961. XII. С. 27-52.
6. Петровська Є. Підгірцівські пам'ятки Київського Подніпров'я // Археологія. К., 1971. Вип. 2. С. 9-22.
7. Даниленко В. Дослідження пам'яток підгірцівського та бобрицького типів на Київщині в 1950 р. // Археологічні пам'ятки УРСР. Доба раннього заліза, епоха міді-бронзи, неоліт і палеоліт. К., 1956. Т. 4. С. 5-16.
8. Гончар В.М. Нові пам'ятки доби раннього заліза на території сучасного Києва // Археологія. 1997. Вип. 1. С. 149-155.
9. Хомчик М.О., Шовкопляс Г.М. Знахідки ранньої пори залізного віку з Києва (із збірок Державного історичного музею УРСР) // Археологія. К., 1984. Вип. 46. С. 80-86.
10. Бабенко Л.І., Шелехань О.В. Кинджали з сегментоподібним перехрестям у зібранні Харківського історичного музею // Археологія. К., 2015. Вип. 4. С. 77-91.
11. Бидзиля В.И, Полин С.В. Скифский царский курган Гайманова могила. К., 2012. 752 с.
12. Лобай Б.І. Кургани скіфского часу на Вінничині // Археологія. К., 1977. Вип. 21. С. 77-84.
13. Рассадин С.Е. Милоградская культура: ареал, хронология, этнос. Минск, 2005. 106 с.
14. Жаров Г, Жарова Т. Археологическая разведка на Черниговщине // Археологічні відкриття в Україні 2000-2001 рр. К., 2002. С. 116-118.
15. Лошенков М.И. Городища Милоградской культуры на территории Беларуси. Минск, 2011. 408 с.
16. Жаров Г.В., Жарова Т.Н. Охранные археологические исследования на Черниговщине // Археологічні відкриття в Україні 1999-2000. К., 2001. С. 104-106.
17. Жаров Г.В. Дослідження в басейні р. Снов //Археологічні дослідження в Україні в 1991 р. Луцьк, 1993. С. 29-30.
18. Жаров Г.В., Майборода Т.М. Дослідження на багатошаровому поселенні Новослівка - 3 біля Чернігова // Археологічні дослідження в Україні 1993 р. К.,1997. С. 47-48.
19. Шидловський П.С., Лисенко С.Д, Кириленко О.С., Сорокун А.А., Пічкур Є.В. Первісна археологія Нижнього Подесення. Київ - Ніжин, 2016. 344 с.
20. Жарова Т.Н., Жаров Г.В., Терпиловский Р.В. Дослідження в зоні новобудов на Чернігівщині // Археологічні відкриття в Україні 2000-2001 рр. К., 2002. С. 118-120.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика археологічних знахідок сокир-молотів катакомбної культури, їх підрозділ на групи: шнурова, ямна, інгульська. Проведення паралелі цих наявних знахідок з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток культури.
реферат [361,4 K], добавлен 16.05.2012Загострення блокового протистояння як особливість, що характеризує розвиток світових міжнародних геополітичних відносин по завершенні Другої світової війни. Дослідження політики Д. Ейзенхауера щодо питання українського народу в Радянському Союзі.
статья [19,5 K], добавлен 11.09.2017Золоте коріння народу - в його минувшині. Чимало археологічних пам'яток починаючи від кам'яного віку і закінчуючи середньовіччям, знаходиться на території Рівненської області. Історія пам’яток за писемними джерелами. Типологічна характеристика пам’яток.
курсовая работа [33,1 K], добавлен 09.07.2008Вивчення античних пам'яток півдня України. Колонізація Північного Причорномор'я. Античні держави Північного Причорномор'я: історія, устрій. Населення і торгівля античних міст-держав. Вплив північно-причорноморської цивілізації на довколишні племена.
реферат [28,9 K], добавлен 19.01.2008Дослідження витоків та розвитку культури індіанців Сполучених Штатів Америки. Маунд як явище індіанської культури. Особливості культури індіанських груп від Аляски до Флориди. Мови північно-американських індіанців, їх значення для розвитку сучасних мов.
курсовая работа [87,1 K], добавлен 05.05.2012Історія античної цивілізації у Північному Причорномор'ї. Основні причини колонізації. Західний, північно-східний та південно-східний напрямки грецької колонізації. Вплив грецької колонізації на цивілізації. Негативні та позитивні наслідки колонізації.
презентация [2,0 M], добавлен 29.12.2015Дослідження історії українсько-польського співжиття у 20-30-і роки XX століття. Форми насильницької асиміляції, ставлення до українців, що опинилися в складі Польщі в результаті окупації нею західноукраїнських земель, нищення пам'яток історії і культури.
реферат [30,2 K], добавлен 24.05.2010Узагальнення і систематизація закономірностей російських геополітичних пріоритетів щодо "українського питання". Розвиток галицького москвофільства в XIX ст. Аналіз впливу московського центру на події в Україні в ХХ столітті, терор на українських землях.
статья [31,0 K], добавлен 27.07.2017Проблема взаємовідносин еллінів і варварів в історіографії. Тіра та фракійське населення в римську добу. Аналіз та основні аспекти контактів жителів античної Тіри з місцевим населенням Північно-Західного Причорномор’я - із сарматами, скіфами, гетами.
научная работа [5,5 M], добавлен 13.01.2016Дослідження пам'яток духовного світу носіїв трипільської культури, як форпосту Балкано-дунайського ранньоземлеробського світу. Світогляд енеолітичного населення України, їх космологічні та міфологічні уявлення. Пантеон божеств трипільського населення.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 03.09.2014Характерні риси політики португальської корони відносно колонізації Бразилії протягом першої половини XVI ст. Особливості початкової фази колонізації північно-східної Бразилії португальцями. Місія португальського капітана-донатарія Дуарті Коелью Перейри.
статья [26,1 K], добавлен 24.04.2018Малодосліджені, частково втрачені пам'ятки сакральної архітектури Лівобережної України й Слобожанщини. Охорона даних пам'яток з боку держави та місцевої влади. Виховання любові та поваги до історико-архітектурних пам'яток, поваги до історії та духовності.
реферат [87,6 K], добавлен 28.10.2014Березне. Історія дослідження населеного пункту. Історія населеного пункту за писемними джерелами. Походження назви поселення, мікротопоніміка. Історія топографічного населення. Характеристика пам'яток історії та культури. Характеристика музейних збірок.
реферат [1,8 M], добавлен 09.07.2008Дослідження процесу формування кордонів між Російською імперією та Китаєм у XVIII ст. Причини встановлення кордону, геополітичні умови його формування. Чинники, що впливали на досягнення домовленості. Характеристика договорів, що вирішували проблему.
реферат [38,3 K], добавлен 27.01.2014Історичний огляд особливостей російсько-китайських дипломатичних відносин у XVIII-XIX ст. Дипломатія як фактор формування кордону Росії з Китаєм у XІХ ст. Основні причини встановлення кордону, характеристика геополітичних умов, в яких він формувався.
реферат [26,7 K], добавлен 13.12.2013"Громадівський рух" та його розвиток у ХІХ ст. на українських територіях. Наслідки "перебудови" для України. Тестові питання щодо впровадження християнства на Русі: “Руська правда”, будівництво Софіївського собору, правління Володимира Мономаха.
контрольная работа [29,4 K], добавлен 01.02.2009Дослідження і зв'язок у часовому і географічному просторі встановлення радянсько-польського кордону (український відтінок) і депортації з прикордонної смуги українського населення в УРСР. Ялтинська конференція і лінія Керзона. Евакуація південних районів.
статья [28,8 K], добавлен 16.03.2011Основні течії в словенській політиці щодо питання про автономію Словенії. Подолання політичної кризи, пов'язаної з вбивством короля Олександра. Послаблення національного унітаризму та суворої державної централізації Першої Югославії наприкінці 1930-х рр.
статья [34,2 K], добавлен 18.08.2017Підходи до вивчення функціонування та значення Одеського порто-франко, які з'явились в українській історіографії 1920-х - середині 30-х pp. Вплив цього режиму на українське господарство зазначеної доби. Концепція О. Оглоблина щодо Одеського порто-франко.
доклад [24,4 K], добавлен 25.09.2010Зовнішня політика Петра I, процес інтеграції Росії до Європи. Оперування Росією конфесійним питанням у зовнішній політиці. Українське конфесійне питання як політичний засіб Росії проти Речі Посполитої. Становище православної церкви Правобережної України.
реферат [34,9 K], добавлен 12.06.2010
