Зображення подій польсько-української війни 1649 року в польській історіографії першої половини ХХ ст.

Висвітлення у польській історіографії першої половини ХХ ст. облоги козацькими військами Збаража та битви під Зборовим, вичленування різних стереотипів, шаблонів та історичних міфів, які використовувалися польськими істориками у змалюванні цих подій.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.07.2021
Размер файла 70,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

З іншої сторони оцінював Зборівську угоду Євгеніуш Лятач. Він висував твердження, що під час переговорів польська сторона висунула ідею створення антиосманського союзу, до якого б увійшли, окрім Речі Посполитої, Імперія австрійських Габсбургів, Венеціанська республіка, Кримське ханство та козаки Б. Хмельницького. З допомогою цього польські правлячі еліти бажали замирити своїх східних ворогів і скерувати їх войовничий запал проти Османської імперії. Такі плани мали стати реалізацією ідей короля Владислава IV. Особливо Ян Казимир та канцлер Єжи Оссолінський мали зацікавити такими ідеями хана Іслам Гірея, який можливо виношував задум звільнення від турецької залежності. Саме цим вчений і зумовлює згоду короля на формування 40-тисячного козацького реєстрового війська, яке уже скоро мало бути використане на фронті проти Порти (Latacz, 1938, s. 4-5). Однак на перешкоді реалізації цього грандіозного задуму, що міг врятувати Річ Посполиту від продовження кровопролитної війни на її землях, стала відмова Австрійського імператора та правлячих кругів Венеції надати фінансову допомогу полякам (Latacz, 1938, s. 12).

Один із корифеїв польської історичної науки, Міхал Бобжинський, вважав, що відсутність міцної централізованої влади у Речі Посполитій призвела до поразки мирних ініціатив. Історик зазначав, що не існувало такої сили, що могла б тримати величезні козацькі маси в послуху та водночас заставила б польське суспільство виконувати умови договору. Такою зокрема була польська шляхта, яка не могла погодитись на привілеї козаків та бажала помститись на повстанцях і повернути собі втрачені маєтки та підвладних селян. Також і католицькі єпископи не терпіли поруч із собою у сенаті православне духовенство, яка постійно бачили лише розкольниками (Bobrzynski, 1927, s. 178).

Релігійний фактор у розпалюванні конфлікту після Зборівського миру розглядав і А. Шельонговський. Він наголошував, що неприйнятним пунктом договору для католицької сторони була позиція про скасування церковної унії на теренах підконтрольних козакам трьох воєводств. З протилежного боку також і представники Константинопольського патріархату, які діяли згідно із волею турецького султана, агітували серед козаків та черні за продовження релігійної війни проти католиків (Szel^gowski, 1936, s. 53).

Продовжуючи аналіз наслідків Зборівського миру, польські вчені розглядали і самі особливості усієї військової кампанії 1649 року. Так, Владислав Томкевич у своїх дослідженнях історії козацтва, де він прославив діяння польського війська під час бойових дій 1649 р. та вважав облогу Збаража однією із най - більш яскравих та найгероїчніших сторінок польського національного духу, все ж був доволі стриманий у підсумкових оцінках ролі подій цього року для подальшої долі цілої Речі Посполитої. Він критично оцінює стратегічні рішення командування польських військ, яке розділило армію і на тривалий час зали - шило її значну частину у віддаленому замку, без належного забезпечення провіантом та боєприпасами. Такі дії могли завершитися повним знищенням оборонців фортеці, які уже перебували за крок від трагічного кінця внаслідок голоду, втрат та відсутності пороху. Основні помилки історик відносив на рахунок Яна Казимира. Однією із них він називає усунення королем від командування у Збаражі одного із найталановитіших польських полководців свого часу, який користувався великим авторитетом у військах - князя Єреми Вишневецького. Це історик зумовлює угодовою політикою Яна Казимира, якого не влаштовувала войовнича позиція князя. Також стратегічні та тактичні помилки король здійснив і під час особистого командування коронними війсь - ками у битві під Зборовим, на яку він не зібрав належної кіль - кості військ та не виробив плану бойових дій. Від катастрофи у цьому зіткненні короля врятувала лише політична лінія кримського хана Іслам Гірея, який намагався зберегти баланс сил між ворогуючими сторонами та не бажав надмірного зростання могутності козацтва коштом повного розгрому Речі Посполитої. Також укладенню миру посприяла і обережність Б. Хмельницького після звісток про поразку козацьких військ у битві з литовською армією князя Януша Радзивіла під Лоєвом (Tomkiewicz, 1933, s. 330).

З іншої позиції оцінював військову кампанію 1649 року Л. Фронсь. Дослідник зазначав про стратегічну помилку, здійснену уже козацьким гетьманом. Він звертав увагу на дії Б. Хмельницького, що, не випередивши ворога ще на початку року, доз - волив йому зібрати окремі загони із різних міст та замків прикордоння і не знищив їх поодинці. Тому, як наголошував учений, військовий похід необхідно було розпочати відразу після закінчення терміну перемир'я і у такий спосіб здобути стратегічну перевагу над суперником, який ще навіть не розпочав збирати війська (Frзs, 1932, s. 6). На думку Ф. Конечного, повстанське військо характеризував дуже низький потенціал та відсутність справжнього бойового духу у козаків. Це обов'язково мало спри - чинитись до поразки армії Хмельницького, однак на допомогу прийшла Османська імперія, яка врятувала їх від розгрому. Саме завдяки султану на поле бою прибуло стотисячне татарське військо, яке змінило усю стратегічну ситуацію та допомогло козацькому гетьману підписати рятівний для нього мирний договір (Koneczny, 1921, s. 138).

Висновки

Події польсько-української війни 1649 року стали знаковими у представленні польськими дослідниками образу Хмельниччини. Основні акценти на них були поставлені ще наприкінці ХІХ ст. польським істориком Л. Кубалею та письменником Г. Сінкевичем і продовжили активно розвиватися історіографією першої половини ХХ ст. Значний вплив на їх зображення мали виховні ідеали польського суспільства у його бездержавний період, які слугували «зміцненню сердець» народу. Після І світової війни на підходи вчених до історичного матеріалу наклалися їхні ідеологічні установки, зумовлені прихильністю до того чи того політичного табору ІІ Речі Посполитої, а зокрема ідеології націонал-демократів або табору маршала Ю. Пілсудського. Через їх призму розглядався міжнародний контекст події, а зокрема впливи Кримського ханства, Османської імперії чи Московського царства. Також політичні візії дослідників впливали на бачення ними внутрішніх процесів у середовищі українського народу, а зокрема формування політичної нації та державотворчі процеси. Особливо цікавим є нашарування міфологічних архетипів у представленні різних фактів військової кампанії, що перекладалися на формування антиукраїнських стереотипів та фобій. Багато уваги польські дослідники і митці присвятили творенню із постаті князя Єремії Вишневецького ідеалу героя -захисника вітчизни та зразкового представника шляхетського «сарматського народу». У контексті аналізу значення і наслідків Зборівського мирного договору історики розглядали самі обставини та процеси трансформації польсько-українського конфлікту, його внутрішні соціальні та культурні стимули.

Перспективним напрямком дослідження є поглиблене вивчення різноманітних історичних міфів, які побутували в зображенні українсько-польських воєн у польській історичній літературі. Також доцільним є розширення рамок аналізованої історіографії на праці, створені і у ХІХ ст. та порівняння здобутих фактів із поглядами сучасних польських учених.

Джерела та література

1. Пестрикова, О. (2018). Доба Хмельниччини в інтерпретації польського історика Людвіка Кубалі. Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті, 21 (2), 83-91. Дніпро.

2. Руда, О. (2010). Українське козацтво в інтерпретації польських істориків кінця ХІХ - першої третини ХХ століття. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Bobrzynski, M. (1927). Dzieje Polski w zarysie (T. 2). Warszawa; Krakow; Lublin; Lodz; Paryz; Poznan; Wilno; Zakopane: Naklad Gebethnera i Wolffa.

3. Chrzszcz, I.E. (1929). Poddanie siз Chmielnickiego Turcji w r. 1650.

4. Sprawozdanie dyrekcji panstwowego gimnazjum w Jaworowie za Rok szkolny 1928/1929 (s. 3-17). Jaworow: Nakladem funduszu wlasnego.

5. Fr^s, L. (1932). Obrona Zbaraza w r. 1649. Krakow: Drukarnia J. Gablankowskiego.

6. Gцrka, O. (1934). «Ogniem i mieczem» a rzeczywistosc historyczna. Warszawa: Sklad glowny, Libraria Nova.

7. Gцrka, O. (1936). Liczebnosc Tatarow Krymskich i ich wojsk. Warszawa: Glowna drukarnia wojskowa.

8. Halecki, O. (1992). Historia Polski. Lublin; Londyn: Towarzystwo Naukowe KUL, Katolicki Osrodek Wydawniczy «Veritas».

9. Koko, E. (2006). Franciszek Rawita-Gawronski (1846-1930) wobec Ukrainy i jej przesziosci. Gdansk: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdanskiego. Koneczny, F. (1921). Dzieje Rosji od Najdawniejszych do Najnowszych czasow. Poznan; Lwow; Lublin; Lodz: Wydawnictwo M. Arcta w Warszawie.

10. Konopczynski, W. (1936). Dzieje Polski Nowozytnej. T. II: 1648-1795. Warszawa; Krakow; Lodz; Poznan; Wilno; Zakopane: Sklad Glowny u Gebethnera i Wolffa.

11. Korzon, T. (1912). Dzieje wojen i wojskowosci w Polsce. T. 2: Epoka przedrozbiorowa. Krakow: Nakladem Akademii Umiejзtnosci.

12. Kubala, L. (1901). Szkice Historyczne (T. 1). Warszawa: Naklad Gebethnera i Wolffa.

13. Kukiel, M. (1929). Zarys historii wojskowosci w Polsce. Krakow: Nakladem Krakowskiej Spolki Wydawniczej.

14. Lasocki, Z. (1934). «Ogniem i mieczem» w swietle rewelacyj dra. Gorki. Krakow: Nakladem autora.

15. Latacz, E. (1938). Ugoda Zborowska i plany wojny tureckiej w roku 1649. Warzawa: Ksi^garnia Feldmana i co.

16. Rawita-Gawronski, F. (1914). Hetman kozacki B. Chmielnicki: szkic historycznyjego zycia i walk. Lwow: Wydawnictwo Tow. im. Piotra Skargi.

17. Rawita-Gawronski, F. (1923). Kozaczyzna ukrainna w Rzeczypospolitej Polskiej do konca XVIII w. Warszawa.

18. Rogowicz, M. (2013). Bitwa pod Zbarazem 1649. Warszawa: Napoleon V.

19. Romek, Z. (1997). Olgierd Gorka. Historyk w siuzbie mysli propanstwowej (1908-1955). Warszawa.

20. Sledzinski, K (2005). Zbaraz 1649. Warszawa: Bellona.

21. Sobieski, W. (1938). Dzieje Polski. T. 1: Do roku 1696. Warszawa: Wydawnictwo Zorza.

22. Szel^gowski, A. (1936). Historja Powszechna. Warszawa: M. Arct.

23. Tomkiewicz, W. (1933). Jeremi Wisniowiecki (1612-1651). Warszawa: Nakladem Towarzystwa Naukowego Warszawskiego.

24. Tomkiewicz, W. (1939). Kozaczyzna ukrainna. Lwow: Panstwowe Wydawnictwo Ksi^zek Szkolnych.

References

1. Pestrykova, O. (2018). Doba Khmelnychchyny v interpretatsii polskoho istoryka Liudvika Kubali [Khmelnycki uprising in the interpretation of the polish historian Ludwik Kubala]. Naddniprianska Ukraina: istorychni protsesy, podii, postati - Naddnipryanska Ukraine: his - toricalprocesses, events, figures, 21 (2), 83-91. Dnipro.

2. Ruda, O. (2010). Ukrainske kozatstvo v interpretatsii polskykh istorykiv kintsia XIX - pershoi tretyny XX stolittia [Ukrainian Cossacks in the interpretation of Polish historians of the late nineteenth - first third of the twentieth century]. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy [in Ukrainian].

3. Bobrzynski, M. (1927). Dzieje Polski w zarysie [History of Poland in outline]. (Vol. 2). Warszawa; Krakow; Lublin; Lodz; Paryz; Poznan; Wilno; Zakopane: Naklad Gebethnera i Wolffa [in Polish].

4. Chrz^szcz, I.E. (1929). Poddanie siз Chmielnickiego Turcji w r. 1650 [Surrender of Chmielnicki to Turkey in 1650]. Sprawozdanie dyrekcji panstwowego gimnazjum w Jaworowie za rok szkolny 1928/1929 - Report of the management of the state gymnasium in Jaworфw for the 1928/1929 school year (pp. 3-17). Jaworow: Nakladem funduszu wlasnego [in Polish].

5. Fr^s, L. (1932). Obrona Zbaraza w r. 1649 [Defense of Zbaraz in 1649]. Krakow: Drukarnia J. Gablankowskiego [in Polish].

6. Gцrka, O. (1934). «Ogniem i mieczem» a rzeczywistosc historyczna [«Fire and sword» and historical reality]. Warszawa: Sklad glowny, Libraria Nova [in Polish].

7. Gцrka, O. (1936). Liczebnosc Tatarow Krymskich i ich wojsk [Numbers of Crimean Tatars and their armies]. Warszawa: Glowna drukarnia wojskowa [in Polish].

8. Halecki, O. (1992). Historia Polski [History of Poland]. Lublin; Londyn: Towarzystwo Naukowe KUL, Katolidd Osrodek Wydawniczy «Veritas» [in Polish].

9. Koko, E. (2006). Franciszek Rawita-Gawronski (1846-1930) wobec Ukrainy i jej przeszlosci [Franciszek Rawita-Gawronski (1846-1930) towards Ukraine and its past]. Gdansk: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdanskiego [in Polish].

10. Koneczny, F. (1921). Dzieje Rosji od Najdawniejszych do Najnowszych czasфw [History of Russia from the earliest to the newest times]. Poznan; Lwow; Lublin; Lodz: Wydawnictwo M. Arcta w Warszawie [in Polish].

11. Konopczynski, W. (1936). Dzieje Polski Nowozytnej. T. II: 1648-1795 [The History of Modern Poland. Vol. 2: 1648-1795]. Warszawa; Krakow; Lodz; Poznan; Wilno; Zakopane: Sklad Glowny u Gebeth - nera i Wolffa [in Polish].

12. Korzon, T. (1912). Dzieje wojen i wojskowosci w Polsce. T. 2: Epoka przedrozbiorowa [History of wars and military in Poland. Vol. 2: Pre-Partition Era]. Krakow: Nakladem Akademii Umiejзtnosci [in Polish].

13. Kubala, L. (1901). Szkice Historyczne [Historical sketches]. (Vol. 1). Warszawa: Naklad Gebethnera i Wolffa [in Polish].

14. Kukiel, M. (1929). Zarys historii wojskowosci w Polsce [Outline of military history in Poland]. Krakow: nakladem Krakowskiej Spolki Wydawniczej [in Polish].

15. Lasocki, Z. (1934). «Ogniem i mieczem» w swietle rewelacyj dra. Gorki [«Fire and Sword» in the light of the sensational dr. Gorki]. Krakow: Nakladem autora [in Polish].

16. Latacz, E. (1938). Ugoda Zborowska i plany wojny tureckiej w roku 1649 [Zborow settlement and the plans of the Turkish war in 1649]. Warzawa: Ksi^garnia Feldmana i co. [in Polish].

17. Rawita-Gawronski, F. (1914). Hetman kozacki B. Chmielnicki: szkic historyczny jego zycia i walk [Cossacks hetman B. Chmielnicki: historical sketch of his life and walk]. Lwow: Wydawnictwo Tow. im. Piotra Skargi [in Polish].

18. Rawita-Gawronski, F. (1923). Kozaczyzna ukrainna w Rzeczypospolitej Polskiej do kohca XVIII w. [Ukrainian Cossacks in the Republic of Poland until the end of the 18th century]. Warszawa [in Polish].

19. Rogowicz, M. (2013). Bitwa pod Zbarazem 1649 [Battle of Zbaraz 1649]. Warszawa: Napoleon V. [in Polish].

20. Romek, Z. (1997). Olgierd Gorka. Historyk w sluzbie mysli propahstwowej (1908-1955) [Olgierd Gorka. Historian in the service of pro-state thought (1908-1955)]. Warszawa [in Polish].

21. Sledzinski, K. (2005). Zbaraz 1649 [Zbaraz 1649]. Warszawa: Bellona [in Polish].

22. Sobieski, W. (1938). Dzieje Polski. T. 1: Do roku 1696 [History of Poland. Vol. 1: Until 1696]. Warszawa: Wydawnictwo Zorza [in Polish].

23. Szel^gowski, A. (1936). Historja Powszechna [Universal History]. Warszawa: M. Arct [in Polish].

24. Tomkiewicz, W. (1933). Jeremi Wisniowiecki (1612-1651) [Jeremi Wisniowiecki]. Warszawa: Nakladem Towarzystwa Naukowego Warszawskiego [in Polish].

25. Tomkiewicz, W. (1939). Kozaczyzna ukrainna [Ukrainian Cossacks]. Lwow: Panstwowe Wadawnictwo Ksi^zek Szkolnych [in Polish].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Відмінні риси української історіографії 1920-1980-х pp. Особливості оцінок дореволюційними дослідниками митних тарифів Російської імперії першої половини XIX ст. Причини негативних оцінок представниками української історіографії митного протекціонізму.

    реферат [31,7 K], добавлен 26.09.2010

  • Сербська та чорногорська історіографія. Просвітницький та романтичний напрямки в історичній науці. Розвиток критичного та позитивістського напрямків. Наукові школи в історіографії першої половини ХХ ст. Розвиток історіографії в другій половині ХХ ст.

    реферат [26,4 K], добавлен 24.05.2010

  • Проблеми військової історії в першій половині ХХ ст. та стан російської історіографії щодо вивчення українського питання у Першій світовій війні. Суспільно-політичні процеси у Галичині в період війни. Місце українських земель у міжнародних відносинах.

    статья [19,4 K], добавлен 27.08.2017

  • Навчальні заклади України першої половини ХІХ ст. Аналіз педагогічних думок І. Котляревського, Т. Шевченка, П. Куліша, О. Духновича, М. Максимовича та членів гуртка передової західноукраїнської молоді "Руської трійці" – М. Шашкевича, І. Вагилевича.

    курсовая работа [72,0 K], добавлен 06.05.2014

  • Перша битва на Іпрі. Ютландський бій як найбільший з морських битв Першої Світової війни, хід дій та головні результати. Битва на Соммі, основна мета боротьби. Битва на Камбрі як масова атака з використанням танкових підрозділів 20 листопада 1916 року.

    презентация [1,7 M], добавлен 03.12.2014

  • Розвиток допоміжних історичних дисциплін у польській історіографії. Центри наукових шкіл. Вироблення методології досліджень генеалогії. Актуальні напрями сфрагістичних досліджень. Студіювання письма як один із пріоритетних напрямів польської науки.

    реферат [43,3 K], добавлен 07.08.2017

  • Дослідження міжнародних проблем існування Республіки Техас (1836-1845 рр.), процесу її міжнародного визнання та інкорпорації в систему міжнародних відносин першої половини ХІХ століття. Встановлення легітимності Техасу в правових умовах тієї доби.

    статья [25,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Початок Першої Світової війни. Зародження українського руху. Окупація Галичини російськими військами. Наступ німецьких військ на українські землі. Зміни у відношенні росіян до українців. Умови життя в таборах. Продовження війни, її завершення та наслідки.

    реферат [30,3 K], добавлен 23.09.2019

  • Предмет історіографії історії України. Основні етапи розвитку історіографії історії України. Місце історіографії в системі історичних наук. Зародження знань про минуле в формі культів. Поява писемності і її значення для накопичення історичних знань.

    контрольная работа [27,3 K], добавлен 28.01.2012

  • Становлення історичної науки у Польщі в період національного відродження. Просвітницька і романтична історіографія. Наукові школи позитивістської історіографії, інші напрямки польської історіографії другої половини XIX-початку XX ст. та їх представники.

    реферат [46,0 K], добавлен 24.05.2010

  • Створення міфу про Переяславську раду 1654 р. та спроби його спростувати (90-ті рр. ХХ ст.). Дискусії про події в Переяславі 1654 р. в сучасній українській історіографії. Відтворення повної картини дослідження змісту та значення подій в Переяславі 1654 р.

    реферат [77,2 K], добавлен 22.06.2014

  • Дослідження з історії Першої світової війни. Передумови виникнення війни. Боротьба за новий переділ світу. Англо-німецький конфлікт. Розробка планів війни, створення протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни.

    реферат [33,4 K], добавлен 10.04.2009

  • Передумови виникнення першої світової війни і криза липня 1914. Боротьба за новий переділ світу. Плани війни та створення двох протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни. Протиріччя між Англією й Німеччиною.

    реферат [33,4 K], добавлен 04.04.2009

  • Завоювання Росією Середньої Азії в 60-70-ті роки ХIX ст. Протиріччя між Росією і Англією. Персія напередодні Першої світової війни. Військові-політичні події на території Персії в ході Першої світової війни. Наслідки Першої світової війни для Персії.

    реферат [43,9 K], добавлен 25.10.2013

  • Причини національно-визвольних змагань українців під проводом Б. Хмельницького. Початок Визвольної війни. Ліквідація польсько-шляхетського режиму. Військові дії в 1649-1953 рр. Становлення Української держави. Українсько-московський договір 1654 року.

    реферат [28,0 K], добавлен 26.08.2014

  • Передумови та причини Великих географічних відкриттів. Морські експедиції кінця XV- поч XVI ст. Навколосвітня подорож Магеллана. Географічні відкриття другої половини XVI і першої половини XVII ст. Значення Великих географічних відкриттів в історії.

    курсовая работа [54,0 K], добавлен 09.07.2008

  • Дослідження подій збройного конфлікту між Польською державою і Західно-Українською Народною Республікою 1918-1919 років. Процес встановлення влади Західно-Української Народної Республіки, її поширення у містах Східної Галичини, Буковини і Закарпаття.

    статья [27,4 K], добавлен 20.08.2013

  • Загальна характеристика суспільно-політичних процесів першої половини 1991 року. Розгляд основних причин проголошення незалежності України. Аналіз початку державотворчих процесів, їх особливості. Особливості проведення республіканського референдуму.

    презентация [6,1 M], добавлен 03.04.2013

  • Дослідження відмінності індивідуальності і самобутності етнічного розвитку росіян в Україні на історичних етапах ХІV - першої половини ХХ століть. Особливості розвитку матеріальної та духовної культури; сімейно-шлюбні відносини росіян, традиційне весілля.

    курсовая работа [50,5 K], добавлен 17.09.2014

  • Політичне становище у Європі у зв'язку с балканськими подіямі 1912-1913 рр., що привело до Першої світової війни. Переслідування українців на окупованих австрійським та російським урадями землях України. Наслідки війни для подальшого стану України.

    доклад [25,6 K], добавлен 19.03.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.